СИНТЕЗ І АНАЛІЗ СИГНАЛІВ В БАЗИСІ ФУНКЦІЙ УОЛША.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювання (ТРР)

Інформація про роботу

Рік:
2004
Тип роботи:
Звіт про виконання лабораторної роботи
Предмет:
Сигнали та процеси в радіоелектроніці
Група:
РТ-33

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУННІКАЦІЙ, РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОННОЇ ТЕХНІКИ Кафедра теоретичної радіотехніки і радіовимірювань Звіт з лабораторної роботи №4 з предмету: „Сигнали та процеси в радіоелектроніці” на тему: СИНТЕЗ І АНАЛІЗ СИГНАЛІВ В БАЗИСІ ФУНКЦІЙ УОЛША Виконав: студент групи РТ-33 Львів-2004 МЕТА РОБОТИ: Метою роботи е вивчення методів аналізу і синтезу складних сигналів за допомогою систем ортогональних функцій Уолша. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ: З математики відомо, що довільну складну функцію  завжди можна подати у вигляді суми простих (елементарних) функцій , тобто подати її у вигляді узагальненого ряду Фур’є: , (1) де - коефіцієнти узагальненого ряду Фур’є – значення проекцій складної функції  на координатні осі багатовимірного простору, що задаються простими елементарними функціями . З (1) випливає, що будь який складний сигнал  можна точно описати безмежною сумою зважених ортогональних елементарних сигналів , тобто розкласти його в узагальнений ряд Фур’є. Проте при практичному розв’язку багатьох інженерних задач замість ряду (1) використовують вкорочений ряд Фур’є: , (2) який описує заданий сигнал з деякою допустимою похибкою, середньоквадратичне значення якої залежить від числа врахованих коефіцієнтів ряду N і оцінюється виразом: . (3) Величина ( називається середньою квадратичною похибкою апроксимації (подання) рядом  заданого сигналу s(t). Якщо для неперервного сигналу можна вибрати ai так, щоб при збільшенні кількості членів ряду величина ( ставала достатньо малою, то сукупність ортогональних функцій {fi (t)} називається повною, а ряд (4) в цьому випадку називається збіжним в середньому. В загальному випадку елементарні функції  можуть бути довільними, проте, якщо потрібно забезпечити умову взаємної незалежності значень коефі-цієнтів  узагальненого ряду Фур’є, елементарні функції  повинні задоволь-няти умову ортогональності на деякому відрізку часу (t1, t2):  , (4) де  У цьому випадку сукупність функцій називають системою ортогональних функцій на відрізку (t1, t2). Якщо при цьому додатково виконується умова:  , (5) то систему елементарних функцій {} називають ортонормованою. При цьому для періодичних сигналів  (n – довільне ціле число; Т – період повторення) елементарні функції повинні задовольняти умову періодич-ності . Неважко довести, що використання при розкладі сигналу  в ряд (1) елементарних ортогональних або ортонормованих функцій  дозволяє одноз-начно визначати коефіцієнти  ряду у вибраному координатному базисі: . (6) Аналіз показує, що визначення коефіцієнтів ряду  за формулою (6) забез-печує мінімальну середню квадратичну похибку апроксимацію сигналу рядом (1) або (2). Вибір виду ортогональних функцій, за якими проводиться розклад складного сигналу на суму елементарних сигналів залежить від форми і властивостей складного сигналу. Так для періодичних сигналів, миттєве значення яких стрибкоподібно змінюється в часі найчастіше використовуються системи ортогональних функцій Уолша. Хід роботи. 1. Ввімкнути живлення лабораторного макету і перемикачем виду функцій вста-новити режим генерування гармонічних функцій (Фур’є); 2. Під’єднати вхід синхронізації осцилографа до гнізда “синхронізація” на лабо-раторному макеті і ввімкнути режим синхронізації “зовнішня”; 3. За допомогою ручок потенціометрів “Амплітуда” встановити необхідні амплітуди окремих функцій; 4. За допомогою ручок потенціометрів “Фаза” встановити необхідні початкові фази. Встановлювати амплітуди та фази окремих складових слід не всі од- ночасно, а послідовно: спочатку першої, потім другої і т. д., контролюючи при цьому осцилографом або вольтметром рівень окремих складових на відповідних контрольних гніздах макету; 5. Під’єднати вхід вертикальної розгортки осцилографа до гнізда для спос-спостереження сигналу на виході суматора і зрисувати з екрана осци-лографа синтезований сигнал, строго притримуючись масштабу зобра-ження. Після цього потрібно визначити похибку синтезу; 6. Міняючи в невеликих границях амплітуди (фази) окремих функцій від-носно розрахованих значень, оцінити їх вплив на форму вихідного сигналу і величину похибки синтезу. Um=4B T=0.6ms 1 Um=4B 2 Um=1B T=0.6mks 3 Um=1B T=0.6mks Um=0.1B 5 Um=1.5B T=250mks Um=2B T=250mks 7 Um=1B T=150mks 8 Um=2B T=100mks
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!