Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Бази даних та знань
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Досин Д.Г.
Бази даних та знань
Курс лекцій
Вступ. Відношення і схеми відношень. Формалізація відношень. Поняття ключів відношень.
Реляційні оператори. Оператор проекції. Оператор з'єднання. Оператор вибору. Опера тор поділу. Булеві операції.
Постійні відношення. Перейменування атрибутів. Оператор еквіз’єднання. Оператор -з’єд нання. Розширення для других порівнянь на доменах. Розширення вибору.
Реляційна алгебра. Алгебраїчні відношення, як відображення. Обмеження множини опера торів. Функціональні залежності. Означення. Аксіоми виводу та їх застосування. Пов но та системи аксіом виводу
Покриття функціональних залежностей. Покриття та еквівалентність. Ненадлишкові по крит тя. Структура ненадлишкових покриттів. Канонічні покриття. Мінімальні покриття. Оптимальні покриття.
Нормалізація реляційних схем. Постановка задачі. Бази даних і схеми баз даних. Нормальні форми для баз даних. Нормалізація через декомпозицію. Нормалізація синте зу ван ням. Усунення атрибутів. Нормальна форма Бойса-Кодда. Проблеми НФБК.
Багатозначні залежності, залежності з’єднання та нормальні форми. Властивості багатозначних залежностей. Аксіоми виведення для багатозначних залежностей
Функціональні і багатозначні залежності. Четверта нормальна форма та реалізація залеж ностей. Залежності з'єдання.
Реалізація функцій СУБД. Управління даними, управління транзакціями. Журна лі за ція. Зберігання відношень. Індекси.
Підтримка мов баз даних. Structured Query Language (SQL). Об'єктна парадигма. Бази даних, побудовані на основі об'єктної парадигми.
Вступ до інтелектуальних систем. Представлення знань та вивід за знаннями. Нечіткі знання
Синтез систем, базованих на знаннях. Експертні системи, структура, функції, життєвий цикл. Три парадигми побудови інтелектуальних систем: продукційна, процедурна, об'єкт на.
Теоретичні аспекти інженерії знань. Поле знань. Отримання та структурування знань. Автоматизація отримання знань.
Управління знаннями. Бази знань. Структура бази знань. Онтологія, як структурне та функціональне ядро бази знань.
Програмний інструментарій розробки систем, що базуються на знаннях. Мови програ му вання баз знань та інтелектуальних систем.
Представлення даних і знань в мережі Інтернет. Концепція семантичної глобальної мережі. XML, RDF
Інтелектуальні Інтернет-технології. Програмні агенти та мультиагентні системи. Мови обміну даними між програмними агентами DAML+OIL, OWL
Інформаційний пошук в мережі Інтернет. Інтелектуальні метапошукові системи.
Класифікація, кластеризація та ранжування текстових документів на основі розпізнавання їх змісту в термінах онтології інтелектуального агента.
Захист інформації у сховищах даних. Контроль доступу. Виявлення несанкціо но ва ного доступу.
Вступ. Відношення і схеми відношень. Формалізація відношень. Поняття ключів відношень.
Вступ до БД.
Обвал інформації довкола нас потребує спеціальних засобів для її впорядкування та обробки. Ворона рахує до десяти, людина – лише до трьох. Починаючи від чотирьох назв чи прізвищ їх вже записують десь у блокнот. У кожному такому записі крім прізвища, як правило, записують ім’я, по-батькові, контактну адресу/телефон, інші дані, що пов’язують вас з тією особою. Весь цей запис в теорії реляційних баз даних прийнято називати кортежем. Якщо раптом для зручності ви розграфили табличку з відповідними полями інформації та ще й пронумерували рядки-кортежі, значить ви отримали відношення. Якщо у блокноті є ще календар днів народжень ваших друзів, розклад потягів та прайс-лист якоїсь гуртовні, то уся ця сукупність таблиць вже становить реляційну базу даних.
Поняття відношення. Схеми відношень.
Одним з основних переваг реляційної моделі є її однорідність. Всі дані розглядаються як збережені в таблицях, у котрих кожний рядок має той самий формат. Кожний рядок у таблиці подає деякий об'єкт реального світу або співвідношення між об'єктами. Чи дійсно володіють відповідні сутності в реальному світі однорідністю, що їм приписує реляційна модель, є питанням, на яке повинен відповісти автор/користувач моделі сам. Це питання про придатність моделі для конкретного застосування.
Нас не буде цікавити, чи відповідає реляційна модель деякій конкретній множині даних про реальний світ. Існує маса прикладів, коли реляційна модель є підходящою, і надалі ми завжди припускаємо, що маємо справу з такими прикладами.
Суть проблеми
Розглянемо приклад. Розклад рейсів літаків безсумнівно має регулярну структуру. Кожний включений у розклад рейс має визначені характеристики, як-от: пункт відправлення, пункт призначення, час вильоту, час прибуття, номер рейса. Фрагмент розкладу може бути поданий у виді таблиці.
Що цікавого в цьому розкладі? Кожний політ поданий сукупністю значень, узятих по одному з кожного стовпчика таблиці. Є обмеження на ті дані, що можуть з'явитися у визначеному стовпчику. Стовпчик з ім'ям ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ містить назви аеропортів, що обслуговуються даною авіалінією, стовпчик ЧАС-ПРИБУТТЯ містить
Таблиця 1.1. РЕЙСИ (розклад авіалінії)
моменти часу доби. Інформаційне значення окремого рядка не залежить від порядку стовпчиків. Стовпчики ЧАС-ВИЛЬОТУ і ЧАС-ПРИБУТТЯ можна було б переставити місцями без зміни змісту. Нарешті, тому що кожний рейс має єдиний номер, то кожний рейс представляється одним рядком.
Розклад у табл. 1.1 являє собою приклад відношення типу РЕЙСИ. Формат відношення визначається множиною імен (міток) стовпчиків {НОМЕР, ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ, ЧАС-ВИЛЬОТУ, ЧАС-ПРИБУТТЯ}. Ці мітки називаються іменами атрибутів. Кожному імені атрибута ставиться у відповідність множина припустимих для відповідного стовпчика значень. Ця множина називається доменом даного імені атрибута. Доменом атрибута НОМЕР могло б бути множина усіх одно-, дво-, тризначних цілих чисел. Кожний рядок відношення є множиною значень, узятих по одному з домену кожного імені атрибута. Рядки відношення називаються кортежами, у даному прикладі рядки відношення РЕЙСИ суть 5-арні кортежі. Кортежі відношення утворюють множину, тому що рядки не дублюються. У множині імен атрибутів відношення існує така підмножина, що кортежі відношення можуть бути однозначно визначені значеннями відповідних атрибутів підмножини. Така підмножина називається ключем цього відношення. Для відношення, описаного в табл. 1.1, {НОМЕР} є ключем.
Формалізація відношень
Тепер додамо точний зміст визначенням попереднього поділу і додамо пару нових визначень. Схемою відношення EMBED Equation.3 називається кінцева множина імен атрибутів EMBED Equation.3 . Кожному імені атрибута EMBED Equation.3 , ставиться у відповідність множина EMBED Equation.3 , названа доменом атрибута EMBED Equation.3 . Домен атрибута EMBED Equation.3 будемо також позначати як EMBED Equation.3 . Імена атрибутів іноді називаються в літературі символами атрибутів або просто атрибутами, особливо в анотаціях і рефератах. Домени є довільними непустими кінцевими або перечислюваними множинами. Нехай EMBED Equation.3 . Відношення EMBED Equation.3 зі схемою EMBED Equation.3 - це кінцева множина відображень EMBED Equation.3 з EMBED Equation.3 у EMBED Equation.3 ; причому кожне відображення EMBED Equation.3 повинно задовольняти такому обмеженню: EMBED Equation.3 належить EMBED Equation.3 . Ці відображення називаються кортежами.
Приклад 1.1. У табл. 1.1 схемою відношення є множина РЕЙСИ - {НОМЕР, ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ, ЧАС-ВИЛЬОТУ, ЧАС-ПРИБУТТЯ}. У якості доменів можуть виступати такі множини:
1. dom (НОМЕР) = множина одно-, дво-, тризначних цілих чисел.
2. dom (ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ) = dom (ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ) = {Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Бостон, Атланта}
3. dom (ЧАС-ВИЛЬОТУ) = dom (ЧАС-ПРИБУТТЯ) = множина моментів часу протягом доби.
Відношення в табл. 1.1 має п'ять кортежів. Один із них, що позначається EMBED Equation.3 , визначений як EMBED Equation.3 (НОМЕР) = 84, EMBED Equation.3 (ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ) = Чикаго, EMBED Equation.3 (ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ) = Нью-Йорк. EMBED Equation.3 (ЧАС-ВИЛЬОТУ) = 15.00. EMBED Equation.3 (ЧАС-ПРИБУТТЯ) = 17.55.
Звідки виникли ці відображення? Що відбулося з таблицями і рядками? Ми користуємося відображеннями в нашій формалізації для того, щоб уникнути будь-якого упорядкування імен атрибутів у схемі відношення. Як відзначалося в попередньому поділі, таке упорядкування нічого не добавляє до інформаційного утримання відношення. Ми розширюємо традиційне розуміння кортежу як послідовності значень, заданої у визначеному порядку. Під кортежем будемо розуміти множину значень, узятих по одному для кожного імені атрибута зі схеми відношення. Фактично кортеж може бути мультимножиною (множиною з дублі катами) значень, якщо домени для різних імен атрибутів перетинаються.
Визначені відображення, є не чим іншим, як відповідностями цього типу. Тепер, коли формально усунуте будь-яке явне упорядкування у відношеннях, майже в кожному випадку для позначення відношення будемо записувати атрибути в деякому порядку, а кортежі подавати списками в тому ж порядку.
Так чи інакше, має сенс обговорити конкретне значення кортежу EMBED Equation.3 на атрибуті EMBED Equation.3 , що назвемо EMBED Equation.3 -значенням кортежу EMBED Equation.3 . Якщо EMBED Equation.3 розглядається як відображення, то EMBED Equation.3 -значення EMBED Equation.3 позначається як EMBED Equation.3 . Якщо ж інтепретувати EMBED Equation.3 як рядок таблиці, то EMBED Equation.3 -значення кортежу EMBED Equation.3 є входом кортежу EMBED Equation.3 в стовпчик з ім'ям EMBED Equation.3 . Так як EMBED Equation.3 є відображенням, можна обмежувати область визначення кортежа EMBED Equation.3 . Нехай EMBED Equation.3 - підмножина EMBED Equation.3 . Звичайним позначенням для відображення , обмеженого на EMBED Equation.3 , є EMBED Equation.3 . Ми відійдемо від звичайного позначення і будемо записувати це обмеження як EMBED Equation.3 і називати його EMBED Equation.3 -значенням кортежу EMBED Equation.3 . Формально EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 є різними об'єктами, але, притримуючись заплутаних традицій теорії реляційних баз даних, ми часто позначаємо буквою EMBED Equation.3 одноточкову множину EMBED Equation.3 . Таким чином приховується розходження між EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 , хоча одне є просто значенням, а інше - відображенням з EMBED Equation.3 у це значення. Передбачається також, що існує деяке значення EMBED Equation.3 , таке, що EMBED Equation.3 для будь-якого кортежу EMBED Equation.3 . Таким чином, EMBED Equation.3 для будь-яких кортежів EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 .
Приклад 1.2. Нехай EMBED Equation.3 є кортежем, визначеним у прикладі 1.1. {ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ} - значенням кортежу EMBED Equation.3 є EMBED Equation.3 (ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ) = Чикаго. {ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ}-значенням EMBED Equation.3 є кортеж EMBED Equation.3 ', для котрого EMBED Equation.3 ' (ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ) = Чикаго, EMBED Equation.3 ' (ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ) = Нью-Йорк. Цей кортеж позначається як (Чикаго: ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ, Нью-Йорк: ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ) або просто (Чикаго, Нью-Йорк) у тих випадках, коли порядок атрибутів зрозумілий.
Дотепер відношення розглядалися як статичні об'єкти. Проте відношення призначені для відбитка деякої частини реального світу, а ця частина світу може змінюватися в часі. Тому і відношення змінюються в часі, тобто кортежі можуть добавлятися, видалитися або змінюватися. У табл. 1.1. рейси можуть добавлятися або віддалитися або моменти часу, що характеризують їх, можуть змінюватися. Проте передбачається, що схема відношення інваріантна в часі. З цього моменту відношення буде сприйматися як деяка послідовність уже визначених відношень, або в деяких випадках, як множина потенційних послідовностей, які відношення може пробігати, тобто як множина можливих станів, що може приймати відношення. Тепер обговоримо обмеження на стани, які відношення має задовільняти. Майже всі ці обмеження не будуть потребувати пам'яті: вони будуть залежати тільки від конкретного поточного стану відношення, а не від історії його попередніх станів.
Ключі відношень
Ключ відношення EMBED Equation.3 зі схемою EMBED Equation.3 є підмножиною EMBED Equation.3 з такою властивістю: Для будь-яких двох різноманітних кортежів EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 в EMBED Equation.3 існує таке EMBED Equation.3 , що EMBED Equation.3 . Іншими словами, не існує двох кортежів, що мають те саме значення на всіх атрибутах із EMBED Equation.3 . Цю умову можна записати так: EMBED Equation.3 . Таким чином, достатньо знати EMBED Equation.3 -значення кортежу, щоб ідентифікувати кортеж однозначно.
Приклад 1.3. У табл. 1.1 множини {НОМЕР} і {ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ} є ключами.
Домовимося про деякі позначення для відношень, схем і ключів. Умовимося використовувати початкові заголовні букви латинського алфавіту для імен атрибутів Вони вже були введені неявно.
, останні заголовні букви латинського алфавіту для схем відношень і малі літери для відношень. Схема відношення EMBED Equation.3 позначається як EMBED Equation.3 , або іноді EMBED Equation.3 , коли ім'я схеми несуттєве. (Ще одна традиція, що заплутує, у теорії реляційних баз даних полягає в тому, що використовується конкатенація імен атрибутів для позначення множини цих атрибутів). Відношення EMBED Equation.3 зі схемою EMBED Equation.3 записується EMBED Equation.3 або EMBED Equation.3 . Для позначення ключа відношення підкреслюються імена атрибутів ключа. Відношення EMBED Equation.3 зі схемою EMBED Equation.3 з ключем EMBED Equation.3 записується як EMBED Equation.3 . Можна також включити ключ у схему відношення: EMBED Equation.3 . Будь-яке відношення EMBED Equation.3 обмежене тим, що має EMBED Equation.3 в якості ключа.
Приклад 1.4. Схему для відношення, зазначеного в табл. 1.1., можна записати як РЕЙСИ [НОМЕР ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ ЧАС-ВИЛЬОТУ ЧАС-ПРИБУТТЯ].
Якщо потрібно зазначити більш одного ключа для схеми або відношення, то необхідно перерахувати ці ключі окремо, тому що підкреслення в цьому випадку нічого не дає. Ключі, явно перераховані разом із реляційною схемою, називаються виділеними ключами. Можуть бути ключі, відмінні від виділених, вони називаються неявними ключами Інколи вони називаються можливими ключами.
(тобто явно не зазначеними). Іноді один із виділених ключів оголошується первинним.
Дане вище визначення ключа є занадто широким. Якщо відношення EMBED Equation.3 має ключ EMBED Equation.3 , то EMBED Equation.3 також є ключем для EMBED Equation.3 : для кортежів EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 в EMBED Equation.3 із EMBED Equation.3 випливає, звичайно, EMBED Equation.3 . Дещо уточнимо визначення ключа.
Визначення 1.1. Ключ відношення EMBED Equation.3 є підмножиною EMBED Equation.3 , такою, що для будь-яких різних кортежів EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 з EMBED Equation.3 виконується EMBED Equation.3 і жодна власна підмножина EMBED Equation.3 не має цієї властивості. Множина EMBED Equation.3 є суперключем відношення EMBED Equation.3 , якщо EMBED Equation.3 містить ключ відношення EMBED Equation.3 .
Нове визначення суперключа збігається з попереднім визначенням ключа. Старе визначення ключа буде ставитися до виділених ключів, тобто виділений ключ може бути суперключем.
Приклад 1.5. У табл. 1.1. {НОМЕР} є ключем (і суперключем), а {НОМЕР, ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ} є суперключем, але не є ключем.
Відзначимо деякі тонкощі, пов'язані з поняттям ключа. У попередньому розділі вказувалося, що розглядаються відношення, що залежать від часу. Для кожного даного стану відношення можна визначити ключі і суперключі. Різноманітні стани відношень можуть мати різноманітні ключі. Проте схеми відношень повинні бути інваріантними від часу, і хотілося б, щоб ключі, задані в реляційній схемі, не змінювалися. Таким чином, бажаючи визначити ключі для схеми відношення, ми повинні переглянути всі стани відношення з цією схемою. Ключі повинні залишатися ключами у всіх припустимих станах.
Приклад 1.6. У табл. 1.1 {ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ} є ключем відношення. Проте цілком можливо, що можуть бути два рейси між тими самими пунктами відправлення і призначення, хоча вони безсумнівно повинні здійснюватися в різний час. Отже, {ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ, ЧАС-ВИЛЬОТУ} є ключем схеми відношення РЕЙСИ.
У основному ми будемо вивчати ключі і суперключі схем відношень, з огляду на всі припустимі стани відношень із даною схемою. У кінцевому рахунку визначення ключів - це питання семантики відношення.
Відновлення відношень
Тепер, коли в нас є відношення, виникає питання: а що з ними можна робити? Як уже відзначалося, вміст відношення змінюється в часі. Роздивимося, як він змінюється.
Припустимо, що потрібно помістити додаткову інформацію у відношення. Для цього вводиться операція додавання, що для відношення EMBED Equation.3 має вигляд
EMBED Equation.3 .
Приклад 1.7. Привласнивши відношенню в табл. 1.1 ім'я розклад, можна учинити відновлення:
ADD (розклад; НОМЕР =117, ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ - Атланта, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ = Бостон, ЧАС-ВИЛЬОТУ = 22.05, ЧАС-ПРИБУТТЯ = 0.43).
Коли фіксований порядок імен атрибутів, припустимий більш короткий запис
EMBED Equation.3 .
Приклад 1.8. Короткий запис приклада 1.7 имеет вид
ADD (розклад; 117, Атланта, Бостон. 22.05 , 0.43)
Ціль операції додавання ясна - додати описаний кортеж у визначене відношення. Результат операції може бути не узгоджений із цілями операції по таких причинах:
1. Кортеж, що добавляється не відповідає схемі визначеного відношення.
2. Деякі значення кортежу не належать відповідним доменам.
3. Описаний кортеж збігається за ключем з кортежем, що вже знаходиться у відношенні.
У кожному з цих випадків операція EMBED Equation.3 залишає відношення EMBED Equation.3 незмінним і певним чином повідомляє про помилку.
Приклад 1.9. Якщо розклад - це відношення, заданий табл. 1.1, то операція
ADD (розклад; НОМЕР = 117, ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ = Атланта, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ = Бостон, ДАТА = 4 березня)
не припускається через 1. Операція
ADD (розклад; НОМЕР = 84, ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ = Чикаго, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ = Нью-Йорк, ЧАС-ВИЛЬОТУ =25.12, ЧАС-ПРИБУТТЯ = 18.00)
не припускається по причинах 2 і 3 (див. атрибути ЧАС-ВИЛЬОТУ і НОМЕР).
Операція видалення вводиться для того, щоб знищити зроблене. Для відношення EMBED Equation.3 , уведеного вище, операція видалення має вигляд
EMBED Equation.3 .
У тих випадках, коли рахується, що імена атрибутів упорядковані, знову можливий скорочений запис:
EMBED Equation.3 .
Приклад 1.10. Якщо розклад є відношенням, заданим у табл. 1.1, то можна застосувати операцію
DEL (розклад, НОМЕР - 83, ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ = Нью-Йорк, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ = Чикаго, ЧАС-ВИЛЬОТУ = 11.30, ЧАС-ПРИБУТТЯ = 13.43)
із скороченим варіантом
DEL (розклад; 83, Нью-Йорк, Чикаго, 11.30, 13.43),
У дійсності немає необхідності задавати так багато інформації, щоб однозначно визначити кортеж, що треба видалити. Достатньо визначити значення деякого ключа. Якщо EMBED Equation.3 є ключем, то можна використовувати таку форму запису:
EMBED Equation.3 .
Приклад 1.11. Скорочений варіант операції видалення з приклада 1.10 имеет вид
DEL (розклад; ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ = Нью-Йорк, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ = Чикаго, ЧАС-ВИЛЬОТУ = 11.30).
Якщо є первинний виділений ключ, такий, як {НОМЕР}, то можна скоротити цю форму запису до
DEL (розклад; 83).
Результат операції видалення не обманює чекань. Заданий кортеж видалиться з відношення, за винятком тих випадків, коли цей кортеж у відношенні відсутній. У цьому випадку відношення залишається незмінним і повідомляється про помилку умови. Обмеження на видалення останнього кортежу з відношення не накладається; порожнє відношення допускається.
Замість того щоб добавляти або видаляти цілий кортеж із відношення, можна змінити тільки частину кортежу. Модифікація досягається за допомогою операції зміна. Для відношення EMBED Equation.3 , введеного вище, при EMBED Equation.3 операція зміни має вигляд
EMBED Equation.3 .
Якщо EMBED Equation.3 є ключем, то запис може бути скорочений до
EMBED Equation.3 .
Приклад 1.12. Для відношення розклад, заданого табл. 1.1, операція зміни може мати вигляд
СН (розклад; НОМЕР - 109, ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ - Нью-Йорк, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ = Лос-Анджелес, ЧАС-ВИЛЬОТУ = 21.50, ЧАС-ПРИБУТТЯ = 2.52; ЧАС-ВИЛЬОТУ = 21.40, ЧАС-ПРИБУТТЯ = 2.42)
із скороченим варіантом
СН (розклад; НОМЕР = 109; ЧАС-ВИЛЬОТУ = 21.40, ЧАС-ПРИБУТТЯ = 2.42).
Операція зміни є найбільш зручною. Той же результат може бути отриманий за допомогою операції видалення, що випливає за операцією додавання. Таким чином, усі можливі помилки операцій додавання і видалення властиві й операції зміни: зазначений в операції кортеж не існує, зміни мають неправильний формат або використовувані значення не належать відповідному домену, або змінений кортеж має той же ключ, що і кортеж, уже приналежному відношенню.
Приклад 1.13. Результат застосування операцій
1. ADD (розклад; 117, Атланта, Бостон, 22.05, 0.43).
2. DEL (розклад; ПУНКТ-ВІДПРАВЛЕННЯ = Нью-Йорк, ПУНКТ-ПРИЗНАЧЕННЯ = Чикаго, ЧАС-ВИЛЬОТУ = 11.30),
3. СН (розклад; НОМЕР = 109; ЧАС-ВИЛЬОТУ = 21.40, ЧАС-ПРИБУТТЯ = 2.42) до табл. 1.1 приведений у табл. 1.2.
Таблиця 1.2. Нова версія відношення розклад (РЕЙСИ)
ВПРАВИ
1. (а) Нехай дана схема відношення EMBED Equation.3 = {СЛУЖБОВЕЦЬ, КЕРУЮЧИЙ, ПОСАДА, ЗАРПЛАТА. СТАЖ}, де атрибути СЛУЖБОВЕЦЬ і КЕРУЮЧИЙ у якості значень мають прізвища, ПОСАДА - назви посад, ЗАРПЛАТА -числа, що виражають річну зарплату службовців, СТАЖ- кількість повних років, що проробив службовець на посаді. Побудуйте відношення зі схемою R, базуючись на такій інформації:
Робертові, Раскин і Рафаель - агенти в справах продажу квитків
Рейберн приймає багаж.
Райе-авіамеханік.
Прайс управляє всіма агентами в справах продажу квитків.
Пауелл управляє Рейберном.
Портер управляє Райсом, Прайсом, Пауеллом і самим собою.
Пауелл-начальник наземних служб, а Портер-начальник по експлуатації.
Кожний службовець одержує 10%-ну надбавку за кожний повний пророблений рік.
Робертові, Раскин, Рафаель і Рейберн почали з окладу 12 000. Робертові тільки приступив до роботи, Раскин і Рафаель працюють півтора року, а Рейберн працює два роки.
Райе почав з окладу 18 000 і зараз одержує 21 780.
Прайс і Пауелл почали з окладу в 16 000, обидва працюють три роки.
Портер почав з окладу в 20 000 і проробив принаймні на два роки більше, чим будь-хто із них.
(b) Задайте підхожі операції відновлення для таких змін у відношенні з п. (а):
Раскин і Рафаель проробили повних два роки.
Райе звільняється.
Рэндольф наймається на посаду агента в справах продажу квитків.
1.2. Роздивимося схему відношення EMBED Equation.3 = {НОМЕР-РЕЙСУ, АЭРОПОРТ-ПРИЗНАЧЕННЯ, ГАЛЕРЕЯ, ДАТА, ЧАС}. Кортеж EMBED Equation.3 відношення EMBED Equation.3 означає, що «посадка на рейс EMBED Equation.3 , що вилітає в пункт EMBED Equation.3 призначення , здійснюється через EMBED Equation.3 галерею , дата EMBED Equation.3 відправлення , час EMBED Equation.3 відправлення >, Що є ключами EMBED Equation.3 схеми ?
1.3. Нехай EMBED Equation.3 - кортеж відношення EMBED Equation.3 , і нехай EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 - підмножини EMBED Equation.3 . Коли вираз EMBED Equation.3 має сенс? Як його можна спростити в тих випадках, коли воно має сенс?
1.4. (а) чи може об'єднання двох ключів бути ключем?
(b) чи обов'язково пересічення двох суперключів є ключем?
1.5.* Яке максимальне число ключів, що може мати дана схема відношення EMBED Equation.3 ? Яке максимальне число суперключів?
1.6. Що можна сказати про відношення з ключем EMBED Equation.3 ?
1.7. Нехай EMBED Equation.3 - ключ схеми відношення EMBED Equation.3 і нехай EMBED Equation.3 - відношення зі схемою EMBED Equation.3 Разглянемо операцію
EMBED Equation.3 .
Припустимо, що у відношенні EMBED Equation.3 немає кортежу з EMBED Equation.3 -значенням EMBED Equation.3 , є кортеж EMBED Equation.3 і EMBED Equation.3 . Чи законна аналізована операція зміни?
1.8. Нехай EMBED Equation.3 -послідовність операцій відновлення, що потрібно застосувати до відношення EMBED Equation.3 . Якщо змінити порядок операції в EMBED Equation.3 , те чи обов'язково результат залишається тим же самим при тій умові, що EMBED Equation.3 состоит из
(a) тільки з операцій додавання;
(b) тільки з операцій видалення;
(c) з операцій додавання і видалення;
(d) з операцій додавання і зміни;
(e) тільки з операцій зміни?
Бібліографія і коментарі
Реляційна модель спочатку була викладена в серії статей Codd [1970, 1971а, 1971b, 1972а]. Основи систем баз даних і місце реляційної моделі в них читач може знайти в книгах Cardenas [1979], Date [1981], Tsichritzis, Lochovsky [1977], Ullman [1980], Wiederhold [1977].
Реляційні оператори. Оператор проекції. Оператор з'єднання. Оператор вибору. Опера тор поділу. Булеві операції.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора