РОЗДІЛ 1. Розрахунково-аналітичний
1.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ „ЛЗ РЕМА”
ВАТ „Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури” (далі РЕМА) – виробник з 60–річним досвідом медичного приладобудування. Основним напрямом діяльності є дрібносерійне виробництво радіоелектронних медичних приладів для функціональної діагностики та терапії, включаючи прилади для вимірювання багатоканальної реєстрації та візуального контролю біоелектричної та механічної діяльності різних органів та систем людини (електрокардіографи, апарати для фізіотерапії та ін.). Завод створено шляхом реструктуризації у ВАТ державного підприємства. До складу підприємства входять 5 цехів основного виробництва, 4 цехи допоміжного виробництва та три дочірні підприємства.
До складу основного виробництва, входять:
цех №2 – складально-монтажні роботи по виготовленню приладів ЛУЧ-04, ДІС, ДКІН;
цех №3 – механо-складальні роботи;
цех №6 – виготовлення нової техніки(прилади ЕК1Т-04; Р4-03);
цех №7 – слюсарно-каркасні роботи;
цех №11 – виготовлення друкованих плит.
До допоміжного виробництва відносяться:
ремонтний цех;
інструментальний цех;
цех по виготовленню нестандартного обладнання;
транспортний цех.
На базі діючих підрозділів створені такі дочірні підприємства:
„Андрімар” ВАТ „ЛЗ РЕМА” – нестандартне обладнання;
„Мехштамп” ВАТ „ЛЗ РЕМА” – метало – заготівельні роботи;
„Інструмент-РЕМА” – виготовлення інструментів.
Реалізація продукції проводиться різноманітними шляхами, що обумовлене значними труднощами пов’язаними зі збутом та економією коштів. Зокрема продаж проводиться через:
приватних підприємців;
мережу „Медтехніка”;
державні закупівлі(МОЗ);
тендери та ін..
На заводі функціонують наступні види робіт: механічна обробка, холодна штамповка, слюсарні, складальні та монтажні роботи, гальванічні покриття, лакофарбові покриття, переробка пластмас і порошків, переробка гуми, зварювання алюмінію, литво алюмінію під тиском, термічна обробка металів, офсетний та трафаретний друк, виготовлення кріпильних деталей, виготовлення друкованих плит, виготовлення витих магнітопроводів, виготовлення дерев’яної тари, намагнічування магнітів, вакуумна формовка листової пластмаси, гнуття листового пластику, високочастотне зварювання полівініхлоридної плівки.
В допоміжному виробництві проводяться ремонтні роботи по виготовленню оснастки, інструменту та нестандартного обладнання.
1.2. Аналіз макрооточення ВАТ „ЛЗ РЕМА”
Перехід до ринкових умов господарювання призвів до збитковості багато промислових підприємств, в тому числі і ЛЗ РЕМА. На 0,7% в період 2002–2003 років зросла рентабельність операційної діяльності промисловості і складала 3,3%(на Львівщині - 0,7%), а номінальна заробітна плата зросла з 485 до 591 грн.
Аналіз загальних тенденцій у промисловості Львівщини
У промисловості області шість років поспіль спостерігається нарощування обсягів виробництва. В результаті у 2004 році перевищено рівень виробництва 1999 року у 2,3 раза. Рівень виробництва 1999 року перевищено в усіх основних видах діяльності, а у машинобудуванні - у 2,7 раза.
У 2004 році приріст промислового виробництва становив 9,2% і був нижчим ніж у 2003 році (14,1%).
EMBED MSGraph.Chart.8 \s
Таблиця№
Чисельність працівників, заробітна плата та індекси цін у промисловості Львівщини у 2000-2004 роках.
Машинобудування є лідером серед основних видів промислової діяльності за кількістю підприємств. Торік у машинобудуванні області працювало 579 підприємств, або 16,6% від загальної кількості промислових підприємств - юридичних осіб.
Підприємства з виробництва електричного та електронного устаткування за кількістю переважають у машинобудуванні (315, або 54,4% від загальної кількості у машинобудуванні). У 2004 році проти попереднього спостерігався найбільший приріст на цих підприємствах серед інших машинобудівних, на – 94,5%. Слід зазначити, що і за внеском у результати машинобудування цей вид діяльності є лідером. Торік тут значно наростили обсяг виробництва такі впливові підприємства як ТзОВ “Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ”, ДП “Львівський державний завод “ЛОРТА”, ВАТ “Іскра”.
Аналіз інвестиційної діяльності у машинобудуванні Львівщини за 2004 рік.
У 2004 році відбулося суттєве скорочення обсяду інвестицій у машинобудування – на 46,8%(два попередні роки спостерігалось їх зростання). Пояснюється спад обсягу інвестування, в основному, завершенням розпочатих інвестиційних проектів та введенням в дію потужностей, що у 2004 році сприяло збільшенню вдвічі обсягу виробництва продукції.
У 2004 році обсяг інвестицій в основний капітал підприємств у машинобудування склав 111,9 млн.грн., або 10,6% від загального обсягу вкладень у промисловість області.
Обсяг інвестицій в основний капітал на підприємствах з виробництва електричного та електронного устаткування проти 2003 року зменшився на 55,5%. Натомість капітальні вкладення у підприємства з виробництва машин і устаткування торік зросли на 24,5%.
На кінець 2004 року в машинобудуванні було основних засобів на 2550,2 млн.грн., або 15,6% від їх загальнопромислового обсягу. Незважаючи на позитивні тенденції, що мали місце у попередні роки, оновлення основних засобів відбувається недостатніми темпами. Рівень зносу основних засобів машинобудування (58,2%) є одним з найбільших у промисловості, а суттєвіше зношені основні засоби підприємств з виробництва машин і устаткування(65,4%).
Аналіз привабливості машинобудування Львівщини для іноземних інвесторів
Машинобудівні підприємства Львівщини на 1 липня 2005 року отримали від іноземних партнерів 81,3 млн.дол.США прямих іноземних інвестицій, що становило 35,1% від загального обсягу іноземного капіталу, внесеного у промисловість області.
Прямі іноземні інвестиції надійшли з 16 країн світу і залучені у 44 підприємства області. Основними інвесторами машинобудування області є партнери з Угорщини – (31,8 млн.дол., або 39,1% від загального обсягу у галузь) та Німеччини (37,6 млн.дол., або 46,2%). Також надходили інвестиції з Кіпру (2,3 млн.дол., 2,9%), Канади (2,1 млн.дол., або 2,6%) та Великобританії(2 млн.дол., 2,5%).
Упродовж січня-червня 2005 року в машинобудівні підприємства залучено 2,7 млн.дол. прямих іноземних інвестицій, що становило 21,3% загального обсягу їх надходження у промисловість.
Аналіз інноваційної діяльності у машинобудуванні Львівщини за 2004 рік.
У 2004 році лише 15,7% машинобудівних підприємств від їх загальної кількості (без урахувань малих підприємств) здійснювали інноваційні заходи, спрямовані на підвищення технічного рівня виробництва та випуску нової продукції.
Аналіз напрямів інноваційної діяльності у машинобудуванні Львівщини за 2004 рік.
Нові технологічні процеси впроваджували 46,2% інноваційно активних підприємств машинобудування. Ними у виробництво впроваджено у 2004 році 50 (68,5% від загальної кількості у промисловості) нових технологічних процесів, з них лише 13 спрямовані на економію матеріалів і ресурсів.
Упродовж 2004 року машинобудівні підприємства області освоїли 66 найменуваннь нових видів продукції, з них половину склали нові види техніки.
У 2004 році підприємства машинобудування реалізували інноваційної продукції на 128,1 млн.грн. (61,4% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції), а частка у загальному обсязі реалізованої промислової продукції склала 11,1%.
Найактивнішими у впровадженні нових технологічних процесів були підприємства з виробництва машин та устаткування (22, або 95,7% від загальної кількості у машинобудуванні). Нові види продукції освоювали також переважно підприємства з виробництва машин та устаткування: 22 найменування, або 84,6% від загальної кількості.
Кожне підприємство нашої країни і особливо державної, або частково державної форми власності торкнулись недавні зміни влади, певну невизначеність створюють і майбутні вибори, від цього не зменшується доцільність очікування позитивних змін.
І хоча політична та економічна ситуація поки що досить нестабільна, вище зазначені та багато інших фактів свідчать про покращення умов господарювання для промислових підприємств.
Далеко не всі проблеми охорони здоров’я на сьогодні вирішені, в тому числі щодо укомплектування медичних установ медобладнанням, зокрема попередньої діагностики. Сучасне медичне обладнання зазвичай є досить наукомістким та складним, а інколи може містити найсучасніші електронні технології. Крім того до них ставляться такі вимоги, як зручність та простота у користуванні, ергономічність, помірність розмірів, та багато інших, дотримання яких може бути досить важким завданням.
1.3 Аналіз мезооточення ВАТ „ЛЗ РЕМА”
Виробництвом медичного, хірургічного та ортопедичного устаткування у Львівській області займаються 35 підприємств(6% від загальної кількості промислових підприємств) – цей рівень близький до середнього, порівняно з іншими галузями. Їхній річний оборот складає 0,8% до обсягів реалізованої продукції машинобудування, а приріст обсягів продажу у 2004 році становив 5,6%, більшість же галузей мають значно більші індекси обсягів продажу.
В свою чергу у 2004 році підприємства з виробництва медичних приладів, інструментів, точних вимірювальних приладів, скоротили випуск продукції на 49,3%, через нестачу обігових коштів на закупівлю матеріалів та комплектуючих, а також відсутність замовлень.
Державні установи купують значну кількість продукції ЛЗ РЕМА. Так у листопаді 2004 року була здійснена поставка 120 шт. електрокардіографів, а у вересні 2005 планувалось поставити ще 100 шт.
Час від часу ЛЗ РЕМА приймає участь у тендерах, проте інколи трапляються випадки необґрунтованих відмовлень, хоча апарати заводу не гірші, а інколи дешевші за куповані.
Для аналізу перспектив участі в тендерах було проаналізовано ряд запрошень у щомісячному виданні „Медичний бізнес України” за 16 серпня 2004 року та за листопад 2005 року. Результати доцільно звести в таблицю. Враховуються запрошення, в котрих зазвичай не вказується конкретне найменування приладів, а лише їх кількість, тому що вказують конкретний прилад рідко. В категорію обладнання котре потребується можуть потрапити і прилади ЛЗ РЕМА. Кількість найменувань може бути різною(можливо - 4, можливо і 120), тому в таблиці зазначається графа: „Запрошення високої привабливості”, в котрій враховано ті, в котрих кількість найменувань більша 10.
Таблиця 6.1
Пропозиція запрошень участі у тендерах, згідно даних журналу „Медичний бізнес України” за серпень 2004 та листопад 2005років.
Дуже низькі шанси пробитись на ринок східних областей, де є потреба в приладах заводу, але перевага надається обладнанню російського виробництва. І хоча можливостей прийняти участь у тендері може бути досить багато, скористатись можна не кожною, тому підприємство обирає ті, виграти котрі є значні шанси.
Часто тендери проводяться у Києві і об’єктивнність їх досить ймовірна, а що стосується скажімо Дніпропетровська – важко сказати напевне.
Проводиться також оснащення амбулаторій та акушерських та фельдшерсько – акушерських пунктів. Продаж на РЕМА не характеризується постійністю і визначається обсягами замовлень, викона котрі у повній мірі може становити труднощі технічного та кадрового характеру.
Втриматись ЛЗ РЕМА „на плаву” допомагають низькі ціни, хоча на виробництво завод витрачає більше, виконання певних замовлень, не пов’язаних з медичним обладнанням, проведення фінансових операцій та ін.. За даними вище зазначених видань, ціна на дефібрилятор одного з київських підприємств – 3280 – у ЛЗ РЕМА 3000 грн. (тут і далі, ціни на ЛЗ РЕМА вказуються без ПДВ, проте це не зменшує наочності переваги заводу у ціні); ціни на штатив ШДВ – 3 коливаються в межах від 115 до 132 грн. – у ЛЗ РЕМА 65 грн.; ціни на апарат ЛУЧ – 4: 4400 – 5900, у ЛЗ РЕМА – 3475грн. Крім зазначених виробів на підприємстві є в наявності ще шість видів обладнання. Низькі ціни безперечно створюють значні стратегічні переваги, проте їх не достатньо. Так, дані балансу свідчать, що ціни недостатні для покриття витрат на виробництво.
В аналізованих виданнях немає приладів, виробництво котрих планується налагодити, проте є багато аналогічного обладнання. В свою чергу пропозиції таких приладів як електрокардіограф та інгалятор не знайдено. Ціни, за котрими завод продаватиме обладнання ще невідомі, проте можна оцінити до якої категорії товару вони відносяться, можливі витрати на просування, насиченість ринку та ін., користуючись даними вище зазначених видань і зведеними в таблицю:
Таблиця 6.2
Діагностика ринку медичного обладнання, за номенклатурою виробів, виробництво котрих планується налагодити, згідно даних журналу „Медичний бізнес України” за листопад 2005р.
Продавати обладнання підприємству доводиться за ще нижчими цінами, про що свідчать дані балансу
Завод проводить гарантійний та післягарантійний ремонт придбаної техніки, та виготовляє нестандартне обладнання, апаратуру, тощо. Такі можливості створюють значні стратегічні переваги.
1.4 Аналіз внутрішнього середовища ВАТ „ЛЗ РЕМА”
1.4.1 Аналіз діючої системи менеджменту
Загальна характеристика організаційної структури та керованої системи управління
Організаційна структура управління ВАТ ЛЗ „РЕМА” наведена на рис.1.2. Вищим органом управління виступають загальні збори акціонерів, та органи державного управління. На основі пріоритетів, встановлених на загальних зборах, діє правління в складі уповноважених осіб від акціонерів підприємства, якому підпорядковується голова правління – керівник підприємства. Організаційна структура департаментизована на п’ять секторів, управління якими здійснюють відповідні заступники. Функції управління заступників керівника наступні:
Фінансовий директор–головний бухгалтер: управління підсистемою обліку для подання звітності відповідним органам статистики, державного контролю та акціонерам підприємства, а також інформування керівництва для прийняття ним правильних управлінських рішень;
Комерційний директор: управління логістикою матеріально-технічного постачання, автотранспортом, зовнішньою кооперацією, а також маркетингом і реалізацією і маркетингом підприємства;
Директор з виробництва: йому підпорядкована служба організації виробництва, цехи основного виробництва, а також дочірні підприємства;
Директор з розвитку-головний інженер: керівництво інженерними роботами та стимулювання і координація впровадженням нової техніки;
Директор з економічної безпеки: контроль за соціальними гарантіями для працівників підприємства, вчасній оплаті праці, а також забезпечення медикаментами на випадок виробничих травм чи інших ситуацій, котрі потребуватимуть медичних засобів. Він також координує діяльність господарського відділу та охорони підприємства;