5. Охорона праці.
Мета даної частини дипломної роботи полягає у проектуванні робочого місця у відповідності з нормотивними документами. Необхідно розробити ряд організаційно-технічних та санітарно- гігієнічних заходів, направлених на забезпечення безпеки праці людини. Розгляд кожного питання висвітлюється у вигляді інженерних рішень з наведенням розрахунків та необхідних схем.
Коротка характеристика об’єкту.
Обєктом проектування є робоче місце, на якому знаходиться персональний компютер (ПК) та його комплектуючі-принтер і сканер. Комп’ютер підключається до мережі зиінного струму частотою 50 Гц і напругою живлення 220В. Специфіка роботи з точки зору техніки безпеки полягає у використанні обладнання знаступними небезпечними факторами:
- вплив електромагнітих полів комп’ютера;
- пожежна безпека;
- можливе ураження електричим струмом .
Для забезпечення охорони праці при проведенні робіт потрібно вибрати робоче приміщення, здійснити добру вентиляцію, забезпечити необхідну освітленність робочого місця, передбачити захисне заземлення і здійснити організацію робочих місць. Організація робочого місця користувача відеотермінала та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вомогам ГОСТ 12.2.032.-78. "ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги". При дотриманні цих умов потрібно врахувати вимоги стандартизації.
Вибір приміщення і організація робочого місця.
У відповідності з ДСан ПІН 3.3.2.007-98 об’єм приміщеня на одного працівника повинен складати не менше 20 м3 , а вільна площа від устаткування 6 м2 , висота приміщення від підлоги до стелі не менше 3,2 м.
Дипломна робота передбачає роботу 2-х працівиків у приміщенні з наступними розмірами (рис.1.):
а) довжина 5,5м;
б) ширина 4,5 м;
в) висота 3,2 м.
В лабораторії передбачено 2 місця, отже мінімальна площа та мінімальний об’єм приміщення становить (згідно з ДСан ПІН 3.3.2.007-98) відповідно:
S min =6м2 *2=12м2
Vmin.=20м3 *2=40 м3
А вибрані розміри приміщення складають:
S=24.75 м2, V=79.2 м3
Таким чином вибрані розміри приміщення відповідають відповідним нормам. План приміщення зображений на рисунку 5.1.
При роботі з комп’ютером рекомендується розташувати елементи обладнання так, щоб екран знаходився зправа, клавіатура – навпроти правого плеча. Монітор повинен бути розташований таким чином, щоб верхній край екрану знаходився на рівні очей, що має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30 град. від лінії зору працівника. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого від працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15 град. При розташуванні у приміщенні декількох ЕОМ віддаль від робочого місця користувача до задніх і бокових стінок сусіднього ЕОМ повинна складати не менше 1,2м.
Рис.5.1. План приміщення.
1 - робочий стіл;
2 - робоче місце;
3 - умивальник;
4 - вішалка для одягу;
5 - шафа для зберігання документів;
6 - книжкова шафа.
Приміщення, де розташовуються комп’ютери, не повинно бути типу складського чи підвального. Підлогу в приміщенні, де розташовані комп’ютери, необхідно накривати резиновим ковриком.
Організація робочих місць проводилася згідно ГОСТ 12.2.032-78.Обладнання на робочих місцях розташовано так, щоб ним було зручно користуватися.
5.3 Метеорологічні умови виробничого середовища.
Згідно з ГОСТ 12.1.005 - 88, всі роботи, пов’язані з використанням дипломної роботи, за енергозатратами відносяться до категорії 1б - легкі фізичні роботи ( з енерговитратою не більше 150 ккал/год або 174 Вт). Оптимальні та доступні метеоумови наведені в табл.4.1. Коливання температури повітря по горизонталі у робочому залі, а також на протязі зміни допускається до 40С. Інтенсивність надлишкового виділення тепла, що припадає на 1м3 приміщення складає 70 Вт/м3 (25 - 50%).
Таблиця 5.1.
Оптимальні метеорологічні умови виробничого середовища .
5.4 Вентиляція і опалення.
Згідно з СНиП 2.04.05-91 “Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря”. Норми проектування в проекті передбачається система центрального водяного опалення з можливістю відключення.
Для забезпечення чистоти повітря та заданих метерологічних умов, керуючись СНиП 2.04.05-86 'Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги', вибирається приточна механічна загальнообмінна вентиляція.
При відсутності шкідливих речовин, або при наявності їх в допустимих концентраціях повітрообмін
L = N*L' (м3/год),
де N - кількість робітників в приміщенні;
L'- розрахунок повітря на одного працівника (L'=30 м3/год), тобто
L = 2*30 = 60 м3/год
Кратність повітрообміну: EMBED Equation.3
K = L/V (год)-1, де V - об'єм приміщення.
V =79.2 м3;
K = 60/79.2 = 0,76 год-1
Розрахуємо кількість тепловиділеня від обладнання:
EMBED Equation.3 Qзаг=n1*Q1+n2*Q2
n1, n2 - кількість обладнання, яке виділяє теплоту;
Q1, Q2 - тепловиділення від обладнання, які приймають за технічними характеристиками, паспортними даними.
Qзаг=1*200+1*200=400 (Вт).
В лабораторії передбачається кондиціонер серії БК-1500 потужністю 1,5 кВт та напругою живлення 220В.
5.5 Освітлення.
Оскільки світло має визначальне значення для роботи і збереження здоров’я людини, необхідно вибрати раціональне освітлення виробничого приміщення.
5.5.1. Розрахунок природнього освітлення.
Освітлення виробничих приміщень регламентується ДБН В.2.5-28-2006 “Природнє та штучне освітлення”. Згідно даних норм було розраховано орієнтовне природнє освітлення.
Попередньо розраховано площу S0 світлових отворів при боковому освітленні за формулою:
EMBED Equation.3=EMBED Equation.3EMBED Equation.3EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
коефіцієнтів де Sn - площа підлоги приміщення (S = 24.75 м2);
n - нормоване значення коефіцієнту природнього освітлення (n = 1, оскільки всі зорові роботи характеризуються малою точністю і відносяться до V розряду зорових робіт);
10 - світлова характеристика вікон (10 = 11);
кз - коефіцієнт запасу (приймається 1.5, оскільки в приміщенні повітря середовища вміщає менше пилу, диму, копоті);
0 - загальний коефіцієнт світлопроникнення;
V1 - коефіцієнт, що враховує відбивання світла від поверхні (V1=1.9);
кб - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будинками, що стоять навпроти (кб=1).
Загальний коефіцієнт світлопроникнення рівний: 0=1. 2. 3. 4. 5
де 1,.2,3- коефіцієнти світлопроникнення матеріалу вікна, виду вікна та його конструкції. Для віконного скла листового 1=0.8, для дерев`янної оправи для вікон 2=0.6, для залізобетонної ферми 3=0.8. Витрати світла на сонцезахістні конструкції визначаються коефіцієнтом 4 , який для шпалер, що регулюуться, рівний 1. Коефіцієнт 5 , який враховує витрати світла в захисній сітці, рівний 0.9 .Таким чином 0=0.8·0.6·0.8·1·0.9=0.3.
З врахуванням визначенних отримаемо :
EMBED Equation.3=EMBED Equation.3
При Sп=24.75 м2, S0 =5,8 м2.
Знаючи площу світлових отворів можемо знайти кількість вікон за формулою:
n = EMBED Equation.3EMBED Equation.3
де S1 - площа стандартного вікна (S=3м2).
Отже, n = EMBED Equation.3
Тобто, в приміщенні слід мати два вікна розміром 1.5×2 м.
5.5.2 Розрахунок штучного освітлення.
В похмурі дні та вечірні години роботи перебачається штучне освітлення приміщення, але також регламентується ДБН В.2.5-28-2006 . Було здійснено орієнтовний розрахунок штучного освітлення для нашого приміщення за методом коефіцієнту використання світлового потоку. Джерелом світла вибираємо люмінісцентну лампу ЛХБ 65-4, напруга живлення 220 В, потужність 65 Вт, світловий потік 3200 Лм.
Показник приміщення
EMBED Equation.3EMBED Equation.3,
де А - довжина приміщення;
В - ширина приміщення;
Н - висота підвісу світильника над робочою поверхнею.
Отже,
EMBED Equation.3
Метод коефіцієнту використання світлового потоку дозволяє визначити світловий потік лампи, необхідний для досягнення заданої освітленості з врахуванням світла, яке відбивається стінами та стелею. Коефіцієнт використання залежить від сили світла світильника, показника приміщення t; коефіцієнта відбиваючого потоку n; стін с; робочої поверхні р.n.
Вибираємо n= 70%; с = 50%; р.n. = 30%.
Отже, = 58,4%.
Таким чином, сумарний світловий потік по заданій освітленості визначається як:
EMBED Equation.3
де Ен - нормована освітленість (Ен=400 Лк) ;
S - площа приміщення (S=24,75 м2);
к - коефіцієнт запасу (к = 1.5);
z - коефіцієнт неосвітленості (z = 1.1).
EMBED Equation.3EMBED Equation.3
Отже, необхідна кількість ламп визначається як:
n=EMBED Equation.3
де Фл - світловий потік однієї лампи
EMBED PBrush
n=EMBED Equation.3
Рис.5.2 Схема освітлення.
Передбачається встановлення світильників з двох ламп. Кількість світильників N=4. Схема освітлення зображена на рис.5.2.
5.6 Електробезпека.
При виконанні дипломної роботи використовувалися прилади, які живляться змінною напругою 220 В. Тому, з метою уникнення ураження електричним струмом працюючих, необхідно вжити відповідні заходи.
Згідно з ПУЕ, приміщення по небезпеці ураження електричним струмом було віднесене до першої категорії приміщень (без підвищеної небезпеки).
Проведем орієнтовний розрахунок захисного заземлення для захисту працюючих від ураження струмом.
Питомий опір грунту складає з = 100 Ом·м.
Розрахункове значення питомого опору землі отримуємо з формули:
EMBED Equation.3=EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 - коефіцієнт сезонності, який враховує можливі коливання питомого опору при зміні вологості грунту на протязі року (при середній вологості EMBED Equation.3=3.0).
Отже,
EMBED Equation.3EMBED Equation.3=3.0EMBED Equation.3100=300(ОмEMBED Equation.3м)
Заземлювачем служить стальна труба довжиною =2 м і діаметром d=0.05 м, забита на глибину h=0.5 м. Заземлювачі розташовуються по контуру на віддалі а=5 м. Згідно з ПУЕ, допустимий опір розтікання струму в землі від пристроїв, що заземлені Rз норм<10 Ом. Rз норм=8 Ом.
Розрахунковий опір зіткнення струму в землі одного вертикального заземлювача, забитого на глибину 0.5 м, знаходиться з формули:
Rb=EMBED Equation.3
де р.з - розрахунковий опір (р.з = 300 Ом·м);
- довжина заземлювача ( = 2 м);
d - діаметр заземлювача (d = 0.05 м);
z - віддаль від поверхні землі до середини заземлювача:
EMBED Equation.3(м)
Отже: Rb= 113 Ом
EMBED Equation.3=EMBED Equation.3
EMBED Equation.3=EMBED Equation.3
Отже, приблизна кількість заземлювачів становить 14. Коефіцієнт використання заземлювачів, визначений з відповідних графічних залежностей становить в = 0.76 (при к=2).
Кількість вертикальних заземлювачів nз з врахуванням в визначається:
nз =EMBED Equation.3
nз =EMBED Equation.3
Довжина горизонтального заземлювача, який з’єднує вертикальні заземлювачі визначається так:
EMBED Equation.3=EMBED Equation.3 nз
EMBED Equation.3=EMBED Equation.3
А його опір:
Rг=EMBED Equation.3
де b - ширина полосової сталі, з якої виготовлено горизонтальний заземлювач (b=0.05); h - глибина розташування горизонтального заземлювача.
Отже,
Rг=EMBED Equation.3
Загальний опір заземлюючого пристрою буде:
Rз=EMBED Equation.3
де: г - графічно визначений коефіцієнт використання горизонтального заземлювача .EMBED Equation.3 = 0.65 (при к=2).
Отже, Rз = 4.47 (Ом) Rp норм.
Таким чином, величина Rз 8 Ом. Захисне заземлення необхідне для зменшення напруги відносно землі до безпечного значення.
5.7 Захист від дії електромагнітних полів.
Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків, оптимальні параметри мікроклімату, належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця; а також врахувати такі небезпечні і шкідливі фактори: наявність шуму та вібрації, м'яке рентгенівське випромінювання, електромагніте випромінювання, ультрафііолетове та інфрачервоне випромінювання, електростатичне поле між екраном і оператором, наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.
Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) не повинна перевищувати еквівалентної дози 0,1 мбер/год (100 мкР/год). Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006.-84. При роботі з комп’ютером оператор зазнає впливу випромінювання УФ діапазону спектру, джерелом якого є монітор. Тривала дія такого випромінювання може викликати захворювання очей. Для уникнення цього впливу було застосовано захисний екран, який встановлюється безпосередньо перед екраном монітору. Цей екран виконує функцію фільтра, який не пропускає випромінювання УФ дапазону спектру; нижня межа спектру пропускання такого екрану рівна 400 нм. Спектральна характеристика екрану в видимій області спектру підібрана таким чином, щоб покращити чіткість зображення монітора. Це дозволяє зменшити навантаження на зір.
5.8 Пожежна профілактика.
Пожежа може виникати як з електричних, так і з неелектричних причин. До електричних причин, які є більш ймовірні, відносяться: коротке замикання, яке може викликати руйнування електроприладів та згорання ізоляції; перевантаження проводів струмами, що перевищують значення по нормах; великі перехідні опори в місцях з’єднань, розгалуження отворів в контактах машин та апаратів (місцевий перегрів).
При проектуванні і будівництві виробничих будівель необхідно врахувати категорію їх пожежної безпеки. Степіню вогнестійкості – називається здатність будівлі чинити опір вогню. Згідно НАПБ.07.005-86(ОНТП 24-86) будівлі поділяються на ступені (1-5). Наш будинок цегляний, тому його відносять до будівлі 2-го ступеня ,будівля і всі її конструктивні елементи є незгораючими з межею вогнетривалості 0.5-2.5 год.
Дипломною роботою пропонуються наступні заходи пожежної безпеки:
ізоляції для струмопровідних частин;
правильний вибір перерізів провідників (з метою уникнення перенавантаження провідників);
автоматичні вимикачі струму;
EMBED PBrush
- наявність засобів пожежогасіння: 1 вогнегасник типу ОПУ-2 (з азбестом).
Рис.5.3 Схема евакуації.