Дослідження режимів роботи генератора з зовнішнім збудженням.. Звіт про виконання лабораторної роботи з Методи генерування та формування сигналів. Робота № 400582

Перехід до торгівельного партнера Binance

Дослідження режимів роботи генератора з зовнішнім збудженням.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра РЕПС

Інформація про роботу

Рік:

2008

Тип роботи:

Звіт про виконання лабораторної роботи

Предмет:

Методи генерування та формування сигналів

Група:

РТ-31

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Національний університет “Львівська політехніка” ІТРЕ Кафедра РЕПС Звіт з лабораторної роботи №1 з дисципліни “Методи генерування та формування сигналів” на тему: “Дослідження режимів роботи генератора з зовнішнім збудженням” Виконав: ст. гр. РТ-31 Прийняв: Мінзюк В.В. Львів 2008 1.Мета роботи: Ознайомлення з можливими режимами роботи активного елемента (лампи) в схемі генератора з зовнішнім збудженням їх залежністю від ряду факторів: напруг на електродах і характеристик навантаження. 2.Теоретичні відомості: Генератором з зовнішнім збудженням (ГЗЗ) називають каскад передавача, в якому енергія джерела живлення перетворюється в енергію високочастотних (ВЧ) коливань, що передається до споживача, при подачі на вхід сигналу збудження. В радіопередавачах ГЗЗ можуть виконувати різні функції, наприклад: підсилення потужності ВЧ коливань ( підсилювач ); помноження частоти коливань в ціле число разів ( помножувач ); формування модульованих ВЧ коливань ( модуляторів ). Функцію АЕ можуть виконувати наступні електронні пристрої: електронно-вакуумні прилади (діоди, тріоди, тетроди, пентоди тощо); напівпровідникові прилади (біполярні, польові транзистори, напівпровідни-кові лампи, діоди Ганна, лавинно-прольотні діоди, тунельні діоди тощо). В залежності від форми вихідного струму АЕ розрізняють режими роботи ГЗЗ: І-го роду і ІІ-го роду. В режимі І-го роду вихідний струм за своєю формою повторює вихідну напругу. При цьому розмах вхідної напруги не повинен виходити за межі прямолінійної ділянки динамічної прохідної характеристики (ДПХ). В режимі роботи ІІ-го роду вихідний струм не повторює форму вхідної напруги. Напруга зміщення вибрана таким чином, що струм існує на протязі частини періоду напруги збудження. Половину тривалості вихідного струму, вираженої в градусах, називають кутом відсічки (. Робота АЕ визначається його статичними та динамічними характеристиками. Статичні характеристики (СХ), отримують при постійних напругах і струмах на електродах, дозволяють визначити струми в колах будь-яких електродів АЕ при довільних комбінаціях напруг між електродами. Динамічні характеристики (ДХ), отри-мують при ввімкненні АЕ в схему ГЗЗ характеризуються такими функціональ-ними залежностями: , де- Динамічними характеристиками називають геометричне об’єднання робочих точок (крива лінія) активного елемента, ввімкненого в схему ГЗЗ, за один період вхідного коливання. З точки зору наявності сіткових струмів і форми імпульсів вихідного (анодного) струму розрізняють наступні режими ІІ-го роду: буферний (БР); недонапружений (НР); критичний (КР); слабоперенапружений (ПР); сильноперенапружений (СПР). Буферний режим - це робота АЕ без струмів керуючої сітки. Робоча ділянка при цьому повинна знаходитись у межах від‘ємних напруг анодно-сіткової характеристики. Недонапружений режим - це робота АЕ при малих сіткових струмах, які є меншими в порівнянні з анодним струмом і суттєво не спотворюють його форми. Перенапружений режим - це робота АЕ при великих сіткових струмах, які спотворюють форму анодного струму. В залежності від величини провалу вершини анодного струму розрізняють слабоперенапружений (провал незнач-ний) і сильноперенапружений (провал вершини досягає основи імпульса). Критичний режим (або граничний режим) розділяє недонапружений і перенапружений режими. Для цього режиму характерне сплющення вершини імпульсу анодного струму (враховуючи реальні характеристики). Максимальну потужність генератор віддає в критичному режимі, а мак-симальний к.к.д. отримують в слабоперенапруженому режимі. Отримати кожний із перерахованих режимів можна, змінюючи напруги на будь-якому електроді лампи або при зміні еквівалентного резонансного опору R0е. 3. Порядок виконання роботи. Після засвоєння теоретичного матеріалу ознайомитись із принциповою електричною схемою лабораторного макету і структурною схемою вимірювань (див. Додаток 1,2). 1.Збираємо схему макета, користуючись схемою електричною принциповою ГЗЗ (Мал. 1) і структурною схемою вимірювань (Мал. 2): Мал.1. Мал.2. Експериментально перевіримо як будуть впливати параметри схеми на напруженість режиму роботи: - напруги збудження Ug1 - напруги зміщення Eg1 - напруги анодного живлення Ea - напруги живлення екранної сітки Eg2 - опору навантаження R0е - робочої частоти Fроб 4. Експериментальні дані. 4.1. Зміна режиму роботи ГЗЗ від зміни напруги збудження Ug.. 4.1.1. Недонапружений режим: I вих ωt Uвх=11В 0=72 Uвих=225В 4.1.2.Критичний режим: I вих ωt Uвх=17В 0=72 Uвих=150В 4.1.3.Перенапружений режим: I вих ωt Uвх=20,5В 0=72 Uвих=240В Висновок: з даних графіків можна переконатись в тому, що із збільшенням напруги збудження Ug1 напруженість режиму зростає, кут відсічки не змінюється. 4.2. Зміна режиму роботи ГЗЗ від зміни напруги зміщення Eg1. 4.2.1. Недонапружений режим: I вих ωt Uвх=17В Eg1 = - 32В Uвих=235В 0=54 4.2.2.Критичний режим: I вих ωt Uвх=17В Eg1 = - 27В Uвих=225В 0=72 4.2.3.Перенапружений режим: I вих Uвх=17В Eg1 = - 18В Uвих=235В 0=81 ωt Висновок: цей експеримент показує, що із збільшенням напруги зміщення Eg1 напруженість режиму зростає, кут відсічки збільшується. 4.3. Дослідження впливу зміни напруги живлення аноду Eа на напруженість режиму роботи ГЗЗ. 4.3.1. Перенапружений режим: I вих ωt Uвх=17В Eа = 290В Uвих=175В 0=72 4.3.2.Критичний режим: I вих ωt Uвх=17В Eg1 = 400 В Uвих=225В 0=72 4.3.3. Недонапружений режим: I вих ωt Uвх=17В Eg1 = 480В Uвих=245В 0=72 Висновок: збільшення напруги анодного живлення Ea призводить до зменшення напруженості режиму, кут відсічки при цьому не змінюється. 4.4. Вплив зміни напруги живлення екранної сітки Eg2 на режими режими роботи ГЗЗ. 4.2.1. Недонапружений режим: I вих ωt Uвх=17В Eg2 = 120В Uвих=235В 0=45 4.2.2.Критичний режим: I вих ωt Uвх=17В Eg2 = 150В Uвих=225В 0=72 4.2.3.Перенапружений режим: I вих ωt Uвх=17В Eg2 = 200В Uвих=235В 0=81 Висновок: збільшення напруги Eg2 призводить до зростанням кута відсічки і напруженісті режиму. 4.5. Вплив зміни опору навантаження R0е на режими режими роботи ГЗЗ. 4.5.1. Недонапружений режим: I вих ωt Uвх=17В R0е = min Uвих=235В 0=54 4.5.2.Критичний режим: I вих ωt Uвх=17В R0е = середнє значення Uвих=225В 0=72 4.5.3.Перенапружений режим: I вих ωt Uвх=17В R0е = max (резонансна частота) Uвих=235В 0=81 Висновок: отже, при збільшенні еквівалентного опору навантаження (контура) R0е напруженість режиму зростає і кут відсічки також. 4.6. Вплив зміни робочої частоти на режими роботи ГЗЗ. 4.6.1.Перенапружений режим при частоті (для задання даного режиму змінимо частоту коливального контура ) при частоті F=21 кГц І вих ωt Uвх=17В Uвих=225В 0=72 4.6.2.Перенапружений режим при частоті F=21,5 кГц I вих ωt Uвх=17В Uвих=225В 0=72 4.6.3.Перенапружений режим при частоті F=21,7 кГц I вих ωt Uвх=17В Uвих=235В 0=72 Висновок: ми дослідили, що при зміні частоти в нас іде спотворення форми імпульсу анодного струму.

Звіт про виконання лабораторної роботи Методи генерування та формування сигналів

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись