Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інформатика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
ГРАФІКА В СИСТЕМІ MATHCAD
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт
з курсу “Інформатика інфокомунікаційних систем”
для студентів базового напрямку 050902 „Радіоелектронні апарати”
Затверджено
на засіданні кафедри
"Електронні засоби інформаційно-комп’ютерних технологій"
Протокол № ....
від „.....” .............. 2008р.
Львів - 2008
Графіка в системі MATHCAD. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Інформатика інфокомунікаційних систем” для студентів базового напрямку 050902 „Радіоелектронні апарати”. Укл. І.В. Атаманова, К.І. Янгурський.-Львів: НУ "ЛП", 2008.-20 с.
Укладачі І.В. Атаманова, к.т.н., доц.
К.І. Янгурський, к.т.н., доц.
Відповідальний за випуск Т.А. Смердова, к.т.н., доц.
Рецензент Є.В. Сторчун, д.т.н., проф.
МЕТА РОБОТИ: набути навички у побудові дво- і тривимірних гістограм, двовимірних графіків в декартових і полярних координатах, тривимірних графіків поверхонь, ліній рівня поверхонь, зображення векторних полів, просторових кривих.
І. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
MATHCAD дозволяє легко будувати дво- і тривимірні гістограми, двовимірні графіки в декартових і полярних координатах, тривимірні графіки поверхонь, лінії рівня поверхонь, зображення векторних полів, просторові криві.
Існує три способи побудови графіків в системі MATHCAD:
можна скористатися позицією Головного меню Insert, вибравши команду Graph і в списку, що розкривається, - тип графіка;
вибрати тип графіка на набірній панелі Graph, яка включається кнопкою на панелі Math;
скористатися швидкими клавішами ( вони передбачені не для всіх типів графіків).
Розглянемо детальніше команди меню Insert\Graph (зліва зображені відповідні кнопки набірної панелі Math):
X-Y Plot (X-Y Залежність) клавіша < @ >
Служить для побудови графіка функції y = f(x) у вигляді пов'язаних один з одним пар координат (xi, yi) при заданому проміжку зміни для i.
Polar Plot (Полярні координати) клавіші <Ctrl+7>
Служить для побудови графіка функції r(q), заданою в полярних координатах, де полярний радіус r залежить від полярного кута q.
Surface Plot (Поверхні) клавіші <Ctrl+2>
Служить для представлення функції z = f(x, y) у вигляді поверхні в тривимірному просторі. При цьому повинні бути задані вектори значень xi і yj, а також визначена матриця виду Ai,j = f(xi, yj). Ім'я матриці A указується при заповненні рамки-шаблону. За допомогою цієї команди можна будувати параметричні графіки.
Contour Plot (Контурний графік)
Будує діаграму ліній рівня функції виду z = f(x, y), тобто відображає крапки, в яких дана функція приймає фіксоване значення z = const.
3D Scatter Plot (3D Точковий )
Служить для точкового представлення матриці значень Ai,j або відображення значень функції z = f(x, y) в заданих точках. Ця команда може також використовуватися для побудови просторових кривих.
3D Bar Plot (3D Діаграми)
Служить для представлення матриці значень Ai,j або відображення значень функції z = f(x, y) у вигляді тривимірної стовбчикової діаграми.
Vector Field Plot (Поле векторів)
Служить для представлення двомірних векторних полів V = (Vx, Vy). При цьому компоненти векторного поля Vx і Vy повинні бути представлені у вигляді матриць. За допомогою цієї команди можна побудувати поле градієнта функції f(x, y).
3D Plot Wizard (виклик майстра для швидкої побудови тривимірного графіка).
При виборі цієї команди виникає ряд спливаючих вікон, в яких потрібно вибрати параметри побудови тривимірного графіка (задаються тип тривимірного графіка, стиль його зображення, колірна гамма). Графік по замовчанню будується на проміжку від -5 до +5 (по обох змінним).
1.1. ДВОВИМІРНІ ГРАФІКИ В ДЕКАРТОВІЙ СИСТЕМІ КООРДИНАТ
Графік функції y = f(x)
При виконанні команди Inset\Graph\Plot в документ поміщається рамка-шаблон з двома незаповненими комірками для побудови графіка. (Клавіша [@]).
У комірку, розташованому під віссю абсцис, указується незалежна змінна x. Її слід визначити заздалегідь як змінну, що приймає значення з проміжку (ранжирувана змінна).
У комірку поряд з віссю ординат необхідно задати функцію f(x), графік якої ми хочемо побудувати. Якщо ця функція була визначена заздалегідь, то в комірку досить ввести f(x), інакше слід ввести функцію, що зображається, в явному вигляді (наприклад, cos(x)).
Після введення x і f(x) в графічній області з'являться ще чотири комірки, які не обов'язково заповнювати. MATHCAD автоматично знаходить відповідні значення для xmin, xmax, ymin, ymax. Якщо ж пропоновані значення MATHCAD вас не влаштовують, ви можете задати свої.
У MATHCAD існує можливість будувати графік функції, не задаючи заздалегідь проміжок зміни незалежній змінній. По замовчанню цей проміжок приймається рівним [-10, 10].
Для представлення на одній діаграмі графіків декількох функцій необхідно виділити комірку поряд з віссю ординат і через кому ввести другу функцію. По замовчанню графік цієї функції буде представлений пунктирною лінією іншого кольору.
Криві на площини, задані параметрично
Рівняння x= f(t), y = y(t), де f(t) і у(t) неперервні при t з (а, b), що встановлюють залежність декартових координат (x, y) точки площини від значення параметра t, визначають на площині криву, задану в параметричній формі.
У випадку побудови параметрично заданої кривої, замість незалежної змінної x під віссю абсцис необхідно задати індексовану змінну xi. А поряд з віссю ординат необхідно відповідно вказати yi.
Для нанесення на графік функції окремих точок, їх координати вказуються через кому під віссю абсцис і зліва від осі ординат. Якщо потрібно вивести множину точок, то можна сформувати два вектори, один з яких містить абсциси точок, а інший - їх ординати. В цьому випадку на графіку у відповідних комірках вказуються тільки імена векторів.
Редагування графіків в декартовій системі координат
Якщо вас не влаштовує зовнішній вигляд побудованих графіків, ви можете його змінити, виділивши графік (виконавши на нім клацання, так, щоб навколо нього з'явилася рамка) і скориставшись командою Format\Graph\X-Y Plot, або, виконавши на графіку клацання правою кнопкою миші і вибравши команду Format з випадного контекстного меню (можна виконати також подвійне клацання лівою кнопкою миші). В результаті на екрані з'явиться діалогове вікно Formatting Currently Selected X-Y Plot, що дозволяє змінити вид графіка.
Дане діалогове вікно містить декілька вкладок: X-Y Axes (форматування осей), Traces (тип ліній графіків), Labels (підписи), Defaults (по замовченню).
Перша з вкладок дозволяє форматування осі координат:
Log Scale (Логарифмічна шкала) - задає логарифмічні осі, в цьому випадку границі графіка повинні задаватися додатними числами.
Grid Lines (Допоміжні лінії) - Задає відображення сітки з паралельних осям ліній.
Numbered (Нумерація) - Задає відображення підпису до маркування на осях.
Autoscale (Автомасштаб) - Задає автоматичне знаходження підходящих границь для осей. Але якщо ви самі задасте у відповідних комірках мінімальні і максимальні значення xmin, xmax, ymin, ymax, саме ці значення використовуватимуться для визначення границь графіка.
Show Markers (Показати мітки) - Якщо встановити цю опцію, то в графічній області з'являться чотири додаткові комірки для створення червоних ліній маркування, які відповідають двом спеціальним значенням x і двом спеціальним значенням у.
Auto Grid (Автосітка) - При установці цієї опції число ліній сітки визначає MATHCAD.
Axes Style (Вид осей) - Група кнопок цієї області дозволяє вибрати наступні варіанти представлення осей: Boxed (обмежена область), Crossed (перетин) - осі перетинаються в точці з координатами (0,0), None (без границь). Прапорець Equal Scales (рівний масштаб) дозволяє задати однаковий масштаб для обох осей.
Форматування осі графіка можна провести, виконавши на ній подвійне клацання.
Для зміни типу ліній графіків необхідно активізувати вкладку Traces (Слід)
Legend Lable (Ім'я в легенді) - Кожній кривій можна поставити у відповідність деякий текст, який називається легендою. Легенда відображається в нижній частині графічної області, а поряд з кожною легендою відображається тип лінії відповідної кривої.
Symbol (Символ) - Дозволяє вибрати символ для кожної точки кривої (плюс, хрестик, кружок та ін.)
Line (Лінія) - Можна вибрати один з наступних типів ліній: solid (суцільна), dash (штрихова), dot (точкова) або dadot (штрихпунктирна). Це поле списку доступне у випадку, якщо в полі Type (Тип) вибраний елемент lines/.
Color (Колір) - Задається колір представлення кривої на екрані.
Type (Тип) - Дозволяє вибрати один з семи видів графіка: у вигляді кривих (), у вигляді стовпців () і т.п. Спеціальним видом графіка є тип (похибка, розбіжність), що є різницею двох заданих функцій. Величина кроку незалежної змінної визначає відстань між окремими стовпцями, ступенями або лініями похибки на діаграмі.
Weight (Вага) - Дозволяє задавати товщину ліній графіка.
У нижній частині вкладки Traces розташовані опції:
Hide Arguments (Скрити аргументи) - Ця опція по замовченню відключена. В цьому випадку під ім'ям функції поряд з віссю ординат вказується поточний тип ліній. Якщо встановити дану опцію, вказівка типу ліній зникне.
Hide Legend (Приховати легенду) - По замовченню легенда не відображається. Якщо ви хочете відобразити під графіком текст легенди, його необхідно перед цим ввести в поле Legend Lable (Ім'я в легенді) і підтвердити введення, виконавши клацання на кнопці ОК.
Вкладка Labels (Мітки) дозволяє ввести заголовок графіка і підпису для осей.
У підміню Graph (Графіка) меню Format (Формат) містяться окрім інших наступні команди:
Trace (Слід) - При переміщенні в області графіка курсору миші при натиснутій лівій кнопці в полях X-Value (значення X) Y-Value (значення Y) діалогового вікна X-Y Trace відображаються координати точки, на яку вказує курсор. Якщо встановлена опція Track Data Points (Слід точок даних), то курсор-хрестик переміщатиметься уздовж графіка функції і ви зможете зчитувати поточне значення аргументу x і відповідне значення функції y = f(x). Координати поточної точки можна скопіювати в буфер за допомогою кнопок Copy X (Копіювати Х) Copy Y (Копіювати Y).
Zoom (Зміна масштабу) - За допомогою цієї команди можна збільшити фрагмент графіка, заздалегідь виділивши його протяганням мишки з натиснутою лівою клавішею. Після відпуску клавіші координати кутів виділеної області будуть відображені в полях вікна X-Y Zoom. За допомогою кнопки Zoom (Масштаб +) фрагмент можна збільшити, за допомогою кнопки Unzoom (Масштаб -) відмінити виділення фрагмента, а за допомогою кнопки Full View (Огляд) - відновити первинний вид графіка. Якщо ви збільшили фрагмент графіка, то при натисканні кнопки OK в документі відображатиметься тільки цей фрагмент.
1.2 ДВОВИМІРНІ ГРАФІКИ В ПОЛЯРНІЙ СИСТЕМІ КООРДИНАТ
Побудова полярних графіків
Для побудови полярного графіка необхідно виконати команду Inset\Graph\Polar Plot. При цьому в документ поміщається графічна область з двома незаповненими комірками для побудови графіка. (Клавіші <Ctrl +7>).
У нижню комірку вводиться полярний кут q. Його слід визначити заздалегідь як змінну, що приймає значення з проміжку (ранжирувана змінна). У ліву комірку вводиться полярний радіус r(q) або Re(r(q)) і Im(r(q)). Функція r(q) або задається заздалегідь, або її визначення вводиться безпосередньо в комірці.
Графік в полярних координатах можна побудувати і за допомогою команди X-Y Plot. Тільки в цьому випадку необхідно додатково задати наступні функції: x(q)=r(q)cos(q) і у(q)=r(q)sin(q), а в комірках для абсцис і ординат вказати відповідно x(q) і у(q)
Якщо для деяких кутів q функція не визначена (не існує радіусу з дійсним значенням, він приймає чисто уявні значення), то MATHCAD відображає на графіку тільки дійсні значення радіусу. Але за допомогою функцій Re і Im можна представити на одній круговій діаграмі графіки як дійсної, так і уявної частини функції r(q).
Форматування полярних графіків
Якщо ви хочете відредагувати графік в полярних координатах, необхідно виділити графік (клацанням лівої кнопки миші) і виконати команду Format\Graph\Polar Plot або виконати подвійне клацання на виділеному графіку. При цьому відкриється вікно Formatting Currently Selected Polar Plot (форматування полярного графіка). Це вікно містить ті ж вкладки, що і для графіків в декартовій системі координат.
Вкладка Polar Axes містить наступні елементи:
Log Scale (Логарифмічна шкала) - Використовується для створення логарифмічної r-осі.
Grid Lines (Допоміжні лінії) - Відображає сітку ліній, відповідних рівнянням r = const і q = const.
Numbered (Нумерація) - Лінії r = const і q = const забезпечуються підписами.
Show Markers (Показати мітки) - За допомогою цієї опції можна забезпечити графік двома додатковими пунктирними колами r =const. Для цього треба ввести потрібні значення радіусу в комірки, що з'явилися. Крім того, праворуч від графіка вказується мінімальний і максимальний радіус; можна збільшити або зменшити графік, ввівши в ці комірки власні значення.
Auto Grid (Автосітка) - При установці цієї опції число ліній сітки визначає MATHCAD.
Решта значень параметрів на цій вкладці і на інших вкладках ті ж самі, що і у випадку команди X-Y Plot.
1.3. ГРАФІКИ В ТРИВИМІРНОМУ ПРОСТОРІ
Побудова графіка функції z = f(x, y) у вигляді поверхні в декартовій
системі координат
Для побудови графіка поверхні можна скористатися двома способами.
Якщо вам треба тільки подивитися загальний вид поверхні, то MATHCAD надає можливість швидкої побудови подібних графіків. Для цього досить визначити функцію f(x, y) і виконати команду Insert\Graph\Surface Plot або натиснути відповідну кнопку набірної панелі Graph (комбінація клавіш <Ctrl+7>). У графічній області, що з'явилася, під осями на місці шаблону для введення треба вказати ім'я (без аргументів) функції. MATHCAD автоматично побудує графік поверхні. Незалежні змінні x і у приймають значення з проміжку [-5, 5].
При необхідності цей проміжок може бути зменшений або збільшений. Для цього необхідно виділити графік і скористатися командою Format\Graph\3-D Plot або клацнути правою кнопкою миші по виділеному графіку і в контекстному меню вибрати команду Format. У вікні 3-D Plot Format, що з'явилося, на вкладці QuickPlot Data можна встановити інші параметри зміни незалежних змінних x і у.
Для побудови графіка поверхні в певній області зміни незалежних змінних або з конкретним кроком їх зміни необхідно спочатку задати вузлові точки xi і yj, в яких визначатимуться значення функції. Після (а можна і до) цього треба визначити функцію f(x, y), графік якої хочете побудувати. Після цього необхідно сформувати матрицю значень функції у вигляді:
Ai,j = f(xi, yj).
Тепер після виконання команди Insert\Graph\Surface Plot в графічній області, що з'явилася, досить ввести ім'я матриці (без індексів).
Якщо ви хочете, щоб вузлові точки були розташовані через рівні проміжки, скористайтеся формулами, зображеними на малюнку.
Для побудови графіка ліній рівня даної функції необхідно поступати так само, як це було описано вище, тільки замість команди (Поверхні) слід вибрати команду Contour Plot (Контурний). Аналогічно, за допомогою команди 3-D Bar Plot (3-D Діаграми) можна побудувати тривимірний стовпчиковий графік даної функції, за допомогою команди 3-D Scatter Plot (3-D Точковий) - тривимірний точковий графік, а за допомогою команди 3-D Patch Plot (3-D Лоскутний) - тривимірний графік поверхні у вигляді незв'язаних квадратних площин - площин рівня для кожної точки даних, паралельних площині X-Y
Побудова графіка поверхні, заданої параметрично
Якщо поверхня задана параметрично, це означає, що всі три координати – x, у і z - задані як функції від двох параметрів u і v. Спочатку необхідно задати вектори значень параметрів ui і vj. Потім необхідно визначити матриці значень функцій координат x(u,v), у(u,v) і z(u,v).
Після вибору команди Surface Plot в MATHCAD документі з'явиться графічна область. У вільній комірці внизу області треба вказати В ДУЖКАХ імена (без аргументів і індексів) трьох матриць - x, y, z.
Форматування тривимірних графіків
Якщо вас не влаштовує зовнішній вигляд створеного тривимірного графіка, ви можете змінити його, виконавши команду Format\Graph\3-D Plot або виконавши подвійне клацання мишкою на графічній області. В результаті на екрані з'явиться діалогове вікно 3-D Plot Format, що дозволяє змінювати параметри відображення графіка. Розглянемо основні опції. Розібратися у всіх тонкощах управлінням видом графіка ви можете самостійно, побудувавши графік і поекспериментувавши, вибираючи ті або інші опції.
Діалогове вікно 3-D Plot Format містить декілька вкладок. Деякі з них розглянемо детальніше, а для інших - опишемо лише їх функціональне призначення.
На вкладці General (Загальні властивості) ви можете
в області View задати напрям погляду спостерігача на тривимірний графік. Значення в полі Rotation визначає кут повороту навколо осі Z в площині X-Y. Значення в полі Tilt задає кут нахилу лінії погляду до площини X-Y. Поле Zoom дозволяє збільшити (зменшити) графічне зображення в число разів, рівне цифрі, вказаній в полі.
в області Axes Style (Стиль осі) задати вид осей, вибравши селекторну кнопку Perimetr (Периметр) або Corner (Кут). У першому випадку осі завжди знаходяться на передньому плані. При виборі кнопки Corner точка перетину осей Ox і Oy задається елементом A0,0 матриці A.
в області Frames опція Show box (Каркас) призначена для відображення навколо графіка куба з прозорими гранями, а опція Show border (Границі) дозволяє укласти графік в прямокутну рамку.
в області Plot 1 (Plot 2...) Display as (График/ декілька графіків Відобразити як) - є селекторні кнопки для представлення графіка в інших видах (контурний, точковий, векторне поле і ін.)
Елементи вкладки Axes (Вісь) дозволяють змінювати зовнішній вигляд осей координат.
За допомогою опцій області Grids (Сітки) можна відобразити на графіці лінії, що описуються рівняннями x, y, z = const.
Якщо встановлені опції Show Numbers (Нумерація), відображаються мітки на осях і підписі до них.
При цьому поряд з осями Ox і Oy указуються не значення вузлових точок xi, yj, а значення індексів i і j, тоді як вісь Oz розмічається відповідно до проміжку, якому належать елементи матриці значень Ai,j.
Якщо встановлена опція Auto Grid (Автосітка), програма самостійно задає відстань між сусідніми відмітками на осях. Ви можете самі вказати число ліній сітки, якщо відключите вказану опцію.
Якщо встановлена опція Auto Scale (Автошкала), то MATHCAD сам визначає границі побудови графіка і масштаби по осях. Можна відключити дану опцію і для кожної осі самостійно задати границі зміни змінних в полях Minimum Value (Мінімум) і Maximum Value (Максимум).
Вкладка Appearance (Зовнішній вигляд) дозволяє змінювати для кожного графіка вигляд і колір заливки поверхні (область Fill Options); вигляд, колір і товщину додаткових ліній на графіці (область Line Options); наносити на графік точки даних (опція Draw Points області Point Options), міняти їх вигляд, розмір і колір.
Вкладка Lighting (Освітлення) при включенні опції Enable Lighting (Наявність підсвічування) дозволяє вибрати колірну схему для освітлення, "встановити" декілька джерел світла, вибравши для них колір освітлення і визначивши його напрям.
Вкладка Backplanes (Задні площини) дозволяє змінити зовнішній вигляд площин, що обмежують область побудови: колір, нанесення сітки, визначення її кольору і товщини, промальовування меж площин.
На вкладці Special (Спеціальна) можна змінювати параметри побудови, специфічні для різних типів графіків.
Вкладка Advansed дозволяє встановити параметри друку і змінити колірну схему для фарбування поверхні графіка, а також вказати напрям зміни забарвлення (уздовж осі Ox, Oy або Oz). Включення опції Enable Fog (Наявність Туману) робить графік нечітким, злегка розмитим (напівпрозорим). При включенні опції Perspective (Перспектива) з'являється можливість вказати у відповідному полі відстань до спостерігача.
Вкладка Quick Plot Data обговорювалася раніше на початку розділу.
Крива у просторі
Тривимірні точкові графіки можна використовувати для побудови зображення просторових кривих. Просторові криві задаються, як правило, у вигляді (x(t), y(t), z(t)), де t є неперервним дійсним параметром.
Оскільки при побудові тривимірної точкової діаграми MATHCAD дозволяє відображати на графіку тільки окремі точки і лінії, що сполучають їх, необхідне спочатку визначити три вектори координат - xi, yi, zi.
Просторова крива створюється командою Insert3D\Graph\Scatter Plot. Можна використовувати набірну панель Graph, вибравши відповідну піктограму. Для з'єднання точок необхідно на вкладці Appearance вікна форматування графіків вказати опцію Line.
Векторні і градієнтні поля
Команда Insert\Graph\Vector Field Plot (Поле векторів) служить для представлення двовимірних векторних полів v = (vx, vy).
При цьому векторне поле необхідно спочатку визначити як вектор-функцію двох координат - x і у. Потім задаються вектори значень вузлових точок x і у. За допомогою цих векторів компоненти векторного поля vx(x, y) і vy(x, y) генеруються у вигляді матриць значень vxi, j і vyi, j.
Так само можна побудувати градієнтне поле скалярної функції f(x,y). Градієнтне поле для функції два змінних є двовимірним векторним полем.
Як і в решті випадків, зовнішній вигляд зображення векторного поля можна легко змінити, виконавши подвійне клацання в області графіка і змінивши необхідні опції в діалоговому вікні 3-D Plot Format, що відкрилося.
Поверхні, отримані обертанням кривих навколо осей
Цікаві об'ємні фігури можна отримає, обертаючи деяку криву навколо тієї або іншої осі. Побудова цих фігур обертання схожа на параметрично задані поверхні.
При цьому необхідно забезпечити перерахунок координат точок фігури за відомими з геометрії формулам. У MATHCAD вбудована функція CreateMesh, за допомогою якої можна побудувати параметрично задані поверхні.
Приклад. Побудувати методом "QuickPlot" поверхню кулі одиничного радіусу з вирізаною чвертю, якщо параметричні рівняння цієї поверхні задаються наступними формулами:
Побудова
1. Для визначення трьох функцій від двох змінних, що виражають декартові координати точки поверхні X, Y, Z через два параметри u, v (сферичні координати - "довгота" і "широта"), надрукуйте на клавіатурі:
X(u,v):sin(v)*cos(u)[Enter]
Y(u,v):sin(v)*sin(u)[Enter]
Z(u,v):cos(v)[Enter]
Отримаєте:
- це параметричні рівняння кулі радіусу 1.
2. Клацніть на вільному місці робочого листа, встановлюючи там візир вводу (червоний хрестик „+”).
3. Для встановлення шаблону 3D графіка можна використовувати команду меню Insert\Graph\Surface plot або комбінацію клавіш <Ctrl+2>.
4. У комірку вводу графічної області введіть в дужках через коми імена параметричних функцій (X, Y, Z).
5. Двічі клацніть на щойно побудованому графіку, викликаючи вікно форматування. У нім, на вкладці Quick Plot Data встановіть властивості
- у групі Range 1
start = 1.57 (число )
end = 6.28 (число 2()
- у групі Range 2
start = 0
end = 3.14 (число ()
і натисніть OK.
Отримаєте:
6.Двічі клацніть на графіку справа. У вікні форматування, на вкладці Appearance (Зовнішній вигляд) виберіть опції "Fill Surface" (Зафарбовування поверхні) і "Colormap" (Колірна карта) і натисніть OK.
Отримаєте на екрані:
ІІ. ЛАБОРАТОРНЕ ЗАВДАННЯ
Побудова графіків функцій, заданих явним виразом
Задати ранжирувану змінну х, що змінюється від 0 до (/2 з кроком 0,1; визначити функцію f(x) = x(Sin(2x)2, побудувати її графік.
Визначити зміну цілого індексу i від нуля до 15, xi = i/10, yi = xi(Sin(2xi)2, побудувати графік функції yi(xi).
Побудувати графік функції g(x, y) = x2 - y2, де змінні x і у змінюються від -5 до 5.
Побудувати методом "QuickPlot" графік функції двох змінних
.
Виконати зафарбування отриманої поверхні.
Отримати графік в новому ракурсі з наступними параметрами:
Rotation: 0; Tilt: 15; Twist: -30.
Представити отриману поверхню у вигляді контурного графіка.
Побудова графіків функцій, заданих параметрично
Побудувати сферу. Її параметричне представлення має вигляд:
Число точок N = 30.
Побудувати графіки функцій, заданих полярно:
6. Побудувати просторову криву:
Збільште число точок N, повторіть побудову попереднього графіка; поекспериментуйте, міняючи різні параметри відображення графіка .
Навчальне видання
МАТЕМАТИЧНИЙ ПРАКТИКУМ В СЕРЕДОВИЩІ MATHCAD.
ПРОСТІ ОБЧИСЛЕННЯ І РЕДАГУВАННЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт
з курсу “Інформатика інфокомунікаційних систем”
для студентів базового напряму 6.0910 „Електронні апарати”
Укладачі І.В. Атаманова, канд. техн. наук, доцент.
К.І. Янгурський, канд. техн. наук, доцент.
Редактор
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора