Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства та інвестицій
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Методичні вказівки до виконання дипломних та магістерських кваліфікаційних робіт
Предмет:
Фінанси
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання дипломних
та магістерських кваліфікаційних робіт
для студентів спеціальностей
“Економіка підприємства” та “Фінанси”
Затверджено
на засіданні кафедри
економіки підприємства та інвестицій
Протокол № 7 від 6.02 2007 р.
Львів - 2007
Методичні вказівки до виконання дипломних та магістерських робіт для студентів спеціальностей “Економіка підприємства” та “Фінанси”/ Укл.: Козик В.В., Гавриляк А.С., Тимчишин І.Є., Мельник В.М.. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. – 24с.
Укладачі Козик В.В., канд. екон. наук, доц.
Гавриляк А.С., канд. техн. наук, доц.
Тимчишин І.Є., ст. викл.
Мельник В.М., канд. техн. наук, доц.
Відповідальний за випуск Козик В.В., канд. екон. наук, доц.
Рецензенти Скворцов І.Б., канд. екон. наук, доц.
Довбенко В.І., канд. екон. наук, доц.
ЗМІСТ
Загальні положення…………………………………………………........4
Тематика дипломних (магістерських) робіт………………………........4
Вимоги до змісту…………………………..…………………………......5
Загальні вимоги…………………………………………………….......5
Вимоги до вступу…………………………………………………........7
Вимоги до теоретичної частини…………………………………........7
Вимоги до аналітичної частини…………………………….....……....7
Вимоги до дослідницької частини………………………….....……...8
Вимоги до проектної частини……………………………………........9
Вимоги до висновків ……................………………………………....10
Вимоги до списку літератури………………………………………...10
Вимоги до графічної частини………………………………..…….....10
Оформлення пояснювальної записки
і графічного матеріалу…..………………………………………...........11
Представлення дипломної (магістерської) роботи до захисту….……15
Порядок роботи ДЕК……………………………………………………15
Організація захисту…………………….…………………………….....16
Додатки…………………………………………………….……………..18
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дипломні (магістерські) роботи виконуються на завершальній стадії підготовки спеціалістів (магістрів). У зв’язку з цим завданням дипломної (магістерської) роботи є:
систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань з фундаментальних і спеціальних економічних, загальнотехнічних, гуманітарних та інших дисциплін;
застосування отриманих знань для виконання певних завдань в конкретних економічних, наукових, технічних та інших умовах з врахуванням специфіки ринкової системи господарювання;
розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою досліджень та експериментів, пов’язаних з метою конкретної роботи.
Дипломна (магістерська) робота повинна мати практичне значення для підприємства, за статистичними даними чи на замовлення якого він виконується. У роботах науково-дослідного чи методологічного спрямування повинні міститись науково обґрунтовані рекомендації щодо їх прикладного використання.
У дипломній (магістерській) роботі повинні враховуватись сучасні тенденції розвитку науки та техніки, форм господарювання, ринкової інфраструктури тощо стосовно тих конкретних умов, для яких він виконується. Розробка рекомендацій має здійснюватися на підставі вивчення сучасної вітчизняної та закордонної літератури, досвіду підприємств усіх форм власності, законодавчих актів України тощо.
У процесі виконання дипломної (магістерської) роботи необхідно використовувати системний аналіз, моделювання, інший математичний апарат, широко застосовувати комп’ютерну техніку.
Дипломна (магістерська) робота повинна бути логічно завершеною розробкою.
2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ (МАГІСТЕРСЬКИХ) РОБІТ
Тематика дипломних (магістерських) робіт формується з урахуванням:
кваліфікаційної характеристики спеціаліста;
наукового напрямку кафедри;
актуальних проблем національної економіки України;
договорів-замовлень підприємств;
наукових інтересів викладачів кафедри тощо.
Тематика дипломних (магістерських) робіт визначається профілюючою кафедрою. Запропоновані викладачами кафедри для розроблення студентами теми дипломних (магістерських) робіт розглядаються на засіданні кафедри і пропонуються для вибору студентам не пізніше двох місяців до початку переддипломної практики. Тему дипломної (магістерської) роботи вибирає студент з пропонованого кафедрою переліку і після погодження з керівником дипломного проектування вона затверджується на засіданні кафедри та наказом по університету.
На підставі наказу студенту видається завдання на дипломну (магістерську) роботу за формою додатку 2.
Завдання на дипломну (магістерську) роботу видає керівник і затверджує завідувач кафедри, а приймає до виконання студент, що підтверджується відповідними підписами.
3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ
3.1. Загальні вимоги
Дипломна (магістерська) робота складається з двох частин:
пояснювальної записки;
графічної частини.
Пояснювальна записка дипломної (магістерської) роботи повинна містити наступні розділи та документи:
Титульна сторінка - стандартний бланк за формою (додаток 1), зі всіма підписами (студента, консультантів, керівника, завідувача кафедри).
Завдання на дипломну роботу - стандартний бланк (додаток 2), який підписує керівник і затверджує завідувач кафедри.
Анотація до дипломної (магістерської) роботи, написана однією із іноземних мов (англійська, французька, німецька, іспанська тощо).
Зміст дипломної (магістерської) роботи, що відтворює назви розділів, параграфів тощо, з зазначенням номерів сторінок, на яких вони розміщені.
Вступ.
Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми (теоретична частина).
Розділ 2. Аналітична частина.
Розділ 3. Дослідницька частина (є обов’язковою для магістерських робіт і може бути у дипломних роботах, які мають науково-дослідний характер).
Розділ 4. Рекомендаційна (проектна) частина.
Висновки.
Список літератури.
Додатки до дипломної (магістерської) роботи (додаються у разі необхідності).
Структура пояснювальної записки та обсяг окремих розділів залежить від особливостей теми дипломної чи магістерської роботи, але повинна формуватися з додержанням таких умов:
обсяг пояснювальної записки:
для магістерських робіт – 80 –100 стор.;
для дипломних робіт – 60 – 70 стор.;
найбільшою за обсягом у дипломних роботах є проектна частина, а для магістерських робіт - дослідницька частина та рекомендаційний розділ;
громіздкі обґрунтування, великі таблиці чи значні математичні розрахунки доцільно виносити в додаток (чи додатки);
висвітлення положень і рекомендацій має бути конкретним, без зайвих пояснень і викладень загальновідомих міркувань;
кількість сторінок в окремих розділах не регламентується, але має відповідати вимогам достатньої інформативності та обгрунтуваності рішень і висновків.
Орієнтовно кількість сторінок у розділах така:
Список літератури і додатки в приведений обсяг не входять.
Загальна кількість креслень та економічних ілюстративних сторінок у дипломній роботі повинна бути не менше 6, а у магістерській роботі – не менше 8.
Зміст кожного розділу значною мірою залежить від теми дипломної (магістерської) роботи та індивідуального завдання на проектування. Проте, існують загальні вимоги до виконання кожного розділу.
3.2. Вимоги до вступу
Вступ містить обґрунтування актуальності теми, характеристику об’єкта досліджень і проектування, мету роботи, завдання досліджень, а для магістерської роботи – актуальність дослідницької частини. Дається коротка характеристика основних розділів дипломної (магістерської) роботи, отриманих результатів, висновків і пропозицій.
3.3. Вимоги до теоретичної частини
В теоретичній частині дипломної (магістерської) роботи обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов’язаних з темою. Розробляється вона на основі вивчення спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації, фінансово-статистичної інформації, досвіду вітчизняних і закордонних підприємств та фірм.
У теоретичній частині розглядаються: категорії, характеристики, законодавчі акти, які відображають тему; показники; фактори; алгоритми; формули розрахунків і моделі; ступінь вивченості проблеми.
Теоретичні дослідження доцільно обґрунтовувати шляхом порівняння динаміки розвитку об’єкту дослідження, узагальнення світового та вітчизняного досвіду, використання наукових досягнень тощо.
Результатом теоретичної частини повинна бути певна теоретична модель (графічна, таблична, словесна, математична) пошуку механізмів розв’язання проблеми, поставленої у дипломній (магістерській) роботі. Ця модель повинна мати наскрізний характер, щоб її алгоритм можна було використовувати для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, пошуків у дослідницькій частині та обґрунтування рекомендацій, пропозицій і висновків у проектній частині.
3.4. Вимоги до аналітичної частини
У аналітичній частині виконується аналіз проблем за темою дипломної (магістерської) роботи. При цьому слід враховувати наступне:
вихідними даними для аналізу є технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації підприємства чи організації, а також статистична інформація державних та недержавних установ;
аналітична частина має бути закінчена висновками, де у стислій формі наводяться результати аналізу і формулюються напрямки проектних розробок.
Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна; графічна; таблична; у вигляді моделей, блок-схем тощо), але обов'язково повинна кореспондуватися з моделлю, відображеною у теоретичній частині.
Аналітична частина містить аналітичний матеріал з двох напрямків:
загальна технічна, організаційна, економічна, фінансова, маркетингова, логістична, виробнича та т.п. характеристика об’єкта дослідження;
поглиблений аналіз проблеми у відповідності до теми дипломної (магістерської) роботи.
Перший напрямок аналізу має спільні риси для всіх тем і передбачає характеристику підприємства (установи, підрозділу), форми власності, продукції, її конкурентоспроможності, організаційної структури управління, механізмів фінансово-економічної, маркетингової, логістичної, зовнішньоекономічної, господарської та інших видів діяльності, ресурсів, перспектив розвитку, інвестиційних та інноваційних проблем, організації обліку, фондових операцій тощо.
Зміст і структура другого напрямку визначається темою і спрямована на виявлення напрямів вдосконалення об’єкта і предмета дослідження.
3.5. Вимоги до дослідницької частини
Дослідницька частина є обов’язковою для всіх магістерських робіт і бажана у дипломній роботі. У першому випадку вона має об’єктивний характер і поряд з проектною частиною є основою магістерської роботи. У другому - використовується для більш детального вивчення певного явища і фактично є завершенням аналітичної частини. Дослідницька частина базується на проведенні комплексних досліджень предмета та об’єкта дослідження, їх стану у різні періоди часу. При цьому важливою умовою є вивчення факторів, що визначають стан предмета та об’єкта дослідження. Дослідження здійснюються за матеріалами, що відображають стан предмету та об’єкту проектування у динаміці за кілька попередніх років (місяців) та його вплив на ефективність виробничої, маркетингової, інноваційної, інвестиційної, зовнішньоекономічної та інших видів діяльності.
При дослідженнях використовуються методи теорії ймовірності, математичної статистики, моделювання, соціальних досліджень (опитування, анкетування) та інші. Результатами досліджень можуть бути емпіричні, графічні та інші залежності, нормативні дані, моделі, схеми та структури, соціально-психологічні рішення, розроблені методики тощо. Результати досліджень мають бути використані у проектній частині для обґрунтування конкретних пропозицій та рекомендацій. Дипломник повинен продемонструвати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи та інші методи наукового пізнання, надавати наукову характеристику новим явищам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень.
У окремих випадках, коли магістерська робота є результатом наукового дослідження, за рішенням кафедри, дослідницька частина у магістерській роботі може не виділятись.
3.6. Вимоги до проектної частини
У цій частині обґрунтовуються проектні розробки дипломника та оцінка економічної ефективності проектних пропозицій за темою дослідження.
Проектні пропозиції можуть бути у вигляді організаційних, економічних, фінансових, інноваційних, технологічних та інших заходів, бізнес-плану (або його фрагменту), нормативного документу (положення, інструкції, моделі, методики, законодавчого акту, інвестиційного проекту тощо) тощо.
Матеріал у проектній частині розміщується у наступній послідовності:
вихідні дані, виходячи з мети і цілей проектування з посиланням на теоретичну, аналітичну і дослідницьку частини;
обґрунтування проектних пропозицій (їх зміст, очікувані наслідки тощо);
характеристика передумов практичного впровадження проектних пропозицій;
розрахунок необхідних фінансових, матеріальних та інших ресурсів і економічної ефективності для кожної пропозиції;
зведений розрахунок економічної ефективності.
Проектні розрахунки проводяться на альтернативних засадах з розглядом кількох варіантів. Форма альтернативності залежить від теми роботи.
Економічні результати проекту формулюються в вигляді таблиць, графіків, діаграм тощо.
Обов’язковою умовою виконання проектної частини є застосування економіко-математичних методів та моделей, комп’ютерної техніки, досягнень вітчизняних і закордонних підприємств, результатів наукових досліджень тощо.
3.7. Вимоги до висновків
Висновки повинні містити перелік пропозицій і рекомендацій, що витікають з досліджень проблеми і характеризують досягнення проектних цілей, а також міркування дипломника щодо практичного використання розробок.
3.8. Вимоги до списку літератури
У списку літератури наводиться перелік використаних літературних джерел вітчизняних і закордонних видань. Посилання на певну публікацію у тексті здійснюються шляхом приведення у квадратних дужках номеру літературного джерела у списку літератури і конкретних сторінок.
3. 9. Вимоги до графічної частини
Графічна частина містить креслення, економічні ілюстративні матеріали (графіки, схеми, таблиці, плакати, моделі, фотографії тощо).
Графічна частина виконується з додержанням наступних вимог:
склад і зміст креслень і листів регламентується індивідуальним завданням;
графічні матеріали повинні наглядно представляти основні розробки, висновки і рекомендації, допомагати дипломнику розкрити тему і результати роботи;
переважна кількість листів має відноситись до проектної частини, але при необхідності, деякі листи можуть характеризувати результати теоретичних та аналітичних досліджень (1-2 листи);
оформлення креслень та листів (формат, позначки, шрифти, компоновка тощо) здійснюються відповідно до чинної системи стандартів.
ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ І ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ
Пояснювальні записки слід друкувати а комп’ютері зі стрічкою чорного кольору. Текст заповнюється на одному боці листка білого паперу розміром 203 х 288 мм. Відстань між лінійками не повинна бути меншою 5 мм (1,5-2,0 міжлінійних інтервалів). На кожному аркуші повинні бути поля: ліворуч та знизу - 25 мм, зверху - 20 мм, праворуч - 10 мм. Кожну сторінку нумерують. Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш, другою - завдання на дипломну (магістерську) роботу, третьою - зміст роботи. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому куті. На сторінці титульного аркушу номер сторінки не ставиться. Рисунки і таблиці включаються в загальну нумерацію. Сторінки з додатками і списком літератури необхідно включати у наскрізну нумерацію.
При першій згадці у тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх слід писати як в українській транскрипції, так і на мові оригіналу (у дужках). Виклад змісту роботи має бути коротким, чітким і не допускати суб’єктивного тлумачення. Терміни і визначення повинні відповідати стандартам, а при їх відсутності загальноприйнятим в науково-технічній літературі. Якщо у роботі використовується специфічна термінологія, то слід привести пояснення термінів з відповідними висновками.
Титульний лист має бути оформлений за взірцем (додаток 1).
Текст розділів (глав) повинен поділятися на параграфи, пункти тощо. Розділи (глави) повинні бути пронумеровані арабськими цифрами у межах всієї роботи. “Вступ”, “Розділ 1”, “Розділ 2” тощо, “Висновки” нумеруються як розділи (глави).
Після номеру розділу (глави) ставиться крапка. Параграфи, пункти тощо слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер параграфу повинен складатися із номеру розділу та підрозділу, розділених крапкою. У кінці ставиться крапка, наприклад, “2.1.” (перший параграф другого розділу). Пункти нумеруються арабськими цифрами в межах кожного параграфу. Номер пункту має складатися із номеру розділу (глави), параграфу і пункту, розділених крапками, В кінці номера пункту також ставлять крапку, наприклад, “2.1.3.” (третій пункт першого параграфу другого розділу). Розділи (глави), які відображають зміст і результати роботи, параграфи повинні мати змістовні заголовки. Заголовки розділів (глав) пишуться або друкуються прописними буквами, заголовки параграфів - стрічковими (крім першої прописної). Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. В кінці заголовка крапку не ставлять. Не слід підкреслювати заголовки і розбивати слова при переносах. Номер відповідного заголовку (глави) або параграфу ставиться на початку заголовку, номер пункту - на початок першої стрічки абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номеру пункту не повинна виступати за межу абзацу.
Відстань між заголовками і наступним текстом має дорівнювати трьом міжстрічковим інтервалам, а відстань між заголовком і останньою стрічкою попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок другого підрозділу розташовується на одній сторінці) - чотирьом міжстрічковим інтервалам.
У змісті роботи послідовно переховуються заголовки розділів (глав), параграфів, проставляються номери сторінок, на яких вони розміщені. Зміст має включати всі заголовки, які є в роботі.
Кількість ілюстрацій в роботі визначається її змістом і має бути достатньою для розкриття ідей дипломника. Усі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення тощо) називаються рисунками, які нумеруються послідовно в межах розділу (глави) або наскрізним чином (якщо рисунків не багато) арабськими цифрами. Номер рисунку має складатися із номеру розділу (глави) і порядкового номеру рисунку, розділених крапкою, наприклад, “Рис.1.2” (другий рисунок першого розділу). При посиланні на рисунок перший раз необхідно вписувати його повний номер, наприклад, “(рис.1.2)”. Наступні посилання на рисунки виконуються разом із скороченим словом “дивись”, наприклад, “(див. рис.1.2)”. Рисунки мають розташовуватись одразу після посилання на них у тексті (якщо на даній сторінці не має місця, то їх слід розташувати на наступній сторінці). Рисунки розташовуються у зручній для ознайомлення формі. Допускається таке їх розташування, яке допускає переміщення записки за годинниковою стрілкою. Кожний рисунок повинен мати змістовну назву. Підпис, як і написи на рисунках, виконують креслярським шрифтом.
Цифровий та деякий інший матеріал доцільно оформляти у вигляді таблиць. Кожна таблиця має мати змістовний заголовок, який розміщується під словом “Таблиця” з її номером. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з прописних букв, підзаголовки - зі стрічкових, якщо вони складають одне речення з заголовком, та з прописних, якщо вони мають самостійне значення. Підкреслювати заголовки не потрібно. Графу “N з.п.” у таблицю включати не потрібно (крім випадків, коли на строку таблиці є посилання у тексті). Таблицю слід розміщувати після першої згадки у тексті роботи таким чином, щоб її зручно було розглядати. Якщо таке розташування неможливе, таблицю розміщують так, щоб для її вивчення роботу можна було б повернути роботу за годинниковою стрілкою. При переносі на наступну сторінку нумерацію вертикальних стовпців слід повторити, а над нею розмістити слова “Продовження таблиці” з зазначенням її номера. Таблиці повинні нумеруватися у межах розділу (глави) арабськими цифрами. Над правим верхнім кутом таблиці розміщується напис “Таблиця” з зазначенням порядкового номера таблиці. Номер таблиці складається із номеру розділу (глави) і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу (глави). При посиланні на таблицю вказують її новий номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад, “(табл.1.2.)”. Повторні посилання на таблицю слід давати із скороченим словом “дивись”, наприклад, “(див. табл.1.2.)”. Якщо у роботі тільки одна таблиця, то її не нумерують і слово “Таблиця” не пишуть. Якщо у графі текст повторюється і складається з одного слова, то його можна замінити лапками. Якщо текст повторюється і складається з двох, або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словом “те саме”, а далі - лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, букв, математичних і хімічних символів не допускається. Якщо цифрові дані в якійсь стрічці таблиці не приводяться, то в ній ставлять риску.
Пояснення позначень символів приводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають зі слова “де”, дві крапки після нього не ставлять. Розмірність одного і того ж параметру в межах роботи має бути постійною. Формули нумеруються в межах розділу (глави) арабськими цифрами. Номер формули має складатися із номеру розділу (глави) і порядкового номеру формули, розділених крапкою, наприклад, “(1.2.)” - (друга формула першого розділу). Номер формули слід брати у круглі дужки і розташовувати праворуч на рівні нижньої строки формули, до якої він відноситься. При посиланні у тексті на формулу необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, “У формулі (1.2.)”.
До списку літератури включають усі використані джерела, які розташовуються у порядку появи посилань у тексті роботи або за алфавітом. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, заголовок книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо книга написана двома і більше авторами, то їх прізвище з ініціалами подають у тій послідовності, в якій вони надруковані в книжці; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При наявності більше трьох авторів вказуються прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі вказуються слова “та інші”. Назву місця видання необхідно приводити повністю в називному відмінку; можна скорочувати назви тільки двох міст: Київ (К), Москва (М). Дані про статтю із періодичного видання мають вказувати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серій (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття. Заголовок статті приводиться у тому вигляді, в якому він поданий в періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова “сер”. Номера сторінок, на яких розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, 32-39.
Дані про звіт НДР мають включати: заголовок звіту, після заголовку у дужках приводять слово “(звіт)”, його шифр, інвентарний номер, повну назву організації, що випустила звіт, прізвище та ініціали керівника НДР, місто та рік випуску, кількість сторінок звіту. Дані про стандарт (технічні умови) мають відображати: позначення і назву.
При посиланні у тексті на джерела документальної інформації слід приводити порядковий номер за списком літератури, який розміщується у квадратних дужках, з приведенням використаних сторінок, наприклад [17, с.20-252].
Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках. Кожний додаток починається з нової сторінки, в правому верхньому куті друкується (вписується) слово “Додаток”. Кожний додаток повинен мати технічний заголовок. Якщо у роботі є більше одного додатку, то їх нумерують послідовно арабськими цифрами, наприклад, “Додаток 1”, “Додаток 2”.
ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ
Завершену і підписану особисто та консультантами дипломну (магістерську) роботу дипломник подає на перевірку керівникові. Ознайомившись із змістом, та у разі його відповідності виданому завданню і позитивної оцінки, керівник підписує пояснювальну записку і графічний матеріал до неї і не пізніше, ніж за 7 днів до захисту разом із відгуком про роботу дипломника передає їх завідувачу кафедри. Завідувач кафедри вирішує питання про допуск дипломника до захисту і у разі позитивного рішення підписує дипломну (магістерську) роботу та надсилає його на рецензію. Якщо виявлено недоробки чи зроблено зауваження, завідувач кафедри може повернути дипломну (магістерську) роботу на доопрацювання. В окремих випадках, коли існують суттєві зауваження до дипломної (магістерської) роботи, рішення про допуск дипломника до захисту може виноситись на засідання кафедри.
Рецензентами дипломних (магістерських) робіт призначаються досвідчені менеджери, підприємці, фінансисти, економісти, науковці. Їх списковий склад затверджується наказом ректора університету.
Дипломну (магістерську) роботу на рецензію рецензенту дипломник передає особисто.
Дипломник має право ознайомитись із рецензією на свою дипломну (магістерську) роботу до початку засідання ДЕК, на якому проходитиме захист.
ПОРЯДОК РОБОТИ ДЕК
До початку засідання у ДЕК повинні бути подані такі документи:
наказ (витяг з наказу) НУ “Львівська політехніка” про затвердження складу ДЕК;
наказ (витяг з наказу) НУ “Львівська політехніка” про затвердження тем дипломних та магістерських кваліфікаційних робіт;
розклад роботи комісії;
наказ про затвердження списків, допущених до захисту дипломних (магістерських) робіт;
документ, який засвідчує виконання студентом усіх вимог навчального плану, одержані ним оцінки тощо.
Перед захистом дипломних (магістерських) робіт секретар ДЕК повинен отримати такі матеріали та документи:
виконану дипломну (магістерську) роботу з усіма необхідними підписами на титульному листі (додаток 1), завданні (додаток 2), графічних матеріалах;
письмовий відгук керівника, в якому розкривається:
вміння дипломника самостійно працювати з літературними джерелами;
ступінь творчої активності дипломника, наявність та вміння порівнювати, аналізувати варіанти рішень, вибирати оптимальні;
рівень теоретичної і практичної підготовки дипломника, наявність професійних навичок;
актуальність роботи та можливість впровадження у виробництво;
можливість дипломника самостійно працювати за спеціальністю;
висновок про допуск до відкритого захисту і мотивована оцінка роботи дипломника над представленою до захисту роботою.
3) письмову рецензію на дипломну (магістерську) роботу, в якій рецензент оцінює розроблені рішення, грамотність, якість і логічність викладання, оформлення і повноту виконання завдання.
У висновку рецензент дає загальну оцінку, відзначає негативні і позитивні боки проекту, оригінальні та вдалі рішення, проставляє оцінку (додаток 3). Негативна рецензія не є підставою для відхилення проекту.
У ДЕК можуть поступати додаткові матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної дипломної (магістерської) роботи, а саме:
публікації за темою роботи;
документи, що вказують на практичне застосування представленої роботи;
макети, зразки матеріалів, виробів, отримані дипломником в процесі роботи.
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ
Розклад роботи ДЕК оголошуються дипломникам не пізніше, ніж за місяць до захисту дипломних (магістерських) робіт.
Місце захисту визначається кафедрою. Це може бути аудиторія університету або, за спеціальним рішенням кафедри, приміщення установ чи організацій, на замовлення яких виконувались окремі дипломні (магістерські) роботи.
Тривалість захисту дипломної (магістерської) роботи (МР) - 30 хвилин.
Перед початком захисту секретар ДЕК знайомить його членів з об’єктивними даними студента, результатами його навчання протягом усього періоду.
У процесі захисту дипломник доповідає зміст дипломної (магістерської) роботи, супроводжуючи доповідь посиланнями на плакати, що відображають його основний зміст. У процесі захисту можливі посилання дипломника на матеріали пояснювальної записки.
Після доповіді, дипломнику задають питання за темою дипломної (магістерської) роботи чи майбутнім фахом члени ДЕК та присутні на захисті особи.
На завершення захисту секретар ДЕК представляє рецензію, результати якої можуть бути обговорені за участю дипломника.
Результати захисту ДЕК обговорює на закритому засіданні та виносить рішення з урахуванням рецензії, відзиву керівника дипломного та інших представлених до захисту матеріалів (відзиви, акти про впровадження, авторські статті тощо). У рішенні вказується оцінка захисту та присудження кваліфікації, про що робиться запис у протоколі засідання. У випадку виконання усіх умов та відмінного захисту представленої дипломної (магістерської) роботи приймається рішення про видачу диплому з відзнакою, що зазначається у протоколі ДЕК. Відзначається у протоколі засідання ДЕК і той випадок, коли дипломник отримав незадовільну оцінку, тобто не захистив дипломну (магістерську) роботу (МР).
Додаток 1
Кафедра
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломної (магістерської) роботи на тему:
Студента групи ___________________________________________
(Шифр, прізвище та ініціали)
Керівник проекту / /
Консультанти / /
/ /
/ /
/ /
/ /
/ /
/ /
Завідувач кафедри “_____”__________________ 200 р.
Додаток 2
(назва вищого навчального закладу)
Інститут Кафедра
Спеціальність
“ЗАТВЕРДЖУЮ”:
Завідувач кафедри
“______” 200 р.
ЗАВДАННЯ
на дипломну (магістерську) роботу студентові
(прізвище, ім’я, по-батькові)
1.Тема роботи
затверджена наказом по університету від “___” 200 __ р. №
2.Термін здавання студентом закінченої роботи
3.Вихідні дані до роботи
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, які належить розробити)
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
6.Консультанти роботи із зазначенням розділів роботи
7.Дата видачі завдання
Керівник _____________________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання
(підпис)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент-дипломник ______________________
(підпис)
Керівник роботи ________________________
(підпис)
Додаток 3
РЕЦЕНЗІЯ
на дипломну (магістерську) роботу
Дипломник
Тема:
Спеціальність і група
Обсяг роботи
Кількість аркушів креслень і листів
Кількість сторінок записки
Характеристика дипломної (магістерської) роботи:
а) короткий зміст дипломної (магістерської) роботи та прийнятих рішень
б) висновок про відповідність роботи дипломному (магістерському) завданню
в) характеристика виконання кожного розділу роботи, ступінь використання дипломником останніх досягнень науки та техніки і передових методів роботи
г) негативні особливості роботи
д) позитивні сторони
е) оцінка графічного оформлення та пояснювальної записки
ж) відгук про роботу в цілому
з) інші зауваження
і) оцінка дипломного проекту
Рецензію склав _____________________________________________
(посада, місце праці, прізвище, ім’я, по-батькові)
“_____”_________________200__ р.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора