Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ В ТзОВ “ОРАТТА”.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки та менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Бакалаврська робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
Кафедра обліку та аналізу
БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
на тему:
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ
В ТзОВ “ОРАТТА”
Виконав: студент групи ________________________________________________
(шифр, прізвище та ініціали)
Науковий керівник роботи ________________________ (______________)
Завідувач кафедри _________________________ (______________)
“___”________________ 200__ р.
Нормоконтроль
(попередній захист) _________________________ (______________)
“___”________________ 200__ р.
Рецензент: _________________________ (______________)
“___”________________ 200__ р.
ЛЬВІВ – 2008
АНОТАЦІЯ
Бакалаврська робота виконана на тему “Бухгалтерський облік основних засобів” на матеріалах Летичівської селищної ради. Метою бакалаврської роботи є вивчення та аналіз бухгалтерського обліку основних засобів та ознайомлення з нормативними документами що регулюють цей процес.
У бакалаврській роботі розглядається сутність і класифікація основних засобів, роль основних засобів у діяльності підприємства, документальне оформлення їх руху, нарахування зносу та його облік, особливості ведення обліку основних засобів в бюджетних організаціях.
ANNOTATION
A bachelor project is written on a theme "Account of the capital assets" with the use of materials of the Letuthivska settlement council. The purpose of bachelor project is the study and consideration of the normative documents about the account of capital assets at the enterprise.
In the bachelor project the essence and classification of the capital assets, the role of the capital assets in activity of the enterprise, documentary registration of their presence and movements, the charge of demolition and its account, the account of improvement of the capital assets
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................................4 РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади обліку основних засобів……………….6
1.1. Економічний зміст основних засобів. Нормативно – законодавче регулювання обліку основних засобів…………………………………………………. 6
1.2.Особливості обліку основних засобів в бюджетних організаціях..................15
РОЗДІЛ 2. Характеристика діяльності Летичівської селищної ради ……………………………23
2.1. Загальна характеристика Летичівської селищної ради…………………….23
2.2. Організація бухгалтерського обліку в Летичівській селищній раді………..25
РОЗДІЛ 3. Організація обліку основних засобів Летичівської селищної ради……...31
3.1. Організаційно-технологічні особливості бухгалтерського обліку основних засобів Летичівської селищної ради …………………………………………………..31
3.2.Документальне оформлення наявності і руху основних засобів…………....36
ВИСНОВКИ......................................................................................................................45
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................................................47
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..50
ДОДАТОК А. Фінансова звітність Летичівської селищної ради............................ .. 51
ДОДАТОК Б. Наказ про облікову політику Летичівської селищної ради ..................53
ДОДАТОК В.Надходження та вибуття основних засобів…………………………….55
ДОДАТОК Д. Дані про наявність та рух основних засобів…………………………..56
ДОДАТОК Ж. Дані про залишки коштів по основних засобах………………………58
ДОДАТОК З. Інвентаризаційний опис............................................................................60
ДОДАТОК К. Форми первинних документів щодо обліку основних засобів.............62
ДОДАТОК Л. Ілюстративний матеріал...........................................................................68
ВСТУП
Перехід на ринкові засади в народному господарстві посилив роль економічних законів і фінансових категорій. А це потребує ґрунтовніших економічних знань, і якісно нового розуміння діючих процесів і умов господарювання. З метою забезпечення господарської діяльності підприємства мають у своєму розпорядженні засоби праці. Засоби праці підчас виробництва не змінюють свою речову форму і за їх допомогою виробляються матеріальні блага, виконуються роботи або надаються послуги, здійснюються адміністративні й соціально-культурні потреби, підприємство отримує певні економічні вигоди протягом тривалого часу.
Засоби праці, як і будь-який об’єкт підлягає відображенню в обліку. Процес відображення в обліку основних засобів складається з наступних послідовних етапів: їх визнання, класифікація, оцінка.
Відповідно до П(С)БО 7 п.6 «об’єкт основних засобів визначається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена». Як зазначено в Законі про бухгалтерський облік «економічна вигода потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів».
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються, це викликано тим, що основні засоби представляють собою різнорідну множину, а отже їх можна поділити на певні однорідні групи.
Залежно від мети класифікації можна виділити цілу низку ознак. Використовують класифікації запропоновані П(С)БО 7 та Класифікатором основних фондів, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації та метрології від 19.08.97р. № 507, діючим Законом України про прибуток та запропонованими змінами до цього закону, які почали діяти з 01.01.2004р.
Щоб визнати основні засоби активом важливою умовою є можливість достовірної оцінки. Відповідно до П(С)БО 7 основні засоби оцінюються за первісною, ліквідаційною, справедливою, залишковою, такою, що амортизується та переоціненою вартістю.
Метою бакалаврської роботи є вивчення обліку основних засобів Летичівської селищної ради, використовуючи результати економічної практики (зокрема дані первинних документів, облікових реєстрів та фінансової звітності), теоретичні знання та відповідні законодавчо – нормативні акти та враховуючи особливості функціонування бюджетної організації.
Завданнями бакалаврської роботи є:
ознайомлення з діючою в Україні нормативно-законодавчою базою, яка регулює облік основних засобів;
ознайомлення з порядком документального оформлення операцій з руху основних засобів;
дослідження обліку руху основних засобів;
вивчення організаційно-технологічні особливості бухгалтерського обліку основних засобів в бюджетних організаціях.
РОЗДІЛ 1. Теоретико-МЕтодологічні основи обліку основних засобів
1.1. Економічний зміст основних засобів. Нормативно – законодавче регулювання обліку основних засобів
У законодавчих та нормативно-правових документах подаються різні визначення категорії «основні засоби». Економічна сутність основних засобів в Україні трактується по-різному.
За П(С)БО7 основними засобами вважають «матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік )».
Згідно закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під цим терміном слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
МСБО 16 «Основні засоби» трактують це поняття, як матеріальні активи, які утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та наданні послуг, для оренди іншим особам або для адміністративних цілей та будуть використовуватися, як очікується протягом більше ніж одного періоду.
Потрібно враховувати, що в законах іде мова про основні засоби, які використовуються у виробничій діяльності підприємства і за якими нараховується амортизація. У бухгалтерському обліку обліковуються основні засоби за всіма їх видами, незалежно від того чи беруть участь у виробничій діяльності, чи належать до об’єктів соціальної інфраструктури. Бухгалтерський облік основних засобів забезпечує: своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку повної інформації про оцінку, переоцінку та надходження основних засобів, їх внутрішнє переміщення ( зі складу до цеху (відділу, ділянку), із цеху до цеху тощо, вибуття ( реалізацію, ліквідацію, безкоштовну передачу, нестачу, псування тощо); відображення даних про нарахування амортизації основних засобів за звітний період та їх зносу з початку корисного використання; визначення витрат, пов’язаних з підтриманням основних засобів у робочому стані (технічні огляди, поточне обслуговування), їх ремонтом і поліпшенням; визначення фінансових результатів від реалізації та іншого вибуття основних засобів; інформацією про складання звітності про основні засоби і капітальні інвестиції.
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:
1. Основні засоби: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди і передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); робоча і продуктивна худоба; багаторічні насадження; інші основні засоби.
2. Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (не титульні) споруди; природні ресурси; інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи.
3. Незавершені капітальні інвестиції.
Підприємство може розширювати зазначену класифікацію, розділяючи в групах (підгрупах) основні засоби на власні, орендовані і ті, що знаходяться в експлуатації, запасі, оренді, ремонті, на модернізації, реконструкції, будуванні, частковій ліквідації тощо.
Одиницею обліку основних засобів є окремий об’єкт. Окремим об’єктом основних засобів є: завершений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього, або конструктивно відокремлений предмет, призначений для використання певних самостійних функцій, чи відособлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування спільні пристосування, приладдя, управління та єдиний фундамент, внаслідок чого кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; незавершені капітальні інвестиції; інший актив , що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, яка контролюється підприємством. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин (компонентів), що мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися у бухгалтерському обліку окремим об’єктом основних засобів [21, с23].
Господарські операції з будівництва, виготовлення придбання, введення в експлуатацію, підтримання в робочому стані, поліпшення та вибуття основних засобів оформляються підприємствами первинними документами, що розкривають інформацію про: назву первинного документа, що характеризує оформлену господарську операцію; дату складання; найменування підприємства, від імені якого складено документ; зміст, кількісні та вартісні показники обсягу господарської операції; назву об’єкта основних засобів, його інвентарний номер, дата початку і місце експлуатації, строк корисного використання; технічну характеристику (площа, об’єм, ємність, потужність тощо) і вартість об’єкта основних засобів та амортизацію; посада осіб, які здійснюють господарську операцію та оформлення первинних документів з їх підписами; перелік технічної документації, що передається (приймається) разом з об’єктом основних засобів, вид і кількість дорогоцінних металів, що містяться в об’єкті основних засобів; походження засобів (власні, цільові), використаних для придбання, будівництва та поліпшення основних засобів, і про безкоштовно отримані основні засоби; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунках 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи» за субрахунками.
Для аналітичного обліку та забезпечення спостереження за використанням у місцях експлуатації основних засобів кожному об’єкту присвоюється інвентарний номер. Якщо частина (компонент) основних засобів визначена підприємством окремим об’єктом основних засобів, то їй також присвоюється інвентарний номер. Інвентарний номер закріплюється за об’єктом основних засобів на весь час його перебування на даному підприємстві. Інвентарні номери вибулих об’єктів основних засобів не присвоюються іншим об’єктам основних засобів, що надійшли на підприємство, протягом періоду, який забезпечте виключення ідентифікування нових об’єктів з вибулими (наприклад, протягом строків зберігання документів). Орендовані об’єкти основних засобів можуть залишатися з інвентарним номером орендовця (якщо такі інвентарні номери не присвоєні об’єктам основних засобів). Дані про кожний інвентарний номер заносяться до інвентарної картки або іншого регістру аналітичного обліку основних засобів. Інвентарні картки реєструються в описі інвентарних карток обліку основних засобів. Інвентарні картки в картотеці бухгалтерії розташовуються за групами основних засобів з виділенням окремої групи таких об’єктів, які тимчасово не експлуатуються (капітальний ремонт, реконструкція й інше поліпшення і консервація об’єктів).
Оцінка основних засобів підприємства є грошове вираження їх вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних засобів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період часу. Існують такі види оцінки основних фондів: в залежності від моменту проведення оцінки – за первісною (початковою) чи відновною вартістю; з огляду на стан основних фондів – за повною або залишковою вартістю [22, с.54].
Облік надходження основних засобів. Підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання - передачі (введення в експлуатацію) основних засобів. Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю, що складається з таких витрат: суми, які сплачуються постачальникам і підрядникам за оснащення, інструмент, інвентар та інші необоротні активи, за виконані проектно - вишукувальні та будівельно – монтажні роботи (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (будівництвом) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження і пуск основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. Витрати на сплату відсотків за користуванням кредитом не включаються до первинної вартості основних засобів, придбаних (побудованих) повністю або частково за рахунок позикових коштів [23, с.45].
Первісна вартість об’єктів основних засобів зобов’язання за якими визначені загальні суми, визначається розподілом даної суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів. Первісною вартість придбаних (побудованих) за рахунок бюджетних асигнувань основних засобів визначається без суми непрямих податків, що відображається зменшенням цільового фінансування і цільових надходжень. Первісною вартістю безкоштовно отриманих основних засобів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат. На справедливу вартість безкоштовно отриманих об’єктів основних засобів збільшується сальдо додаткового капіталу. Первісною вартістю основних засобів, внесених до статутного капіталу підприємства, визначається узгодженими засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат. Узгоджена засновниками (учасниками) вартість основних засобів відображається за дебетом рахунка обліку заборгованості засновників (учасників) підприємства щодо внесків до статутного капіталу у кореспонденції з рахунком обліку статутного капіталу. Отримання об’єктів основних засобів відображається за дебетом рахунка обліку основних засобів і погашенням (зменшенням) заборгованості засновників. Витрати на доставку, встановлення, монтаж та інші витрати на забезпечення введення в експлуатацію таких основних засобів включаються до їх первісної вартості з відображенням в обліку капітальних інвестицій. Первісною вартістю об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, є їх собівартість що визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, і 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318. Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первинною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Подібними об’єктами вважаються об’єкти, що мають однакове функціональне призначення і однакову справедливу вартість. Для визначення об’єктів, що мають однакове функціональне призначення, подібними різницями між справедливою вартістю об’єктів обміну не повинна перевищувати 10 відсотків. Первісною вартістю об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта основних засобів, збільшена (зменшена) на суму коштів або їх еквівалентів, що належить до сплати (отримання) за обмінною операцією. Первісна вартість об’єкта основних засобів може змінюватися у випадку з його поліпшенням, часткової ліквідації, переоцінки і зменшення корисності. Первісна вартість об’єкта основних засобів, оцінених в іноземній валюті, визначається в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України.
Облік вибуття основних засобів. Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у випадку його вибуття в реальності продажу, ліквідації, безкоштовної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості його використання іншими підприємствами, організаціями, установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. В обовязки якої входить: здійснювати безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню; встановлювати причини невідповідності критеріям активу; визначати осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначати можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам, або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, які можуть бути отримані при демонтажу, розбиранні основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складати і підписувати акти на списання основних засобів.
В актах на списання наводяться дані, що характеризують об’єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об’єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, початкова (переоцінена) вартість об’єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо. У разі списання основних засобів, що вибувають внаслідок аварії або стихійного лиха, до акта додається копія акта аварії і зазначаються обставини стихійного лиха. Регістри аналітичного обліку вибулих основних засобів додаються до документів, якими оформленні факти вибуття основних засобів. Складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (узгодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно із законодавством (статутом підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об’єктів основних засобів. Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні та демонтажу ліквідованих основних засобів, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності та деталі з вмістом матеріалів, що приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається відніманням від доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів [24, с.72].
У випадку часткової ліквідації об’єкта основних засобів його початкова (переоцінена) вартість і знос зменшуються відповідно на суму початкової (переоціненої) вартості і зносу ліквідованої частини об’єкта, а пропорційна до ліквідованої частини сума сальдо за дооцінкою (індексацією) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку.
Узагальнення інформації про господарські операції з основними засобами може здійснюватися за Методичними рекомендаціями щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000р.№356.
Під час відображення обліку операцій з основними засобами потрібно керуватися зокрема:
Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000р.№ 1707-III, від 8.06.2000р.№1807- III, від 22.06.2000р.№1829- III. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, який регулює склад валових витрат та доходів платника податку, а також встановлює норму і порядок нарахування амортизації основних фондів та нематеріальних активів та систему контролю за платником податку.
Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 – ВР від 03.04 1997 із змінами та доповненнями, визначає платників податку на додану вартість, об’єкта, базу та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658- III, від 12.07.2001р. із змінами та доповненнями, який визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в України, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності»№147/98-ВР від 03.03.98р. із змінами та доповненнями, який визначає основні засади передачі об’єктів в права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об’єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.
П(С)БО 7 «Основні засоби», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.04.2000р. №92, яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриває інформацію про них у фінансовій звітності.
Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. № 1440, який є обов’язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб’єктами оціночної діяльності, а також особами які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Наказом Міністерства фінансів України «Про кореспонденцію рахунків» від 28.03.2001р. №143, який наголошує на встановленні кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку певної форми.
Методологічними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003р. № 561.
Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291
Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів бухгалтерської звітності підприємствами незалежно від форм власності, виправлення помилок в зазначених документах, а також порядок та способи налагодження документообороту на підприємстві, та іншими документами.
Отже для того, щоб правильно проводити операції з основними засобами потрібно чітко додержуватися нормативно – законодавчих актів, що регулюють облік основних засобів.
1.2. Особливості обліку основних засобів в бюджетних організаціях
Бюджетні установи, як і інші суб’єкти господарювання, здійснюють господарську діяльність. Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів доходів і видатків, а також складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах - бухгалтерії при окремих установах і централізовані бухгалтерії. Проте діяльність зазначених установ має характерну особливість: вона відбувається у сфері надання послуг соціально-культурного, наукового та іншого характеру [25,с.89]. Однією з важливих передумов високоякісного, перманентного, своєчасного надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ засобами праці, які становлять самостійний об’єкт бухгалтерського обліку зазначених суб’єктів господарювання – так звані необоротні активи. До основних засобів бюджетних установ відносяться необоротні активи, якщо: вони мають матеріальну форму; їх вартість становить більше 500 грн. за одиницю (комплект). Незалежно від вартості, до складу основних засобів бюджетних установ зараховуються також: сільськогосподарські машини та знаряддя; будівельні механізовані інструменти;робочі та продуктивні тварини; усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей та вантажів; документація з типового проектування. Також до основних засобів бюджетних установ належать сценічно постановочні засоби вартістю понад 10 гривень за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорія, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки).
Надходження основних засобів у бюджетних установах може здійснюватися декількома шляхами, серед яких придбання та безоплатне надходження. Однією з особливостей придбання активів бюджетною установою є обов’язкове здійснення закупівлі шляхом проведення тендерних торгів, тобто здійснення конкурентного відбору учасників-постачальників з метою визначення переможця торгів (тендера) із дотриманням встановленого законодавством порядку [26,с.102]. Застосування таких процедур для придбання цінностей бюджетною установою зумовлене необхідністю цільового витрачання коштів бюджету відповідного рівня.
Бюджетні установи можуть одержати основні засоби від інших підприємств, як гуманітарну допомогу або благодійний внесок. Гуманітарна допомога – це цільова адресна безплатна допомога в грошовій або натуральній формі у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема, внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб [27,с.97].
Окрім надходження гуманітарної допомоги, бюджетні установи можуть отримувати благодійні внески. Особливістю отриманих благодійних внесків є те, що вони не можуть спрямовуватись на виплату заробітної плати працівникам і не можуть заміняти плату за отримання установами та закладами платних послуг. Бухгалтерський облік благодійних внесків ведеться відповідно до порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги, встановленого Державним казначейством України. Порядок зарахування на баланс бюджетної установи основних засобів, які надійшли у вигляді гуманітарної допомоги аналогічний порядку зарахування на баланс основних засобів, придбаних за грошові кошти.
Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться тимчасовою комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника установи і до складу якої входять: заступник керівника установи (голова комісії) та головний бухгалтер або його заступник (в установах, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, - особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку), керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують необоротні активи, особи, на яких покладена відповідальність за збереження необоротних активів, та інші посадові особи (на розсуд керівника установи). Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. Встановлені ціни на однотипні предмети у межах однієї установи повинні бути однаковими. За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи. Відповідальність за організацію роботи покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної вартості активів – на керівника та голову комісії.
Зміна первісної вартості необоротних активів може також відбуватися внаслідок проведення індексації. Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися щорічно згідно з індексом інфляції. Зміна вартості необоротних активів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок. Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то такі необоротні активи обліковуються в бюджетній установі за ринковими цінами на ці види активів на дату проведення індексації.
Ремонтні роботи належать до найбільш поширених робіт з підтримання об’єктів основних засобів у робочому стані. У загальному розумінні, ремонт основних засобів – це комплекс заходів, спрямованих на підтримання діючих об’єктів у працездатному стані, зберігаючи при цьому якості, властиві об’єкту при веденні в експлуатацію (міцність, зносостійкість, потужність двигуна, безпеку при експлуатації тощо). Видатки, пов’язані з проведенням поточного ремонту необоротних активів, відображаються у складі фактичних видатків бюджетної установи за кодами економічної класифікації – 1135 « Оплата транспортних послуг і утримання транспортних засобів», 1137 «Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання», проведення капітального ремонту – 2133 «Капітальний ремонт та реконструкція інших об’єктів». У бюджетних установах роботи, спрямовані на підтримання об’єктів основних засобів у робочому стані, можуть виконуватися двома способами – підрядним і господарським.
Необоротні активи – будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші необоротні активи, можуть бути списані з балансів установ, якщо вони: непридатні для подальшого використання; виявлені в результаті інвентаризації як недостача; морально застарілі; фізично зношені; пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані). Списанню також підлягають будівлі та споруди, що підлягають знищенню у зв’язку з будівництвом нових об’єктів, та такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу та тривалого використання. Списання основних засобів може здійснюватися внаслідок:
продажу;
ліквідації;
безоплатної передачі.
Однією з причин списання основних засобів бюджетних установ є продаж. На відміну від підприємств недержавної форми власності, де рішення про продаж об’єктів основних засобів підприємство має право приймати самостійно, права бюджетних установ у вирішенні цього питання обмежені [28,с.67].
Продаж необоротних активів бюджетних установ відповідно до чинного законодавства здійснюється виключно на конкурентних засадах (через біржі, аукціони та за конкурсом). Проте продаж майна на конкурентних засадах здійснюється безпосередньо після отримання дозволу центрального чи місцевого органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції управління державним майном, а також за погодженням із Фондом державного майна України (ФДМУ) або його регіональними відділеннями. Продаж будівель (у тому числі приміщень) споруд, транспортних засобів і повністю зношених за даними бухгалтерського обліку цінностей, які відносяться до складу необоротних активів, відбувається за експертною оцінкою. Продаж усіх інших необоротних активів відбувається за справедливою вартістю. Початкова ціна продажу майна визначається підприємством на підставі висновків звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)[29,с.78].
Найбільш поширеним шляхом, внаслідок якого відбувається списання об’єктів основних засобів, є ліквідація. Серед причин з яких відбувається ліквідація будівель, споруд, обладнання, приладів, оснащення транспортних засобів, інвентарю та інших об’єктів основних засобів бюджетних установ, можна виділити такі : непридатність до подальшого використання; фізичний та моральний знос; пошкодження внаслідок аварії або стихійного лиха (за умови, що їх відновлення є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані); виявлені в результаті інвентаризації недостачі; руйнування будівель, споруд у випадку будівництва нових об’єктів .
З метою визначення непридатності необоротних активів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання активів наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія у складі: керівника або його заступника (голова комісії); головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, - особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку); керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності; особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів; інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).
Об’єкти основних засобів, що втратили своє значення, але придатні до використання, можуть бути списані з балансу тільки за умови, що їх неможливо продати або передати іншій організації. І якщо формально підходити до цієї вимоги, то виходить, що якщо той чи інший об’єкт основних засобів втратив свої первісні якості, внаслідок чого він уже не буде здатний виконувати функції, властиві такому об’єкту, але допускається, що певною мірою він може бути придатний для подальшого використання, такий об’єкт може бути списано з балансу тільки після того, як бюджетна установа намагалася його продати або передати безоплатно іншій організації, і відповідно ніхто не захотів його купити або отримати безоплатно [30,с.95].
Необоротні активи, залучаючись до господарського процесу бюджетних установ, проходять у цьому процесі всі етапи руху: надходження необоротних активів; наявність необоротних активів і їх використання; вибуття необоротних активів, що відображено на рис. 1.1
Рис.1.1 Етапи руху основних засобів
Відповідно до зазначеної схеми визначається коло головних завдань бухгалтерського обліку необоротних активів:
• правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових реєстрах надходження необоротних активів, їх внутрішнього руху та вибуття;
• правильне обчислення та відображення в обліку суми зносу необоротних активів та видатків, пов'язаних з їх ремонтом;
• точне визначення результатів ліквідації зазначених об'єктів обліку;
• контроль за збереженням та ефективним використанням кожного з об'єктів необоротних активів [31,с.119].
Головні завдання бухгалтерського обліку необоротних активів ми зобразили у вигляді схеми на рис. 1.2.
Головні завдання бухгалтерського обліку необоротних активів
1
правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових реєстрах надходження необоротних активів, внутрішнього руху та вибуття;
правильне обчислення та відображення в обліку суми зносу необоротних активів та видатків, пов'язаних з їх ремонтом
2
точне визначення результатів ліквідації зазначених об'єктів обліку
3
контроль за збереженням та ефективним використанням кожного з об'єктів необоротних активів
4
Рис.1.2 Головні завдання бухгалтерського обліку необоротних активів
Фінансово – господарська діяльність бюджетних установ характеризується низкою особливостей, які впливають на методику та організацію бухгалтерського обліку:
функціонування на засадах державної чи комунальної власності;
належать до неприбуткових організацій і реєструються як такі;
послуги, що їх надають бюджетні установи, не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на склад;
фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів;
є складовою бюджетної системи країни і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частини бюджету.
Основними нормативними документами, відповідно до яких організується облік у бюджетних установах, є Бюджетний кодекс України і Закон про бухгалтерський облік. Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а Закон про бухгалтерський облік визначає правові засади організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно ст.6 цього закону порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів і бюджетів установ регулюється Державним казначейством України, у складі якого є Управління ...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора