Лабораторна робота № 1.
Ознайомлення з пакетом OrCAD Capture
Мета роботи: навчитись працювати з програмою OrCAD Capture.
Теоретичні відомості.
Загальна характеристика програми OrCAD Capture
Програма OrCAD Capture призначена для сворення проекту, частина якого може бути задана у вигляді принципової схеми, а інша частина - на мові високого рівня VHDL. Крім того, з оболонки OrCAD Capture запускаються програми моделювання аналогових, цифрових та змішаних аналогово-цифрових пристроїв Pspiee та параметричної оптимізації PSpiee Optimizer.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.1.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 1. Зв'язок OrCAD Capture з іншими програмами.
При створенні проекту відповідно до його типу автоматично завантажуються необхідні бібліотеки компонентів (пізніше їхній перелік можна змінити вручну), при цьому для всіх спеціалізованих проектів можлива передача інформації в програму OrCAD Layout для створення друкованих плат (ДП). На мал. 1 показаний взаємозв'язок OrCAD Capture з іншими програмами системи OrCAD. При створенні принципових схем проекту необхідна інформація відшукується в убудованій базі даних, що поставляється разом із системою й поповнюється користувачами. Причому при наявності опції Component Information Systems (CIS) офіційні користувачі одержують доступ через Інтернет до збільшеної бази даних, що містить інформацію приблизно про 200 тис. компонентів різних фірм (наведені їхні символи й корпуси).
На мал. 2 зображений екран програми OrCAD Capture 9.2. У його верхній частині розташовано меню команд і нижче - панель інструментів.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.2.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 2. Екран програми OrCAD Capture
1. Меню команд і панель інструментів. Состав піктограм панелі інструментів залежить від обраного режиму роботи й типу поточного проекту, їхній склад зображений на мал. 3 і наведений у табл. 1.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.3.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 3. Піктограми панелі інструментів
Состав меню команд залежить від обраного режиму роботи й типу поточного проекту. На мал. 4 зазначений зміст меню команд при активізації менеджера проектів.
Таблиця 1. Піктограми панелі інструментів
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4a.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4b.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4c.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4d.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4e.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4f.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4g.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4h.gif" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.4m.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 4. Состав меню команд менеджера проектів
2. Менеджер проектів розташований у лівій частині екрана програми Capture. У режимі File розгортається плоска файлова структура проекту, у режимі Hierarchy - його ієрархічна структура. Файлова структура проекту містить ряд розділів:
Design Resource - опис проекту (файл проекту *.dsn, окремі сторінки схеми, перелік компонентів Design Cache, VHDL-файли, перелік використовуваних бібліотек компонентів *.olb);
Outputs - результати проектування;
PSpice Resource - інформація для моделювання за допомогою PSpice (Include Files, Model Library, Simulation Profiles, Stimulus Files) і ін.
Подвійне натиснення лівої кнопки миші по імені конкретного файлу або по його значку завантажує його у відповідний редактор (при виборі файлу схем завантажується редактор схем, при виборі текстового файлу - убудований текстовий редактор). Натиснення правої кнопки миші по значку окремого файлу або каталогу розвертає меню, состав якого залежить від типу обраного об'єкта:
Add File - додавання файлу;
Part manager -завантаження менеджера компонентів;
Edit - редагування файлу;
Properties - перегляд і редагування властивості об'єкта;
New Schematic - створення нової схеми;
Design Properties - редагування параметрів проекту;
Save - збереження внесених змін;
Save As... - збереження внесених змін у проекті з новим ім'ям;
Simulate Selected Profile(s) - виконання моделювання за допомогою PSpice відповідно до обраного профайлом (файлом завдання на моделювання);
View Simulation Results - перегляд графічних результатів моделювання;
View Output File - перегляд текстового файлу результатів моделювання;
Edit Simulation Settings - редагування завдання на моделювання;
Make Active - активізація обраного профайла;
New Page - додавання нової сторінки схеми;
Edit Page - редагування сторінки схеми;
Schematic Page Properties - редагування параметрів настроювання схемного редактора;
Edit Selected object properties - редагування атрибутів обраного на схемі об'єкта;
Make Root - перенось обраної схеми на верхній рівень ієрархії;
Rename - перейменування файлу.
3. Редактор схем. На мал. 5 показане вікно редактора сторінки принципової схеми, на якій розташовані додаткові панелі інструментів (мал. 6), команди яких перераховані в табл. 2 й 3.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.5.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 5. Вікно редактора сторінки схеми
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.6.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 6. Панелі інструментів редактори схем
Таблиця 2. Піктограми панелі інструментів режиму редагування схем
Таблиця 3. Піктограми панелі інструментів режиму моделювання
На мал. 7 зазначений зміст меню команд при активізації редактора принципових схем.
4. Редактор символів. На мал. 8 показане вікно редактора сторінки принципової схеми, на якій розташована додаткова панель інструментів (мал. 9), перерахованих у табл. 4.
Таблиця 4. Піктограми панелі інструментів режиму редагування символів
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.7.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 7. Состав меню команд редактори принципових схем
На мал. 10 зазначений зміст меню команд при активізації редактора символів компонентів принципових схем.
5. Текстовий редактор. Текстовий редактор дозволяє створювати й переглядати VHDL-файли й будь-які інші текстові файли. На мал. 11 показаний фрагмент VHDL-файлу, ключові слова в якому й коментарі для наочності виділяються різними квітами, що задають у розділі Preferences меню Options. Завантаження в редактор VHDL-файлу виконуються після подвійного щиглика лівої клавіші миші при розташуванні курсору на імені файлу в менеджері проектів, текстові файли інших типів відкриваються звичайним образом по команді File>Open>Text File.
6. Рядок станів. У нижній частині екрана Capture розташований рядок станів (мал. 12), на якому відображається ім'я обраного інструмента або меню, ім'я поточного стану програми (у лівому полі), кількість обраних об'єктів (у середнім полі), масштаб зображення й поточні координати курсору (у правому полі).
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.8.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 8. Вікно редагування символів
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.9.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 9. Панель інструментів редактори символів
7. Вибір об'єктів. Після вибору об'єкта або групи об'єктів можна виконувати різні операції, включаючи переміщення, копіювання, видалення, дзеркальне відображення, обертання, зміну масштабу й редагування. При редагуванні текстових файлів, включаючи VHDL-файли, використаються стандартні прийоми виділення об'єктів, прийняті в MS Word і подібних програмах. При редагуванні графічних файлів (принципових схем і символів окремих компонентів) виділення окремого об'єкта виробляється щигликом лівої кнопки миші при розташуванні курсору на виділюваному об'єкті (перехід у режим виділення автоматично відзначається на панелі інструментів высвечиванием іконки ) Скасування виділення об'єкта виробляється щигликом миші при розташуванні курсору на порожнім місці екрана. Додавання об'єкта у виділену групу об'єктів виконується щигликом лівої кнопки миші при натиснутій клавіші Ctrl. Видалення об'єкта з виділеної групи також виробляється при натиснутій клавіші Ctrl. Крім того можливо виділення об'єктів, розташованих у вікні (при цьому перед «натягуванням» вікна рухом курсору при натиснутій лівій кнопці миші необхідно включити режим вибору натисканням на іконку). Виділення всіх об'єктів аркуша принципової схеми виробляється по команді Edit>Select Аll. Виділення об'єктів, що перекриваються, виробляється при натиснутій клавіші Tab.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.10.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 10. Состав меню команд редактори символів компонентів
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.11.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 11. Перегляд і редагування VHDL-файлів
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.12.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 12. Рядок станів
8. Редагування властивостей об'єктів. Кожен об'єкт принципової схеми має набір властивостей (Properties), повністю визначальні його характеристики. До цих об'єктів ставляться:
Hierarchical ports - виводи ієрархічного компонента;
Off-page connectors - з'єднувачі сторінок схеми;
DRC marks - символи помилок;
Bookmarks - закладки;
Parts - символи компонентів (включаючи ієрархічні блоки);
Nets - ланцюга;
Pins - виводи компонентів;
Title block - основний напис аркуша принципової схеми (кутовий штамп).
Кожна характеристика компонента (або атрибут по термінології DesignLab) має ім'я й відповідне значення. Наприклад, біполярний транзистор з позиційним позначенням Q1 має атрибут РСВ Footprint (тип корпуса), що приймає значення ТЕ206АА, атрибут Implementation Type=PSpice Model (тип математичної моделі PSpice), атрибут Implementation (ім'я математичної моделі), що приймає значення КТ315 й ін. (див. мал. 13).
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.13.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 13. Перелік характеристик транзистора Q1
Властивості (атрибути) одного або декількох компонентів схеми проглядаються й редагуються за допомогою Property Editor, викликуваного по команді Edit>Properties (активізується також подвійним щигликом курсору на зображенні символу компонента або зі спливаючі меню, що відкриває щигликом правої кнопки миші). Перегляд електронних таблиць властивостей об'єктів проекту різних типів виконується по командах Edit>Browse>Parts, Nets менеджера проектів (див. мал. 14). Перед переглядом електронної таблиці користувач повинен вибрати тип об'єктів:
occurrence - об'єкти, які можуть багаторазово використатися в проекті;
instance - індивідуальні об'єкти, розміщені в поточному проекті (переважніше).
В електронних таблицях можуть редагуватися тільки властивості об'єктів типу occurrence, властивості об'єктів типу instance можуть редагуватися тільки за допомогою Property Editor.
9. Переміщення й зміна розмірів графічних об'єктів. У деяких графічних об'єктів, таких як провідники, шини (лінії групового зв'язку), лінії, еліпси (зокрема, окружності), прямокутники й багатокутники, можна змінювати розміри й форму. Всі інші об'єкти можна тільки пересувати, обертати, дзеркально відображати й видаляти. Об'єкти, що редагують, попередньо потрібно вибрати - у результаті для кожного обраного графічного об'єкта на екрані зображуються спеціальні значки (див. мал. 15). Для зміни форми або розмірів графічних об'єктів потрібно клацнути лівої кнопки миші при розташуванні курсору на одному із цих значків і потім, не відпускаючи кнопку, перемістити відповідним чином курсор; редагування завершується 1 відпусканням лівої кнопки миші. Для переміщення будь-якого обраного об'єкта потрібно клацнути лівою кнопкою миші при розташуванні курсору в будь-якій крапці на контурі об'єкта, за винятком цих значків, і потім, не відпускаючи кнопку, виконати переміщення. При переміщенні групи об'єктів курсор змінює свою форму (він приймає форму зірочки), і його можна розташувати в будь-якої крапки усередині контуру, що облямовує обрану групу.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.14.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 14. Перегляд характеристик проекту в електронній таблиці
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.15.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 15. Зміна розмірів об'єктів
10. «Відкат» вперед та назад, повторення останньої операції. Команда Edit>Undo скасовує виконання останньої команди («відкат» назад), при цьому в підменю Edit до імені команди Undo автоматично додається ім'я останньої виконаної команди Place, Delete, Copy, Past, Move, Resize, Rotate, Mirror, наприклад Undo Place. Команда Edit>Redo скасовує виконання команди Edit>Undo («відкіт» уперед).
Повторення виконання останньої команди Place, Copy, Past, Move, Resize, Rotate, Mirror виконується по команді Edit>Repeat, при цьому в підменю Edit до імені команди Repeat автоматично додається ім'я останньої виконаної команди. Для зсуву копируемого об'єкта на задану відстань потрібно перед виконанням команди Edit>Repeat Copy виділити копируемый об'єкт, нажати клавішу Ctrl й, не відпускаючи її, перемістити копируемый об'єкт на потрібну відстань. Після цього послідовне виконання команди Edit>Repeat Copy (F4) створює масив копируемых об'єктів, зміщених друг від друга на задану відстань (зручно, наприклад, при створенні шин).
Хід роботи.
1. Вибір типу проекту
Проекти, створені за допомогою програми OrCAD Capture, заносяться у файли з расширением. opj (по термінології, прийнятої в програмі, проект називається Project), які містять посилання на імена всіх використовуваних файлів: файлів окремих схем (*.dsn, по прийнятій термінології файли схем називаються Design, у перекладі також «проект»), бібліотек, текстових VHDL-файлів, файлів звітів про проект й ін. У файлі проекту можуть утримуватися посилання на одну або кілька папок (ці папки зображуються у вікні менеджера проектів, див. мал. 2), асоційованих з файлами принципових схем. Папка принципової схеми містить одну або кілька сторінок схеми. Файл схеми містить також Design cahe — кэш проекту, що містить копії символів компонентів, використовуваних у схемі. Проект може містити посилання на кілька бібліотек. Однак він може мати тільки одну схему (файл із розширенням імені .dsn), що складається з однієї або декількох сторінок. Можна створити новий проект і потім створити нові схеми, бібліотеки й VHDL-файли. Для створення нового проекту виконується команда File>New Project, після чого в діалоговому вікні, що відкрилося (мал. 16) на рядку Name указується ім'я проекту (символи кирилиці не допускаються, якщо передбачається моделювання), а на рядку Location - ім'я підкаталогу розташування проекту (при цьому для перегляду файлової структури зручно користуватися кнопкою Browse). Далі в середній частині цього вікна вибирається тип проекту.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.16.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 16. Вибір типу проекту.
2. Створення принципової схеми проекту
2.1. Структура принципової схеми проекту
Електричні схеми більшості проектів розміщаються на декількох сторінках не найбільшого формату. Є два способи організації схем великого обсягу: плоскі звичайні багатосторінкові структури й ієрархічні структури.
Електричні ланцюги, розташовані на різних сторінках багатосторінкової схеми, з'єднуються один з одним за допомогою так званих міжсторінкових з'єднувачів (off-page connectors), що мають однакові імена. Всі сторінки таких схем утримуються в одній папці на тому самому рівні. Їхня структура показується в менеджері проектів при натисканні клавіші File. Наприклад, на мал. 19, а в папці SCHEMATIC 1 поміщені сторінки схеми PAGE1 й PAGE2.
На схемах ієрархічних проектів розміщаються спеціальні символи, називані ієрархічними блоками (hierarchical block). Принципова електрична схема кожного такого блоку розміщається у вигляді окремої схеми, що поміщає в папку на тім же рівні ієрархії, що й основна схема. Ієрархічна структура показується в менеджері проектів при натисканні клавіші Hierarchy (мал. 19, б).
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.19a.gif" \* MERGEFORMATINET а)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.19b.gif" \* MERGEFORMATINET б)
Рис. 19. Структура багатосторінкової (а) і ієрархічної (б) схеми.
2.2. Настроювання конфігурації проекту
Перед створенням нового проекту за допомогою програми OrCAD Capture необхідно задати параметри його конфігурації за допомогою трьох команд меню Options менеджера проектів:
по команді Preferences задаються параметри схеми, що зберігають у файлі конфігурації Capture.ini й які ініціюються при кожному запуску програми OrCAD Capture; зміни цих параметрів вносяться у вже існуючі схеми; якщо проект створений в іншій системі OrCAD, те в увагу будуть прийняті параметри, що втримуються в поточному файлі Capture.ini;
по команді Design Template задаються параметри схеми, установлювані за замовчуванням при створенні всіх нових проектів (вони заносяться в розділ [Design Template] файлу Capture.ini); зміни цих параметрів не вносяться у вже існуючі схеми, тому перед створенням нових схем має сенс переглянути й при необхідності змінити їхнього значення;
по команді Design Properties або Schematic Page Properties задаються параметри індивідуальної поточної схеми.
Розглянемо докладно ці способи конфігурування проектів.
1. Команда Preferences. Закладки діалогових вікон цієї команди зображені на мал. 20.
На закладці Color /Print (мал. 20, а) проглядаються й установлюються кольори всіх об'єктів схеми (за допомогою палітри, що відкриває щигликом лівої клавіші миші по пофарбованому прямокутнику) і позначаються об'єкти, які повинні бути виведені на печатку (для цього напроти імені об'єкта ставиться галочка в графі Print); кольори основного напису (кутового штампа, Title Block) призначається також рамці креслення (Border) і зарубкам ліній сітки на рамці креслення (Grid Reference); кольори графічних об'єктів (ліній, багатокутників і дуг) установлюються на закладці Miscellaneous, якщо ж на цій закладці зазначені кольори за замовчуванням (Default), те вони встановлюються у відповідністю з кольорами графіки (Graphics) на закладці Color/Print.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.20a.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 20, а)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.20b.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 20, б)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.20c.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 20, в)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.20d.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 20, г)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.20e.gif" \* MERGEFORMATINET
е)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.20f.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 20. Діалогові вікна команди Options>Preference
На закладці Grid Display (мал. 20, б) вибирається стиль зображень сітки у вигляді крапок (Dots) або ліній (Lines) окремо для редактора схем (Schematic) і символів (Symbol); на панелі Displayed указується необхідність відображення на екрані дисплея сітки, а на панелі Pointer snap to grid відзначається необхідність «прив'язки» курсору до вузлів сітки при розміщенні об'єктів на схемі.
На закладці Pan and Zoom (мал. 20, в) указується коефіцієнт збільшення/зменшення масштабу зображення (Zoom Factor) і коефіцієнт панорамирования (Auto Scroll Percent) для редактора схем і символів (панорамирование схеми, тобто її зсув без зміни масштабу, виробляється при наближенні курсору до границі робочого вікна, якщо натиснуто й утримується ліва кнопка миші).
На закладці Select (мал. 20, г) установлюється, чи будуть обрані об'єкти, якщо границя прямокутника вибору перетинає їх (Intersection) або вони повністю перебувають усередині області вибору (Fully Enclosed); на панелі Maximum number of objects to display at high resolution while dragging указується максимальна кількість відображуваних на екрані об'єктів при їхньому виборі у вікні й переміщенні.
На закладці Miscellaneous (мал. 20, д) вибирається стиль заливання замкнутих фігур (Fill Style), стиль і ширину ліній (Line Style and Width) і кольори графічних об'єктів (Color), а також шрифт, використовуваний у менеджері проектів і файлі протоколу Session Log; крім того, установлюються наступні параметри:
Render True Type Tonts with strokes - зображення шрифтів True Type у вигляді векторних шрифтів stroke (для виводу на печатку);
Fill text - заливання шрифтів;
Enable Auto Recovery - автоматичне збереження файлів проектів, схем й VHDL-текстів у каталозі \WINDOWS\TEMP\AUTOSAVE;
Update every xxx minutes — інтервал автосохранения файлів у хвилинах;
Automatically reference placed parts - автоматичне присвоювання позиційних позначень розташовуваним на схемі компонентам;
Enable Intertool Communication (ITC) - включення режиму перевірки й відображення результатів на екрані при передачі даних від інших програм системи OrCAD, таких як OrCAD Layout й OrCAD PSpice; наприклад, при включенні режиму ITC між програмами OrCAD Capture й OrCAD Layout установлюється «гаряча» зв'язок (cross probing) між схемою й друкованою платою.
На закладці Text Editor (мал. 20, е) конфігурується текстовий редактор, використовуваний при роботі з VHDL-файлами. На панелі Syntax Highlighting указуються кольори высвечиваемых ключових слів Keywords, коментарів Comments, рядків, укладених в апострофи Quoted Strings, і ідентифікаторів Identifiers. На панелі Current Font Setting після натискання на кнопку Set установлюється розмір шрифту тексту й кольори не высвечиваемых об'єктів. Высвечивание зазначених об'єктів виробляється при виборі панелі Highlight Keywords, Comments, Identifiers, and Quoted Strings. На панелі Tab Spacing указується інтервал табуляції текстового редактора.
2. Команда Design Template визначає набір параметрів нових проектів, ряд з них може бути перевизначений для індивідуальних сторінок схеми. Закладки діалогових вікон цієї команди зображені на мал. 21.
На закладці Fonts (мал. 21, а) визначаються шрифти текстів різних об'єктів, розташовуваних на схемі.
На закладці Title Block (мал. 21, б) визначається текст, що заносить у різні графи основного напису (кутового штампа). Взагалі є основні написи двох типів: прийняті за замовчуванням й індивідуальні. У діалоговому вікні команди Design Template указується інформація, що заносить в основний напис за замовчуванням; при цьому основний напис розташовується в правому нижньому куті нового аркуша схеми (якщо в закладці Title Block правильно зазначене повне ім'я бібліотеки Library Name й якщо це бібліотека CAPSYM.OLB, те її ім'я вказувати не потрібно). Ім'я графічного символу основного напису вказується в рядку Title Block Name. Редагування тексту, занесеного в основний напис для кожної схеми, виконується в схемному редакторі по команді Edit>Properties. Індивідуально основні написи розміщаються на схемі по команді Place>Title Block.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.21a.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 21, а)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.21b.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 21, б)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.21c.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 21, в)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.21d.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 21, г)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.21e.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 21, д)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.21f.gif" \* MERGEFORMATINET
е)
Рис. 21. Діалогові вікна команди Options>Design Template
На закладці Page Size (мал. 21, в) указується система одиниць, установлювана за замовчуванням (Inches або Millimeters), і розмір аркуша схеми А, В, З, D, Е (в англійській системі), А4, A3, А2, А1, А0 (у метричній системі) або Custom (розміри задаються користувачем). У графі Pin-to-Pin Spacing указується мінімальна відстань між виводами компонентів при їхньому розташуванні на схемі, одночасно цей параметр визначає розмір кроку сітки (відзначимо, що для існуючого проекту або індивідуальної схеми крок сітки змінити не можна, він задається перед створенням проекту, що досить незручно). Помітимо, що при зміні параметра Pin-to-Pin Spacing автоматично змінюються й розміри символів при їхньому розміщенні на новій схемі.
На закладці Grid Reference (мал. 21, г) встановлюються параметри рамки, розташовуваної навколо аркуша схеми:
Count - кількість граф на рамці по горизонталі й вертикалі;
Alphabetic - нумерація граф за абеткою;
Numeric - нумерація граф у числовому порядку;
Ascending - проставляння номерів граф рамки в зростаючому порядку;
Descending - проставляння номерів граф рамки в убутному порядку;
Width - ширина рамки по горизонталі й вертикалі;
Border Visible - видимість границь сторінки на дисплеї (Displayed) і при виводі на печатку (Printed);
Grid Reference Visible - видимість рамки аркуша схеми на дисплеї (Displayed) і при виводі на печатку (Printed);
Title Block Visible - видимість основного напису на дисплеї (Displayed) і при виводі на печатку (Printed);
ANSI grid references - - зображення рамки аркуша схеми по стандарті ANSI.
На закладці Hierarchy (мал. 21, д) указуються параметри, прийняті за замовчуванням при створенні нових ієрархічних блоків (Hierarchical Blocks) і компонентів (Parts):
Primitive - примітивні компоненти, що не мають ієрархічної структури;
Nonprimitive - компоненти, що мають ієрархічну структуру.
На закладці SDT Compatibility (мал. 21, е) установлюється відповідність 8 полів параметрів символів компонентів OrCAD Capture полям символів компонентів у форматі DOS-версії OrCAD Schematic Design Tools (SDT 386+), використовуване при збереженні проекту у форматі SDT.
3. Зміна параметрів поточного проекту виконується по команді Options>Design Properties, що має закладки Fonts, Hierarchy, SDT Compatibility, Miscellaneous (мал. 21, а, д, е, мал. 20, д); зміна параметрів поточної сторінки схеми виконується по команді Options>Schematic Page Properties, що має закладки Page Size. Grid Reference. Miscellaneous (мал. 21, в, м, мал. 20, д). Помітимо, що при цьому на закладці Page Size можна змінити розмір схеми й систему одиниць і не можна змінити параметр Pin-to-Pin Spacing, а на закладці Miscellaneous можна тільки переглянути інформацію про проект або аркуш схеми.
2.3. Розміщення символів компонентів й електричних ланцюгів
1. Розміщення символів компонентів Бібліотеки програми Capture містять у собі символи компонентів, джерел живлення й «землі». Вони розміщаються на схемі по команді Place>Part, активизируемой також натисканням на піктограму меню інструментів. У діалоговому вікні цієї команди (мал. 22, а) спочатку в списку Libraries вибирається ім'я однієї або декількох бібліотек, зміст яких відображається на панелі Part (для вибору декількох бібліотек натискається й утримується клавіша Ctrl). Після цього на панелі Part вибирається ім'я компонента, символ якого повинен бути поміщений на схему (якщо обрано кілька бібліотек, те після імені кожного компонента міститься символ / і потім ім'я бібліотеки). У розділі Graphic вибирається звичайне (Normal) або еквівалентне зображення логічних компонентів у стилі DeMorgan (Convert). У розділі Packaging указується номер секції компонента, після чого в розташованому нижче вікні виводиться зображення обраної секції компонента із вказівкою номерів цоколевки його виводів (на рядку Parts per Pkg. указується загальна кількість секцій компонента). Натисканням на кнопку Add Library відкривається діалогове вікно для додавання бібліотек у список Libraries, натискання на кнопку Remove Library видаляє обрану бібліотеку зі списку. Кнопка Part Search призначена для пошуку конкретного компонента в бібліотеках зі списку Libraries. Після натискання на кнопку ОК символ обраного компонента переноситься на схему. Рухом курсору компонент переміщається в потрібне місце схеми й фіксується натисканням лівої кнопки миші. Після цього на схему може бути розміщена ще одна копія цього ж символу. Натискання правої кнопки миші відкриває спливаюче меню (мал. 22, б), у якому дублюється виклик команд основного меню для обертання (Rotate), дзеркального відображення (Mirror), зміни масштабу зображення (Zoom), редагування параметрів компонента (Edit Properties) і ряд інших. Завершення розміщення на схемі символу обраного компонента виробляється після вибору в цьому меню команди End Mode або натискання на клавішу Esc.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.22a.gif" \* MERGEFORMATINET
а)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.22b.gif" \* MERGEFORMATINET б)
Рис. 22.Діалогове вікно команди Place>Part (а) і спливаюче меню (б), яке активізується після вибору компонента натисканням правої кнопки миші
Якщо не перериваючи режиму розміщення символів компонентів на схемі в спливаючому меню на мал. 22, б вибрати команду Edit Properties, виводиться діалогове вікно редагування параметрів поточного символу (мал. 23, а). У ньому є наступні поля:
Part Value - номінальне значення параметра простого компонента (опір-ємність і т.п., прийняті в увагу при моделюванні) або найменування складного компонента (програмою моделювання в увагу не приймається);
Part Reference — позиційне позначення компонента. Воно проставляється тут вручну, якщо на закладці Miscellaneous команди Options>Preferences (мал. 20, д) не обраний параметр Automatically reference placed parts — автоматичне присвоювання позиційних позначень розташовуваним на схемі компонентам (див. подробиці нижче). На панелі РСВ Footprint можна вибрати або скорегувати ім'я корпуса компонента. Вибір панелі Power Pins Visible указує на необхідність відображення на схемі виводів «землі» і живлення. На панелі Primitive вибирається тип компонента: Yes — елементарний (примітивний) компонент; No — компонент, що має ієрархічну структуру, Default — установлюється за замовчуванням (у відповідністю з настроюванням конфігурації на закладці Hierarchy команди Options>Design Template (мал. 21, д)). На панелі Packaging указується загальна кількість однотипних секцій компонента й ім'я (номер) поточної секції (на жаль, на цій закладці номер секції розташовуваного символу компонента змінювати не можна).
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.23a.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 23, а)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.23b.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 23, б)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.23c.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 23, в)
Рис. 23. Діалогові вікна редагування параметрів символу компонента, розташовуваного на схемі (а), редагування параметрів (б), видимості їх на схемі (в) і типу їхніх моделей (г)
Натискання на панель User Properties відкриває діалогове вікно перегляду й редагування параметрів компонента (мал. 23, б): у графі Name указується ім'я параметра, у графі Value — його значення, у графі Attributes — характеристики (атрибути) його відображення на схемі (R — тільки для читання, V — видимі на схемі, остання ознака задається на панелі Display, див. нижче). Після вибору параметра його ім'я виводиться в нижній частині вікна, а в розташованій поруч панелі виробляється уведення його значення (після натискання на клавішу Enter уведене значення відображається в графі Value) — у такий спосіб уводяться, зокрема, необхідні для моделювання за допомогою PSpice значення параметрів компонентів (на мал. 23, б зображене діалогове вікно параметрів джерела гармонійної напруги VSIN); їх можна ввести або відредагувати пізніше, по команді Edit>Properties (після створення схеми за допомогою зображених на мал. 24 діалогових вікон).
Натискання на панель Display відкриває діалогове вікно для завдання видимості на схемі обраного параметра:
Do Not Display — нічого не відображати на схемі;
Value Only — відображати тільки значення параметра;
Name and Value — відображати й ім'я, і значення параметра;
Name Only — відображати тільки ім'я параметра;
Both if Value Exists — відображати й ім'я, і значення параметра, якщо його значення існує.
Натискання на панель Attach Implementation відкриває діалогове вікно перегляду й редагування типу об'єкта, приєднаного до поточного компонента (мал. 23, г):
Implementation type — тип приєднаного об'єкта, що приймає значення:
PSpice Model - математична модель компонента для програми PSpice;
PSpice Stimulus - опис зовнішнього сигналу для програми PSpice;
Schematic View - схема об'єкта;
VHDL - опис компонента мовою VHDL;
EDIF - список з'єднань у форматі EDIF;
Project - схема проекту (для нього необхідно додатково задати виводи ієрархічних блоків);
Implementation — ім'я приєднаного об'єкта; -
Path and filename, — повне ім'я файлу приєднаного об'єкта.
Поля Graphic й Packaging цього вікна (мал. 23, а) такі ж, як на мал. 22, а.
Після розміщення компонентів на схемі можна переглянути параметри одного або декількох компонентів. Для цього вибираються компоненти, що цікавлять нас, і подвійним щигликом курсору миші або по команді Edit>Properties відкривається електронна таблиця, у якій наведені параметри обраних компонентів, приклади якої показані на мал. 24. Аналогічні таблиці містять параметри обраних ланцюгів схеми (Schematic Nets), виводів компонента (Pins) і основного напису (Title Blocks). Редагувати в цих таблицях можна тільки ті параметри, які не мають атрибута R (тільки для читання), див. мал2.23, б. Параметрам, значення яких не визначені, приділяються заштриховані осередки; після визначення їхніх значень штрихування автоматично знімається.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.24a.gif" \* MERGEFORMATINET
а)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.24b.gif" \* MERGEFORMATINET
б)
Рис. 24. Таблиці параметрів джерела гармонійного сигналу (а) і цифровий ИС 7412 (б)
2. Проставляння позиційних позначень компонентів. Позиційні позначення компонентів (Part Reference) і номера секцій (Designator) указуються вручну або при уведенні компонентів (див. мал. 22, а й 23, а), або при редагуванні їхніх параметрів (див. мал. 4). В автоматичному режимі позиційні позначення компонентів й упакування секцій компонентів у корпуси проставляються на схемі по команді Tools>Annotate менеджера проектів або натисканням на кнопку. Діалогове вікно цієї команди наведене на мал. 25, на якому є наступні поля:
Scope (завдання області):
Update entire design - обновити позиційні позначення й пакувальну інформацію всього проекту;
Update selection - обновити позиційні позначення й пакувальну інформацію обраної частини проекту;
Action (дії):
Incremental reference update - обновити позиційні позначення й пакувальну інформацію компонентів, у яких замість номера проставлений знак питання «?», номера компонентів збільшуються на одиницю;
Unconditional reference update - відновлення позиційних позначень і пакувальної інформації всіх компонентів в обраній області;
Reset part reference to «?» - заміна номерів компонентів на «?»;
Add Intersheet Reference - додавання посилань на інші сторінки;
Delete Intersheet Reference — видалення посилань на інші сторінки;
Mode (режим відновлення):
Update Occurrences - відновлення параметрів всіх індивідуальних зразків компонента;
Update Instances - відновлення параметрів компонента й всіх посилань на нього (цей режим кращий при роботі PSpice-проектами);
Physical Packaging (автоматичне впакування компонентів відповідно до зазначених властивостей, наприклад упакування в певний корпус конденсаторів, ємності яких перебувають у заданих межах):
Combined pro'perty string - рядок властивостей;
Reset reference numbers to begin at 1 in each page - починати з 1 нумерацію позиційних позначень однотипних компонентів на кожній сторінці;
Do not change the page number - не змінювати номер сторінки.
По команді Annotate прилеглі символи секцій многосекционных компонентів упаковуються в корпуси (мал. 26, а) і проставляються позиційні позначення компонентів у напрямку праворуч і вниз (мал. 26, б). Крім того, символам компонентів можуть бути поставлені у відповідність певні корпуси, що задовольняють ряду характеристик, зазначених у рядку властивостей Combined property string.
3. Розміщення символів «землі» і джерел живлення. По командах Place>Ground й Place>Power або натисканням на кнопки інструментів , відкриваються діалогові вікна, приклад яких зображений на мал. 27, схожим на діалогове вікно уведення компонентів (див. мал. 22, а). Перелік символів «землі» і джерел живлення, розміщених у штатних бібліотеках CAPSYM.OLB й SOURCE.OLB, наведений у табл. 2.4. Причому ці символи можуть бути розміщені на схемі тільки за допомогою команд PlacoGround й Place>Power. Обидві ці команди еквівалентні. При цьому символи живлення мають видимі атрибути їхніх імен, які можна змінювати на панелі Name, наприклад можна вказати ім'я +5V (за замовчуванням це ім'я, відображуване на схемі, збігається з ім'ям символу). Імена Name не мають принципового значення, вони наносяться лише для більшої наочності схеми.
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.25.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 25. Автоматичне проставляння позиційних позначень компонентів
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.26a.gif" \* MERGEFORMATINET
а)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.26b.gif" \* MERGEFORMATINET
б)
Рис. 26. Автоматичне впакування компонентів (а) і проставляння позиційних позначень (б)
INCLUDEPICTURE "H:\\WINDOWS\\Рабочий стол\\Glava2\\2.27.gif" \* MERGEFORMATINET
Рис. 27. Діалогове вікно введення символів живлення
Таблиця 4. Перелік символів «землі», джерел живлення й постійних логічних сигналів
Символи «землі» і живлення підключають до вузла з ім'ям 0 ланцюга або до виводів компонентів, до яких вони повинні бути приєднані (щоб переконатися в цьому, досить переглянути файли списків з'єднань *.net або завдань на моделювання *.cir). Крім символу «землі» у бібліотеку SOURCE.OLB поміщені також символи постійних логічних сигналів «1» й «ПРО». Для створення власних символів «землі» і живлення використається команда Design>New Symbol з меню менеджера команд.
4. Розміщення символів відсутності з'єднань. По команді Place>No connect або натисканням на кнопку Ц панелі інструментів наносяться символи відсутності з'єднань No-connect (NC), які на схемі відображаються у вигляді символів «X», приєднаних до виводів компонентів. Виводи, позначені такими символами, не включаються у звіти повідомлень про помилки й у списки з'єднань. Символи NC не можуть бути вилучені натисканням на клавішу [Delete], для їхнього видалення потрібно поверх символу NC розмістити ще один такий же символ.
5. Розміщення символів з'єднувачів сторінок. По команді Place>Off-Page Connector або натисканням на кнопку панелі інструментів відкривається діалогове вікно для нанесення на схему символів з'єднувачів сторінок. У штатній бібліотеці CAPSYM.OLB є два символи з'єднувачів сторінок L й R. На панелі Name діалогового вікна вводяться імена з'єднувачів сторінок, які автоматично привласнюються іменам, що приєднують до них ланцюгів. Ланцюга, розташовані на одній або різних сторінках схеми й однакові імена, що мають, уважаються соединенными з'єднаними.
6. Розміщення електричних ланцюгів. Провідники ланцюгів розміщаються по команді Place>Wire, натисканням комбінації клавіш Shft+W або натисканням на кнопку панелі інструментів. Початок уведення ланцюга відзначається щигликом лівої кнопки миші, поле чого курсор змінює свою форму, здобуваючи вид хреста. Ланцюг прокладається рухами курсору. Кожен злам провідника фіксується щигликом лівої кнопки миші. Таким чином, у ланцюзі можна зробити ортогональні злами під кутами, кратними 90°. Уведення провідника під довільним кутом в...