Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Оцінка нормативної бази і методів кредитування у ВАТ «Ощадбанк».
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Дипломна робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
АНОТАЦІЯ
У даній бакалаврській кваліфікаційній роботі проведено оцінку нормативної бази і методів кредитування у ВАТ «Ощадбанк».
У першому розділі проводиться оцінка законодавчо-нормативної бази, навчальної, монографічної і періодичної літератури.
В другому розділі подається характеристика банку та здійснюється аналіз балансу та фінансових показників діяльності банку. Інформаційною базою для фінансового аналізу банківської установи є фінансова звітність.
На основі даних фінансової звітності проводиться аналіз основних показників ефективності діяльності банківської установи, узагальнення всіх результатів і детальний аналіз фінансового стану.
В третьому розділі проводиться прогноз на перспективу, аналізуються наслідки запровадження рекомендацій щодо вдосконалення внутрішньої будови банківської установи, зовнішніх фінансових зв’язків та організації зовнішніх інформаційних зв’язків.
ANNOTATION
Bachelor qualifying work consists in research of valuing of basis standart and methods of ckredit of OSC “Oshadnybank”
In the first part on the basis of study of base legislative and normative, and literature educational, monographic and periodic.
In the second section the description of the bank and the statement analysis and financial performance indicators of bank is carried out.The financial reporting is an informative base for the financial analysis of the bank. On the basis of data of the financial reporting the analysis of basic perfor-mance indicators and efficiency of the bank is conducted and generalization of all results
In the third section detailed analysis of the financial state with a prognosis on a prospect is conducted. And also the consequences of introduction of recommendations.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………..
1.1. Кредит як економічна категорія………………………………………….
1.2. Кредитна діяльність банків України………………………………………
1.3.Проблеми кредитування та перспективи їх вирішення…………………..
Висновок за розділом 1…………………………………………………………
РОЗДІЛ 2: АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………..
2.1. Аналіз внутрішньої будови ФСВ ВАТ «Ощадбанк»…………………….
2.2. Аналіз зовнішніх фінансових зв’язків банку…………………………….
2.3. Аналіз зовнішніх інформаційних зв’язків ФСВ ВАТ «Ощадбанк»……..
Висновок за розділом 2…………………………………………………………
РОЗДІЛ 3: РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА………………………………..
3.1. Рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої будови ФСВ ВАТ «Ощадбанк»……………………………………………………………………..
3.2. Рекомендації щодо вдосконалення зовнішніх фінансових зв’язків ФСВ ВАТ «Ощадбанк»………………………………………………………………...
3.3. Рекомендації щодо покращення зовнішніх інформаційних зв’язків ФСВ ВАТ «Ощадбанк»…………………………………………………………………
3.4. Розрахунок прогнозу кредитного портфелю ВАТ «Ощадбанк» статистичним методом…………………………………………………………..
3.5. Розрахунок економічного ефекту від впровадження рекомендації у ВАТ «Ощадбанк». ………………………………………………………………………
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………
ДОДАТКИ
ВСТУП
Значення банківської системи для розвитку економіки важко переоцінити, оскільки банки відіграють важливу роль у забезпеченні грошового обігу, у переміщенні капіталів, у наданні можливостей для розвитку суб'єктам підприємницької діяльності, у нагромадженні заощаджень населення з метою підвищення його добробуту. Зазначені цілі реалізуються банками за допомогою надання суспільству специфічного продукту – грошей. Вони залучають капітали, заощадження населення й інші кошти, які вивільняються в процесі господарської діяль ності, і надають їх у тимчасове користування іншим еко номічним суб'єктам, які мають потребу у додатковому капіталі.
Об΄єктом дослідження бакалаврської роботи є фінансова діяльність Філії Самбірського відділення «Ощадний банк України».
Предметом дослідження бакалаврської роботи є оцінка нормативної бази і методів кредитування у Філії Самбірського відділення «Ощадний банк України».
ФСВ «Ощадбанк» у своїй діяльності керується Законами України, Постановами Національного Банку України, Інструкціями Національного Банку України та іншими нормативно-правовими актами та документами, що регулюють її діяльність.
Завданням кваліфікаційної бакалаврської роботи є оцінка нормативної бази та методів кредитування ФСВ «Ощадбанк» а також прогноз на перспективу на основі розрахунків за фактичними даними організації фінансових та економічних показників; вплив реалізації прогнозованих перемін на діяльність банку, зокрема, на одержання ним доходів; наслідки запровадження рекомендацій щодо вдосконалення внутрішньої будови банківської установи, зовнішніх фінансових зв’язків та організації зовнішніх інформаційних зв’язків.
РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. Кредит як економічна категорія
На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Кредит – одна з найскладніших економічних категорій, характер об’єктивної необхідності якої обумовлений, з одного боку, становищем та розвитком товарно-грошових відносин, з іншого – такою специфікою її прояву, як поворотний рух вартості. Оскільки надання кредиту є специфічною, відокремленою формою грошових відносин, воно має власні особливості, пов’язані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безповоротності [12, с.225].
Як самостійна економічна категорія кредит виконує важливі функції в економіці. Визначення і трактування окремих функцій кредиту залежить від методологічних підходів до аналізу кредитних відносин. Так, на макроекономічному рівні виділяються перерозподільча функція та функція заміщення готівкових коштів кредитними засобами. При більш детальному розгляді кредитних відносин можна виділити наступні функції: акумуляція тимчасово вільних ресурсів; розподілення залучених коштів між позичальниками; емісійна; контрольна [13, с.315].
Кредит банківський – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності та цільового характеру використання.
Принцип забезпеченості означає наявність у банку права та можливостей захисту своїх інтересів у вигляді одержання відповідних засобів забезпечення наданого кредиту (застава, гарантія поручительство тощо).
Принцип повернення, терміновості та платності означає, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений термін зі сплатою відповідного відсотка за його користування.
Цільовий характер кредитування передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором [14, с.438-439].
НБУ встановлює певні вимоги щодо здійснення комерційними банками кредитних операцій. Так, кожне рішення з надання кредиту, незалежно від його розміру та терміну, повинно укладатися колегіально – правлінням банку, кредитним комітетом, кредитною комісією тощо. Кредитування позичальників здійснюється банками за умови дотримання відповідних економічних нормативів банківської діяльності. До нормативів що регулюють кредитну діяльність банків, належать:
- Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8);
- Норматив великих кредитних ризиків (Н9);
- Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10);
- Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11);
- Максимальний розмір наданих міжбанківських позичок (Н12);
Крім того, НБУ забороняє комерційним банкам надавати кредити для покриття збитків господарської діяльності позичальників, формування та збільшення статутного фонду банків та інших господарських товариств [12, с.236].
1.2. Кредитна діяльність банків України
У нинішніх умовах, коли вичерпується дія основних факторів економічного зростання і відбувається згортання інвестиційної активності в корпоративному секторі за рахунок внутрішніх джерел, об’єктивно зростає роль механізмів ефективного перерозподілу обмежених інвестиційних ресурсів, зокрема, через кредитні канали[16, с.5].
У монографії Луціва Б. «Дієвість кредитного механізму в економіці України» розглянуто основні тенденції, що зумовили подавлення активної ролі кредиту банків, слід виділити різке звуження фінансового ринку як бази функціонування інститутів кредитної системи унаслідок глибокої економічної кризи та значної демонетизації (61,9% за станом на 01.0,.1992р., 9.3% за станом на 01.01.1996., 36,8% за станом на 01.01.2006р.);законодавче закріплення універсального характеру діяльності комерційних банків, яке не лише не відповідало реальному середовищу їх створення і функціонування, а й стимулювало підвищенню ризиків у їх діяльності ;схильність до формування заощаджень в іноземній валюті , що перешкоджає формуванню потенціалу внутрішніх інвестиційних ресурсів[17, с.16-17].
Головним недоліком кредитування малого бізнесу банкіри нерідко називають труднощі пов’язані з відстеженням позичальників, які нерідко працюють у тіні і за давньою доброю українською традицією ведуть подвійну бухгалтерію. Для комерційних банків робота з клієнтами, які отримують незначні кредити є низькорентабельна. Важливий бік справи – це забезпеченість кредиту. Тому для значного розширення кредитування банками малих підприємств необхідно запропонувати належні механізми-компенсатори високих адміністративних витрат. Такими компенсаторами може бути додатковий відносно дешевий ресурс – у рамках Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Український фонд підтримки підприємництва опрацьовує механізм видачі кредитів малим підприємствам через уповноважені комерційні банки, відібрані на тендерних умовах[18, с.12].
У своїй монографії Дзюблюк О.В. на основі оцінки базових методологічних засад організації банківського кредитування господарюючих суб’єктів в Україні визначаються ключові напрями вдосконалення вихідних умов провадження кредитного процесу – передусім з точки зору необхідності формування кредитної політики як цілісної концепції функціонування комерційного банку у сфері грошово-кредитного посередництва. Крім того, шляхи оптимізації кредитного процесу визначено виходячи із необхідності усунення існуючих недоліків відповідної роботи комерційних банків: 1) недосконалість технологічної схеми організації кредитування і в першу чергу – аналітичної роботи з оцінки кредитоспроможності клієнта, за якої використовувані системи показників недостатньою мірою охоплюють усі різноманітні аспекти діяльності позичальника; 2) відсутність грунтовних розрахунків економічної ефективності для банку здійснюваних кредитних операцій; 3) відсутність у процесі структурування кредиту належно обгрунтованої процентної політики, реалізація якої могла б дозволити оптимальним чином врахувати вплив макро- і мікроекономічних факторів при формуванні ціни на кредитні послуги банку[19, с.12].
У монографії Даниленка А.І. звертається увага на необхідність активнішого використання для оцінки кредитоспроможності позичальника аналізу його грошового потоку: через зіставлення загального обсягу виручки від реалізації продукції із розміром наявної кредиторської заборгованості або через коригування чистого прибутку підприємства на різні доходи і витрати, що відображають приплив або відплив коштів за результатами виробничо-збутової, інвестиційної та фінансової діяльності. На основі абсолютної величини грошового потоку пропонується розраховувати деякі відносні показники, які характеризують кредитоспроможність позичальника (співвідношення величини потоку із обсягами загальних і поточних зобов’язань та обсягами процентних платежів)[20, с.25-26].
1.3.Проблеми кредитування та перспективи їх вирішення
У статті «Напрями поширення ролі кредитного механізму у стимулюванні розвитку національної економіки» Шелудько Н.М. йдеться про стан кредитного механізму, який не відповідає стратегічним завданням розвитку національної економіки, передусім через те, що становлення і розвиток кредитної системи в Україні за роки реформ характеризувалось різким зменшенням кредиту у формуванні економічного потенціалу [20, с.25].
Основні напрями поширення ролі кредитного механізму у стимулюванні розвитку національної економіки , які повинні знайти системні вирішення у найближчій перспективі полягають у такому: створення привабливого інвестиційного клімату в банківському секторі для підвищення його капіталізації;укріплення та подальший розвиток банків з державним капіталом для забезпечення вирішення стратегічних структурних та соціальних завдань економічного розвитку [21, с.200].
Впровадження ринкових відносин в Україні безпосередньо пов’язане з посиленням впливу банківського сектору на активізацію суб’єктів господарювання . Одним із джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємств є банківський кредит[22, с.248].
Найтиповішими заходами, які слід вжити з метою зменшення ризиків є: створення єдиного реєстру позичальників із зазначенням історії ведення їх бізнесу в площині повернення боргових зобов’язань; удосконалення та врегулювання нормативно-правової бази ; оптимізація системи прийняття рішень стосовно механізму надання кредитів;активізація співпраці між клієнтами та банками з метою посилення між ними взаємодії[23,с.159-160 ].
У статті Зінько Н.Я. було розглянуто наступне: системи гарантування кредитів для малих і середніх підприємств є досить поширеним у світі. Вони дають можливість підприємствам отримати високий дохід від інноваційно-інвестиційної діяльності, доступу до банківського фінансування на кращих умовах для підприємств, принцип розподілу ризику між фондом гарантування, підприємством і банком[24, с.98].
Після впровадження американської моделі іпотечного кредитування, яка гарантуватиметься на трьох принципах: контрактні заощадження, іпотечне кредитування, державна підтримка. Комерційні банки матимуть додаткові інструменти розв’язання проблеми ліквідності, можливості значно подовжити термін іпотечного кредитування та зможуть залучати дешеві ресурси, що вплине на кінцевий розмір відсоткової ставки[25, с.230].
У статті Курта Н.В. було розглянуто проблеми малих підприємств, пов’язаних з банківським кредитуванням. Власні кошти малого підприємства мають вкладатися в кожну інвестицію у поєднанні з її фінансуванням за рахунок банківського кредиту, засвідчуючи готовність підприємця ризикнути частиною власних грошей, що дасть змогу переконати банк у кредитоспроможності цього підприємства[26, с.341-342].
Ханас Г. і Другов О. у своїй статті досліджували проблеми розвитку Ощадного банку України; особливості його діяльності та виділили основні переваги і недоліки відносно інших банків[27, с.104].Споживче кредитування є одним із найприбутковіших видів банківських послуг. Проте сьогодні спостерігається скорочення обсягів виробництва в окремих галузях економіки, погіршення зовнішньої кон’юнктури для українських експортерів та зростання бюджетних витрат соціальної спрямованості, зміщення пріоритетів банківської системи у бік активізації споживчого кредитування населення може не лише поглибити наявні диспропорції, а й перетворитися на своєрідний інфляційний стимулятор. Потрібно знизити ціну кредиту та зробити його доступним для широкого кола клієнтів;здійснити адаптацію міжнародного досвіду кредитування[28, с.311].
Щодо кредитування суб’єктів господарювання, то позитивною є тенденція до збільшення частки довгострокових кредитів, обсягів овердрафтного кредитування(порівняно з 2004р. на кінець 2007р. – у 35 разів). Негативним залишається розвиток лізингових послуг[29, с.68-69].
У статті «Дослідження факторів кредитних ризиків банків» Слободи Л. було проаналізовано чинники кредитних ризиків, а саме: 1).зовнішні щодо банків та контрагентів: законодавчо-регулюючі, загально-економічні, політичні, форс-мажорні;2).внутрішньобанківські: стратегічні, організаційні, управлінські, інформаційні; 3).чинники, притаманні діяльності позичальника: характеристика позичальника і кредитної угоди, забезпечення кредиту, рівень обслуговування кредиту позичальником[30, с.128-129].
У статті Пельтек Л.В. «Вдосконалення аналізу кредитного портфеля банку» було проведено аналіз кредитного портфеля шляхом виокремлення складових за кожним із них;систематизовано та доповнено показники якості кредитного портфеля[31, с.250].
Одним із методів мінімізації кредитних ризиків є страхування, яке діє в Україні у двох варіантах: добровільне страхування ризику непогашення кредитів; добровільне страхування відповідальності позичальника за непогашення кредитів. Щодо банків, то їм потрібно більше налагоджувати зв’язки зі страховими компаніями та розглядати їх як найближчих партнерів[32, с.12].
У статті Бужинської Ю.О. було проаналізовано ефективність кредитної діяльності банку та зроблено висновок, що у практиці вітчизняних банків плаваючі процентні ставки є фіксованими, за якими у кредитній угоді передбачено імперативну можливість їх одностороннього коригування банками. Така практика не відповідає ні цивільному законодавству України, ні ознакам рівноправності та добровільності[33, с.289].
Павло Чуб у своїй статті провів аналіз прийнятого НБУ положення. До позитивних сторін можна віднести: ринок банківських послуг стане прозорішим;позичальники будуть краще проінформовані про ставки та інші. Серед негативних – клієнти тимчасово перестануть користуватися кредитами;постраждають банки, що спеціалізуються на роздрібних і експрес-кредитах[34, с.75-76].
1.4. Законодавчо-нормативна база щодо банківського кредитування
Таблиця 1.1.
Продовження таблиці 1.1.
Висновок за розділом 1
Аналіз сучасного стану банківської системи України дає привід стверджувати, що за останні роки вона практично сформувалась і в цілому відповідає запитам перехідного періоду. Розробка і запровадження нових принципів діяльності банків, менеджменту, розробка НБУ необхідної нормативно–правової бази, широке використання закордонного та накопичення власного досвіду зробили банківську систему України важливою складовою фінансово – кредитної системи держави.
Однак подальший розвиток процесів, масова приватизація, розширення зовнішньо-економічних відносин, висунули нові вимоги до банківської системи.
Основним вектором формування банківської системи України та трансформація банківської діяльності на найближчу перспективу є реорганізація та реструктуризація комерційних банків, їх входження до фінансово – промислових об’єднань. Реорганізація банків має за мету фінансове оздоровлення та збагачення стабільного функціонування банківської системи, в цілому підвищення рівня концентрації банківського капіталу, створення банківських корпорацій, а також вдосконалення систем банківського нагляду.
Забезпечення фінансової стійкості банків – необхідна умова ефективного функціонування економіки України. Але банк, як комерційне підприємство, зацікавлене у найбільш прибутковому вкладенні наявних грошових ресурсів. Прагнення до максимізації прибутків, зумовлює вкладення коштів в операції, що мають підвищений ступінь ризику. Отже, комерційний банк, здійснюючи певні операції, може зазнати ризику втрат та банкрутства.
Класичне поняття про банківську систему виходить з існування трьох головних критеріїв, які слід враховувати комерційним банкам, розглядаючи проблему ризику. Це – ліквідність, рентабельність та безпечність.
РОЗДІЛ 2: АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
2.1. Аналіз внутрішньої будови ФСВ ВАТ «Ощадбанк»
Філія - Самбірське відділення відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» є відокремленим структурним підрозділом ВАТ «Державний ощадний банк України», не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені та в інтересах банку на підставі положення відповідно до Статуту Банку та вимог законодавства. Відділення створено на підставі наказу Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України від 02 січня 1992 року 2-к.
Відділення має окремий баланс, який входить до балансу філії – Львівського обласного управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», а в кінцевому етапі – до зведеного балансу Банку, має МФО, код ЄДРПОУ та здійснює розрахунки через кореспондентський рахунок Управління Банку. Даний Банк має свою гербову печатку зі своєю повною назвою, печатку «Для операцій», інші печатки та штампи. Він при прийнятті рішень, пов’язаних з проведенням оперативної діяльності, незалежне від виконавчих і розпорядчих органів державної влади.
Метою діяльності є реалізація політики Банку щодо всебічного банківського обслуговування юридичних і фізичних осіб, а також одержання прибутку від виконання банківських та інших операцій та провадження іншої діяльності відповідно до законодавства.
Предметом діяльності є виконання банківських та інших операцій на підставі дозволу, наданого правлінням Банку, в межах отриманих Банком банківської ліцензії та письмового дозволу від НБУ та інших дозволів та ліцензій, необхідних для їх провадження, а також провадження іншої діяльності відповідно до законодавства.
Майно Відділення, яке надане Банком для забезпечення виконання завдань та функцій визначених Положенням, а також майно та кошти, набуті в результаті господарської діяльності, обліковуються на балансі, який включається до консолідованого балансу Банку. Прибутки (збитки) відображаються на балансі Відділення, який входить до балансу філії – обласного управління, а в кінцевому результаті до консолідованого балансу Банку. Відділення самостійно сплачує податки, обов’язкові збори та платежі згідно із законодавством та внутрішніми нормативними актами Банку, а також забезпечує дотримання планових показників.
Відділення в особі Банку несе майнову відповідальність за завдані клієнтам збитки на підставі та в межах, визначених законодавством. Облік і документообіг Відділення організовує та здійснює відповідно до правил, встановлених НБУ та внутрішніми нормативними актами Банку. Контроль за діяльністю Відділення здійснюється шляхом проведення внутрішнього аудиту, ревізії та тематичних перевірок службами Банку та Управління у встановленому порядку в межах їх повноважень та компетенції. Перевірка діяльності може здійснюватись аудиторськими фірмами, фінансовими та іншими державними органами відповідно до законодавства України. Нагляд за діяльністю Відділення здійснює територіальне управління НБУ за місцезнаходженням Відділення.
Кредитні відносини між банком і клієнтом розпочинаються з отримання та розгляду кредитної заявки, в якій передусім містяться відомості щодо позики, якої потребує клієнт: мета, розмір, вид, і термін позики, вид забезпечення тощо. Необхідною складовою заявки є пакет супровідних документів, ретельний аналіз яких здійснюється на наступних етапах процесу кредитування .
Необхідною складовою заявки на отримання кредиту у ФСВ «Ощадбанк» є пакет супровідних документів, на основі яких оцінюють кредитоспроможність позичальника.
До пакета входять такі документи:
1.для позичальника – юридичної особи: копія статуту; копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства; фінансова звітність, що включає баланс підприємства, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів за останні 3 роки; відомості про раніше отримані кредити та наявність (відсутність) заборгованості за ними; матеріали аудиторських перевірок за попередні 3 роки; бізнес-план; довідка з податкової адміністрації про сплату податків; копія ідентифікаційного коду; документація на предмет застави або поручительства; належним чином оформлені договори на постачання та реалізацію відповідних товарів (послуг); паспорт директора підприємства.
2.для позичальника фізичної особи: копія паспорту; копія ідентифікаційного коду; довідка з роботи про нараховану або видану на руки зарплату [11].
Облікову та фінансову роботу у ФСВ ВАТ „Ощадбанк” виконують відділ бухгалтерського обліку, який має безпосереднє відношення до всіх відділів банку та касовий відділ. Для прийому, зберігання і видачі грошей та цінностей кожна установа банку має касовий відділ (операційну касу).
Організаційна структура Філії – Самбірського відділення ВАТ «Ощадбанк» наведена та схема документообігу наведені у Додатках В і Г відповідно.
Даний банк , як і головний банк, філії та інші відділення, в своїй роботі використовує високоефективну єдину інформаційну автоматизовану банківську систему, а також такі стандартні програми, як Microsoft Word, Microsoft Excel та інші. У підсистемі дистанційного обслуговування клієнтів створено: доступ до рахунків за допомогою модему і загальної телефонної мережі.
Отже, проаналізувавши внутрішню будову банку, облікові і звітні форми, організацію облікової і фінансової роботи, схеми документообігу можна зробити висновок, що такий стан ФСВ «Ощадбанк» є сприятливим для його подальшого ефективного розвитку.
2.2. Аналіз зовнішніх фінансових зв’язків банку
Вихідними грошовими потоками «Ощадбанку» є витрати, зокрема надання кредитів, а також кошти під заставу. Майже всі кошти, які банк отримує від депозитних вкладів населення банк використовує для надання кредиту, за що він отримує відсотки. Вхідними грошовими потоками є доходи банку, зокрема, депозитні вклади, тобто депозитні кошти фізичних та юридичних осіб.
На основі звітів про фінансові результати, які надані у Додатку Б, горизонтального і вертикального аналізу(Додаток Д), нормативів та коефіцієнтів прибутковості банку проведемо аналіз ФСВ ВАТ «Ощадбанку» за останні 4 роки.
Фінансовим результатом аналізованих років є прибуток, який щороку зростає у 2005 році зріс на 18.8 тис.грн (40%), у 2006 прибуток у три рази по відношенню до 2005 року( на 154 тис.грн.), у 2007 році на 24.8 тис.грн (12%). Таке зростання чистого прибутку викликане зростанням:
- чистий процентний дохід у 2005 році зріс на 5 %, у 2006 році на 13%, а у 2007 – на 11%;
- чистий комісійний дохід у 2005 році зріс на 5 %, у 2006 році на 13%, а у 2007 – на 11%;
- торгівельний дохід у 2005 році зменшились на 9 %,проте у 2006 зросли у два рази, у 2007 на 22%;
- інші доходи у 2005 скоротились на 10%, а у 2006 зросли на44%, у 2007 збільшились у 2.35 рази.
Це, зокрема, пояснюється значним зростанням кількості наданих кредитів та залученням коштів. У 2005 році кредити зросли на 279.7 тис.грн., у 2006 на 292.7 тис.грн., у 2007 на 7495.9 тис.грн. (збільшились у 2.2 рази). Такий приріст величини наданих кредитів свідчить про досить вагоме збільшення довіри до ВАТ „Ощадбанк” як суб΄єктів господарювання, так і фізичнх осіб.
Для оцінки доходності «Ощадбанку» я розраховувала наступні показники, а саме це:
Дохід на активи (Да). За допомогою цього показника визначають рентабельність сукупних активів. Мінімальне його значення 0.75%, максимальне – 1.5%. Позитивна тенденція спостерігається у 2004 та 2005 роках 0.6 %та 0.7%, а негативна у 2006 та 2007 роках – 2% та 3%.
2.Чистий спред. Оптимальне значення не менше 1.25%.За аналізований період чистий спред у ВАТ «Ощадбанку» становив 9.35%, 9.03%,8.3%, 12.5%. За допомогою цього показника визначається мінімальна різниця між ставками за активними і пасивними операціями, яка дасть змогу банкові покращити витрати, але не принесе прибутку.
3.Чиста відсоткова маржа. Ця маржа призначена для покриття витрат банку і ризику, в тому числі інформаційного, а також створити прибуток та покриття договірних угод. Оптимальне значення 4.5%. За моїми розрахунками цей коефіцієнт становить 6.5%, 6.3%, 6.85%, 10.06% відповідно, тобто банк може давати прибуток від відсоткової різниці.
4.Інший операційний дохід на загальні. Цей коефіцієнт висвітлює ступінь залежності банку від не відсоткових доходів. За розрахунками він становить 1.18%, 0.9%, 1.4%, 1.6% відповідно. Тут спостерігається невисоке зростання коефіцієнта, тобто банк не прагне одержати спекулятивний прибуток.
5.Чистий операційний дохід на загальні Тут також спостерігається позитивна тенденція, тобто різкого зростання немає: 7.76%, 7.37%, 11.5%, 8.5%.
Чистий дохід до витрат на утримання персоналу, тобто це частка чистого прибутку банку у витратах на утримання персоналу, він становить: 0.08, 0.119, 0.334, 0.196 відповідно.
Розрахунки даних коефіцієнтів банку наведені у таблиці 2.1.
Нормативи НБУ, яких банк повинен дотримуватися, з метою захисту інтересів клієнта та забезпечення своєї фінансової надійності, наведені у таблиці 2.2. та на рисунку 2.1.
Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу банку(Н1).Виходячи із розрахунків можна сказати, що банк строго дотримується цього нормативу.
2. Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2):
відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Позитивна тенденція спостерігається лише у 2007 році.
3.Норматив адекватності основного капіталу (Н3):визначає спроможність банку захистити кредиторів від непередбачуваних збитків, які може зазнати банк в процесі своєї діяльності залежно від обсягу різноманітних ризиків. Загалом банк дотримується цього нормативу.
4. Норматив миттєвої ліквідності (Н4) характеризує те, як швидко короткострокові зобов’язання можуть бути погашені високоліквідними активами. Тенденція позитивна.
5. Норматив поточної ліквідності (Н5):характеризує можливість погашення короткострокових зобов’язань встановлені строки. Тенденція позитивна крім 2006 року.
6.Норматив загальної ліквідності (Н6) характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов’язань можна погасити за рахунок всіх ліквідних активів. Банк дотримується даного нормативу.
7. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов’язань. Банкові потрібно зменшити заборгованості, виданих одному контрагенту.
8 Норматив великих кредитних ризиків (Н8) встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдерам (Н9) встановлюється з метою обмеження концентрації ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами. Тенденція позитивна , крім 2007 року.
10. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) встановлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків пов’язаних із інсайдерами. Тенденція позитивна.
Умовні позначення:
EMBED MSGraph.Chart.8 \s
Рис.2.1. Динаміка економічних нормативів ВАТ «Ощадбанк»
Узагальнена схема фінансових відносин ФСВ ВАТ „Ощадбанк” наведена на рисунку 2.2.
Фінансова сфера діяльності банку включає в себе відносини у зовнішньому середовищі різного роду:
1) відносини з постачальниками канцтоварів, паперу, комп΄ютерів, принтерів та іншого електронного обладнання, всіх засобів для забезпечення ефективної роботи ;
2). відносини з будівельними, транспортними та іншими фірмами включають в себе підписання договорів про проведення ремонтів, купівлю та установлення нових і ремонт старих банкоматів та ін.;
3). Відносини з клієнтами: фізичними і юридичними особами;
4). Будь-який банк здійснює свою діяльність тільки після реєстрації в НБУ та одержання ліцензії на здійснення нових видів операцій. Один раз на рік НБУ проводить інспектування діяльності банку, а також контролює виконання доведених нормативів;
5). З фінансово-кредитною системою:
з бюджетом України та позабюджетними фондами з приводу сплати податків та зборів: з Державною Податковою Адміністрацією, яка проводить перевірки фінансово-господарської діяльності банків з метою контролю за правильністю сплати податків; з іншими банками, які ведуть свої рахунки у даному банку; зі страховими організаціями, які полягають у страхуванні кредитних, інвестиційних та фінансових ризиків.
Отже, можна зробити висновок, що банк успішно використовує всі свої грошові кошти та матеріальні активи і таким чином, отримує прибуток, який з кожним роком зростає; дотримується нормативів НБУ, що є першочерговим проявом надійності банку. Фінансові відносини виникають з приводу розподілу грошових коштів між банком та клієнтами, працівниками, страховими компаніями, НБУ, філією, державою і т.д. Ці відносини в «Ощадбанку» є досить чітко зорганізованими і ефективними.
2.3. Аналіз зовнішніх інформаційних зв’язків ВАТ «Ощадбанк»
Бухгалтерський облік у банках — це система збору, виміру, обробки та передачі користувачам інформації про стан та рух власного капіталу банку, його майна, залученого капіталу, кредитів та інших активів, про витрати та прибутки, фінансові результати, необхідної для прийняття оптимальних рішень. Отже, банківський бухгалтерський облік — це інформаційна система для управління статутною діяльністю банківської установи.
Таким чином, бухгалтерська інформація необхідна широкому колу користувачів — внутрішнім та зовнішнім для прийняття відповідних рішень. До внутрішніх користувачів належать: рада акціонерів, акціонери, власники, адміністрація, керівники різних рівнів менеджменту. Власникам інформація необхідна для того , щоб об'єктивно оцінити розмір свого капіталу.
Зовнішні користувачі — це інвестори, потенційні кредитори банку, а також органи державного управління, нагляду, регулюючі та податкові органи, клієнти. Їм інформація потрібна для прийняття рішення: чи варто придбати акції банку; стати його вкладником; надавати йому позики; попереджувати негативні явища в діяльності банківської установи з метою своєчасної санації, запобігання загрози банкрутства чи пом'якшення його наслідків для вкладників і клієнтів; для формування грошово-кредитної політики. Наявність інформації про фінансовий стан банківської установи дозволяє безпосередньо впливати на її діяльність.
Методологічно та організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий і управлінський. Це дві ланки єдиної системи обліку, кожна з яких має своє призначення та виконує певні функції в управлінні банком та забезпеченні користувачів необхідною інформацією.
Фінансовий облік — це сукупність правил і процедур, які забезпечу-ють підготовку, публікацію інформації про результати діяльності банку та його фінансовий стан згідно з вимогами чинного законодавства і стандартів бухгалтерського обліку. Користувачами такої інформації можуть стати фізичні та юридичні особи, в тому числі зовнішні щодо банку: вкладники, кредитори, клієнти, податкові органи та ін.
Управлінський облік, що іноді називається виробничим обліком, чи обліком витрат, являє собою процес збору і підготовки інформації, необхідної менеджерам для планування, аналізу, контролю та оцінки поточної діяльності банку за різними критеріями. На відміну від фінансового управлінський облік не є обов'язковим та не регламентується законодавчими актами чи національними стандартами. Управлінська звітність недоступна зовнішнім користувачам і часто носить комерційну таємницю, вона не регламентується законодавством, ці звіти також не інспектуються.
У сучасних умовах в Україні всі суб'єкти господарської діяльності, у тому числі й банки, змушені вести окремо податковий облік. Податковий облік складається з правил ведення бухгалтерського обліку, запроваджених органами податкової адміністрації, що наділені повноваженнями збору податків [14, с.123-136].
Зовнішні інформаційні зв’язки «Ощадбанку» складаються з вхідних і вихідних інформаційних потоків.
До вхідних інформаційних потоків належать:
- положення, нормативи, інструкції НБУ;
- законодавство України;
- розпорядження облдержадміністрації, мерії, ДПА;
- інформація, яка надходить з відділу статистики.
- ЗМІ: преса (газети, періодичні видання), телебачення та реклама.
Державна податкова адміністрація надсилає банку інформацію про обсяги і терміни сплати податків позичальниками, на основі якої банк робить висновки про платоспроможність клієнтів.
Ще одним видом вхідної інформації у банківській установі є інформація з відділу статистики, тобто статистичні дані про діяльність банку. На основі цієї інформації «Ощадбанк» планує свою подальшу депозитну та кредитну політику.
До вихідних інформаційних потоків належить:
- подання в органи статистики заповнених анкет ;
- подання в податкові органи звіти про прибутки та збитки:
- подання НБУ фінансову і статистичну звітність;
- ЗМІ.
Банк зобов’язаний подавати НБУ фінансову і статистичну звітність, а також в окремих випадках подання разової тимчасової звітності, щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості,
Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною особою, зобов’язаний подавати НБУ у встановлений ним термін річний звіт про свою діяльність.
Національний Банк України має право вимагати подання інших періодичних звітів чи інформацію від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку та забезпечення дотримання положень Закону України «Про банк і банківську діяльність».
Дана банківська установа щороку видає періодичне видання – «Річний звіт». В цій праці банк описує усю свою діяльність, результати своєї діяльності та основні показники, зовнішні зв’язки, клієнтську та кадрову політику, інформаційно – технологічну систему та інше.
Отже, можемо сказати, що ВАТ «Ощадбанк» має досить розгалужені і добре налагоджені вхідні і вихідні інформаційні потоки: йде обмін інформацією з ДПА, відділом статистики, керівними та відомчими органами, а також ЗМІ ).
Висновок за розділом 2
Отже, у другому розділі було проведено аналіз внутрішньої будови ФСВ ВАТ „Ощадбанк”, комунікацій у фінансовій роботі банку, аналіз облікових і звітних форм та організації облікової і фінансової роботи, аналіз та оцінка схеми документообігу і технічних та програмних засобів її реалізації, аналіз зовнішніх фінансових та інформаційних зв΄язків.
Було проведено горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності; розраховано нормативи та показники фінансової діяльності. І можна стверджувати, що протягом досліджуваних періодів спостерігається зростання майже всіх показників.
Приріст величини наданих кредитів свідчить про досить вагоме збільшення довіри до ВАТ „Ощадбанк” як суб΄єктів господарювання, так і фізичнх осіб. Про збільшення довіри клієнтів до банку також свідчить зростання величини вкладів (депозитів).
Аналізуючи деякі статті звіту про прибутки та збитки ФСВ, можна стверджувати про щорічне зростання ефективності діяльності даного банку.
Проаналізовано зовнішні фінансові зв΄язки даної банківської установи, які є дуже різними – стосунки з постачальниками, клієнтами, будівельними, транспортними та іншими фірмами, банками-кореспондентами, державою тощо. Тому організовані ці стосунки досить ефективно.
При аналізі зовнішніх інформаційних зв΄язків я дійшла до висновку, що бухгалтерська інформація про фінансовий стан банківської установи необхідна визначеному колу користувачів — внутрішнім та зовнішнім для прийняття відповідних рішень та наявність такої інформації дозволяє безпосередньо впливати на її діяльність. Щодо зовнішніх інформаційних зв’язків ВАТ «Ощадбанк», то вони є досить розгалуженими та з дотриманням встановленого порядку.
РОЗДІЛ 3: РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА
3.1. Рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої будови ФСВ ВАТ «Ощадбанк»
На сьогодн...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора