Реформування аграрного сектора економіки.. Дипломна робота з Інші. Робота № 400092

Реформування аграрного сектора економіки.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2025

Тип роботи:

Дипломна робота

Предмет:

Інші

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ВСТУП Реформування аграрного сектора економіки на засадах приватної власності на землю обумовило створення нових організаційно-правових форм господарювання. Економічні перетворення нерозривно пов’язані з пошуком ефективних методів управління виробництвом на основі широкого використання облікової інформації, що диктує необхідність відповідної побудови системи бухгалтерського обліку виробництва з максимальним наближенням її до міжнародних стандартів. Прийняття закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, плану рахунків та інструкції про його застосування є основою для перебудови в Україні всієї системи бухгалтерського обліку, що здійснюється в рамках програми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. №1706. Рослинництво, як основна галузь сільськогосподарського виробництва, має специфічні організаційні і технологічні особливості: сезонний характер, участь у процесі виробництва землі, залежність від природних факторів тощо. Вони суттєво впливають на методологію обліку. Реформування бухгалтерського обліку у часі співпало із проведенням кардинальних змін в сільському господарстві України. Такі умови диктують необхідність створити систему бухгалтерського обліку, яка б повністю відповідала економічній ситуації в державі. Значний внесок у теорію і практику ведення бухгалтерського обліку внесли вітчизняні і зарубіжні вчені Х. Андерсон, М.Т. Білуха, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, А. Велш Глен, П.І. Гайдуцький, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, М.Я. Дем’яненко, К. Друрі, В.І. Єфіменко, В.П. Завгородній, Г.Г. Кірейцев, Д. Колдуелл, М.Ф. Кропивко, М.В. Кужельний, В.Г. Линник, Ю.Я. Литвин, Б. Нідлз, П.П. Німчинов, М.Ф. Огійчук, В.М. Пархоменко, М.З. Пізенгольц, П.Т. Саблук, В.К. Савчук, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець, Г.Шорт Деніел та інші. Проте розробку даної проблеми не можна вважати закінченою, бо змінюються економічні взаємовідносини, а у поглядах вчених і практиків залишаються суттєві розбіжності з багатьох питань. Отже, процес зміни в цілому системи бухгалтерського обліку в Україні, а також створення та функціонування нових суб’єктів господарювання в сільському господарстві вимагають додаткового дослідження і подальшого вирішення питань обліку витрат на виробництво продукції рослинництва, що обумовило вибір теми бакалаврської кваліфікаційної роботи. Метою бакалаврської кваліфікаційної роботи є уточнення і доповнення теоретичних основ і дослідження напрямів удосконалення практики обліку виробництва продукції рослинництва з урахуванням міжнародного досвіду і розвитку ринкових відносин в Україні на прикладі базового підприємства – СВК „Нива”. Для досягнення поставленої мети визначені такі задачі: - провести моніторинг нормативно-правових актів, що регулюють сферу рослинництва в галузі сільського господарства; - проаналізувати стан галузі в цілому по Україні та окремих областях, використовуючи статистичні дані та інформацію Міністерства аграрної політики України; - дослідити методичні основи і особливості бухгалтерського обліку в рослинництві; - виділити основні завдання, виконання яких повинен забезпечити облік в підгалузі рослинництва; - навести приблизний перелік статей витрат у сільському господарстві; - навести види діяльності, якими займається Сільськогосподарський Виробничий Кооператив „Нива”; - дослідити об’єкти планування та обліку виробничих витрат на СВК „Нива” у підрозділі тваринництва та рослинництва; - здійснити аналіз по основних фінансово-економічні показниках діяльності СВК „Нива” протягом 2004-2005рр.; - охарактеризувати облікову політику СВК „Нива” на основі ґрунтовного аналізу його Наказу про облікову політику; - описати первинний облік витрат і виходу продукції рослинництва на СВК „Нива”; - дослідити об’єкти обліку витрат, номенклатура та зміст їх статей у рослинництві на прикладі СВК „Нива”; - навести базові аспекти синтетичного та аналітичного обліку витрат і виходу продукції рослинництва на СВК „Нива”; - описати процедуру обчислення собівартості продукції рослинництва на СВК „Нива”. Предметом дослідження є методологія бухгалтерського обліку виробництва продукції рослинництва в період переходу економіки сільського господарства до ринкових відносин. Об’єктом дослідження є комплекс теоретичних і практичних питань бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств, зокрема СВК „Нива”. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗУВАННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОБЛІКУ АГРОВИРОБНИКІВ У СФЕРІ РОСЛИННИЦТВА 1.1. Правове забезпечення виробничо-господарської діяльності агровиробників у сфері рослинництва Законодавство у сфері рослинництва включає в себе низку законів України, постанов КМУ, регуляторних актів Міністерства агрополітики України. Це зокрема такі нормативні акти. Закон України „Про рослинний світ” від 09.04.1999р. №591-XIV, в якому зазначається, зокрема, що завданням законодавства України про рослинний світ є регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення дикорослих та інших несільськогосподарського призначення судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, їх угруповань і місцезростань. Закон України „Про охорону прав на сорти рослин” регулює майнові і особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку з набуттям, здійсненням та захистом прав на сорти рослин. Закон України „Про насіння” від 15.12.1993р. №3690-XII містить основні положення, що регулюють виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, декоративних, лікарських та лісових рослин, на які затверджено державні стандарти, і правові відносини між виробниками та споживачами насіння і садивного матеріалу, а також охороняють їх права. Закон України „Про карантин рослин” від 30.06.1993р. №3348-XII визначає загальні правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, діяльність державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян, спрямовану на запобігання завезенню та поширенню відсутніх на території України небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів. Закон України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” від 09.04.1999р. №587-XIV визначає порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Закон України „Про захист рослин” від 14.10.1998р. №180-XIV регулює правовідносини, пов'язані із захистом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження від шкідників, хвороб та бур'янів, визначає права і обов'язки підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян, повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері. Закон України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” від 17.06.1999р. №758-XIV визначає правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром. Закон України „Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України „Про охорону прав на сорти рослин” від 25.02.1994р. №4042-XII. Закон України „Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняття Закону України „Про карантин рослин” від 25.02.1994р. №4044-XII. Закон України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення у сфері захисту рослин” від 11.01.2000р. №1368-XIV. Закон України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства з питань насінництва” від 17.11.1999р. №1228-XIV. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002р. №1183 „Про заходи щодо реалізації Закону України „Про охорону прав на сорти рослин”, якою затверджене Положення про представників з питань інтелектуальної власності на сорти рослин, яке, в свою чергу, визначає правовий статус представників з питань інтелектуальної власності на сорти рослин, які виступають від імені селекціонерів (авторів сортів), заявників (осіб, які подали заявку на сорт рослин) та власників сортів (далі – представник) у відносинах, що регулюються Законом України „Про охорону прав на сорти рослин”. Постанова від 16.06.1993р. №459 „Про заходи щодо поліпшення насінництва сільськогосподарських культур”, в якій йдеться серед іншого: Підтримати ініціативу сільськогосподарських підприємств і організацій, які займаються виробництвом, переробкою і реалізацією насіння, про створення державно-кооперативного виробничого об'єднання „Насіння України”. Спільний наказ Міністерства аграрної політики України та Міністерства економіки України від 06.04.2006р. №177/123 „Про сертифікацію акредитованих товарних бірж”. Звичайно названий перелік не є вичерпним, законодавство у галузі сільського господарства є достатньо динамічним і швидко змінюється, однак вказані законодавчо-нормативні акти можна назвати визначальними при розгляді правового забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємств підгалузі рослинництва. 1.2. Стан сільськогосподарської галузі (рослинництво) України за сучасних ринкових умов господарювання Перш ніж перейти до опису особливостей організації ведення бухгалтерського обліку на підприємствах агропромислового комплексу слід кинути ретроспективний погляд на стан галузі в цілому по Україні та окремих областях, використовуючи статистичні дані та інформацію Міністерства аграрної політики України. Зауважимо, що найновіші дані, які вдалося отримати при виконанні бакалаврської кваліфікаційної роботи є лише за 2004р., оскільки статистична інформація за 2005р. на момент написання роботи ще не оприлюднювалася. Обсяг продукції сільського господарства за 2004р. в усіх категоріях господарств у фактичних цінах становив, за розрахунками, 83,5 млрд.грн. Проти 2003р. сільськогосподарське виробництво зросло на 19,1%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – на 39,2%, у господарствах населення – на 8,7% (рис.1.1). EMBED MSGraph.Chart.8 \s Рис.1.1. Зміна обсягів сільськогосподарського виробництва (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) [28, с.5] У 2004р. загальний обсяг валової продукції рослинництва зріс порівняно з 2003р. на 33,1%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах на 57,1%, у господарствах населення – на 18,1%. Суттєве зростання рівня виробництва у рослинництві обумовлено, перш за все, високим урожаєм зернових культур. За попередніми даними у 2004р. одержано 41,7 млн.т зерна (у вазі після доробки), що вдвічі більше, ніж у 2003р. Це зумовлено як розширенням зібраної площі на 3,7 млн.га (на 32,9%), так і зростанням урожайності на 10,1 ц з гектара (на 55,5%). Досягнутий рівень урожайності зернових культур (28,3 ц з га) є найвищим за останні 11 років. Сільськогосподарськими підприємствами вироблено 31,6 млн.т зерна (76% загального валового збору), господарствами населення – 10,1 млн.т (24%). Збільшення виробництва зерна у 2004р. досягнуто в усіх регіонах країни. Значну частину врожаю (25,9 млн.т, або 62% загального виробництва) зібрано товаровиробниками 10 областей, зокрема Одеської (3,6 млн.т), Дніпропетровської (3,1 млн.т), Полтавської (3,0 млн.т), Миколаївської та Кіровоградської (по 2,7 млн.т), Київської та Черкаської (по 2,3 млн.т), Харківської і Вінницької (по 2,1 млн.т) та Донецької (2,0 млн.т) областей. Валовий збір пшениці у 2004р. становив 17,5 млн.т (у 4,9 р.б., ніж у попередньому році), жита – 1,6 млн.т (у 2,6 р.б.), ячменю – 11,1 млн.т (у 1,6 р.б.), кукурудзи на зерно – 8,8 млн.т (на 27,9% більше), вівса – 1,0 млн.т (на 6,9% більше). Нижчий, ніж у 2003р., отриманий урожай гречки – 293,4 тис.т (на 5,7% менше) та рису – 80,4 тис.т (на 4,3% менше). Порівняно з 2003р. виробництво цукрових буряків (фабричних) збільшилося на 23,2% і становило 16,5 млн.т, що досягнуто, перш за все, за рахунок підвищення урожайності на 35 ц. Майже на третину менше, ніж у 2003р., одержано насіння соняшнику (3,1 млн.т), що зумовлено малосприятливими погодними умовами для його розвитку (урожайність знизилася на 2,3 ц, або на 20,5%) та скороченням зібраної площі на 387,4 тис.га (на 10,2%). Минулий 2004 рік був сприятливим для вирощування картоплі та овочевих культур. За рахунок підвищення їх урожайності, відповідно, на 17,1 ц та 8,8 ц, валовий збір картоплі (20,8 млн.т) перевищив рівень 2003р. на 12,5%, овочів (6,9 млн.т) – на 6,1%. Обсяги виробництва плодоягідної продукції зменшились на 3,9%, винограду – на 26,1% і становили відповідно 1,6 млн.т та 373,1 тис.т. Виробництво основних сільськогосподарських культур усіма категоріями господарств у 2004 році характеризується такими даними (табл.1.1). Під урожай 2005р. озимі на зерно і зелений корм в усіх категоріях господарств посіяні на площі 7,6 млн.га, що на 8,0% більше, ніж під урожай 2004р., у т.ч. сільськогосподарськими підприємствами – 6,3 млн.га (на 6,5%), господарствами населення – 1,3 млн.га (на 15,8% більше). Площа посівів озимих на зерно збільшилась на 8,9% і склала 7,5 млн.га, у т.ч. пшениці озимої посіяно 6,3 млн.га, що на 14,5% більше. Таблиця 1.1 Виробництво основних сільськогосподарських культур усіма категоріями господарств у 2004 році [28, с.5] Наявність і стан сільськогосподарської техніки на 1 січня 2005р. характеризувалися такими даними (табл.1.2). Таблиця 1.2 Наявність і стан сільськогосподарської техніки на 1 січня 2005р. [29, с.23] Низький коефіцієнт готовності до роботи тракторів у сільськогосподарських підприємствах Сумської, Житомирської та Чернівецької областей (0,57–0,62); гусеничних тракторів – Сумської, Івано-Франківської, Львівської та Житомирської (0,40–0,43); вантажних автомобілів – Львівської, Житомирської та Івано-Франківської (0,55–0,57); сівалок тракторних – Житомирської, Сумської та Волинської областей (0,57–0,60); плугів тракторних – Сумської, Житомирської та Чернівецької (0,67–0,70); культиваторів – Житомирської, Сумської та Чернівецької областей (0,59–0,62). Протягом 2004р. сільгосппідприємствам надійшло дизельного палива 1314,4 тис.т, що на 22,8 тис.т, або на 1,7% менше, ніж за 2003р., бензину – 365,8 тис.т (на 15,4 тис.т, або на 4,0% менше), дизельних масел – 60,4 тис.т (на 5,8 тис.т, або на 8,8% менше), трансмісійних масел – 1,1 тис.т (на 0,1 тис.т, або на 11,7% менше). Крім того, машинно-технологічні станції отримали за цей же період 8,6 тис.т дизельного палива та 2,3 тис.т бензину. Скоротилося порівняно з 2003р. надходження дизельного палива в підприємства 15 регіонів, з них найбільше – Автономної Республіки Крим, Закарпатської, Харківської та Чернівецької областей (на 11,1–14,8%); бензину – у господарства 18 регіонів, з них найбільше –Автономної Республіки Крим, Закарпатської та Харківської областей (на 13,3–20,4%). Станом на 1 січня 2005р. в сільськогосподарських підприємствах було в наявності 60,8 тис.т дизельного палива (на 2,7% більше, ніж на 1 січня 2004р.) та 17,1 тис.т бензину (на 5,6% більше). Водночас, станом на 1 січня 2005р. у порівнянні з 1 січня 2004 р. обсяг забезпечення дизельним пальним у Волинській області зменшився на 6,5%, обсяг забезпечення бензином – на 11,1%. 1.3. Методичні основи і особливості бухгалтерського обліку в рослинництві Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах здійснюється за єдиною для всіх форм господарювання методологією, але на відміну від інших виробництв має певні особливості, які визначаються включенням у процес виробництва біологічних об'єктів та сил природи. Якщо у промисловості використовуються засоби і предмети праці, які створює людина, то в сільському господарстві крім цих засобів використовуються рослини і тварини, земля, яка водночас є і засобом, і предметом праці. На процеси виробництва впливають також погодні фактори. Рослинництво – одна із основних сфер сільськогосподарського виробництва. Для задоволення потреб продовольстві галузь рослинництва повинна забезпечити значне зростання середньорічного валового збору зерна, підвищити урожайність зернових культур, збільшити виробництво інших основних видів сільськогосподарської продукції. Важливим завданням рослинництва є збільшення виробництва кормів для створення міцної кормової бази тваринництва. Рослинництву як галузі економічної діяльності притаманні певні особливості. Наприклад, використання землі, яка є одним із основних засобів виробництва, тоді як у промисловості – це лише територія, місце, на якому розташоване підприємство. Земля є незмінним засобом виробництва, на відміну від інших, які у процесі виробництва поступово зношуються, внаслідок чого їх через певний проміжок часу необхідно замінювати новими. При раціональному використанні земля не тільки не зношується, а навпаки – підвищує свою родючість. Виробничий цикл у рослинництві – це тривалий процес. Він складається із різних робіт, які виконуються в осінній, зимовий, весняний чи літній періоди. Технологічний процес виробництва у рослинництві включає наступні основні комплекси робіт: підготовку ґрунту до посіву, посів (посадка), догляд за посівами, збір врожаю, кожний із яких складається з відповідних робіт. Наприклад, підготовка фунту до посіву включає оранку, боронування, прикочування, культивацію тощо. У зв'язку із сезонністю виробництва продукція рослинництва надходить протягом року нерівномірно. Через це на кінець року є незавершене виробництво. До нього відносяться витрати на посів озимих зернових культур, підняття зябу, заготівлю органічних добрив, посів багаторічних трав тощо. Тому фактичну собівартість продукції рослинництва обчислюють не щомісяця, а лише в кінці року. Сезонність виробництва у рослинництві зумовлює уповільнення оборотності оборотних засобів і нерівномірне їх використання. Потреба в оборотних засобах протягом року неоднакова, тому одним із джерел покриття сезонної недостачі є кредити банків. Іншою особливістю рослинництва є використання сільськогосподарськими товаровиробниками частин продукції власного виробництва (зерно для посіву тощо). Відповідно до особливостей виробничого процесу в галузі рослинництва в обліку забезпечується розмежування витрат і отримання відповідних підсумкових даних за суміжними роками виробництва, за основними видами виробництва і культурами, за основними видами робіт, що виконуються, за статтями (видами) витрат, за підрозділами господарства. Розмежування витрат і отримання відповідних даних за суміжними роками виробництва забезпечується шляхом ведення окремих аналітичних рахунків витрат на продукцію врожаю поточного і майбутнього років. Як правило, на початку кожного року витрати, що перейшли з минулого року, включають до витрат на продукцію поточного року (при невідповідності номенклатури обліку їх розподіляють за окремими статтями); витрати на врожай майбутнього року відокремлюють. Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) у плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно, зараховуючи в окремі статті змінні та постійні витрати. Змінні витрати поділяються на пропорційні, що визначаються обсягом одержаної продукції, і непропорційні, що залежать від обсягу виконаних робіт чи поголів'я тварин. До постійних належать витрати, що не залежать ні від обсягу виготовленої продукції, ні від поголів'я чи обсягу виконаних робіт. Приблизний перелік статей витрат наведений у табл.1.3. Постатейний облік витрат, тобто розмежування витрат за їх видами, забезпечується за рахунок відповідної побудови форми регістрів. Облік витрат на виробництво ведуть в регістрах багаторядкової і багатографної форми, де виділяють окремі рядки або графи для обліку кожного виду витрат. Таблиця 1.3 Приблизний перелік статей витрат у сільському господарстві [22, с.271] Розмежування витрат за підрозділами господарства забезпечується також за рахунок відповідної побудови аналітичного обліку. Як правило, з цією метою використовують особові рахунки підрозділів. Розмежування витрат за виробництвом, культурами і видами виконуваних робіт може бути забезпечено за допомогою застосування різних методів обліку витрат. Усі перелічені вище особливості рослинництва впливають на організацію і ведення обліку, а саме на класифікацію витрат, методи обліку та калькулювання собівартості продукції, форму організації обліку в сільськогосподарських підприємствах. Облік в галузі рослинництва повинен забезпечити виконання наступних завдань: правильно і економічно обґрунтовано розмежовувати втрати за основними виробництвами, а при необхідності - за культурами або групами культур; забезпечувати отримання необхідних даних за основними статтями витрат оплата праці, виграти насіння, добрив, засобів захисту рослин, послуги допоміжних виробництв та інші витрати, що виносяться до галузі; своєчасно і повністю обліковувати сільськогосподарську продукцію, які надходить від урожаю; систематизувати і узагальнювати необхідну інформацію для обчислення собівартості продукції; забезпечувати точне й економічно обґрунтоване розмежування витрат за суміжними роками виробництва з виділенням витрат, що відносяться де наступних сільськогосподарських періодів, в яких буде отримана продукція (витрати на посів культур, багаторічних трав тощо); надавати необхідну інформацію про виграти за підрозділами господарстві для контролю за виконанням завдань і оперативного управління складати та надавати звітність [15, с.340]. У першому розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи було розглянуто законодавчо-нормативну базу, що регулює питання виробничо-господарської діяльності підприємств у сфері рослинництва, а також організацію бухгалтерського обліку в рослинництві. Значну увагу приділено ґрунтовному аналізу стану підгалузі рослинництва в Україні загалом та в розрізі областей на основі статистичних даних за 2004р. та попередні періоди. РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 2.1. Загальна характеристика СВК „Нива” СВК „Нива” об’єднує такі виробничі підрозділи (галузі): рослинництво; тваринництво; додаткові виробництва і промисли; надання послуг. Сільськогосподарський Виробничий Кооператив „Нива” спеціалізується на виробництві рослинницької і тваринницької продукції. Враховуючи специфіку діяльності підприємства, слід розкрити види діяльності в розрізі об’єктів планування та обліку виробничих витрат у підрозділі тваринництво (табл.2.1) та у підрозділі рослинництво (табл.2.2). Таблиця 2.1 Об’єкти планування та обліку виробничих витрат на СВК „Нива” у підрозділі тваринництва Таблиця 2.2 Об’єкти планування та обліку виробничих витрат на СВК „Нива” у підрозділі рослинництва Характеризуючи підприємство з економічної сторони, слід проаналізувати основні показники діяльності за два роки. Джерелом інформації при цьому виступатимуть Баланс (додаток А) і Звіт про фінансові результати (додаток А). Одержані результати представимо у вигляді табл.2.3. Таблиця 2.3 Основні фінансово-економічні показники діяльності СВК „Нива” протягом 2004-2005рр. З одержаних результатів видно, що значна частина показників знизилася протягом року. Так, зменшення значення пайового капіталу пояснюється тим, що пайовики виходять з підприємства, що тягне за собою зменшення активів. Це можна помітити на зменшенні вартості основних засобів, тварин на вирощуванні і відгодівлі, грошових коштів. При цьому відбувається зменшення чисельності працівників, що тягне за собою зменшення витрат на оплату праці, а отже і зменшення витрат в цілому. Визначення витрат виробничого підрозділу СВК „Нива” та їх розподіл за культурами. Для більшої наглядності формування витрат на посів культур проаналізуємо структуру витрат виробничого підрозділу, зайнятим посівом озимої пшениці, соняшника на зерно, картоплі. Виробничий підрозділ вирощував три культури: озима пшениця, соняшник на зерно і картоплю. Фактичні витрати виробничого підрозділу за статтями та планові (нормативні) витрати на вирощування перелічених вище культур наведено у табл.2.4. Таблиця 2.4 Витрати виробничого підрозділу Для розподілу витрат за вирощуваними культурами коефіцієнт розподілу витрат за статтями розраховують діленням суми фактичних витрат за кожною статтею на відповідну суму планових (нормативних) основних витрат: відпрацьовані люд.-год.: 10310 : 12670 = 0,8137; витрати на оплату праці: 14120 : 11480 = 1,2300; насіння та посадковий матеріал: 7420 : 6885 = 1,0777; паливо та мастильні матеріали: 7620 : 10205 = 0,7467; добрива: 6010 : 7400 = 0,8122; роботи та послуги: 3800 : 1890 = 2,0106; витрати на ремонт необоротних активів: 3500 : 6770 = 0,5170; інші витрати: 2500 : 2291 = 1,0912. Помноживши планову (нормативну) суму основних витрат за статтями на відповідний коефіцієнт, встановлюють суму фактичних витрат за цією статтею. За озимою пшеницею розмір фактичних витрат складе: відпрацьовані люд.-год. = 2441 грн. (3000 х 0,8137); витрати на оплату праці = 4317 грн. (3510 х 1,2300); насіння та посадковий матеріал = 3244 грн. (3010 х 1,0777); паливо та мастильні матеріали = 2244 грн. (3005 х 0,7467); добрива = 2437 грн. (3000 х 0,8122); роботи та послуги = 1066 грн. (530 х 2,0106); витрати на ремонт необоротних активів = 1194грн. (2310x0,5170); інші витрати = 982 грн. (900 х 1,0912). Аналогічно визначається розмір статей фактичних витрат по соняшнику на зерно та картоплі. Розраховану таким чином суму фактичних виробничих витрат за культурами наведено у табл.2.5. Таблиця 2.5 Розподіл фактичних виробничих витрат за культурами Загальновиробничі витрати рослинництва, які відносяться на ці культури, розподіляються у загальноприйнятому порядку. Після цього визначається собівартість одержаної продукції. 2.2. Облікова політика підприємства Бухгалтерський облік на підприємстві має бути належним чином організовано. Організація бухгалтерського обліку – цілеспрямована діяльність із створенням та вдосконаленням системи економічної інформації про всі аспекти діяльності підприємства та його господарські операції, що забезпечують прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання й подання фінансової звітності. Стаття 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” надає підприємству право самостійного вибору організації бухгалтерського обліку за якого його може здійснювати: Бухгалтер або бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Такий спосіб організації бухгалтерського обліку є найпоширенішим. Він передбачає також можливість використання на посаді бухгалтера працівника за сумісництвом. Спеціаліст – підприємець. Веде бухгалтерський облік для сторонніх користувачів без створення юридичної особи. Така організація бухгалтерського обліку передбачає можливість укладення договору із аудитором, який здійснює свою діяльність на правах приватного підприємця. Централізована бухгалтерія або аудиторська фірма на договірних засадах. Як правило, застосовується в різних об’єднаннях, або в державних організаціях. Власник або керівник підприємства. Лише у випадках, коли звітність таких підприємств, згідно з чинним законодавством, не підлягає оприлюдненню в обов’язковому порядку. Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку; розробляє систему та форми внутрігосподарського (управлінського) контролю, обліку та звітності; визначає права працівників та підпису бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені організації, що зобов’язані вести бухгалтерський облік, із наступним включенням їхніх показників до фінансової звітності підприємства. Одним із найважливіших документів, що визначають правильність організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, є наказ “Про облікову політику підприємства”. Обов’язки щодо ведення обліку в кооперативі покладені на бухгалтерію з штатом працівників три чоловіка під керівництвом головного бухгалтера. Розподіл обов’язків між працівниками здійснює головний бухгалтер. На СВК „Нива” затверджений наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2005 році. Основними положеннями якого є: Облік на підприємстві ведеться за журнально-ордерною формою обліку. Первинний облік здійснюється за затвердженим графіком документообігу. З метою проведення облікової політики СВК „Нива”, сплати податків, обчислення собівартості сільськогосподарської продукції наказом передбачені такі основні положення: обов’язки щодо ведення обліку на підприємстві покласти на бухгалтерію господарства з шрифтом працівників 8 чоловік під керівництвом головного бухгалтера розподіл обов’язків між працівниками здійснює головний бухгалтер; облік на підприємстві ведеться за журнально-ордерною формою обліку; первинний облік здійснюється за затвердженими формами, графік документообігу запропонований бухгалтерією; основні засоби беруться на облік за початковою вартістю придбання чи виготовлення або за справедливою вартістю в інших випадках надходження. Переоцінка основних засобів здійснюється при потребі згідно п. 16-21 та 31-32 НП(С)БО 7 „Основні засоби”; нарахування амортизації основних засобів здійснювати виходячи з такого нормативного строку експлуатації (тут може бути зазначено цей строк за групами основних засобів, ці дані будуть викладені в додатку до цього наказу (розпорядження), або тривалість експлуатації встановити окремим наказом). Ліквідаційна вартість об’єктів становитиме 5% відсотків від початкової вартості. Нарахування амортизації здійснювати за прямолінійним методом; нарахування амортизації по нематеріальних активах здійснюється прямолінійним методом з розрахунку 100-відсоткового перенесення їх вартості при такій тривалості експлуатації: патент на продаж сортового насіння - 7 років, гудвіл позитивний - 5 років тощо; до малоцінних предметів відносяться об’єкти вартістю 500 грн.; нарахування зносу на малоцінні таї швидкозношувані предмети здійснюється при передачі їх в експлуатацію в розмірі 100% власності, вартість матеріалів, одержаних від ліквідації малоцінних предметів, визнається іншим операційним доходом; облік матеріальних цінностей вести за загальноприйнятою методикою, використовуючи сальдовий метод та середньозважені ціни; при складанні річної фінансової звітності матеріали переоцінюються за меншою з оцінок (собівартістю придбання чи поточними цінами), те ж саме стосується готової продукції та молодняку тварин і тварин на відгодівлі; облік процесу виробництва має вестися на рахунку 23 та на рахунках класу 9 в розрізі госпрозрахункових підрозділів та існуючих об'єктів обліку; загально виробничі та інші непрямі витрати розподіляються між окремими об’єктами виробництва пропорційно всім прямим витратам без вартості основних матеріалів: витрати на утримання машинно-тракторного парку розподіляти між об’єктами обліку витрат пропорційно обсягу робіт (часу роботи) техніки; резерв на оплату відпусток створювати в розмірі 8 відсотків від суми нарахованої оплати праці; витрати на ремонт основних засобів включаються у витрати виробництва і розподіляються між окремими об’єктами виробництва пропорційно до бази, що характеризує використання відремонтованого об’єкта; собівартість незавершеного виробництва визначаються на підставі даних аналітичного обліку (або інших методів). На даному підприємстві право підписувати документи мають: голова правління спілки і головний бухгалтер (право першого підпису) та технічний директор (право другого підпису). Підприємство забезпечує необхідні заходи для запобігання несанкціонованому та непомірному виправленню записів у первинних документах і реєстрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого терміну. На даному підприємстві документообіг визначається головним бухгалтером, який передбачає персональну відповідальність працівників за документи, що у них знаходяться і строки їх обробки. Раціонально організований документообіг передбачає мінімальний розрив у часі між здійсненням господарської операції та отриманням необхідних узагальнених відомостей. На маршрут і час проходження документів впливає ступінь автоматизації обліку на підприємстві. Розподіл обов’язків по прийманню документів від структурних підрозділів та їх наступної обробки закріплюється в посадових інструкціях бухгалтерів та графіку документообігу, що охоплює розробку форм документів, перелік документів для оформлення операцій на підприємстві, методику і техніку їх складання. Графік документообігу може бути оформлений у вигляді схеми, таблиці або переліку робіт по створенню, перевірці і обробці документів, що виконуються в кожному підрозділі, а також всіма виконавцями, із зазначенням їх взаємозв’язку і строків виконання робіт. Таким чином, у другому розділі розглянуто предмет та об’єкт діяльності підприємства, описано основні номенклатурні одиниці, здійснено порівняння основних фінансово-економічних показників, проаналізовано та обраховано витрати виробничого підрозділу, зайнятого посівом культур, а також описано елементи облікової політики підприємства. РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ВИТРАТ, виробництва ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА І ВИЗНАЧЕННЯ ЇЇ СОБІВАРТОСТІ НА СВК „НИВА” 3.1. Первинний облік витрат і виробництва продукції рослинництва на СВК „Нива” При збиранні врожаю головним завданням обліку є точне відображення валового збору. Надходження продукції на СВК „Нива” відображають у Реєстрах за весь період збирання наростаючим підсумком. Для цих цілей використовується Щоденник надходження сільськогосподарської продукції (ф. № 81). На кожну партію відправленої продукції виписується товарно-транспортна накладна. Усі записи в бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції в галузі рослинництва СВК „Нива” проводяться на підставі відповідних первинних документів. Можна виділити такі групи документів: з обліку витрат праці; з обліку витрат предметів праці; з обліку витрат засобів праці; з обліку інших витрат; з обліку виходу продукції. Документи з обліку витрат праці фіксують трудові витрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах г нараховану при цьому оплату. Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф. 64). На механізованих роботах застосовують облікові листи тракториста-машиніста (ф. 67г, 676). При використанні облікового листа для обліку праці комбайнерів додають примірники реєстрів (ф. 77), путівок (ф. 77а) чи талонів (ф. 776) на вивезення продукції з поля. Найпоширенішими первинними документами для обліку немеханізованих робіт у рослинництві є облікові листи праці і виконаних робіт (ф. 66 і ф. 66а). Крім цього, може застосовуватись і книжка бригадира з обліку праці і виконаних робіт (ф. 65). До документів з обліку витрат предметів праці відносяться: акт на витрачання насіння і посадкового матеріалу (ф. 119), акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів (ф. 118), акт на списання виробничого та господарського інвентарю, малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. 126), лімітно-забірна картка на одержання матеріальних цінностей (ф. 117), накладна (внутрішньогосподарського призначення) (ф. 87) та інші. Дані первинних документів у кінці місяця систематизують у звітах про рух матеріальних цінностей (ф. 121), після цього здійснюють записи про витрачання матеріальних цінностей у відповідних регістрах бухгалтерського обліку. Для віднесення на витрати рослинництва витрат засобів праці використовують розрахунки амортизаційних відрахувань за основними засобами. Для обліку витрат на ремонт основних засобів застосовують відомість дефектів на ремонт машини (ф. 130). Транспортні витрати відображають на підставі даних подорожніх листів вантажного автомобіля (ф. 2 і 4с), згрупованих у накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. 38), подорожніх листів трактора (ф. 68). Витрати з перевезення вантажів найманим автотранспортом відносять на об'єкти обліку рослинництва на підставі товарно-транспортних накладних (ф. 1-т) і рахунків-фактур (ф. 868). Страхові платежі відносяться на об'єкти обліку рослинництва на підставі карток-розрахунків. Для обліку надходження продукції рослинництва СВК „Нива” застосовують: по зернових культурах – реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля (ф. 77), путівку на вивезення продукції з поля (ф. 77а), талони шофера (ф. 776), комбайнера (ф. 77в), реєстр приймання зерна та іншої продукції з поля (ф. 78), реєстр приймання зерна вагарем (ф. 78а), відомість руху зерна та іншої продукції (ф.80); по картоплі, овочах, плодово-ягідних та інших культурах - щоденник надходження сільськогосподарської продукції (ф. 81), щоденник надходження продукції закритого грунту (ф. 83), щоденник надходження продукції садівництва (ф. 84); по кормових культурах – акт на приймання грубих і соковитих кормів (ф. 92), акт на оприбуткування пасовищних кормів (ф. 93 і 93а) та інші. На підставі наведених вище первинних документів завідуючий током (комірник) робить записи у Книзі складського обліку (ф. № 40) або Картках складського обліку (ф. № М-12) і "Відомості руху зерна та іншої продукції" (ф. №80). Відомість складають щодня в кінці робочого дня по кожній номенклатурі і сорту продукції. У відомості зазначають залишок на початок дня, надходження і витрачання продукції, залишок на кінець дня. Дані про кількість витраченого зерна записують на підставі товарно-транспортних накладних, актів на переробку продукції та інших документів. У кінці робочого дня відомість разом з первинними документами передають до бухгалтерії СВК „Нива”. 3.2. Об’єкти обліку витрат, номенклатура та зміст їх статей у рослинництві Об'єкти обліку витрат на СВК „Нива” можна поділити на чотири групи: сільськогосподарські культури (або групи культур); сільськогосподарські роботи; 3. витрати, що підлягають розподілу; інші об'єкти. Методичними рекомендаціями з планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств визначені об'єкти обліку витрат і обчислення собівартості продукції рослинництва. У межах цих груп рахунки відкривають за структурними підрозділами і культурами, видами незавершеного виробництва і технологіями вирощування культур у розрізі прийнятої на сільськогосподарському підприємстві номенклатури статей витрат. У всіх випадках, коли витрати можна віднести безпосередньо на ту чи іншу вирощувану культуру під урожай поточного року, їх враховують на рахунках об'єктів обліку витрат за культурами: зернові і зернобобові, технічні, коренеплодові, овочеві відкритого і закритого ґрунтів тощо. Об'єкти обліку витрат по сільськогосподарських роботах, які виконуються, виділяються в тому випадку, якщо витрати по цих роботах не можуть бути віднесені на об'єкти обліку по культурах (групах культур) під урожай поточного року: посів озимих зернових на зерно по кожній культурі, озимі зернові на зелений корм і силос, під зимовий посів овочевих культур (по культурах), внесення органічних та мінеральних добрив, освоєння нових земель, витрати на вапнування, гіпсування гранту, роботи в парниках, теплицях, в розсадниках та інші роботи незавершеного виробництва (за видами). У складі витрат на рослинництво СВК „Нива” значну частину складають витрати незавершеного виробництва: минулих років під врожай поточного року; звітного року під врожай поточного року; звітного року під врожай наступних років. Витрати минулих років під врожай поточного року на початку календарного року списуються на відповідні об'єкти обліку під врожай поточного року. Витрати під урожай майбутніх років на СВК „Нива” обліковуються на окремих аналітичних рахунках за видами робіт, оскільки в момент їх здійснення щодо більшості з них ще не ясно, до вирощування яких культур вони відносяться. Всі витрати по незавершеному виробництву обліковують за тією ж номенклатурою статей, що й витрати під урожай поточного року. Для списання витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного року всі витрати з посіву озимих зернових культур відносять за кожною статтею окремо на аналітичні рахунки озимих зернових культур врожаю поточного року. Витрати минулого року на виконання сільськогосподарських робіт розподіляють у поточному році після визначення фактичних площ посіву відповідних культур. Розподіл на СВК „Нива” здійснюється за кожною статтею пропорційно фактичній площі посіву. Такий розподіл витрат необхідний для визначення статей витрат минулого і поточного років під певну культуру та отримання необхідних даних для аналізу собівартості відповідних видів продукції рослинництва. Для цього здійснюють відповідний розрахунок, в якому визначають суму витрат на 1 га і множать її на площу, фактично зайняту відповідною культурою. Витрати, пов'язані з посівом багаторічних трав (підготовка грунту, вартість добрив, насіння та інші разові витрати), які обліковуються у складі незавершеного виробництва, рівномірно розподіляються за роками залежно від терміну експлуатації посівів. Для цього складається аналогічна таблиця, де за базу розподілу буде прийнято кількість років експлуатації. Витрати на вапнування та гіпсування грунтів, які СВК „Нива” здійснює за рахунок власних коштів, обліковують на окремому аналітичному рахунку в розрізі статей витрат. Оскільки тривалість дії вапна та гіпсу становить 5-7 років, витрати на виконання цих робіт відносять на сільськогосподарські культури за статтями пропорційно до зайнятих площ рівномірно протягом 5-7 років. На суму розподілених витрат незавершеного виробництва дебетується субрахунок 231 "Рослинництво" (аналітичні рахунки з обліку витрат за відповідними культурами врожаю поточного року) і кредитується субрахунок 231 (аналітичний рахунок відповідного виду незавершеного виробництва у рослинництві). Витрати на кінець року, що обліковуються на аналітичних рахунках цієї групи, залишаються в незавершеному виробництві і переходять на наступний рік. В наступному році їх відносять або розподіляють на об'єкти обліку витрат за культурами. Амортизаційні відрахування по основних засобах, які використовуються у рослинництві, обліковуються на окремому аналітичному рахунку з аналогічною назвою. На нього протягом року відносять суми нарахованої амортизації по основних засобах рослинництва, які неможливо віднести на конкретну культуру. Облік нарахованої амортизації на даному аналітичному рахунку ведеться окремо за видами і групами основних засобів. У кінці року амортизаційні відрахування, які неможливо прямо віднести на конкретний об'єкт обліку витрат, розподіляються на декілька об'єктів обліку витрат пропорційно до посівної або збиральної площі, обсягу виконаних робіт або інших показників, які є підставою для розподілу амортизації: тракторів - пропорційно до обсягу виконаних ними робіт для окремихкультур (в умовних еталонних гектарах); ґрунтообробних машин - пропорційно до оброблених площ, зайнятих певними культурами; сівалок - пропорційно до площі посіву культур; машин для внесення у грунт добрив - пропорційно до фізичної маси внесених добрив; зерносховищ - пропорційно до кількості та тривалості зберігання зерна тощо. Витрати на ремонт основних засобів, які використовуються у рослинництві й підлягають розподілу, на СВК „Нива” також обліковують на окремому аналітичному рахунку. На відміну від амортизації, витрати на ремонт є комплексними, їх списують із субрахунку 2341 "Ремонтні майстерні" та інших на аналітичний рахунок комплексною статтею. На аналітичному рахунку облік витрат на ремонт основних засобів ведуть аналогічно до амортизаційних відрахувань за видами і групами основних засобів. Суми витрат на ремонт розподіляються в кінці року на об'єкти обліку витрат у такому ж порядку, як і суми амортизаційних відрахувань. Витрати на зрошення та осушення, які підлягають розподілу, обліковуються на окремому аналітичному рахунку. Всі витрати зі зрошення та осушення, які безпосередньо можуть бути віднесені на аналітичні рахунки з вирощування відповідних культур, списуються на ці рахунки. У той же час значну частину витрат на зрошення не можна віднести безпосередньо на відповідні культури. Сюди відносять зарплату працівників, зайнятих на утриманні зрошувальної та осушувальної системи, нафтопродукти на роботу двигунів з експлуатації зрошувальної та осушувальної системи, амортизацію основних засобів та інші витрати. В кінці року ці витрати розподіляють постатейно між окремими культурами пропорційно до площі посівів. На аналітичному рахунку "Утримання полезахисних лісових смуг" на СВК „Нива” обліковують експлуатаційні витрати з їх утримання: проріджування, очистка, боротьба зі шкідниками та інші витрати. У кінці року витрати на утримання полезахисних лісових смуг, без вартості одержаних з цих смуг дров, хмизу, плодів (за цінами їх можливої реалізації чи використання) відносяться на багаторічні насадження та посіяні культури пропорційно до площ, до яких лісові смуги прилягають. До окремої групи об'єктів обліку витрат відносять витрати, пов'язані з виробництвом кормів (кормовиробництво), післязбиральною доробкою продукції: заготівлею силосу, заготівлею сінажу, виробництвом трав'яного борошна, заготівлею сіна, соломи (полови), гички тощо. Виділення цих витрат як окремих об'єктів обліку пов'язано з необхідністю більш точного обчислення собівартості окремих видів супутньої і побічної продукції та з відособленням в окрему групу витрат по кормовиробництву. Собівартість одного центнера готового силосу та сінажу визначають діленням усіх цих витрат на фізичну масу одержаного готового силосу чи сінажу. Облік витрат і виходу продукції галузі рослинництва, як було зазначено вище, ведуть на субрахунку 231 "Рослинництво". По дебету цього субрахунку обліковують витрати на виробництво, по кредиту – вихід продукції. Протягом року записи по дебету і кредиту обліковують наростаючим підсумком, відповідно, в поточному році дані субрахунку відображаються розгорнуто. Тільки в кінці року визначають залишок по рахунку, який відображає суму незавершеного виробництва галузі рослинництва. Номенклатура та зміст статей витрат рослинництва на СВК „Нива”. Облік витрат в галузі рослинництва ведеться за наступною номенклатурою статей: витрати на оплату праці; насіння та посадковий матеріал; паливо та мастильні матеріали; добрива; засоби захисту рослин та тварин; сировина та матеріали (без зворотних відходів); роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів; інші витрати на утримання основних засобів; інші витрати; непродуктивні витрати в обліку; загальновиробничі витрати. До статті "Витрати на оплату праці" на СВК „Нива” включаються основна і додаткова заробітна плата працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (у тому числі трактористів-машиністів). До статті "Насіння та посадковий матеріал" включаються вартість насіння та посадкового матеріалу власного виробництва і придбаного, що використовуються для посіву (посадки) відповідних сільськогосподарських культур та насаджень, крім молодих багаторічних насаджень. Витрати на підготовку насіння до посіву (протруювання, сортування тощо), навантаження та транспортування насіння до місця посіву не включаються до його вартості, а відносяться на виробництво певної сільськогосподарської культури (групи культур) за відповідними статтями витрат. За статтею "Паливо та мастильні матеріали" відображають комплексну ціну палива, до якої входять його вартість на виконання технологічних операцій, а також вартість мастил тощо. До статті "Добрива" на СВК „Нива” включаються витрати на внесені в грунт під сільськогосподарські культури органічні (гній, торф, компост, сидеральні добрива тощо), мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива. Витрати на підготовку добрив, навантаження їх в транспортні засоби і розкидачі, вивезення в поле та внесення в грунт списуються на витрати по конкретній сільськогосподарській культурі (групі культур) за відповідними статтями і до даної статті не включаються. До статті "Засоби захисту рослин" включається вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин. Витрати, пов'язані з обробкою посівів сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), відносяться на відповідні культури (групи культур) або на багаторічні насадження за певними статтями витрат (пальне, оплата праці тощо). У статті "Роботи та послуги" на СВК „Нива” відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують задоволення виробничих потреб, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду для зрошення та інші послуги, надані водогосподарськими організаціями (крім робіт та послуг, витрати на які включаються до інших статей). Сума плати за воду для зрошення визначається виходячи з тарифів, затверджених у встановленому порядку, та обсягів водопостачання для поливу певних сільськогосподарських культур та угідь, а також для інших виробничих потреб. До складу цієї статті включають вартість послуг власного та залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту. Витрати відносяться на окремі об'єкти планування та обліку виходячи з обсягів робіт, пов'язаних із перевезенням вантажів (у тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо). До вартості послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив, що надані сторонніми підприємствами та організаціями, не включається вартість отрутохімікатів та добрив. До статті "Витрати на утримання основних засобів" на СВК „Нива” включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо у конкретному виробництві. До складу цих витрат відносяться: витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайня

Дипломна робота Інші

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись