Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ ПАСКАЛЬ.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Програмного забезпечення (ПЗ)
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Методичні вказівки до лабораторної роботи
Предмет:
Основи програмування та алгоритмічні мови
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВIВCЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ ПАСКАЛЬ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лaбopаторних робіт
з дисципліни "Основи програмування та алгоритмічні мови"
для студентів базового напряму _.____ "Програмна інженерія"
Затверджено
на засіданні кафедри
програмного забезпечення
Протокол N __ від _______2007 р.
Львів - 2007
Програмування мовою Паскаль: Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Основи програмування та алгоритмічні мови" для студентів базового напряму _.____ "Програмна інженерія" / Укл.: В.М. Семотюк, Н.Б. Мельник. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007. – 23 с.
Укладачі: Семотюк В.М., канд. техн. наук, доц.
Мельник Н.Б., асист.
Відповідальний за випуск
Рецензенти:
ВСТУП
Лабораторні роботи з курсу "Основи програмування та алгоритмічні мови" призначені для закріплення знань і отримання навиків розробки алгоритмів розв’язування задач і реалізації їх у вигляді програм на комп’ютері. Наведені завдання розраховані на програмування мовою ПАСКАЛЬ, хоча більшість з них можуть бути використані при вивченні інших мов програмування високого рівня. Завдання охоплюють більшість засобів стандартної версії мови ПАСКАЛЬ, зокрема прості типи даних (цілий, дійсний, логічний, символьний, діапазонний, перелічуваний), основні керуючі структури (послідовного виконання, розгалуження, циклу з передумовою, з післямовою, з параметром, вибору), складні типи даних (регулярні типи, множини, комбіновані типи, файли).
Послідовність виконання лабораторних робіт
1. Опрацювання необхідного теоретичного матеріалу, ознайомлення з прикладами програм, які реалізують задачі, аналогічні до завдання даної лабораторної роботи.
2. Розробка алгоритму, побудова його блок-схеми та написання програми мовою Паскаль.
(Частина дій, передбачених п. 1, 2 повинна бути виконана за межами комп’ютерного класу, і є необхідною умовою допущення студента до роботи з комп'ютером.)
3. Набір програми в середовищі Turbo Pascal, її компіляція, відлагодження та виконання з метою отримання числових результатів.
4. Оформлення друкованого звіту до лабораторної роботи, який повинен містити:
- тему та мету лабораторної роботи;
- постановку задачі відповідно до індивідуального варіанту завдання (номер індивідуального завдання співпадає з порядковим номером студента в журналі групи; його необхідно вказувати на титульній сторінці звіту);
- блок-схему алгоритму;
- текст програми, що розв’язує поставлену задачу і задовольняє таким вимогам:
а) програма повинна починатися коментарем, який містить прізвище автора програми, номер групи, номер варіанту індивідуального завдання, назву програми і включати коментарі, які розкривають призначення окремих блоків програми;
б) імена для змінних програми вибираються з максимальним збереженням найменування об'єктів у завданні;
в) значення вхідних даних повинні вводитися з клавіатури;
г) повинен бути за6езпечений вивід на екран терміналу вхідних даних для контролю проміжних і кінцевих результатів;
- протокол роботи програми для кількох різних наборів даних, які підтверджують правильність виконання програми;
- висновки – аналіз одержаних результатів.
1. ВКАЗІВКИ ДЛЯ РОБОТИ В СЕРЕДОВИЩІ TURBO PASKAL
1.1. Вхід в середовище. Основне меню
Для входу в інтегроване середовище необхідно ввійти в каталог ТURВO PASCAL, вибрати Turbo.exe і натиснути клавішу Enter. Наприклад: C:\TP\Bin\Turbo.exe. Для виходу із середовища - набрати Alt-X.
При завантаженні середовища у верхній частині вікна з'явиться смуга із заголовками меню середовища:
Для входу в меню треба натиснути функціональну клавішу F10 і з допомогою курсора вибрати потрібну позицію меню. При натисканні Enter ця позиція меню розкривається у вигляді вікна, що містить подальшу деталізацію меню. Наприклад, якщо вибрати позицію Edit, то при натисканні клавіші Enter розкриється наступне вікно:
Справа від назви дії вказуються комбінації клавіш для прямого входу в меню для виконання потрібної дії.
1.2. Створення програми
Спочатку треба вибрати позицію меню File, після чого розкриється секція меню File:
Якщо тепер вибрати рядок New, то після натискання Enter відкриється вікно із заголовком NONAME00.PAS. Це ім’я присвоюється програмі по замовчуванню. Якщо повторити операцію, то відкриється ще одне вікно, але вже з іменем NONAME01.PAS. Можна відкривати велику кількість вікон, а для переходу з одного вікна в інше треба одночасно натиснути клавішу Alt і цифру відповідного вікна.
Наберіть для прикладу текст такої програми:
program Suma;
var
A, B, Sum:integer;
begin
write (‘Введіть два числа’);
readln(A,B);
Sum:=A+B;
writeln(‘Сума рівна ‘, Sum);
write(‘Натисніть Enter’);
readln
end.
Для вилучення символу перед курсором використовується клавіша Backspace, а для переміщення всередині вікна – клавіші із стрілками.
1.3. Збереження програми
Збереження програми в дисковому файлі можна здійснити з допомогою команди Save as в меню File. Ця команда відкриває діалогове вікно Save File as для перейменування програми і збереження при потребі в іншому каталозі або на іншому диску.
Save File as
Діалогове вікно містить вхідний бокс, список файлів, інформаційну панель, стандартні перемикачі OK, CANCEL, HELP і список передісторії. Переходи між елементами вікна здійснюються клавішею Tab.
У вхідному боксі Save file as записується ім’я, під яким буде збережено файл. Для даного прикладу можна набрати SUMA.PAS.
Бокс Files містить імена файлів з біжучого каталога, що відповідають встановленій в боксі Save file as масці. Наприклад, якщо в боксі Save file as записано *.PAS, то в боксі File знайдуться імена усіх файлів з розширенням .PAS.
У списку передісторії є імена файлів, які з’являлись в ньому підчас останніх викликів діалогового вікна. В список передісторії можна ввійти, якщо натиснути стрілку «вниз» справа від вхідного боксу Save file as. Далі треба вибрати потрібне ім’я і після натискання Enter це ім’я попаде у вхідний бокс Save file as. Інформаційна панель містить шлях до даного файла, його ім’я, дату й час створення файла і його розмір.
Перемикач OK підтверджує виконання дій, CANCEL відміняє усі дії і виводить з ділового вікна, HELP виводить вікно з підказкою.
1.4. Компіляція програми
Для компіляції програми треба вибрати опцію Compile в основному меню (F10, C):
Команда Compile компілює файл в активному редакційному вікні. При компіляції або виконанні команди Make на екрані висвічується вікно статусу результату, яке ліквідовується натисканням довільної клавіші. У випадку помилки у верхній частині редакційного вікна з’являється повідомлення про помилку.
Команди Make і Build використовуються для компіляції модулів. Причому Build перекомпільовує усі файли модуля незалежно від їх новизни.
Команда Destination Memory (Disk) визначає місце зберігання виконуваного коду – в пам’яті або на диску (як код *.exe). При виході з середовища код зникає, якщо встановлено Destination Memory. Перевстановлення команди Destination здійснюється натисканням клавіші Enter (Destination Memory заміниться на Destination Disk і навпаки).
При виявленні помилки TURBO PASCAL зупиняє процес трансляції, встановлює курсор на місце помилки в редакційному вікні і видає повідомлення про помилку. Натискання CTRL-Q W дозволяє зберігати це повідомлення, поки не буде перекомпільований після потрібних змін файл. Для збереження файла після повторної компіляції можна використати клавішу F2.
1.5. Виконання програми
Для виконання програми необхідно вибрати опцію Run в основному меню, яка містить підменю:
Команда Run запускає програму на виконання, при цьому використовуються параметри, які передаються їй командою Run/Parameters. Якщо програма модифікувалася після останньої компіляції, компілятор автоматично виконає команду Make.
Якщо відлагодження програми не планується, то треба встановити [x] Standalone в діалоговому вікні Debuggin меню Option/Debuggin перед початком компіляції. Якщо ж програма компілюється зі встановленим [x] Integrated в діалоговому боксі Debuggin, результуючий код міститиме відлагоджувальну інформацію, яка використовується командою Run так:
1) якщо вихідний код не модифікувався після останньої компіляції, програма виконується до точки переривання або до кінця, якщо точки переривання не встановлені;
2) якщо вихідний код модифікувався і
- якщо не робиться покрокове виконання програми, то компілятор перекомпоновує програму і здійснює її запуск з самого початку;
- при покроковому виконанні програми з допомогою команд Run/Step Over або Run/Trace Into, система запитує, чи потрібне перелагодження програми. Якщо відповідь є Yes, то компілятор виконує Make і Link і встановлює програму на виконання з самого початку. Якщо ж відповідь є No, то програма виконується до точки переривання (або до кінця, якщо такої точки немає).
Команда Program reset зупиняє процес відлагодження, звільняє пам'ять, яка займається програмою, і закриває усі файли використовувані програмою.
Команда Go to cursor запускає програму з місця зупинки, що визначається як підсвічений рядок вихідного тексту в редакційному вікні, до рядка, біля якого встановлено курсор.
Команда Trace into виконує програму по рядках, оператор за оператором, включаючи й процедури. Команда Step Over подібна до попередньої з тією лише різницею, що процедури нижчого рівня не трасуються.
Команда Parameters виводить діалогове вікно, в якому вводяться аргументи біжучої програми.
1.6. Відлагодження програми
Починаючи сеанс відлагодження можна вибрати команду Trace Into (клавіша F7). Run bar (підсвічена смуга), яка встановлюється на першому рядку (в даному випадку begin). Кожне наступне натискання клавіші F7 приводить до виконання оператора, на якому встановлено run bar.
Для спостереження за значеннями деяких змінних потрібно вибрати опцію Debug.
Секція містить дворівневе вікно, необхідно ввійти в Watches і вибрати команду Add Watch. При цьому відкривається діалогове вікно Add Watch. У вхідному боксі Watch expression висвічується вираз, на який вказує курсор в редакційному вікні. Для пошуку і вибору іншого виразу з тих, що уже використовувались, можна відкрити список передісторії. Якщо вікно Watch активне, то для вводу нового виразу для спостереження треба натиснути клавішу Ins.
Для відлагодження наведеного прикладу можна набрати A у вікні вводу Watch expression і використати команду Add Watch для додавання B і Sum у вікно Watch. Далі вибрати Trace into (F7) – у вікні Watch з’являться A=0, B=0, Sum=0. Коли після вводу чисел натиснути Enter і повернутись в редакційне вікно, значення A і B вже зміняться на введені. Після виконання оператора обчислення суми зміниться і значення Sum.
1.7. Основні дії для роботи з вбудованим редактором ІС
Після звертання до редактора вікно редактора «активізується», курсор розміщується у верхньому лівому куті. Текст вводиться як при друкуванні на машинці. Щоб закінчити рядок, треба натиснути Enter. Щоб звернутися до головного меню з редактора, необхідно натиснути F10. Дані у вікні редактора зберігаються, але тепер активізується меню ви бору команд. Щоб повернутися до редагування, треба знову натиснути E. Команди для роботи з вбудованим редактором ІС TP наведені у таблицях.
Команди основного руху курсора
Команди розширеного руху курсора
Команди вставки і знищення
Редактором TP передбачена можливість операцій з блоками тексту. Блок тексту – це довільна кількість тексту, від одного символу до кількох сотень рядків, з обох боків обмежених спеціальними символами блок-маркерів. Можна виділити потрібну частину тексту з допомогою маркера початку блока, розмістивши його на першому символі, і з допомогою маркера кінця блока, розмістивши його після останнього символу. Після відмітки блока його можна копіювати, пересувати, вилучати чи записувати у файл.
Команди роботи з блоками
Контрольні запитання:
1. Як здійснюється вхід в інтегроване середовище TP?
2. Які засоби використовуються для входу в редактор ІС та збереження програми в пам’яті і на диску?
3. Які ви знаєте засоби відлагодження програм в ІС TP?
2. ВИМОГИ ДО ПОБУДОВИ БЛОК-СХЕМ АЛГОРИТМІВ
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА N 1
Тема. Обчислення виразів. Лінійний, розгалужений та циклічний обчислювальні процеси.
Мета - вивчити порядок дій при обчисленні виразів; отримати навики запису виразів на мові Паскаль, використовуючи стандартні функції; засвоїти програмування лінійного, розгалуженого та циклічного обчислювальних процесів.
а) обчислити значення складеної функції EMBED Equation.3 при довільному значенні аргументу EMBED Equation.3 , введеному з клавіатури;
б) обчислити суму ряду з заданою похибкою:
Таблиця 1
Контрольні запитання
1. Яка структура програми на мові Паскаль?
2. Вказати пріоритетність операцій на мові Паскаль.
3. Яких правил необхідно дотримуватись при записі виразів з функціями?
4. Чим відрізняються цикли з передумовою і цикли з постумовою ?
5. Коли доцільно використовувати цикли з параметром ?
6. Що таке ітераційний цикл ?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА N 2
Тема. Робота з масивами даних.
Мета:
1. Одержання практичних навиків при роботі з масивами.
2. Ознайомлення з алгоритмами впорядкування.
Завдання:
Для конкретного варіанту скласти масив вхідних даних. Використовуючи один з алгоритмів впорядкування, скласти програму, яка працює з будь-яким допустимим набором даних. Вхідні дані і результати вивести, надавши їм відповідні заголовки.
Методичні вказівки:
1. В кожному варіанті передбачено по дві задачі, розв'язок яких реалізувати однією програмою.
2. Вхідні дані повинні включати і додатні числа, і від'ємні, і нулі.
3. Вивід двомірного масиву організувати у вигляді таблиці. Наприклад, масив М [1..5,1..4] представити з 5-ма рядками і 4-ма стовпцями.
Варіанти завдань:
Контрольні запитання:
1. Якого типу значення можуть використовуватися для позначення індексів масиву ?
2. Як розміщуються елементи масиву в пам'яті ?
3. Яке обмеження накладається на тип елементів ?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА N 3
Тема. Організація програм з використанням функцій та процедур
Мета
1. Одержання навиків розроблення програм з використанням функцій та процедур.
2. Вивчення механізму передачі параметрів по значенню.
3. Вивчення механізму передачі параметрів по значенню і по імені.
Завдання 1:
Розробити програму обчислення суми значень заданої в вріанті функції F (x,y) у чотирьох різних точках.
Варіанти завдань:
1. Обчислити Z - суму значень функцій:
Z = f (a,b) + f (a2, b2) + f (a2 - 1,b) + f (a - b,b) + f (a2 + b2,b2 - 1),
де
symbol 230 \f "Symbol" \s 12æ u2 + t2, якщо u > 0, t > 0;
symbol 189 \f "Symbol" \s 12½ u + t2, якщо u <= 0, t <= 0;
f (u,t) = symbol 237 \f "Symbol" \s 12í
symbol 189 \f "Symbol" \s 12½ u - t, якщо u > 0, t <= 0;
symbol 232 \f "Symbol" \s 12è u + t, якщо u <= 0, t > 0.
а) а = 2,5; b = -7,3;
б) а = -0,5; b = 4,2;
в) a = -0,2; b = -0,42;
г) a = 23,7; b = 41,2.
2. Обчислити Z - суму значень функцій
Z = f (sin q,a) + f (cos q,a) + f ( sin2 q,a - 1) +f (sin q - cos q,a2 - 1) + f ( sin2 q - 1,cos q + a),
де
symbol 230 \f "Symbol" \s 12æ u + sin t , якщо u > 0
f (u,t) = symbol 237 \f "Symbol" \s 12í
symbol 232 \f "Symbol" \s 12è u + t , якщо u <= 0.
a). q = symbol 112 \f "Symbol" \s 12/18 ; a = -2,1 ;
б). q = 2,3; a = 21,3 ;
в). q = -symbol 112 \f "Symbol" \s 12/14; a = - 0,2;
г). q = -symbol 112 \f "Symbol" \s 12/10; a = 31,2;
3. Обчислити Z - суму значень функцій
Z =f(symbol 214 \f "Symbol" \s 12Öabs(x),y) + f (a,b) + f ( symbol 214 \f "Symbol" \s 12Öabs(x) + 1,-y) + f (abs(x) -abs(y) ,x) + f (x + y,a + b),
де
symbol 230 \f "Symbol" \s 12æ u + 2t, якщо u >= 0;
f (u,t) = symbol 237 \f "Symbol" \s 12í u + t, якщо u <= -1;
symbol 232 \f "Symbol" \s 12è u - 2t + 1, якщо -1 < u < 0.
a) x = 2,31; y = 4,2; a = 3,1; b = 0,02;
б) x = -4,21; y = -31,2; a = 1,2; b = -3,2;
в) x = 0,34; y = 17,2; a = -4,6; b = -0,44;
г) x = -14,2; y = 0,32; a = 7,2; b = 4,7;
4. Обчислити Z - суму значень функцій
Z =f(sin x+cos y,x + y) + f (sin x,cos y) +f(x-y,x)+f(sin2x-2,a) + f (a + 3,b + 1),
де
symbol 230 \f "Symbol" \s 12æ u + t, якщо u > 1;
f (u,t) = symbol 237 \f "Symbol" \s 12í u - t, якщо 0 <= u <= 1;
symbol 232 \f "Symbol" \s 12è t - u, якщо u < 0.
a) x = symbol 112 \f "Symbol" \s 12/4; y = 0,41; a = 0,1; b = -2,1;
б) x = 0,32; y = symbol 112 \f "Symbol" \s 12/10; a = 0,21; b = 4,2;
в) x = 19,2; y = 0,48; a = -4,3; b = -6,1;
г) x = 0,2symbol 112 \f "Symbol" \s 12; y = 2/3; a = 17,1; b = 0,2.
5. Обчислити Z - суму значень функцій
Z = f (a, b2) + f (a*b,a2 b2) + f (a+b,a-b) + f (a/b,b/a)+f (a2 – b2, a2 + b2),
де
symbol 230 \f "Symbol" \s 12æ u2 – t2 , якщо u >= 0;
f (u,t) = symbol 237 \f "Symbol" \s 12í u - t , якщо u <= -2;
symbol 232 \f "Symbol" \s 12è u + t , якщо -2 < u < 0;
а) а = 14,1; в = 1,8;
б) а =-12,1; в = 0,13;
в) а = 27,4; в =-0,10;
6. Обчислити Z - cуму значень функцій
Z=f(cos2 x,sin2y)+f(x-y,siny)+f(x+2,y/12)+f((sinx)/y,(cosy)/x)+f((sinx)/(0,16*y), (cosy)/2),
де
symbol 230 \f "Symbol" \s 12æ 2*u + t, якщо u > 0
f (u,t) = symbol 237 \f "Symbol" \s 12í
symbol 232 \f "Symbol" \s 12è u2+ t2 , якщо u <= 0
a) x = 48,1; y = - 32,4;
б) x = 1,9; y = 0.9;
в) x = 12,4; y = -27,1;
г) x =-0,92; y = 1,64.
Методичні вказівки:
Обчислення F (x,y) оформити у вигляді функції. Тип функції повинен відповідати значенню, що обчислюється з допомогою цієї функції.
Контрольні запитання:
1. Який тип допускається для функцій у Паскалі ?
2. Яка різниця між параметрами-значеннями і параметрами-змінними ?
3. Як взаємозв'язані формальні і фактичні параметри ?
Завдання 2:
Задано декілька масивів чисел. Довжини масивів задані у варіанті. Треба в кожному масивi знайти найбільший і найменший елемент і надрукувати їх, потім всі компоненти кожного масиву піднести до квадрату і знову знайти найбільший і найменший елементи. Обчислення максимальної і мінімальної величин оформити у вигляді процедури, глобальні параметри в процедурі не використовувати.
Варіанти завдань:
Методичні вказівки:
1. Якщо як вхідна інформація в процедуру передається масив, то його слід передавати по імені (тобто зробити його параметром-змінною) для економії пам'яті, оскільки в цьому випадку при виклику процедури не утворюється локальний масив.
2. Незважаючи на те, що масиви, які опрацьовуються, мають різну довжину, вони описуються в програмі як масиви одного й того ж типу, оскільки при зверненні до процедури типи відповідних формальних і фактичних параметрів повинні співпадати.
Контрольні запитання:
1. При яких умовах використовуються процедури ?
2. Як визначаються типи масивів, що є параметрами процедур ?
3. Який механізм передачі параметрів-значень і параметрів-змінних ?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА N 4
Тема. Робота з комбінованими типами даних. Робота з файлами даних
Мета:
1. Одержання навичок в організації введення і виведення значень комбінованих типів даних.
2. Одержання практичних навичок програмування задач з використанням записів.
3. Ознайомлення з можливостями організації файлів на зовнішніх носіях.
4. Одержання практичних навичок роботи з зовнішніми файлами.
Завдання:
Скласти список групи студентів з 28 осіб. Для кожного студента вказати дату народження, рік вступу до університету, курс, групу, оцінки на вступних іспитах, оцінки за 1-у сесію, домашню адресу. Інформацію про кожного студента оформити у вигляді запису. Сукупність записів об'єднати в масив.
Скласти програму, яка забезпечує введення цієї інформації, роздрук її у вигляді таблиці, а також роздрук інформації згідно варіанту.
Методичні вказівки:
Символьну інформацію в програмі слід задавати у вигляді даних рядкового типу (string).
Варіанти завдань:
1. Роздрукувати анкетні дані студентів, які за першу сесію одержали оцінки "4" і "5".
2. Роздрукувати анкетні дані студентів, які одержали за першу сесію оцінки "2".
3. Роздрукувати анкетні дані студентів, які на вступних іспитах одержали тільки оцінки "5".
4. Роздрукувати анкетні дані студентів, прізвища яких починаються з букв Б, В, і Г, їх середній бал на вступних іспитах і за першу сесію.
5. Обчислити середній бал групи на 1-й сесії і роздрукувати список студентів, що мають середній бал нижчий ніж середній бал групи.
6. Роздрукувати список студентів, упорядкований за датою народження.
7. Роздрукувати список студентів, молодших середнього віку в групі, впорядкований за спаданням середнього балу.
Розробити програму запису підготованих даних у зовнішній файл і програму зчитування даних із створеного зовнішнього файлу.
Контрольні запитання:
1. В яких випадках доцільно використовувати комбіновані типи даних ?
2. Якого типу допускаються поля запису ?
3. Як здійснюється доступ до окремих полів запису ?
4. Які підготовчі процедури необхідні для роботи з файлами ?
5. Чим відрізняються текстові файли від звичайних ?
6. Як визначається кінець файлу ?
7. Які процедури використовуються для читання і запису у файл ?
Література
Абрамов В.Г., Трифонов Н.П., Трифонова Г.Н. Введение в Паскаль. – М.: Наука, 1988. – 318 с.
Довгаль С.И., Литвинов Б.Ю., Сбитнев А.И. Персональные ЭВМ: Турбо Паскаль V 6.0. Объектное программирование. Локальные сети. – Киев: 1993. – 436 с.
Зуев Е.А. Система программирования Turbo Pascal. – М.: Радио и связь, 1992. – 274 с.
Пильщиков В.Н. Сборник упражнений по языку ПАСКАЛЬ. – М.: Наука, 1989. – 215 с.
Васюкова Н.Д., Тюляева В.В. Практикум по основам программирования. Язык Паскаль. – М.: Высш. шк., 1991. – 160 с.
Семотюк В. Програмування у середовищі Турбо Паскаль. – Львів: БаК, 2000. - 248 с.
Сердюченко ВЯ. Розробка алгоритмів та програмування мовою Тurbo Pascal. - Харків: Паритет, 1995.
Марченко АИ., Марченко Л.А. Turbo PascaI7.0. - К.: ВЕК+, 2003.
Немнюгин C.А Тurbo Pascal. - СПб.: Питер, 2000.
Зубов В.C. Программирование на языке Тurbo Pascal (версии 6.0 и 7.0). - М., 1997.
Рюттен Т., Франкен Т. Тurbo Pascal 7.0. - К: Изд. гр. ВНУ, 1998.
Фаронов В.В. Turbo Pascal 7.0. Начальный курс. - Нолидж, 1998.
Епанешников А.М., Епанешников В.А Программирование в среде Тurbo Pascal 7.0. - М.: Диалог-МИФИ, 1995.
Федоренко Ю. Алгоритмы и программы на Тurbo Pasca1. Учебный курс. - СПб.: Питер, 2001.
Грызлов В.И., Грызлова Т.Л. Турбо Паскаль 7.0. - М.: ДМЛ, 1998.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора