Дискретизація неперервних сигналів.. Лабораторна робота з Сигнали і процеси. Робота № 400613

Перехід до торгівельного партнера Binance

Дискретизація неперервних сигналів.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2007

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Сигнали і процеси

Група:

РТ-31

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська Політехніка” Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Кафедра теоретичної радіотехніки та радіовимірювань Лабораторна робота №4 з курсу „Сигнали і процеси” на тему: „Дискретизація неперервних сигналів ” Виконав: студент групи РТ-31 Перевірив: Колодій З.О. викладач кафедри ТРР Львів – 2007 Тема: Дискретизація неперервних сигналів Мета: Вивчення процесу дискретизації неперервних сигналів з обмеженим спектром та відновлення неперервного сигналу з дискретизованого. Теоретичні відомості У переважній більшості випадків для сигналів, які утворюються у джерелах інформації, характерні повільні зміни у часі миттєвих значень та велика тривалість. Аналіз спектральних властивостей таких сигналів показує, що їх спектральний склад в основному зосереджується в обмеженій смузі частот 0 ... (max, а спектральні складові з частотами вищими від (max практично відсутні. Такі сигнали прийнято називати сигналами з обмеженим спектром. До них насамперед можна віднести звукові сигнали у телефонному зв’язку та радіомовленні, відеосигнали зображення у телебаченні. Так, для високоякісного передавання згаданих сигналів достатньо передавати їх спектральний склад у смузі частот із верхньою граничною частотою Fmax, не більшою за 4...5 кГц; 18...20 кГц а 6,5 МГц відповідно. Сукупність миттєвих значень таких сигналів на довільному часовому інтервалі описується неперервною (нескінченною) множиною точок, кожна з яких відображає миттєве значення сигналу у відповідний момент часу і може приймати непе-рервну (нескінченну) множину значень. Отже, уся множина точок містить у собі нескінченну кількість інформації, тому вона часто є малопридатною для сприйняття, аналізу та ефективної обробки і потребує стиску первинної інформації без суттєвої втрати корисної інформації. Відзначимо, що аналогові сигнали можна безпосередньо передавати в каналі зв’язку від джерела інформації до адресата. Проте оскільки згадані сигнали перетинаються як у часовій, так і в частотній областях (є корельованими), то одночасну незалежну передачу їх від різних джерел інформації до різних адресатів в одному каналі зв’язку здійснити неможливо. З іншого боку неідеальність та нестабільність характеристик апаратури та каналу зв’язку (середовища), у яких поширюється аналоговий сигнал, завжди супроводжується спотворенням його форми та втратою корисної інформації. Зменшення спотворень та часткове усунення вказаних втрат можна досягти перетворенням неперервного сигналу в дискретний у часі або на множині значень, що еквівалентно представленню його скінченою множиною точок. Таке перетворення сигналу полегшує зберігання та обробку інформації, дає змогу збільшувати кількість сигналів, які поширюються по одному й тому ж каналу зв’язку (ущільнювати канали зв’язку), проводити стискання первинної інформації тощо. Звідси випливає, що будь який сигнал з обмеженим спектром можна записати у вигляді узагальненого ряду Фур’є , в якому при виборі ортогональних базисних функцій коефіцієнти розкладу стають рівними миттєвим значенням (відлікам) сигналу s(t) в моменти часу , і подати його у вигляді: . (3) Подання неперервного сигналу s(t) через сукупність відліків у вигляді ряду (3) дозволило сформулювати важливу для практичного використання теорему про відліки (теорема Котєльнікова): "Довільний неперервний сигнал, спектр якого не містить складових з частотами більшими ніж , повністю визначається послідовністю своїх миттєвих значень в моменти часу , відстань між якими не більше ніж секунд". Саме виконання цієї умови дає можливість відновлення неперервного сигналу із дискретизованого без спотворень (без втрати первинної інформації). Прилади іматеріали : Джерело гармонічних коливань Г3-112 , Г4-18А Осцилограф С1-101 Селективний вольтметр U-223 Частотомір Ч3-33 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА Схема експериметру : Табл. 1 f Гц 200 400 800 2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 U В 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,4 1 0,5 0,5 Визначаємо час дискретизації fв = 10 КГц Визначаємо частоту дискретизації U = 1.05 В U = 2.1 В Осцилограма дискритезованого сигналу Осцилограма відновленого сигналу Висновки: Виконавши роботу я переконався, що будь-який неперервний сигнал можна перетворити в дискретний та відновити неперервний сигнал із дискретизованого без спотворень при виконанні умови теореми Котельникова.

Лабораторна робота Сигнали і процеси

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись