Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистичний облік природних ресурсів в Україні
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра обліку та аудиту
Курсова робота
з курсу «Статистика»
за темою :
“Статистичний облік природних ресурсів в Україні ”
Рівне – 2008
Зміст
стор.
Вступ………………………………………………………………………….3
1. Теоретична частина………………………………………………………4
1.1. Природні ресурси України…………………..........................................4
1.2. Мінеральні ресурси Укпаїни.………………………………………….4
1.3.Земельні ресурси України…………………………………………………………………. ….10
1.4. Кліматичні ресурси…………………………………………………….12
1.5. Водні ресурси…………………………………………………………..13
1.6. Кореляційне дослідження……………………………………………..15
2. Практична частина…………………………………………………….. 18
2.1.Завдання 1 ……………………………………………………………...18
2.2.Завдання 2 ……………………………………………………………...24
2.3.Завдання 3 ……………………………………………………………...32
2.4.Завдання 4 ……………………………………………………………...39
Висновки …………………………………………………………………...44
Список використаної літератури …………………………………………46
Додатки …………………………………………………………………….47
Вступ
Вивчення статистики окремих структур та статистики в цілому є надзвичайно необхідним для повноцінного та ефективного функціонування не лише економіки, але й всіх сфер суспільства.
В сучасному розумінні термін статистика має декілька значень. Перш за все, це дані про масові процеси та явища, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни. Також це є діяльність системи статистичних органів, установ, організацій щодо збирання , обробки даних, які характеризують масові соціально-економічні явища і процеси. А також статистика є наукою,яка має свій предмет і метод.
Метою даної дисципліни є оволодіння основою статистичного вимірювання, методами узагальнення і аналізу інформації про соціально-економічні явища і процеси про закономірності суспільного життя. Статистика вчить, як , підпорядковуючись меті дослідження зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку та взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.
Метою моєї ж курсової роботи є дослідження статистики статистичного обліку природних ресурсів в Україні, закріплення теоретичних і практичних знань, набутих протягом даного курсу. Також варто зауважити, що при цьому завданнями даної роботи є:
дати характеристику статистики обліку природних ресурсів в Україні;
оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників;
набути вміння оцінювати ряди динаміки;
навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних;
оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками.
На мою думку, тема моєю курсової роботи є в певній мірі важливою і актуальною в наш час. Адже кожна людина, яка живе, використовує в своєму життя певні ресурси без яких не обійтися. За рівнем розвитку, природо-ресурсним та соціально-економічним потенціалом Україна належить до середньо розвинутих країн світу з перехідною економікою. Проте вона співмірна з такими найбільшими країнами Європи, як Німеччина, Великобритания, Франція, Італія. Україна мало поступається названим державам за потенціалом виробництва багатьох видів промислової продукції, зокрема сталі залізної руди, мінеральних добрив.
Отже процеси, що відбуваються в сучасному соціально-економічному суспільстві потребують вдосконалення, заради того, щоб люди певні уявлення що відбувається з навколишнім середовищем та природними ресурсами. Тому повинні проводитись статистичні дослідження для того, щоб суспільно-політичний устрій знав, коли потрібно покращувати ситуацію в країні.
Теоретична частина
1.1Природні ресурси України
Слово “ресурс” означає запас, тобто те, що може бути використано у господарській діяльності людиною. Під природними ресурсами розуміють компоненти і сили природи, які безпосередньо використовуються у виробництві і є сировиною, або джерелом енергії.
Г
Е
О
Г
Р
А
Ф
І
Ч
Н
А
О
Б
О
Л
О
Н
К
А
ЛІТОСФЕРА
Мінеральні ресурси
Земельні ресурси
Внутрішня енергія Землі
АТМОСФЕРА
Енергія Сонця
Енергія вітру
Агрокліматичні ресурси
ГІДРОСФЕРА
Гідросфера
Водні ресурси
Води Світового океану
БІОСФЕРА
Рослинні ресурси
Тваринні ресурси
Види природних ресурсів.
1.2 Мінеральні ресурси України
Потенціал мінерально-сировинних ресурсів формують промислові запаси паливно-енергетичних ресурсів, металевих, нерудної сировини для чорної металургії, гірничо-хімічної сировини будівельних матеріалів.
Сукупна продуктивність мінерально-сировинного потенціалу України, розрахована В. П. Руденком, оцінюється в 17.3 млрд. доларів США. Переважну частину цієї вартості складає природно-ресурсний потенціал паливно-енергетичних ресурсів –71.9%, частка металічної сировини становить –16.6%, будматеріалів –6.9%, нерудної сировини для металургійної промисловості –2.3%, гірничо-хімічної сировини –2.2%. Мінеральні ресурси поділяють на невичерпні (енергія Сонця, внутрішніх глибин Землі, гравітація, вітер, припливи і відпливи) і вичерпні, які діляться в свою чергу на невідновні (корисні копалини, зникаючі види живих організмів) і відновні (водні, ґрунтові, біологічні). За господарським використанням усі ресурси поділяють на:
1.Ресурси для виробничої і невиробничої сфери;
2.Локальні, загальнонаціональні і глобальні;
3.Докладно вивчені, виявлені, прогнозні.
Запаси корисних копалин діляться на 2-і категорії:
А) Балансові – ті, що відповідають промисловим кондиціям.
Б) Забалансові – які недоцільно використовувати.
Україна є досить багатою на мінеральні ресурси, а саме на нафту, газ, марганцеві і залізні руди, кам’яне і буре вугілля, глини, цементна сировина, солі калійні... .
Промислові запаси корисних копалин в Україні.
Корисні
копалини
Кількість
родовищ
Одиниця
виміру
Балансові
запаси
А+В+С1
Річний
видобуток
Нафта
117
Млн.т.
159.3
4.1
Конденсат
123
Млн.т.
179.2
1.12
Природний газ
210
Млрд.м3
1094.7
27
Природний газ
розчинений
91
Млрд.м3
38.5
1.117
Вугілля кам’яне
717
Млн.т.
44067.7
Біля 100
Вугілля буре
115
Млн.т.
3169.8
8.4
Залізна руда
84
Млн.т.
28335.5
236.7
Нікелева руда
10
Млн.т.
29.54
0.78
Бентонітові глини
5
Млн.т.
62.25
0.46
Солі калійні
13
Млн.т.
3059.59
2.61
Фосфоритова руда
4
Млн.т.
207.2
0.9
Глина вогнетривка
16
Млн.т.
541.0
0.33
Вапняк флюсовий
16
Млн.т.
2138.7
39
Каміння будівельне
692
Млн.м3
9027.1
2.9
Найбагатша Україна на рудні корисні копалини, насамперед руди чорних металів. На території України сконцентровано до 20% марганцевих руд світових ресурсів і понад 5% запасів залізних руд.
В Україні є досить великі поклади залізної руди. Це Криворізький залізорудний басейн, він є залізорудною базою України. Він дає близько 83% видобутку товарної залізної руди в країні. Кременчуцький залізорудний басейн розташований у Полтавській області. Площа району 150 км2, розвідані запаси руд становлять 4.5 млрд. т. із вмістом металу близько 62%.. Керченський залізорудний басейн займає площу майже 10 тис. км2 на Керченському півострові і в Криму. Загальні запаси становлять 1.8 млрд. т. із вмістом заліза у руді 37-40%.
За запасами марганцю Україна посідає в світі перше місце. Основні запаси марганцю в Україні зосереджено в Нікопольському родовищі. Загальна площа – 5 тис. км2. Пересічний вміст марганцю в рудах басейну – 23.4%.
Запаси кольорових металів в Україні не є досить значними, тому цю проблему треба вирішувати шляхом імпорту кольорових металів, або їх руд. Основні поклади руд кольорових металів розташовані в Прикарпатті (Стебнику і Калуші), Приазов’ї і Причорномор’ї, Придніпров’ї. Потрібно проводити докладні розвідки власних хоч і бідних руд кольорових металів Донецького кряжу, Закарпаття, Українського кристалічного щита.
Поліметалічні руди виявлені в районах Нагального кряжу (Донбас) і на Закарпатті (Берегівське і Біганське родовище). Ці ж Закарпатські родовища містять алуніт – сировину для виробництва алюмінію.
Ртуттні руди вже давно видобувають у Микитівському родовищі кіновару (Донбасс), а також розвідані в районі Вишкова на Закарпатті. За останні роки розвідане і підготовлене до розробки Мужіївське родовище золота на Закарпатті, крім того значні рудопрояви золота є в Черкаській і Дніпропетровській областях.
Територія України є в цілому багата на нерудні корисні копалини і тому її соціально-економічний комплекс практично повністю забезпечений ресурсами будівельних матеріалів і значною мірою – покладами гірничо-хімічної сировини.
Родовища самородної сірки Прикарпаття (Яворів) не тільки забезпечують потреби України, але і дають змогу експортувати сірку в інші країни світу. Хоча з точки зору екологічної безпеки треба зменшити масштаби її видобутку.
Поклади калійних солей сконцентровані у Передкарпатському соленосному басейні. Загальні запаси розвіданих родовищ становлять майже 3 млрд. т. а в перерахунку на поживну речовину К2 О – близько 300 млн. т. Тепер розробляються Калусько-Голинське (Івано-франківська обл.) і Стебницьке (Львівська обл.) родовища.
Важливою сировиною для харчової і хімічної промисловості є кухонна сіль, яка представлена величезними родовищами кам’яної солі-га-літу (Бахматським, Слов’янським і Новокарфагенським на Донбассі та Солотвина на Закарпатті). Вже майже тисячу років видобувають сіль із силь-номінералізованих підземних вод Передкарпаття, самоосадних солей затоки Сиваш, та з інших солоних лиманів Чорноморсько-Азовського узбережжя Криму. Розвідані запаси солей перевищують 9 млрд. т., а з урахуванням відкритих солянокупольних структур Дніпровсько-Донецької западини і Одеської області, а також того, що запаси ропи в озерах і лиманах півдня України постійно поповнюється, можна сказати, що держава володіє практично необмеженими запасами кухоннї солі.
Із фосфатних руд на території України поширені переважно фосфорити, але родовища їх мають незначні запаси, низький вміст Р2О5 і несприятливі умови експлуатації. Із всіх родовищ Волино-Поділля, Придністров’я і Дніпровсько-Донецької западини найбільш відомі і вивчені Незвіське (Івано-Франківська обл.) і Кроливецьке (Сумська обл.).
Значні запаси графіту дають змогу задовольняти потреби електротехнічної, хімічної, металургійної, олівцевої промисловості України і експортувати високоякісну сировину в багато країн світу. Хоч розробляється тільки єдине родовище Завайлівське на Кіровоградщині. Крім того є поклади на Волині.
Для цементної сировини використовуються карбонатні породи, гіпси і глини, які зустрічаються практично по всій території України, але оптимальні їх поєднання і найбільші їх запаси є в Рівненській, Хмельницькій, Донецькій, Львівській, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській областях і в Криму. Значні запаси писальної крейди зосереджені в Донецькій обл. і в межах Волинської височини.
Глини суглинки, глинисті сланці і мергелі придатні для виробництва цегли і черепиці, поширені практично на всій території України за винятком гірських районів Карпат і Криму. Поклади каолінів, які широко використовуються у фарфоро-фаянсовій та інших галузей промисловості пов’язані з корою вивітрювання Українського кристалічного щита. Сотні родовищ, потужність покладів у яких досягає 50, а часом і 100 м., містять понад 400 млн. т. промислових запасів. Розвідані запаси скляних пісків становлять 220 млн. т. і сконцентровані в 24 родовищах Донецької, Харківської, Львівської та інших областей держави.
В Україні є дуже багаті поклади будівельного каменю, які становлять близько 8 млрд. м.3 розвіданих запасів і в тому числі якісного облицювального каменю – 280 млн. м3. Серед них найкращими є граніт і гранітодіори Житомирської, Вінницької, Хмельницької, Запорізької, Рівненської обл.; бальзами Рівненської обл.; лабрадорити Українського кристалічного щита; мармури і туфи Криму і Закарпаття. Раціональний їх видобуток і експорт могли б давати Україні 0.5 млн. дол. у рік. Із виробничого каменю найбільшу цінність має родоніт Мармазову і Вивчиш у Карпатах, пірофілітів сланець Овруцького кряжу і скам’яніле дерево.
У цілому значні запаси паливних ресурсів характеризуються різким переважанням у їх структурі твердих видів палива: бурого і кам’яного вугілля, горючих сланців і торфу та дефіцитом рідких і газоподібних вуглеводів. Відсутність достатньої кількості нафти і природного газу створює значні труднощі для розвитку економіки.
Основним кам’яновугільним басейном України є Донбас, який охоплює територію понад 50 тис. км2. у трьох східних областях держави (Донецькій, Луганській і Дніпропетровській області.), містить понад 45 млрд. т. балансових запасів вугілля. У Донбассі найбільше шахт зосереджено у центральній частині Донецької області, де, головним чином добувають коксівне вугілля (Донецьк, Єнакієве, Красноармійськ, Горлівка, Костянтинівна), у Луганській області (Красний Луч, Кадіївка, Краснодон, Антрацит). У Донбасі зосереджено 98% усіх промислових запасів кам’яного вугілля України. В Львівсько-Волинському басейні обсяг видобутку кам’яного вугілля становить у 2000 – 2001р. близько 3 млн. т. на рік. Площа басейну 10 тис. км2. Цей басейн є лише практично південно-східною окраїною великого Люблінського басейну (Польща), тому він і має незначні промислові запаси кам’яного вугілля близько 1 млрд. т., потужність пластів від 0.5 до 2 м.
Найбільші поклади бурого вугілля зосереджено у Дніпровському буровугільному басейні, що простягається на Правобережжі України й об’єднує родовища Житомирської, Вінницької, Київської, Кіровоградської, Черкаської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Щорічно в Україні споживається більше 85 млн. т. вугілля. Більше 90% вугілля використовують галузі промисловості. Питома вага житлового-комунального господарства у загальному споживанні становить 0.2 % .Частка інших галузей економіки у потребах вугілля не перевищує 1 % кожна, зокрема будівництво – 0.3 % від загального показника. Україна щорічно імпортує кам’яне вугілля (з Польщі), натомість 30 % видобутого кам’яного вугілля у Донецькому басейні експортується за межі України.
Підприємствами нафтової галузі щорічно видобувається біля 4 млн. т. нафти (включаючи газовий конденсат). Однак за останні 10 років видобуток нафти підприємствами галузі постійно скорочується, про що свідчать дані таблиці.
Основні надії покладаються на більш глибокі пласти вже відомих провінцій (особливо Передкарпаття) та шельфів Чорного та Азовського морів. Оскільки в Україні до цього часу вже видобуто понад 250 млн. т. нафти і понад 1 трлн. м3. природного газу, то, використовуючи новітні технології підвищення віддачі пластів, можна різко підвищити видобуток нафти і газу.
Як ресурси низькосортного палива, або сировина для виробництва нафтопродуктів можуть розглядатися горючі сланці: сапропелітові Бовтинського родовища (на межі Черкаської і Кіровоградської обл.) і мені-літові - Карпат . Навіть враховуючи низьку якість мелінітових сланців і вихід сланцевої смоли в 3 – 4 %, при загальних запасах 500 млрд. т., у них міститься 15 – 20 млрд. т. вуглеводневої сировини, що на порядок більше, ніж сукупні ресурси нафти і газу.
1.3 Земельні ресурси
Розподіл ґрунтів на території України підпорядкований закону горизонтальної зональності на рівнинах і висотної поясності у горах. Величезний вплив має рельєф місцевості, а також минулий і сучасний характер рослинного покриву. На рівнинах просторах нашої країни поширені дерново-підзолисті, чорноземні, каштанові ґрунти, а також лучні, болотяні, солончаки та солонки. Для гір характерні бурі лісові, гірсько-лучні, червоно-бурі та коричневі. В Україні налічується близько 650 видів.
У північній частині України поширені дерново-підзолисті грунти. Вони займають 21 % території країни, майже всю Поліську низовину. Пов’язані вони з плоскими формами рельєфу, сформувались під мішаними та хвойними лісами на водно-льодовикових супіщаних відкладах. У дерново-підзолистих грунтах процес перегнивання органічних решток проходить дуже повільно через надмірну кількість опадів, вони мають кисле середовище і містять 1 –1.5 % гумусу. Характерною ознакою дерново-підзолистих грунтів у Поліссі є їх безструктурність, для підвищення родючості потрібно вносити мінеральні і органічні добрива.
Сірі лісові грунти поширені переважно у лісостеповій зоні, зустрічаються і на Поліссі. Сформувались вони під широколистою лісовою й різнотравно-злаковою рослинністю. Вміст гумусу в ґрунті становить до 5 -8%, що надає йому світло-темного сірого кольору. Кислотність грунту мала, структура дрібногрудкувата.
Найбільшу площу (65 % території України) під степовою рослинністю в умовах обмеженої вологості займають чорноземні грунти. Основною грунтоутворюючою породою для них є лес, який поширений у межах лісостепової і степової зон. Чорноземні ґрунти мають до 16 % гумусу, зернисто-грудкувату структуру і є найродючішими в світі. Гумусовий горизонт має товщину понад 40 см., а інколи і 120 см. З півночі на південь змінюються особливості грунту, а тому виділяють окремі їх підзони. В лісостепу поширені опідзолені та типові чорноземи, в північній степовій підзоні переважають чорноземи звичайні, середньо- та малогумосні. В умовах недостатньої кількості опадів, високих температур і порівняно бідної степової рослинності сформувалися каштанові грунти, які займають до 5 % території України. Вміст гумусу - до 3 %, потужність у них гумосового горизонту буває до 40 см.
В Передкарпатті під буковими і дубовими лісами в умовах помірного зволоження сформувались дерново-підзолисті, а на Закарпатській низовині під дубовими лісами – бурі опідзолені. На південному березі Криму, в умовах субтропічного клімату, сформувалися червоно-бурі і коричневі ґрунти. Забарвлення їм дали окисли заліза. Ці ґрунти переважно щебенюваті з вмістом гумусу 3.5 – 5 %.
1.4 Кліматичні ресурси
Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Значні зміни висоти сонця над горизонтом, тривалості дня, циркуляція атмосфери, а також характеру підстилаючої поверхні у різні пори року в помірному поясі визначають закономірне чергування сезонних типів погоди (показано на карті).
Зима в Україні характеризується морозною погодою з випаданням снігу і встановленням снігового покриву. Триває вона 3 – 4 місяці, а починається у кінці листопада, коли утворюється тривкий сніговий покрив. Приходить зима до нас з північного сходу і найпізніше досягає Криму Весна на теренах України найраніше настає на південному заході і широко просувається на північний схід. Бувають заморозки, викликані вторгненням холодного арктичного повітря з півночі. Весна закінчується цвітінням акації, середня добова температута 15 С.
Літо тепле, на півдні – спекотне. Максимальні температури повітря спостерігаються у серпні. Цей місяць характеризується часто безхмарною посушливою погодою. По всій території країни проходять грози та зливи. На літо припадає близько 40 % річної норми опадів. Осінь у нас порівняно тепла і тривала, з ясними і сонячними днями та прохолодними ночами, інколи з приморозками. Негода із затяжними дощами і низькими температурами настає під кінець осені.
У помірно континентальній області клімату України виділяють на рівнині антлантико-континентальну і континентальну підобласті, а у Карпатах – закарпатську і карпатську.
Клімат України є в цілому сприятливий для життя і діяльності людини. Кліматичні умови враховують коли вибирають місця для будівництва житла, господарських об'єктів, транспортних шляхів. Однак для клімату країни характерні деякі несприятливі погодні явища, а саме: град, туман, зливи, посухи у літку, пилові бурі. Від клімату залежить також рівень, тривалість використання родючості і продуктивності грунтів. Теоритичною основою високої продуктивності грунтів є врахування біологічних вимог культур. Беручи до уваги потреби сільськогогосподарських культур у теплі і опадах та агрокліматичне районувань території України, можна зробити висновок, що в північно-західних районах можуть визрівати найвимогливіші до тепла ярі культури, озима пшениця, а на південному заході і сході –вимогливіші до тепла культури (агрокліматичне районування на карті)
1.5 Водні ресурси
Завдяки своїм унікальним фізичним і хімічним властивостям вода широко використовується у всіх галузях виробничої і невиробничої сфер. Найбільшу цінність мають чисті прісні води, дефіцит яких дедалі більше відчувається в Україні. Водні ресурси України становлять поверхневі і підземні води.
Основним елементом прибутку водного балансу України є атмосферні опади, загальний обсяг яких, за різними оцінками становить, 366 – 377 км3. Через значні втрати на випарування на поверхневий місцевий стік припадає лише 50 км3. Водні ресурси поповнються за рахунок транзитного стоку Дунаю, Дніпра, Сіверського Дінця і сумарно становлять майже 210 км3. Частина поверхневого стоку (Тиса, Прут, Західний Буг) загальним обсягом 14 км3. виходять за межі України.
Хоч найбільший обсяг стоку припадає на Дунай, головну роль у водозабезпеченні господарства України відіграють річки басейну Дніпра. Стік Дніпра біля Києва становить приблизно 44 км3., Дніпропетровська 53.4 км3., а далі дещо зменшується у зв’зку великим випаровуванням з поверхні Каховського водосховища, обсяг стоку інших річок значно менший: Дністра – 6.3 км 3., Південного Бугу – 3.4 км3.
Чорне та Азовське моря , що омивають територію України можна розглядати як альтернативне джерело водних ресурсів, але оскільки ці води вимагають опріснення, а отже і значних затрат коштів і енергії, в найближчі роки їх використання малоймовірне. І вони є дуже забруднені внаслідок викидів неочищених вод рядом великих підприємств чорної металургії, хімічної, нафтохімічної, вугільної промисловості.
Найбільшу кількість води мають західні області, де на 1 км2. площі припадає від 100 до 600 тис. м3. місцевого стоку. Найменше забезпечені водою південні області. Україна має великі запаси підземних вод , які здебільшого використовуються для водопостачання і зрошення. Сумарна кількість підземних вод у зоні активного водообміну складає 18.6 км3. на рік.
Основні показники водопостачання та водовідведення(млн.м)
2001р
2002р
2003р
2004р
2005р
2006р
Спожито свіжої води
12168
11589
11034
9973
10188
10245
у тому числі для виробництва
7033
6632
6068
5685
5706
5783
Забруднення вод
3008
2920
2948
3326
3444
3891
Потужність очисних споруд
7790
7546
7733
7740
7688
8104
Кореляційне дослідження
Ціллю даного кореляційного дослідження є дослідження залежності частки послуг реалізованих населенню у загальному обсязі в Україні та кількістю населення, що проживає на території України. Для визначення залежності між названими показниками скористаємося рівнянням прямої:
де Ух – вирівняне значення частки послуг, реалізованих населенню у загальному обсязі реалізованих послуг,
х – кількість населення,
- шукані параметри.
Для проведення кореляційного дослідження, сформуємо таку таблицю.
Таблиця№1
Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції.
Обсяги продукції,
Відтворення лісів на землях лісового фонду
Розрахункові дані
робіт, послуг лісового
Роки
господарства
тис.га
млн..грн.
X2
Y2
ХУ
Ут
1
2
3
4
5
6
7
2003
1108,9
48,3
1229659,2
2332,9
53559,87
33,054
2004
1594,6
53,9
2542749,1
2905,2
85948,94
47,509
2005
1991,6
58,6
3966470,5
3433,9
116707,76
59,340
2006
2451,1
66,7
6007891,2
4448,9
163488,37
73,034
2007
2956,3
73,6
8739709,6
5416,9
217583,68
88,089
Разом
10102,5
301,1
22486479,6
18537,8
637288,62
301,026
Середні
2020,5
60,22
4497295,92
3707,56
127457,73
60,205
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів і системи двох рівнянь з двома невідомими:
;
де n - кількість років.
Підставимо відповідні значення:
Позбудемося коефіцієнта біля а0:
Знайдемо а1:
=0,0298
Тоді підставивши а1 в одне з рівнянь, ми отримаємо а0.
-0,0091.
Тоді лінійне рівняння матиме вигляд:
Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки x:
Отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Ут.
Графік№1
Графік залежності індексів обсягу реалізованих послуг та кількість населення країни.
Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:
середнє значення добутку ознак;
середні значення самих ознак;
середнє квадратичне відхилення фактичних ознак х та у від їх середніх величин.
Це означає, що існує прямий нетісний зв’язок.(r>0).
Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:
Отже, зміни частки на 0,994% залежать від кількості населення .
Висновок: кореляційне дослідження дає нам змогу встановити зв'язок
двох показників, визначити міру залежності одного показника від іншого. Обчисливши коефіцієнт детермінації, ми побачили, що обсяги продукції робіт,послуг лісового господарства на 0,994% залежать від відтворення лісів на землях лісового фонду.
Практична частина
Завдання №1
1)Необхідно зробити вибірку автотранспортних підприємств з таблиці 3 за номерами вказаними в таблиці 2.
Утворена таким чином сукупність автотранспортних підприємств слугує вихідними даними для виконання завдання.
Вхідні дані:
Таблиця №2
Вибірки автопідприємств за варіантами
група 3
№п/п
Номера автопідприємства
5
[35-44] [60-74]
Таблиця № 3
Дані про автотранспортні підприємства
№
Кількість
Коефіцієнт
Виробіток
автопідприємства
вантажних
використання
на 100 машинотон,
автомобілів
вантажівок
т/кг
1
67
62
139
2
25
61
145
3
29
69
140
4
22
72
159
5
29
61
148
6
36
66
132
7
42
77
144
8
45
69
182
9
80
64
139
10
72
68
132
11
33
66
140
12
39
60
159
13
29
62
148
14
75
61
132
15
65
78
144
16
35
71
182
17
56
70
139
18
24
64
132
19
28
70
138
20
71
62
162
21
72
61
167
22
79
69
124
23
44
72
145
24
48
61
140
25
46
66
159
На основі даних по 25 АТП необхідно виконати:
1). Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої зі врахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
Елементи:67, 25, 29, 22 ,29, 36, 42, 45, 80, 72, 33, 39, 29, 75, 65, 35, 56, 24, 28, 71, 72, 79, 44, 48, 46.
Щоб визначити ширину інтервалу необхідно визначити найбільше і найменше значення елемента, у нашому випадку:
Найменше число 22.
Найбільше число 80.
Кількість груп n=4.
Ширина інтервалу ,де - найбільше і найменше значення ознаки, n – кількість груп.
Кількість
Кількість
вантажних
Елементи
АТП
автомобілів
[22-36,5)
22,25,29,29,36,33,29,35,24,28
10
[36,5-51)
42,45,39,44,48,46
6
[51-65,5)
65,56
2
[65,5-80]
67,80,72,75,71,72,79
7
Разом
25
Таблиця № 4
Таблиця № 5
Групування АТП за вантажними автомобілями
Розподіл АТП за кількістю
Кількість
Питома
Середня
Середній
Середній
Вантажних автомобілів
АТП
вага, %
к-ть на 1
продукт
процент
АТП
використання
[22-36,5)
10
40
29
146,4
66,2
[36,5-51)
6
24
44
154,8
67,5
[51-65,5)
2
8
60,5
141,5
74
[65,5-80]
7
28
73,7
142,2
63,9
Разом
25
100
207,2
584,9
271,6
Обрахуємо питому вагу групи в загальній чисельності АТП:
1) 100% -25
x% - 10
x 40% ;
2) 100%-25
x%- 6
х=24%,
3) 100% - 25
x% - 2
х= 8%,
4) 100%-25
x%-7
х=28%.
Визначимо кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
;
.
Визначимо середня продуктивність для кожної групи і в загальному:
Обрахуємо середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи і в загальному:
Висновки: Провівши групування АТП за вантажними автомобілями, я виявила,що найбільшу питому вагу в загальній чисельності АТП має перша група 40% з межами [22-36,5), їй належить 10 АТП. Найменша питома вага у третій групи [51-65,5) – 8%,на цю групи припадає 2 АТП. В середньому на кожне АТП першої групи припадає 29 вантажних автомобілів, другої - 44, третьої – 60,5, четвертої – 73,7. Середній процент використання вантажівок становить: у першій групі – 66,2, у другій – 67,5, у третій – 74 і в четвертій – 63,9. Щодо середньої продуктивності, то вона становить: у першій групі – 146,4, у другій – 154,8, у третій – 141,5 і у четвертій – 142,2.
2). Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
Елементи: 62,61,69, 72,61, 66,77, 69,64, 68, 66, 60, 62, 61, 78, 71, 70, 64, 70, 62, 61, 69, 72, 61, 66.
Щоб визначити ширину інтервалу необхідно визначити найбільше і найменше значення елемента, у нашому випадку:
Найменше число 60.
Найбільше число 78.
Кількість груп n=4.
Ширина інтервалу
Таблиця № 6
Групування АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
Коефіцієнт
Кількість
використання
Елементи
АТП
автомобілів
[60-64,5)
62,61,61,64,60,62,61,64,62,61,61
11
[64,5-69)
69,66,69,68,66,69,66
7
[69-73,5)
72,71,70,70,72
5
[73,5-78]
77,78
2
Разом
25
Таблиця №7
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
Кількість
Коефіцієнт використання автомобілів
Разом
вантажних
автомобілів
[60-64,5)
[64,5-69)
[69-73,5)
[73,5-78]
[22-36,5)
4
3
3
0
10
[36,5- 51)
2
2
1
1
6
[51- 65,5)
0
0
1
1
2
[65,5-80]
5
2
0
0
7
Разом
11
7
5
2
25
Охарактеризувавши одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Можна зробити такі висновки:
Згідно комбінаційного розподілу ми можемо сказати, що більшим попитом користуються вантажні автомобілі підприємств з кількістю автомобілів
22- 36,5, а найменшим – 51-65,5. Розглянувши групи АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, стало очевидно, що найбільша кількість авто припадає на групу, де коефіцієнт використання лежить у межах групи 60-64,5, а найменша – 73,5-78.
Також видно, що найбільша кількість автомобілів належить до групи з коефіцієнтом використання 60-64,5 та групи, де кількість авто від 22-36,5.
Завдання 2
Таблиця №7
Розрахункова таблиця
Групи АТП
Кількість
Розрахункові показники
Розрахункові величини
за кількістю
АТП,
f
середина
автомобілів
f
нак.
Інтервалу,х
[22-36,5)
10
10
29,3
293
-18
180
3240
858,49
4033
[36,5-51)
6
16
43,8
262,8
-3,5
21
73,5
1918,44
13003,27
[51-65,5)
2
18
58,3
116,6
11
22
242
3398,89
20114,46
[65,5-80]
7
25
72,8
509,6
25,5
178,5
4551,75
5299,84
36895,32
Разом
25
-
-
1182
-
401,5
8107,25
11475,66
74046,05
За результатами типологічного групування розрахувати:
1. Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 47 автомобіля.
,
де х – індивідуальне значення варіюючої ознаки (варіанти);
f – частота.
2. Моду і медіану за допомогою формул і графічно.
Оскільки ряд є інтервальним, то для визначення моди визначаємо модальний інтервал за найбільшою частотою.
Визначимо моду:
, де
- нижня границя модального інтервалу,
- розмір модального інтервалу,
- частота модального інтервалу,
- частота попереднього інтервалу,
- частота інтервалу наступного за модальним.
Найчастіше АТП зустрічаються з кількістю вантажних автомобілів 33 штук.
Графік №2
Графічний спосіб визначення мод
Y
X
x-групи АТП за кількістю вантажних автомобілів;
y-кількість вантажних автомобілів.
Визначимо медіанний інтервал. Отже, для його визначення визначаємо найбільшу частоту, тому до медіанного інтервалу належить проміжок (22-36,5) з частотою f=10.
Далі визначаємо медіану:
, де
- нижня границя медіанного інтервалу,
- розмір медіанного інтервалу,
- півсума накопичених частот,
- сума накопичених частот, які передують медіанному інтервалу,
- частота медіанного інтервалу.
Графік №3
Графічний спосіб визначення медіани
3. Визначити показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації; середнє лінійне і квадратичне відхилення; загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції; квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій; між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій; перевірити рівність суми середньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств. Зробити висновки.
Розраховуємо показники варіації:
3.1. Розмах варіації
,де
відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки в статистичній сукупності.
3.2.Середнє лінійне відхилення:
де
х – індивідуальне значення ознаки,
- середнє значення ознаки,
f – частота ознаки.
3.3. Визначаємо загальну дисперсію трьома методами:
а) як квадрат відхилення:
б) як різницю квадратів:
в) за методом моментів:
, де , , де
А – середина інтервалу, якій відповідає найбільша частота,
і – величина інтервалу.
За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду, і – ширина інтервалу.
і=14,5 ; А=(22+36,5)/2=29,3;
3.4. Середнє квадратичне відхилення:
Висновок: Оскільки і G мають невеликі значення між собою особливо не розрізняються, то можна зробити висновок, що статистична сукупність неоднорідна.
3.5. Коефіцієнт осциляції – відношення розмаху варіації до середнього значення ознаки:
3.6. Квадратичний коефіцієнт варіації – відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки:
Оскільки >33%, то статистична сукупність є неоднорідною.
3.7. Знайдемо групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій.
Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):
Елементи по груповані за групами:
[124-138,5) 132,132,132,132,138,124- 6;
[138,5-153) 139,145,140,148,144,139,140,148,144,139,145,140- 12;
[153-167,5) 159,159,162,167,159 -5;
[167,5-182] 182,182-3.
Таблиця №8
Групування АТП за виробітком на 100 машинотон
Кількість
Виробіток на 100 машинотон, т/км
вантажних
Разом
автомобілів
[124-138,5)
[138,5-153)
[153-167,5)
[167,5-182]
[22-36,5)
3
5
1
1
10
[36,5-51)
0
3
2
1
6
[51-65,5)
0
2
0
0
2
[65,5-80]
3
2
2
0
7
Разом
6
12
5
2
25
Таблиця №9
Розрахункові дані за групуванням АТП за виробітком на 100 машинотон
Групи АТП за кількістю
Групи за виробітоком
Кількість
Розрахункові дані
вантажних
на 100
АТП в групі
автомобілів
машинотон
f
x
1
2
3
4
5
6
7
[22-36,5)
[124-138,5)
3
131,25
393,75
-14,5
630,75
[138,5-153)
5
145,75
728,75
0
0
[153-167,5)
1
160,25
160,25
14,5
210,25
[167,5-182]
1
174,75
174,75
29
841
Разом
10
1457,5
1682
[36,5-51)
[124-138,5)
0
131,25
0
-24,17
0
[138,5-153)
3
145,75
437,25
-9,67
280,53
[153-167,5)
2
160,25
320,5
4,83
46,66
[167,5-182)
1
174,75
174,75
19,33
373,65
Разом
6
932,5
700,84
[51-65,5)
[124-138,5)
0
131,25
0
-14,5
0
[138,5-153)
2
145,75
291,5
0
0
[153-167,5)
0
160,25
0
14,5
0
[167,5-182]
0
174,75
0
29
0
Разом
2
291,5
0
[65,5-80]
[124-138,5)
3
131,25
393,75
-12,43
463,52
[138,5-153)
2
145,75
291,5
2,07
8,57
[153-167,5)
2
160,25
320,5
16,57
549,13
[167,5-182]
0
174,75
0
31,07
0
Разом
7
1005,75
1021,22
Всього 25 3687,25
Розрахуємо середній виробіток на 100 машиннотон для всієї сукупності за формулою середньою арифметичної звуженої:
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
Обчислимо внутрішньогрупові дисперсії за формулою:
де
- значення ознак окремих елементів сукупності,
n – кількість АТП.
...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора