Особливості роботи відеоадаптерів. Графічні прискорювачі. Курсова робота з Методика професійного навчання. Робота № 480193

Перехід до торгівельного партнера Binance

Особливості роботи відеоадаптерів. Графічні прискорювачі

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Луцький національний технічний університет

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2012

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Методика професійного навчання

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство науки і освіти України Луцький державний технічний університет Кафедра «КТПН» Курсова робота з дисципліни «Методика професійного навчання» на тему: «Дидактичний проект підготовки робітника спеціальності «Електромеханік по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання» з поглибленою розробкою технологій навчання по темі «Особливості роботи відеоадаптерів. Графічні прискорювачі» Підготував: ст. гр. ПНК – 31 Федюк Сергій Перевірив: доц. Редько Ольга Іванівна Луцьк 2012 Зміст Вступ Розділ. 1 Аналіз вихідних умов проектування програми професійної підготовки фахівця за фахом „ Електромеханік по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання ”. Аналіз професійної діяльності фахівця Характеристика галузі господарської діяльності фахівця Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця Визначення кваліфікаційних вимог та трудових процесів, що виконує фахівець Розділ. 2 Проектування технологій навчання з теми “ Особливості роботи відеоадаптерів. Графічні прискорювачі ” курсу „ Елементи та пристрої обчислювальної техніки ” . Проектування дидактичних матеріалів Постановка цілей навчання і вибір джерел інформації Проектування плану викладення теми Проектування контурного конспекту за темою . Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань Аналіз базових знань та психологічних характеристик навчаємих Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання Проектування мотиваційних технологій навчання Вибір виду дидактичної технології. Організація початку заняття Методика мотивування навчальної діяльності студентів Методи активізації навчальної діяльності Методи формування нових знань і орієнтованої основи діяльності Методи формування виконавчих дій Методи організації зворотнього зв'язку і корекції педагогічної діяльності Методи, засоби і способи контролю результатів проведення занять Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Стратегія розвитку сучасного українського суспільства в умовах соціально-економічних реформ потребує підвищення вимог до професійної підготовки фахівців високої кваліфікації. Професійні заклади України чекають на висококваліфікованих викладачів-педагогів, які повинні навчати й виховувати нове покоління спеціалістів сучасного високопродуктивного металургійного обладнання в машинобудуванні. Нові форми організації виробництва зумовлюють ускладнення процесу навчання через значне розширення обсягу навчального матеріалу та розмежовування його тематики. Курс дисципліни «Методика професійного навчання» є головним у професійній підготовці студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з точки зору педагогічної діяльності інженера-педагога. Дисципліна «Методика професійного навчання» завершує вивчення циклу психолого-педагогічних дисциплін, до складу яких, окрім неї, входять: «Теорія і історія педагогіки», «Професійна педагогіка», «Психологія»” (разом з її спеціальними курсами). Процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів має забезпечити розуміння сутності та змісту методичної діяльності; усвідомлення механізму трансформування технічного знання в педагогічну систему навчання та методику дидактичного проектування на рівні спеціальності, дисципліни та теми. Об’єктом дослідження даного курсового проекту є процес підготовки фахівця за спеціальністю «Електромеханік по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання». Предмет дослідження – технології навчання по темі «Особливості роботи відеоадаптерів. Графічні прискорювачі». Метою дослідження є визначення змісту і технології теоретичної підготовки працівників, які б враховували останні тенденції розвитку виробництва і відповідали умовам організації навчального процесу. Завдання педагогічного дослідження: 1. Провести аналіз умов реалізації професійної діяльності фахівця за фахом «Електромеханік по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання». 2. Здійснити програму професійної підготовки спеціаліста. 3. Обґрунтувати доцільність вибраного змісту, об’єму і послідовності викладу навчального матеріалу по темі «Особливості роботи відеоадаптерів. Графічні прискорювачі». 4. Визначити технології навчання майбутнього спеціаліста на рівні теми лекції і обґрунтувати свій вибір. Результатом дослідження є сформовані професійно – необхідні знання і вміння у електромеханіка по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання. Розділ 1. Аналіз вихідних умов проектування професійної підготовки фахівця за фахом “ Електромеханік по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання ” Аналіз професійної діяльності фахівця Характеристика галузі господарської діяльності фахівця. Все, що пов'язане з електрикою та її проявами, стало невід'ємною часткою життя сучасної людини. Зараз електрика втілена в потужні галузі науки, техніки, економіки і освіти світового суспільства. З урахуванням різноманітності використання її досягнень, склалися дві найважливіші галузі: Електромеханіка та Електротехніка. До галузі електромеханіки належать всі електромеханічні перетворювачі енергії (двигуни, генератори, спеціальні перетворювачі), електроприводи, апарати і системи управління будь-яких механізмів: роботів, верстатів, різноманітних підйомно-транспортних механізмів, електротранспорту, побутової техніки тощо. До галузі електротехніки відносяться пристрої і технічні засоби для виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії, а також електротехнології на всіх підприємствах, в усіх галузях господарства. Актуальність та важливість для суспільства цих спеціальностей в сферах освіти, дослідження, проектування, промислового виготовлення та експлуатації електрообладнання підтверджується стійким попитом на випускників даних спеціальностей. Електромеханіка – фундаментальна наука, яка вивчає електромеханічне перетворення енергії і відчутно впливає на матеріальну культуру сучасної цивілізації. Технічне застосування електромеханіки базується на глибоких знаннях фізики й математики, електротехніки й електроніки, механіки та матеріалознавства, кібернетики й обчислювальної техніки та наочно виявляється в таких складних і екологічно чистих електромеханічних перетворювачах, як електричні машини. Сучасні електричні машини - електрогенератори розмаїтих електростанцій, електродвигуни постійного і змінного струмів. Без електричної машини неможливо уявити сучасної дитячої іграшки і космічного апарата, електропобутової, авіаційної, морської, військової і медичної техніки тощо. Дві третини виробленої на Землі електроенергії перетворюють у механічну електричні двигуни, які складають ядро автоматизованого електроприводу. Сучасний електропривід – це складні технічні комплекси з виконавчих електродвигунів, різноманітних давачів технологічних процесів, пристроїв контролю, захисту, діагностики та керування. Характерним виявом електромеханічних систем у всіх галузях виробництва є маніпулятори і роботи. 1.1.2. Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця Діяльність кваліфікованого робітника – це діяльність, що здійснюється по заданому алгоритму, характеризується однозначним набором відомих операцій в рамках вузлів чи окремих елементів технологічного процесу. Професійна діяльність, перш за все, має на увазі виконання конкретних завдань з застосуванням спеціальних навичок праці. Електромеханік здійснює діяльність як в приміщенні, так і поза приміщенням. Для виконання основного завдання діяльності, електромеханіку професійна взаємодія з людьми не потрібно. Зазвичай професійне спілкування відбувається безпосередньо. Для робітника спеціальності “ Електромеханік по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання ” передбачаються наступні види професійної діяльності: Таблиця 1.1. Види діяльності Електромеханік по ремонту і експлуатації розрахунково – обчислювальних машин 3-го розряду. Технологічна Розбірка, ремонт, збірка, регулювання складних механізмів, підтримання у робочому стані рухомих елементів верстата. Організаційна забезпечення механізованого та автоматизованого виробництва, наявність знань з приводу протипожежної безпеки, безпеки праці та організація робочого місця електромеханіка по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання, а також обслуговування системи котирувальних апаратів, організація робочого місця механіка. Професійне призначення і місце використання робітника за професією «Електромеханік по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання» Ринок праці – ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою працю, а фірми - виробники товарів та послуг (працедавці) – потребують її. На ринку праці встановлюється ціна праці – ставка заробітної плати – та обсяг використання праці. Ринок праці - одна з найбільш мінлива сфера економіки. Тому спрогнозувати, які професії будуть більш жаданими, а які будуть мати менший попит в наступні п'ять років досить складно. Проблема визначення майбутнього ринку праці пов’язана з потужним та швидким розвитком сучасних технологій, але сюди можна додати ще і вплив вільного ринку, напрямок світових тенденцій та держави. Проаналізувавши дії фахівця – визначили місця його використання. Дана інформація представлена в таблиці 1.2. Таблиця 1.2. Види діяльності (трудові процеси) фахівця. Місця використання фахівця. Технологічна: Розбірка, збірка, Ремонт устаткувань, регулювання, оцінка їх якості. Організаційна: наявність знань з техніки безпеки, противопожежної безпеки, попередня організація робочого місця. Заводи, фабрики, підприємства, технологічні майстерні, спецвузавтоматика, автомобільний завод «ЛУАЗ», виробниче об’єднання «Електротермометрія», відкрите акціонерне товариство «Луцький підшипниковий завод» Виконаємо структурний аналіз професійної діяльності підготовлюваного робітника, який проходить підготовку. Даний аналіз включає: функції, процедури, предмети, засоби, умови і продукти праці. Функціональна структура діяльності фахівця Найменування функцій (труд. процесу операцій) Предмет діяльності Матеріальні засоби діяльності Процедури діяльності Продукт діяльності Вимоги до спеціаліста Знання (розум. уміння) Уміння (практик. уміння) 1 2 3 4 5 6 7 Організа- ційна Колектив, видача інструкцій, технологічна документація, правила з техніка безпеки та правила з протипожеж ної безпеки. Документація, яка містить інструкції з техніки безпеки та протипожеж ної безпеки. Фактичний план робіт. Провести вхідний інструктаж серед персоналу за допомогою усної форми. Ознайомити робочий персонал з планом робіт на поточний день. Проінструк тований колектив, складений план робіт. Технологічні процеси при ремонті і обслуговуван ні засобів автоматики і технічного обладнання Розрізняти по очевидним признакам технологічні процеси при ремонті і обслуговуван ні обчислюваль ної і копіювальної техніки.. Технологіч на: Підготов ча Підготовка робочого місця механіка верстатів, а також підготовк обладнання до роботи. Паспорт на готовий виріб Вимикання живлення на обладнання та верстати, увімкнення необхідної для роботи техніки, провести ініціалізацію обладнання. Вимкнені обладнання та верстати, заучування технічної документації і правила ТБ. Основні технологічні процеси ремонту і обслуговуванню засобів автоматики і технічного обладнання Радіоматеріали, індикатори, комплектуючі, різні компоненти для ремонту та обслуговуван ня. Монтаж Парвила і способи організації робочого місця при складанні і монтажу прости електросхем Монтаж, матеріали, деталі, вироби. Правила і способи організації робочого місця при складанні монтажу простих електросхем. Вимоги безпеки праці при монтажу простих електросхем Організоване технічнеобслуговування, сформульо вано планово попереджу вальний ремонт. Електричні властивості найбільш розповсюджених електромате ріалів Условні графічні обозначення елементів простих і складних електросхем у технічній документації Контро-льна Контрольно обчислюва льні прилади використо вувані для ремонту і обслуговування Контроль обробленої деталі за допомогою контрольно-вимірюваль ного інструмента, візуальний контроль. Запустити до роботи верстати або систему, оцінити їх поточні робочі параметри (температуру, швидкість оберту вала, напругу живлення), встановити заготовку та отримати оброблену деталь за визначений час, та яка відповідатиме нормам якості, провести контрольні виміри обробленої деталі. Якісно оброблена деталь, яка відповідає заданим параме трам. Злагоджена робота верстатів. Основні фізичні та механічні властивості матеріалів, які оброблює, квалітети та параметри шорсткості, показники обробленої деталі. Встановлю вати та змінювати деталі після їх обробки, перевіряти якість оброблених деталей візуально та за допомогою контрольно-вимірюваль ного інструмента. Згідно “Довідника кваліфікаційних характеристик робіт і професій працівників” для виконання своїх безпосередніх обов’язків електромеханіку по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання необхідна професійно-технічна або неповна вища відповідного напрямку підготовки (кваліфікований робітник або молодший спеціаліст) без вимог до стажу роботи. Визначення кваліфікаційних вимог фахівця Для того, щоб отримати спеціальність “електромеханік по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання” потрібно закінчити вищий навчальний заклад відповідного напрямку підготовки. По закінченню вищого навчального закладу студент отримує кваліфікаційний рівень – повна або базова вища освіта (спеціаліст або бакалавр). Електромеханік по засобам автоматики і прикладам технічного обладнання, який бажає працювати по спеціальності, повинен мати певні уміння і навички: Повинен знати: основи проектування електричних машин постійного і змінного струму. Основи будови та принципи розрахунку сучасних систем електроприводу технологічних установок. Технологічні процеси при ремонті і обслуговуванні засобів автоматики і технічного обладнання. Основні технологічні процеси ремонту і обслуговуванню засобів автоматики і технічного обладнання. Електричні властивості найбільш розповсюджених електроматеріалів, основні фізичні та механічні властивості матеріалів, які оброблюються, показники оброблених деталей. Основні технічні засоби автоматизації технологічних процесів, їх технічні та експлуатаційні характеристики. Принципи побудови і функціонування систем автоматизації технологічних процесів. Способи та принципи керування технологічними об’єктами керування. Повинен уміти: розрізняти по очевидним признакам технологічні процеси при ремонті і обслуговуванні засобів автоматики і технічного обладнання. Встановлювати та змінювати деталі різних механізмів. Створювати моделі електромеханічних пристроїв та систем. Завантажувати та використовувати спеціалізоване програмне забезпечення. Проектувати, монтувати та випробовувати електромеханічні пристрої та системи. Застосовувати знання на практиці. Організовувати експлуатацію та ремонт електромеханічних пристроїв та систем. Аналізувати інформаційні потоки з метою визначення частоти збору та рівнів дискретизації сигналів для систем керування, обробки та передачі інформації, в тому числі для систем реального масштабу часу. Налагоджувати, градуювати і визначати метрологічні характеристики окремих засобів вимірювання та вимірювальних систем з допомогою схем метрологічної перевірки, використовуючи зразкові засоби вимірювання; імітатори сигналів. Розділ 2. Проектування технологій навчання з теми «Особливості роботи відеоадаптерів. Графічні прискорювачі» з курсу «Елементи та пристрої обчислювальної техніки» 2.1. Проектування дидактичних матеріалів 2.1.1 Постановка цілей і вибір джерел інформації В результаті проведення лекції студенти повинні знати: Зміст знань Рівень засвоєння Характеристика рівня Принцип функціонування відеоадаптерів, графічних прискорювачів Ознайомчо-орієнтовний Студенти отримують базові поняття про призначення та основні технологічні принципи функціонування відеоадаптерів, графічних прискорювачів Конструктивні особливості відеоадаптерів, графічних прискорювачів Поняттєво-аналітичний Розглядається будова відеоадаптерів, графічних прискорювачів Режими роботи відеоадаптерів, графічних прискорювачів Поняттєво-аналітичний Розглядаються різні режими роботи відеоадаптерів, графічних прискорювачів Продуктивність відеоадаптерів, графічних прискорювачів Ознайомчо-орієнтовний Студенти розглядаються фактори що впливають на продуктивність та швидкодію основної пам’яті ЕОМ Технологія виробництва відеоадаптерів, графічних прискорювачів Ознайомчо-орієнтовний Студенти вивчають технологічні особливості виготовлення відеоадаптерів, графічних прискорювачів Особливості заміни відеоадаптерів, графічних прискорювачів Ознайомчо-орієнтовний Студенти вивчають особливості підключення та заміни відеоадаптерів, графічних прискорювачів Оскільки дана лекція містить теоретичний характер, то особливі вимоги ставляться до засвоєння її змісту. Зміст умінь Рівень сформованості Характеристика рівня Охарактеризувати будову сучасного відеоадаптера, графічного прискорювача Самостійно Без опори на джерело інформації охарактеризувати будову відеоадаптера, графічного прискорювача Проаналізувати функціональну структуру відеоадаптера, графічного прискорювача Самостійно Вміти оцінити переваги чи недоліки тих чи інших змін в конструктивних та продуктивних особливостях відеоадаптера чи графічного прискорювача Схематично зобразити принцип утворення зображення на моніторі Самостійно Без опори на джерело інформації охарактеризувати вміти схематично зображувати принцип утворення зображення Основна і додаткова література з теми заняття: З особливістю роботи відеоадаптерів та графічних прискорювачів можна ознайомитись як із спеціальної літератури, так і з Інтернет-джерел. При розгляді даної теми будемо використовувати наступну літературу: 1.Жутаєв М.В., Відеоадаптери і відеомонітори EGA,VGA, Super VGA, М.1992. 2.Столингс В. Структурная организация и архитектура ком-пьютерных систем. — М.: Вильямс, 2002. — 896 с. № п/п Найменування показника якості К Значення P і N Підручник№1 Підручник№2 P N P N 1. Повнота відображення матеріалу, що вивчається 5 4 20 3 15 2. Логічність викладу 4 5 20 3 12 3. Відповідність термінів і символів до базової науки 4 5 20 5 20 4. Доступність викладу 5 5 25 4 20 5. Відповідність до навчальної програми 4 4 16 3 12 6. Відповідність послідовності викладу теми до навчальної програми 5 5 25 4 20 7. Зв'язок з практикою 3 4 12 3 9 8. Чіткість рубрикацій (структури) 3 5 15 4 12 Разом: N= 154 N= 120 Зробивши аналіз літератури бачимо, що підручник під номером 1 набрав більшу суму балів, а отже є базовим при викладі даної теми. Проектування плану викладення теми План 1. Принципи растрової та векторної графіки. 2. Організація регістрів відеоадаптерів. 3. Управління палітрами. 3.1. Бітові плани (карти). 3.2. Відеосторінки. 4. Програмно-апаратна акселерація. 5. Стандарти відеокарт: CGA, EGA, HGC. 6. Стандарт аналогових відеоадаптерів VGA, SVGA, XVGA. 7. Характеристики відеоадаптерів. 7.1. Відеопам’ять. 7.2. Драйвери відеоадаптерів та їх ініціалізація. 8. Характеристики моніторів. 8.1. Цифрові й аналогові монітори. 8.2. Мультичастотні монітори. 8.3. ЖКІ та плазменні монітори. 8.4.Драйвери моніторів та їх ініціалізація. 9. Енергозбереження. Висновки 2.1.3. Проектування контурного конспекту за темою: “Особливості роботи відеоадаптерів” Внутрішня шина адаптера призначена для високопродуктивного обміну даними між відеопам'яттю, графічним акселератором і зовнішнім інтерфейсом. Типова розрядність каналу даних у цієї шини зараз складає 32 біт, не рідкість адаптери і з 64-бітною шиною. Блок зовнішнього інтерфейсу пов'язує адаптер з однією з шин комп'ютера. Якщо раніше для графічних адаптерів використовували шину ISA (8 або 16 біт), то сучасні графічні адаптери використовують в основному високопродуктивні шини. В даний час для цих цілей використовується канал AGP та PCI-expres. Блок інтерфейсу монітора формує вихідні сигнали відповідного типу (RGB-TTL, RGB-Analog, композитне відео або S-Video). Цей же блок відповідає за діалог з монітором: в найпростішому випадку – читання біт ідентифікації (для VGA-моніторів), а в складнішому – обмін даними по каналу DDC. Модуль розширення BIOS (Video BIOS) зберігає код драйверів відеосервісу (INT10h) і таблиці знакогенераторів. Цей модуль з'явився з адаптерами EGA і VGA і забезпечує можливість установки будь-якої карти, не замислюючись над проблемами програмної сумісності. Модуль розширення отримує управління для ініціалізації графічного адаптера практично на самому початку POST (до тестування основної пам'яті), і його заставка з'являється на екрані до заставки системної BIOS. Модуль має початкову адресу C0000h, його розмір залежить від моделі адаптера: кінцева адреса EGA BIOS – C3FFFh, VGA BIOS – C7FFFh. Відеокомпоненти можуть включати апаратну підтримку різних кодеків (частіше всього – MPEG-плейєр), засоби підтримки відеооверлеїв, фрейм- граббер, TV-тюнер. Відеопроцесор (Graphics Processor, графічний процесор), основне заняття якого - обрахування фігур в двомірній (2D Graphics) і тривимірній (3D Graphics) графіці. 2.2. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових студентів 2.2.1. Аналіз базових знань та психологічних характеристик Тут здійснюється аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості в учнів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і навчального предмета. Аналізуючи базові знання студентів, потрібно, перш за все, визначити, що для них є базовим матеріалом. Базовий матеріал – це всі відомості, що за змістом зв’язані з даною темою і знання яких робить для студента новий матеріал доступним. Лекційне заняття розраховане на студентів третього курсу факультету комп’ютерних наук і інформаційних технологій, зокрема групи ПНК – 31, для визначення психологічної характеристики суб’єктів учіння проводимо тестування за типом темпераменту та показниками середніх балів з опорних дисциплін. Відповідно до здійсненого аналізу робимо кругові діаграми успішності студентів з різним типом темпераменту. Для визначення психологічних характеристик суб’єктів учіння проводимо тестування не всієї групи, а лише кількох студентів: Вітюк Богдан Завадський Роман Пашкова Ірина Шульгач Юрій Шестерина Катерина Провівши тестування з’ясувалося, що: Вітюк Богдан - флегматик Завадський Роман - флегматик Пашкова Ірина - холерик Шульгач Юрій - меланхолік Шестерина Катерина – сангвінік Діаграма успішності студентів групи ПНК- 31 згідно середнього балу Здійснимо аналіз емоційно-вольових якостей навчаємих для кращого розуміння їх емоційних і вольових якостей, тест розроблено Тейлором та Айзенком. На основі тестування студентів групи ПНК- 31 здійснимо аналіз психологічних характеристик навчаємих на визначення їх тривожності та імпульсивності. Діаграма тривожності за Тейлором студентів групи ПНК- 31 Діаграма імпульсивності за Айзенком студентів групи ПНК- 31 2.2.2. Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання Процес навчання передбачає перетворення об´єкта вивчення та перетворення досвіду учня, здійснюваного на основі перетворення об´єкта вивчення. Усе це приводить до необхідності виділення в об´єкті вивчення предмета вивчення і пред´явлення його учням. Елемент дидактичної системи, який відповідає на запитання "Чим, за допомогою чого вчити?" допомагає учителеві виділити і пред´явити учням для засвоєння предмет вивчення, і є засобом навчання. До засобів навчання належать підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії та інші. Технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомаг-нітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагмен-ти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), ві-деозаписи, радіо- і телевізійні передачі. Є багато різноманітних варіантів класифікації ТЗН: за функціональним призначенням; за принципом роботи; за характером дії на органи чуття; за ступенем автоматизації. Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система навчання, що передбачає проведення занять з усіх предметів у навчальних кабінетах, обладнаних посібниками, літературою, дидактичними матеріалами, технічними засобами, а також позаурочних занять. Така система сприяє швидкому «проникненню» учнів у предмет, що вивчається на уроці; створює кращі можливості для використання наочності, ТЗН та умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями. Щоправда, вона створює і певні проблеми, пов'язані з труднощами у складанні розкладу занять, підтриманні санітарного стану в класі; зайві пересування в коридорах. Серед багатьох типологий дидактичних засобів простотою відрізняється класифікація, здійснена Эдвардом Флемінгом і Яном Якобі. Вони підроз-діляють дидактичні засоби на три групи: 1. Природні засоби, що безпосередньо представляють саму дійсність. 2. Технічні засоби, що побічно відображають дійсність. До цієї групи відносять візуальні, аудіовізуальні, маніпуляціцні, автоматичні засоби і моделі. 3. Символічні засоби, що представляють дійсність за допомогою відповідної символіки, наприклад живого і друкованого слова, звуків, технічних малюнків, графіків і т.п. Всі вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу. Ця класифікація, так само як і багато інших, не відповідає всім логічним вимогам, оскільки між технічними і символічними засобами лінію демаркації установити важко. Представляючи трохи ширше власну класифікацію, я усвідомлюю її відносну недосконалість. Але вона необхідна для характе-ристики найчастіше використовуваних на всіх щаблях школи дидактичних засобів. Ця класифікація включає такі категорії: Прості засоби: 1. Словесні засоби: насамперед підручники й інші друковані тексти. 2. Прості візуальні засоби: оригінальні предмети, моделі, картини, діаграми, карти. Складні засоби: 1. Механічні візуальні засоби, що дозволяють передавати зображення за допомогою технічних пристроїв, наприклад фотоапарата, діаскопа, епідіаскопа, мікроскопа, телескопа. 2. Аудіювальні засоби, що дозволяють передавати звуки і шуми - за допомогою програвача, магнітофона або радіо. 3. Аудіовізуальні засоби, що об'єднують зображення із звуком: звуковий фільм чи телебачення. 4. Засоби, що автоматизують процес навчання, до яких можна віднести дидактичні машини, лінгвістичні кабінети, називані мовними лабораторіями, а також комп'ютери чи електронні й аналогові цифрові машини. Ця класифікація підкреслює певну особливість перерахованих засобів, послідовність її позицій вибудована від простого до складного, що дозволяє усе більш повно заміняти усе більше дій вчителя й учня. Якщо в тексті підручника друковане слово тільки заміняє живу мову вчителя, то візуальні й аудіювальні засоби з третьої і четвертої груп дозволяють одержати нову якість, що жива мова могла тільки описати, але не відтворити. Легко собі уявити, як ці засоби збагачують дидактичний процес і підвищують його ефективність. Ще більші можливості містяться в засобах п'ятої і шостої груп. Вони можуть репродукувати усі вербальні дії вчителя і, крім того, усе багатство звуків і зорових образів. У зв'язку з цим як складні засоби вони можуть у значно більшому ступені збагачувати дидактичний процес, ніж засоби, віднесені до першої і другої груп, що ми називаємо простими засобами. При викладанні теми “Особливості роботи відеоадаптерів. Графічні прискорювачі” будуть використовуватись наступні засоби навчання: Прості словесні – розповідь. Прості візуальні – схема структури ЕОМ та місце відеадаптора в ній. Складні візуальні – навчальний фільм не тему: «Відеоадаптер як складова ЕОМ. Будова та функціонування» Технічні навчальні засоби – комп’ютер. Прості візуальні засоби допомагають повноцінному розкриттю та засвоєнню змісту навчального матеріалу, а інколи слугують самостійним джерелом інформації. Дані дозволяють нам зробити висновок про необхідність обов’язкового поєднання педагогом словесних і несловесних, зорових та наочних методів навчання. 2.3. Проектування мотиваційних технологій навчання 2.3.1. Вибір виду дидактичної технології Особливістю змісту даної лекції є те, що студенти дещо знайомі з будовою основної пам’яті ЕОМ щез шкільного курсу інформатики та обчислювальної техніки. Тому технологію навчання слід побудувати так, щоб максимально використати знання і вміння студентів. В даному випадку слід вибрати метод пояснювального навчання. Завдяки йому викладач може зацікавити учнів у пошуку рішень на поставлені задачі, що, відповідно, збільшує самостійну роботу студентів. Тобто, в такий спосіб можна створити навчальні умови, коли студент зацікавлений і проявляє інтерес до вирішення невідомої задачі або проблеми. Саме візуальне представлення будови та принципів функціонування відеадаптерів, графічних прискорювачів дають можливість зацікавити студентів навчальним матеріалом, підвищити інтерес до його сприйняття. Наукою доведено, що зорове сприйняття інформації є на 80% продуктивнішим за інші методи. Завдяки використанню плакатів і слайдів викладач має змогу дати студентам набагато більше матеріалу ніж це можливо з використанням лише голосового контакту(бесіди). Таким чином, поєднання словесних та наочних методів є просто необхідним у процесі навчання. Як підтвердження цього, можна навести дані ООН, згідно яких відомо, що людина запам'ятовує лише 10% прочитаного, 20% почутого і 30% побаченого. Якщо людина і чує, і бачить, рівень його запам'ятовування збільшується до 50%. 2.3.2. Організація початку навчання Початок лекційного заняття відбувається за такою послідовністю: викладач одночасно з дзвінком заходить в аудиторію та вітається зі студентами. Студенти в знак поваги до викладача студенти піднімаються із-за парт та вітаються у відповідь. Викладач зарошує студентів сідати і протягом наступних кількох хвилин (3-5хв.) проводить перекличку, відмічаючи відсутніх на занятті студентів. Далі озвучується тема лекційного заняття, мета і питання, які будуть розглядатися під час даної лекції. 2. 3. 3. Методика мотивування навчальної діяльності студентів Визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація. Вона може бути внутрішньою або зовнішньою щодо діяльності, однак завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб'єкта цієї діяльності. Передумовою успіху в ній є сформованість спонукальної сфери, розвиток якої потребує цілеспрямованого педагогічного впливу. Мотив (франц. motif, лат. motus - рух) - спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб людини. Мотивація - система спонукань які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість. Навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність студента, його готовність до засвоєння знань. Потреба не визначає характеру діяльності, її предмет окреслюється тоді, коли людина починає діяти. Спонукальна (мотиваційна) складова навчальної діяльності охоплює пізнавальні потреби, мотиви і сенси навчання. Важливою умовою учіння є наявність пізнавальної потреби і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самовираження. Емоційне переживання пізнавальної потреби постає як інтерес. Мотивуючий вступ – на даному етапі потрібно зацікавити слухачів у матеріалі що буде вивчатись. Потрібно пояснити студентам що на даному етапі розвитку суспільства, ринку праці та технологій на яких будується сучасна ЕОМ просто необхідно знати будову та функціональне призначення складових елементів ЕОМ. Мотивація навчального процесу на лекції Етапи заняття Методичні прийоми мотивування Початковий етап (в даній частині лекції відбувається залучення студентів до навчального процесу) На даному етапі можна застосувати вступну мотивацію, яка може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того чи іншого предмета або явища, на яке буде спрямовано весь процес навчання. При цьому основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація, до яких належать такі прийоми навчання: віднесення до особистості, віднесення до ситуації, приголомшення, виступ із цитатою, питанням, попереднє відвідування підприємств, попередній показ досліджуваного явища, процесу. Наступним етапом заняття є підтримка атмосфери зацікавленості навчальним матеріалом студентами Для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності використовується поточна мотивація. Вона може здійснюватися різними методами навчання відповідно до етапів формування діяльності: • у процесі його пояснення (бесіда, лекція, розповідь); • у ході виконання практичних завдань (розв’язання задач, вирішення завдань, виконання лабораторних робіт); • у процесі контролю (поточний, підсумковий, заключний тощо). Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є орієнтація навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мовленні практичного використання теоретичних положень, які наводяться. Основні прийоми поточної мотивації на етапі формування і контролю діяльності: надання права вільного вибору завдань, створення завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань, позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності. 2.3.4. Методи активізації навчальної діяльності Для того, щоб активізувати навчальну діяльність слід у формах організації спільноі діяльності суб'ектів пізнання розгорнути в модельному вигляді зміст навчання, "зобразити" професійну діяльність в максимально можливій повноті і тим самим адекватно засвоїти, а точніше, присвоїти професійну діяльність. Знания при цьому засвоюються не заради самого засвоення або успішного складання екзаменів. Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності – це сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного впливу на учнів, що (порівняно з традиційними методами навчання) першою чергою спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв'язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування. Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності слухачів ефективно поєднуються з іншими загальними дидактичними методами (пояснювально-ілюстративним, репродуктивним, проблемного викладу, частково-пошуковим, дослідницьким), доповнюють та урізноманітнюють їх, а також органічно вписуються в педагогічний процес і відповідають умовам педагогічного середовища вищих навчальних закладів зі сталими гуманно-демократичними засадами. При викладі матеріалу лекції на тему: «Особливості роботи відеоадаптерів. Графічні прискорювачі» будуть використані наступні методи активізації: проблемні та активізуючі запитання, елементи діалогу та дискусії, звернення до аудиторії, створення проблемних ситуацій та спонукання до пошуку оригінальних способів вирішенні проблеми. Дидактичні одиниці змісту Методи активізації 1. Поняття відеоадаптер, графічний прискорювач. 2. Конструктивні особливості функціонування відеоадаптерів в ЕОМ 3. Підключення відеоадаптерів в ЕОМ. 4. Призначення відеоадаптерів 5. Фактори, що впливають на швидкодію відеоадаптерів, графічних прискорювачів. 6. Швидкісні характеристики при безперервній передачі даних. 7. Технологія виробництва відеоадаптерів, графічних прискорювачів. Висновок Проблемне запитання: На які види поділяються відеоадаптери? Чи належить відеоадаптер до групи елементів, що складають архітектуру ЕОМ. Діалог про відомості, які вже відомі студентам. Проблемне запитання: Назвіть інтерфейс через який можна здійснити підключення відеоадаптерів? Проблемне запитання: Яка роль відеоадаптора в ЕОМ? Проблемне запитання: Які існують фактори, від яких залежить кількість переданої інормаціх за один такт?. Активізуюче запитання: Від чого залежить швидкість безперервної передачі даних у сучасних відеоадапторах? Дискусія на рахунок визначення кращого виробника відеоадаптерів, графічних прискорювачів. Бесіда на тему провідних технологій що впроваджуються в сучасні відеоадаптори. При організації активного навчання недостатньо використовувати той чи інший метод активізації, необхідно ще стимулювати активну діяльність студентів. Під час лекції в якості стимулюючих факторів використовується довіра, інтерес і важливість питання, емоційність викладу. 2.3.5. Методи формування нових знань і орієнтованої основи діяльності Мета діяльності формування нових вмінь та знань є формування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечать правильність її виконання. Орієнтована основа діяльності в педагогіці та психології умовно називають «Орієнтири» навчальної діяльності. Важливо не тільки продемонструвати, як вирішується проблема, але й розкрити процес її вирішення. Провідною метою розробки технологій формування нових знань є проектування та реалізація оптимальної орієнтовної основи діяльності, що дозволить сформувати необхідні якості професійних дій. Вибір способів формування ООД у тих, кого навчають: Найменування теми (пунктів плану) Мета навчання Тип навчання Методи викладу Наочні засоби Принципи растрової та векторної графіки. Сформувати у студентів уявлення, що являє собою растрова та векторна графіка. II Розповідь Посібники

Курсова робота Методика професійного навчання

freemaaan

04.10.2012 14:10-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись