Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Особливості державного бюджету України за 2009 рік
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Індивідуальне навчально-дослідне завдання
Предмет:
Мікроекономіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економічної теорії
Індивідуальне навчально-дослідне завдання
з дисципліни “макроекономіка”
На тему:
“Особливості державного бюджету України за 2009 рік”
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………………………....3
1. Прогноз основних макроекономічних показників…………………………………..…… 5
2. Основні соціальні орієнтири бюджету-2009……………………………………...…….…13
3. Складові видатки розвитку………………………………………………………….……...16
4. Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини у 2009 році……………………………….21
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………….........24
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………….……..….25
Вступ
Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.
Бюджет держави є дуже складним та багатогранним явищем у суспільстві. Його розглядають з трьох сторін:
як економічну категорію;
як правову категорію;
за матеріальним змістом.
Як економічна категорія бюджет являє собою сукупність економічних відносин між державою, з одного боку, і юридичним та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Відповідно до функцій держави виділяються і групи видатків бюджету:
управління суспільством
(
на управління
оборона країни
(
на оборону
економічна
(
на економічну діяльність
соціальна
(
на соціальний захист
Права держави в розподілі ВВП засновуються на двох чинниках. По-перше, на виконанні нею зазначених суспільних функцій. Централізація частини ВВП у бюджеті є платою суспільства за виконання державою її функцій. По-друге, держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб'єктів його створення, виступаючи власником засобів виробництва у державному секторі, тобто виконуючи підприємницьку діяльність. Характер і масштаби участі держави у розподілі ВВП залежить від моделі фінансових відносин у суспільстві. Причому саме порядок і рівень бюджетної централізації ВВП є основою для виділення того чи іншого виду моделі.
Між бюджетом і ВВП існує складна система взаємопідпорядкування. Для бюджету, як і для економіки країни, дуже важливим чинником є зростання ВВП. При цьому, за умови стабільних пропорцій його розподілу, зростають доходи всіх суб'єктів розподільних відносин, у т. ч. і держави. Головне ж полягає у тому, що стабільне зростання ВВП створює передумови для зменшення частки держави, оскільки її потреби на фінансове забезпечення виконання встановлених функцій відносно стабільні. Це поступово веде до зменшення рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб.
Склад і структура видатків бюджету характеризує фінансову, економічну та соціальну політику держави.
Бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль в діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує фінансову діяльність держави, робить її конкретною і фінансове забезпеченою.
За матеріальним змістом бюджет являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету характеризує річну суму коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків. У зв'язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом з метою забезпечення своєчасного і повного надходження доходів і раціонального та ефективного використання його коштів.
Подання підготовленого Урядом проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дозволяє надати певні оцінки ефективності діяльності уряду в бюджетному процесі, а також встановити фактичні орієнтири, яким відповідатиме економічна політика Уряду у 2009 році.
Прогноз основних макроекономічних показників
Прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку України на 2009 р. затверджені Постановою КМУ № 799 від 10 вересня 2008 р. та застосовані як підґрунтя формування проекту Державного бюджету на 2009 рік передбачають збереження високих темпів економічного зростання (6 % на рік) при суттєвому зниженні інфляції як роздрібних (до 9,5 %), так і оптових (до 18,5 %) цін (Таблиця 1). Прогнозуються випереджаюче зростання прибутків прибуткових підприємств, незначне збільшення частки витрат на оплату праці у ВВП (з 33,4 % до 33,9 %) та продовження більш динамічного приросту імпорту, ніж експорту, що призведе до збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі в 1,6 разу. При цьому співвідношення обороту зовнішньої торгівлі та ВВП (у перерахунку за курсом НБУ станом на середину вересня 2008 р.) залишається сталим – на рівні близько 92 %.
Таблиця 1
Співвідношення основних прогнозних макропоказників, затверджених урядом на 2008 та 2009 рр.
Показник
КМУ-2009
КМУ-2008
2009/2008
ВВП, млрд грн.
1267,5
959,2
132,1%
Приріст ВВП, %
106
106,8
*
Індекс споживчих цін, %
109,5
115,9
*
Індекс цін виробників у промисловості, %
118,5
131,2
*
Фінансові результати до оподаткування, млрд грн.
247,4
170,8
144,8%
Прибуток прибуткових підприємств, млрд грн.
329,8
219,1
150,5%
Збитки збиткових підприємств, млрд грн.
82,4
48,3
170,6%
Витрати на оплату праці, млрд грн.
430
320,2
134,3%
Номінальна зарплата, грн.
2449
1864
131,4%
Реальний приріст зарплати, %
117,3
111,5
*
Чисельність зайнятих, млн осіб
20,9
21
99,5%
Безробіття, %
6,4
5,9
*
Сальдо торговельного балансу, млн дол.
-25293
-15416
164,1%
Експорт, млн дол.
108004
83359
129,6%
Приріст експорту, %
122,1
130,2
*
Імпорт, млн дол.
133297
98775
135,0%
Приріст імпорту, %
125,6
137,4
*
З нашої точки зору, досягнення прогнозного показника приросту ВВП видається досить імовірним. Належний рівень економічної динаміки має забезпечуватися:
- «розігрівом» внутрішнього попиту через стабільне зростання заробітної плати та соціальних виплат;
- збереженням динамічного зростання експорту завдяки поліпшенню умов для українських експортерів після вступу до СОТ та позитивних тенденцій на ринках Азії та СНД;
- активним припливом у країну іноземних інвестицій та позитивною динамікою внутрішніх інвестицій, обмовленою зростанням конкурентного тиску в умовах відкритості.
У той же час слід враховувати наявність низки ризиків, які можуть негативно відбитися на реалізації прогнозних показників.
По-перше, занадто низьким видається прогнозний показник інфляційної динаміки. З нашої точки зору, в останньому кварталі поточного та в наступному році на рівень цін в Україні впливатиме низка суттєвих інфляційних чинників:
- зростання вартості енергетичних ресурсів (імпортованого природного газу, вугілля та газу власного видобутку);
- продовження світової агроінфляції (попри сподівання деяких експертів, вартість зерна нового врожаю виявилася вищою, ніж торік: у серпні 2008 р. вартість пшениці 4-ї категорії була на 15 % вищою, ніж рік тому);
- підвищення вартості аграрної продукції на внутрішньому ринку внаслідок фактичного скорочення обсягів державної підтримки на тлі зростання витрат;
- реалізація потенціалу випереджаючого зростання оптових цін (за 8 місяців 2008 р. вони збільшились на 36,5 %);
- продовження зростання доходів населення, у т.ч. соціальних виплат з бюджету.
Вищенаведене дає підстави очікувати більш високого показника інфляційної динаміки у 2009 р., що, при досягненні прогнозованих темпів реального приросту ВВП, вестиме до перевищення фактичних надходжень над плановими. Це загрожує відтворенням ситуації поточного року, за якої відбувається «заморожування» значної частини бюджетних коштів на казначейському рахунку, що загалом посилює кризу ліквідності в національній економіці.
З іншого боку, намагання знизити інфляційний показник до прогнозного може обумовити надто потужні антиінфляційні заходи Національного банку та Мінфіну, або вдавання до імпортних інтервенцій, які спроможні суттєво загальмувати економічне зростання та економічну активність, що загрожуватиме недостатнім наповненням дохідної частини бюджету.
Враховуючи значну динаміку витратоутворюючих цін (енергоресурси, транспортні тарифи, вартість сировини тощо), збереження динамічного зростання вартості трудових ресурсів, заниженим видається також прогноз індексу цін виробників у промисловості.
По-друге, виходячи з вищезазначених інфляційних чинників та передбачених прогнозом темпів приросту цін, малоймовірним видається випереджаюче зростання прибутків прибуткових підприємств. Прибутки промислових підприємств будуть обмежені через зростання витрат при помірному прирості цін унаслідок посилення конкурентного тиску та застосування антиінфляційних заходів. Прибутки в торгівельній сфері обмежені внаслідок того, що індекс оптових цін удвічі перевищує індекс роздрібних. Між тим, прибуток цих двох секторів економіки у 2007 р. становив 47 % усіх прибутків, отриманих підприємствами України. Завищений показник прибутку створює ризик переоцінки прогнозу надходжень до бюджету від податку на прибуток.
По-третє, існують ризики щодо збереження високих темпів зростання експорту:
- можливе погіршення зовнішньоторговельної співпраці з РФ, яка є локомотивом зростання експорту в поточному році, що ймовірно в разі посилення РФ протекціоністського характеру своєї економічної політики та запровадження додаткових вилучень з режиму вільної торгівлі, та за погіршення політичних стосунків і відсутності механізмів урегулювання торговельних суперечок;
- тривалий депресивний вплив світової фінансової кризи на попит на український експорт з боку країн провідних світових економічних центрів;
- негативний вплив подорожчання енергоресурсів (природного газу та вугілля) на конкурентоспроможність базових галузей – експортерів;
- очікуване багатьма експертами посилення труднощів реалізації на зовнішніх ринках провідної продукції українського експорту (насамперед металу та хімічної сировини) через посилення конкурентного тиску та погіршення ринкової кон’юнктури;
- негативний вплив курсових коливань та реальної ревальвації гривні, яка відбуватиметься через активну інфляцію оптових цін при незмінному номінальному співвідношенні гривні та долара США або й посиленні гривні в умовах припливу іноземного капіталу та застосування антиінфляційних заходів монетарного характеру на внутрішньому ринку.
Переоцінка показника експорту містить у собі ризики переоцінки загального показника економічного зростання та недооцінки глибини негативного сальдо зовнішньої торгівлі.
По-четверте, суттєвий ризик містить у собі зростання дефіциту зовнішньої торгівлі до 25 млрд дол. Необхідність його фінансування обумовлює залежність України від надходження зовнішніх запозичень та іноземних інвестицій. Це, у свою чергу, посилює ризики фінансової нестабільності, залежність національної економіки від становища на міжнародних фінансових ринках. Посилюється також вплив оцінок ризиків країни міжнародними рейтинговими агенціями, які можуть погіршитися в разі затягування в Україні політичної кризи.
Відзначені особливості макроекономічної динаміки накладають відбиток на перспективи виконання запропонованих урядовим проектом показників Державного бюджету-2009.
Так, як показано в Таблиці 2, загальне збільшення дохідної частини бюджету порівняно із затвердженими показниками 2008 р. має становити 29,7 %, або 65,2 млрд грн. З них 42 млрд грн. (64,4 %) забезпечуватиметься за рахунок ПДВ з імпортованих в Україну товарів. Ще 17 млрд грн. (26,1 %) має надійти від податку на прибуток підприємств. Разом за рахунок цих двох джерел має бути забезпечено 90,5 % приросту надходжень Державного бюджету у 2009 р.
Таблиця 2
Надходження до Державного бюджету в 2008 та 2009 рр., тис. грн
Найменування показників згідно з бюджетною класифікацією
2009
2008
2009/2008
Податкові надходження, в т.ч.:
220 895 907,1
165207355,9
133,7%
Податок на прибуток підприємств
59320000
42281815,4
140,3%
Збори за спеціальне використання природних ресурсів
2717820,8
2815932
96,5%
Податок на додану вартість
125315100
92811909,1
135,0%
у т.ч. на імпортні товари
106 429 700,0
64397513,4
165,3%
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів
14104050
11133120
126,7%
Акцизний збір із ввезених на територію України товарів
3525716
2573125,4
137,0%
Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності
464604
583914
79,6%
Ввізне мито
14490000
12096000
119,8%
Вивізне мито
305256
364840
83,7%
Неподаткові надходження
48990325,4
43961286,4
111,4%
Доходи від операцій з капіталом
4929656
5396744,4
91,3%
Офіційні трансферти
115306,3
95343,7
120,9%
Цільові фонди
574571,1
773506,6
74,3%
РАЗОМ ДОХОДІВ (без урахування міжбюджетних трансфертів)
275505765,9
215434237
127,9%
Офіційні трансферти
68530359
7423199,1
923,2%
Всього доходів
288098060,9
222857436,1
129,3%
Враховуючи, що загалом до 70 % приросту бюджетних надходжень (враховуючи також акциз на імпортні товари та ввізне мито) безпосередньо забезпечуються імпортною діяльністю, тобто мають певну автономність щодо внутрішніх умов економічного розвитку, є підстави припустити, що наповнення бюджету може бути забезпечене навіть за несприятливого сценарію економічного розвитку (зниження темпів економічного зростання та несприятлива для зростання економічна політика). При цьому менші, ніж заплановані, темпи зростання експорту сприятимуть збільшенню сальдо ПДВ з товарів, вироблених в Україні (за нинішнього прогнозу відшкодування ПДВ експортерам «відбирає» до 70 % надходжень), що цілком може компенсувати втрати від недонадходжень від податку на прибуток підприємств через нижчий розмір останнього.
Таблиця 3
Видатки та надання кредитів проекту Державного бюджету України
(за функціональною класифікацією), тис. грн
Статті видатків
2009
2008
2009/2008
Загальнодержавні функції
32 288 770,8
24 211 048,7
133,4%
Оборона
17 851 528,1
10 995 697,1
162,4%
Громадський порядок, безпека та судова влада
31 506 021,8
22 727 623,1
138,6%
Економічна діяльність, у т.ч.:
53 824 570,3
38 591 286,1
139,5%
Сільське господарство
14 013 376,6
9 581 800,6
146,2 %
Паливно-енергетичний комплекс
19 084 439,1
13 016 764,6
146,6%
Транспорт
13 046 063,8
11 727 033,7
111,2%
Зв’язок, телекомунікації та інформатика
109 432,8
79 163,6
138,2%
Інші галузі економіки
2 293 482,2
507 907,9
451,6%
Дослідження і розробки в галузях економіки
1 749 201,6
1 260 153,1
138,8%
Інша економічна діяльність
561 737,6
116 673,3
481,5%
Охорона навколишнього природного середовища
2 832 156,5
2 115 340,4
133,9%
Житлово-комунальне господарство
411 642,5
982 713,7
41,9%
Охорона здоров’я
9 258 578,2
7 266 124,2
127,4%
Духовний та фізичний розвиток
5 273 779,6
2 988 523,4
176,5%
Освіта
24 958 823,0
21 121 489,8
118,2%
Соціальний захист та соціальне забезпечення
61 324 434,5
45 427 689,6
135,0%
Міжбюджетні трансферти
68 530 359,0
62 442 511,5
109,7%
РАЗОМ
308 060 664,3
238870047,6
129,0%
Виходячи з вищенаведеного переліку макроекономічних ризиків, здійснення поміркованої виваженої економічної політики, у тому числі - в бюджетній сфері, сприятливої для економічного зростання та підтримання макроекономічної стабільності, є принципово важливим для підтримання високих темпів економічного зростання та зростання якості життя населення України.
Збільшення видаткової частини Державного бюджету на 29 % (або 69,2 млрд грн.) супроводжується певними змінами у структурі видатків. 34,7 % зазначеного приросту (24 млрд грн.) спрямовано безпосередньо на потреби фінансування соціальної сфери, що дещо підвищило її частку у видатках бюджету (з 32, 2 % до 32,7 %). 22 % приросту (15,2 млрд грн.) склало збільшення видатків на економічну діяльність, головним чином – у ПЕК і сільському господарстві (10,5 млрд грн.). Завдяки цьому частка цієї групи видатків збільшилася с 16,2 % до 17,5 %. Між тим, як буде показано нижче, переважна частина цих видатків лише умовно може вважатися видатками розвитку. За нашими підрахунками, із загального збільшення видатків Зведеного бюджету на 92 млрд грн., 60 % (54,9 млрд грн.) спрямовані на фінансування видатків соціального спрямування.
Помірний підхід до збільшення дохідної та видаткової частин обумовив певне зменшення частки фіскального перерозподілу ВВП порівняно з бюджетом 2008 р.: з 23,2 % до 22, % ВВП за доходами та з 24,9 % до 23,9 % ВВП за видатками. Відтак, враховуючи дефлятор ВВП, у реальному вимірі доходи Держбюджету мають збільшитися на 2,6 %, видатки – на 1,5 %. З урахуванням доходів місцевих бюджетів частка фіскального перерозподілу ВВП має скласти 29 %, практично на рівні 2008 р., у той час як дохідну частину місцевих бюджетів заплановано збільшити в 1,5 разу, або на 22,7 % у реальному вимірі. З урахуванням Пенсійного фонду частка перерозподілу сягає 41,2 %.
Такий підхід дозволив уряду зменшити в проекті обсяг дефіциту Державного бюджету до 1,4 % ВВП (17,1 млрд грн.). Дефіцит загального фонду в обсязі 9,5 млрд грн. передбачається фінансувати за рахунок очікуваних надходжень від приватизації державного майна – 4 млрд грн., а також здійснення запозичень – 5,5 млрд грн. При цьому варто звернути увагу на те, що за нинішніх політичних умов перспективи ухвалення Програми приватизації на 2009 рік та відновлення приватизаційних процесів протягом наступного року залишаються невизначеними, що може змусити уряд вдатися до додаткових запозичень з метою фінансування дефіциту бюджету.
Основні соціальні орієнтири бюджету-2009
Попередній аналіз проекту бюджету 2009 р. дозволяє зробити висновки, що запропонований бюджет у цілому підтримує тенденцію щодо зростання рівня життя громадян, закладену в попередні роки.
Аналіз проекту Державного бюджету на 2009 рік дозволяє дійти висновку, що загалом бюджет забезпечує фінансовими ресурсами виконання важливих соціальних завдань, які поставлені на 2009 р., зокрема: вихід мінімальної заробітної плати на рівень прожиткового мінімуму; підвищення та вирівнювання грошового забезпечення робітників силових відомств; виплата грошової допомоги з урахуванням підняття прожиткового мінімуму. Зокрема, проектом бюджету на 2009 рік передбачається наступне.
Запровадження з 1 січня 2009 р. розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня встановлено на рівні 770 грн. При цьому оклад працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки для працівників бюджетної сфери встановлюється Кабінетом Міністрів України з 1 січня 2009 р. на рівні 630 грн., з 1 квітня 2009 року – 655 грн., з 1 липня 2009 р. – 665 грн., з 1 жовтня 2009 р. – 710 грн. та з 1 грудня 2009 р. – 807 грн. на місяць, але при цьому нарахована працівникам заробітна плата за виконану місячну погодинну норму праці (обсяг робіт) повинна бути не менше розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, оклад працівника першого тарифного розряду є меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Збільшення видатків у зв’язку із запровадженням нових розмірів мінімальної заробітної плати працівників бюджетних установ на 30,2 млрд грн.
Збільшення на 7,4 млрд грн. асигнувань на сплату допомоги сім’ям з дітьми та пенсій у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму.
Підвищення на 4,5 млрд грн. видатків на сплату грошового забезпечення військовослужбовців;
Виділення на фінансування сфери освіти понад 17, 7 млрд грн., що на 34 % більше, ніж у 2008 р. (13,2 млрд грн.), а зі зведеного бюджету – на 33,2 % (19,1 млрд грн.). Зокрема, передбачене суттєве зростання розміру мінімальної стипендії: з 1 січня 2009 р. розмір мінімальної ординарної академічної стипендії для учня професійно-технічного навчального закладу становитиме 200 грн. на місяць, для студента вищого навчального закладу І–ІІ рівня акредитації – 400 грн. на місяць, для студента вищого навчального закладу ІІІ–IV рівня акредитації – 530 грн. на місяць. Для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів І–IV рівнів акредитації з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з 1 січня 2009 р. стипендія встановлюється в розмірах відповідно 550 та 1160 гривень на місяць.
Збільшення асигнувань на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами порівняно з 2008 р. на 9,5 млрд грн., або на 27,4 % – до 44,4 млрд грн. Мінімальні пенсії виплачуватимуться в розмірах, не нижчих за прожитковий мінімум, буде забезпечено реалізацію прийнятих рішень щодо покращення пенсійного забезпечення, здійснюватимуться заходи щодо збереження диференціації пенсійних виплат, пенсійного страхування за рахунок коштів державного бюджету окремих категорій громадян (працівників сільськогосподарських підприємств, осіб, які проходять строкову військову службу, здійснюють догляд за дитиною або інвалідом), створюватимуться умови для зниження податкового тиску для платників додаткових зборів на виплату пенсій тощо. Забезпечення бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік очікується на рівні 194,5 млрд грн. , з яких 150,1 млрд грн. – надходження власних коштів, 44,4 млрд грн. – трансферти з Державного бюджету України.
У проекті бюджету передбачено збільшення виплат, що надаються особам, які знаходяться у відпустках по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, з 50 % до 75 % прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Заплановано продовжити здійснення заходів щодо поступової компенсації втрат від знецінених грошових заощаджень. На зазначену мету у проекті бюджету передбачено 9 млрд грн., з них 5 млрд грн. – по загальному фонду, 4 млрд грн. – за рахунок 50 % надходжень від приватизації державного майна (тобто при відсутності належних надходжень від приватизації сума компенсації становиться меншою, ніж у 2008 р.).
У рамках подальшого розвитку та реформування галузі охорони здоров’я на її фінансування передбачено 9,3 млрд грн., що на 28,3 % більше обсягу видатків на ці цілі в державному бюджеті на 2008 р.
Передбачено активні заходи щодо поліпшення становища у сфері забезпечення населення України житлом: передбачено поповнення статутних капіталів державних банків на 1,2 млрд грн. з метою збільшення ними іпотечного кредитування, у першу чергу, працівників бюджетної сфери, виділення 126,7 млн грн. на часткову компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво та придбання житла, безпосередньо на будівництво та придбання житла різними категоріями населення з центрального та місцевих бюджетів передбачено виділити близько 1,8 млрд грн.
Між тим, аналіз проекту соціальних видатків бюджету-2009 свідчить про наявність у ньому суттєвих вад.
У проекті зберігається показник рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум, який становить 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку) для призначення допомоги відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” (встановлюється для працездатних осіб у сумі 200 грн.). Встановлення цього показника фактично є порушенням положень законодавства про прожитковий мінімум.
Прив’язка розміру виплати особі, що доглядає за дитиною до досягнення нею віку, встановленого законодавством, до прожиткового мінімуму не відповідає сучасним соціальним стандартам. У більшості розвинених країн термін, коли особа отримує компенсацію в разі догляду за дитиною, є коротшим, ніж в Україні, проте розмір компенсації прив’язаний до попереднього заробітку або до розміру середньої зарплати в країні.
Збереження практики прямого відшкодування знецінених заощаджень в Ощадбанку СРСР призводить до малоефективного використання досить вагомих бюджетних ресурсів. Варто зазначити, що асигнування лише з загального фонду на ці цілі перевищують половину видатків на фінансування галузі охорони здоров’я. З нашої точки зору, сплата відшкодування знецінених заощаджень має підвищений інфляціогенний характер, оскільки цільовим чином потрапляє до найбільш ліквідної частини сукупних доходів населення України.
Загалом видатки на фінансування соціальної сфери спрямовані переважно на її соціальне утримання, і лише незначним чином – на розвиток та підвищення ефективності соціальної інфраструктури. Зокрема, у структурі витрат на освіту видатки споживання у 2009 р. мають скласти 92,4 %, охорону здоров’я – 77,2 %, їхня частка підвищитися порівняно з бюджетом-2008 на 1,4 та 3,3 в.п. відповідно.
У той час як витрати на фізичну культуру та спорт збільшуються порівняно з 2008 р. на 478,1 млн грн., або в 1,5 разу, державним бюджетом передбачено переважно фінансування професійних спортсменів та заходів. Належного фінансування розвитку масової фізичної культури та здорового способу життя населення не відбувається.
Отже, проекту бюджету притаманне переважання екстенсивного збільшення асигнувань на соціальні видатки без здійснення системних змін щодо підвищення ефективності цих видатків та перебудови системи соціального захисту в країні. За таких умов зростання соціальних видатків містить у собі досить потужний інфляційний потенціал. Відтак при суттєвому збільшенні фінансування соціальних програм можливість збереження індексу споживчих цін на прогнозному рівні 9,5 % малоймовірне.
Складові видатки розвитку
Збільшення в проекті Держбюджету на 39,5 % (на 15,2 млрд грн.) видатків на фінансування економічної діяльності привертає увагу до запланованих Урядом складових бюджету, спрямованих на стимулювання економічного розвитку.
Втім, у розширенні обсягів підтримки промислового виробництва Уряд орієнтується переважно на підтримку базових секторів економіки. Зокрема, майже 40 % зазначеного приросту видатків на фінансування економічної діяльності передбачено спрямувати до паливно-енергетичного комплексу. Причому з усіх видатків на ПЕК 40 % складає компенсація НАК „Нафтогаз України” різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням, тобто виплата, яка фактично є видом непрямої соціальної субсидії. Видатки на ці цілі збільшуються на 5,7 млрд грн., що відповідає 93 % усього приросту видатків ПЕК, або третині приросту видатків на фінансування економічної діяльності.
Проектом також передбачено надання коштів на: державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції (2477,6 млн грн.); державну підтримку підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту й торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання; на здешевлення кредитів для будівництва та технічного переоснащення (2212,4 млн грн.); для реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості (850 млн грн.); на розвиток мінерально-сировинної бази України (684,9 млн грн.) тощо.
Водночас звертає на себе увагу той факт, що структура фінансової підтримки вугледобувної галузі України залишається незмінною порівняно з поточним роком. Переважна частина коштів, які пропонуються для державної підтримки, спрямовується на соціальну складову – 51,4 % фінансування передбачається спрямувати на підвищення пенсій, компенсацію витрат на оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, пільги по сплаті податку з доходів фізичних осіб. Інвестиційна складова державного фінансування становить 6,2 млрд грн., що в реальному вимірі на 27,6 % менше, ніж у поточному році. Додатковим чинником здійснення модернізації галузі має стати гарантування Урядом зобов’язань державних вугледобувних підприємств на їх технічне переоснащення в розмірі до 3,1 млрд грн.
Проектом Державного бюджету на 2009 рік фактично пропонується часткове заміщення державного фінансування галузі за рахунок коштів споживачів продукції вугледобувних підприємств. Значно більший обсяг фінансування галузі планується досягти за рахунок збільшення власних ресурсів вугледобувних підприємств унаслідок підвищення регульованих державою цін на вугілля та зростання обсягів його видобутку (19,2 млрд грн.). Варто наголосити, що такий механізм підтримки галузі несе певні ризики для економічного зростання економіки України внаслідок:
зростання собівартості виробництва в металургійній, хімічній промисловості, електроенергетиці, що обумовить зниження цінової конкурентоспроможності продукції цих галузей;
можливого скорочення прибутків і, як наслідок, інвестицій у суміжних галузях;
втрати державного бюджету частини податкових надходжень із цих галузей промисловості.
Запропоновано також фінансування проектів, спрямованих на зміцнення енергетичного потенціалу країни – облаштування Одеського й Безіменного газових родовищ та Суботінського нафтового родовища для введення їх в експлуатацію (500 млн грн.), будівництво енергоблоків атомних, гідроакумулюючих, інших електростанцій, підстанцій, теплоелектроцентралей, будівництво, реконструкція та ремонт ліній електропередачі, а також здешевлення кредитів на створення запасів твердого палива для теплоелектростанцій (898,5 млн грн.), заходи по реалізації Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій (10 млн грн.).
Водночас передбачена підтримка інноваційних галузей промисловості є значно слабшою. Зокрема, на 2009 р. передбачено:
1) фінансування на рівні поточного року, що адекватно реальному скороченню витрат на 20 % порівняно з поточним роком, за такими напрямами:
– заходи з розвитку космічної діяльності та виробництва космічної техніки – 250 млн грн.;
– часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва – 100 млн грн.;
– часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів – 32 млн грн.;
– на придбання літаків АН-48 через державне лізингове підприємство – 200 млн грн.;
2) інші програми:
– фінансування на потреби управління та випробування космічних засобів – 142,0 млн грн., що на 20,4 % більше порівняно з поточним роком;
– виконання заходів Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року, у тому числі через механізм здешевлення кредитів – 500 млн грн., що на 15,3 % менше порівняно з поточним роком;
– державна підтримка вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, у тому числі через механізм здешевлення кредитів – 29,4 млн грн., що майже вдвічі вище рівня поточного року;
– державна підтримка заходів з енергозбереження через механізм здешевлення кредитів – 20 млн грн., що на 7 млн грн. більше, ніж у поточному році.
Загалом, фінансування з Державного бюджету на цілі інноваційного розвитку за вказаними напрямами має скоротитися на 44 млн грн., що становитиме майже 23 % зниження витрат з урахуванням інфляційного чинника.
Для розвитку окремих галузей промисловості пропонується використовувати механізм урядових гарантій. Так, передбачено державні гарантії за зобов'язаннями державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" на реалізацію проекту "Морський старт" (521,6 млн грн.), державних підприємств для виробництва вітчизняних літаків (1500 млн грн.), суднобудівної галузі (500 млн грн.), підприємств агропромислового комплексу на будівництво тваринницьких комплексів та ферм, придбання високотехнологічного обладнання та племінної худоби в сумі (1 млрд грн.), за зобов'язаннями з погашення кредиту на будівництво метрополітенів у сумі (925 млн грн.).
Певною мірою як асигнування на цілі розвитку можливо розглядати значне зростання витрат на фінансування потреб Збройних сил України. У реальному вимірі передбачено майже трикратне (до 3,9 млрд грн.) збільшення фінансування ресурсів розвитку в цьому секторі. Зокрема, видатки на закупівлю і модернізацію озброєння та військової техніки мають скласти 2,2 млрд грн., що в понад 3 рази більше порівняно з поточним роком, відновлення боєздатності, утримання, експлуатацію, ремонт озброєння та військової техніки – 0,8 млрд грн., забезпечення зв'язком, створення та розвиток командних пунктів та автоматизованих систем управління – 0,9 млрд грн.
Разом з тим постає необхідність виваженого аналізу впливу зростання фінансування ЗСУ на розвиток як оборонно-промислової галузі, так і макроекономічної стабільності в Україні. Такий вплив залежатиме від:
реальних можливостей оборонно-промислового комплексу забезпечити потреби оборонного замовлення ЗСУ;
можливостей спрямування цих ресурсів на закупівлю продукції на внутрішньому ринку з метою обмеження додаткового тиску на сальдо поточних операцій;
застосування послідовної політики інвестиційного та інноваційного забезпечення розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
Проектом запропоновано також низку заходів щодо розвитку інфраструктурного потенціалу України.
Зокрема передбачено заходи щодо будівництва, реконструкції та ремонту аеропортів державної та комунальної власності (760,8 млн грн.), розвитку мережі й утримання автомобільних доріг загального користування (6696,1 млн грн.), будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (650 млн грн.), будівництва та реконструкції об’їзних автомобільних доріг навколо міст у рамках підготовки та проведення Євро-2012 (500 млн грн.), субвенції на будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро в м. Запоріжжя (461,4 млн грн.), удосконалення прикордонної та митної інфраструктури (облаштування та реконструкція державного кордону, будівництво, реконструкція та капітальний ремонт об'єктів Державної прикордонної служби України, матеріально-технічне забезпечення Державної прикордонної служби України, розбудова та модернізація об'єктів митної системи) (понад 1,1 млрд грн.).
На розвиток дорожнього господарства з державного бюджету передбачено виділити понад 10,1 млрд грн., з місцевих – 1,8 млрд грн. Між тим, порівняно з 2008 р. цей обсяг фінансування сукупно збільшився лише на 0,4 млрд грн., а з урахуванням інфляційного чинника пряме фінансування дорожнього будівництва зменшується порівняно з попереднім роком на 17 %. Компенсація зазначеного зниження має відбутися за рахунок закладеного до проекту надання державних гарантій за зобов’язаннями Державної служби автомобільних доріг України в період 2009-2011 рр. загальним обсягом 24,5 млрд грн., відтак забезпечення належної динаміки дорожнього будівництва критично залежить від освоєння цієї форми фінансування.
У сфері розвитку житлово-комунального господарства запропоновано децентралізувати процес управління бюджетними коштами на цілі розвитку інвестиційно-інноваційних проектів та соціальної інфраструктури регіонів. Порівняно з попереднім роком значна частина коштів на потреби розвитку ЖКГ спрямовуватиметься у формі трансфертів до місцевих бюджетів (на створення рекреаційних зон, на соціально-економічний розвиток малих міст, придбання вагонів для комунального електротранспорту тощо). Зокрема, якщо в 2008 р. міністерством реалізувалася Загальнодержавна програма реформування житлово-комунального господарства з фінансуванням на рівні 850 млн грн., у 2009 р. планується 300 млн грн. спрямувати до місцевих бюджетів. Це дозволить підвищити ефективність використання цих ресурсів місцевими органами виконавчої влади. Разом з тим доцільним є посилення наглядової функції профільного міністерства за використанням цих коштів з метою забезпечення їх цільового використання.
Безперечно позитивними є пропозиції щодо фінансової підтримки розвитку підприємств агропромислового комплексу. У цілому на фінансування сільського господарства за рахунок бюджету в 2009 р. передбачено майже на 2,3 млрд грн. більше, ніж у поточному році. Але з урахуванням інфляційного чинника реальне зниження витрат на галузь становитиме 1,2 %, у тому числі на фінансування ресурсів розвитку – 4,4 %. Це обумовлено збереженням номінальних обсягів фінансування на рівні попереднього року за такими програмами, як фінансування заходів по захисту, відтворенню та підвищенню родючості ґрунтів, часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, незначним підвищенням номінальних витрат на фінансову підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів (лише 7,2 %), а також двократним зниженням фінансування програми здешевлення вартості страхових премій, сплачених суб'єктами аграрного ринку. Левова частка зростання витрат на галузь, що плануються проектом Державного бюджету на 2009 р., припадає на програму «Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва», фінансування якої має збільшитися на 37,8 %.
Попри плановану активну участь у ціновому регулюванні ринків основних видів продовольства, Урядом не передбачено коштів на здійснення закупівель сільгосппродукції до держрезерву, які могли б бути використані як інструменти антиінфляційного впливу. Фінансування діяльності Аграрного фонду передбачене в обсязі 28,4 млн грн.
Таким чином, незважаючи на зростання державного фінансування по більшості напрямків розвитку агропромислового комплексу, промисловості, інфраструктурного сектору, за окремими напрямами воно є недостатнім, а з урахуванням інфляційного чинника навіть відбулося реальне скорочення державної підтримки. Реалізація потенціалу надання гарантованих кредитів, яким приділяється важливе значення у проекті бюджету (загалом у 2009 р. передбачено надати гарантій на 8,6 млрд грн. та 24,5 млрд грн. у період 2009-2011 рр. Державній службі автомобільних доріг), вимагає суттєвих структурних зрушень в організації управління та фінансування відповідних секторів економіки.
Інноваційна орієнтація економічного розвитку економіки України не стала ключовим пріоритетом пропонованого Державного бюджету на 2009 рік. При цьому передбачається продовжити практику використання коштів, що надходять від приватизації, на соціальні цілі, чим нехтується мета приватизаційного процесу – сприяння реструктуризації економіки, залучення коштів на інвестиційні цілі. За умов обмеженості фінансових ресурсів на інвестиційні й інноваційні цілі це лише зростання споживчого попиту, а як наслідок – збільшення негативного сальдо поточного рахунку.
Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини у 2009 році
Суттєві структурні зміни передбачено проектом Держбюджету-2009 у формуванні місцевих бюджетів у 2009 р. Обсяг загального фонду місцевих бюджетів становить 136 961,7 млн грн., що на 33,5 %, або 34 ,4 млрд грн. більше, ніж у бюджеті-2008. Збільшення ресурсів передбачено за рахунок як запровадження додаткових джерел власних надходжень, так і збільшення обсягу міжбюджетних трансфертів на 12,5 млрд грн. (22,5 %). Значну позитивну роль у цьому відіграло затвердження Державної цільової програми „Євро-2012”.
Водночас при цьому на фінансування з місцевих бюджетів додатково передано програми та заходи, які у 2008 р. фінансувались з державного бюджету, та щодо яких передбачено фінансування в обсязі 6,4 млрд грн.
Змінено порядок формування спеціального фонду місцевих бюджетів. Зокрема, власні фінансові ресурси місцевих бюджетів збільшено за рахунок:
- зарахування до відповідних місцевих бюджетів 70 % збору за забруднення навколишнього природного середовища;
- зарахування надходжень від податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів: 30 % до бюджету АР Крим й обласних бюджетів та 70 % ( до бюджету міста Сімферополя та міських, селищних і сільських бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території, а в рамках програми „Євро-2012” у повному обсязі цей податок зараховуватиметься до бюджетів міст облас...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора