Аналіз спектрів сигналів.. Лабораторна робота з Інші. Робота № 400639

Аналіз спектрів сигналів.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2015

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Інші

Група:

РТ-31

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство науки та освіти України НУ „Львівська політехніка” Лабораторна робота „Аналіз спектрів сигналів” Виконав: студент гр.31-рт Перевірив: Колодій Львів 2007р. Тема: Аналіз спектрів сигналів Мета: Ознайомлення з методиками розрахунку та експериментального визначення спектрів періодичних сигналів в гармонічному координатному базисі. Теоретичні відомості Складні сигнали, які представляють собою змінні в часі електричні величини (струм, напруга, заряд тощо), можна задавати у вигляді деякої функції часу s(t). Задаючи цю функцію, тим самим повністю визначаємо сигнал. Проте часто властивості сигналу можна описати більш економічним способом, вибравши для цього такі характеристики, які б простіше і в той же час досить повно харак-теризували сигнал з точки зору умов його передачі через радіоелектронне коло. Якщо складний періодичний сигнал s(t) задовольняє умови Діріхле (протягом періоду повторення Т має скінченну кількість розривів першого роду і скінченну кількість максимумів та мінімумів) і умову абсолютної інтегрованості , то він може бути описаний узагальненим рядом Фур'є в базисі ортогональних функцій: (1) де k - номер базисної функції; (k(t) - к-та базисна функція, для якої виконується умова ортогональності: ; (2) Тут - енергія елементарного сигналу , яку в математиці називають квадратом норми сигналу . Зауважимо, що при виконанні рівності =1 функцію називають ортонормованою; - к-тий коефіцієнт розкладу заданого сигналу у ряд Фур'є, який визна-чається з виразу: . (3) Доцільно відзначити, що визначення коефіцієнтів розкладу заданого сигналу s(t) у ряд Фур'є за допомогою виразу (3) та використання ортогональних базисних функцій забезпечує однозначне представлення цього сигналу рядом (1) з мінімальною середньоквадратичною похибкою. При використанні ортогонального базису гармонічних функцій з кратними частотами ряд (1) називають рядом Фур'є у тригонометричній формі: (4) або , (5) де - основна частота (частота першої гармоніки); А0 - постійна cкладова (середнє значення сигналу за період); та - амплітуди косинусоїдних та синусоїдних складових розкладу к-го по- рядкового номера; - амплітуда та початкова фаза к-ої гармонічної складової. Ці величини визначаються виразами: (6) Амплітуда та початкова фаза к-ої гармонічної складової визначаються через та : ; (7) Вхідні дані Табл. 1 № варі- анту Форма сигналу з табл. 2 Um (B) T (мс) ( (мс) 4 4 0,2 0,6 0,6 Математична модель та форма сигнала табл. 2 Форма сигналу Математична модель 4 Розрахункові дані Експериментальні дані Табл.3 А, мВ f, КГц 78 59 28 7,18 6 10,77 1,6 14,36 4,4 17,96 Висновок: Виконавши лабораторну роботу я виявив, що розрахункові дані не співпадають з експериментальними даними. А також перевірив, що складні сигнали можна розкласти на прості за допомогою ряду Фур'є.

Лабораторна робота Інші

2015

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись