Анотація
Дана бакалаврська робота присвячена темі :”Оцінка фінансового стану підприємства та шляхи його покращення”. В роботі описані теоретичні та методичні засади аналізу фінансового стану підприємства. Теоретичні засади включають необхідність, значення, сутність та інформаційну базу оцінки фінансового стану підприємства, а також систему діагностики фінансової кризи підприємства. Методичні засади включають поняття та структуру балансу підприємства, основні показники оцінки та комплексну оцінку фінансового стану підприємства. В даній роботі також проводиться аналіз фінансового стану реального підприємства ТзОВ НВФ “Мерто-ЛТД”. Цей аналіз включає в себе аналіз фінансової стійкості, ефективності використання основного та оборотних капіталів, ліквідності та платоспроможності, а також прибутку та рентабельності підприємства. В кінці роботи проводиться узагальнення характеристики фінансового стану підприємства та виявлення резервів покращення цього стану.
Annotation
Present graduation work is dedicated to valuing of finance state of enterprise and ways of its improvement. Theoretical and methodical grounds of analysis of finance state of enterprise are described in this work. Theoretical grounds include necessity, sense, essence and information base of valuing of finance state of enterprise and also system of diagnostic of finance crisis of enterprise. Methodical grounds include concept and structure of balance of enterprise, basic indicators of valuing and complex valuing of finance state of enterprise. Analysis of finance state of real enterprise (Merto-LTD) is described in present work also. This analysis includes analysis of finance duration, effectiveness use of basic and circulating capital, solvent ness and also profit and profitableness of enterprise. Generalization character of finance state of finance state of enterprise and discovery reserves improvement of this state is conduct at the end of the work.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….5
Розділ 1. Теоретичні аспекти здійснення оцінки фінансового стану підприємства...............................................................................................................
1.1. Сутність оцінки фінансового стану підприємства та необхідність її здійснення .........................
1.3. Система діагностики фінансової кризи підприємства.......................17
Розділ 2. Методичні засади аналізу фінансового стану підприємства...32
2.1. Поняття та структура балансу підприємства......................................32
2.2. Основні показники оцінки фінансового стану підприємства............35
2.3. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства........................44
Розділ 3. Аналіз фінансового стану ТзОВ НВФ “Мерто-ЛТД” та виявлення напрямів його покращення....................................................................49
3.1. Аналіз фінансової стійкості підприємства..........................................49
3.2. Аналіз ефективності використання основного та оборотних капіталів підприємства..............................................................................................57
3.3. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства...................67
3.4. Аналіз прибутку та рентабельності підприємства.............................69
3.5. Узагальнення характеристики фінансового стану підприємства та виявлення резервів покращення цього стану..........................................................73
ВИСНОВКИ..................................................................................................79
Список використаної літератури.................................................................81
ВСТУП
Фінансова діяльність підприємства включає сукупність операцій щодо надходження й витрачання коштів у вартісній оцінці, їх використання у процесі виробництва й реалізації продукції. Аналіз фінансового стану підприємства здійснюється з метою покращення організації фінансів і підвищення ефективності їх використання. Зміст такого аналізу полягає у вивченні розміщення та використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства, забезпеченості власними обіговими коштами, стану виробничих запасів, власних і запозичених джерел їх формування.
Фінансовий стан підприємства залежить від виробничих або комерційних результатів діяльності, ефективності організації та використання фінансових результатів. Чим вищі показники виробництва й реалізації продукції та нижча собівартість, тим вищі рентабельність і прибуток, тим кращий фінансовий стан підприємства.
Раціональна фінансова діяльність сприяє реалізації основного принципу господарської діяльності – самостійності підприємства.
Фінансовий аналіз – це істотний елемент фінансового менеджменту та аудиту. Практично всі користувачі фінансових звітів підприємств використовують методи фінансового аналізу для прийняття оптимальних рішень.
Для економіки України на етапі переходу до ринку фінансове планування особливо актуальне. У ході стабілізації економічної ситуації можливості для виявлення закономірностей і тенденцій соціально-економічного розвитку розширюються, підвищується ступінь передбачуваності змін в економіці. Посилюється потреба у більш глибокому і всебічному опрацюванні довготермінової і багатопланової фінансової політики.
Дана робота вивчає оцінку фінансового стану підприємства та шляхи його покращення, аналізуючи матеріали бухгалтерської та статистичної звітності реального підприємства ТзОВ НВФ “Мерто-ЛТД”.
Розділ 1. Теоретичні аспекти здійснення оцінки фінансового стану підприємства.
1.1. Сутність оцінки фінансового стану підприємства
Оінка фінансового стану підприємства здійснюється за допомогою фінансового аналізу.
Фінансовий аналіз являє собою систему способів накопичення, опрацювання, трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою забезпечення життєдіяльності господарюючого суб’єкта в умовах дії ринку та панування конкуренції.
Зміст і цільовий напрям фінансового аналізу полягає в оцінюванні результатів діяльності та фінансового стану господарюючого суб’єкта, у виявленні можливостей підвищення ефективності його функціонування за допомогою раціональної фінансової політики.
У наш час, в умовах побудови ринкової економіки та реформування бухгалтерського обліку у фінансовий та управлінський, фінансовий аналіз як важливий елемент аналітичної роботи стає одним з головних інструментів управління діяльності підприємства.
В основі фінансового аналізу лежить аналіз та управління фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання. Для того, щоб підприємство мало змогу вижити в умовах жорсткої конкуренції та бути прибутковим і рентабельним, керівництву необхідно володіти методикою фінансового аналізу, мати певну інформаційну базу для його проведення та відповідних кваліфікованих робітників для реалізації цієї методики на практиці.
Фінансовий аналіз є одною із найважливіших функцій управління. Він дає змогу визначити конкурентоспроможність суб’єкта господарювання в ринковій економіці.
Суб’єкт господарювання здійснює свою виробничо-торгівельну діяльність на ринку самостійно, але в умовах конкуренції. Ринкові регулятори разом із конкуренцією створюють єдиний механізм господарювання, що примушує виробника враховувати інтереси і попит споживача. Господарюючі суб’єкти вступають між собою в конкурентні відносини. Той, хто програє, стає банкрутом. Щоб цього не сталося, господарюючий суб’єкт повинен слідкувати за ситуацією на ринку, забезпечувати собі високу конкурентоспроможність. Особливістю формування ринкової економіки, крім посилення впливу жорсткої конкурентної боротьби, є зміни технології виробницва, ком’ютеризація обробки економічної інформації, нескінченні нововведення у податковому законодавстві, постійні зміни процентних ставок і курсів валют на тлі тривалої інфляції.
У сучасних умовах реформування бухгалтерського обліку аналіз фінансово-господарської діяльності поділяється на фінансовий та управлінський.
SHAPE \* MERGEFORMAT Аналіз фінансово-господарської діяльності
Фінансовий аналіз
Економічний
(управлінський) аналіз
Схема розподілу аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства
Фінансовий аналіз є частиною повного аналізу фінансово-господарської діяльності. Іншою складовою виступає виробничий управлінський аналіз, його називають також «економічний аналіз». Але треба відрізняти економічний аналіз у загальному розумінні ( як аналіз економіки на мікро та макрорівнях) від економічного аналізу у вузькому розумінні ( як виробничий управлінський аналіз тільки на мікрорівні).
Під терміном „аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства” слід розуміти єдиний цикл повної аналітичної роботи на мікрорівні.
У схемі „фінансовий аналіз – економічний (управлінський аналіз” під терміном економічний аналіз слід розуміти внутрішньогосподарський виробничий аналіз (аналіз матеріальних, трудових ресурсів, аналіз основних засобів, аналіз витрат на виробництво і собівартості продукції) та
Внутрішньогосподарський аналіз фінансових результатів і фінансового стану підприємства.
Дослідження праці науковців з питань провадження фінансового аналізу суб’єкта господарської діяльності, можна зробити наступний восновок, що серед матеріальних, трудових і фінансових ресурсів першочергове значення мають фінансові, оскільки вони є є диним видом ресурсів підприємства, що трансформуються в будь-який інший в мінімальний термін.
В умовах ринкових відносин підприємства несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, своїми працівниками, а також за результати своєї виробничо-господарської діяльності. Така здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов’язання, а також успішно діяти в умовах комерційного розрахунку знаходить відображення у його фінансовому стані.
Під фінансовим станом підприємства розуміється рівень його забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.
Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства за сучасних умов господарювання потрібна як для його керівництва й власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан підприємства цікавить також і його конкурентів, але вже в іншому аспекті – негативному; вони зацікавлені в послабленні позицій конкурентів на ринку.
Кожне підприємство повинно прямувати до позитивного фінансового стану, тобто до створення достатнього обсягу фінансових ресурсів, що виступає гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку.
Метою оцінки фінансового стану підприємства виступає пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності.
Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності:
прибутковість (рентабельність) роботи підприємства;
оптимальний розподіл прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових відрахувань;
наявність власних фінансових ресурсів не нижче мінімально необхідного рівня для організації виробничого процесу та процесу реалізації продукції;
раціональне розміщення основних і оборотних коштів, недопущення відволікання грошей у запаси непотрібного підприємству устаткування, над нормовані запаси товарно-матеріальних цінностей, витрат виробництва у дебіторську заборгованість, інші позапланові й непродуктивні витрати;
платоспроможність;
ліквідність.
Якщо підприємство досягає в цих напрямках необхідних параметрів, то фінансовий стан такого підприємства стає стійким.
Аналіз фінансово-економічного стану підприємства проводиться за допомогою сукупності методів та прийомів (рис. 1.2.), які дозволяють структурувати й ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками.
Методи аналізу фінансово-економічного стану підприємства
Розрахунок фінансових аналітичних коефіцієнтів
Факторний аналіз
Аналіз абсолютних відносних показників (читання балансу)
Горизонтальний аналіз
(відносно часу)
Вертикальний аналіз
(структурний)
Рис. 1.2. Основні методи аналізу фінансово-економічного стану підприємства
Аналіз абсолютних показників – це вивчення даних, наведених у бухгалтерській звітності: визначається склад майна підприємства, структура фінансових вкладень, джерела формування власного капіталу, оцінюється розмір позикових коштів, обсяг виручки від реалізації, розмір прибутку та інші показники.
Горизонтальний аналіз – це порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом, що дозволяє виявити тенденції зміни статей балансу або їх груп й на основі отриманих даних обчислити базисні темпи зростання (приросту).
Вертикальний аналіз проводиться з метою визначення структури підсумкових фінансових показників, тобто виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику (виявлення впливу кожної позиції звітності на результат загалом).
Факторний аналіз полягає у дослідженні факторів, що впливають на кінцеву результуючу функцію.
.
Розрахунок фінансових коефіцієнтів є ведучим методом аналізу фінансово-економічного стану. Визначення таких коефіцієнтів – це розрахунок співвідношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення їх взаємозв’язків.
Інформаційною базою для проведення аналізу фінансово-економічного стану підприємства служить бухгалтерська звітність. Звітність підприємства – це система показників, що характеризує результати і відображує умови його роботи за минулий період. У звітність включаються всі види поточного обліку: бухгалтерський, статистичний та оперативно-технічний. Завдяки цьому забезпечується можливість відображення у звітності різноманіття діяльності підприємства.
Відносно характеру інформації, яка міститься у звітах, розрізняють управлінську (внутрішню) та фінансову (зовнішню) звітності. Фінансова звітність має відповідати наступним вимогам:
доцільність та вірогідність інформації;
значимість даної звітності.
Фінансова звітність складається з таких звітних документів:
бухгалтерський баланс; (Ф№1 згідно ПС(Б)О№2)
звіт про фінансові результати; (Ф№2 згідно ПС(Б)О№2)
звіт про рух грошових коштів; (Ф№3 згідно ПС(Б)О№2)
звіт про власний капітал; (Ф№4 згідно ПС(Б)О№2)
Основним джерелом інформації для фінансового аналізу підприємства є бухгалтерський баланс (ф.№1).
Бухгалтерський баланс- це найважливіша форма бухгалтерської звітності, що відображає стан коштів підприємства та їх джерел у грошовій оцінці та кінцевий результат його виробничо – господаської діяльності на визначену дату. Складається за уніфікованою формою.
Бухгалтерський баланс віщує інформацію, на основі якої можна встановити кошти, які має підприємство в своєму розпоряджені, джерела їх формування, напрям та ефективність використання, стан розрахунків з юридичними та фізичними особами, платоспроможність, фінансову стійкість. Він дає змогу визначити склад і структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність оборотних коштів, наявність власного капіталу та зобов’язань( зовнішніх джерел ресурсів), стан та динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості. Одержання такої інформації- необхідна умова для прийняття обгрунтованих управлінських рішень , а також для оцінювання ефективності наступних вкладень капіталу і розміру фінансових ризиків.
За балансом визначають, чи зуміє підприємство в найближчий час виконати свої зобов’язання перед третіми особами- акціонерами, інвесторами, кредиторами, покупцями, продавцями тощо, чи йому загрожують фінансові труднощі.
Також за балансом визначають кінцевий фінансовий результат роботи підприємства як нарощування власного капіталу за звітний період, який відображають у вигляді чистого прибутку або збитку в пасиві балансу.
Отже, бухгалтерський баланс призначений не тільки для відображення стану господарських засобів і джерел їх формування на певну дату, але й для одержання інформації, необхідної для управління діяльністю підприємства, як правило , зовнішнім користувачем ( фінансовим і податковим органом, банком тощо).
Баланс повинен бути правильно побудованим , а саме:
1) повністю охопити господарський процес підприємства в усій його різноманітності;
2) дати належне групування господарським явищам;
3) вивчити зв’язок між цими явищами, тобто встановити правильну кореспонденцію рахунків, що дасть змогу аналізувати не тільки фінансово- господарську діяльність, але й рух майнових засобів підприємства.
Бухгалтерський баланс складають на підставі даних поточного бухгалтерського обліку, згрупованих в Головній книзі , журналах – ордерах, і даних аналітичного обліку. Більшість балансових статей заповнюють безпосередньо за даними Головної книги про залишки ( сальдо) синтетичних рахунків на звітну дату.
Бухгалтерський баланс складається з двох частин: ліва- актив, права- пасив. В активі відображаються склад і розміщення засобів підприємства, в пасиві- джерела створення цих засобів( зобов’язання перед державою, банками, постачальниками, бюджетом).
Звіт про фінансові результати, визначений П(С)БО і складається з трьох розділів.
Перший розділ- звіту про фінансові результати дотримує всі вимоги МСБО- виділяються показники, які дають змогу визначити фінансовий результат від надзвичайної та звичайної діяльності з розподілом її на операційну, фінансову та інвестиційну.
Суттєво змінився якісний склад показників. Насамперед, це стосується визначення доходів і витрат. Разом з тим збережено підхід до відображення доходу від реалізації продукції( робіт, послуг) методом брутто з подальшим вирахуванням ПДВ, АЗ, інших вирахувань з доходу.
Витрати від операційної діяльності подані за функціональною належністю- виробництво, управління , збут.
Собівартістю реалізованої продукції є виробнича собівартість реалізації. Решта витрат є іншими операційними, адміністративними, збутовими.
Другий розділ- звіту дає можливість проаналізувати структуру витрат на виробництво, управління і збут та інших операційних витрат за економічними елементами.
Третій розділ.- звіту стосується лише акціонерних товариств. Це новий розділ , який відповідає вимогам МСБО. Доходи і витрати включаються до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування і відповідності.
Визначення цих видів діяльності наведені в П(С)БО з та в П(С)БО 4 „ Звіт про рух грошових коштів”. Операційна діяльність подіяляється на основну та іншу. Основна діяльність –це, так би мовити, статутна діяльність підприємства. Для виробничого підприємства- це операції, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, що є визначальною метою діяльності господарського суб’єкта забезпечує основну частку його доходу.
Передбачається, що склад доходів і витрат для кожної галузі національної економіки буде розроблений у методичних рекомндаціях до застосування П(С)БО 3.
Форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей.
Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік Метою складання звіту про власний капітал є розкритя інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Особливості складання консолідованого звіту про власний капітал визначаються окремим положенням( стандартом).
.
1.2. Аналіз інформаційної бази для проведення оцінки фінансового стану підприємства
За умов переходу економіки України до ринкових відносин суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.
Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємства.
Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім, на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.
Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.
Існує і зворотній зв’язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже й у виробничому процесі.
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці – заряд періодів, дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.
Неефективність використанні фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
- об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стабільності підприємства;
- оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.
Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об’єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.
Аналіз фінансового стану – це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємопов’язаних розділів: фінансового та упр.авлінського аналізу.
Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалась на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємопов’язані, мають спільну інформаційну базу (рис. 1.1.).