Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Новороздільський політехнічний коледж
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Методичні вказівки до курсової роботи
Предмет:
Технічне обслуговування ЕОМ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство науки і освіти України
Новороздільський політехнікум
Затверджую
Зав. денним відділенням
______________ З.Я. Опришко
«____»________________ 2005 р.
Розглянуто і схвалено
на засіданні ЦК комп’ютерних дисциплін
«____»________________ 2005 р.
Голова комісії _________ З.Я. Винник
Методичні вказівки
для виконання курсової роботи з дисципліни
«Технічне обслуговування ЕОМ»
для студентів спеціальності 5.091504
«Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем та мереж»
Розробив: викладач
_________М.А. Чернюх
Н. Розділ-2005 р. ЗМІСТ
1. Вступ 3
2. Теми курсових робіт 4
3. Зміст пояснювальної записки 6
4. Оформлення пояснювальної записки 16
5. Література 18
6. Додатки 19
1. ВСТУП
Технічне обслуговування ЕОМ входить до складу основних дисциплін спеціальності 5.091504 „Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем та мереж".
Мета курсової роботи - закріпити знання методів обслуговування комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, оволодіти навиками забезпечення безперебійної роботи як окремих пристроїв, так і обчислювальних систем та мереж в цілому, набути досвіду використання програмних та технічних засобів в процесі контролю, налагодження, профілактичних робіт, в процесі ремонту та відновлення працездатності комп'ютерного обладнання.
Сучасна електронна обчислювальна машина (ЕOM) - це сукупність технічних засобів (апаратури) та програмного забезпечення. Ця сукупність утворює обчислювальну систему, характеристики якої у рівній мірі залежать від її складових. Якісне обслуговування обчислювальних систем, обчислювальних мереж можливе лише при набутті студентами знань та навиків експлуатаційного обслуговування як технічних, так і програмних засобів. При відновленні працездатності обчислювальних засобів потрібно вміти застосовувати програмне забезпечення і знати, як апаратура обчислювальної системи реагує на програмне випробування.
Обслуговування обчислювальних систем та мереж можна умовно поділити на автоматичне та технічне.
Автоматичне обслуговування включає : методи постійного автоматичного контролю, системи автоматичного діагностування, засоби для виявлення та корекції помилок при виконанні розрахунків та при передачі інформації. Розробляється система автоматичного обслуговування в основному на стадії розробки апаратури та програмного забезпечення. Основним завданням курсових робіт за тематикою автоматичного обслуговування с поглиблене вивчення та засвоєння методів перевірки функціонування комп'ютерів, набуття досвіду у визначенні результатів тестових випробувань, оцінки реакції обчислювальної системи на перевіркові дії, набуття досвіду у визначенні достовірності отриманих повідомлень при використанні перевіркових та коректуючих кодів.
Технічне обслуговування здійснюється обслуговуючим персоналом при збереженні, встановленні і запуску до роботи, при оперативному забезпеченні обчислювальних процесів, при ремонті та під час проведення профілактичних досліджень обчислювальних засобів. До технічного обслуговування відноситься також розширення функцій та модернізація комп'ютера, встановлення нового програмного забезпечення та нових режимів роботи обчислювальних систем, впровадження нових технологій обробки інформації. При виконанні курсових робіт за тематикою технічного обслуговування студент здійснює ознайомлення із існуючими методами встановлення працездатності обчислювальних засобів, визначає умови, позитивні та негативні сторони їх застосування, обґрунтовує доцільність проведення робіт, пов’язаних із впровадженням нових розробок, нових режимів, нових технологій. При здійсненні робіт, що пов'язані з модернізацією комп'ютерних систем, попередньо проводиться опис можливостей наявної системи, вказуються характеристики, які не задовольняють користувача, розглядаються можливі шляхи та методи вирішення поставленої проблеми, підбирається комплекс програмного та/чи програмного забезпечення, який відповідає вимогам сумісності з наявною системою.
При виборі тем курсових робіт перевага надається темам, які мають безпосередню прив'язку до наявної системи, які пов'язані із конкретними вимогами і які підлягають реалізації.
Виконання курсових робіт є проміжною ланкою виконання дипломних робіт, тематика яких може базуватись на тематиці курсового проектування.
2. ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ
Нижче наводяться напрямки та тематика курсових робіт. Тематика з часом буде доповнюватись, уточнятись, відслідковувати досягнення у розвитку комп'ютерної техніки, технологій виробництва та застосування обчислюва льних засобів.
2.1. Контроль засобів обчислювальної техніки із використанням кодів:
Парності;
Кореляційних;
Рівноважних;
Коректуючих;
Циклічних.
2.2. Обслуговування пристроїв обчислювальної техніки:
Пристроїв уводу (за типами);
пристроїв виведення інформації;
модемів;
дисководів:
жорстких та гнучких дисків;
для читання\запису CD;
для DVD - дисків;
засобів звукового тракту ПК;
акустичних систем при роботі з ПК;
відео компонент ПК.
2.3. Модернізація та розширення функціональних можливостей ПК:
заміна процесора;
заміна системної плати;
розширення оперативної пам'яті;
заміна жорсткого диску;
встановлення додаткового жорсткого диску;
заміна відеокарти;
заміна блоку живлення;
встановлення безперебійного живлення;
встановлення акустичної системи.
2.4. Вибір комплектуючих ПК:
вибір клавіатури;
вибір корпусу;
вибір миші;
вибір модему;
вибір дисководу;
вибір материнської плати;
вибір процесора;
вибір чіпсету;
вибір оперативної пам'яті;
вибір звукової карти;
вибір акустичної системи;
вибір відеокарти,
вибір монітора;
вибір принтера;
вибір сканера.
2.5. Тестування ПК, їх пристроїв та складових:
системних плат;
дисководів;
принтерів;
цифрових фотокамер;
кишенькових персональних комп'ютерів.
2.6. Будова, використання та обслуговування приладів та пристроїв, що застосовуються для перевірки обладнання комп'ютерів:
низьковольтні тестери;
пульсатори;
генератори сигналів;
логічні аналізатори;
стенди перевірки обладнання ЕОМ;
робочі місця налагоджувальника апаратури;
обладнання для перевірки комп'ютерних мереж.
2.7. Технології виробництва та використання обчислювальних засобів:
мікроелектронні технології для 21 віку;
перспективи та розвиток нанотехнології;
технологія Fibre Chanel;
технологія дискових масивів RAID;
мовний інтерфейс;
інтерфейс безпровідникового зв'язку Bluetooth;
технологія виготовлення корпусів мікросхем BBUL (Bumpless Build - Up Layer);
технологія виробництва портативних електронних пристроїв з малим споживанням енергії StrongARM.
3. ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ.
Пояснювальна записка повинна засвідчити повноту І якість виконання курсової роботи. Об'єм пояснювальної записки курсової роботи повинен становити 12 - 20 сторінок. Орієнтовним змістом пояснювальної записки для кожного з напрямків можна рекомендувати наступне.
3.1. Контроль засобів обчислювальної техніки а використанням кодів [5,7].
3.1.1. Вступ.
У вступі підкреслюється важливість застосування постійного автоматичного контролю ЕОМ на логічному рівні, який може здійснюватися при використанні спеціальних кодів, вказуються функціонувальні вузли, для яких доцільно застосовувати спеціальні коди. У вступі формується завдання курсової роботи.
3.1.2. Характеристика коду.
Описується вибраний для курсової роботи код, наводяться основні характеристики та параметри коду (ознаки достовірності коду, можливість корекції помилок, надлишковість, ефективність коду, загальна оцінка методів та алгоритмів утворення коду). Наводиться опис процесів системи при використанні вибраного коду.
3.1.3. Утворення коду.
Описуються аналітичні та схемні методи утворення коду, наводяться приклади утворення коду для заданої вхідної інформації, наводиться електронна схема, за допомогою якої автоматично утворюється потрібний код, описується робота схеми із ілюстрацією процесів на конкретних прикладах.
3.1.4. Ознаки достовірності коду, виявлення та корекція помилок в кодах.
Характеризуються ознаки, за якими визначається наявність в коді помилок, наводиться математичний апарат та схемні рішення для автоматичного утворення синдрому помилки. Наводяться приклади виявлення помилок та корекції інформації.
3.1.5. Висновки.
Тут наводиться результуюча оцінка позитивних сторін та недоліків використання вибраного коду, робляться рекомендації та прогнози щодо його використання.
3.1.6. Література.
Вказується список використаної літератури.
Для початку роботи над темою рекомендується використовувати літера туру, подану після назви напрямку проектування.
Під час роботи над темою список використаної літератури поповнюється новими джерелами, включаючи спеціальні періодичні видання та сайти Internet. Форма запису літератури повинна відповідати нормативним вимогам. Прикла дом реалізації цих вимог може бути список літератури, наведений у даних методичних вказівках. При написанні пояснювальної записки обов'язково необхідно вказувати на літературні джерела. Номер джерела в списку літера тури, на яке робиться посилання, заключається у квадратні дужки, наприклад [1].
3.2. Обслуговування пристроїв обчислювальної техніки [1,2,3,4,5].
3.2.1. Вступ.
У вступі даного напрямку обґрунтовується важливість обслуговування обчислювальних пристроїв у ефективному їх використанні, стисло приводиться характеристика видів обслуговування. Формулюється завдання курсової роботи. Підкреслюється, що розробка процедур обслуговування певного пристрою вимагає знання його будови, принципу роботи, технічних параметрів та технічних умов функціонування пристрою.
3.2.2. Призначення та будова пристрою.
Приводиться назва пристрою, для якого повинні розроблятись процедури обслуговування, вказується ланка генетичного дерева пристроїв комп'ютера, до якої відноситься даний пристрій. При цьому використовується класифікація пристроїв обчислювальної системи, класифікація функціональної групи пристроїв. Формуються призначення даного пристрою, приводяться конкретні характеристики та параметри, приводиться функціональна і по можливості, принципова схема, описується робота пристрою за цими схемами.
3.2.3 Аналіз стану, симптоми несправностей пристрою.
Наводяться технічні умови функціонування пристрою, вказуються симптоми, за якими можна визначити порушення технічних умов роботи пристрою. Вказуються заходи та процедури, за допомогою яких досягається нормалізація технічних умов. Описуються можливі несправності, прояви цих несправностей при роботі обчислювальної системи, симптоми наявностей несправностей.
3.2.4. Процедури обслуговування пристрою.
У цьому підрозділі необхідно послідовно описати:
• Заходи для збереження пристрою в період між випуском та встановленням пристрою на робочому місці.
• Процедури встановлення пристрою на робочому місці, під’єднання пристрою до обчислювальної системи.
• Процедури перевірки працездатності пристрою.
• Відновлення працездатності пристрою. Вказуються несправності, якими засобами вони виявляються, вказуються шляхи усунення несправностей.
• Профілактичні процедури. Підкреслюється роль профілактичних процедур у забезпеченні тривалої безперебійної роботи та підвищенні надійності обчислювальної системи, описується методика проведення профілактики, вказуються матеріали та пристосування для виконання профілактичних робіт.
3.2.5. Висновки.
Коротко перераховуються процедури обслуговування, вказується періодич ність їх виконання і вплив на технічний стан та ефективне використання даного пристрою.
3.2.6. Література (див п.3.1.6).
3.3. Модернізація та розширення функціональних можливостей комп'ютера [1,2,3,4,8].
З розвитком засобів обчислювальної техніки та збільшенням інтеграції модернізація та розширення можливостей комп'ютера набуває все більшої ваги і стає основним видом обслуговування.
3.3.1. Вступ.
Підкреслюються темпи розвитку комп'ютерної техніки і доводиться, що єдиним способом, особливо при обмежених фінансових ресурсах, мати самий сучасний, швидкий та потужний комп'ютер та підтримувати його у цьому стані є неперервна його модернізація [2]. Формулюється поняття відкритої архітектури комп'ютера, її значення для проведення модернізації. Підкреслю ється роль стандартизації комплектуючих, інтерфейсів у підтримці відкритої архітектури, у здійсненні модернізації комп'ютера. Приводиться завдання курсової роботи.
3.3.2. Об'єкт модернізації.
Описується пристрій (процесор, системна плата, акустична система, тощо), що підлягає модернізації, його робота, вплив параметрів та характеристик пристрою на продуктивність та функціональні можливості системи. При цьому можуть використовуватись функціональні та структурні схеми як обчислювальної системи в цілому, так і схеми окремого пристрою, діаграми сигналів. Підкреслюється можливість покращення характеристик обчислюваль ної системи (комп'ютера) за рахунок покращення характеристик об'єкту модернізації.
3.3.3. Обґрунтування шляхів модернізації.
Незалежно від того, наскільки вражаючими виглядають характеристики комп'ютера при перерахуванні їх на папері, важливо лише одне: чи виконує комп'ютер на даний час покладені на нього задачі? Перед тим, як приступити до модернізації, потрібно скласти список задач, які передбачається вирішувати на комп'ютері, визначити потрібну для цього обчислювальну потужність, порівняти її з можливостями наявного комп'ютера і вже після цього оцінювати, наскільки модернізація конкретного пристрою може задовольняти реальні вимоги. Можливими шляхами модернізації можуть бути:
• Впровадження більш ефективного програмного забезпечення;
• Розширення можливостей за рахунок встановлення нового більш продуктивного обладнання;
• Встановлення додаткового пристрою, блоку, об'єму пам’яті, кеш пам’яті тощо;
• Впровадження нових режимів роботи, ефективнішої дисципліни обслуговування;
• Комбінації комплексного використання вказаних вище шляхів.
Розглядаються можливі шляхи модернізації, дається оцінка впливу кожного з видів модернізації на характеристики системи, оцінка втрат на модернізацію та здійснюється обґрунтування вибраного шляху модернізації.
Які проблеми можуть виникнути в процесі модернізації? Це [2]:
• Унікальна конструкція системи;
• Материнська плата застарілого типу;
• Недостатня кількість наявних рознімань;
• Память (процесор) застарілого типу;
• Старий корпус, не пристосований для встановлення нових материнських плат, або який має блок живлення, що не має необхідної для живлення нового обладнання напруги.
3.3.4. Реалізація модернізації.
Процес модернізації та розширення функціональних можливостей розгля дається на фоні апаратурної та програмної сумісності елементів, пристроїв та комплектуючих обчислювальної системи. Розробляється алгоритм модернізації, описується послідовність операцій з модернізації, вказуються потрібні матері али, інструменти та деталі, необхідні для виконання кожної операції. Розробляється сценарій випробувань, які необхідно здійснити для оцінки досягнутих результатів модернізації. Робиться оцінка витрат модернізації за текучим прейскурантом цін комп'ютерних фірм на комплектуючі комп'ютера.
3.3.5. Висновки.
У стислій формі описують характер проведеної модернізації, робиться прогноз очікуваних результатів, вказується підсумкова оцінка витрат.
3.3.6. Література (див п.3.1.6.)
3.4. Вибір комплектуючих ПК [1,2,3,8,9]
Вибір комплектуючих ПК, їх підбір для сумісної роботи з іншими складовими та деталями виконується при збиранні чи модернізації комп'ютера. Основна мета — отримання обчислювальної системи, оптимальної за ціною і яка спроможна вирішувати необхідний набір задач заданого типу.
3.4.1. Вступ.
У вступі за напрямом "Вибір комплектуючих ПК" підкреслюється загальна тенденція розвитку обчислювальної техніки та підвищення характеристик комплектуючих, розкривається суть відкритої архітектури ПК та можливість збирання комп'ютера із заданими характеристиками, коротко пояснюється важливість вірного вибору комплектуючих ПК.
3.4.2. Функції комплектуючого елементу.
Розглядаються функції, які виконує заданий елемент в структурі обчислювальної системи. Наводяться основні параметри та характеристики, за якими можна здійснювати вибір комплектуючих і які повинні забезпечити виконання функцій, покладених на обчислювальну систему. Описується робота комплектуючого в обчислювальній системі.
3.4.3. Обґрунтування вибору комплектуючого елементу.
Вибір комплектуючого елементу здійснюється на основі каталогів та прайс - листів комп'ютерних фірм, які періодично оновляються і доступ до яких тоже здійснюватись через Інтернет.
При підборі комплектуючих можна використати наступні рекомендації [2].
Вибираючи високошвидкісні компоненти для системи потрібно пересвід читись, що в цій системі ця швидкодія буде досягнута. Якщо ні - краще використати щось менш передове. Такий підхід дозволяє заощаджувати кошти, які йдуть на збирання (модернізацію)ПК.
Приклад. Можна мати дуже швидкий жорсткий диск, але якщо шина, за допомогою якої здійснюється обмін інформацією, має малу пропускну здатність, то виграшу у продуктивності системи при встановленні такого диску не буде. Як результат - даремні втрати.
2). Нема змісту використовувати найдорожчу модель якогось компоненту (процесора, жорсткого диску тощо), бо, зазвичай, на найновітніші моделі ціни завищені, а на крихту менш досконалі моделі ціни значно нижчі. Хоча потрібно враховувати, що ціни не падають у випадках :
• якщо пристрій чи компонента даного класу близька до того, щоб "зійти зі сцени";
• якщо виробництво тимчасово припиняється.
В таких випадках чекати появи на ринках принципово нових продуктів даного типу не приходиться, і ціни на ці продукти суттєво не змінюються.
3) Не можна економити на якості комплектуючих. При неякісних комплектуючих комп'ютер буде працювати нестабільно, що вимагатиме заміни підозрілої компоненти. Воістину, "скупий сплачує двічі".
Як правило, надійність товару знаходить своє відображення у його ціні (як і Інші властивості). Особливо не варто економити за рахунок надійності материнської плати, модулів оперативної пам'яті, жорсткого диску. Тому бажано купляти вироби тільки відомих фірм, остерігаючись підробок. Одним із способів уникнути придбання підробленої продукції - купівля комплектуючих у запечатаних фірмових коробках. В прайс-листах торгових фірм у таких випадках пишеться "box", "boxed" чи “retail”, в іншому випадку -"OEM" (Original Equipment Manufacture—комплектуючі без упаковки та документації, призначається головним чином не для звичного покупця, а для фірм, що збирають комп'ютери ). Хоча виріб у фірмовій упаковці дещо дорожчий, але він супроводжується інструкцією, яка полегшить процеси розширення системи. Крім того, до комплекту поставки відео та звукових карт, деяких інших комп'ютерних комплектуючих часто входить корисне ліцензійне програмне забезпечення, пошук якого також може бути пов'язаний із додатковими витратами.
4) Комплектуючі не завжди сумісні один з одним. Несумісність може бути явною (скажімо для різних процесорів потрібні різні роз’єми на материнській платі), так і приховані (наприклад, після встановлення нової відеокарти виявляється, що вона з наявною материнською платою не працює). Тому перед придбанням комплектуючих потрібно вияснити, чи вони сумісні один з одним, з програмним забезпеченням, яке передбачається використовувати. Таку інформацію можна знайти в Internet, із надписів на фірмових коробках, із документації.
5) Граничний термін. Замітимо, що чим більша тривалість гарантійного терміну, тим вища ймовірність того, що це виріб саме тієї компанії, яка оголошена на етикетці.
3.4.4. Робота обчислювальної системи при використанні вибраного комплектуючого елементу.
Описується робота системи та вплив характеристик комплектуючого елементу на характеристики обчислювальної системи. Описуються засоби та методика вимірювання параметрів та визначення характеристик отриманої системи. Робляться прогнози щодо можливості подальшої модернізації системи за рахунок застосування комплектуючого із кращими характеристиками,
3.4.5. Висновки.
Вказуються важелі, за якими було здійснено вибір комплектуючого, і наскільки прийняті рішення вирішують поставлену мету.
3.4.6. Література (див. п.3.1.6 та п.4)
3.5. Тестування ПК, їх пристроїв та складових[3,5,б,8,9]
Тестування може проводитись з метою встановлення характеристик та параметрів обчислювальних засобів (програмного забезпечення чи апаратури) для порівняння між собою споріднених продуктів або з метою визначення працездатності обчислювальної системи чи її складових та локалізації несправності.
3.5.1. Вступ.
Визначається місце тестування в обслуговуванні засобів обчислювальної техніки, формулюються задачі тестування та приводиться завдання курсової роботи.
3.5.2. Тестування засобів обчислювальної техніки.
Дається визначення поняття тестування, приводиться класифікація тестів (налагоджувальні, перевіркові, діагностичні}, вказуються переваги та недоліки тестів кожного класу. Описується загальна методика створення тестів для перевірки простих логічних схем, наводяться приклади простих схем, можливих несправностей в цих схемах, ознак наявності несправностей. Описується схема автоматичного формування тестів із застосуванням ЕОМ, вказуються вхідні та вихідні дані такої схеми. Підкреслюється, що для розробки тестів необхідні знання пристрою, схеми, системи, для яких розробляються тести.
3.5.3. Будова та робота пристрою.
Процес вибору методики тестування, проведення самого тестування, прогнозування та усвідомлення результатів, тестування тісно пов'язаний із знанням будови та принципів роботи пристрою, який підлягає тестуванню. На основі будови пристрою, принципової схеми складається список можливих несправностей, список ознак несправностей, визначаються початкові умови елементів пристрою, при яких розпочинається перевірка. Розробка діагностичних тестів крім вказаних підготовчих робіт вимагає відбору із
загальної кількості ознак чи їх сукупностей таких, які дозволяють однозначно визначити несправний елемент пристрою.
При описі пристрою можна додатково скористатись вказівками із п. З.2.З.
3.5.4. Вибір методики тестування.
На основі підготовленого матеріалу (п. 3.5.1, 3.5.2, 3.5.3) проводиться вибір засобів тестування відповідно із завданням курсової роботи.
При необхідності тестування з метою отримання порівняльних характеристик можна використати методику, подібну [9]. Так, при тестуванні дисководів DVD+-RW загальна підсумкова оцінка здійснюється за залежністю:
EMBED Equation.3
DW - продуктивність при записі DVD ; DR- продуктивність при записі CD; CR і CW - аналогічні оцінки при читанні та записі CD,CD-R і CD-RW носіїв; Е- сума балів в категорії "оснащення"; С- фактор вартості (тут розраховується як відношення 1000/ціна).
При тестуванні сторінкових принтерів для визначення загальної оцінки (R) використовується залежність
EMBED Equation.3
Де Q - якість друку, S- швидкість друку; (обидві оцінки включають бали як за текст, так і за графіку); Е- оснащення та комплектація; G- об'єднана оцінка ергономіки та документації; С- фактор вартості (С=1000/ціна).
Подібні залежності використовуються і для інших пристроїв [6].
Для порівняння 32-бітних процесорів із архітектурою 80x86 та визначення продуктивності ПК на їх основі використовуються відносні одиниці вимірювання - ІСОМР Index (з 1992 р.) та ІСОМР Index 2.0 (з 1996 p.). (ІСОМР-Intel Comparative Microprocessor Performance). Фірми AMD, Cyrix, ІMB і SCS-Thomson ввели подібний показник (P- Rating, [4]),
Еталонним тестом тут є пакет Win Stone фірми Ziff- Davis, що викорис товується для визначення продуктивності роботи процесорів в середовищі Windows. Пакет включає текстові матеріали, електронні таблиці, бази даних, ділову графіку.
Як правило, щорічно появляється нова версія тестів, яка змінює свою шкалу показників, так що порівнювати виконання тестів Win Stone (як і Win Bench та їм подібних) різних років безглуздо. Тому з часом програми, що використовувалися для вимірювання продуктивності, втрачають свою вартість І особливого інтересу вже не представляють. Наприклад, програма Checkit порівнює продуктивність комп'ютера із моделлю IBM PC/XT (процесор І8088 з тактовою частотою 4.77 МГц), що призводить до роботи з багатотисячними значеннями.
3.5.5. Висновки.
Підводиться підсумок підбору засобів та методики тестування заданого пристрою, вказуються умови застосування підібраних засобів.
3.5 6. Література (див.п. 3.1.6, 4).
3.6. Будова, використання та обслуговування приладів та пристроїв, що застосовуються для перевірки обладнання комп 'ютерів [3,4,5,8]
Обслуговування комп'ютерної техніки базується на широкому викорис танні спеціальних пристроїв, які використовуються для перевірки параметрів обчислювальних засобів, налагодження апаратури, пошуку несправностей. Це і вимірювальні прилади, і спеціальні стенди, і робочі місця для виконання ремонтних та налагоджувальних робіт.
3.6.1. Вступ.
Підкреслюється важливість і необхідність використання приладів та пристроїв, які розширюють можливості органів відчуття людини та забезпечують умови виконання обов'язків обслуговуючого персоналу у підтримці в робочому стані комп'ютерних систем та мереж. Формулюється завдання до курсової роботи.
3.6.2. Функції, що покладаються на пристрій.
Описуються задачі, які виникають в процесі роботи обчислювальних засобів у напрямку підтримуваннях їх у працездатному стані, при встановленні фактів несправностей апаратури, при локалізації несправних елементів, їх зв'язок із параметрами, характеристиками, реакціями окремих елементів, пристроїв, систем на дії випробувань, обґрунтовується необхідність викорис тання спеціального обладнання для вимірювання сигналів, відображення реакцій апаратури на тестові перевірки, тощо.
3.6.3. Будова та робота пристрою, що застосовується для перевірки і налагодження обладнання комп'ютера.
Проводиться огляд сервісного обладнання, за допомогою якого можна реалізувати необхідні функції з перевірки і налагодження комп'ютерів. Дасться оціночна характеристика застосування можливих рішень (переваги та недоліки застосування того чи іншого пристрою). Обґрунтовується доцільність використання заданого пристрою. Приводиться структурна та, по можливості, принципова схема, описується робота пристрою за цими схемами.
3.6.4.Метадика використання заданого пристрою.
Вказуються режими, в яких може працювати пристрій -і даються рекомендації щодо використання цих режимів при вирішенні поставлених задач. Описується послідовність дій при роботі пристрою у потрібному режимі, приводяться приклади конкретних задач та особливості їх вирішення при використанні пристрою. Описуються процедури обслуговування самого пристрою та приводяться заходи з техніки безпеки при роботі з пристроєм.
3.6.5. Висновки.
Робиться підсумок виконаних робіт, вказуються умови та доцільність використання пристрою при обслуговуванні комп'ютерних засобів.
3.6.6. Література (див. п. 3.1.6; 4).
3.7. Технології виробництва та використання обчислювальних засобів [4,8,11].
Науково-технічний прогрес та розвиток обчислювальних засобів тісно пов'язаний із застосуванням нових технологій у виробництві, нових принципів будови пристроїв обчислювальної техніки, застосування нових матеріалів та нових інженерних рішень.
3.7.1. Вступ.
У вступі до теми даного напрямку необхідно підкреслити, що людство у своєму розвитку вступило у нову еру - еру інформаційних технологій. Науково-технічний потенціал країни тепер у більшій мірі визначається її Інформацій ними можливостями (наявністю та організацією джерел інформації, засобами передавання даних, апаратними та програмними засобами переробки інформації), ніж її матеріальними ресурсами[10].
3.7.2. Розвиток технології виробництва та характеристик елементів ПК.
Стисло наводиться історія ПК на прикладі розвитку комп'ютерів Intel- архітектури (ІА-16, ІА-32,ІА-64), відзначаються тенденції збільшення інтеграції елементів обчислювальних систем, збільшення тактової частоти, збільшення об'ємів оперативної пам'яті, КЕШ-пам'яті, зовнішньої пам'яті, зменшення напруги живлення. Наводяться приклади реалізації найпродуктивніших систем на час виконання курсової роботи.
3.7.3. Опис технології за темою курсової роботи.
Формулюється тема курсової роботи, розкривається суть нової технології. Описується принцип, за яким реалізується технологія, робота системи за новою технологією, проводиться порівняння роботи схем за старою та новою технологіями, вказуються особливості застосування нової технології, оцінюються витрати на впровадження даної технології, робляться прогнози щодо переходу на нову технологію визначеного сектору обчислювальних засобів.
3.7.4. Висновки.
Робиться підсумковий висновок щодо перспективності технології, наводяться конкретні приклади впровадження нової технології в обчислю вальних системах.
3.7.5. Література (див. п. 3.1.6 та п.4).
ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ.
Пояснювальну записку оформляють розбірливим почерком (пастою) чорного кольору або друкують на принтері.
Текст розміщують на одній сторінці стандартного аркушу (203x288 мм). Цифри та букви повинні мати висоту не менше 2,5 мм, відстань між лінійками - не менше 5 мм (1,5 - 2,0 міжлінійних інтервали). На кожному аркуші повинні бути поля: ліворуч і знизу - 25 мм, зверху - 20 мм, праворуч - 10 мм.
Кожну сторінку записки нумерують. Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті. На титульному аркуші номер не ставиться. Якщо в тексті є рисунки і таблиці, виконані на окремих сторінках, їх необхідно включати в загальну нумерацію. Сторінки з додатками та списком літератури також наскрізно нумерують.
Формули та умовні знаки виписують креслярським шрифтом або друкують. Схеми та рисунки виконують чорними чорнилами, пастою або олівцем.
При першій згадці в тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх слід писати як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу (в дужках).
Титульний аркуш має бути оформлений за зразком, наведеним у додатку.
Усі ілюстрації називаються рисунками, які нумеруються послідовно в межах розділу або наскрізно арабськими цифрами. Номер рисунка має складатись із номера розділу та порядкового номера рисунка, розділених крапкою. Посилаючись на рисунок перший раз, необхідно вписувати його повний номер. Підпис, як і написи на рисунках, виконують креслярським шрифтом.
До списку літератури включають всі використані джерела, які розташовуються за послідовністю появи посилань у тексті записки або за алфавітом. Інформація про видання має містити прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо книга написана двома і більше авторами, їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, в якій вони надруковані в книжці. При наявності більше ніж трьох авторів вказують прізвища з ініціалами перших трьох, а далі - слова «та інші». Назву місця видання необхідно наводити повністю в називному відмінку; можна скорочувати назви лише міст: Київ(К.), Москва (М.),Санкт -Петербург(СПб.) Дані про статтю із періодичного видання повинні містити: прізвище та ініціали автора (ів), заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщується стаття. Заголовок статті наводиться в тому вигляді, в якому він поданий у періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова «сер.». Номери сторінок, де розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, «с.27 -45».
Додатки оформляють як продовження записки на наступних її сторінках. Кожний додаток починається з нової сторінки, в правому верхньому куті друкують (вписують) слово «Додатки». Кожний додаток повинен мати заголовок. Якщо в записці є більше ніж один додаток, їх нумерують послідовно арабськими цифрами, наприклад «Додаток 1», «Додаток 2», тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кутузов М., Преображенський А. Выбор и модернизация компьютера. Анатомия ПК- СПб.: Питер, 2003. - 320 с.
2. Привалов А. Апгрейд компьютера. - СПб.: Питер, 2003. - 298с.
3. Мюллер Скотт. Модернизация и ремонт ПК. - К.; М.; СПб.: Изд. Дом „Вільямс", 1998.-832с.
4. Гук М. Аппаратные средства PC. Энциклопедия. - СПб.: ПитерКОМ, 1998. -816с.
5. Качан Б.М., Мкртумяц И.Б. Основы эксплуатации ЭВМ. - М.: Энергоатомиздат, 1988.-432с.
6. www.ehip.ua/test1ab
7. Кузьмин И.В., Кедрус В.А. Основы теории информации и кодирования. - К.: Вища школа. 1986.-238с
8. Жаров А. Железо IBM 99. - М.: МикроАРТ, 1999. - 352с.
9. Литвинов Е. Лучшие персональные страничные принтеры, цифровые фотокамеры и дисководы DVD±RW в ноябре //CHIP, 2003, №11. - с 18-20.
10.Рыжиков Ю.И. Информатика. Лекции и практикум. - СПб.: Корона принт, 2000. - 256с.
11. Періодичні видання (журнали "CHIP", "Компьютеры + программы", "Мир связи ", "HiTech", газета "Computer World " та ін.).
Додатки
Міністерство науки і освіти України
Новороздільський політехнікум
Курсова робота
(назва теми)
З дисципліни «Технічне обслуговування ЕОМ»
спеціальність 5.091504
«Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем та мереж»
Виконав:
Ст. гр. (група)
(Прізвище та ініціали студента)
Перевірив:
(Прізвище та ініціали викладача)
Н. Розділ 2005
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора