Міністерство освіти і науки України
Національний університет
“Львівська політехніка”
Звіт
по виконанню лабораторної роботи
з дисципліни
“Методи генерування та формування сигналів”
Тема: “ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕРАТОРА З ЗОВНІШНІМ ЗБУДЖЕННЯМ
В РЕЖИМІ ПОМНОЖЕННЯ ЧАСТОТИ ”
Виконав:
Ст. гр. РТ-31
Прийняв:
Мінзюк В.В.
Львів 2005
Мета роботи
Мета роботи: ознайомлення студента з енергетичними властивостями генератора, який працює в режимі помноження частоти, і розвиток навиків перестроювання генератора з режиму підсилення потужності в режим помноження частоти високочастотних (ВЧ) коливань.
Порядок виконання роботи.
Згідно принципової схеми, зробити всі необхідні вмикання на лабораторному макеті, щоб зібрати схему генератора з незалежним збудженням. Під’єднати до схеми джерело живлення.
Встановити перемикач роду роботи задаючого генератора в положення, при якому частота напруги збудження fзбуд=1,5 МГц.
Дотримуючись правильної послідовності, подати напругу живлення, згідно заданого режиму і розрахованим даним при (=60o. Підстроївши контур на другу гармоніку анодного струму, записати значення Ia0, Ig2, Uk, Ik. Обчислити значення P2, P0, Pa, (. Зняти залежності згідно п.2 завдання 3б при значеннях величини Roe, рівною Roeopt для кута відсічки анодного струму (=60o.
При зніманні вказаних вище характеристик змінювати кут відсічки від більшого до меншого, виставляючи необхідну напругу зміщення Eg, а потім напругу збудження Ug.
За експериментально знятими даними для кожного кута відсічки провести розрахунок величин P2, P0, Pa, (, (.
Результати занести в таблицю 1.
Виставити кут відсічки анодного струму (=60o і зняти навантажувальні характеристики підсилювача частоти
Ia0, I(g2)0, Ik, Uk=((Roe),
Змінюючи коефіцієнт включення контура порахувати P2, P0, Pa, (. (=((Roe).
Розраховані і експериментальні дані занести в таблицю 2.
Roe змінювати від 5Roeopt до мінімально можливого значення шляхом зміни коефіцієнта включення контура.
Залишивши кут відсічки анодного струму (=60o, настроїти контур на третю гармоніку анодного струму. Експериментальним шляхом підібрати критичний режим роботи потроювача частоти, змінюючи величину Roe шляхом зміни коефіцієнта включення і орієнтуючись на максимальне значення показів приборів, який вимірює контурний струм Ik.
Записати значення Ia0, Ig20, Ik, Uk,кількість витків анодного зв’язку і порахувати значення P3, P0, Pa, (.
Завдання до лабораторної роботи.
1. Розрахувати подвоювач частоти на лампі ГУ-50 в критичному режимі на повне використання лампи по струму.
Початкові дані для розрахунку:
Ea=400 B; D=0,005 fВХ=1,5 МГц
Eg2=150 B; D2=0,2 LK=17,2мкГн
Eg3=0 В; D3=0 n=25
Eg0=5 B; iamax=140 мA Q=150
S=5 мA/B; SКР=1,0 мA/B (=60o
(Тут Eg0 - напруга приведення сумарного (катодного) струму (при Ea= Eg2=Eg3=0 В; S і SКР - крутості прохідної характеристики і лінії критичного режиму відповідно; fВХ - частота вхідного коливання).
Розрахувати також коефіцієнт включення анодного контура і кількість витків анодного зв’язку m для забезпечення величини опору анодного контура Roe=Roeopt.
2. Розрахувати величини напруги збудження Ug1 i напруги змiщення Eg1 для наступних значень (: 50о; 55о; 60о; 70о; 75о; 80о; 85о; 90о; при iamax=const.
Результати розрахунку.
1. В результаті розрахунку режиму вихідного кола розраховані наступні параметри:
(=0,65 - коефіцієнт використання анодної напруги;
Ua=260 В -амплітуда змінної напруги на аноді;
Ia2=0,0386 А - амплітуда другої гармоніки анодного струму;
Ia0=0,0305 А - постійна складова анодного струму;
Ug1=56 В - амплітуда напруги на керуючій сітці;
Eg1=-54,35 В - напруга зміщення на керуючій сітці;
RНКР=6736,97 Ом - еквівалентний опір анодного навантаження в критичному режимі;
P0=18,7 Вт - потужність, яка підводиться до анодного кола;
P2=5,017 Вт - потужність, яку генерує лампа в анодне коло;
Pa=7,19 Вт - потужність, яка розсіюється на аноді;
(=0,41 - коефіцієнт корисної дії;
m=12,7 ; m=28,49 - кількість витків анодного зв’язку для двох опорів навантаження відповідно R0e=RНКР i R0e=5 RНКР
2.
о
Ug1 ,В
Eg1 ,В
50
78,4
-76,6
55
65,7
-63,9
60
56
-54,35
65
48,5
-46,9
70
42,6
-41,1
75
37,8
-36,4
80
33,9
-32,7
85
30,8
-29,6
90
28
-27
Результати вимірювань.
Таблиця 1.
о
Ug1 ,В
Eg1,В
Ia0,А
Ig20 ,А
Ik,А
Ua,В
Ia2,А
P2 ,Вт
P0 ,Вт
Pa ,Вт
50
78,4
-76,6
0,027
0,0024
0,83
28
0,0072
0,2019
10,8
10,598
9,90
1,87
55
65,7
-63,9
0,03
0,00125
0,75
24
0,0082
0,1969
12
11,803
8,49
1,64
60
56
-54,35
0,035
0,002
0,66
22
0,0096
0,2123
14
13,788
7,78
1,52
65
48,5
-46,9
0,036
0,00125
0,6
19
0,0098
0,1871
14,4
14,213
6,72
1,30
70
42,6
-41,1
0,039
0,00125
0,55
17
0,0104
0,1774
15,6
15,423
6,01
1,14
75
37,8
-36,4
0,042
0,00125
0,45
13
0,0108
0,1409
16,8
16,659
4,60
0,84
80
33,9
-32,7
0,0375
0,001
0,33
8
0,0092
0,0736
15
14,926
2,83
0,49
85
30,8
-29,6
0,043
0,001
0,25
7
0,0099
0,0692
17,2
17,131
2,47
0,40
90
28
-27
0,046
0,001
0,17
4
0,0098
0,0390
18,4
18,361
1,41
0,21
Таблиця 2.
M
R,Ом
Ig10,А
Ig20,А
Ia0,А
Ik0,А
Uk,В
P2,Вт
P0,Вт
Pa,Вт
25
37284,42
0
0,0025
0,026
0,25
29
0,011
10,4
10,389
7,25
0,118
18,5
20416,95
0
0,003
0,024
0,45
29
0,021
9,6
9,579
7,25
0,215
14
11692,39
0
0,002
0,027
0,55
26
0,029
10,8
10,771
6,50
0,278
10,5
6576,97
0
0,001
0,029
0,6
19
0,027
11,6
11,573
4,75
0,247
7
2923,10
0
0,0005
0,03
0,35
6
0,006
12
11,994
1,50
0,051
4,5
1208,02
0
0,0005
0,03
0,25
2,2
0,002
12
11,998
0,55
0,017
3
536,90
0
0,0005
0,03
0,17
0,7
0,000
12
12,000
0,18
0,004
Таблиця 3.
m
R,Ом
Ig10,А
Ig20,А
Ia0,А
Ik0,А
Uk,В
P3,Вт
P0,Вт
Pa,Вт
10,5
6576,97
0
0,5
0,031
0,17
10
0,008
12,4
12,392
2,5
0,06
Графіки залежностей.
Залежність Ia0,I(g2)0,Іа2=f() Залежність Iк=f()
Залежність Uа=f() Залежність P0,P2,Pa=f()Залежність =f() Залежність Ia0,I(g2)0=f(R0e)
Залежність Iк0=f(R0e) Залежність Uк=f(R0e)
Залежність P0,P1,Pa=f(R0e) Залежність =f(R0e)
Висновки.
В результаті виконання лабораторної роботи можна зробити наступні висновки:
Із збільшенням кута відсічки напруга Uа зменшується;
Із збільшенням кута відсічки струм Іа0 збільшується, а струм І(g2)0 і Ік зменшується;
Із збільшенням кута відсічки коефіцієнт корисної дії і коефіцієнт використання анодної напруги зменшуються;
Струм Ік0 досягає максимального значення при опорі навантаження рівному R0екр(7кОм;
Із збільшенням опору R0e потужності Ра і Р0 зменшуються;
Максимальне значення коефіцієнта корисної дії спостерігається при опорі навантаження R0e>R0екр , R0e(9кОм;
Із збільшенням опору R0e коефіцієнт використання анодної напруги збільшується.
Коефіцієнт корисної дії в режимі подвоєння частоти менший ніж в режимі підсилення;
Коефіцієнт корисної дії в режимі потроєння частоти менший ніж в режиміподвоєння частоти.