Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2000
Тип роботи:
Теорія
Предмет:
Мікроекономіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Альтернативна вартість одного виду блага порівняно з іншим — об сяг одного блага, яким необхідно поступитися заради виробницт ва додаткової одиниці іншого за умови, що виробництво перебу ває на кривій виробничих можливостей.
Альтернативне заміщення факторів виробництва: витрати одного з факторів виробництва можна повністю замінити скінченим збільшенням витрат іншого фактора.
Варіація факторів виробництва — вплив на випуск продукції зміни комбінацій та обсягів застосування факторів:
ізоквантна — показує, як можна комбінувати фактори вироб ництва для забезпечення визначеного обсягу випуску продукції;
пропорційна — характеризує зміну випуску за рахунок пропо рційної зміни обсягів застосування всіх факторів виробництва за незмінного початкового їх співвідношення;
часткова — характеризує зміну випуску залежно від зміни рі вня застосування одного фактора за незмінних обсягів застосу вання всіх інших факторів.
Віддача від масштабу — характер наслідкових змін в обсязі випуску у разі зростання застосовуваних факторів виробництва. Види віддачі від масштабу:
зростаюча — випуск зростає більшою мірою, ніж застосову вані фактори;
постійна — випуск зростає в тій самій пропорції, що й спо живання факторів;
спадна — випуск зростає меншою мірою, ніж споживані фак тори.
Віддача змінного ресурсу:
зростаюча — кожна наступна одиниця змінного ресурсу дає більший приріст загального продукту, ніж попередня;
постійна — кожна наступна одиниця змінного ресурсу, дода на до постійних ресурсів, приводить до такого самого збільшення випуску, як і попередня;
спадна — кожна наступна одиниця змінного ресурсу дає мен ший приріст загального продукту, ніж попередня.
Випуск — товари або послуги у грошовому чи натуральному вимірі, які вироблені підприємством за певний проміжок часу з використан ням необхідних для цього ресурсів.
Виробництво:
вузьке трактування — процес виготовлення матеріальних благ;
широке трактування — процес, в якому комбінуванням або перетворенням одних благ створюються інші блага; будь-яка діяль ність, що створює корисність.
Виробнича функція — стійкі кількісні співвідношення між «входами» і «виходами» виробничої системи, тобто формалізована залежність обсягів виготовленої продукції від витрат факторів виробництва:
миттєвого періоду — максимальний випуск, який може бути досягнутий за певної незмінної комбінації факторів виробництва;
короткострокового періоду — випуск, який може бути досяг нутий за зміни обсягу застосування одних ресурсів і сталості ін ших;
довгострокового періоду — випуск, який може бути досягну тий за зміни обсягів застосування всіх видів ресурсів.
Однофакторна короткострокова функція виробництва — максима льний обсяг продукції, що може бути отриманий у разі зміни об сягів застосування змінного фактора і заданого обсягу постійних факторів.
Неокласичні виробничі функції— виробничі функції, яким властивий лише спадний характер граничного продукту за часткової варіації факторів.
Лімітаційна виробнича функція — функція, яка має жорсткий техніч ний зв'язок між затратами факторів виробництва та кількістю ви-готовлюваної продукції. Тобто певного виробничого результату можна досягти лише за однієї ефективної комбінації затрат фак торів виробництва.
Виробнича сітка — таблиця, що містить інформацію про співвідно шення витрат факторів і випуску продукції.
Виробничих можливостей межа — обмеження виробництва певного продукту випуском інших продуктів та обсягом наявних ресурсів. Виражає ься трансформаційною функцією. Графічно зображуєть ся у вигляді кривої виробничих можливостей.
Виробнича функція Кобба—Дугласа: пов'язує випуск (або іншій кін цевий результат) із витратами виробничих факторів у вигляді до бутку обсягів застосування факторів із визначеними степеневими коефіцієнтами.
Витрати виробництва — вартість усіх видів факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення певної кількості товарів.
Різновиди (поняття) витрат:
бухгалтерські — сукупність усіх витрат виробництва, пов'я заних із придбанням необхідних для забезпечення випуску про дукції ресурсів на ринках відповідних ресурсів за відповідними цінами;
економічні — витрати підприємства на придбання ресурсів інедоотриманий дохід від найліпшого альтернативного способу їх використання;
незворотні — витрати, що здійснюються підприємством од норазово і які неможливо повернути;
нерелевантні — витрати, які не залежать від альтернативних варіантів управлінських рішень і тому не враховуються в порівня льних обчисленнях;
неявні (внутрішні, імпліцитні) — альтернативні витрати вико ристання ресурсів, що знаходяться у власності даного підприєм ства або підприємця;
релевантні — витрати, які залежать від альтернативних варіан тів управлінських рішень і враховуються у порівняльних обчис леннях;
явні (зовнішні, експліцитні) — альтернативні витрати, що ма ють форму явних грошових платежів постачальникам факторіввиробництва.
Властивості факторів виробництва:
взаємодоповнюваність — спроможність задовольняти потре би лише в комплекті один з одним;
взаємозамінність — спроможність задовольняти потреби зарізних комбінацій:
а)повна — витрати одного з факторів виробництва можуть бути цілком замінені кінцевим збільшенням витрат іншого;
б)часткова — певна кількість одного з може бути заміщена до датковою кількістю іншого.
мобільність — переміщення фактора виробництва у просторі, а також зміна його функції.
Внутрішня рівновага — стан товаровиробника, за якого співвідношен ня «витрати — випуск» поліпшити неможливо (див. Оптимум (рівновага) виробника).
Критерії формування виробництва:
максимум випуску — варто так скомбінувати ресурси для за даного розміру витрат (бюджету), щоб максимізувати випуск,
максимум ефекту — варто так скомбінувати ресурси і вибра ти обсяг випуску, щоб Макс. різницю «виторг - витрати == прибуток = ефект»;
мінімум витрат — варто так скомбінувати ресурси для зазда легідь заданого випуску, щоб мінімізувати витрати.
Гранична норма технічнологічної заміни:
і-го ресурсу )-м ресурсом — кількість /-го ресурсу, яка може бути вивільнена «в обмін» на збільшення застосування ресур су на одиницю так, щоб загальний обсяг продукції залишився не змінним;
капіталу працею — величина капіталу, що її може замінити оди ниця праці, не викликаючи при цьому зміни обсягу виробництва;
праці капіталом — величина праці, що її може замінити одиниця капіталу, не викликаючи при цьому зміни обсягу виробництва.
Граничні витрати на ресурс — приріст сукупних витрат на виробниц тво у зв'язку із застосуванням додаткової одиниці змінного ре сурсу.
Граничний продукт у грошовому вимірі — приріст доходу, який отримує підприємець у результаті використання однієї додаткової одиниці змінного фактора.
Детерміновані моделі — аналітичне подання закономірності, за якої для даної сукупності вхідних значень параметрів на виході систе ми може бути отриманий єдиний результат.
Динамічні моделі— моделі, в яких ураховується час.
Статичні моделі — моделі, в яких не враховується елемент часу.
Стохастичні (ймовірнісні) моделі — моделі, які на відміну від де термінованих мають випадкові елементи, тобто за заданої су купності вхідних значень параметрів моделі на її виході мо жуть бути отримані відмінні результати залежно від дії випадкового фактора.
Довгострокові граничні витрати — приріст довгострокових сукупних витрат у разі збільшення випуску ще на одну додаткову одиницю.
Довгострокові середні витрати — довгострокові сукупні витрати в розрахунку на одиницю випуску.
Довгострокові середні витрати за зростаючого ефекту масштабу: мають спадну форму, тобто негативний нахил.
Довгострокові середні витрати за постійного ефекту масштабу: дорівнюють довгостроковим граничним витратам, графічно опи суються горизонтальною лінією.
Довгострокові середні витрати за спадного ефекту масштабу: збіль шуються зі зростанням обсягу виробництва.
Довгострокові сукупні витрати — економічно необхідні витрати для виробництва визначеного обсягу продукції £> у довгостроковому періоді
Еквімаржинальний принцип: зважені за цінами граничні продукти факторів виробництва мають бути вирівняні.
Еластичність заміщення факторів — показник, який виявляє, на скіль ки відсотків зміниться співвідношення витрат двох взаємозамін них факторів, якщо гранична норма їхнього заміщення зміниться на 1 % (за інших рівних умов, тобто за сталості витрат усіх інших факторів і незмінного випуску).
Еластичність масштабу — показник, який виявляє, на скільки відсо тків зміниться випуск, якщо обсяг застосування факторів збіль шиться на 1 % (за інших рівних умов).
Еластичність випуску за змінним фактором — показник, що харак теризує ступінь реакції випуску продукції на зміну кількості змінного фактора за інших рівних умов.
Еластичність витрат за випуском — показник, що характеризує ступінь реакції витрат на зміну обсягів випуску за інших рівних умов.
Ефект випуску — та частина зміни обсягу споживання ресурсу, що зу мовлена зміною обсягу випуску в результаті зміни ціни одного з ресурсів, які формують комбінацію факторів, що мінімізує витра ти виробництва.
Ефект заміни — та частина зміни обсягу споживання ресурсу, що є результатом зміни його ціни.
Закон неминучого зростання граничних витрат: залучення у вироб ництво все більшої кількості змінного фактора за незмінних обся гів усіх інших факторів призводить до того, що граничний про дукт змінного фактора починає знижуватися, а граничні та серед ні витрати (крім АРС) починають зростати.
Закон спадної віддачі змінного фактора: залучення у виробництво все більшої кількості змінного фактора за незмінних обсягів усіх ін ших факторів призводить зрештою до того, що віддача (продук тивність, граничний продукт) змінного фактора починає знижува тися, тобто кожна наступна одиниця змінного фактора дає менший приріст випуску, ніж попередня.
Закон економії на масштабі виробництва — зменшення приросту ви трат за умови збільшення випуску на одиницю у разі оптимально го сполучення всіх ресурсів.
Багатопродуктова економія на масштабі — результат дії двох сил: однопродуктової економії на масштабі та економії на розмаїтті.
Ізокванта — геометричне місце точок у просторі факторів виробницт ва, кожна з яких характеризує комбінацію факторів використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.
Ізокліна — лінія, що на ізокостно-ізоквантній діаграмі з'єднує точки з однаковою граничною нормою заміщення між двома факторами.
Ізокоста — геометричне місце точок у просторі факторів виробництва, кожна з яких характеризує комбінацію факторів, які можуть бути придбані на обмежений бюджет за сформованих ринкових цін на ресурси.
Карта ізоквант — сукупність ізоквант, кожна з яких показує макси мально можливий випуск продукції за певних комбінацій факто рів виробництва.
Технічно ефективна ділянка ізокванти — область на карті ізоквант, що обмежується множиною точок, які характеризують нульові значення граничного продукту факторів виробництва.
Карта ізокост — множина ізокост, що характеризує доступні вироб никові комбінації факторів за різних бюджетів і незмінних цін на ресурси.
Класичні виробничі функції — виробничі функції, що ґрунтуються на законі спадної продуктивності змінного фактора виробництва, яким властиві периферійне заміщення факторів виробництва, а також ділянки початкового зростання і наступного зниження гра ничного продукту за часткової варіації затрат факторів.
Короткострокові витрати:
граничні — додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції;
змінні — витрати, що змінюються одночасно зі зміною обсягів випуску;
змішані — витрати, що містять елементи як змінних, так і по стійних витрат;
напівзмінні — витрати, що змінюються, але не прямо пропор ційно зміні обсягу випуску;
напівпостійні — витрати, що змінюються східчасто за зміни обсягу виробництва;
постійні — витрати, що не змінюються зі зміною випуску продукції;
середні — витрати на одиницю продукції;
сукупні — економічні витрати, необхідні для виробництва пев ної кількості продукції у короткостроковому періоді.
Крива попиту підприємства на змінний ресурс — спадна гілка кривої граничного продукту змінного фактора у вартісному вимірі, роз міщена нижче точки максимуму кривої середнього продукту.
Коефіцієнт доповнюваності факторів: показує, в яких розмірах один із факторів може доповнювати інший для ізоквант певного виду.
Крива LRАТС, яка огинає криві SRАТС: показує мінімальні витрати на одиницю продукції за кожного можливого обсягу випуску, коли всі ресурси змінні і може бути створено підприємство будь-якого розміру.
Лінія «ціна — споживання»: з'єднує різні точки рівноваги виробника, що відповідають різним рівням ціни фактора.
Лінія зростання (експансії) — геометричне місце точок оптимальних комбінацій факторів виробництва для кожного можливого обсягу випуску за незмінних цін на ресурси.
Мінімально (максимально) ефективний масштаб виробництва (МЕS) — найменший (найбільший) обсяг випуску продукції, за якого підприємство може мінімізувати довгострокові середні ви трати.
Науково-технічний прогрес (НТП) — безперервний взаємозумовле-ний процес розвитку науки і техніки, тобто постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, за собів виробництва та кінцевої продукції з використанням досяг нень науки;
НТП автономний — технічний прогрес на підприємстві вна слідок використання новацій, що генеруються за його межами;
НТП індуктивний — технічний прогрес на основі власних до сліджень і розробок підприємства.
Обмеженість (рідкісність) — існуюча в будь-якому суспільстві не відповідність між людськими потребами та обсягом благ, придат ним для їх задоволення.
Оптимальна комбінація ресурсів — комбінація будь-якої пари замін них ресурсів, для якої гранична норма їх технологічного заміщен ня дорівнює співвідношенню їхніх цін.
Оптимум (рівновага) виробника — стан, коли виробник вибрав і реа лізує для означеного обсягу продукції оптимальну комбінацію факторів виробництва, тобто таку, за якої величина витрат буде мінімальною.
Периферійне заміщення факторів виробництва: затрати факторів ви робництва можна замінювати лише в певних межах.
Правило найменших витрат — стан, коли підприємство має так роз поділити бюджет на придбання ресурсів, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожний вид ресурсів, давала б однакову віддачу, тобто однаковий граничний продукт.
Правило найму змінного ресурсу: підприємство збільшуватиме загаль ний прибуток при застосуванні додаткових одиниць ресурсу, до поки додатковий дохід (МКР), отриманий у результаті введення у виробництво додаткової одиниці змінного ресурсу, не зрівняється з витратами на його придбання (МRС).
Правило розподілу змінного ресурсу між різними видами виробництв підприємства: для максимізації випуску слід перерозподіляти змінний ресурс допоки його граничний продукт не стане однако вим у всіх виробництвах.
«Пагорб виробництва» — графічне зображення у тримірному просторі всіх можливих комбінацій факторів виробництва та відповідних їм випусків.
Принципи діяльності підприємства — пр-пи, відповідно до яких працює будь-яке підприємство:
принцип дохідності — пр-п, згідно з яким вир-во та реалізація продукції орієнтуються на одержання Макс. Пр.;
принцип економічної раціональності — пр-п, що вимагає ефективного використання факторів вир-ва у процесі виго товлення благ;
принцип плановості — принцип, згідно з яким виробництво та розподіл продукції здійснюються на основі централізованих пла нових рішень;
принцип фінансової рівноваги — стан підприємства, за якого воно може своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями та фінансувати свої програми, тобто фінансові кошти і виплати підприємства є збалансованими в часі.
Пропорційна варіація факторів — зміна випуску за рахунок пропор ційної зміни обсягів застосування всіх факторів виробництва за незмінного початкового співвідношення їх.
Раціональність — максима поведінки суб'єктів господарювання. Існує у двох варіантах:
максгшізація корисного ефекту: здійснювати господарську діяльність таким чином, щоб за даного обсягу засобів (доходів, витрат) досягти найвищого результату (випуску, реалізації, при бутку, корисності);
мінімізація витрат: здійснювати діяльність таким чином, щоб досягти певного корисного результату за допомогою якомога меншого обсягу використання ресурсів.
Технологічний оптимум довгострокового періоду- обсяг виробництва, що відповідає мінімальному значенню довгострокових серед ніх витрат.
Технологічний оптимум короткострокового періоду — випуск, за якого сукупні витрати на одиницю продукції є мінімальним.
Фактор «низької якості» — фактор виробництва, обсяги застосування якого зі зростанням випуску зменшуються.
Функція сукупних витрат за віддачі змінного фактора
зростаючої, у міру зростання обсягів випуску сукупні витрати збільшуватимуться, але з уповільненням темпів приросту витрат;
постійної, витрати збільшуються в тій самій пропорції, в якій зростає випуск, лінія сукупних витрат має вигляд променя, що виходить із початку координат;
спадної: витрати збільшуються зі зростаючим темпом при збіль шенні обсягу виробництва.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора