МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
Робота з таблицями в СУБД ACCESS
Методичні вказівки
до лабораторної роботи
з курсу "Системи управління базами даних"
для студентів 4 курсу
базового напряму 6.0802
"Прикладна математика"
Затверджено
на засіданні кафедри ПМ
Протокол № 4 від 4.11.1999 р.
Львів - 1999
Microsoft Access — це одна з найпопулярніших систем управління базами даних. Бази даних, з якими працює Access, належать до реляційного типу, тобто базуються на реляційній моделі даних.
Ця лабораторна робота полягає в освоєнні початкового, але дуже важливого етапу роботи з базами даних — саме створення бази даних.
Кожна база даних містить інформацію деякої частини реального світу — предметної області. Тому перед безпосередньо створенням бази даних потрібно виконати великий об'єм підготовчої роботи — спроектувати базу даних, тобто задати структуру бази даних так, щоб вона адекватно відображала інформацію предметної області та забезпечувала ефективну її обробку.
Проектування бази даних можна розділити на такі етапи:
Аналіз предметної області
Створення концептуальної моделі
Перехід від концептуальної до логічної моделі.
Спроектована логічна модель реалізовується засобами конкретної СУБД, в нашому випадку це Microsoft Access. Це і буде процесом безпосереднього створення бази даних.
Створення бази даних
Натисніть кнопку "Створити базу даних" на панелі інструментів або виберіть у меню Файл команду Створити.
Буде вікрито вікно діалогу Створення бази даних, у яке потрібно ввести ім'я і місце зберігання бази даних. Якщо вибрано ім'я існуючої бази даних, виводиться запит на підтвердження заміни бази даних.
При створенні бази даних створюється один файл, що містить і дані, і описи структури таблиць, запитів, форм, звітів і інших об'єктів бази даних. Всі об'єкти бази даних доступні через вікно бази даних, яке містить шість закладок - кожна для певного типу об'єктів бази даних.
При подальшій роботі створені бази даних можна відкривати за допомогою меню File - Open, або відповідної кнопки на панелі інструментів.
Створення таблиць
Таблиці складають основу роботи з Access. Вся первинна інформація зберігається в таблицях, на основі таблиць створюються запити, форми, звіти.
Для створення таблиці:
В вікні бази даних виберіть закладку "Таблиця", а потім кнопку "Створити".
В вікні діалогу Створення таблиці виберіть "Design View" (режим конструктора)
Відкривається вікно таблиці в режимі конструктора, у якому треба визначити поля таблиці.
Визначення полів таблиці
Введіть в клітинці стовпця "Поле” ім'я першого поля.
В клітинці стовпця "Тип даних" залишіть значення , що виводиться по замовчуванню , "Текстовий", або натисніть кнопку розкриття списку і виберіть тип даних.
Введіть характеристику поля в клітинці стовпця "Опис". Опис є необов'язковим.
При необхідності, задайте значення властивостей поля, список яких виводиться в нижній частині вікна.
Повторюєте кроки з 1 по 4 для інших полів таблиці.
Зберігання таблиці
Після визначення всіх полів таблиці натисніть кнопку "Зберегти" на панелі інструментів або виберіть у меню Файл команду Зберегти для зберігання макета таблиці. Виводиться вікно діалогу Зберігання, у якому треба ввести ім'я таблиці.
Рекомендується визначати ключ для кожної таблиці. Якщо ключ не визначений при створенні таблиці, то запрошення створити ключ виводиться при першому зберіганні таблиці.
Крім задання властивостей полів користувач має можливість задати властивості таблиці. Після створення таблиць стає можливим створення запитів, форм, звітів і інших об'єктів бази даних, що використовують введені в таблицях дані.
Додавання поля в таблицю
Додавання нового поля в таблицю можливе в будь-який час. Користувач має можливість додати поле в кінець таблиці або вставити поле в будь-яке місце в таблиці.
Додавання нового поля в таблицю:
Відкрийте таблицю в режимі конструктора.
Для вставки поля в таблицю встановіть курсор у рядку поля, перед яким додається нове поле, і виберіть у меню Правка команду Вставити рядок. Буде вставлений рядок нового поля. Для додавання поля в кінець таблиці встановіть курсор у першому порожньому рядку.
Визначіть поле, вказавши його ім'я, тип даних і (необов'язково) опис. Ім'я поля повинно задовольняти узгодження про імена Microsoft Access.
Задайте властивості поля.
Порядок полів у режимі конструктора таблиці визначає стандартний порядок виводу полів (заголовки стовпців) для таблиці в режимі таблиці.
Задання типів даних полів
Для кожного поля необхідно задати тип даних. Тип даних визначає вид і діапазон допустимих значень, що можуть бути введені в поле, а також обсяг пам'яті, що виділяється для цього поля.
Перелік типів даних полів і опис значень, що зберігаються в таких полях, наведені в таблиці.
Для кожного поля необхідно вибрати потрібний тип даних. Наприклад, більшість полів у таблиці, що містить імена й адреси, варто визначити як текстові. Навіть телефонні номери, що містять тільки цифри, зручніше зберігати в текстових полях. Задавайте тип "Числовий" тільки для полів, що використовуються у математичних розрахунках.
Зміна типу даних поля
Зміна типу даних поля можлива в будь-який час. Проте, якщо поле містить дані, така операція може призвести до їхнього спотворення ( див. далі). Якщо конкретне значення неможливо перетворити до нового типу даних, то воно знищується і заміняється у всіх полях, що містять це значеннях на порожнє значення. Наприклад, якщо поле перетворюється з типу "Текстовий" у тип "Числовий", то буде втрачене будь-яке значення, що містить одну або декілька букв. При цьому виводиться попередження про втрату даних, і користувач має можливість скасувати перетворення.
Якщо поле перетвориться до типу даних із меншим допустимим розміром, то значення, що перевищують допустимий розмір, обрізаються. Наприклад, при перетворенні Memo-поля в текстове обрізаються всі дані, що перевищують заданий розмір текстового поля. При цьому виводиться попередження про можливість втрати даних, і користувач має можливість скасувати перетворення.
Забороняється перетворення будь-яких типів даних до типу "Лічильник". Замість такого перетворення варто додати в таблицю поле лічильника. У великих таблицях зміна типів даних може зайняти багато часу.
Зміна типу даних:
В режимі конструктора таблиці виберіть клітинку "Тип даних" для потрібного поля.
Натисніть кнопку розкриття списку для виводу списку типів даних.
Виберіть новий тип даних.
Натисніть кнопку "Зберегти” на панелі інструментів або виберіть у меню Файл команду Зберегти.
Буде змінено тип даних поля і виконана операція перетворення даних, що зберігаються в полі відповідно до нового типу.
Задання властивостей поля
Кожне поле має набір властивостей, за допомогою яких користувач визначає умови зберігання, обробки і виводу даних. Набір властивостей, що відповідає кожному полю, визначається зазначеним для поля типом даних.
Задання значення властивості поля:
В режимі конструктора таблиці виберіть поле, для якого задаються значення властивостей.
Виберіть клітинку властивості в нижній частині вікна.
Введіть або виберіть значення властивості.
Якщо при виборі клітинки властивості справа з'являється кнопка розкриття списку, то можливий вибір значення властивості зі списку. Детальний опис можливих значень властивостей наведено в додатку.
Створення і зміна ключа
Ключ у таблиці утворюється з одного або декількох полів, що однозначно визначають запис. Ця особливість дозволяє використовувати ключ для зв'язування даних у різних таблицях. Якщо в таблицю не включено явно ключове поле, то є можливість автоматично створити засобами Microsoft Access ключове поле (типу AutoNumber), у котрому кожному запису буде привласнено унікальний номер.
В режимі конструктора таблиці виділіть одне або декілька полів, що визначають ключ. Для виділення одного поля виберіть клітинку в області маркування записів. Для виділення декількох полів натисніть і утримуйте клавішу Ctrl і виберіть клітинку в області маркування записів для кожного поля.
Натисніть кнопку "Визначити ключ" на панелі інструментів або виберіть у меню Правка команду Визначити ключ.
У області маркування записів виводиться знак ключа.
Автоматичне створення ключа засобами Microsoft Access
В режимі конструктора таблиці зберігайте таблицю, не визначивши ключ. Якщо таблиця зберігається перший раз, виводиться вікно діалогу з запрошенням створити ключ.
Натисніть кнопку "Так".
У таблиці створиться поле з ім'ям "Код", що має тип даних "Лічильник". При введенні нових записів у це поле автоматично вставляются порядкові номери створення записів.
Хоча визначення ключа не є обов'язковим, рекомендується створювати ключ у кожній таблиці. Ключ прискорює вибір даних із таблиці і дозволяє визначати стандартні зв'язки між таблицями.
Для ключа, що містить декілька полів, може виявитися істотним їхній порядок. Якщо поля виділялися натисканням кнопки миші в області маркування записів, то порядок полів у ключі збігається з їхнім порядком у таблиці. Для того, щоб зазначити інший порядок, відкрийте вікно індексу натисканням кнопки "Індекси" на панелі інструментів. Введіть ім'я ключа в клітинці стовпця "Індекс" у першому вільному рядку. Після цього введіть імена полів в клітинки стовпця "Поле" у потрібному порядку, по одному імені в кожний рядок.
Допускається визначення поля як ключового, навіть якщо поле містить дані. Проте наявність у цьому полі порожніх або повторюваних значень призведе до виводу повідомлення про помилку. У цьому випадку користувач повинен визначити інше поле або видалити з обраного поля порожні і повторювані значення.
Визначення зв'язків між таблицями
Після створення таблиць, що утворюють основу бази даних, варто визначити зв'язки між таблицями. Визначення зв'язків забезпечує цілісність інформації в базі даних та дозволяє швидше створювати запити, форми або звіти, що включають декілька таблиць.
Визначення зв'язку між двома таблицями:
Натисніть кнопку "Вікно бази даних" на панелі інструментів для виводу вікна бази даних.
Натисніть кнопку "Схема даних" на панелі інструментів або виберіть у меню Правка команду Схема даних. Відкривається вікно Схема даних і вікно діалогу Додавання таблиці. Якщо вікно діалогу Додавання таблиці не виводиться (оскільки вже є збережений макет схеми даних), натисніть кнопку "Додати таблицю" на панелі інструментів.
В вікні діалогу Додавання таблиці встановіть вказівник у поле "Таблиця/запит" на імені таблиці, що додається в схему даних і двічі натисніть кнопку миші.
Закрийте вікно діалогу Додавання таблиці.
В вікні Схема даних перемістіть за допомогою миші поле з однієї таблиці на відповідне поле в іншій таблиці. Для того щоб перемістити відразу декілька полів потрібно попередньо натиснути клавішу Ctrl і вибрати імена полів. Звичайно зв'язують ключове поле однієї таблиці з аналогічним полем в іншій таблиці. Відкривається вікно діалогу Зв'язку.
Перевірте імена полів, виведені в двох стовпцях. При необхідності, імена полів можуть бути змінені.
Виберіть параметри зв'язку.
У більшості випадків потрібно накласти умову цілісності даних і встановити між двома таблицями зв’язок типу один-до-багатьох.
Для створення зв'язку натисніть кнопку "Створити".
Закінчивши створення зв'язку, закрийте вікно діалогу Зв'язку.
Зміна і видалення існуючого зв'язку
У вікні діалогу Зв'язку виконайте описані вище кроки з 1 по 4 для виводу двох пов'язаних таблиць.
Для зміни зв'язку встановіть покажчик на лінію зв'язку і двічі натисніть кнопку миші. Відкриється вікно діалогу Зв'язку. Внесіть зміни в зв'язок і натисніть кнопку "OK".
Для видалення зв'язку виберіть лінію зв'язку і натисніть клавішу Del.
Допускається визначення зв'язків між запитами аналогічно зв'язкам між таблицями. Для запитів, проте, неможливо накласти умову цілісності даних.
При закритті вікна діалогу Зв'язку виводиться запрошення зберегти макет. Незалежно від зберігання макету створені зв'язки зберігаються в базі даних.
Поля, які використовують для створення зв'язку між таблицями, можуть мати різні імена, але (за одним винятком) повинні мати однаковий тип даних і містити дані одного роду. Єдиним винятком є можливість зв'язування поля типу "Лічильник" із полем типу "Числовий", в якого властивість "Розмір поля (FieldSize)" має значення "Довге ціле".
Якщо зв'язок створений із включеним параметром "Забезпечення цілісності даних", не допускається видалення довільної із таблиць або пов'язаних полів до видалення зв'язку. Якщо накладена умова забезпечення цілісності даних, то не допускається додавання в зовнішнє ключове поле пов'язаної таблиці значення, відсутнього в ключовому полі головної таблиці. Проте, можливе додавання в зовнішнє ключове поле порожнього значення, що показує, що записи не є пов'язаними. Наприклад, неможливо ввести в таблицю замовлення на ім'я неіснуючого клієнта, проте, допускається введення замовлення з порожнім значенням у полі "Код клієнта", що не ставиться в відповідність до жодного з клієнтів.
Допускається встановлення зв'язку з приєднаною таблицею, проте, Microsoft Access не дозволяє накласти умову цілісності даних, за винятком випадку, коли обидві таблиці знаходяться в одній базі даних, і користувач має права на створення зв'язків у цій базі даних.
Для створення другого зв'язку між двома таблицями додайте одну з таблиць у вікно “Схема даних” двічі.
Додавання запису в режимах форми або таблиці
Додавання запису в будь-яку таблицю (у тому числі в приєднану таблицю) можливо як у режимі форми, так і в режимі таблиці.
Додавання запису:
В вікні бази даних виберіть таблицю, запит або форму і натисніть кнопку "Відкрити". (Для зміни режиму виберіть режим у меню Вид або натисніть потрібну кнопку на панелі інструментів).
Перейдіть на порожній запис наприкінці форми або таблиці одним із таких засобів:
Натисніть клавіші Ctrl+Плюс.
Натисніть кнопку "Новий запис" на панелі інструментів або виберіть у меню Запису команду Перейти і команду Нова в підменю.
У меню Запису виберіть команду Ввід даних.
Команда Ввід даних виводить тільки порожній запис наприкінці форми або таблиці.
Введіть дані в порожній запис і натисніть клавішу Tab для переходу на наступний запис.
Для вставки існуючих записів у визначену позицію в таблиці варто виконати копіювання і вставку записів.
Для вставки існуючих записів у кінець таблиці варто створити запит на додавання або скопіювати записи і вибрати в меню Правка команду Додати з буфера.
Запис автоматично зберігається при переході на інший запис і при закритті форми або об'єкта в режимі таблиці.
Для зберігання запису без виходу виберіть у меню Файл команду Зберегти запис.
Існує ряд причин, що перешкоджають додаванню записів:
Користувач має на форму, таблицю або запит права доступу тільки для читання, привласнені йому за допомогою команди Права доступу з меню Захист.
Для властивості форми Робота з записами (DefaultEditing) задане значення "Без вставки записів".
Для властивості форми "Робота з записами (DefaultEditing)" задане значення "Тільки читання", а для властивості Дозвіл змін (AllowEditing) значення "Недоступно".
База даних була відкрита з обраним у вікні діалогу параметром "Тільки читання".
Додаток
Властивість “Розмір поля” (FieldSize)
Задає максимальний розмір даних, що можуть бути поміщені в дане поле.
Якщо властивість "Тип даних" (DataType) має значення "Текстовий", введіть ціле число від 0 до 255 (по замовчуванню 50).
Якщо властивість "Тип даних" має значення "Числовий", то допустимі такі значення властивості "Розмір поля":
Ця властивість може бути визначена тільки в бланку властивостей поля.
Рекомендується використовувати як можна менше значення властивості "Розмір поля", оскільки обробка даних меншого розміру виконується швидше і потребує менше пам'яті.
Перетворення більшого значення властивості "Розмір поля" до меншого в таблиці, що вже містить дані, може призвести до втрати даних. Наприклад, при зменшенні розміру текстового поля з 255 до 50 усі значення, довжина яких перевищує 50 символів, будуть обрізані.
Дані в числовому полі, що виходять за межі діапазону, що відповідає новому розміру поля, округляються або заміняються порожніми (Null) значеннями. Наприклад, при заміні значення "З плаваючою крапкою (4 байти)" на "Ціле" дробові числа будуть округлені до найближчого цілого числа, а значення, більші 32 767 і менші -32 768 — перетворені в порожні значення.
Неможливо скасувати зміни в макеті таблиці після його зберігання в режимі конструктора.
Грошовий тип даних потрібно використовувати для полів, у яких планується берегти числові значення з одним — чотирма знаками в дробовій частині. При опрацюванні числових значень із полів із плаваючою крапкою використовуються обчислення з плаваючою крапкою. При опрацюванні числових значень із грошових полів використовуються більш швидкі обчислення з фіксованою крапкою, при яких виконується автоматичне округлення.
Властивість “Формат поля” (Format).
Визначає формат для зображення і виводу чисел, дат, часу і тексту.
Властивість "Формат поля" має різні значення для полів різних типів. Формат елемента керування можна визначити в його бланку властивостей. Формат поля можна визначити у вікні конструктора таблиць або у вікні запиту (у списку "Властивості поля"). Крім того, можна використовувати макрос або Access Basic.
Для числових, дати/часу і логічних полів можна вибрати один із стандартних форматів або створити спеціальний формат. Для текстових і МЕМО-полів можна використовувати тільки спеціальні формати.
У якості стандартних використовуються міжнародні формати, встановлені за допомогою панелі керування Microsoft Windows (Control Panel). Наприклад, число 1234.56 у грошовому форматі може виглядати як $1,234.56 (у США) або 1 234,56 г. (на Україні).
Користувач не повинен змішувати в одному форматі символи, що використовуються для визначення числових форматів, форматів дати/часу і текстових форматів.
Нижче перелічені символи, які можна використовувати при визначенні форматів будь-якого типу.
Значення властивості "Формат поля" для числових і грошових полів.
У наступній таблиці перераховані стандартні значення властивості "Формат поля", допустимі для числових і грошових полів. Користувач може ввести значення в бланк властивостей поля, а також ввести відповідне стрічкове значення (англійське), поміщене в лапки, у програму на мові Access Basic. Для одержання більш докладної інформації див. приклади.
Числовий формат може складатися з 4 частин, розділених крапками з комою (див. наступну таблицю):
Наприклад, стандартний грошовий формат для України має вигляд:
# ##0,00 г.;-# ##0,00
Цей числовий формат містить дві частини, розділені крапками з комою; перша частина формату використовується для зображення додатніх чисел, а друга — для зображення від’ємних чисел.
Нижче перелічені символи, що можна використовувати при визначенні числових форматів.
Для будь-якого формату можна зазначити точне число знаків у дробовій частині, задавши значення властивості "Число десяткових знаків" (DecimalPlaces).
Значення властивості "Формат поля", допустимі для полів дати/часу.
У наступній таблиці перелічені стандартні значення властивості "Формат поля", допустимі для полів дати/часу. Користувач може ввести значення в бланк властивостей поля, а також ввести відповідне стрічкове значення (англійське), поміщене в лапки, у програму на мові Access Basic.
Нижче перелічені символи, які можна використовувати при визначенні форматів дати/часу.
Значення властивості "Формат поля", допустимі для логічних полів..
У наступній таблиці перелічені стандартні значення властивості "Формат поля", допустимі для логічних полів. Користувач може ввести значення в бланк властивостей поля, а також ввести відповідне стрічкове значення (англійське), поміщене в лапки, у програму на мові Access Basic.
Логічний формат може складатися з 3 частин, розділених крапками з комою (див. наступну таблицю):
Значення для визначення текстових форматів.
Нижче перелічені символи, які можна використовувати при визначенні текстових форматів. Користувач може ввести значення властивості "Формат поля" у бланк властивостей поля, а також ввести відповідне стрічкове значення, поміщене в лапки, у програму на мові Access Basic.
Текстовий формат може складатися з 3 частин, розділених крапками з комою (див. наступну таблицю):
Якщо текстовий формат складається тільки з 2 частин, то друга частина використовується для зображення як рядків нульової довжини, так і порожніх значень.
Давайте розглянемо текстовий формат "@;Відсутній". Символ @ у першій частині означає, що при наявності значення в полі його треба зобразити. Друга частина вказує, що при відсутності значення в полі потрібно зобразити слово "Відсутній".
Властивість "Число десяткових знаків" (DecimalPlaces) .
Визначає число десяткових знаків, що використовуються при зображенні чисел.
Допускаються наступні значення властивості "Число десяткових знаків":
Для поля таблиці ця властивість може бути визначена у бланку властивостей у вікні конструктора таблиць (у списку "Властивості поля"), а для полів запиту — у вікні запиту (у списку "Властивості поля"). Крім того, цю властивість можна визначити за допомогою макроса або Access Basic.
Використовуйте властивість "Число десяткових знаків" для зображення чисел засобом, відмінним від зазначеного за допомогою властивості "Формат поля". Наприклад, грошовий формат зображає тільки два десяткових знаки (5,35 р.). Щоб збільшити число десяткових знаків до чотирьох, зберігши інші атрибути грошового формату (наприклад, 5,3523 р.), необхідно визначити властивість "Число десяткових знаків".
Властивість "Число десяткових знаків" не враховується, якщо використовується стандартний числовий формат.
При створенні зв’язного елемента керування у формі або звіті він успадковує значення властивості "Число десяткових знаків" базового поля.
Маска вводу (InputMask).
Задає маску вводу для поля.
Якщо всі значення, що планується вводити в поле, повинні мати однаковий формат, то можна спростити введення даних, створивши маску вводу. Маска вводу автоматично зображає в полі постійні символи. При введенні даних у поле користувачу не доводиться вводити ці постійні символи, навіть якщо вони повинні бути включені в значення поля; йому достатньо заповнити порожні позиції в масці вводу.
Примітки..
Для створення однієї зі стандартних масок вводу, наприклад, маски вводу телефонного номера або дати, простіше використовувати майстра по розробці масок вводу, ніж вводити її самостійно. Для виклику майстра по розробці масок вводу потрібно встановити вказівник в область "Маска вводу " і натиснути кнопку миші, а потім натиснути кнопку "Побудувати" справа від неї.
Маска вводу може складатися з 3 частин, розділених крапками з комою
(наприклад, (999) 000-0000!;0;" "):
Перша частина є маскою заповнення (наприклад, (999) 000-0000!).
Друга частина маски вводу визначає режим занесення постійних символів. Якщо постійні символи повинні бути включені в значення поля, введіть 0; якщо в таблицю потрібно занести тільки введені користувачем символи, введіть 1 або залишіть цю частину порожньою (цей режим використовується по замовчуванню).
Третьою компонентою маски вводу є символ, який треба використовувати для зображення порожніх позицій у масці вводу. Користувач може зазначити будь-який символ ANSI; пробіл необхідно взяти в лапки (" ").
По замовчуванню з цією метою використовується символ підкреслення (_).
У наступній таблиці перелічено символи маски й описано їх призначення.
Примітки
Для того. щоб символи, які вводяться, не відображалися на екрані, потрібно вибрати значення "Пароль" властивості "Маска вводу ". Замість кожного символу, введеного в поле, буде зображатися зірочка (*). Цей тип маски вводу не накладає ніяких обмежень на значення; які вводяться, він визначає тільки спосіб зображення цих значень на екрані.
Ця властивість може бути визначена за допомогою бланка властивостей, макроса або Access Basic.
Будьте обережні при виборі форматів зображення для полів і елементів керування, у яких визначена маска вводу. Якщо користувач визначить значення властивості "Формат поля" (Format) для поля в таблиці або запиті або елемента керування у формі або звіті, то для зображення значень у цьому полі буде використовуватися визначений формат, а не маска вводу. Проте при редагуванні поля у формі буде викоористовуватися маска вводу, а не визначений формат.
При вводіі даних у поле, для якого визначена маска вводу, завжди використовується режим заміни. Крім того, при натисканні клавіші Backspace символ заміняється на пробіл.
При копіюванні або переміщенні вмісту поля, для якого визначена маска вводу у буфер літерали копіюються, незалежно від режиму їхнього зберігання.
Маска вводу використовується тільки при вводі символів у поле з клавіатури й ігнорується при всіх інших операціях, наприклад, імпорті даних, виконанні запитів-зміни або вводу символів у поле за допомогою Access Basic (шляхом визначення макроса (за допомогою макрокоманди "ЗадатиЗначення" (SetValue)).
Властивість Заголовок (Caption).
Заголовок поля вказує текст, що відображається в пов'язаному з полем заголовку і використовується як заголовок відповідної колонки в режимі таблиці.
Введіть текст заголовка. Довжина заголовка, поля, форми і кнопки може досягати 255 символів. Довжина тексту елемента керування- заголовка може досягати 2048 символів.
Заголовок елемента керування можна визначити в бланку властивостей. Заголовок поля можна визначити у вікні конструктора таблиць або у вікні запиту (у списку "Властивості поля"), а також за допомогою макроса або Access Basic.
Звичайно заголовок використовуються для відображення корисних повідомлень.
Якщо заголовок форми, кнопки або елемента керування- заголовку невизначені, то Microsoft Access надає об'єкту унікальне ім'я. Якщо заголовок зв"язного поля невизначено, то в його якості використовується ім'я базового поля.
Властивість "Значення по замовчуванню" (DefaultValue).
Визначає значення по замовчуванню для поля або елемента керування.
Введіть текст або вираз довжиною до 255 символів.
Ця властивість може бути визначена в бланку властивостей у вікні конструктора таблиць (у списку "Властивості поля"), а також за допомогою макроса або Access Basic.
Значення по замовчуванню автоматично вводиться в поле або елемент керування при створенні нового запису. Наприклад, у таблиці "Адреси" у якості значення по замовчуванню для поля "Місто" можна зазначити "Львів". При вводі нового запису користувач може прийняти це значення або ввести назву іншого міста.
Якщо елемент керування створений шляхом переносу поля зі списку полів, то по замовчуванню за значення властивості елемента керування "Значення по замовчуванню" використовується значення властивості "Значення по замовчуванню, визначене для базового поля.
Властивість "Значення по замовчуванню" не застосовується до полів, для яких вибрано тип даних "Лічильник" або "OLE-об'єкт".
Властивості "Умова на значення" (ValidationRule) і "Повідомлення про помилку" (ValidationText).
"Умова на значення"— вказує вираз, перевірка істинності якого виконується при вводі або зміні даних у полі або елементі керування, пов'язаному з полем, або при зберіганні запису.
"Повідомлення про помилку" — вказує текст повідомлення, що повинно з'являтися на екрані при спробі вводу значення, що порушує умову, визначену для даного поля, елемента керування або запису.
У якості значення властивості "Умова на значення" введіть вираз, а в якості значення властивості "Повідомлення про помилку" — текст. Максимальна довжина кожного значення може досягати 255 символів.
Якщо значення властивості "Умова на значення" не визначено, то перевірка даних не виконується. Якщо значення властивості "Умова на значення" визначено, а значення властивості "Повідомлення про помилку" — немає, то при порушенні умови на екрані з'явиться стандартне повідомлення про помилку.
Для елементів керування в якості значення цієї властивості може бути визначено будь-який правильний вираз. Вираз, зазначений в якості умови для полів або записів, не повинен містити функцій, визначених користувачем, функцій по підмножині Microsoft Access, групових функцій, функції CurrentUser і Eval, а також посилання на форми, запити і таблиці. Крім того, вираз, зазначений в якості умови для поля, не повинен містити посилання на інші поля. Вираз, зазначений в якості умови для запису, може містити посилання на поля цієї ж таблиці.
Властивості "Умова на значення" і "Повідомлення про помилку" можна використовувати, щоб допомогти користувачу вводити правильні дані. Наприклад, при вводі запису про нового співробітника можна зажадати, щоб значення в полі "Дата прийому на роботу" лежало в інтервалі між датою заснування фірми і поточної дати. Якщо введена дата не лежить у даному діапазоні, можна вивести на екран повідомлення "Неприпустима дата прийому на роботу ".
Властивість "Умова на значення" може бути визначена 4 способами:
У бланку властивостей елемента керування у формі;
У нижній частині вікна конструктора таблиці (умова для поля);
У бланку властивостей таблиці (умова для запису);
За допомогою програми на мові Access Basic.
Якщо елемент керування створений шляхом переносу поля зі списку полів, то умова, накладена на дане поле, залишається в дії, хоча і не відображається в бланку властивостей цього елемента керування.
Властивості "Обов'язкове поле" (Required) і "Порожні рядки" (AllowZeroLength) використовуються спільно з властивістю "Умова на значення". Властивість "Обов'язкове поле" вказує, чи може поле містити порожні значення; властивість "Порожні рядки" вказує, чи може поле містити рядки нульової довжини.
Переві рка умов, визначених для елементів керування, полів і записів, виконується в таких випадках:
1) перевірка умов, визначених для поля й елемента керування, виконується при втраті фокуса цим полем або елементом керування, якщо його значення було змінено;
2) перевірка умов, визначених для запису, виконується при зберіганні цього запису;
3) якщо умови визначені і для поля, і для пов'язаного з цим полем елемента керування, то перевірка обох умов виконується при втраті фокуса цим полем або елементом керування, якщо його значення було змінено.
По замовчуванню поле, для якого визначена умова, не може містити порожніх значень. У такому випадку у виразі-умові потрібно додати функцію Is Null, наприклад, "<> 8 Or Is Null".
При вводі нового запису перевірка умов, визначених для запису, виконується при зберіганні цього запису. При зміні запису перевірка умов, визначених для запису, виконується при зберіганні цього запису, навіть якщо значення полsd, включених у вираз-умову, не були змінені.
Неможливо визначити умови для полів або записів таблиць, створених поза Microsoft Access (наприклад, таблиць dBASE, Paradox або SQL Server). Для цих таблиць можуть бути визначені тільки умови для елементів керування.
Властивість "Обов'язкове поле" (Required).
Вказує, чи поле повинно містити значення. Якщо ця властивість має значення "Так", то при вводі нового запису необхідно ввести значення в це поле або інший пов'язаний із ним елемент керування.
Допустимі такі значення властивості "Обов'язкове поле":
Ця властивість може бути визначена в бланку властивостей у режимі конструктора таблиць (у списку "Властивості поля") або за допомогою Access Basic.
Цю властивість можна використовувати, щоб гарантувати, що зазначене поле або пов'язаний із ним елемент керування завжди буде містити якесь значення (тобто не буде містити порожніх (Null) значень). Наприклад, можна гарантувати, що елемент керування "Прізвище" буде містити якесь значення для кожного запису.
Властивість "Обов'язкове поле" використовується на рівні таблиці, тому, якщо для якогось поля таблиці ця властивість має значення "Так", це поле повинно містити значення в будь-яких випадках, коли дані можуть бути введені в це поле: у таблиці, у формах, джерелом даних який є ця таблиця, при зміні значення цього поля за допомогою макроса або Access Basic або імпорті даних у цю таблицю.
Значення властивостей "Обов'язкове поле" і "Порожні рядки" (AllowZeroLength) можна використовувати для розрізнення неіснуючих даних
( рядків нульової довжини, що зберігаються у виді, (" ")) і даних, що існують, але невідомі (що зберігаються у виді порожніх (Null) значень). Якщо властивість "Порожні рядки" має значення "Так", то у дане поле можна вводити рядки нульової довжини, незалежно від значення властивості "Обов'язкове поле". Якщо властивість "Обов'язкове поле" має значення "Так", а властивість "Порожні рядки" має значення "Немає", то дане поле повинно містити якесь значення, відмінне від рядка нульової довжини.
У наступній таблиці показано, які результати можна одержати, комбінуючи значення властивостей "Обов'язкове поле" і "Порожні рядки".
Після вводу значення "Так" властивості "Обов'язкове поле" у таблиці, що вже містить дані, користувачу буде запропоновано зазначити, чи потрібно виконати перевірку існуючих даних на відповідність новій умові. Наявність у таблиці записів із незаповненим обов'язковим полем не перешкоджає встановленню цієї умови, проте, користувач може використовувати запит-відновлення або запит-видалення записів, щоб привести всі існуючі записи у відповідність із новою умовою.
Властивість "Порожні рядки" (AllowZeroLength).
Вказує, чи можна вводити в дане поле стрічку нульової довжини ("").
Допускаються такі значення властивості "Порожні рядки":
Ця властивість може бути визначена за допомогою бланка властивостей, макроса або Access Basic.
Для того, щоб ввести в поле рядок нульової довжини, введіть дві лапки ("").
Властивість "Індексоване поле" (Indexed).
Визначає індекс по одному полю.
Допускаються такі значення властивості "Індексоване поле":
Цю властивість можна визначити в бланку властивостей у вікні конструктора таблиць (у списку "Властивості поля"). Крім того, можна вибрати команду Індекси в меню Вид або натиснути кнопку "Індекси" на панелі інструментів. На екрані з'явиться вікно "Індекси". Після додавання індексу по одному полю у вікно "Індекси" властивість "Індексоване поле" автоматично прийме значення "Так".
Використовуйте властивість "Індексоване поле" для прискорення виконання пошуку і сортування записів по одному полю таблиці. Індексоване поле може містити як унікальні, так і повторювані значення. Наприклад, у таблиці "Співробітники" можна створити індекс по полю "Номер посвідчення водія", що містить унікальні значення, або по полю "Прізвище", що може містити повторювані значення.
Користувач може створити скільки завгодно індексів. Індекси створюються при зберіганні макета таблиці й автоматично обновляються при вводі і зміні записів. Користувач може в будь-який час додати нові або видалити непотрібні індекси у вікні конструктора таблиць.
Якщо ключ таблиці складається з одного поля, то Microsoft Access автоматично встановлює значення "І (Повторення не допускаються)" властивості "Індексоване поле" для даного поля.
Примітки.
МЕМО, логічні і OLE-поля не можуть бути індексованими. Для створення складових індексів потрібно використовувати вікно "Індекси".
Завдання до лабораторної роботи:
Створити концептуальну модель предметної області та записати її в вигляді діаграми "Сутність - Звязок".
Створити логічну модель предметної області.
Створити базу даних, створити таблиці, задати всі потрібні властивості для полів.
Створити зв'язки між таблицями.
Ввести по декілька записів в кожну таблицю, проаналізувати цілісність даних.
Освоїти можливості інтерфейсу СУБД Access. Вміти: міняти порядок, розміри, видимість колонок таблиці в режимі перегляду ; закріплювати колонки від скролювання, сортувати дані таблиці по одному чи кількох полях; шукати задані значення в таблиці; користуватися фільтром по полю, фільтром по формі, розширеним фільтром.
Навести в звіті про лабораторну роботу:
Діаграму "Сутність - Зв'язок" концептуальної моделі предметної області.
Схему бази даних : перелік таблиць, зв'язків, полів з вказанням їх типів та властивостей.