МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
EMBED Word.Picture.8
ДОСЛІДЖЕННЯ ОХОРОННИХ СИСТЕМ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ
ІНСТРУКЦІЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 2
З КУРСУ “ЕЛЕМЕНТИ ТА ПРИСТРОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА ЕЛЕКТРОННОЇ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ”
для студентів спеціальності
6.1601 “Інформаційна безпека”
Затверджено на засiданнi кафедри “Захист інформації”,
протокол №___ від __.__.200__ р.
Львів – 2007
Дослідження охоронних систем відеоспостереження: інструкція до лабораторної роботи №2 з курсу “Елементи та пристрої фізичної та електронної охорони об’єктів” для студентів спеціальності 6.1601 “Інформаційна безпека” / Укл.: О.І.Гарасимчук - Львів: НУЛП, 2007.- 15 с.
Укладач: О.І. Гарасимчук, асистент.
Відповідальний за випуск: ____________________________
Рецензент: _____________________________
Метою роботи є ознайомлення з елементами систем охоронного телебачення та їх практичним застосуванням.
Короткі теоретичні відомості.
Охоронне телебачення – завдяки простоті встановлення та настроювання, надійності в експлуатації є найбільш розповсюдженим технічним засобом охорони. Воно дозволяє одному чи декільком охоронцям одночасно стежити за одним чи багатьма об’єктами, що іноді перебувають на значній відстані один від одного. Системи відеонагляду (англійська абревіатура CCTV – Closed Circuit TeleVision – системи замкнутого телебачення), на сьогоднішній день, стали невід’ємною функцією комплексної системи безпеки об’єкта та використовуються не лише в державних чи приватних установах, але й для охорони житла.
Основна перевага охоронного телебачення полягає в тому, що воно дозволяє не лише фіксувати порушення режиму охорони об’єкта, але й контролювати ситуацію довкола нього, визначати причини спрацювання охоронної сигналізації, вести приховане відео спостереження та робити відеозапис місця або предмета що охороняється, одночасно фіксуючи дії порушника.
Охоронне телебачення поділяється на аналогове та цифрове. На сьогоднішній день переважно в системи відеоспостереження встановлюють аналогові камери відеоспостереження, які відрізняються простотою конструкції та невисокою ціною ці відеокамери являють собою оптичні пристрої, ПЗС-матриці яких формують відеосигнал з світлового потоку, що проходить через об’єктив та групу лінз і попадає на цю матрицю. Також виробляються камери відеоспостереження, які мають вбудований блок перетворення аналогового відеосигналу в цифровий. Такі відеокамери можна підключати в цифрові системи відеоспостереження. Цифрові відеокамери мають блок цифрової обробки сигналу та формують більш якісне зображення, яке можна передавати у вигляді цифрового сигналу по LAN/WAN мережах системи відео спостереження. Цифрові або мережеві відеокамери використовують на невеликих об’єктах, де потрібно створити територіально-розподілені системи відеоспостереження. Як правило цифрові камери мають аналоговий та цифровий виходи.
Найпростіша система телевізійного спостереження складається з телевізійної камери та монітору. Камера може бути під’єднана безпосередньо до телевізора чи монітора. Камери можуть розташовуватися всередині чи ззовні приміщень (в спеціальних захисних корпусах), бути нерухомими чи бути розташованими на поворотних пристроях, що дозволяють збільшити площу огляду камери шляхом її повороту в двох площинах. Керуватися поворотними пристроями може здійснюватися за допомогою джойстика.
Відеокамера є найбільш важливим елементом охоронного телебачення. Через об’єктив зображення предмета попадає на світлочутливий елемент камери, у якому перетворюється в електричний сигнал, що надходить потім по кабелях на монітор.
На сьогоднішній день, існують наступні види камер:
Камери на відіконах, у яких як світлочутливий елемент використовується передавальна телевізійна трубка – відікон. Камери цього виду випускаються вже давно. Основні їхні переваги – низька вартість та простота конструкції, а недоліки – відносно короткий час служби (1-2 роки) та мала чутливість при низькій освітленості (до 5-10 лк). Такі камери знайшли застосування в основному для приміщень з постійною освітленістю;
CCD-камери, світлочутливим елементом у яких є спеціальний малогабаритний напівпровідниковий сенсор (англійська назва CCD – Charge ouples Device). Це відносно новий вид камер. Основними їх перевагами є малі габаритні розміри, більш висока довговічність та можливість роботи при освітленості до 0,1 лк і менше. До недоліків можна віднести ще порівняно високу вартість. У вітчизняній літературі CCD-камери називають ПЗЗ-камерами (камери на приладах із зарядовим зв’язком).
Надчутливі камери, призначені для роботи при дуже малій освітленості, практично в темряві.
Спеціальні камери з інфрачервоною підсвіткою, що використовуються для спостереження в нічний час без додатково зовнішнього освітлення;
Рис. 1. Спеціальні камери, що можуть працювати в режимі “день-ніч”
Спеціальні малогабаритні камери для прихованого спостереження через отвори для об’єктива діаметром не більше ніж 1-2 мм.
Більш складним устаткуванням охоронного телебачення є малогабаритні камери з електроживленням від акумуляторів та передачею відеозображення на монітор по радіоканалу, без будь-яких кабелів та дротів – безпроводові відеокамери. Такі відеокамери мають вбудований Wi–Fi передавач та забезпечують швидкість передачі відео по мережі до 20 к/с, підтримуючи паралельну передачу відео потоків у форматах M-JPEG та MPEG-4.
Вандалозахисні панорамні камери, в яких для панорамного відео захоплення використовується об’єктив “рибне око”. Кут огляду в таких камерах є приблизно 1400 по горизонталі та 1050 по вертикалі.
Рис. 2. Вандалозахисні камери
Рис. 3. Цифрові чорно-білі та кольорові камери
Рис.4. Купольні камери
Рис. 5. Чорно-білі камери
Рис. 6. Камери на поворотних пристроях
Рис. 7. Камери в захисних кожухах
Рис. 8. Безкорпусні відеокамери
Крім того відеокамери відрізняються між собою:
Характером зображення (чорно-біле чи кольорове);
Чіткістю зображення;
Можливістю цифрової обробки відеосигналу;
Допустимими кліматичними умовами роботи;
Напругою живлення.
Світлочутливістю (мінімальною робочою освітленістю об’єкта зйомки);
Кількість камер, що одночасно працюють повинна бути обмеженою. При збільшенні кількості моніторів оператору важко слідкувати за всіма змінами, тому в багатокамерних системах використовуються додаткові пристрої – детектори руху, які аналізують зміни зображення, наприклад переміщення будь-якого предмета в полі зору камери та сигналізуючи про це оператору.
Другим важливим елементом систем відеоспостереження є монітор. Він повинен забезпечувати високу довготривалу стабільність і не потребувати регулярного калібрування. Конструкція монітора багато в чому подібна до конструкції звичайного телевізора. Відмінність полягає в тому, що в телевізорі є приймальна високочастотна частина, за допомогою якої, підключивши антену, можна налаштовуватися на різні телевізійні програми, що передаються в ефір. У моніторі відсутня високочастотна частина, у ньому сигнал від камери передається по кабелю до блоку формування зображення і далі до електронно-променевої трубки ЕПТ. Електронно-променева трубка (кінескоп) відео монітора складається з трьох основних частин: електронної пушки, системи відхилення та екрану. Внутрішня сторона екрану кінескопа покрита шаром люмінофора – речовини, що перетворює енергію електронів, що випускаються пушкою, у видиме світло. Від складу люмінофору залежить тип свічення. В чорно-білих відеомоніторах люмінофор дає нейтральне (біле світло), тоді як в кольорових відео моніторах використовуються люмінофори, що дають свічення червоного, синього та зеленого кольорів. При змішування цих трьох кольорів у заданих пропорціях, отримується більша частина відтінків, що розрізняється людським оком. Система відхилення використовується для керування пучком електронів, що випускається електронною пушкою.
Яркість та контрастність відео монітору налаштовується таким чином, щоб на екрані можна було розрізнити максимально можливу кількість деталей. В той же час, налаштування яркості залежить від освітлення приміщення, в якому встановлені відеомонітори. Але деколи не вдається оптимально налаштувати яркість та контрастність, особливо при переключенні декількох відеокамер. Тоді для регулювання можна використовувати генератор телевізійних сигналів, що дає сигнал градацій яркості – таблицю з градаціями сірого кольору.
Деякі марки сучасних телевізорів сконструйовані так, що можуть працювати і як монітор, і як звичайний телевізор. Однак вартість такого універсального телевізора вища вартості монітора з аналогічними можливостями перегляду зображень.
В традиційних системах телевізійного спостереження, в основному, використовуються телевізійні монітори з діагоналлю 9, 12, 14 та 15 дюймів.
Розмір екрана моніторів:
для чорно-білих – 9” (23 см), 12” (31 см), 17” (43 см), 19” (47 см);
для кольорових – 14” (36 см) та 21” (51 см).
Горизонтальна роздільна здатність для моніторів може складати:
– для чорно-білих – 750, 800, 900 та 1000 ліній;
– для кольорових – 240, 300, 320 та 450 ліній.
В системах телевізійного спостереження найбільш широко використовуються чорно-білі монітори з розміром екрану 9” та 12”. При використанні квадраторів та відеопроцесорів краще використовувати монітори з розміром екрану 12” та 17”.
Відеомонітор повинен забезпечувати відповідність зображення відеосигналу, що на нього подається. Параметри, які визначають якість зображення монітора:
чіткість;
фокусування;
відтворення кольору;
відомості;
геометричні спотворення.
Відеомонітор повинен забезпечувати високу довготривалу стабільність та не потребувати регулярного калібрування.
Відеомонітори можуть бути обладнані звуковим каналом для передачі аудіоінформації. В ряді моделей суміщені функції монітора та відеосвітчера.
Випускаються монітори, що можуть працювати одночасно з декількома відеокамерами. Такі монітори обладнані пристроями автоматичного перемикання зображення послідовно від кожної камери через регульовані проміжки часу, як правило, від 1 до 30 с.
Який саме монітор вибрати, чорно-білий чи кольоровий, повністю визначається задачами, для яких призначена система відеоспостереження. Чорно-білі відеомонітори переважно мають більш високу роздільчу здатність та контрасність, чим кольорові. У свою чергу кольорові відеомонітори дозволяють краще ідентифікувати об’єкти відеоспостереження.
Найбільш економічною, що використовує мінімальну кількість кабелів та роз’ємів, є така схема охоронного телебачення, коли в моніторах встановлюються додаткові блоки, що забезпечують електроживленням декілька відеокамер. В цьому випадку напруга живлення подається через коаксіальний кабель, що з’єднує монітор та камеру.
В деяких типах моніторів передбачена можливість автоматичного підключення камери, у зоні огляду якої відбулося спрацювання сигналізації. Такі монітори є найбільш зручними при використанні великого числа відеокамер на складних за конфігурацією та числом об’єктів, що охороняються.
Додаткові пристрої систем телевізійного спостереження:
Квадратори. Для одночасного одержання декількох зображень на екрані одного монітора (до 16) використовують квадратори, (відеокомпресори, “дільники екрану” ). Квадратори в режимі реального часу перетворюють сигнали від декількох відеокамер в зображення, яке відображається на одному моніторі. При цьому зображення від будь-якої камери можна оперативно розгорнути на весь екран. Наявність входу тривоги (ALARM-вхід) дозволяє під’єднати до квадратора систему сигналізації, щоб при її спрацюванні автоматично під’єднати необхідну камеру для спостереження за об’єктом тривоги. Квадратори отримали свою назву через те, що перші моделі ділили екран на 4 вікна і в кожному з них відображалась одна з камер. Сучасні квадратори дозволяють виводити на екран зображення від 1 до 8 відеокамер (більше використовуються рідко). Вони прості в керування та дозволяють працювати на екрані одного монітору зображення в комбінаціях, які вибрав оператор. Комбінації можуть бути довільними.
Вони можуть бути обладнані пультом дистанційного керування та режимом “екран в екрані”. В такому випадку можна виводити вибрані зображення великим планом, а в малих вікнах розташовувати ті що остались.
Мультиплексори. Для послідовного виведення на екран зображень від декількох камер у системах телевізійного спостереження використовуються мультиплексори (комутатори). В режимі перегляду вони послідовно підключають камери до монітору. Для опера тивної роботи оператор має можливість вивести на екран довільне зображення або виключити будь-яку камеру. Періодичність перемикання та час спостереження зображення задається для всіх камер одночасно. Можливим є запис на один відеомагнітофон інформації від декількох відеокамер. При цьому запис здійснюється без втрати якості зображення. Це досягається послідовним записом кадрів зі всіх відеокамер на відеокасету. При цьому мультиплексом може виводити зображення як від всіх камер зразу, так і послідовно одну за другою. До мультиплексорів можна під єднати систему сигналізації до ALARM-входу. В деяких моделях це дасть можливість автоматично увімкнути ту камеру, де відбулося порушення. Деякі моделі мультиплексорів мають вбудований детектор руху.
До додаткових функцій, що зустрічаються у різних моделей квадра торів відносяться: цифрове збільшення на екрані монітора відеоспостереження, автоматичне та ручне “заморожування” кадра, балансування яркості зображення всіх відеокамер для створення рівнояркого квадрованого зображення, захист від несанкціонованого доступу та дистанційне керування.
Матричні комутатори. На великих об’єктах число камер може складати декілька десятків. Для підвищення ефективності роботи оператора використовуються матричні комутатори. Вони дозволяють створити гнучку та з можливістю нарощування систему безпеки, до якої можуть входити не лише компоненти телевізійних систем, але й системи сигналізації та контролю доступу, які реагують на порушення в полі зору камери тим самим привертаючи увагу оператора. При наявності детектора руху, комутатор самостійно відслідковує ситуацію і, у випадку тривоги, виводить зображення від камер на монітор. Попередні установки дозволяють задавати комутатору “маршрут” огляду об’єкту. Матричний комутатор дозволяє вивільнити стіл оператора від великої кількості пультів керування. Керування вибраною камерою та її поворотним пристроєм здійснюється джойстиком. Схема роботи з матричним комутатором проста та доступна. Один комутатор може взяти на себе функції керування 128 поворотними пристроями та камерами.
Спеціалізовані відеомагнітофони. Запис відеозображення може здійснюватися з використанням спеціалізованих відеомагнітофонів в традиційних системах або в цифровій формі за допомогою комп’ютера. Спеціалізовані відеомагнітофони дозв оляють здійснювати запис зображення через декілька кадрів (старт-стопний режим). В результаті час запису збільшується. На звичайній VHS (180 хвилин) тривалість запису може складати до 960 годин. Одним з найбільш важливих параметрів відеомагнітофона є його роздільна здатність при запису зображення та надійність роботи. Висока роздільна здатність дозволяє фіксувати дрібні деталі, а надійність важлива у зв’язку з тим, що такий відеомагнітофон призначений для неперервної роботи на протязі кількох років. Відеомагнітофони мають органи управління з допомогою яких можна встановити різні режими роботи: запис, відтворення, зворотне відтворення стоп-кадр, швидка перемотка стрічки в двох напрямках, розміщення інформації за часом та датою в будь-якому місці на екрані, корекція показів часу та дати. Відеомагнітофон запам’ятовує час та дату моментів подачі зовнішніх сигналів та дозволяє індексувати записи за сигналом тривоги з наступним вибірковим відтворенням за номером індексу. Відеомагнітофон включається в загальну систему охорони і може програмуватися на зміну швидкості запису у випадку тривоги. Для цього він містить таймер, що програмується. Перегляд запису на моніторі дозволяє встановити події як з метою виявлення порушника, так і аналізи дій охорони у випадку тривоги. В багатокамерних системах відеоспостереження відеомагнітофони використовуються разом з квадраторами та мультиплексорами.
Детектори руху. При числі камер більше чотирьох оператора розсіюється увага та знижу.ться ефективність спостереження. При охороні великих об’єктів (банк, завод) необхідно встановити велику кількість камер. Вирішити цю проблему можна за допомогою встановлення детекторів руху, які звернуть увагу оператора при виникненні якого-небудь руху у полі зору камери. Детектори руху обробляють відео зображення від відеокамер та при необхідності можуть вмикати відеомагнітофон для запису зображення або подавати сигнал тривоги. Детектор реагує на зміну зображення об’єкта (контраст або рух) та подає сигнал тривоги. При цьому зображення від камери розбивається на зони і задається чутливість реакції датчика руху. Наприклад, він налаштовується таким чином, щоб не реагував на дрібних птахів та тварин при зовнішньому встановленні. В детектор вбудований індикатор тривоги на світло діодах та гучномовець. Також є звуковий “тривожний” вихід для підключення зовнішнього звукового підсилювача та відео монітору.
Відеопринтери. Для реєстрації відео зображення, поряд з спец відеомагнітофонами, в системах охорони використовуються й відео принтери. Відео принтери дозволяють роздрукувати:
фотографії клієнтів;
фотографії небажаних відвідувачів;
кадри надзвичайних ситуацій;
кадри з довільної відеокасети.
Поворотні та захисні пристрої відеокамер. При контролі периметру прямокутного об’єкту використовуються від двох до чотирьох камер. Вибір визначається вимогами наочності представлення відеоінформації про оперативну обстановку. При встановленні чотирьох камер оператор на екрані може одночасно спостерігати повністю за периметром будівлі. При встановленні двох камер на поворотних пристроях одночасно можна спостерігати лише половину периметра будівлі. При цьому поворотні пристрої дозволяють контролювати прилеглу територію.
Конструктивно, поворотний пристрій являє собою дві платформи, одна з яких приводиться в рух мініатюрними двигунами, встановленими на нерухомій платформі поворотного пристрою і дистанційно керується зі спеціальних пультів. Існують поворотні пристрої для роботи в приміщеннях і для вуличної установки. Вуличні поворотні пристрої, як правило, можуть працювати в широкому температурному діапазоні: від -40 до +60 С. Також випускаються поворотні пристрої, які є обладнуються потенціометрами зворотного зв’язку для виклику передустановок (наперед вибраних позицій), в які може направлятися камера відео спостереження. Будь-який поворотний пристрій характеризується числом площин сканування (горизонтальна, вертикальна або лише вертикальна), місцем встановлення: внутрішнє чи зовнішнє, а також рядом інших технічних параметрів. Так максимальний кут повороту, що визначається розмірами зони відеоспостереження, може складати до 3600 в горизонтальній площині і до 1200 у вертикальній площині. Швидкість повороту показує, на скільки градусів в секунду може повернутися пристрій. Для більшості поворотних пристроїв вона складає 5-70/с. Максимальне навантаження, яке витримують поворотні пристрої, визначається типом та габаритами відеокамери, яку встановлюють на поворотний пристрій.
Для керування поворотними пристроями використовуються спеціальні клавіатури та телеметричні пристрої. Системні клавіатури дозволяють керувати камерам и та їх переключенням на монітори. Телеметричні пристрої забезпечують керування поворотними пристроями, трансфокаторами і т.д.
У випадку контролю периметру чи перед будівлею, камери встановлюються в захисних кожухах. Вони захищають камеру від впливу зовнішнього середовища. Кожухи для середньої кліматичної широти повинні мати автоматичний підігрів для роботи в холодну пору року. Часто кожух обладнується сонцезахисним кожухом, платою для встановлення камери, нагрівачем, термостатом і комунікаційною панеллю. Деякі з кожухів також обладнуються вентилятором, двірником та змивачем скла. Комп’ютерні системи телевізійного спостереження володіють рядом особливостей, які в різних ситуаціях можуть грати як позитивну, так і негативну роль. Перерозподіл функцій між програмними та апаратними засобами приводить до того, що комп’ютерні системи не завжди можуть забезпечити швидке перемикання режимів. Крім того, підвищуються вимоги до оператора – вміння працювати з комп’ютером та графічним інтерфейсом.
Опис лабораторного макету.
До складу лабораторного макету входить чотири камери, чорно-білий відео монітор, квадратор фірми Prostar марки YH-428В та пристрій керування купольною камерою фірми TRC. Камери різних типів, розташовані для спостереження за різними місцями. Одна камера – купольна обладнана поворотним пристроєм. Інші три камери – нерухомі. Дві камери розташовані на вікнах та спрямовані в протилежні сторони для спостерігання за при будинковою територією та дорогою що проходить повз корпус. Рухома купольна камера розташована на кронштейні над лабораторним стендом для збільшення площі огляду. Нерухома купольна камера розташована на кронштейні в коридорі.
Загальний вигляд лабораторного стенду має наступний вигляд:
камери
1
4
3
2
квадратор
живлення
+ 12В –
1
0
Velocity Auto
H
L
Manual
Left
Right
Down
Up
Рис. 9. Макет лабораторного стенду
Квадратор має вигляд:
Рис. 10. Лицьова частина квадратора
Кнопка стоп-кадру / повноекранного режиму (група А: Канали 1 – 4);
Кнопка поділу на частини (група А);
Кнопка стоп-кадру / повноекранного режиму (група В: Канали 5 – 8);
Кнопка поділу на частини (група В);
Кнопка стоп-кадру / меню;
Кнопка послідовності;
8-ти частинний екран.
Рис. 11. Задня частина квадратора
Вхід каналів 5-6-7-8;
Циклічний вихід каналів 5-6-7-8;
Вхід каналів 1-2-3-4;
Циклічний вихід каналів 1-2-3-4;
Вихід на монітор;
VCR вихід;
VCR вхід;
Вхід сигналу тривоги (канали 1–8);
Вихід сигналу тривоги (суха затримка);
Віддалений порт;
Код живлення;
Заземлення.
Кнопка стоп-кадру / повноекранного режиму.
В режимі квадратора, натискання кнопки стоп-кадру / повноекранного режиму протягом короткого часу, призведе до стоп-кадру кожного каналу та виводу літери “F” на екран, якщо цю кнопку утримувати довший час то відбудеться повноекранний вивід кожного каналу. Також ці кнопки використовуються для переміщення курсора в меню програмування.
Кнопка поділу на частини.
Ця кнопка використовується для вибору режиму поділу екрану на частини. Якщо утримувати кнопку 2 секунди, то можна утримати доступ до панорамного/нахиленого режиму в 3-ох екранному дисплеї. Використовуючи вертикальні стрілки для нахилу відео та горизонтальні – для панорамування відео.
Кнопка стоп-кадру / меню.
Якщо натиснути цю кнопку, тоді відбудеться стоп-кадр відео зображення на екрані. Якщо утримувати цю кнопку довше чим 3 секунди, то можна отримати доступ до повно екранного меню програмування.
Кнопка послідовності.
Використовуючи для А режим послідовного перемикання можна запрограмувати час детальної зупинки для кожної камери. Якщо натиснути цю кнопку протягом трьох секунд це дозволить перейти в режим зворотнього перегляду. В цьому режимі натиснувши один раз кнопку можна перейти до режиму збільшення відео зображення і натиснувши цю кнопку знову можна повернутись до попереднього режиму.
8-ти частинний екран.
Якщо натиснути цю кнопку, то відбудеться перехід в режим 8-ми частинного дисплею.
Тривожні операції.
Якщо пристрої тривоги є активованими, то можливі наступні випадки:
Квадратний режим екрану буде відображатись на екрані монітора;
Літера ‘А’ буде відображатись на екрані;
Дзижчання звукового сигналу;
Затримка запрограмованого часу.
Коли відеосигнал буде втрачений, то на моніторі буде відображатись літера ‘L’ з звуковим сигналом.
Меню програмування.
В меню програмування використовуються:
для зміни значення чисел чи літер підчас повноекранного програмування;
стрілка чи використовуються для переміщення вертикально;
Стрілка чи використовуються для переміщення курсору горизонтально;
Для входу в підменю використовується кнопка ;
Для виходу в попереднє меню використовується кнопка .
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
Час/дата (TIME/DATE);
Назва камери (CAMERA TITLE);
Авто послідовність (AUTO SEQUENCE);
Дисплей (DISPLAY);
Установки тривоги (ALARM SET);
Кінцевий результат (TERMINATION);
Різне (MISCELLANEOUS).
В меню час/дата можна задати поточний час та дату, режим відображення на екрані часу та дати, формат дати та формат року.
В меню назва камери можна змінити назву будь-якої камери за допомогою курсору та кнопки .
В меню автопослідовність задається час перегляду для кожного каналу, OFF означає немає на екрані жодного каналу. Якщо в підменю автоматичне пропускання втраченого (LOSS AUTO SKIP) вибрано ON, тоді відео яке є втрачене не буде відображатись в режимі послідовності, якщо вибрано OFF, тоді втрачене відео буде відображатись в режимі послідовності.
В меню дисплей можна вибрати режим виводу зображення на дисплей.
Можна вибрати режим поділу екрану на частини як для камер групи А та групи В.
Рис. 12. Режими поділу екрану за допомогою квадратора
Контрольні запитання:
Призначення та основні переваги охоронного телебачення.
Основні елементи систем охоронного телебачення.
Види відеокамер.
Призначення та принципи роботи квадратора.
Порядок виконання роботи:
Підключіть макет до мережі електроживлення.
Увімкнути живлення камер, монітора та квадратора.
Здійснити підключення камери безпосередньо до монітору.
Здійснити підключення камер через квадратор.
Вивести на екран зображення від 4-ох камер одночасно.
Вивести на екран зображення від 4-ох камер почергово.
Вивести на екран зображення від однієї камери одночасно в 2-ох вікнах.
Вивести зображення для будь-якої камери в режимі стоп-кадру.
Здійснити огляд території купольною камерою за допомогою пристрою керування.
Вивести зображення від камер в режимі послідовності.
Ознайомитися з пунктами меню квадратора (встановлення часу, дати, назви камер).
Вивести на екран зображення від чотирьох камер в різних режимах поділу екрану.
Зміст звіту:
Мета роботи.
Лабораторне завдання.
Схема макету.
Результати виконання роботи.
Висновки.
Навчальне видання
Дослідження охоронних систем відеоспостереження: інструкція до лабораторної роботи №2 з курсу “Елементи та пристрої фізичної та електронної охорони об’єктів” для студентів спеціальності 6.1601 “Інформаційна безпека” / Укл.: О.І.Гарасимчук - Львів: НУЛП, 2007.- 7 с.
Укладач: О.І. Гарасимчук, асистент.