ВСТУП
Питання розрахунків з Фондами соціального страхування, а також податкового і бухгалтерського обліку внесків до цих фондів займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства, оскільки тісно пов’язані з нарахуванням та сплатою заробітної плати.
З одного боку це пов’язано зі ставленням до таких питань власне працівників, для яких заробітна плата є основним джерелом матеріальних благ, а, відповідно, всі відрахування з неї є тим фактором, що суттєво зменшує обсяг таких благ.
З іншого боку, з тією обставиною, що суми, які направляються підприємством на оплату праці, так чи інакше є мірою, що визначає надходження податків і обов’язкових зборів (внесків) до бюджету і цільових фондів.
Це визначає актуальність виконуваної бакалаврської кваліфікаційної роботи та спричинює вибір теми „Бухгалтерський облік розрахунків із фондами соціального страхування на ДП „Шацьке учбово-досвідне лісове господарство”.
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, призначеного для підтримки працівника в результаті дій, спричинених втратою працездатності цілком або частково, безробіттям, заподіянням виробничої травми тощо, за допомогою разової чи багаторазової грошової компенсації за кошти відповідних Фондів.
Базовим підприємством для написання кваліфікаційної роботи є ДП „Шацьке учбово-досвідне лісове господарство”, а вихідними даними для розробки цієї роботи є його первинні документи (які наведені у додатках), закони України, нормативи, стандарти, положення, інструкції тощо, якими керуються відділи бухгалтерії та керівництво підприємства, а також навчально-методична література та статті в періодичних виданнях з даної тематики.
Тема бакалаврської роботи „Бухгалтерський облік розрахунків із фондами соціального страхування на ДП „Шацьке учбово-досвідне лісове господарство” набула актуальності кілька років тому. Це пов’язано з тим, що вищий законодавчий орган України (Верховна Рада України) періодично розробляє закони та підзаконні нормативні акти, а вже за кілька місяців (а то й тижнів) приймає та затверджує зміни та доповнення до них.
Метою бухгалтера підприємства будь-якої організаційно-правової форми та галузі діяльності, є досягнення правильної організації ведення бухгалтерського, податкового обліку та розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, а завданням є впровадження та використання вірної методики розрахунку обсягу виплат до усіх фондів, що наочно продемонстровано у даній бакалаврській роботі.
При організації ведення обліку та аналізі розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами треба враховувати перш за все, що він повинен забезпечити контроль за правильним нарахуванням та вчасною сплатою податків та зборів з метою уникнення сплати штрафів за невчасне та неповне здійснення належних платежів.
Бакалаврська кваліфікаційна робота складається із трьох основних розділів: теоретичної частини, де розкриваються основні законодавчі та нормативні аспекти діяльності підприємства та ведення обліку розрахунків з фондами соціального страхування, а також розглядаються літературні джерела щодо класифікації розрахунків в розрізі двох аспектів: соціальних виплат, пов’язаних з нарахуванням заробітної плати та соціальних послуг і матеріального забезпечення з фондів соціального страхування; загальної характеристики підприємства, аналізу розрахунків базового підприємства із соцфондами (утримання і нарахування із зарплати), процесу формування облікової політики та третьої частини, в якій розкриваються особливості ведення обліку розрахунків з фондами соціального страхування на ДП „Шацьке учбово-досвідне лісове господарство”.
РОЗДІЛ 1. РОЗРАХУНКИ З ПЕНСІЙНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО
СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНА ТА ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНА БАЗА
1.1. Теоретичні основи організації обліку розрахунків із загальнообов’язкового державного соціального страхування
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі – роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом [51, c.37].
Право на забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:
пенсійне страхування;
соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
соціальне страхування на випадок безробіття;
інші види страхування, передбачені законами України [49, c.8].
Даний розділ розглянемо у розрізі двох блоків:
соціальні виплати, пов’язані з нарахуванням заробітної плати;
соціальні послуги та матеріальне забезпечення.
1.1.1. Соціальні виплати, пов’язані з нарахуванням заробітної плати.
З питанням нарахування і виплати заробітної плати тісно пов’язане питання утримання і нарахування соціальних внесків. Законодавством по соціальному страхуванню визначається перелік платників, об’єкт оподаткування, а також ставки внесків. Дана інформація є взаємопов’язаною, так як ставка внеску залежить від виду платника податків, а нараховані чи утримані суми залежать від об’єкту оподаткування. Дану залежність можна представити у вигляді таблиці (табл.1.1).
Таблиця 1.1
Загальна інформація щодо утримання та нарахування соціальних і пенсійних внесків із заробітної плати
В залежності від того, яким чином виплачуватиметься зарплата, сплата соціальних внесків проходитиме по різному. Дану залежність можна представити у вигляді таблиці (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Сплата соціальних і пенсійних внесків по зарплаті
Соціальні послуги та матеріальне забезпечення.
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, призначеного для підтримки працівника в результаті дій, спричинених втратою працездатності цілком або частково, безробіттям, заподіянням виробничої травми тощо, за допомогою разової чи багаторазової грошової компенсації за кошти відповідних Фондів.
За загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення (рис. 1.1).
До страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги, належать [44, c.237]: тимчасова непрацездатність; вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною; інвалідність; хвороба; досягнення пенсійного віку; смерть годувальника; безробіття; соціальні послуги та інші матеріальні витрати, пов’язані з певними обставинами; нещасний випадок на виробництві; професійне захворювання.
SHAPE \* MERGEFORMAT Загальнообов’язкове соціальне страхування
Пенсійне страхування
1) Пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
2) Пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
3) Медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
4) Допомога на поховання пенсіонерів.
Страхування у зв’язку
з тимчасовою втра-тою працездатності
1) Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
2) Допомога по вагітності та пологах;
3) Допомога при народженні дитини та по догляду за нею;
4) Допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
5) Забезпечення оздоровчих заходів.
Страхування від нещасного випадку на виробництві
1) Профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
2) Відновлення здоров’я та працездатності потерпілого;
3) Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
4) Відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків;
5) Пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
6) Пенсія у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
7) Допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
1) Допомога по безробіттю;
2) Відшкодування витрат, пов’язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;
3) Матеріальна допомога безробітному та членам його сім’ї;
4) Дотація роботодавцю для створення робочих місць;
5) Допомога на поховання безробітного.
Страхування від безробіття
Рис. 1.1. Види загальнообовязкового державного соціального страхування
Характеристика страхових випадків, умови надання соціальних послуг, їх види та розміри матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням визначаються законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Інформація про здійснення розрахунків з Фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування розкривається у Звітності, а саме [47, c. 315]:
Звіті про нарахування внесків та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
Звіті до Фонду соціального страхування на випадок безробіття;
Звіті до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;
Звіті до Фонду пенсійного страхування.
Щодо матеріального забезпечення та соціальних послуг наданих працівникам підприємства, то цю інформацію можна отримати зі Звіту про нарахування внесків та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Дана інформація розкивається в розділі 4 „Витрати по страхових внесках” і цей процес можна представити у вигляді схеми (рис. 1.2) [42, c.175].
При цьому, кожна соціальна допомога має свої особливості (порядок обрахунку, класифікація застрахованих осіб тощо). Дані особливості виглядатимуть так:
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) санаторно-курортного лікування.
SHAPE \* MERGEFORMAT Витрати по страхових коштах
По тимчасовій непрацездатності (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї)
По тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою - дитиною або хворим членом сім'ї
По вагітності і пологах
По догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку
На поховання
1. Допомога
Часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв (за рахунок страхових внесків)
Часткове фінансування на оздоровлення дітей
Позашкільне обслуговування дітей
Інші витрати
2. Соціальні послуги
При народжені дитини.
Рис 1.2. Класифікація витрат по страхових коштах Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;
80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” [33, c.410].
Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), і не залежить від страхового стажу [33, c.413].
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом [34, c.383].
Допомога при народженні дитини допомога при народженні дитини надається застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць [34, c. 391].
Допомога на поховання:
1. допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:
2. не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).
3. допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом [35, c.307].
Матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття [37, c.170].
Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю можна подати так (рис.1.3):
У випадку, коли застрахована особа підпадає під вимоги, викладені в рис.1.3 , розмір допомоги по безробіттю може надаватись наступним чином [43, c.205-207]:
1) Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:
до 2 років — 50 відсотків; від 2 до 6 років — 55 відсотків; від 6 до 10 років — 60 відсотків; понад 10 років — 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
перші 90 календарних днів — 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів — 80 відсотків; у подальшому — 70 відсотків.
SHAPE \* MERGEFORMAT Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю
Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви.
Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.
Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.
У разі зміни застрахованою особою місця постійного проживання виплата допомоги по безробіттю продовжується після реєстрації її в установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання.
Рис. 1.3. Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю
2) Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.
3) Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.
4) У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги по безробіттю враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом.
5) Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги по безробіттю, нарахованої відповідно до цієї статті, у розрахунку на рік.
6) Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.
Крім вищеперерахованих виплат існують ще такі [50, c.39-40]:
- Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
- Матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога;
- Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму.
Соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку [51, c.40-43]:
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
а) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
е) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;
є) допомогу дитині;
2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого;
5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати [51, c.44]:
а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;
б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;
г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
З метою найповнішого виконання функцій Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює спеціалізовану медичну та патронажну службу соціального страхування [51, c.47];
6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі — ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб’єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;
10) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь — за рахунок Фонду;
11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;
12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті
[51, c.48-49].
Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.
1.2. Огляд законодавчої та нормативно-довідкової бази, що регулює питання розрахунків із Пенсійним та соціальними фондами
Законодавство України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування складається з прийнятих законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Завданням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною або дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї, смерті громадянина та членів його сім’ї тощо [50, c.39].
Нормативно-правове регулювання розрахунків щодо пенсійного та соціального страхування здійснюється за допомогою низки законодавчих та підзаконних актів, а саме:
Кодекс законів про працю України, який регулює трудові відносини всіх працівників усіх підприємств незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності, затверджує порядок укладання колективного і трудового договорів, умови праці, висвітлює основні положення робочого часу, нормування праці, оплати праці та інше.
Закон України „Про Державний бюджет України на 2006р.” від 20.12.2005р. №3235-IV (остання редакція від 01.04.2006р.).
Закон України „Про оплату праці” від 24.03.1995р. №108/95-ВР (остання редакція від 10.03.2006р.) визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі – підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. №889-IV (остання редакція від 02.03.2006р.).
Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998р. №16/98-ВР (остання редакція від 18.03.2006р.) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Закон України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р. №2213-ІІІ (остання редакція від 01.01.2006р.) спрямований на запровадження Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” шляхом визначення розмірів внесків до фондів з даних видів страхування та внесення змін до окремих законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до норм вищезазначених законів.
Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV (остання редакція від 29.04.2006р.). Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Закон України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. №400/97-ВР (остання редакція від 15.03.2006р.) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. №1105-XIV (остання редакція від 03.03.2006р.). Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі – страхування від нещасного випадку).
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. №1533-ІІІ (остання редакція від 04.03.2006р.). Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001р. №2240-ІІІ (остання редакція від 14.04.2006р.). Цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Постанова Правління Пенсійного фонду України „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особам внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003р. №21-1 (остання редакція від 26.07.2005р.) визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі – органи Пенсійного фонду України).
Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995р. №323.
Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою Правління Фонду страхування від нещасних випадків від 20.04.2001р. №12.
Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою Правління Фонду страхування від непрацездатності від 26.06.2001р. №16.
Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000р. №339.
Отже, в даному розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи нами було здійснено огляд законодавчої та нормативно-довідкової бази щодо організації та ведення обліку розрахунків з соціального страхування. На сьогоднішній день існує багато нормативних актів, за допомогою яких держава регулює питання розрахунків з соціального страхування. Законодавча база розрахунків з соціального страхування потребує до себе постійної уваги у зв’язку з постійними змінами. Крім того здійснено опис теоретичних основ організації обліку розрахунків із Пенсійним фондом до фондами соціального страхування.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Основі відомості про ДП „Шацьке учбово-досвідне лісове господарство”
Шацький учбово-досвідний держлісгосп був організований в 1964 році згідно наказу облуправлісгоспзагу №216 від 28.07.1964р. одночасно із створенням Шацького лісового технікуму, як виробнича база для його студентів.
Шацький учбово-досвідний держлісгосп (ДЛГ) розташований в північно-західній частині Волинської області на території Шацького адміністративного району.
Загальну площу угідь ДП „Шацьке учбово-досвідне держлісгосподарство” представлена в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Загальна площа угідь ДП „Шацьке учбово-досвідне держлісгосподарство”
Поділ лісів на групи і категорії захисності подано в табл.2.2.
Таблиця 2.2
Групи і категорії захисності лісів, їх динаміка за період
з 01.01.1993р. по 01.01.2003р.
Ліси Шацького держлісгоспу в межах на 01.01.1993р. повністю ввійшли без вилучення в Шацький національний природний парк. Категорії захисності на прийнятих лісових землях від сільськогосподарських підприємств залишилися без змін, за винятком тих земель, які ввійшли в Шацький НПП (частина КСП „Прип’ять” – 20,3 га і КСП ім. Б. Хмельницького) – національний природний парк (господарська зона). Смуги лісів вздовж річок, навколо озер, водойм та інших водних об’єктів виділені по річках Прип’ять (довжина 748 км) шириною 3000 м і Західний Буг (довжина 815 км) шириною 1000 м.
Існуючий поділ площі на групи лісів і категорії захисності відповідає господарському значенню, природним і економічним умовам району розтахування держлісгоспу.
Органом управління ДП „Шацький учбово-дослідний держлісгосп” є його директор.
Наймання директора здійснюється Органом управління майном шляхом укладання з ним контракту в установленому законом порядку. Підприємство за погодженням з Управлінням визначає структуру управління і штати. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном а Управління.
Директор підприємства: несе повну відповідальність за стан діяльності підприємства; діє без довіреності від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства; укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки тощо.
Організаційна структура підприємства представлена на рис.2.1.