Самостійна робота. Самостійна робота з Економіка. Робота № 485089

Перехід до торгівельного партнера Binance

Самостійна робота

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра фінансів

Інформація про роботу

Рік:

2010

Тип роботи:

Самостійна робота

Предмет:

Економіка

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти та науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра фінансів і природокористування Самостійна робота з дисципліни «Економіка природокористування» Зміст Завдання 1………………………………………………………………………….3 1.1. Розкрити суть природного середовища …………….……………………….3 1.2. Екологічна сертифікація товару ………………..............................................7 Завдання 2………………………………………………………………………….9 Завдання 3………………………………………………………………………...15 Завдання 4…………………………………………………………………….......19 Загальні висновки……………………………………………………………......24 ЗАВДАННЯ 1. 1.2 Розкрити суть природного середовища Природне середовище - біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що взаємозв'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.Людина давно живе не в «природі», а мешкає в середовищі, антропогенно зміненому, трансформованому під впливом своєї діяльності. В життєвому циклі людина і навколишнє середовище утворюють постійно діючу систему «людина — довкілля».Розглядаючи безпеку людини як поняття, що стосується сутності людського життя, сфери її діяльності і взаємозв'язків з навколишнім середовищем, ми повинні розглянути таке поняття, як «середовище», в якому живе і діє людина.Гідросфера (грец. hydro - вода, sphaira - куля) — це водяна оболонка Землі. До надземної частини гідросфери, що вкриває 70% поверхні Земної кулі, належать океани, моря, озера, ріки, а також льодовики, в яких вода перебуває у твердому стані. Основна частина води (понад 80%) перебуває у глибинних зонах Землі — в її мантії. Підземна частина гідросфери охоплює грунтові, підґрунтові, напірні й безнапірні води, тріщинні води і води карстових порожнин у легкорозчинних гірських породах (вапняках, гіпсах тощо). Усі форми водних мас переходять одна в одну у процесі перетворення. Вода у біосфері перебуває у безперервному русі, бере участь у геологічному та біологічному кругообігах речовин.Вода є основою існування життя на Землі. Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніх етапах розвитку біосфери, вода була середовищем зародження та розвитку. Без води неможливий фотосинтез, який відбувається в зелених рослинах і лежить в основі біологічного кругообігу речовин на нашій планеті. Вода — своєрідний мінерал, який забезпечує існування живих організмів на Землі. Живі організми на 60— 98% складаються з води і всі їхні життєві функціональні процеси пов'язані з водою. Обмін речовин в організмах можливий лише за наявності води, бо майже всі хімічні, колоїдно-хімічні та фізіологічні процеси відбуваються у водних розчинах органічних, та неорганічних речовин або за обов'язкової участі в них води. Процеси травлення і засвоєння їжі у травному каналі та синтез живої речовини в клітинах організмів відбувається виключно у рідкому середовищі. Втрата організмом лише 10—20% води веде до його загибелі. Без води людина може прожити не більше п'яти діб.Без води не може існувати й людська цивілізація, бо вода використовується людьми не лише для пиття, а й для забезпечення своїх санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб. Вода використовується у промисловості, побуті, сільському господарстві, як джерело енергії.Багато джерел і водоймищ мають лікувальне призначення.Але для більшості людських потреб придатна не будь-яка вода, а прісна — з вмістом мінеральних солей до 1 г/л. Незважаючи на величезні обсяги гідросфери (16млрд м3 води), прісні води становлять менше 3%. її об'єму. Доступною для використання є лише невелика частка прісних вод, що зосереджена у прісноводних озерах, водосховищах, річках та підземних водоносних горизонтах.Світовий океан — неперервна водна оболонка Землі, що оточує материки й острови. Площа Світового океану становить 361 млн км3, або 71 % земної поверхні. В ньому зосереджено понад 1370 млн км3 води, тобто 96,5% об'єму гідросфери. У Світовому океані виділяють його складові частини — океани, моря, затоки, протоки, На Землі умовно виділяють 4 океани: — Тихий — складає майже половину площі Світового океану (178,7 млн км2) і понад половини його об'єму (740 млн км3); — Атлантичний — складає приблизно 1/4 частину Світового океану за площею (91,6 млн км2) і об'ємом (330 млн км3); — Індійським — складає дещо більше 1/5 частини Світового океану за площею (76,2 млн км2) і об'ємом (283 млн км3); — Північний Льодовитий — складає лише 1/25 частину Світового океану за площею (14,7 млн км2) і 1/75 його частину за об'ємом (18 млн км3).Деякі дослідники виділяють п'ятий — Південний океан, що омиває береги Антарктиди. Море — частина океану, відділена від нього суходолом, підводними узвишшями або островами. Розрізняють внутрішні, окраїнні, міжостровні моря. В Атлантиці є море без берегів — Саргасове (його межами є течії). Затока — частина океану або моря, що далеко заходить в сушу. В деяких випадках назва «затока» історично закріпилося за водоймами, які за їх гідрологічним режимом вірніше було б називати морями (Мексиканська, Гудзонова, Перська затоки). Протока — відносно вузький водний простір, що розділяє ділянки суші І з'єднує водні басейни абб їх частини. Вітрові хвилі — коливальні рухи водної поверхні. Звичайна висота вітрових хвиль — до 4 м, рідше — до 6-7 м. Відзначено випадки, коли штормові вітри піднімали у відкритому океані хвилі висотою 20-30 м і більше. Океанічні течії — горизонтальні переміщення величезних мас води у певному напрямку і на великі відстані. Причиною течій здебільшого бувають постійні вітри. Розрізняють теплі течії, температура води яких вища від температури оточуючих океанічних вод (Гольфстрім, Куросіо та ін.), і холодні течії — із температурою води, нижчою ніж у океанічних водах (Лабрадорська, Бенгельська та ін.). Припливи і відпливи — періодичні коливання рівня води в океанах і морях, що спричиняються силами притяжіння Місяця і Сонця. Максимальний приплив — 18 м (у затоці Фанді, біля берегів Північної Америки). Цунамі — хвилі, утворювані в океані внаслідок сильних підводних землетрусів! Швидкість цунамі — до 800 км/год, висота хвиль біля берегів може сягати 15-30 м. Складовою частиною гідросфери є води суходолу, які поділяються на поверхневі і підземні. Поверхневі води — води суходолу, що постійно або тимчасово знаходяться на земній поверхні в рідкому або твердому стані у формі водних об'єктів (водних потоків, водойм), а також скупчень льоду і снігу (льодовиків, снігового покриву). Ріка —природний водний потік, що тече у розробленому ним заглибленні — річищі. Річище ріки, що постійно заповнене водою, е частиною річкової долини — заглиблення, яке потік води створював тисячі, мільйони років, розмиваючи гірські породи. Головна ріка з усіма притоками утворює річкову системі/. Територія, з якої ріка та її притоки збирають воду, називається басейном ріки, межа між басейнами сусідніх рік — вододілом. Виділяють такі види живлення рік: дощове, снігове, підземне, льодовикове. Зміни рівня води в річці визначають її режим. Режим, ріки насамперед залежить від клімату.Найдовша ріка в світі — Ніл (6671 км), найповноводніша — Амазонка (середня витрата води в гирлі становить 200 тис. м3/с). Головна ріка України — Дніпро — має довжину 2201 км і витрату води в гирлі близько 2 тис. м3/с.Ріки є джерелом прісної води для промисловості, сільського господарства, водопостачання населених пунктів, використовуються також для одержання електроенергії (на них працюють тисячі ГЕС), як транспортні шляхи, місця рибальства, відпочинку, туризму, спортивних змагань. Озеро — водойма, що утворилася в замкненому природному заглибленні на поверхні суходолу. Озерні улоговини можуть мати різне походження. Виділяють тектонічні озера (Каспійське море, Байкал та ін.), льодовикові (озера Фінляндії, Канади), загатні (Синевир у Карпатах), кратерні (Кроноцьке на Камчатці), карстові (Світязь), лиманні (Ялпуг) та ін. Озера поділяються за водним режимом на стічні — з прісною водою та безстічні — з солоною.Озера використовуються як шляхи сполучення, джерела водопостачання, місця відпочинку та рибальства. З солоних озер добувають сіль (кухонну, глауберову), магній та іншу мінеральну сировину. Видобувають також лікувальну грязь.Підземні води — води, що знаходяться в порах і пустотах гірських порід верхньої частини земної кори. Під землею вода може знаходитися у всіх агрегатних станах. Підземні води утворюються в основному за рахунок просочування вглиб атмосферних опадів під час дощів або танення снігу і льоду.Підземні води за умовами залягання можуть бути поверхнево-ґрунтовими (містяться в проміжках між часточок ґрунту), ґрунтовими (залягають у першому від поверхні землі водотривкому шарі) і міжпластовими (залягають між двома водотривкими шарами і досить часто бувають напірними, або артезіанськими). Особливий вид джерел, що фонтанують, — гейзери.Підземні води різноманітні за хімічним складом (прісні, слабо- або сильномінералізовані) та температурою (холодні або термальні).Підземні води регулюють стік рік, є рельєфоутворюючим чинником, забезпечують рослини вологою і розчиненими мінеральними речовинами: Людина використовує підземні води як джерело водопостачання. Термальні води дають теплову енергію, мінеральні і радіоактивні води використовуються в медицині. З підземної ропи одержують йод, солі, різні метали.Не всяка прісна вода може використовуватись людьми. До якості води висуваються певні вимоги залежно від галузей її використання. Найбільш жорсткими є вимоги до якості питної води та води у водоймищах, що використовуються для розведення риби. Вода повинна відповідати санітарним вимогам — гранично допустимим нормам (ГДН) вмісту тих чи інших компонентів, що забезпечують склад і властивості води. Така вода повинна бути безпечною щодо бактеріального складу, нешкідливою за вмістом і складом розчинених хімічних речовин. В основі гігієнічного нормування якості питної води лежить відповідність її санітарним нормам безпеки в епідеміологічному, патафізіологічному і токсикологічному відношеннях, а також — естетичним вимогам (нормальної реакції людини). Якщо джерела водопостачання не відповідають нормам, їх заздалегідь очищують від бактерій, позбувають зважених часток. Проте є такі забруднення, які усунути неможливо, тому така вода для використання непридатна.Показники хімічного складу води визначаються нормами вмісту — гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин, які з'яви-лися у природній воді внаслідок промислового, сільськогосподарського і комунально-побутового забруднення. ГДК обмежують загальну мінералізацію води, вміст хімічних речовин, загальну жорсткість І рН.Наша планета Земля є стиснутою з полюсів кулею — геоїдом. Будова Землі неоднорідна. Вона складається з трьох оболонок — земної кори, мантії та ядра, де різко змінюються швидкості пружних сейсмічних хвиль, викликаних землетрусами або штучними вибухами.Товща земної кори під ложем океану досягає 5—12 км, у рівнинних регіонах — 30—40 км, а під горами — 50—70 км, Мантія Землі простягається нижче земної кори до глибини 2950 км від поверхні, ядро Землі — до її центру; тобто глибини 6371 км. Відповідно з глибиною зростає тиск і щільність гірських порід, підвищується а температура. 1.2 Екологічна сертифікація товару В умовах зростаючої глобалізації ринків, товарів і послуг керівники фірм, організацій, держав все більше змушені звертати увагу на забезпечення відповідного до міжнародних стандартів рівня якості продукції та довкілля. Процеси гармонізації законодавчо-нормативної бази, безпеки товарів і послуг, охорони навколишнього природного середовища найшли своє відображення у резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Європейського союзу(ЄС), Генеральній угоді тарифів і торгівлі, стали ще більш актуальними для України у зв'язку із вступом у СОТ та призвели до необхідності підтвердження відповідності(сертифікації) продукції та послуг встановленим до неї вимогам стандартів або іншим нормативним документам, перш за все на міжнародному рівні. Ключовими положеннями нормативних засад системного екологічного управління є принципи еколого-врівноваженого розвитку, міжнародні, в тому числі європейські, програми та стандарти Міжнародної організації зі стандартизації(ISO), Міжнародної електротехнічної комісії(ІЄС), Європейського комітету зі стандартизації(CEN). Вже з ХХ ст. на перший план почали виходити інструменти екологічної політики із запобігання погіршення якості навколишнього природного середовища, і це стало можливим за умови, що уряди, виробники, споживачі, громадськість більше зважають на екологічні вимоги у своїй діяльності. Серед принципів запобігання та попереджання негативного впливу на навколишнього природного середовища виділяють: екологічні експертизи, аудит, стандартизацію, сертифікацію, маркування; запровадження сучасного екологічного управління на основі життєвого циклу продукції, послуг, систем управління якості та систем екологічної відповідності. Інноваційна стратегія забезпечення гармонізації життєдіяльності суспільства та навколишнього природного середовища передбачає вдосконалення системи стандартизації та сертифікації, їх гармонізацію з вимогами європейських законодавчих та нормативних актів. На думку Мельника Л.Г.[4], виробництво екологічних товарів і послуг є високорентабельною і ефективною сферою економічної діяльності, формуючі виробництва значно поблажливіші до навколишнього природного середовища. За Веклич О.О.[5], економіка повинна бути зорієнтована на покращення екологічної ситуації через підтримку екологічної-безпеки методів господарювання. У роботах Галушкінної Т.П., показана доцільність отримання кредитів на отримання сертифіката якості продукції у розмірі до 50% затрат на отримання сертифіката або запровадження EMAS(Environmental Management and Audit System)- система екологічного менеджменту і аудиту. Одним із інструментів реалізації інновацій щодо навколишнього природного середовища є екологічна сертифікація як процедура перевірки на відповідність вимогам законодавчо-нормативних документів. У світовій практиці екологічну сертифікацію почали впроваджувати з 1992р. на основі Директиви ЄС «Про екологічні знаки», стандарту BS 7750 «Система екологічного управління», міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 14000. Теоретичні аспекти розвитку екологічної сертифікації набувають дедалі більшого розвитку як у країнах ЄС, США , Японії , та і в усьому світі. Зокрема, це стандарти ISO 9000 і 14000, система забезпечення безпеки продукції харчування (НАССР), європейські стандарти EN 45000 та ін. В Україні гармонізовано основні стандарти ISO щодо екологічного аудиту , сертифікації систем менеджменту якості та системи екологічного менеджменту і введено в дію ДСТУ 4161-2003 «Системи управління безпекою харчових продуктів. Вимоги.» .[3]Екологічна сертифікація з часом набула широкомасштабного визнання в економічно розвинених країнах світу та, в першу чергу, дає значні економічні та екологічні результати при сертифікації СМЯ та СЕМ. За інформацією ISO, у світі вже було сертифіковано більше 800 тисяч систем менеджменту якості відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001 версії 2000 року. Світовими лідерами у цій сфері є Китай, Італія, Велика Британія, Японія. У Європі найбільша кількість сертифікованих СМЯ у Чеській Республіці(понад 11тис.), Угорщина(понад 10тис.), Польща (майже 6.5тис.). Лідерами в активізації робіт щодо впровадження і сертифікації СМЯ є Латвія(приріс у 6 разів), Чехія, Російська Федерація та Словенія (приріст у 4 рази). У сфері сертифікації СЕМ відповідного стандарту ISO 14001 станом на 2005 рік у світі сертифіковані майже 110 тисяч систем. Світовим лідером у цій сфері є Японія, Китай, Іспанія, Велика Британія, Італія, США, Німеччина. В Україні станом на 1 січня 2006р. є чинними: 1405 сертифікатів СМЯ вітчизняних підприємств, у тому числі Реєстрі системи УкрСЕПРО зареєстровано 989 чинних сертифікатів на СМЯ(ДСТУ ISO 9001-20001); 49 сертифікатів на СЕМ, у тому числі у реєстрі системи УкрСЕПРО 23 сертифіката на СЕМ(ДСТУ ISO 14001-97) вітчизняних підприємств. [2] Отже, екологічна сертифікація на даний час є актуальною та має дуже важливе значення, а саме, в першу чергу для споживачів продукції, адже все більше і більше людей турбується про екологічність і нешкідливість продукції для власного здоровя та навколишнього природного середовища. ЗАВДАННЯ 2. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЗБОРІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Розглядається діяльність підприємства яке в результаті своєї роботи забруднює: атмосферне повітря стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, водні об’єкт, а також розміщує відходи. Згідно з результатами контрольних перевірок хімічного підприємства міста Рівного зафіксовано використання як пального таких речовин: Бензин етиловий - 393 т., Бензин не етиловий - 693 т., Стиснений природний газ - 493 т. Також результати перевірки вказали на забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення в таких обсягах: Ангідрид сірчистий - 1930 т. при ліміті 1670 т., Сірководень - 1193 т. при ліміті 1150 т., Сірковуглець - 293 т. при ліміті 120 т. Крім того виявлено перевищення скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти в таких обсягах: Сульфати - 9,3 т. при ліміті 4 т., Хлориди - 9,3 т. при ліміті 1,5 т., третя речовина - 93 т. при ліміті 75 т. За цей період часу підприємство розмістило на своїй території, згідно дозволу, відходи у таких обсягах: відходи ІІ класу - 293 т., при ліміті 245 т., відходи ІІІ класу - 193 т., при ліміті 150 т., люмінесцентні лампи у кількості 661 штук (дозвіл відсутній). Визначити розміри збору за викиди забруднюючих ручовин в навколишнє природне середовище. Результати розрахунку записати у таблицю 2.1. 2.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору. Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення НС України затверджена 24.05.93 р. Міністерством НПС України. Збори розраховуються підприємствами самостійно на підставі отриманих лімітів та затверджених нормативів і сплачуються щоквартально за наростаючими з початку року показниками. Екологічні платежі розподіляються таким чином: - 10 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС сільських, селищних, міських бюджетів; - 25 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС обласних бюджетів; - 65 % - на окремий рахунок фонду охорони НПС Державного бюджету. 2.1.1. Збори за забруднення атмосфери. 2.1.1.1. Стаціонарні джерела забруднення. Пвс = ∑(Млі + Мпі х Кн) х Нбі х Кнас х Кф х Кі, де: Пвс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, грн.; Млі – річний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Мпі – річний обсяг понадлімітного викиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний викид мінус ліміт), т; Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні викиди (10). Нбі – норматив збору за викид 1 т забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту, грн./т. Кі – величина індексу споживчих цін (індекс інфляції) – 2,5. Кнас – коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (до 100 тис. – 1; 100,1 – 250 – 1,2; 250,1 – 500 – 1,35; 500,1 – 1000 – 1,55; понад 1000 – 1,80). Кф – коригуючий коеф., що враховує народногосподарське значення населеного пункту (села і міста районного значення – 1, обласні центри і міста обласного значення – 1,25, курортні місця – 1,65); Ангідрид сірчистий Пвс= Плі=1930*190*1,2*1,25*2,5=1375125 (грн) Сірководень Плі=1150*930*1,2*1,25*2,5=4010625 (грн) Пплі=(1193-1150)*930*1,2*1,25*2,5*10=1499625 (грн) Пвс=4010625+1499625=5510250 (грн) Сірковуглець Плі=120*396*1,2*1,25*2,5=178200 (грн) Пплі=(293-120)*396*1,2*1,25*2,5*10=2569050 (грн) Пвс=178200+2569050=2747250 (грн) Пвс.заг =1375125+5510250+2747250=9632625 (грн) Отже, загальна сума платежів і зборів за стаціонарні джерела забруднення становить 9632625 грн. 2.1.1.2. Пересувні джерела забруднення. Ппс = ∑Мі х Нбі х Кнас х Кф х Кі, де: Ппс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами, грн.; Мі – кількість використаного пального і-го виду, т; Нбі – норматив збору за 1 т використаного і-го пального, грн. Бензин етиловий Ппс=393*14*1,2*1,25*2,5=20632.5 (грн) Бензин не етиловий Ппс=693*11*1,2*1,25*2,5=28586.25 (грн) Стиснений природний газ Ппс=493*7*1,2*1,25*2,5=12941.25 (грн) Ппс.заг. = 20632.5+28586.25+12941.25=62160 (грн) Отже загальна сума збору за пересувні джерела забруднення становить 62160 грн. 2.1.2. Забруднення водних об’єктів. Пс = ∑(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Крб х Кі., де: Ппс – сума зборів за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, грн.; Млі – річний обсяг скиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Мпі – річний обсяг понадлімітного скиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний скид мінус ліміт), т; Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди (5); Нбі – норматив збору за скид 1 т забруднюючої речовини у водні об’єкти в межах ліміту, грн./т. Крб – регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт (для басейнів Азовського і Чорного морів – 2, Дунаю, Дніпра (від Каховського гідровузла до Чорного моря), Сіверського Донця, Міуса, Кальміуса – 2,2; Дніпра (від кордону до Києва, Західного Бугу, Вісли, Десни – 2,5; Дністра, рік Криму – 2,8; Тиси, Пруту – 3,0). Сульфати Плі=4*4*2*2,5=80 (грн) Пплі=(9,3-4)*4*2*2,5*10=1060 (грн) Пс=80+1060=1140 (грн) Хлориди Плі=1,5*4*2*2,5=30 (грн) Пплі=(9.3-1,5)*4*2*2,5*10=1560 (грн) Пс=30+1560=1590 (грн) Завислі речовини Пс= Плі=93*4*2*2,5=1860 (грн) Пс.заг = 1060+1560+1860=4480 (грн) Отже загальна сума збору за забруднення водних об`єктів становить 4480 грн. 2.1.3. Розміщення відходів. Прв = ∑(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Км х Ко х Кі, де: Млі – обсяг розміщення шкідливих відходів і-го виду в межах ліміту, т; Мпі – обсяг розміщення понадлімітних шкідливих відходів і-го виду (фактичні обсяги розміщення шкідливих речовин за мінусом лімітів), т; Нбі – норматив збору за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, в залежності від класу небезпеки відходів, грн./т. Км – коригуючий коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (у межах населених пунктів чи на відстані менше 3 км від них – 3; за межами населених пунктів, не менше 3 км – 1); Ко – коригуючий коефіцієнт, що враховує обладнання місця розміщення відходів (спеціально обладнані полігони, що цілком забезпечують охорону атмосфери, води і землі від забруднення – 1; смітники, що не забезпечують повного захисту середовища – 3). Норматив збору для: обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням – 83 грн. /одиницю; люмінесцентних ламп – 1,5 грн. /одиницю. Відходи ІІ класу Плі=245*7*1*3*2,5=12862,5 (грн) Пплі=(293-245)*7*1*3*2,5*10=25200 (грн) Прв=12862,5+25200=38062.5 (грн) Відходи ІІІ класу Плі=150*2*1*3*2,5=2250 (грн.) Пплі=(193-150)*2*1*3*2,5*10=6450 (грн.) Прв=2250+6450=8700 (грн.) Люмінесцентні лампи Прв= Пплі=693*1,5*1*3*2,5*10=77962.5 (грн.) Прв.заг = 38062.5 +8700+77962.5=124725 (грн.) Отже загальна сума збору за розміщення відходів становить 124725 грн. Назва забруднюючої речовини Фактич. маса річного викиду, т Ліміт викиду т Норматив збору за викид, грн./т Величина індексу споживч. цін Коригуючі коефіцієнти Сума збору в межах ліміту, грн Сума плати за понадлімітний викид, грн Загальна сума плати, грн Кнас Кф Крб Км Ко Кн 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 1. Нараховано збору за викиди пересувними джерелами забруднення, усього - - 62160 1.1.Бензин етиловий 393 - 14 2,5 1,2 1,25 - - - 10 - - 20632.5 1.2.Бензин не етиловий 693 - 11 2,5 1,2 1,25 - - - 10 - - 28586.25 1.3.Стиснений природний газ 493 - 7 2,5 1,2 1,25 - - - 10 - - 12941.25 2.Нараховано збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення, усього 9403875 2.1.Ангідрид сірчистий 1930 1670 190 2,5 1,2 1,25 - - - 10 1189875 1852500 3042375 2.2.Сірководень 1193 1150 610 2,5 1,2 1,25 - - - 10 2630625 983625 3614250 2.3.Сірковуглець 293 120 396 2,5 1,2 1,25 - - - 10 178200 2569050 2747250 3.Нараховано збору за скиди у водні об`єкти, усього 1330 1340 2670 3.1.Сульфати 9.3 4 4 2,5 - - 2 - - 10 80 420 500 3.2.Хлориди 9.3 1,5 4 2,5 - - 2 - - 10 30 920 950 3.3.Завислі речовини 93 75 4 2,5 - - 2 - - 10 1220 - 1220 4.Нараховано збору за розміщення відходів, усього 374175 4.1. Відходи ІІ класу 293 245 7 2,5 - - - 1 3 10 38587,5 75600 114187,5 4.2. Відходи ІІІ класу 193 150 2 2,5 - - - 1 3 10 26100 6750 19350 4.3Люмінесцентні лампи 693 - 1,5 2,5 - - - 1 3 10 - 233887,5 23887,5 Таблиця 2.2. Зведена таблиця суми зборів Платежі Од. виміру Нараховано, грн 1 2 3 Платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених лімітів – всього грн. 4120158 у тому числі: - у водні об'єкти грн. 4480 - в атмосферне повітря пересувними джерелами грн.. - - в атмосферне повітря від стаціонарних джерел грн. 3998700 - за розміщення відходів грн. 45337,5 Платежі за викиди, скиди .забруднюючих речовин і розміщення відходів понад встановлені ліміти – всього грн. 2431228 у тому числі - у водні об'єкти грн. 1340 - в атмосферне повітря пересувними джерелами грн.. - - в атмосферне повітря від стаціонарних джерел грн. 5405175 - за розміщення відходів грн. 328837,5 Загальна сума платежів і зборів грн. 10022865 у тому числі за забруднення: - водних об'єктів грн. 182655 - в атмосферне повітря пересувними джерелами грн.. 62160 - в атмосферне повітря від стаціонарних джерел грн. 9403875 - за розміщення відходів грн. 374175 ЗАГАЛЬНІ ЗБИТКИ грн. 5902708 Отже, як видно з розрахунків загальних збитків, найбільшої шкоди підприємство завдає атмосферному повітрю стаціонарними джерелами, оскільки сплачує найбільші штрафи та платежі за понадлімітні викиди, а саме грн. Тому необхідно впровадити заходи по зменшенню викидів стаціонарними джерелами, які полягають в удосконаленні очисних споруд, їх застосуванні, якщо їх не було чи були малоефективні, а також необхідно поліпшити технологію і методи виробництва. Слід враховувати, що ці заходи повинні бути економічно виправдані ЗАВДАННЯ 3. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ВАРІАНТА ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ Підприємства, які постійно перевищують екологічно допустимі навантаження, тобто не відповідають соціально-екологічним вимогам, мають бути закриті або на них повинні впроваджуватись природоохоронні заходи. Здійснення того чи іншого заходу вимагає значної суми коштів - капіталовкладень. Результати здійснення заходів залежать від обраного варіанта, тобто ефективність капітальних вкладень може бути різною. Тому для вибору оптимального варіанта проводять економічне обґрунтування природоохоронних заходів, яке полягає у визначенні показників порівняльної економічної ефективності. Воно спрямоване на визначення економічної ефективності і господарської доцільності цих заходів. 3.1. Методичні рекомендації щодо економічного обґрунтування оптимального варіанта природоохоронних заходів. При виборі із кількох варіантів найкращого рішення показником порівняльної економічної ефективності є мінімум приведених витрат: С + Ен х К → min; де: С - поточні річні витрати на обслуговування і утримання фондів природоохоронного значення; К – капітальні вкладення на впровадження ПОЗ; Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень. (0,12-0,18 для студентів на вибір). Розрахунки порівняльної економічної ефективності необхідно провести для базового варіанта та двох запропонованих. Сукупні приведені витрати визначаються через капіталовкладення в природоохоронні об'єкти чи устаткування (К), експлуатаційні (поточні) витрати по їх утриманню (С) та залишковий збиток після впровадження природоохоронних заходів (Зб) ПЗ = C+Ен* К+Зб → min де: ПЗ - приведені річні витрати на природоохоронні заходи, грн.; Величина експлуатаційних витрат на утримання та обслуговування природоохоронних об'єктів обраховується за формулою: С = Аj+ Pj + ЗПj + Селj + ПМj +Мj+ HВj + Iнj, де: Аj - амортизаційні відрахування для j-того варіанта заходів, грн.; Pj -затрати на ремонт для j-того варіанта заходів, грн.; ЗПj - затрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу для j-того варіанту заходів, грн.; Селj - витрати на електроенергію для роботи природоохоронного обладнання для j-того варіанта заходів, грн.; ПМj - витрати на паливно-мастильні матеріали для j-того варіанта заходів, грн.; Мj - вартість матеріалів, реагентів та напівфабрикатів для j-того варіанта заходів, грн.; НВj - накладні витрати для j-того варіанта заходів, грн.; Інj - інші витрати для j-того варіанта заходів, грн. Виходячи з величини середньорічної вартості фондів природоохоронного призначення і відповідних норм відрахувань, визначаються амортизаційні відрахування та затрати на ремонт. Величина середньорічної вартості основних фондів природоохоронного призначення приймається 85% від величини капітальних вкладень природоохоронного призначення. Для визначення затрат на заробітну плату експлуатаційного персоналу використовуємо залежність ЗПj = Чj * Тj * Тс+Дз, де: Чj - чисельність експлуатаційного персоналу для j-того варіанта заходів чол.; Тj - тривалість роботи протягом року, міс (Тj = 12 міс); Тс - посадовий оклад або середня тарифна ставка на місяць (Тс = 1185 грн). Дз – державні збори, грн.. Витрати на електроенергію, що споживається технічними засобами на природоохоронних спорудах, розраховуються за залежністю Сел. = Фн* М * К * Пе, де: Фн - номінальний річний фонд роботи обладнання, год (2036 год), М - встановлена потужність обладнання, кВт, К - коефіцієнт використання потужності обладнання (К=0,9), Пе - вартість електроенергії (0,77 грн/Вт*год). Витрати на паливно-мастильні матеріали залежать від сумарної потужності необхідних механізмів і розраховуються ПМ = М * Рв * Т * η * Цпм , де: М - сумарна потужність механізмів, кВт (залежить від вибраного варіанта); Рв - питомі витрати пального на 1 кВт потужності (0,15кг/год), Т - тривалісті роботи механізмів на рік, год (3231 год); η - ККД двигуна (0,9), Цпм - вартість паливно-мастильних матеріалів, (0,5 грн/кг). Накладні витрати приймаються в розмірі 20% від фонду заробітної плати. Витрати на матеріали, реагенти та напівфабрикати умовно приймаємо у розмірі 60% від суми витрат на електроенергію та паливно-мастильні матеріали, інші витрати становлять 1% суми всіх попередніх статей витрат. Обрахунок величини залишкових збитків після проведення запропонованих заходів пов'язаний з проведенням складних розрахунків упереджених збитків. За спрощеною схемою приймаємо, що перший варіант забезпечує зниження величини збитків порівняно з базовим на 63%, а другий - на 68%. Порівняльний економічний ефект від впровадження обраного оптимального варіанта визначають через приведені затрати: Е = ПЗj - ПЗmin де: Е - порівняльний економічний ефект від впровадження обраного оптимального варіанта, тис. грн, 3.1. Визначення оптимального варіанта природоохоронних заходів. Згідно розрахунку другої частини, найбільшої шкоди підприємство завдає атмосферному повітрю стаціонарними джерелами, оскільки сплачує найбільші штрафи за збитки навколишньому природному середовищу. Тому необхідно провести ряд заходів по антропогенного впливу підприємства на стаціонарні джерела забруднення. Інженерним відділом пропонується два варіанти природоохоронних заходів щодо зменшення антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Параметри даних проектів наведені в таблиці 3.1. Таблиця 3.1 Вихідні дані № Показники Базовий І варіант ІІ варіант варіант 1 Кап.вкладення на ПР заходи, тис.грн. 11393 11693 11743 2 Норма амортиз. відрахувань, % 5,6 5 5,2 3 Норми затрат на ремонт,% 4,5 4,1 4,3 4 чисельність експ.персоналу, чол 16 18 19 5 Потужність електр.обладнання, кВт 312 330 310 6 Сумарна потуж.механ.для обслугов,кВт 353 368 378 7 Збір на обов.держ.пенсійне страх. 32 8 Збір на соц.страх. 1,4 9 Збір на соц.страх на вип.безроб. 1,6 10 Збір на соц.страх. у зв. З ТВП 2,5 11 Вартість основних фондів, грн 9684050 9939050 9981550 Державні Збори № ПФ соц.страх безробіття ТвП Разом Варіант 1 72806,4 3185,28 3640,32 5688 85320 0 2 81907,2 3583,44 4095,36 6399 95985 1 3 86457,6 3782,52 4322,88 6754,5 101317,5 2 Щорічні витрати на експлуатацію і утримання фондів природоохоронного призначення Статті експлуатаційних Величина витрат по варіантах витрат Базовий І варіант ІІ варіант тис.грн % тис.грн % тис.грн % Амортизаційні відр. 542,31 23,57 496,95 21,94 519,04 32,77 Затрати на ремонт 435,78 18,94 407,50 17,99 429,21 27,10 Фонд з/п з нарахув. 398,16 17,31 447,93 19,78 472,82 29,85 Затрати на електроен. 447,13 19,44 505,89 22,34 45,86 2,90 Затрати на ПММ 77,75 3,38 7,05 0,31 0,31 0,02 Вартість реагентів,мат. 314,93 13,69 307,76 13,59 27,70 1,75 Накладні витрати 62,57 2,72 70,39 3,11 74,30 4,69 Інші витрати 21,93 0,95 21,47 0,95 14,68 0,93 всього 2300,56 100 2264,95 100 1583,91 100 Основні економічні показники впровадження природоохоронних заходів Показники од. Величина витрат по варіантах виміру Базовий І варіант ІІ варіант Капітальні вкладення тис.грн. 11393 11693 11743 Експл.витрати всього тис.грн. 2300,56 2264,95 1583,91 Амортизаційні відр. тис.грн. 542,31 496,95 519,04 Затрати на ремонт тис.грн. 435,78 407,50 429,21 Фонд з/п з нарахув. тис.грн. 398,16 447,93 472,82 Затрати на електроен. тис.грн. 447,13 505,89 45,86 Затрати на ПММ тис.грн. 77,75 7,05 0,31 Вартість реагентів,мат. тис.грн. 314,93 307,76 27,70 Накладні витрати тис.грн. 62,57 70,39 74,30 Інші витрати тис.грн. 21,93 21,47 14,68 Залишковий збиток тис.грн. 9500,035 3515,01295 3040,0112 Приведені витрати тис.грн. 13082,44 7087,14 5931,76 Річний економ.ефект тис.грн. 7150,68 1155,38 0,00 ЗАВДАННЯ 4. ЕКОЛОГО – ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ 4.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору. Загальна ефективність природоохоронних заходів визначається для виявлення економічної результативності природоохоронних заходів шляхом порівняння економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснення. Оскільки визначення ефективності затрат природоохоронного призначення пов'язано із розміром ефекту, то необхідно визначити величину ефекту внаслідок проведення водоохоронних заходів. Повний економічний ефект впровадження цих заходів включає: - ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води; - ефект від збільшення обсягів продукції рибного господарства; - ефект від скорочення затрат на додаткову очистку забрудненої води споживачами. 4.1.1. Економічний ефект від зниження захворюваності населення Економічний ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води визначається як сума ефектів від: - скорочення додаткових затрат на лікування населення від хвороб, викликаних забрудненням води; - зменшення суми виплат із фонду соціального страхування; - відвертання втрат чистої продукції за час хвороби працівників, зайнятих в матеріальному виробництві. Езах = Елік + Есоц + Ечп, Виплати з фонду соціального страхування визначають виходячи з суми на додаткову оплату листків непрацездатності та розраховують за залежністю Есоц = Пл * Щ * ЗП * (Д * Рз - Д), де: Пл- площа регіону, км2 (приймається 30 км2); Щ- щільність населення, чол./км2(61 чол./км2); ЗП - середньоденна заробітна плата одного працюючого, грн. (ЗП = 60 грн/день); Д - кількість днів невиходу на роботу по хворобі за звичайних умов, дні (7 діб); Рз - ріст захворюваності із-за забруднення води, раз (до впровадження заходів приймається 2,4 рази, після впровадження заходів приймається 1,9 рази). Витрати на лікування населення і на попередження втрат чистої продукції приймається згідно питомої витрат вказаних в таблиці 4.1. Розрахунок ефекту від зниження захворювання населення проводиться в таблиці 4.1. Есоц1=30*93*60*(7*2,4-7)=1640520 (грн) Есоц2=30*93*60*(7*1,9-7)=1054620 (грн) Таблиця 4.1 Розрахунок ефекту від зниження захворюваності населення Види затрат Питома вага, % Річні затрати, грн Величина ефекту, грн До після Впровадження заходу Лікування населення 30 2460780 1581930 878850 Виплати з фонду соціального страхування 20 1640520 1054620 585900 Витрати на попередження втрат чистої продукції 50 4101300 2636550 1464750 Всього: 100 8202600 5273100 2929500 Отже величина економічного ефекту від зниження захворюваності населення становить 2929500грн. 4.1.2. Економічний ефект від попередження втрат рибної продукції зниження захворюваності населення Ефект від попередження втрат рибної продукції та відтворення рибних популяцій і росту виловів риби до рівня, який передував забрудненню річки, визначається за формулою: Ер = В2*(Ц-С2) - В1*(Ц-С1) , де: В1, В2 - середні щорічні вилови риби до і після проведення заходів, ц. Величину щорічного вилову риби до проведення заходів приймають згідно з варіантом 61ц. Після проведення заходів обсяги щорічного вилову риби зросли на 12%=61*12%=100,32ц. Ц - оптова ціна одиниці продукції (в середньому) - 11,20 грн/кг, цінностні коефіцієнта рибної продукції наступні: лящ, щука - 1,50; окунь, карась - 1,35; плотва - 0,90; С1, С2 - собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів, в середньому - 5,25 грн./кг. до і після проведення заходів. Ер1=100,32*(11,20*1,5-5,25)-93*(11,20*1,5-5,25)=112,44 (грн.) Ер2=100,32*(11,20*1,35-5,25)-93*(11,20*1,35-5,25)=72,24 (грн.) Ер3=100,32*(11,20*0,9-5,25)-93*(11,20*0,9-5,25)=35,35 (грн.) Ер=112,44+72,24+35,35=220,03 (грн.) Отже, ефект від попередження втрат рибної продукції становить 220,03 грн. 4.1.3. Економічний ефект від додаткової очистки забрудненої води. Величина ефекту від зменшення затрат на додаткову очистку забрудненої води визначається як: Ев = (С1- С2)*Ор , де: С1, С2 - середня собівартість річної очистки води різкими споживачами до і після водоохоронних заходів, грн/м3. Приймається відповідно С1 = 0,9+0,93 грн/м3, С2 = 0,3+0,93 грн/м3. Ор - обсяги річного водоспоживання, 110200 м3. Ев=(1,51-0,91)*110200=66120 (грн.) Отже величина ефекту від зменшення затрат на додаткову очистку забруднюючої води становить 66120 грн. 4.2. Загальна економічна ефективність водоохоронних заходів. Загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи визначається відношенням повного річного економічного ефекту до суми поточних і одноразових витрат, приведених до одного року Е, де: Сп - поточні експлуатаційні витрати на водоохоронні заходи (приймається 36% від загальної величини експлуатаційних витрат); Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень. Кв - капітальні вкладення на природоохоронні заходи, приймаються у розмірі 40% від загальної величини капітальних вкладень =(2929500+220,03 +66120)*5%=149792 (грн.) Сп= 2335460*36%=840765,6 (грн.) Кв=11711000*40%=4684400 (грн.) Отже загальна економічна ефективність водоохоронних заходів становить 0,57

Самостійна робота Економіка

18.11.2011 22:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись