Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Дослідження навантажувальних характеристик генератора з зовнішнім збудженням.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра РЕПС
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Звіт про виконання лабораторної роботи
Предмет:
Методи генерування та формування сигналів
Група:
РТ-32
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
ІТРЕ
Кафедра РЕПС
Звіт
з лабораторної роботи № 2
з дисципліни “Методи генерування та формування
сигналів”
на тему:
“Дослідження навантажувальних характеристик генератора з зовнішнім збудженням”
Виконав:
студент групи РТ-32
Перевірив:
Мінзюк В.В.
Львів 2005
1.Мета роботи
Мета роботи: освоїти настроювання генератора з простою схемою вихо-ду за допомогою приладів і дослідити його навантажувальні характеристики.
2. Теоретичні відомості
Режим генератора з зовнішнім збудженям визначається еквівалентним опором анодного контура R0e і напругами: живлення Еg1, Еg2, Еg3, ЕА, та збудження Ug1,. Щоб правильно відрегулювати режим, потрібно знати, як він залежить від зміни вказаних величин (див. лабораторну роботу «Дослідження режимів роботи генератора з зовнішнім збудженням»).
Навантажувальні характеристики показують залежність струмів (Ia1, Ia0, Ik, Iga), напруги на контурі (UK), коефіцієнта використання анодної напруги (() і енергетичного балансу (P1, P0, Pa, () від еквівалентного опору навантажуваль-ного контуру Roe.
Ці характеристики необхідні для правильного вибору режиму генератора, коли він повинен працювати на змінне навантаження. В таких умовах працю-ють всі ступені діапазонних передавачів, так як при перестроюванні з однієї хвилі на другу міняється хвильовий опір контура ( ((=(0L=2(f0L), його добротність Q, а отже і еквівалентний опір анодного контура:
R0e =p2(Q.
Проміжний каскад передавача, контур якого зв’язаний з колом сітки наступного каскаду, також працює на змінне навантаження, так як вхідні опори кола сітки не бувають стабільними. В вихідному каскаді передавача, при зміні зв’язку проміжного контура з антенним також змінюється навантаження в анодному колі із-за зміни величини внесеного в контур опору.
Можна змінювати опір R0e контура шляхом зміни величини анодного зв’язку, тобто коефіцієнта включення контура р=Xa/( .
При автотрансформаторному зв’язку для розрахунків звичайно приймають p=m/n,
де m - кількість витків анодного зв’язку;
n - кількість витків контурної котушки LK.
Зміна положення щупа анодного зв’язку в практичних умовах порушує настроювання контура в резонанс і його необхідно знову підстроювати. Причиною цього явища полягає в дії вихідної ємності лампи Свих.
Мал.1.
3. Порядок виконання роботи.
Виконується в лабораторії.
1.Зібрати на макеті генератор за простою схемою виходу і зовнішнім збудженням .
Ввімкнути лампові вольтметри для вимірювання Ug i UК.
Ввімкнути кола живлення катодів задаючого і досліджуваного генераторів.
Встановити напругу зміщення згідно розрахунку.
До ввімкнення високих напруг необхідно дати катодам ламп про-грітися не менше двох хвилин!
Встановити щуп анодного зв’язку згідно розрахунку для
R0e=5RНКР
Подати всі інші напруги згідно попередніх і розрахованих даних, дотри-муватись при цьому правильної послідовності.
2.Настроїти контур в резонанс. Для настроювання користуватися почерг-ово кожним з приладів, які вимірюють Ia0, I(g2)0, Ik, UК.
3.Довести Ug1 до розрахованого значення.
Поступово, послаблюючи анодний зв’язок, зняти навантажувальні харак-теристики. Результати спостережень записати в графу 1-5 таблиці 1.
При знятті навантажувальних характеристик необхідно:
а) перед зміною положення щупа анодного зв’язку виключити високу напругу;
б) після зміни числа витків анодного зв’язку відновити настроювання контура в резонанс;
в) слідкувати за постійністю напруг живлення;
г) слідкувати, щоб потужність, яка розсіюється на аноді, на перевищувала допустиму;
д) пам’ятати, що прилади, які вимірюють Ug1, UК, IК показують ефективні значення відповідних величин.
4.За знятими залежностями визначити число витків анодного зв’язку, який відповідає критичному режиму.
Встановити щуп анодного зв’язку відповідно до цього числа витків і перевірити співпадіння експериментальних даних з розрахунковими.
5.Вимкнути прилади, які вимірюють Ug1, і UК,.
Для розвитку навиків в регулюванні режиму генератора при обмеженому числі приладів і без детальних розрахунків провести підбір змінної напруги на сітці і навантаженні в анодному колі, щоб отримати корисну потужність P1. ( величина P1 задається викладачем). Щоб вирішити цю задачу треба вияснити, який струм в контурі відповідає заданій потужності.
При деякій величині Ug1 (ця величина не вимірюється), змінюючи коефіцієнт включення контура p, підібрати по приладах критичний режим. Якщо контурний струм виявився меншим очікуваного, то слід збільшити Ug1 i знову підібрати R0e для отримання критичного режиму, поки не отримається розраховане значення струму.
Нарисувати структурну схему вимірювань у відповідності до схеми, приведеної в методичці.
Хід роботи.
1. Збираємо схему макета, користуючись схемою електричною принциповою ГЗЗ (Мал. 2) і структурною схемою вимірювань (Мал. 3):
Мал.2. Схема принципова електрична ГЗЗ.
Мал.3. Структурна схема вимірювань.
2.Розрахуємо генератор з зовнішнім збудженням на лампі ГУ-50 в критичному режимі на задану потужність, або на повне використання лампи по струму.
Ea=400 B; D=0,005 fp=2,3 МГц
Eg2=150 B; D2=0,2 LK=17,2мкГн
Eg3=0 В; D3=0 n=25
Eg0=5 B; iamax=140 mA Q=150
S=5 mA/B; SКР=1,0 mA/B
За допомогою слідуючих формул розрахуємо коефіцієнти функції Берга :
Коефіцієнт використання анодної напруги :
Амплітуда UЗmin на аноді :
Амплітуда першої гармоніки струму :
Постійна складова анодного струму :
Амплітуда UЗбудж на сітці :
Розрахунок UЗМ вхідного сигналу :
Eg0(=-27 В;
Eg1=-31,989077 В;
Розрахунок RЕКВ анодного навантаження :
Потужність на навантаженні :
Р1=0,5UK*Ia1=8.647678 Вт;
Потужність споживання :
Р0=EA*Ia0=16.197608 Вт ;
Потужність розсіювання :
PA=P0-P1=7.54993 Вт;
Коефіціент корисної дії:
13.Кількість витків анодного зв’язку в критичному режимі (R0e=RHKP)
14. Кількість витків анодного зв’язку при R0e=5RHKP
3. Знімаємо навантажувальні характеристики і результати досліджень записуємо в таблицю 1:
таблиця 1
m
Ia0,А
I(g2)0А
IК, А
UК, В
p
R0e, Ом
P1,Вт
P0,Вт
Pa,Вт
(
(
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
25
17м
15м
1,2
380
1
37284,42
1,94
6,8
4,66
0,95
0,28
18,5
12м
16м
1,45
340
0,74
20406,59
3,17
4,8
1,63
0,85
0,66
14
17м
14м
1,8
300
0,56
11686,46
3,85
6,8
2,95
0,75
0,56
10,5
30м
7м
2,1
260
0,42
6573,63
5.14
12
6,86
0,65
0,42
7
40м
1м
1,95
140
0,28
2921,61
3,35
16
12,65
0,35
0,209
4,5
42м
0,5м
1,7
83
0,18
1207,4
2,85
16,8
13,94
0,207
0,169
3
43м
0,25м
0,9
20
0,12
536,62
0,373
16,42
16,86
0,052
0,022
За слідуючими формулами порахуємо p, R0e, P0, Pa, (,.
; R0e= ; P1=0,5*U2k / R0e; P0=Ia0EА ; Pa=P0-P1 ;
(=UК/Ea ; Ia1=Uk/ R0e ; .
4. Будуємо графіки залежностей:
4.1. Ia0, I(g2)0=f(R0e):
Мал.4. Залежність струму екранної сітки Іg2, постійної складової анодного струму Іа0 від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
4.2. IК, UК=f(R0e):
Мал.5. Залежність струму в контурі ІК, вихідної напруги UВИХ від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
4.3. P0,P1,Pa=f(R0e):
Мал.6. Залежність потужності Р1, яку генерує лампа в анодне коло, потужності Р0, яка підводиться до анодого кола, потужності Рa, яка розсіюється на аноді, від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
4.4. (=f(R0e):
Мал.7. Залежність коефіцієнта корисної дії ( від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
4.5. (=f(R0e):
Мал.8. Залежність коефіцієнта використання анодної напруги ( від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
Висновок : виконавши дану лабораторну роботу, можна зробити наступні висновки:
Із збільшенням опору R0e напруга на контурі UВИХ збільшується.
Із збільшенням опору R0e струм Іа0 зменшується, а струм Ig2 збільшується.
Струм Ik досягає максимального значення, яке рівне 2,1 А, при опорі навантаження рівному R0e(6,5 кОм.
Максимальне значення потужності Р1=5,14 Вт виділяється в анодне коло при опорі навантаження рівному R0e(6,5 кОм.
Із збільшенням опору R0e потужності Ра і Р0 зменшуються.
Максимальне значення коефіцієнта корисної дії (=0,75 спостерігається при R0e(20 кОм.
Із збільшенням опору R0e коефіцієнт використання анодної напруги ( збільшується до 95 %.
Графіки залежностей параметрів від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження) в деяких місцях не збігаються з теоретичними даними, що обумовлене неточністю вимірювань.
3. Знімаємо навантажувальні характеристики і результати досліджень записуємо в таблицю 1:
таблиця 1
m
Ia0,А
I(g2)0А
IК, А
UК, В
p
R0e, Ом
P1,Вт
P0,Вт
Pa,Вт
(
(
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
25
17м
15м
1,2
380
1
37284,42
1,94
6,8
4,66
0,95
0,28
18,5
12м
16м
1,45
340
0,74
20406,59
3,17
4,8
1,63
0,85
0,66
14
17м
14м
1,8
300
0,56
11686,46
3,85
6,8
2,95
0,75
0,56
10,5
30м
7м
2,1
260
0,42
6573,63
5.14
12
6,86
0,65
0,42
7
40м
1м
1,95
140
0,28
2921,61
3,35
16
12,65
0,35
0,209
4,5
42м
0,5м
1,7
83
0,18
1207,4
2,85
16,8
13,94
0,207
0,169
3
43м
0,25м
0,9
20
0,12
536,62
0,373
16,42
16,86
0,052
0,022
За слідуючими формулами порахуємо p, R0e, P0, Pa, (,.
; R0e= ; P1=0,5*U2k / R0e; P0=Ia0EА ; Pa=P0-P1 ;
(=UК/Ea ; Ia1=Uk/ R0e ; .
4. Будуємо графіки залежностей:
4.1. Ia0, I(g2)0=f(R0e):
Мал.4. Залежність струму екранної сітки Іg2, постійної складової анодного струму Іа0 від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
4.2. IК, UК=f(R0e):
Мал.5. Залежність струму в контурі ІК, вихідної напруги UВИХ від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
4.3. P0,P1,Pa=f(R0e):
Мал.6. Залежність потужності Р1, яку генерує лампа в анодне коло, потужності Р0, яка підводиться до анодого кола, потужності Рa, яка розсіюється на аноді, від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
4.4. (=f(R0e):
Мал.7. Залежність коефіцієнта корисної дії ( від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
4.5. (=f(R0e):
Мал.8. Залежність коефіцієнта використання анодної напруги ( від еквівалентного опору анодного контура R0e (опору навантаження).
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора