Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
До курсового проекту на тему
“ “Розробка корпоративної комп’ютерної мережі”
Виконала :
Ст. гр. КС-43
Перевірив :
Тишик І.
Львів 2006
Львів 2001
Завдання на курсовий проект з курсу
“Системи та мережі передавання даних”
“Розробка корпоративної комп’ютерної мережі”
Спроектувати корпоративну комп’ютерну мережу (ККМ) “під ключ”, яка має наступні властивості та характеристики:
ККМ об’єднує географічно віддалені між собою мережі кампусів (центральна мережа та філії), кількість яких рівна 3 (для непарної передостанньої НЗК) і 4 (для парної передостанньої НЗК), а відстань між головною мережею та її найближчою філією становить значення d [км], де d- відстань в км, рівна 3-м останнім цифрам НЗК. (Відстань до найдальшої філії вважати такою, щоб скажімо, доцільним було використання послуги, наприклад, ІР-телефонії).
ККМ повинна забезпечувати наступні послуги своїм корпоративним користувачам:
доступ корпоративних користувачів до:
централізованої бази даних;
корпоративних WWW-, FTP- та E_mail-серверів;
можливість забезпечення обміну мультимедійними послугами:
відеоконференцзв’язок;
аудіозв’язок;
корпоративний телефонний зв’язок;
підключення корпоративних користувачів до мережі INTERNET з метою забезпечення її базових послуг;
організація публічних WWW-, FTP-серверів для користувачів INTERNET;
організація мережі доступу до корпоративної мережі для віддалених користувачів. Вибрати з наступних варіантів: комутована телефонна мережа загального користування (КТМЗК), мережа INTERNET, мережа ISDN, мережа X.25.
ККМ повинна володіти хорошими показниками продуктивності, розширюваності та масштабованості (в курсовому проекті не розглядаються такі аспекти як надійність та безпека).
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) повинна відповідати наступним вимогам (не розглядати структури мереж філій):
по розміру мережа кампусу об’єднує n будинків (де n – остання цифра НЗК) (у випадку, якщо остання цифра НЗК рівна нулю, прийняти n=5), причому відстань між будинками становить m [км], де m - передостання цифра НЗК (у випадку, якщо передостання цифра НЗК рівна нулю, прийняти m=10);
для побудови мережі кампусу в середині будинків використовуються технології Ethernet, Fast Ethernet, Gigabit Ethernet, Token Ring, 100VG-AnyLAN, безпровідні технології. В одному з будинків має бути забезпечене підключення комп’ютерів через безпровідну технологію з метою забезпечення підключення довільної кількості переносних комп’ютерів (наприклад, LAPTOPів) для проведення конференцій, форумів. Для об’єднання будинків між собою – технології Ethernet, Fast Ethernet, Gigabit Ethernet, FDDI, АТМ або ж безпровідні технології (при виборі тої чи іншої технології обґрунтувати її вибір);
структура мережі кампусу повинна мати ієрархічну структуру, в якій присутній рівень мереж робочих груп, мереж відділів та мережі кампусу. Навести схему ієрархічної структури мережі і згідно неї провести фізичну та логічну структуризацію мережі. Для здійснення структуризації використати наступні пристрої: повторювачі, мости, концентратори, комутатори, VLAN-комутатори, (навести структуру віртуальних локальних мереж), маршрутизатори. Передбачити також використання таких рішень, як алгоритм охоплюючого дерева, порт-транкінг для комутаторів, ввести надлишковість зв’язків між будинками кампусу. Обґрунтувати вибір мережевих пристроїв. При структуризації мережі вихідним параметром є кількість маршрутизаторів в мережі кампусу p, яка рівна
p=n+o ,
де n – кількість будинків в кампусі;
o – рівне 2, якщо сума двох цифр НЗК парна
o – рівне 3, якщо сума двох цифр НЗК непарна
кількість k вузлів в мережі кампусу становить
k=2ост.цифри НЗК * 10 ,
але k EMBED Equation.3 100
для технології Ethernet навести наступні параметри:
схему доменів колізій на Вашій схемі мережі кампусу;
розрахунок конфігурації мережі Ethernet (правило “5 – 4 – 3” (правило “4-х хабів”), розрахунок параметрів PDV та PVV для частини мережі Ethernet, побудованій на концентраторах чи повторювачах);
при побудові кабельної системи брати до уваги наступні умови:
в мережі вже існують мережі Ethernet 10BASE2 чи Token Ring, які переробляти не треба;
в одному з будинків кампусу (центральному будинку) забезпечити розведення кабельної системи згідно вимог структурованих кабельних систем. Навести схему розведення кабельних систем із зазначенням типів кабелів, їх довжини та технологій, які використовуватимуться.
Структура та вибір WAN-каналів повинна визначатись вимогами згідно пункту 2:
для парної останньої цифри НЗК це є пункти 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.2, 2.4; для непарної останньої цифри НЗК це є пункти 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4, 2.1.5, 2.2, 2.3;
для побудови магістральних мереж та мереж доступу використати публічні чи приватні глобальні мережі, такі як технологій виділених каналів (T1/E1), технології з комутацією каналів (КТМЗК, ISDN, xDSL), технології з комутацією пакетів (TCP/IP, X.25, Frame Relay, ATM), безпровідні технології та сателітарний зв’язок. Навести обґрунтування використання тої чи іншої технології.
Беручи до уваги хороші показники продуктивності ККМ, оцінити і обґрунтувати пропускну здатність магістральних LAN- та WAN-каналів в залежності від поставлених задач та виду трафіку.
Для адресації вузлів корпоративної мережі використати набір протоколів TCP/IP з протоколом IPv4. В кожному з запропонованих варіантів при проектуванні ІР-адресації обов’язкове використання технології поділу на підмережі (subnetting) та технології об’єднання підмереж (supernetting) для структуризації мережі ЛМКГП, при цьому в мережі має використовуватись як діапазон INTRANET-, так і INTERNET-адрес. Навести схему із зазначенням IP-адрес і масок усіх підмереж і вузлів, а для філій – зазначити лише виділені діапазони IP-адрес. Привести недоліки побудови мережі лише на концентраторах та комутаторах. Обгрунтувати місця розташування маршрутизаторів. Навести схему маршрутизації Вашого підприємства.
Навести необхідні настройки маршрутизації у Вашій мережі:
навести схему маршрутизації ЛМКГП, в якій відобразити маршрути, внесені в таблиці маршрутизації усіх маршрутизаторів ЛМКГП;
в разі необхідності обґрунтувати необхідність використання динамічної маршру-тизації (протоколи OSPF, RIP).
Оцінити кошторис Вашого проекту, беручи до уваги наступні пункти:
одноразові затрати – апаратне забезпечення (активні пристрої - робочі станції, сервери, периферійні пристрої, активні мережеві пристрої; пасивне обладнання – шафи, патч-панелі, кабелі, аксесуари кабельної системи);
сукупна оплата за WAN-канали з розрахунку оплати за місяць послуг (транспортні послуги, INTERNET-послуги, оренда IP-адрес, тощо).
Не враховувати вартість програмного забезпечення, оплату людської праці, видатки на амортизацію та ремонт.
Вибір обладнання проводити згідно матеріалів мережі INTERNET, матеріалів, доступних для загального використання мережі кафедри АТ, періодичних видань, зокрема, журналу “HOTLINE”, іншої наукової літератури.
Структура курсового проекту.
Курсовий проект складається з пояснювальної записки та графічної частини. Обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати 40 стор.
Технічне завдання проекту (свій варіант НЗК проставити). Краще, якщо цей проект буде пов’язаний з реальними підприємствами (банки, автомобільні підприємства, біржі, державні структури, аналітичні підприємства, навчальні заклади (із можливістю віддаленого навчання)), тощо.
Вступ, актуальність, місце інформаційних технологій в сучасному світі.
Структурна схема згідно п.1 із зазначенням тих послуг п.2, п.5.1, загальна характеристика.
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) згідно пункту 4 і усіма обґрунтуваннями вибору технологій та характеристикою останніх. Привести характеристику мереж робочих груп, мереж відділів та кампусу в цілому. Навести міркування оптимального розташування серверів, принтерів, інших периферійних пристроїв мереж робочих груп, відділів, кампусу. В разі використання VLAN-комутаторів навести структуру віртуальних локальних мереж. Пояснити переваги. Обґрунтувати вибір мережевих пристроїв. Критеріями є співвідношення ціна/можливості, розрахунок на перспективу, хороші показники продуктивності, масштабованості (наприклад, стековані комутатори). Передбачити наявність резервних каналів в разі виходу з ладу основних каналів зв’язку Наприклад, факт використання комутаторів з підтримкою алгоритму охоплюючого дерева.
Структура СКС із зазначенням усіх параметрів.
Структура та вибір WAN-каналів, характеристики технологій згідно п.5. Передбачити наявність резервних глобальних каналів в разі виходу з ладу основних каналів зв’язку.
В залежності від варіанту завдання розглянути послуги згідно пунктів 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, 2.2, 2.3, 2.4 і зобразити їх на рисунку. Наприклад, переваги і недоліки реалізації мережі доступу на основі КТМЗК – приклади.
IP-адресація, розбиття на підмережі, об’єднання підмереж. Вибір класу мережі. INTERNET чи INTRANET-адреси. Привести недоліки побудови мережі лише на концентраторах та комутаторах. Обґрунтувати місця розташування маршрутизаторів. Навести схему маршрутизації Вашого підприємства.
Провести аналіз показників продуктивності, розширюваності та масштабованості. Для аналізу продуктивності ККМ, оцінити і обґрунтувати пропускну здатність магістральних LAN- та WAN-каналів в залежності від поставлених задач та виду трафіку з тим, щоб забезпечити кожному користувачу необхідну якість обслуговування.
Кошторис (вибір комп’ютерів, активного та пасивного мережевого обладнання, кабельні системи; оплата за використання WAN-каналів).
Висновки, зокрема перспективи Вашої мережі з точки зору використання її для найсучасніших досягнень в області інформаційних технологій з мінімальними переробками (наприклад, вибір маршрутизаторів Cisco з підтримкою протоколів резервування пропускної здатності каналу для передачі мультимедійного трафіку, вибір комутаторів III рівня, тощо).
Графічна частина
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) із зазначенням п.4.5.1.
Структура СКС (тут обов’язково повинні бути присутні усі компоненти кабельної системи – комутуючі шафи, патч-панелі, вірне розташування серверів (в серверних приміщеннях), комутатори поверхів, тощо) Обов’язкове позначення метражу кабельної системи.
Малюнок із трафіком (напрямок і обсяг) і глобальними послугами, обхідні маршрути в разі виходу з ладу основних.
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) із зазначенням IP-адресації.
Схема маршрутизації Вашого підприємства.
Вступ
З поширенням ЕОМ неважко перeдбачити ріст у потребі передачі даних.Деякі додатки,що мають потребу в системах зв'язку,можуть допомогти зрозуміти основні проблеми,повязані з мережами зв'язку.
Існує багато додатків, що вимагають віддаленого доступу до баз даних. Простими прикладами є інформаційні і фінансові служби, доступні користувачам персональних ЕОМ.
Також існує багато додатків, що вимагають дистанційного відновлення баз даних,що може сполучатися з доступом до даних. Система резервування авіаквитків, апаратури автоматичного підрахунку голосів, системи керування інвентаризацією і т.д. є такими прикладами.У додатках подібного типу маються безліч географічно розподілених пунктів,у яких вимагаються вхідні дані.
Ще одним широко відомим додатком є електронна пошта, для користувачів мережі.Таку пошту можна читати, заносити у файл, направляти іншим користувачам, доповнюючи, можливо, коментарями, чи читати знаходячись у різних пунктах мережі. Очевидно, що така служба має багато переваг у порівнянні з традиційною поштою з погляду швидкості доставки і гнучкості.
У промисловості засобів зв'язку приділяється велика увага системам передачі даних на великі відстані. Індустрія глобальних мереж (далі ГМ) розвивається і займає міцні позиції. Локальні мережі (далі ЛМ) є порівняно новою областю засобів передачі даних.
Промисловість виробництва ЛМ розвивалася з разючою швидкістю за останні кілька років. Впровадження локальних мереж мотивується в основному підвищенням ефективності і продуктивності персоналу. Ця мета проголошується фірмами- постачальниками ЛМ, керівництвом установ і розроблювачами ЛМ.
Використання ЛМ дозволяє полегшити доступ до пристроїв кінцевого устаткування даних (далі КУД) , встановленого в установі. Ці пристрої не тільки ЕОМ (персональні,мини- і великі ЕОМ),але й інші пристрої, звичайно використовувані в установах, такі, як принтери, графобудівники і все зростаюче число електронних пристроїв збереження й обробки файлів і баз даних.Локальна мережа представляє канал і протоколи обміну даними для зв'язку робочих станцій і ЕОМ.
В даний час багато організацій прагнуть дотримувати загальноприйнятих протоколів як результату міжнародних зусиль, спрямованих на прийняття стандартів, що рекомендуються.
Визначення локальних мереж і їхні основні характеристики.
Локальні мережі складають один з швидко розвиваючихся секторів промисловості засобів зв'язку, ЛМ часто називають мережею для автоматизованої установи. ЛМ описується звичайно наступними характеристиками:
-канали звичайно належать організації користувача;
-канали є високошвидкісними (1-400 Мбит\с). Пристрої КУД підключаються в мережу з використанням каналів зменшою швидкістю передачі даних (від 600 біт\ с до 56 кбит\с);
-пристрої КУД звичайно розташовуються неподалік , у межах будинку, території підприємства;
-канали мають більш високу якість у порівнянні з каналами ГМ;
-відстань між робочими станціями, що підключаються до локальної мережі, звичайно складає від декількох сотень до декількох тисяч футів;
-ЛМ передає дані між станціями користувачів ЕОМ (деякі ЛМ передають мовну і відео інформацію);
-пропускна здатність ЛМ, як правило, більша , ніж у глобальної мережі;
-канал локальної мережі звичайно знаходиться в монопольній власності організації, що використовує мережу. Телефонні компанії звичайно не причетні до володіння чи керуваня каналами. Однак телефонні канали пропонують користувачу ЛМ широкий діапазон послуг;
-інтенсивність помилок у ЛМ значно нижча в порівнянні з ГМ на базі телефонних каналів.
Розрахункова частина
Проектую мережу навчального закладу.
ККМ об’єднує географічно віддалені між собою мережі кампусів (центральна мережа та філії), кількість яких рівна 3, а відстань між головною мережею та її найближчою філією становить значення 33 [км].
Для зв’язку центральної мережі та філій використаю технологію DSL , для якої HDSL-модеми WATSON-1 ф-ми Schmid Telecommunication прийнятно працюють на цих відстаннях.
Центральна мережа
Філія 1
Філія 2
DSL
DSL
DSL
33 км
Рис. 1
Структура локальної мережі кампусу головного підрозділу (ЛМКГП) відповідає наступним вимогам .
По розміру мережа кампусу об’єднує 3 будинків, причому відстань між будинками становить 3 [км];
Всі корпуси з’єднані оптоволоконними
лініями.
3000 м
1500 м
1500 м
Головний
корпус
Корпус 1
Корпус 2
Рис. 2
З схеми на рис. 2 видно ,що максимальна відстань між корпусами рівна 1 км. Для забезпечення послуг заданих у завданні і зважаючи на не великі відстані між корпусами, приймаю рішення використовувати технологію Gigabit Ethernet на оптоволоконих лініях, а саме 1000 BaseLX який працює на відстанях до 5 км.
В корпусі 1 стоїть комутатор до якого по оптоволоконих лініях під’єднані всі інші корпуси. Для забезпечення живучості корпуси 1-2 з’єднані додатковими каналами зв’язку.
Просумувавши всі лінії зв’язку ми отримуємо що нам потрібно 6000 м оптоволоконних ліній для з’єднання корпусів.
В кожному з корпусів в низу , буде стояти центральна кросова шафа будинку, в якій восновному буде центральний комутатор будинку, а також маршрутизатори (у окремих випадках комутатор відсутній). На кожному з поверхів в кросовій шафі поверху стоїть комутатор (для поверхів з кімнатами для відеоконференц зв’язку) або концентратор до яких під’єднуються всі вузли поверху.
Вертикальна розводка будинку , а також зв’язки між корпусами виконані оптоволоконними лініями. Горизонтальна розводка виконана на витій парі.
В корпусах чітко видно ієрархічну структуру , в якій присутній рівень робочих груп ( комутатор або концентратор та вузли поверхів) , мереж відділів (мережа окремо взятого корпусу) та мереж кампусу (мережі усіх будинків разом об’єднані центральним комутатором в 1 корпусі ).
Кінцеві вузли об’єднані технологією 10 BaseT далі до центрального комутатора будинку 100BaseLX . Будинки з’єднані технологією 1000BaseLX яка забезпечує зв’язок на відстаннях до 5000 м . Також для забезпечення живучості корпуси об’єднані додатковими лініями через маршрутизатори.
Для кожної робочої групи передбачено свій сервер , а також є центральний сервер кампусу
Забезпечена можливість виходо в Internet через основний T1/E1 канал або ж резервний – через КТЛЗК.
Доступ віддалених користувачів також через КТЛЗК.
План головного корпусу наведений на рисунку 3.
Рис. 3
EMBED Visio.Drawing.5
Короби :
Marshall MMT5 50х25 (1м-2,03$)=208м
Кабелі:
Оптоволокно:
DRAKA DENMARK MIOO2 2-жил. (1м-1,1$)=16м
Вита пара
Alcatel(Nexans)UTP4пари solid,cat.5(1м-0,19$)=165м
Розетки
RJ-45 неекран.кат.5 золото 50(0.1$ 1 шт.)” =110шт.
Структура головного корпусу
EMBED Visio.Drawing.5
Розрахунок параметрів PDV і PVV:
PDV: Лівий сигмент 15,3+20*0,113=17,56
Проміжний сегмент 42,0+10*0,113=43,13
Правий сигмент 165+25*0,113=167,825
PDV=17,56+167,825+43,13=228,515 << 575
PVV: Лівий сигмент 10BaseT: 10,5 bt
Проміжний сегмент 10BaseT 8 bt
PVV:=18,5 bt << 49 bt
Корпуси 1 і 2 по структурі подібні тому окремо розглядитися не будуть.
Структура 1 і 2 корпусів наведена на рисунку 4.
Рис.4
EMBED Visio.Drawing.5
Короби :
Marshall MMT5 50х25 (1м-2,03$)=133м
Кабелі:
Оптоволокно:
DRAKA DENMARK MIOO2 2-жил. (1м-1,1$)=16м
Вита пара
Alcatel(Nexans)UTP4пари solid,cat.5(1м-0,19$)=165м
Розетки
RJ-45 неекран.кат.5 золото 50(0.1$ 1 шт.)” =110шт.
EMBED Visio.Drawing.5
Структура 1 і 2 корпусів
Кошторис
Просумувавши всі витрати для 3-ох будинків центральної мережі отримуємо:
Пасивне обладнання
Короби :
Marshall MMT5 50х25 (1м-2,03$)=474м 962,2$
Кабелі:
Оптоволокно:
BELDEN indoor/outdoor 4×50/125 захист від гризунів (1м-2,3$)=6000м 13800$
DRAKA DENMARK MIOO2 2-жил. (1м-1,1$)=48м 52,8$
Вита пара
Alcatel (Nexans) UTP 4 пари solid,cat.5 (1м-0,19$) =495 м 94,05$
Розетки
RJ-45 неекран.кат.5 золото 50”(1шт-0,1$) =330шт. 33$
Шафа монтажна
19’’ (6, 9, 15, 24, 42UNIT) Україна (1шт-140$)=9шт. 1260$
Активні пристрої
Комутатори:
DES-1010G8-port-10/100M+2port10/100/1000MbpsGigabitEthernet port (184$)=3шт 552$
AT-8224XL 24port управл.10/100 з доп. Gigabit/TX/FX/SX/LX-
uplink портами ( 1231$)=6шт 7386$
Концентратори:
HUBLANTECH 5port UTP 10/100Mb (26$)=2шт 52$
Маршрутизатори:
1) Cisco 3640 (4000$)=1шт 4000$
2) Інші на базі Р200/32/165/ZURAM 10/100/1000 Server PG N/C 3C996-T
3C905CX-TY-M 10/100 (1512$)=4 шт 6048$
Модеми:
HDSL-модеми WATSON -1 ф-ми Schmid Telecommunication (1681$)=2шт 3362$
OMNI56000 укр.прошивка +1 Net key (86$)=3шт 258$
Робочі вузли
Athlon 64 3200+ box/512Mb/120Gb/Ati Radeon 9800 512 Mb/FDD 1.44/ (700) =330 шт. 231000$
+Адаптери
3C905CX-TX-M 10/100M (37$)=330шт 12210$
Сервери:
2U Rackmount 19” Thunder LE (1320$) =3шт. 3960$
10/100/1000 Server PC,NIC 3C998-T (141$) =6 шт. 5076$
Монітори:
Monitor 17'' LG F720 P Flatron (170$)=330 56100$
Принтери:
Лазерні
Printer HP Photosmart 7960 A4 (4800x1200)21/16ppm,16mb,LCD,USB (315$) =20шт 6300$
Сканери:
EPSON Perfection 3200 Photo 3200x6400dpi (277$) =10шт 2770$
. .
СУМА 340334$
EMBED Visio.Drawing.5
Таблиця маршрутизації маршрутизатора 3 корпуса :
Список використаної літератури
1. Конспект лекцій Березок Б. М.
2. В.Г.Олифер Н.А.Олифер ‘Компьютерние сети’
3. Журнал “НотLine” № 42(519) 19-25 листопад 2003 р.