Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистка соціального обслуговування населення України
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Облік і аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства і природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з дисципліни “Cтатистика”
На тему:
«Статистка соціального обслуговування населення України»
Підготувала:
Студентка ІІ курсу
Група ОА – 6
Хоменко Світлана
Превірила:
ст. викл. Мельничук Н.В.
Рівне - 2008
План
Вступ
1. Статистика соціального обслуговування населення України
2. Кореляційно – регресійний аналіз
3. Практична частина
Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Завдання 4
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Необхідною умовою об'єктивної кількісної характеристики суспільних явищ
і процесів е розуміння їх суті, специфіки та законів розвитку.
Статистика дає можливість різнобічне охарактеризувати розвиток економіки, відзначити успіхи і недоліки, намітити шляхи і заходи щодо усунення небажаних, тенденцій.
Статистичні органи організують планомірний і систематичний облік масових
суспільно-економічних явищ. Він є основою даних, що публікуються у статистичних збірниках, довідниках та періодичній пресі. Опрацювання статистичних даних здійснюють за допомогою їх зведення і групування, розрахунку відносних і середніх величин, показників динаміки і варіації, дисперсійного та індексного аналізу, а також статистичних рівнянь залежностей.
Статистика має ряд суттєвих специфічних особливостей, що відрізняють її
від інших суспільних наук. Ці особливості пов'язані з пізнанням суспільно-економічних явищ і процесів, тобто характеристикою кількісної їх визначеності, наприклад, характеристика зміни чисельності населення, його структури, випуску продукції в різних галузях суспільного виробництва, чисельності робітників, зміни показників ефективності в галузях економіки, співвідношення між обсягом виробленої і реалізованої сільськогосподарської продукції тощо.
Кількісну сторону цих явищ і процесів статистика вивчає в нерозривному зв'язку з їх якісними характеристиками, збагачуючи тим самим наші знання і даючи можливість пізнати суть розвитку явищ і процесів. Крім того, статистика вивчає кількісну і якісну сторони явищ в конкретних умовах місця і часу. Отже, предметом статистики є кількісні і якісні відношення масових суспільно-економічних явищ.
На розвиток статистики значний вплив справляють економічна теорія, філософія, математика, економічні науки та ін.
Розуміння статистичної закономірності неможливе пізнання діалектики, особливо діалектики необхідного і випадкового. Статистична сукупність складається з одиниць, які відрізняються ознаками та умовами. Вплив на сукупність природних, економічних та інших умов для індивідуальних ознак різний, тому результат для індивідуального значення ознаки є випадковим. Випадкове явище може відбуватися або не відбуватися, тобто існує його імовірність. Головною умовою імовірності є наявність достатнього поля дії незалежності, яка породжує випадковість. Прикладом випадкового коливання може бути статистичний ряд урожайності сільськогосподарських культур за кілька років. Статистика дозволяє пояснити стійкість випадкових коливань урожайності в часі та прийняти їх в розрахунок при прогнозуванні розвитку сільськогосподарського виробництва.
Рівень життя населення розглядають у вузькому та широкому розумінні слова. Рівень життя у вузькому розумінні – досягнутий рівень споживання населенням матеріальних благ та послуг, що обумовлюється відповідними рівнями та структурою доходів.
Рівень життя в широкому розумінні слова включає в себе весь комплекс соціально – економічних умов життя. І якщо вивченню економічних умов виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ ми вже розглянули то деякі аспекти статистики соціальних умов життя ми розглянемо зараз.
Надання соціальних послуг як і оцінка рівня їх розвитку та ступеню впливу на рівень життя у зв’язку з численними видами цих послуг потребують специфічного підходу до розрахунку статистичних показників та їх аналізу. При цьому, виходячи з того, що послуга – це корисна діяльність чи корисний ефект, що створюється у ході цілеспрямованої діяльності, яка направлена на задоволення певних потреб. Послуги відбиваються в особливих споживчих вартостях, які можуть задовольнити потреби тільки в процесі створення послуг, коли втрачається праця для надання послуг. У свою чергу показники визначаються з урахуванням конкретних галузей і повинні бути спрямовані на одержання інформації, необхідної для прийняття фактичних заходів для задоволення соціальних потреб. у практиці розроблені і використовуються різні системи соціальних показників.
Вивчення житлових умов має важливе значення для визначення розмірів, розміщення, структури житлового будівництва, для ви значення типів будинків та типів квартир. При цьому вивчення житлових умов провадиться в трьох напрямках: кількісна та якісна характеристика житлових ум Піклування про благоустрій населених місць покладається на комунальне господарство, що має забезпечити найбільш зручні умови проживання населення в даному населеному пункті та створювати нормальні умови діяльності підприємствам та органі заціям шляхом розвитку, експлуатації та підтримання в належ ному стані його технічного, інженерного обладнання та інших видів благоустрою.
Статистика соціального обслуговування
Рівень життя населення розглядають у вузькому та широкому розумінні слова. Рівень життя у вузькому розумінні – досягнутий рівень споживання населенням матеріальних благ та послуг, що обумовлюється відповідними рівнями та структурою доходів.
Рівень життя в широкому розумінні слова включає в себе весь комплекс соціально – економічних умов життя. І якщо вивченню економічних умов виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ ми вже розглянули то деякі аспекти статистики соціальних умов життя ми розглянемо зараз.
Надання соціальних послуг як і оцінка рівня їх розвитку та ступеню впливу на рівень життя у зв’язку з численними видами цих послуг потребують специфічного підходу до розрахунку статистичних показників та їх аналізу. При цьому, виходячи з того, що послуга – це корисна діяльність чи корисний ефект, що створюється у ході цілеспрямованої діяльності, яка направлена на задоволення певних потреб. Послуги відбиваються в особливих споживчих вартостях, які можуть задовольнити потреби тільки в процесі створення послуг, коли втрачається праця для надання послуг. У свою чергу показники визначаються з урахуванням конкретних галузей і повинні бути спрямовані на одержання інформації, необхідної для прийняття фактичних заходів для задоволення соціальних потреб. у практиці розроблені і використовуються різні системи соціальних показників. Структура такої системи визначається її призначенням. Базовою для інших систем є система для соціальних та демографічної статистики (ССДС), яка була розроблена Статистичним бюро ООН у 1975 році та організована за принципом життєвого циклу.
ССДС як базова пропонує розподіл показників на такі підсистеми:
Чисельність та склад населення, народжуваність, смертність та міграція.
Сім’я та домогосподарства.
Соціальні класи.
Розподіл доходів, споживання та нагромадження.
Житловий фонд.
Розподіл часу та використання дозвілля.
Соціальне забезпечення та соціальна допомога.
Освіта.
Зайнятість та безробіття.
Охорона здоров’я та медичне обслуговування.
Громадський порядок: безпека та правопорушення.
Показники перших чотирьох підсистем були розглянуті вище.
Статистика житлового фонду повинна розглядатися ширше, ніж тільки статистика наявності та змін, які відбуваються в забезпеченні населення помешканнями для проживання. Для оцінки задоволення життєво – побутових потреб населення та створення необхідних умов для повноцінного відпочинку людей слід виділити розділ, який можна назвати статистикою житлово – комунального господарства (ЖКН), а показники його умовно можуть бути віднесені до таких груп:
житловий фонд, нове будівництво, реконструкція та знесення.
- житлові умови проживання
обслуговування та фінансування житлового фонду.
Джерелами статистичного вивчення житлового фонду є: звіти житлових організацій, інвентаризація та переписи житлового фонду. Інвентаризацію проводять спеціальні організації (бюро технічної організації), що знаходяться в складі житлових та комунальних організацій місцевих адміністрацій. Для характеристики житлового фонду за окремими ознаками проводять його статистичне групування. Типи групувань при цьому такі:
за призначенням приміщень – житлові, нежитлові;
за правом власності – місцевих адміністрацій, кооперативних підприємств, в особистій власності;
за типом будови – щодо матеріалу, стін та перекрить;
за поверховістю – мало – (1-2), середньо – (3-5), багато –(6-15) та високоповерхові (вище 15 поверхів);
за внутрішнім благоустроєм – електричне освітлення, вода, газ, каналізація, сміттєпровід та ін.;
за технічним станом – показники рівня зносу.
Вивчення житлових умов має важливе значення для визначення розмірів, розміщення, структури житлового будівництва, для ви значення типів будинків та типів квартир. При цьому вивчення житлових умов провадиться в трьох напрямках: кількісна та якісна характеристика житлових умов, економічні умови користування житлом.
Кількісна характеристика житлових умов дозволяє визначити рівень забезпеченості населення житлом. Щільність заселення характеризується середньодушовою забезпеченістю житловою площею. Показник ізольованості житла залежно від завдань дослі дження може бути виражений у вигляді процентного співвідно шення чисельності сімей та одинаків, що мають окрему квартиру, до загальної кількості сімей та одинаків (коефіцієнт посімейного розселення), або у вигляді відношення квартир, що заселені одні єю сім'єю до загальної кількості заселених квартир (коефіцієнт ізольованості жител).
Для повноти характеристики житлових умов населення необ хідно оцінити економічні умови користування житлом, тобто ви значити витрати населення, пов'язані з користуванням кварти рою. Поряд з абсолютним показником житлових витрат та їх питомою вагою в доходах сім'ї, обчислюють відносний показ ник — коефіцієнт житлових витрат — в якому береться до уваги чисельність сімей.
Житловий фонд
1990
1995
2000
2002
2003
2004
2005
2006
Весь житловий фонд
922,1
978,3
1015
1031,7
1035,7
1040
1046,4
1049,2
У середньму на одного жителя,м2
17,8
19,2
20,7
21,3
21,6
21,8
22
22,2
Міський житловий фонд
574,3
616,6
643,2
658,4
661,7
664,5
669,9
671,3
У середньму на одного міського жителя,м2
16,5
17,8
19,3
20,2
20,4
20,5
20,8
20,9
Сільський житловий фонд
347,8
361,7
371,8
373,3
374
375,5
376,5
377,9
У середньому на одного сільського жителя,м2
20,6
21,9
23,5
23,7
24
24,4
24,6
25
Квартирна черга та поліпшення житлових умов
1990
1995
2000
2002
2003
2004
2005
2006
Кількість сімей та одинаків, які перебували на
квартирному обліку на кінець року
2638
2411
1765
1533
1460
1414
1323
1300
Кількість сімей та одинаків,які одержали
житло за рік
235
82
32
25
25
23
20
20
Кількість відсотків до загальної кількості тих,
хто перебував на квартирному обліку
на кінець попереднього року
9,2
3,2
1,6
1,5
1,6
1,6
1,4
1,6
Піклування про благоустрій населених місць покладається на комунальне господарство, що має забезпечити найбільш зручні умови проживання населення в даному населеному пункті та створювати нормальні умови діяльності підприємствам та органі заціям шляхом розвитку, експлуатації та підтримання в належ ному стані його технічного, інженерного обладнання та інших видів благоустрою.
Підтримання в постійно справному стані самої будівлі та створення необхідних умов мешканцям, що в них живуть, визначають завдання статистики експлуатації. Вивчення житлових умов проводиться в трьох основних напрямках: кількісна та якісна характеристика житлових умов, економічні умови користування житлом.
Комунальне господарство складається з великі кількості різних за призначенням і технологією виробництва підприємств та господарств. Їх можна розділити на такі групи:
- санітарно – технічні підприємства – водогін та каналізація;
- енергетичні підприємства – міські електромережі, газове господарство та ін.
Основними показниками, що наведені в річному статистичному техніко-експлуаційному звіті про роботу водопроводу, є:
• кількість водозаборних вузлів, артезіанських свердловин та насосних станцій, а також установлена потужність насосних стан цій першого підняття (м3/добу);
• підняття води на певну висоту або дотримання в трубо проводах відповідного тиску; продуктивність, тобто кількість води, яка надається в мережу за одиницю часу; різниця між піднятою водою та наданою в мережу (споживання води для своїх потреб);
• різниця між наданою та реалізованою водою (втрати в мережі та неураховані витрати води для гасіння пожеж, поливання вулиць та зелених насаджень).
Робота каналізації, що являє собою транспортування (видален ня) забруднених вод з території населеного пункту, знешкодження, очищення цих вод та спуск очищених вод у водойми, характеризу ється обсягом вод, що пропущені через очисні споруди, та якістю цих вод, що скидаються у водойми.
Головним завданням комунальної статистики в галузі енергопостачання є вивчення обслуговування цими видами послуг населення та організації місцевого та комунального господарства.
Статистика бюджету часу населення узагальнює та аналізує інформацію:
проте, як люди проводять свій час;
про основні способи використання дозвілля і про час, що відводиться на кожний з цих способів різними групами населення;
про засоби та устаткування для використання дозвілля і про рівень збільшення можливостей організувати дозвілля завдяки державним та приватним витратам.
Вивчення бюджету часу населення спрямоване на вирішення задач статистичного аналізу показників добового фонду часу та, особливо, позаробочого часу населення. При цьому слід навчити ся досліджувати вплив соціально-економічних та демографічних факторів на структуру позаробочого часу, відмінності цих струк тур у мешканців міста та села, сімей різного типу, представників соціально-економічних груп населення. Окремого вивчення по требує вільний час та дозвілля, що пов'язане з аналізом задово лення потреб населення у відпочинку та культурному розвиткові. Ці питання вивчає статистика культури та мистецтва.
Головне завдання статистики культури та мистецтва пов'язане з необхідністю характеризувати діяльність установ культури та мистецтва, хоча не менш важливе місце при цьому займає оцінка впливу зростання культурного рівня населення на підйом продуктивних сил, прогрес науки та техніки та інші яви ща, що мають місце у сфері матеріального виробництва.
Ознайомитись з досягненнями світової та вітчизняної культу ри можна в закладах культури, більшість яких створена та фінан сується за рахунок коштів державного бюджету. Основними се ред них є музеї, бібліотеки, клубні установи, ботанічні сади та інше. В установах культури населення може ознайомитись із тво рами мистецтва, що мають матеріальний характер (книжки, ску льптури, картини). Для знайомства з творами таких мистецтв, як музика, кіно, театр та ін. необхідне відвідування установ мистец тва: театрів, кінотеатрів, концертних залів, цирків тощо.
Відносно бібліотек, то їх можливості щодо обслуговування читачів оцінюють залежно від технічного стану приміщень, їх площі, кількості відділів, кількості місць у читальних залах та руху бібліотечного фонду. Характеристику їх роботи проводять за допомогою показників:
1) кількість книговидач — кількість книжок, виданих одному читачу;
2) доступність бібліотечної мережі — кількість бібліотек у розрахунку на 1000 км2 або 10000 осіб;
3) книгозабезпеченість населення — кількість книжок та жур налів у бібліотечних фондах на 1 жителя (читача).
Специфічними показниками у звіті про роботу музеїв є ті, що характеризують їх фонди у співвідношенні до площі залів. Рівень науково-освітньої діяльності оцінюють за кількістю відвідувань, екскурсій та прочитаних лекцій. Організації, що здійснюють реда кційно-видавничу діяльність, відносять до сфери виробництва, але показники їх діяльності розглядають як показники закладів куль тури. Пов'язане це з тим, що продукція цих організацій має освітній характер (книжки, брошури, журнали, газети) і сприяє ознайомлен ню населення з досягненнями культури. Облік цієї продукції ведуть як за кількістю друкованих аркушів, так і за накладом. На підставі цих даних установлюють обсяг назви як відношення суми всіх ар кушів до загальної кількості назв.
Найбільш тісний контакт з глядачем серед усіх закладів мис тецтва забезпечує театр. Про роботу театру слід судити з двох точок зору: кількісної та якісної. До кількісної відносять такі по казники, як кількість заходів, глядачів та сума зборів. Оцінити добір репертуару та постановку конкретних вистав дозволяють показники, за допомогою яких характеризують оновлення репер туару, заповненість глядачевого залу та ін.
За даними про відвідування кіносеансів обчислюють:
1) доступність кіномережі — кількість кіноустановок у розра хунку на 10000 осіб населення;
2) забезпеченість населення місцями в кінотеатрах — кількість місць у стаціонарних кінотеатрах у розрахунку на 1000 жителів;
3) середня кількість відвідувань кіносеансів.
Можливості показу кінофільмів забезпечуються також кіно студіями, де ці фільми знімають. Тому як редакції та видавницт ва, так і кіностудії хоч і відносять до сфери виробництва, але по казники їх роботи є показниками закладів мистецтва, головним серед яких є випуск фільмів.
Основними показниками використання часу є показники витраченого часу на різні види діяльності, у тому числі - і в час дозвілля, відносно до різних статево – вікових груп населення та сімей з різним рівнем доходів.
Доповненням статистики доходів є показники статистики соціального забезпечення. Соціальний захист населення – це система державних та громадських заходів щодо впровадження матеріального забезпечення громадян похилого віку, а також у разі хвороби, повної чи часткової втрати працездатності або годувальника, або в разі безробіття. Основна задача статистики соціального забезпечення та соціальної допомоги – це вивчення видів і способів соціального захисту та соціальних гарантій, що передбачені законодавчими та нормативними актами, за їх цільовим призначенням, напрямками, групами населення, джерелами фінансування та ін. До показників, які характеризують використання та масштаби захисту, належать:
за видами програм, середнім розміром допомоги та іншими класифікаційними ознаками
d1 = частка тих, хто отримав допомогу ;
частка тих, хто має право на допомогу
у розподілі за секторами економіки:
а) загальні та середньодушні витрати;
б) витрати на соціальне страхування;
- за групами за доходами та типами домогосподарств
d2 = Сума страхування та соціальні допомоги ;
загальний дохід домогосподарства
загальні витрати по системі соціального забезпечення в розрахунку на душу в поточних і незмінних цінах.
Загальний дохід домогосподарства
Загальні витрати по системі соціального забезпечення в розра хунку на душу в поточних і незмінних цінах.
Статистика освіти узагальнює й аналізує статистичну ін формацію про систему освіти, навчальні заклади, учнів та викла дачів, витрати на освіту, характеристики рівня освіти населення. Згідно з Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО) є 5 ступенів, 6 рівнів та 7 категорій освіти. У нашій країні прийнятий такий розподіл освітніх рівнів:
рівень І — початкова освіта;
рівень II — першого ступеня: неповна середня; другого ступеня: середня;
рівень III — першого ступеня: молодші спеціалісти; другого ступеня: бакалаври; третього ступеня: спеціалісти, магістри.
Показники, що характеризують освіту, відносять до таких груп.
1. Показники рівня освіти і грамотності:
Коефіцієнт = Ті, хто вміють читати і писати
грамотності Загальна чисельність населення у віці від 9 років
середнє число років навчання в розрахунку на одну особу; освітній потенціал, який дорівнює кількості часу, витраченого населенням на навчання, та ін.
2. Показники контингенту осіб, що навчаються, і тих, які за вершили освіту:
брутто-коефіцієнт охоплення освітою з виділенням ступенів ос віти в групуванні за статтю, категоріями населення та регіонами:
3. Показники системи освіти та професійної підготовки з виді ленням та аналізом джерел фінансування освіти.
4. Показники педагогічних кадрів порівняно з кількістю учнів. Статистика охорони здоров'я та медичного обслуговування
об'єднані в одному підрозділі. Оскільки стан здоров'я людини залежить від таких факторів, як: стан навколишнього середовища та економічні умови життя; статура людини, спадковість та пере несені хвороби; розвиток медичної допомоги й доступність медичного обслуговування, показники статистики охорони здоров'я можуть бути віднесені до таких груп:
1. Показники здоров'я (захворюваності) та тривалість життя:
поширеність захворюваності (хворобливість) — обчислюється аналогічно коефіцієнту захворюваності, але за окремими видами захворювань;
частота вперше виявлених під час медичного огляду захворювань;
структура захворювань;
тривалість захворювання.
2. Показники стану медичного обслуговування та використан ня медичних закладів. До цієї групи включають показники, які характеризують відвідування населенням медичних закладів та використання різних видів послуг системи охорони здоров'я:
кількість відвідувань у розрахунку на одного лікаря; чисельність осіб, що пройшли вакцинацію в розрахунку на 1000 осіб населення;
кількість відвідувань амбулаторій і т. ін.
3. Показники засобів медичного обслуговування:
кількість лікарів різних спеціальностей та молодшого медич ного персоналу в розрахунку на 10 тис. осіб населення;
місткість медичних установ (кількість лікарняних ліжок на 1000 осіб населення).
4. Доходи та витрати, пов'язані з медичним обслуговуванням: частка ВВП, що направлена на охорону здоров'я;
рівень та індекс урядових та приватних витрат на медичне обслуговування в поточних та незмінних цінах;
загальні та середньодушові споживацькі витрати на охорону здоров'я.
Статистика громадського порядку і безпеки є розділом со ціальної статистики, який вивчає стан громадського порядку і рі вень правового захисту законних прав та інтересів населення, і використовує для цього такі показники:
• частота окремих правопорушень і кількість жертв;
• характеристика правопорушників і поводження з ними, що характеризує стан і діяльність правоохоронних органів.
2. Кореляційне дослідження.
Методику кореляційного дослідження розглянемо на прикладі залежності
кількость ринків з продажу споживчих товарів на кінець року від загальних доходів населення. Для визначення залежності між названими показниками скористаємось рівнянням прямої:
,
де - вирівняне значення рівня житлового фонду;
- кількість одержаного житла;
- шукані параметри.
Для спрощення розрахунків складемо наступну таблицю.
Таблиця 1
Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції
Роки
Міський житловий фонд, (млн.м2 загальної площі)
Кількість сімей та одинаків,які одержали житло за рік (тис.)
Розрахункові дані
2002
658,4
25
433490,6
625
16460
26,6
2003
661,7
25
437846,9
625
16542,5
24,7
2004
664,5
23
441560,2
529
15283,5
23
2005
669,9
20
448766,0
400
13398
19,8
2006
671,3
20
450643,7
400
13426
18,9
Разом
3325,8
113
2212307,4
2579
75110
113,02
Середні
665,16
22,6
442461,5
515,8
15022
22,604
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів складеної і системи двох рівнянь з двома невідомими:
, де n – кількість років.
Підставивши відповідні дані з таблиці, розв'яжемо дану систему рівнянь:
Отримаємо наступні значення параметрів:
= 421,7
=-0,6
Тоді лінійне рівняння зв’язку між площею міського житлового фонду та кількістю отриманого житла матиме вигляд:
Отже, із збільшенняь площі міського житлового фонду кількість бажаючих одержати житло зростатиме на 6 тис.
Послідовно підставляючи в дане рівняння значення фактичної ознаки , отримаємо теоретичне значення результуючої ознаки .Ці значення покажуть теоретичний розмір площі при даній кількості заповідників та національних парків.
Висновок: між кількістю Сімей та одинаків,які одержали житло за рік та площею міського житлового фонду існує досить тісний та зворотній зв’язок. Отже, зміна одержаного житла на 50% залежить від зміни загальної площі міського житлового фонду.
3. Практична частина
Завдання 1.
Вихідні дані приймаємо згідно варіанту 24 [44-53] [64-73] [78-82]
№ АТП
Кількість вантажних
Коефіцієнт використання
Виробіток на 100
автомобілів
вантажівок
машинотон, т/км
1
2
3
4
1
72
68
132
2
76
62
163
3
65
61
152
4
38
78
149
5
40
71
154
6
53
70
175
7
71
64
182
8
25
70
142
9
34
62
170
10
39
61
198
11
65
78
144
12
35
71
182
13
56
70
139
14
24
64
132
15
28
70
138
16
71
62
162
17
72
61
167
18
79
69
124
19
44
72
145
20
48
61
140
21
70
60
182
22
23
62
139
23
29
61
132
24
77
78
159
25
70
71
148
На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:
1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці
( оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
2) Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних
автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
Розв’язання:
1) Проведемо групування АТП за кількістю вантажних авто (табл. 3).
Якщо значення групувальної ознаки змінюється рівномірно, то виділяють рівні інтервали груп за формулою:
,
де хмах , хміп – найбільше і найменше значення ознаки;
n – кількість груп.
h = 79 – 23 = 14
4
Отже ширина інтервалу дорівнює 14
Таблиця 3
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів
Чисельність
вантажних
автомобілів
Кількість
АТП
Кількість
автомобілів
Питома вага групи, %
Середня кількість автомобілів
Середня
продуктивність групи
Середній % використання автомобілів
23 – 37
7
23,24,25,28,29,34,35
28
28,3
147,8
65,7
37 – 51
5
38,39,40,44,48
20
41,8
157,2
68,6
51 – 65
2
53,56
8
54,5
157
70
65 - 79
11
65,65,70,70,71,71,72,72,76,77,79
44
71,6
155,9
66,7
РАЗОМ
25
-
100
-
-
-
Питому вагу знайдемо за формулою:
П = m *100% ;
n
де m – кількість АТП в групі;
n – загальна кількість АТП.
П1 = 7 *100% = 28%;
25
П2 = 5 * 100% = 20%;
25
П3 = 2 * 100% = 8%;
25
П4 = 11 * 100% = 44%.
25
Кількість вантажних автомобілів в середньому на 1 АТП обчислимо скориставшись формулою середньої арифметичної простої:
;
де хn – значення статистичної сукупності;
n – кількість АТП в групі.
;
;
;
;
Знайдемо середню продуктивність за формулою:
;
;
;
;
Обчислимо середній процент використання за формулою:
;
;
;
;
2) Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання представлені в таблиці 4. Ширину інтервалу для коефіцієнта використання автомобілів знаходимо за формулою:
h = 78 – 60 = 4,5
4
Таблиця 4
Кількість АТП за комбінаційним розподілом
Групи АТП за кількістю
вантажних автомобілів
Групи АТП за коефіцієнтом використання автомобілів
РАЗОМ
60-64,5
64,5-69
69-73,5
73,5-78
23 - 37
4
-
3
-
7
37 - 51
2
-
2
1
5
51 - 65
-
-
2
-
2
65 – 79
6
1
2
2
11
РАЗОМ
12
1
9
3
25
Висновки:
На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам було проведено групування АТП за кількістю вантажних автомобілів і виділено 4 групи з рівними інтервалами, де ширина інтервалу h=14.
В результаті цього ми визначили, що найбільша питома вага в цій сукупності припадає на IV інтервал (44 %), а кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП на ІV групу(71,6). Найбільшу середню продуктивність має II група (157,2), а найбільший середній процент використання – ІІI (70).
Отже, здійснивши комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажівок, використовуючи результати першого групування, ми утворили чотири групи за другою ознакою, де ширина інтервалу дорівнює 4,5. Найбільша кількість АТП за кількістю вантажних автомобілів належить до I і IV групи і до І групи за коефіцієнтом використання автомобілів.
Завдання 2.
За результатами типологічного групування розрахувати:
1) Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
2) Моду і медіану за допомогою формул та графічно;
3) Показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, міжгрупову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.
Зробити висновки.
Розв’язання:
1) Для обчислення середньої кількості вантажних автомобілів для кожної групи скористаємось попередніми результатами розрахунків типологічного групування:
;
;
;
;
Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності розраховують за формулою середньої арифметичної зваженої:
;
де х – значення варіації (середина інтервалу)
f – частота (кількість АТП)
Для обчислення середнього інтервалу треба скористатись формулою:
;
;
;
;
;
Таблиця 5
Дані для обчислення моди і медіани
Групи АТП
за кількістю
вантажних авто
Кількість
АТП
Середина
інтервалу
Кумулятивна
(накопичена)
частота
23 - 37
7
30
7
37 -51
5
44
12
51 - 65
2
58
14
65 - 79
11
72
25
РАЗОМ
25
-
-
Кумулятивну частоту обчислюємо за формулою:
;
де fi – поточне значення частоти;
fi+1 – наступне значення частоти.
;
;
;
;
Обчислимо моду за формулою:
;
де xmo – нижня границя модального інтервалу;
imo – розмір ( ширина ) модального інтервалу;
fmo – частота модального інтервалу;
fmo-1 – частота попереднього інтервалу;
fmo+1 – частота наступного інтервалу.
;
Знайдемо моду графічно, де на осі ОХ відкладемо групи за кількістю вантажних автомобілів, а на осі ОУ – кількість АТП (див мал.1).
Обчислимо медіану за допомогою формули:
;
де хme – нижня границя медіанного інтервалу;
ime – розмір медіанного інтервалу;
- півсума накопичених частот;
Sme-1 – сума накопичених частот інтервалу, які передують медіанному;
fme – частота медіанного інтервалу.
Тоді медіана буде дорівнювати:
.
Знайдемо медіану графічно, де на осі ОХ відкладемо групи за кількістю вантажних автомобілів, а на осі ОУ – накопичену частоту.
Обчислення варіації ряду розподілу:
3.1. Для обчислення показників варіації кількості вантажних автомобілів для зручності складемо наступну таблицю.
Таблиця 6
Розрахункова таблиця
для обчислення показників варіації
Кількість
вантажних
автомобілів
Кількість
АТП,
f
Середина
інтервалу,
х
Розрахункові дані
x2
x2f
xf
f
f
23 - 37
7
30
900
6300
210
22,2
155,4
3449,88
37 - 51
5
44
1936
9680
220
8,2
41
336,2
51 - 65
2
58
3364
6728
116
5,8
11,6
67,28
65 - 79
11
72
5184
57024
792
19,8
217,8
4312,44
РАЗОМ
25
-
-
79732
1338
-
285,8
8165,8
СЕРЕДНІ
-
-
-
3189,28
53,5
-
11,4
326,6
Проведемо табличні розрахунки:
з попередніх розрахунків.
3.1.1. Розмах варіації:
,
де xmax – найбільше значення інтервалу;
xmin – найменше значення інтервалу;
,
3.1.2. Середнє лінійне відхилення:
3.1.3. Середнє квадратичне відхилення:
3.1.4. Загальна дисперсія:
І спосіб
ІІ спосіб
ІІІ спосіб
де
А – середина інтервалу (варіанта), якій відповідає найбільша частота,
і - величина інтервалу.
А=72
і=14
Обчислимо
а) коефіцієнт осциляції:
,
де R – розмах варіації;
- середнє значення варіанти;
%
б) квадратичний коефіцієнт варіації:
,
де - середнє квадратичне відхилення;
оскільки , то статистична сукупність є неоднорідною.
3.3. Обчислимо показники дисперсійного аналізу для виробітку на 100 машинотонн.
Розрахункові дані помістимо в таблицю.
Визначимо ширину інтервалу:
;
Отже:
Таблиця 7
Розрахункова таблиця для обчислення групових дисперсій
Групи
АТП
Виробіток на
100 машинотон, т/км
Кількість
автомобілів
Розрахункові дані
23-37
124-142,5
5
133,25
666,25
13,25
877,8
142,5-161
0
151,75
0
5,25
0
161-179,5
1
170,25
170,25
23,75
564,1
179,5-198
1
188,75
188,75
42,25
1785,1
РАЗОМ
-
7
-
1025,25
84,5
3227
37-51
124-142,5
1
133,25
133,25
22,2
492,8
142,5-161
3
151,75
455,25
3,7
41,1
161-179,5
0
170,25
0
14,8
0
179,5-198
1
188,75
188,75
33,3
1108,9
РАЗОМ
-
5
-
777,25
74
1642,8
51-65
124-142,5
1
133,25
133,25
18,5
342,25
142,5-161
0
151,75
0
0
0
161-179,5
1
170,25
170,25
18,5
342,25
179,5-198
0
188,75
0
37
0
РАЗОМ
-
2
-
303,5
74
684,5
65-79
124-142,5
2
133,25
266,5
26,95
1452,6
142,5-161
4
151,75
607
8,45
285,6
161-179,5
3
170,25
510,75
10,05
303,1
179,5-198
2
188,75
377,5
28,55
1630,2
РАЗОМ
-
11
-
1761,75
74
3671,5
Внутрішньо групові дисперсії виробітку на 100 машинотонн:
Розрахуємо середній виробіток для кожної групи:
Використовуючи розрахункові дані та наведену формулу отримаємо:
Середня із внутрішньогрупових дисперсій:
Міжгрупова дисперсія:
де
Використовуючи розрахункові дані та наведену формулу отримаємо:
Загальна дисперсія:
Перевірка отриманого результату шляхом обчислення загальної дисперсії, як середньозваженої:
Коефіцієнт детермінації:
Емпіричне кореляційне відношення:
Дисперсія долі АТП третьої групи:
де d – частка підприємств групи.
Частка підприємств третьої групи складає:
Тоді дисперсія буде дорівнювати:
Отже, в цьому завданні було проведено обчислення характерних рядів розподілу, середніх величин та показників варіації.
Отримали, що середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 52,2 Центр ряду розподілу (моду) і медіану обчислили за допомогою формул і графічно, результати за двома показниками становлять відповідно 74,7 і 63,1.
Розраховуючи показники варіації кількості вантажних автомобілів отримали, що розмах варіації склав 56, а відхилення варіюючої ознаки від середньої величини . Дисперсія обчислена трьома методами становить 326,6, а середнє квадратичне відхилення 18,1. Оскільки середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення великі, то досліджувана статистична сукупність неоднорідна. Про це свідчить і коефіцієнт варіації (34%) який більший 33%. Загальна дисперсія виробітку на 100 машинотонн склала 402 обчислювалась методом складання середньої із внутрішньогрупових дисперсій і міжгрупової дисперсії та як середньозважена.
Коефіцієнт детермінації становить 0,08, а це означає, що 8% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотонн обумовлено кількістю вантажних автомобілів, а решта 92% зумовлена іншими факторами.
Емпіричне кореляційне відношення () показує, що залежність між виробітком на 100 машинотонн і кількістю вантажних автомобілів низька.
Ряди динаміки.
Завдання 3.
А. Маємо слідуючі дані про виробництво основних видів продовольчих товарів на душу населення в Україні.
Таблиця 8
Виробництво продовольчих товарів в Україні
Вид продукції
2004
2005
2006
2007
2008
Ж2
3,4
3,9
3,2
3,0
2,8
Розрахуйте для ряду динаміки:
Середнє значення рівня ряду;
За ланцюговою і базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного темпу приросту;
Середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного процента приросту.
За результатами розрахунків зробіть висновки.
Зробіть динамічний ряд графічно (лінійний графік або стовпчикова діаграма).
Розв’язання:
1) Середній рівень ряду обчислюємо за формулою:
; звідки маємо:
2) 2.1. Абсолютний приріст ланцюговий:
2.2. Абсолютний приріст базисний:
2.3. Коефіцієнт зростання ланцюговий:
2.4. Коефіцієнт зростання базисний:
2.5. Темп зростання ланцюговий:
2.6. Темп зростання базисний:
2.7. Темп приросту ланцюговий:
2.8. Темп приросту базисний:
2.9. Абсолютне значення одного процента приросту:
3.1.Середній абсолютний приріст обчислюємо за формулою:
; звідки маємо:
3.2.Середній коефіцієнт зростання обчислюємо за формулою:
; звідки маємо:
3.3.Середній темп зростання:
3.4.Середній темп приросту:
3.5.Середнє абсолютне значення одного процента приросту:
Зобразимо динамічний ряд графічно.
Графік 3
Таблиця 9
Основні характеристики ряду динаміки
№
Показник
Роки
2004
2005
2006
2007
2008
1
Виробництво продукції, кг
3,4
3,9
3,2
3,0
2,8
2
Середній рівень ряду
3,26
3
Абсолютний приріст
3.1. Ланцюговий
3.2. Базисний
-
0,5
-0,7
-0,2
-0,2
-
0,5
-0,2
-0,4
-0,6
4
Коефіцієнт зростання
4.1. Ланцюговий
4.2. Базисний
-
1,15
0,82
0,94
0,...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора