Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Методичні вказівки
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Економіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра фінансів і економіки природокористування
104-67
Методичні вказівки
до виконання магістерських робіт
студентами за спеціальністю 8.03050801 „Фінанси і кредит”
Рекомендовано методичною комісією за спеціальністю 8.03050801 „Фінанси і кредит”
Протокол №24 від 29 грудня 2011 р.
Рівне – 2011
Методичні вказівки до виконання магістерських робіт студентами за спеціальністю 8.03050801 „Фінанси і кредит” / В.І. Павлов, Л.В. Мельник, Н.М. Кондрацька. – Рівне : НУВГП, 2011. – 60 с.
Упорядники:
В.І. Павлов, д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів і економіки природокористування;
Л.В. Мельник, к.е.н., доцент кафедри фінансів і економіки природокористування
Н.М. Кондрацька, к.е.н., старший викладач кафедри фінансів і економіки природокористування
Відповідальний за випуск: В. І. Павлов, д. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів і економіки природокористування, заслужений економіст України.
ЗМІСТ
Вступ 3
1. Методологічні засади наукового пошуку при виконанні магістерської роботи 5
2. Загальний порядок виконання магістерської роботи 7
2.1. Вибір теми та об’єкта дослідження 8
2.2. Формулювання мети та основних завдань 10
2.3. Пошук та опрацювання інформації 10
2.4. Складання плану 12
2.5. Написання тексту (виклад матеріалу) 13
2.6. Графічне оформлення отриманих результатів 14
2.7. Подання магістерської роботи науковому керівнику та рецензентам 14
2.8. Захист та оцінювання магістерської роботи 15
3. Вимоги до виконання магістерської роботи 16
3.1. Основні етапи наукового дослідження 16
3.2. Вимоги до змісту магістерської роботи 17
3.3. Структура магістерської роботи 18
3.4. Вимоги до оформлення магістерської роботи 26
Рекомендована література 27
Додатки 46
© В.І. Павлов, Л.В. Мельник,
Н.М. Кондрацька. 2011
© НУВГП. 2011
ВСТУП
Завершальним етапом підготовки фахівців за спеціальністю 8.03050801 „Фінанси і кредит” (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр) є підготовка та захист магістерської роботи. Робота має навчально-дослідницький характер, рівень підготовки якої свідчить про ступінь засвоєння студентом здобутих знань, його загальну культуру та ерудицію.
Магістерська робота є кваліфікаційною науковою роботою, що виконується студентом самостійно, на основі проведених ним досліджень. В ній повинні бути сформульовані та обґрунтовані наукові положення, сукупність яких можна назвати як нову ідею або теоретичне й прикладне обґрунтування проблеми, що має відповідне значення для окремої галузі знань.
Магістерська робота виконується на базі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих впродовж усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов’язаної із розробкою конкретних задач прикладного характеру. Виконання магістерської роботи повинно підтвердити спроможність студента генерувати й обґрунтовувати нові наукові та практичні ідеї, розраховані на близьку або далеку перспективу.
Магістерська робота повинна бути результатом закінченого наукового дослідження, мати внутрішню єдність і свідчити про те, що автор володіє сучасними методами наукових досліджень, вміє самостійно приймати рішення, в т. ч. із застосуванням комп’ютерної техніки.
Виконання магістерської роботи має за мету:
систематизацію, закріплення і поглиблення теоретичних та практичних знань за відповідним напрямом вищої освіти та формування умінь із застосування цих знань під час вирішення конкретних наукових і практичних завдань;
розвинути вміння самостійно проводити дослідну роботу та оволодіти методикою теоретичних, експериментальних і науково-практичних досліджень, що використовується під час виконання роботи;
набуття досвіду аналізу результатів досліджень, формулювання нових висновків і положень та їх прилюдного захисту.
У процесі виконання магістерської роботи студенти вдосконалюють і розвивають такі вміння:
самостійно формулювати проблему дослідження;
визначати мету, завдання, предмет та об’єкт дослідження;
здійснювати пошук і підбір необхідної наукової інформації;
аналізувати реальні факти і події, пов’язані з діяльністю підприємств та організацій;
логічно і аргументовано висловлювати свої думки, пропозиції та робити висновки;
правильно оформляти науково-довідковий матеріал;
публічно захищати підготовлену роботу (робити наукові повідом лення, відповідати на запитання, захищати свою точку зору).
Досягнення мети магістерської роботи передбачає виконання таких завдань:
1) систематизацію, закріплення та розширення теоретичних знань і практичних навичок, вміння аналізувати фінансову діяльності підприємств та організацій;
використання отриманих знань при самостійному вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних і виробничих завдань в сфері фінансових відносин;
розвиток умінь із самостійної роботи, оволодіння методологією дослідження та економічного моделювання при вирішенні поставлених проблем і питань.
Теоретичні положення магістерської роботи мають підкріплю ватися аналізом конкретних даних із використанням фактичного матеріалу. Факти дають можливість в результаті їх детального вивчення та порівняння сформулювати ідеї, пропозиції, висновки.
Показником високої якості підготовки магістра є розробка ним магістерської роботи, яка виконана на матеріалах конкретного підприємства, організації, установи чи їх структурних підрозділів, а пропозиції й висновки повністю або частково можуть бути використані у практичній діяльності і сприятимуть підвищенню ефективності їх фінансової діяльності. Магістерська робота виконується під контролем наукових керівників, які призначаються залежно від їх наукової спеціалізації.
Метою цих методичних рекомендації є надання необхідної методичної допомоги студенту в організації підготовки, оформленні та захисті магістерської роботи. В основу методичних вказівок покладено вимоги нормативних документів (державних стандартів) щодо оформлення складових роботи та рекомендації, що містяться в відповідних довідкових матеріалах.
1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ПОШУКУ
ПРИ ВИКОНАННІ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Для студентів, які працюють над магістерською роботою, важливо не лише добре знати основні положення, що характеризують зазначену роботу як кваліфікаційну, наукову, але й мати уявлення про методологію наукового пошуку.
Наукове дослідження від творчого задуму до кінцевого оформлення наукової праці здійснюється індивідуально. Але можна визначити загальні методологічні принципи до його проведення:
всезагальний універсальний взаємозв’язок, який потребує всебічного обліку зв’язків і залежностей досліджуваного об’єкта;
діалектичне протиріччя (за дотримання формально логічного протиріччя);
єдність якості і кількості, якісного і кількісного підходів у наукових дослідженнях;
діалектичне заперечення.
Успіх виконання магістерської роботи залежить від вміння студента обрати найбільш результативні методи дослідження, оскільки саме вони дозволяють досягти поставленої у роботі мети.
Розрізняють загальні та спеціальні методи наукового пізнання.
Загальні методи використовуються впродовж всього дослідницького процесу, в різноманітних наукових сферах. Вони поділяються на:
методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);
методи, що виконуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівні дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання та інше);
методи теоретичного дослідження (від абстрактного до конкретного та інші).
Спеціальні методи характерні для певних сфер наукового знання. Вони мають специфічний характер, тому що розробляються та удосконалюються в конкретних, спеціальних науках. Це - соціологічні, економіко-статистичні, картографічні та інші методи.
Текст наукової роботи відрізняється від іншого логічністю. Тому, які б помилки, з точки зору логіки, не зробили автори магістерських робіт, завжди можна довести, що кожна помилка зводиться у кінцевому результаті до порушення вимог того чи іншого логічного закону: закону тотожності, закону протиріччя та закону достатності.
Значна частина наукової інформації носить характер суджень, виведених із інших міркувань. Логічним засобом отримання таких суджень є розумова діяльність, за допомогою якої із декількох міркувань виводяться висновки, певним чином пов’язані із вихідними. Усі висновки класифікують як індуктивні і дедуктивні.
Узагальнюючи накопичений емпіричний матеріал, індукція є основою для висування уявлень про причину явищ, що досліджуються, а дедукція теоретично обґрунтовує отримані індуктивним шляхом висновки та перетворює їх у вірогідні знання.
В наукових дослідженнях часто об’єктом дослідження виступають одиночні неповторні за індивідуальними характеристиками предмети та явища, при оцінці яких ускладнюється використання як дедуктивних, так і індуктивних суджень. В такому випадку використовують аналогію як метод дослідження.
Особливо важливого значення в науковому тексті набуває судження про причинну залежність. Однак, в процесі наукового пошуку можливі такі випадки:
втрата тезису - сформулювавши тезис, дослідник забуває його і переходить до іншого, пов’язаного із першим, внаслідок чого губиться вихідна думка;
повна заміна тезису – в процесі висування певного положення, доводиться інше, близьке за значенням, положення, тобто замінюється одне міркування іншим;
часткова заміна тезису - в ході доведення змінюється початковий тезис.
Основна вимога до наукових досліджень – вміння доводити власні судження та спростувати доводи опонентів. Це досягається за допомогою аргументування, побудованого на законах логіки. Аргументування – це логічний процес, під час якого обґрунтовується правильність міркування. Аргументація досягає мети, коли дотримуються правила доказу. Щоб аргументи були переконливими, необхідно:
в якості аргументів використовувати тільки доведені положення;
аргументи мають бути автономні, тобто доведені незалежно;
аргументи не повинні бути суперечливими;
аргументи у сукупності повинні бути такими, щоб з них виходив доведений тезис.
2. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Магістерська робота є результатом вивчення комплексу навчальних дисциплін та проведення наукового дослідження. Загальний порядок виконання магістерської роботи такий:
вибір теми та об’єкта дослідження на основі вивчення проблеми в цілому;
формування мети та основних завдань магістерської роботи;
пошук та опрацювання інформації;
складання плану роботи на основі групування та систематизації зібраних матеріалів;
написання тексту та доопрацювання рукопису;
графічне оформлення отриманих результатів;
подання магістерської роботи керівнику та рецензентам;
захист магістерської роботи.
Логічна схема підготовки магістерської роботи, що виходить із самої суті навчально-дослідницької роботи приведена у додатку А.
2.1. Вибір теми та об’єкта дослідження
Важливим та відповідальним етапом у написанні магістерської роботи є вибір теми дослідження. . Перелік тем магістерських робіт розробляється на кафедрі фінансів і економіки природокористування та затверджується ректором університету. Теми магістерських робіт повинні бути пов’язані з напрямами наукової діяльності кафедри. Орієнтовний перелік тем магістерських робіт подано у додатку Б.
Тема магістерської роботи має становити інтерес для студента, бути пов’язаною з його діяльністю і сприяти максимальному використанню здобутих раніше знань і практичного досвіду. Студент самостійно вибирає тему згідно з запропонованою тематикою. Магістр може запропонувати власний варіант теми, орієнтуючись на майбутнє місце роботи і чітко дотримуючись спрямованості фахової підготовки.
При визначенні теми магістерської роботи важливо врахувати знання студента в обраній сфері, попередні дослідженні, наявність власних творчих задумів, матеріали виступів на наукових конференціях. Слід врахувати не лише актуальність теми в науковому та практичних аспектах, але й наявність інформаційних та літературних джерел.
Вибір теми здійснюється на підставі таких критеріїв: актуальність, новизна, перспективність, відповідність профілю навчання студента та тематичній спрямованості науково-дослідної роботи кафедри.
Обравши тему, необхідно з’ясувати, в чому полягає ідея вибраного дослідження, новизна і актуальність теми, її практичне значення. Це значно полегшить оцінку теми, що обирається. Доцільно визначати завдання порівняно вузького плану, щоб можна було її глибоко опрацювати. Істотну допомогу при формуванні теми надасть ознайомлення з аналітичними оглядами і статтями в спеціальній періодиці та консультації із спеціалістами-практиками.
Практичне значення обраної теми залежить від того, який характер має конкретне наукове дослідження. Якщо магістерська робота передбачатиме наукове обґрунтування шляхів оптимізації використання фінансових ресурсів, то вона носитиме прикладний характер і матиме практичне значення. Якщо робота носить методичний характер, то її практична цінність полягатиме у розробці науково обґрунтованих моделей, методів і засобів оцінки фінансових ресурсів. В такому випадку практичне значення полягатиме в публікації результатів дослідження в наукових статтях, апробації їх на науково-практичних конференціях, використанні наукових розробок в навчальному процесі, участі дослідника в розробці екологічних програм.
У випадку, якщо за одною темою бажають виконувати магістерську роботу кілька студентів, то це питання вирішує завідувач кафедри. При цьому перевага надається тому студенту, який має кращу теоретичну підготовку та ділові якості.
Будь-яка зміна назви роботи можлива тільки зі згоди керівника. Не допускається виконання магістерської роботи за однією темою, або за спорідненими темами та матеріалами одного і того ж підприємства (організації) кількома студентами. Тема магістерської роботи повинна вказувати на проблему, що досліджується, бути чітко сформульованою та відповідати обраній спеціальності. Для більшої конкретизації до назви теми додають невеликий підзаголовок (4-6 слів). Не бажано використовувати назви тем типу: „Деякі аспекти (питання) проблеми ..,”, „дослідження деяких шляхів ...”. При остаточному виборі теми магістерської роботи слід врахувати, що оптимальний варіант назви знаходиться в межах „5+2” слів.
Об’єкт дослідження визначається відповідно до мети та конкретних завдань, що мають бути розв’язані в процесі дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет - це те, що міститься в межах об’єкта. Саме на нього повинна спрямовуватися основна увага магістранта. Студент повинен обґрунтувати обрану ним тему, показати її актуальність, вибір об’єкта та предмета дослідження.
Після вибору теми, об’єкта та предмета дослідження студент пише заяву про її затвердження на кафедрі (зразок заяви наведено в додатку В).
2.2. Формулювання мети та основних завдань
Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання та стиль викладу. Правильне визначення мети роботи дозволить студенту виділити в ній основний напрям дослідження, систематизувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.
Узагальненою метою магістерської роботи є поглиблене вивчення і проектування напрямів вирішення окремої проблеми на базі систематизації теоретичних досліджень, використання практичного досвіду та впровадження заходів на конкретному підприємстві.
Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з її назвою. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв’язати в процесі виконання магістерської роботи. Завдання повинні конкретизувати мету роботи, а їх визначення пов’язане з назвами підрозділів.
2.3. Пошук та опрацювання інформації
Наукова діяльність пов’язана з пошуком інформації. Вміння швидко її знаходити є важливою умовою продуктивності та якості роботи дослідника. Під „джерелом наукової інформації” розуміється документ, що містить дані. Документальні джерела несуть в собі основний обсяг відомостей, які використовуються у практичній діяльності. Усі документальні джерела наукової інформації поділяються на первинні та вторинні. В первинних документах містяться наукові та спеціальні відомості, у вторинних - результати аналітичної та логічної обробки первинних документів. Критеріями оцінки документальних джерел інформації є повнота і достовірність даних, терміни їх публікації, наявність теоретичних обґрунтувань та критичних матеріалів, можливість їх отримання.
Знайомство із літературою розпочинається з визначення напряму наукового дослідження, що знаходить своє відображення в темі та робо чому плані магістерської роботи. Перед початком роботи студент повинен ознайомитися із розкриттям його теми в загальних джерелах (підручниках, посібниках), а потім опрацювати спеціалізовану літературу (монографії, статті) вітчизняних та зарубіжних авторів. Пошуку літератури допоможуть бібліотечні картотеки. Слід пам’ятати, що безсистемний пошук забирає багато часу та не дає гарантії повноти отриманих результатів.
Для полегшення своєї роботи студент може створити власну картотеку опрацьованої літератури, в якій кожне джерело слід записувати на окрему картку, зазначаючи в ній всі дані про працю - прізвище та ініціали автора; назву підручника, монографії чи статті; рік видання, назву видавництва чи журналу та кількість сторінок.
Із опрацьованої літератури за темою магістерської роботи використовується не вся інформація, а лише та, що має безпосереднє відношення до теми та є найбільш корисною. Потрібно збирати лише наукові факти, що характеризуються такими властивостями, як новизна, точність та достовірність. Слід вибирати авторитетні джерела та точно вказувати, звідки взято матеріали.
Особливою формою подання матеріалу є цитати, які використовуються з метою запобігання перекручень думки автора першоджерела та для ідентифікації поглядів при співставленні різноманітних точок зору. У всіх випадках кількість використовуваних цитат має бути оптимальною. Отже, опрацювання літератури є процесом творчого пошуку і обробки. Її правильний підбір є передумовою якісного написання магістерської роботи.
Збір наукової інформації необхідно поєднувати з аналізом опрацьованого матеріалу. Працюючи з літературою, потрібно робити не лише виписки у вигляді цитат (з детальним посиланням на джерело), але й записувати власні думки, які виникають при опрацюванні матеріалу. Це полегшить написання тексту роботи.
Окрім теоретичної інформації студент повинен опрацювати фактичний матеріал, що характеризує об’єкт дослідження (конкретне підприємство). Для цього студент повинен вміти аналізувати звітні та статистичні дані. Слід пам’ятати, що завданням аналізу є: оцінка результатів господарської діяльності підприємства за останні три роки; виявлення чинників, в тому числі використання фінансових ресурсів, які позитивно чи негативно вплинули на показники його роботи. Це дозволить прийняти рішення про необхідність вдосконалення фінансової діяльності підприємства, установи чи організації.
Джерелами інформації для проведення аналізу є:
баланс підприємства, ф. 1;
звіт про фінансові результати, ф. 2;
звіт про фінансово-майновий стан, ф. 3;
звіт з праці, ф. І-ПВ, ф.3-ПВ;
звіт про витрати на виробництво продукції та послуг, ф.5-С;
розрахунок нормативу власних оборотних коштів;
розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості;
звіт про наявність та рух основних фондів, їх амортизацію (знос), ф. 11-ОФ;
зведена таблиця основних показників, ф. 22;
звіт про рух коштів в іноземній валюті;
висновки аудиторських перевірок;
матеріали спеціалізованих досліджень.
Результати проведеного аналізу відображаються в аналітичній частині магістерської роботи. При цьому студент може використовувати результати, отримані ним при виконанні курсових робіт, проходженні виробничої та переддипломної практики.
Інформаційний матеріал доцільно представляти цифровими і графічними даними, посилаючись при цьому на джерела.
2.4. Складання плану
План магістерської роботи відбиває її структури, яка визначає порядок компонування окремих частин роботи. Орієнтовану структуру магістерської роботи наведено в додатку.
При розробці плану слід виділити два головних етапи: складання попереднього і остаточного варіантів плану. Попередній план складається зазвичай після затвердження теми роботи та загального ознайомлення магістра з основними літературними джерелами. Остаточний варіант у вигляді розгорнутого плану із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи узгоджується з керівником. Після затвердження план стає обов’язковим документом. Зміна плану допускається лише за згодою керівника. Якщо виникає розбіжність у студента і його керівника, то остаточне рішення приймає завідувач кафедри.
План магістерської роботи повинен містити вступ, теоретичну, аналітичну, проектну і спеціальну частини (розділи), висновки та пропозиції, список використаних джерел та додатки. Доцільно ділити частини (розділи) на підрозділи. Кожна частина (розділ) є складовим елементом теми, а підрозділи - елементом розділу. Тому назви теми роботи, її розділів та підрозділів не повинні співпадати.
Формулювання назв тем та розділів повинно відповідати певним вимогам. До них належать конкретність, відсутність двозначності, небагатослівність. Виконані розділи магістерської роботи студент подає на розгляд керівнику і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і, в разі потреби, доопрацьовує.
2.5. Написання тексту (виклад матеріалу)
Найбільш складною частиною роботи для студента є аналіз та узагальнення зібраних матеріалів, написання самого тексту. Типовою помилкою студента є спроба виконати письмову роботу, використовуючи 2-3 книжки, переписуючи з них частини тексту. Так, можна підготувати реферат, виступ на семінарському занятті. Але магістерська робота виконана шляхом списування, не отримає високої оцінки. Тому текст роботи студенту слід складати самостійно на базі зібраних та опрацьованих матеріалів. Матеріал роботи студент повинен викладати послідовно, логічно взаємопов’язувати окремі його частини щоб повністю розкрити тему. Для цього необхідно вивчити сучасні теоретичні і методичні розробки, розглянути і творчо осмислити наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми роботи. На основі аналізу емпіричних даних та особистих узагальнень студент повинен сформулювати висновки, показати досягнуті підприємством успіхи, виділити існуючі недоліки, а також навести свої пропозиції щодо подальшого покращення діяльності об’єкта дослідження.
Перший варіант рукопису потрібно доопрацювати, а саме:
критично уточнити зміст;
перевірити правильність оформлення;
здійснити редагування тексту.
Уточнення змісту починається з загальної оцінки його побудови. Слід перевірити, наскільки логічно та послідовно викладений матеріал, чи достатньо аргументовані окремі положення, формулювання та визначення. Після усунення структурних дефектів оцінюються обсяг роботи та логічність викладення матеріалу.
Наступний етап - перевірка правильності оформлення рукопису, що здійснюється відповідно до певних вимог, викладених у третьому розділі та у [3]. Це стосується усіх елементів рукопису: цитування, оформлення таблиць та ілюстративних матеріалів і складання бібліографічних покажчиків.
Завершальний етап - літературна правка або редагування, основними завданнями якого є:
досягнення єдиного стилю викладення матеріалу;
перевірка правильності орфографії і стилістики.
Для виявлення помилок студенту доцільно роздруковувати роботу, а не читати з екрану монітора.
2.6. Графічне оформлення отриманих результатів
Вимогою до захисту магістерської роботи є наявність графічної частини. Слід зазначити, що робота значною мірою виграє, якщо при її публічному захисті використовуються грамотно складені і оформлені наочні матеріали - плакати (графіки, схеми, таблиці). Графічна частина повинна відповідати темі магістерської роботи та складатися з 8 – 10 листів (слайдів).
Зображення схем, графіків, рисунків повинно бути чітко виконане та відповідати методичним вимогам, що пред’являються до такого типу робіт. Лінії та надписи мають бути виразними та видними здалеку.
2.7. Подання магістерської роботи науковому керівнику та рецензентам
Керівники магістерських робіт пропонуються кафедрою фінансів і економіки природокористування та призначаються ректором університету. Науковими керівниками повинні бути доктори та кандидати наук.
Для надання допомоги студенту в підготовці магістерської роботи науковий керівник, при необхідності, може залучати консультантів з окремих розділів роботи за рахунок ліміту часу, відведеного йому на наукове керівництво магістерською роботою. Консультантами з окремих розділів магістерської роботи можуть призначатися професори, доценти, наукові працівники та викладачі вищих навчальних закладів, висококваліфіковані фахівці. Консультанти перевіряють відповідну частину виконаної студентом роботи та ставлять підпис у завданні до магістерської роботи.
Науковий керівник систематично контролює правильність виконання студентом усіх розділів магістерської роботи та строки її завершення відповідно до встановлених календарним планом робіт термінів. Перебіг написання магістерської роботи відображається в спеціальних графіках, які знаходяться на кафедрі. Керівник в процесі контролю заповнює картку обліку індивідуальної роботи студента з підготовки магістерської роботи, Завершена та підписана студентом магістерська робота подається для підпису консультантам і науковому керівнику не пізніше, ніж за 15 днів до дати захисту. Керівник підписує перевірену ним магістерську роботу на титульному аркуші розрахунково-пояснювальної записки та складає у письмовому вигляді відгук на роботу студента.
Відгук наукового керівника повинен містити короткий аналіз проведеного дослідження, відображати його теоретичний рівень та обґрунтованість рекомендацій, елементи новизни та висновок про допуск магістерської роботи до захисту.
Для винесення рішення про допуск магістерської роботи до захисту створюється комісія з викладачів, призначена завідувачем кафедри, які ретельно перевіряють завершені роботи. Комісію очолює завідувач кафедри, який на підставі позитивного рішення комісії підписує магістерські роботи і видає студенту направлення на дві рецензії. Рецензенти магістерських робіт призначаються завідувачем кафедри. Рецензентами можуть бути провідні викладачі кафедр вищих навчальних закладів, вчені, висококваліфіковані спеціалісти відповідних галузей або сфер діяльності. Кожна магістерська робота подається на рецензію. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів повинно відповідати тематиці магістерської роботи.
Рецензент подає розгорнутий письмовий відгук (рецензію) на магістерську роботу, в якому відображає: оцінку актуальності обраної теми та ступінь її обґрунтованості; повноту реалізації поставлених цілей та завдань дослідження; правильність плану; знання та використання студентом літературних джерел. В рецензії зазначається наскільки грамотно розкриваються питання плану магістерської роботи, чи обґрунтовано і аргументовано зроблені висновки та практичні рекомендації. Звертається увага на якість оформлення роботи. На вимогу рецензента студент зобов’язаний подати необхідні пояснення з усіх питань магістерської роботи. Рецензент оцінює роботу за п’ятибальною системою. Негативна рецензія на магістерську роботу не є основою для відсторонення її від захисту.
Студенти, які не представили у встановлений строк магістерську роботу або отримали рішення комісії про невідповідність роботи до встановлених вимог, до захисту не допускаються. До магістерської роботи додаються відгук наукового керівника та рецензії. Без них робота до захисту не допускається.
2.8. Захист та оцінювання магістерської роботи
Захист магістерської роботи здійснюється студентом перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) на відкритому засіданні. Тези доповіді студент готує заздалегідь.
Після оголошення на засіданні ДЕК прізвища, ім’я та по батькові студента, теми його магістерської роботи, студент доповідає, причому доповідь повинна змістовною і тривати (5-7 хвилин). У доповіді студенту слід розкрити актуальність обраної теми, дати характеристику об’єкта і предмета дослідження та доповісти про отримані результати, навести основні висновки і пропозиції.
Під час доповіді необхідно звертати увагу членів ДЕК на демонстраційний матеріал, коротко пояснюючи його зміст, а також на пропозиції, сформульовані студентом. Після доповіді студент відповідає на питання членів ДЕК та присутніх на захисті. Далі зачитуються відгуки наукового керівника і рецензентів. Наприкінці студенту надається слово для відповіді на зауваження наукового керівника і рецензентів роботи. Після закритого засідання ДЕК голова комісії оголошує результати захисту магістерських робіт, які оцінюються за п’ятибальною шкалою. При оцінюванні враховуються теоретичний рівень та практичне значення роботи, правильність формулювання цілей та завдань дослідження, самостійність та повнота їх рішень, оформлення, вміння студента доповідати на захисті, його власні розробки та правильність відповідей на питання, вміння відстоювати свою думку, вести наукову дискусію. Студенти, які не подали до розгляду магістерську роботу в передбачений термін, або подали, але не отримали допуск до захисту, а також ті, хто одержав під час захисту незадовільну оцінку, відраховуються з університету. До повторного захисту магістерська робота може бути прийнята не раніше, ніж через рік, за умови її переробки або доопрацювання. Повторне проходження усієї процедури допуску магістерської роботи до захисту є обов’язковим.
3. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
3.1. Основні етапи наукового дослідження
За змістом магістерська робота відноситься до навчально-дослідницьких робіт. Орієнтовну структуру та зміст магістерської роботи наведено в додатку Д. Наукові дослідження, які провадяться в процесі виконання магістерської роботи мають більш глибокий, в порівнянні з випускними роботами бакалаврів, характер. Разом з тим, загальна схема їх проведення є однаковою для різних науково-дослідних робіт, а саме:
3.1.1. Вибір напряму дослідження, пошук і опрацювання спеціальної літератури, підготовка бібліографії з короткою анотацією вибраних джерел. Уточнення (конкретизація) напряму дослідження. Слід зауважити, що роботу з літературою, особливо з періодичною, студент повинен проводити впродовж всього періоду навчання.
3.1.2. Формування загальної концепції дослідження, методики та інструментарію. Складання плану та визначення логіко-структурної схеми і календарного плану виконання роботи.
3.1.3. Вибір об’єкта дослідження. Загальна діагностика об’єкта, конкретизація теми магістерської роботи. Формування завдання та деталізація програми збирання матеріалів, вибір методів аналізу інформації, методик обчислення показників, методів обґрунтування рекомендацій.
3.1.4. Формування теоретико-методологічних основ досліджуваної проблеми. Узагальнення існуючих концепцій, поглиблений аналіз та оцінка основних методичних підходів до розроблення проблеми. Систематизація процедур та методичних прийомів. Аналіз еволюції досліджуваної проблеми та підходів до її вирішення.
3.1.5. Фінансово-економічна діагностика об’єкта дослідження. Поглиблений аналіз та оцінка показників, що характеризують стан об’єкта з точки зору поставленої проблеми. Обґрунтування можливих напрямів вирішення проблеми в конкретних умовах. Побудова сценаріїв перебігу подій у зовнішньому середовищі близького та далекого впливу; визначення зон ризику та засобів запобігання втрат. Прогнозні оцінки результатів діяльності об’єкта за запропонованими варіантами, їх порівняльний аналіз, вибір найбільш прийнятного.
3.1.6. Розробка проекту рішень, формування і впровадження бізнес-плану. Його структура і зміст визначається існуючими стандартами. У випадку, коли метою магістерської роботи є оцінка вже розробленого проекту, оцінюється обґрунтованість останнього та реальність його впровадження.
3.1.7. Моделювання процесу впровадження проекту в умовах конкретного підприємства. Визначення структури проекту, складу виконавців, календарних термінів; складання кошторису та аналіз витрат; обґрунтування порядку реалізації проекту і забезпечення контролю. Порівняння характеристик існуючої ї рекомендованої моделі використання фінансових ресурсів.
3.1.8. Поглиблене обґрунтування напрямів вирішення досліджуваної проблеми та пошук конкретних шляхів їх реалізації на конкретному підприємстві. Творчий пошук нових методичних рішень та відпрацювання інструментарію. Формування висновків про ефективність запропонованого рішення з урахуванням сучасних умов та на перспективу.
3.2. Вимоги до змісту магістерської роботи
3.2.1. Актуальність теми. Актуальність у перекладі з латинської мови означає важливість, практична значущість проблеми, що розглядається. Магістерська робота може претендувати на актуальність тільки тоді, коли її тема відповідає сучасним потребам функціонування підприємства, організації, галузі, регіону, а питання, що розкриваються в роботі, важливі для соціально-економічного та інших аспектів розвитку регіону. Тема магістерської роботи формується, з урахуванням: актуальних проблем національної економіки України, освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста, наукової діяльності кафедри.
3.2.2. Достатній теоретичний рівень. Ця вимога передбачає, що студент повинен розкрити обрану тему магістерської роботи на сучасному рівні розвитку економічної науки. При цьому слід використовувати такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні явища і події у сфері фінансів з позицій сьогодення. Крім того, студент повинен розкрити основні поняття і терміни, що стосується проблеми магістерського дослідження та включати в роботу тільки об’єктивні факти і достовірні дані.
3.2.3. Дослідницький характер. У магістерській роботі повинні міститись елементи дослідження, які передбачають:
вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книг, статей та інших розробок ) вітчизняних та зарубіжних авторів;
систематизацію та аналіз різних думок і підходів, формування власної точки зору на проблему, що розглядається;
порівняння теоретичних поглядів вчених і практичної діяльності вітчизняних і зарубіжних підприємств (фірм); розроблення висновків та рекомендацій.
Цьому значною мірою сприятиме наявність аналітичного матеріалу та практичного досвіду студента.
3.2.4. Наявність у роботі достатньої кількості практичного матеріалу. Досвід показує, що студенти часто притримуються крайніх позицій: одні включають в роботу лише теоретичні концепції та підходи, а інші - викладають (а іноді лише описують) конкретні приклади з діяльності підприємств (організацій або різних аспектів регіонального розвитку). Необхідно розумно поєднувати теорію і практичний матеріал. Конкретні приклади потрібно підтверджувати теоретичними положеннями.
3.2.5. Практична спрямованість. Сенс даної вимоги полягає в тому, щоб тісно ув’язати теоретичні положення з реальними завданнями, які стоять перед суб’єктами фінансових відносин. Студентові корисно поставити перед собою питання: „Для чого я виконую магістерську роботу саме на дану тему?”. І якщо відповіддю на поставлене питання будуть практичні рекомендації або пропозиції, а ефективність їх буде підтверджена розрахунками, тоді практична спрямованість роботи за обраною темою буде досягнута.
3.3. Структура магістерської роботи
3.3.1. Титульний аркуш, оформлення якого не потребує особливих пояснень.
3.3.2. Анотації до магістерської роботи, яка подається після індивідуального завдання українською та англійською мовами.
Анотація (від лат. Anotatio - зауваження) - це коротка узагальнена характеристика роботи, основне призначення якої подати уявлення про роботу, щоб рекомендувати її певному колу фахівців. Тому в анотації не вимагається викладення змісту роботи. Вона повинна містити стислу характеристику магістерської роботи. Мова в анотації має бути лаконічною, речення повинні мати просту конструкцію. Обсяг анотації - 10-15 рядків тексту.
3.3.3. Змісту магістерської роботи. В ньому вказуються назви розділів та підрозділів згідно з планом та сторінки, на яких вони розміщені. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки тексту. Їх скорочення або інше формулювання та послідовність порівняно із заголовками у тексті не допускається.
3.3.4. Вступу, де обґрунтовуються актуальність та практичне значення обраної теми, чітко формулюються мета і завдання роботи, визначаються об’єкт, предмет і методологія дослідження та інформаційна база.
Таким чином, вступ є відповідальною частиною магістерської роботи, оскільки він не лише орієнтує читача на наступне розкриття теми, але й містить усі необхідні характеристики. Розглянемо основні частини вступу до роботи більш докладно.
Актуальність – є обов’язковою вимогою до дослідницької роботи. Те, як автор роботи вміє обрати тему та наскільки правильно він цю тему розуміє та оцінює з точки зору сучасності і соціального значення, характеризує його професійну підготовленість. Розкриття актуальності повинно бути стислим і конкретним. Достатньо в межах 2-3 сторінки машинописного тексту показати головне, з чого й буде видно актуальність обраної теми.
Щоб читачу роботи сповістити про стан розробки теми, складається короткий огляд літератури, який у підсумку повинен привести до висновку, що саме дана тема потребує подальшої розробки (дослідження).
Огляд літератури за обраною темою повинен показати знайомство дослідника з спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, відокремлювати головне, оцінювати виконане раніше іншими дослідниками. Матеріали такого огляду слід систематизувати в логічному зв’язку та послідовності.
Оскільки магістерська робота присвячується порівняно „вузькій” темі, то огляд робіт попередників слід робити лише з питань обраної теми, а не проблеми в цілому. В такому огляді не потрібно викладати все відоме досліднику з прочитаного матеріалу. Але усі цінні публікації, що мають пряме відношення до теми роботи, повинні бути названі та критично оцінені.
Іноді автор роботи, не знайшовши у доступній йому літературі необхідних відомостей, бере на себе сміливість стверджувати, що саме йому належить перше слово в обраній тематиці, але пізніше це не підтверджується. Такі відповідальні висновки можна робити лише після всебічного огляду літературних джерел та консультацій з керівником магістерської роботи.
Після визначення проблеми дослідження потрібно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати на конкретні завдання, які потрібно вирішити відповідно до мети дослідження. Це, зазвичай, робиться у формі перерахувань (вивчити..., проаналізувати..., встановити... і т.п.).
Формування цих завдань необхідно робити ретельно, оскільки їх рішення повинне складати зміст розділів роботи.
Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що служить предметом дослідження, який визначає тему магістерської роботи.
Обов’язковим елементом вступу до роботи є наведення методів дослідження, що служать інструментом в отриманні фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення мети.
У вступі наводяться також інші елементи наукового процесу, наприклад, зазначається на якому конкретному матеріалі виконано роботу. Тут також подається характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних).
Наприкінці вступної частини бажано розкрити структуру роботи, тобто подати перелік її структурних елементів та обґрунтувати послідовність їх розташування.
3.3.5. Теоретико-методологічна частина містить огляд сучасного стану теорії, методології та практичної реалізації проблем, що є предметом дослідження. Вона розробляється з використанням спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації, фінансово-статистичної інформації, досвіду інших країн, макро- і мікроекономічних об’єктів, систематизації методичних прийомів. Розглядаються такі аспекти проблеми: поняття предмету дослідження – категорії та характеристики процесу; його взаємозв’язок з іншими фінансовими категоріями, характерис...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора