Міністерство освіти України
Національний університет “Львівська політехніка”
СТАТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПЛОСКИХ РАМ НА ПЕОМ ЗА ПРОГРАМОЮ “РАМА”
І Н С Т Р У К Ц І Я
до лабораторної роботи №3 з курсу “Основи автоматизованого проектування”
для студентів бакалаврського рівня напрямку “Будівництво”
Затверджено
На засіданні кафедри
“Будівельні конструкції та мости”
Протокол № від “___” “__________”
Львів 2002 р.
Статичний розрахунок плоских рам на ПЕОМ за програмою “РАМА”: інструкція до лабораторної роботи №3 з курсу “Основи автоматизованого проектування” для студентів бакалаврського рівня напрямку “Будівництво”.
Укл. О.В.Крочак, З.Я.Бліхарський, В. . Лундяк – Львів, НУ “ЛП”-20022 - с.
Укладачі: О.В.Крочак канд. техн.наук, доц.
З.Я. Бліхарський канд. техн.наук, доц.
В. . Лундяк ассистент
Відповідальний за випуск : П.М.Коваль, канд. техн.наук, доц.
Рецензенти: І.І.Кархут канд. техн.наук, доц.
І.М.Добуш канд. техн.наук, доц.
Мета роботи: оволодіти методикою статичного розрахунку рам на персональній ЕОМ за програмою “РАМА”.
Результати лабораторної роботи можуть бути використані в курсовому проектуванні з дисциплін “Залізобетонні та кам’яні конструкції”, “Металеві конструкції”, “ Конструкції з дерева та пластмас”, та дипломному проектуванні.
Загальна характеристика програми “РАМА”.
Програма “РАМА” дозволяє визначити переміщення вузлів та зусилля в стержнях плоскої рами. Вона розроблена кафедрою будівельної механіки КІБІ, складена на мові FORTRAN і базується на методі кінцевих елементів. За цією програмою можна розрахувати раму що має не більше ніж 125 вузлів, і не більше ніж 300 елементів (стержнів). Допустима кількість завантажень рами – 10. Раму можна завантажувати рівномірно розподіленим навантаженням та зосередженими силами і моментами. Щоб виконати розрахунок рами з допомогою цієї програми необхідно створити розрахункову схему і описати її в файлі вхідних даних.
Створення розрахункової схеми рами.
Викреслюємо схему рами з всіма необхідними геометричними розмірами, і наносимо на неї декартову систему координат з початком в довільній точці. Нумеруємо вузли розрахункової схеми. Вузлом вважається місце зєднання або перелому стержнів, точки зміни характеристик жорсткості стержнів, місця прикладання зосереджених сил та моментів а також початок та кінець розподіленого навантаження. Щоб відрізнити номери вузлів від номерів елементів, номери елементів обводимо кружечками.
а) схема рами з першим завантаженням ;
б) схема рами з другим завантаженням;
Мал. 1. Рама.
Мал. 2. Розрахункова схема рами.
Порядок запису вхідної інформації для програми “РАМА”.
Вхідна інформація складається з ряду чисел і ділиться на п’ять частин:
загальна інформація про конструкцію;
інформація про вузли системи;
характеристики жорсткості стержнів;
інформація про стержні системи;
інформація про завантаження.
3.1. Загальна інформація про конструкцію.
Загальна інформація про конструкцію складається з чотирьох послідовних цілих чисел, які записують форматом І3. Послідовність запису:
кількість вузлів системи;
кількість стержнів сиситеми;
кількість типів характеристик жорсткостей стержнів;
число завантажень рами.
Ця інформація записується в один рядок і для наведеного прикладу має вигляд:
111042.
3.2. Інформація про вузли системи.
Кожному вузлу рами відповідає одна стрічка запису, яка включає:
три кодові числа, які характеризують можливі лінійні переміщення вузла вздовж осей ОХ і ОY і можливість повороту навколо осі ОZ. Кодове число приймає значення 1, якщо переміщення можливе, і – 0 якщо переміщення неможливе через накладені звязки. Ці числа записують форматом І2.
координати вузла X i Y (м) , в прийнятій системі координат;
вузлові навантаження – Рx, Рy, Мz (кН). Сили вважаються додатніми, якщо їх напрям співпадає з напрямком координатних осей ОХ і ОY. Зосереджений момент в вузлі вважається додатнім, якщо його напрям співпадає з ходом годинникової стрілки.
Координати вузла і вузлові навантаження записують підряд в один рядок форматом Е10.3. Наприклад, для вузла 2 цей запис має вигляд:
1114.000Е+001.000Е+01
3.3. Характеристики жорсткості елементів системи.
Інформація про жорсткість елементу включає значення жорсткості елемента при згині EI і жорсткості EF при повздовжній деформації стержневої системи. Стержні, які мають однакові характеристики жорсткості, розглядаються як стержні одного типу.
E - модуль пружності матеріалу з якого виготовлений елемент, кН/м2;
I - момент інерції стержня, м4;
F - площа перетину стержня, м2.
Кожному типу жорсткості відповідає одна стрічка таблиці характеристик жорсткості EI і EF, записаних форматом Е10.3. Інформація про характеристики жорсткості для першого елементу має вигляд:
5.270Е+009.920Е+06
3.4. Опис стержнів системи.
Кожному стержню системи відповідає одна стрічка запису інформації. В стрічці вказується:
1 – номер вузла на початку елемента та номер вузла в кінці, записані форматом І4. Треба мати на увазі, що номер початкового вузла завжди повинен бути меньший, ніж номер кінцевого вузла. Номери вузлів, до яких стержень примикає шарнірно, записують зі знаком “- “;
2 – номер стрічки таблиці характеристик жорсткості форматом І4;
3 – величини рівномірно розподілених по стержню навантажень, які діють вздовж координатних осей X або Y, записана форматом Е10.3.
Для стержня 3 інформація записується у вигляді:
343-1,500Е+00
3.5. Опис схем завантажень конструкції.
Конструкція може розраховуватись окремо на дію різних видів навантажень (власна вага, сніг, вітер і т.д.). Запис інформації про перше завантаження приведений в п.3.1-3.4. Інформація про кожне наступне завантаження включає скорочену кількість даних і складається з:
загальної інформації про завантаження;
інформації про завантажені вузли;
інформації про завантажені стержні.
Загальна інформація – це два числа, які записані в одну стрічку форматом І3. Перше число – це кількість завантажених вузлів, а друге – кількість завантажених стержнів в даному завантаженні. Для кожного завантаженного вузла записується одна стрічка, в якій вказується номер вузла форматом І3 і величини прикладених в вузлі зусиль Рx, Рy (кН), М (кН*м) форматом Е10.3. Для кожного завантаженого стержня записується номер початкового і кінцевого вузлів в форматі І3, а також величини інтенсивності розподіленого навантаження по елементі qx, qy (кН/м) форматом Е10.3.
3.6. Приклад створення файлу вхідних даних.
Задача: Визначити зусилляя в плоскій залізобетонній рамі скориставшись програмою “РАМА”. Схема рами див. мал 1.
Елементи рами виконані з бетону класу В35, модуль пружності якого
Е=3.1 Е4 МПа.
Перетини елементів рами мають розміри:
1-1 80 х 40 см; 3-3 140 х 30 см;
2-2 40 х 40 см; 4-4 100 x20 см.
Розрахункова схема рами див. мал. 2.
Жорсткісні характеристики елементів рами:
І1 = b*h3/12 = 40*803/12 = 1706666 см4 = 0,017 м4;
І2 = 0,0021 м4; І3 = 0,0686 м4; І4 = 0,0166 м4;
F1 = b*h = 40*80 = 3200 см2 = 0,32 м2;
F2 = 0,16 м2; F3 = 0,42 м2; F4 = 0,2 м2;
ЕІ1 = 5,27е+5; ЕF1 = 9,92е+6;
ЕІ2 = 6,51е+4; ЕF2 = 4,96е+6;
ЕІ3 = 2,126е+6; ЕF3 = 1,30е+7;
ЕІ4 = 5,146е+5; ЕF4 = 6,20е+6;
Файл вхідних даних створюється за допомогою Norton.com або FAR. Файлу присвоюється імя і вводиться інформація про раму. Для прикладу створимо файл даних “TEST” для заданої рами:
3.7. Виклик програми “РАМА”, розрахунок і аналіз отриманих даних.
Запустити програму “РАМА” файлом ramad.exe. Ввести ім’я файлу з даними про раму, що розраховується. Вибрати спосіб виводу результатів розрахунку – на екран чи на друкуючий пристрій. Якщо отримаємо повідомлення про помилку, необхідно скоригувати фай вхідних даних. Приклад запуску програми:
D:/RAMA/ ramad.exe
Після запуску на екрані комп’ютера з’явиться повідомлення:
“ВЫ РАБОТАЕТЕ С ПРОГРАМОЙ РАСЧЕТА ПЛОСКИХ
СТЕРЖНЕВЫХ СИСТЕМ МЕТОДОМ КОНЕЧНЫХ
ЭЛЕМЕНТОВ. БУДЬТЕ ВНИМАТЕЛЬНЫ, СТРОГО
ВЫПОЛНЯЙТЕ ВСЕ ИНСТРУКЦИИ И УСПЕХ ВАМ
ОБЕСПЕЧЕН!!!
ВВЕДИТЕ ИМЯ ФАЙЛА, СОДЕРЖАЩЕГО ИНФОРМАЦИЮ О РАМЕ: test.dat
ВВЕДИТЕ НОМЕР ЗАГРУЖЕНИЯ ДЛЯ РАСЧЕТА: 1
РЕЗУЛЬТАТЫ РАБОТЫ ПРОГРАММЫ МОГУТ БЫТЬ ВЫВЕДЕНЫ:
1 – НА ДИСПЛЕЙ;
2 – НА УЗКУЮ ЛЕНТУ АЦПУ (80 ПОЗ);
3 – НА ШИРОКУЮ ЛЕНТУ АЦПУ (120 ПОЗ).
ВВЕДИТЕ НОМЕР ТРЕБУЕМОГО ПРЕДСТАВЛЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ: 1
При правельному введенні даних отримаємо такі результати розрахунку:
ім’я програми та ім’я задачі;
таблицю переміщень та кутів повороту вузлів системи;
таблицю зусиль в стержнях системи.
В таблиці зусиль моменти в стержнях системи приведені для початку, середини і кінця стержня. Повздовжні та поперечні сили – для початку і кінця стержня. Додатньою вважається розтягуюча повздовжня сила N. Поперечна сила Q вважається додатньою, якщо вона обертає стержень за годинниковою стрілкою.
Додатній згинаючий момент М розтягує нижні волокна стержня, якщо розглядати цей стержень як горизонтальну балку, початковий вузол якої знаходиться зліва, а кінцевий – справа.
Таблиця зусиль друкується для кожного завантаження рами окремо. За отриманими зусиллями будуємо епюри моментів, повздовжніх та поперечних сил від кожного завантаження. Складаємо таблицю розрахункових поєднань навантажень і виконуємо розрахунок елементів рами за першою і другою групами граничних станів.
Результати розрахунку приведеного прикладу, а також епюри моментів, поперечних та повздовжніх сил приведені в додатку 3.
Додаток 1.
Завдання для виконання лабораторної роботи.
“Геометричні розміри та величини завантажень рами”.
Таблиця 1.
Вид матеріалу та геометричні характеристики поперечних
перетинів елементів рами.
Таблиця 2.