Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Статистика” на тему:
„Статистика продукції будівництва”
“Die Statistik der Bauindustrie”
Код навчальної дисципліни в ECTS ______________
Кількість академічних кредитів в ECTS _______________
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ECTS/КМСОНП
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Статистика” на тему:
„Статистика продукції будівництва”
Оцінка: оформлення______________
змісту _______________
захисту _______________
Загальна оцінка: за стандартом ECTS_____________
за стандартом МОНУ____________
Підписи членів комісії_______________________________________
Рівне – 2007
УДК 31(075.8)
ББК 60.6я73
Курсова робота з дисципліни „Статистика”/ О.П.Калінка, Рівне: НУВГП. 2007, 34с.
Статистика будівництва є важливим розділом статистичної науки. До продукції будівництва відносять закінчені об’єкти та роботи по їх підтимці у робочому стані, які є результатом роботи працівників будівельної галузі. В курсовій роботі розглянуто питання поняття і соціально-економічного значення продукції будівництва, її облік в натуральних та вартісних показниках. У розрахунковій частині на конкретних прикладах показаний аналіз показників будівельної продукції.
Die Statistik der Bauindustrie ist ein wichtiger Teil der Statistik.Zur Bauproduktion zählt man die geendete Objekte und die Arbeit für die Unterstützug dieser Objekte im Bereitlage,die das Resultat der Tätigkeit der Arbeiter der Bauindustrie sind.In der Kursusarbeit sind die Fragen des Begriffs der Bauproduktion und der sozial-ökonomischen Bedeutung der Bauproduktion beschrieben,ihre Berechnung in den Naturall- und Wertmerkmalle.In dem praktischen Teil ist in den konkreten Beispiele die Analyse der Merkmslle der Bauproduktion illustriert .
© В.Б. Калінка О.П., 2007
© НУВГП, 2007Національний університет водного господарства та природокористування
Факультет економіки і підприємництва
Кафедра економіки підприємства
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни "Статистики"
Студентці 2 курсу 5 гр. Калінці О.П.
Тема: “Статистика продукції будівництва”
Зміст курсової роботи
Вступ
Теоретична частина
Розрахункова частина
Загальні висновки
Використана література
Дата видачі "__"__________200_р. Дата захисту "__" _________200_р.
Керівник ________/Кузнєцова Т.В./ Студент ______________
(підпис) (прізвище) (підпис)
Зміст:
с.
Вступ………………………………………………………………………………….6
1. Статистичне вивчення продукції будівництва (теоретична частина)
1.1. Поняття продукції будівництва і соціально-економічне значення її статистичного вивчення………………………………………………………………..7
1.2. Статистичні методи вимірювання продукції будівництва. Облік продукції в натуральному вираженні……………………………………………………………...11
1.3. Вартісні показники будівельної продукції і методи їх обчислення. Кошторисна вартість будівельних і монтажних робіт ……………………………..15
1.4. Вироблена і валова продукція будівництва. Товарна будівельна продукція, її склад. Показники виконання плану по товарній будівельній продукції і динаміки обсягу будівельної продукції……………………………...........................18
2.Розрахункова частина ……………………………………………………........21
Висновки……………………………………………………………………….......33
Використана література …………………………………………………………34
ВСТУП
Тема моєї курсової роботи: ”Статистика продукції будівництва”. Сьогодні ця тема є особливо актуальною, так як з початку 2000-х незалежна Україна переживає справжній будівельний бум.
Мета курсової роботи-дослідити використання статистичних методів в аналізі продукції будівництва.
Завдання курсової роботи-розкрити зміст питань статистичного вивчення продукції будівництва та сформувати практичні навики розрахунку статистичних показників та величин.
Статистика є невід’ємною складовою планування і розробки, а також аналізу будь-якого промислового процесу. Не є виключенням і будівельна галузь промисловості, де статистика використовується для оцінки прогресу будівельної техніки, порівняльного аналізу її рівня, технічної характеристики продукції будівництва.
Будівельна продукція – це прямий корисний результат виробничої діяльності працівників, що зайняті у сфері будівництва, яка виступає у вигляді закінчених об’єктів чи робіт по підтримці об’єктів у робочому стані.
У цьому визначенні окреслені головні ознаки будівельної продукції, з яких випливає, що не вся продукція будівельної організації відноситься до будівельної продукції. Наприклад, продукція підсобного господарства не відносяться до будівельної продукції, а до продукції відповідних галузей народного господарства – промисловості, вантажного транспорту або сільського господарства, якщо в будівельній організації є відповідне господарство чи теплиця. А це значить, що будівельна продукція – це прямий, корисний результат основної діяльності, тому до її складу входять об’єкти зведені на будівельному майданчику, де здійснюються переробка будівельних матеріалів і конструкцій. Закуплені предмети праці не включаються до складу будівельної продукції до моменту, коли вони не будуть включені в дію. Не відносяться до будівельної продукції монтаж і демонтаж будівельних машин або механізмів, зведення тимчасових споруд, навісні, які зводяться за рахунок накладних витрат, які враховані в кошторисних одиничних розцінках.
Вся робота складається з теоретичної та розрахункової частин. В теоретичній частині я розкрила ряд питань, пов’язаних з статистикою будівельної продукції. Це натуральні і вартісні показники будівельної продукції, її облік тощо.
Розрахункова частина дозволила мені поглибити знання і практичні навики по розрахунку статистичних показників і величин.
1.1. Поняття продукції будівництва і соціально-економічне значення її статистичного вивчення
Безпосереднє виробництво матеріальних благ виступає об’єктивною передумовою функціонування будь-якого суспільства. Створювана будівельна продукція, як частина суспільного продукту, складається із закінчених будівель і споруд, інших об’єктів, які функціонують як основні фонди в різних галузях народного господарства. Тому постійне збільшення її обсягів виступає однією з умов задоволення культурно-побутових потреб населення країни, підвищення його добробуту.
Будівельна продукція - частина суспільного продукту, яка складається з будинків і споруд або окремих їхніх частин, а також з робіт з розширення, конструкції цих об'єктів, їхнього ремонту, робіт з вишукувань, проектування, пов'язаних з будівництвом, включаючи роботи геологорозвідувального буравлення на газ і нафту. Основна особливість будівельної продукції полягає в її територіальній прикріпленості, тому що місце зведення об'єктів збігається з місцем їхньої наступної експлуатації.
Продукцією будівництва є будинки і споруди або окремі їхні сладові частини.
До будинків відносяться об'єкти, призначені для перебування в них людей або збереження матеріальних цінностей і захищаючі від зовнішніх і атмосферних впливів. Будинок характеризується розмірами площі і кубатурою (фабричний корпус, цех, житловий будинок і т.п. ). Відмінною ознакою будь-якого будинку, як особливого виду будівельного об'єкта, є наявність у його складі таких конструктивних елементів, як дах і зовнішні стіни.
Споруди, на відміну від будинків, характеризуються іншими обліковими ознаками, довжиною (дороги, мости, канали; мережі водопостачання, каналізація, лінії електропередачі), ємністю (резервуари, газгольдери, басейни), виробничою потужністю (доменні печі, шахти), висотою (радіощогли, фабричні труби) і т.п. Фізичний обсяг споруд виміряється в мірах площі і довжини (автостради, платформи), у мірах ємності (резервуари, басейни), в одиницях виробничої потужності (домна - по корисному обсязі печі в м2, мартен - по корисній площі пода в м2, шахта - по річному видобутку вугілля в тоннах і т.д.).
До складу будівельної продукції входять і такі об'єкти, що є видами технологічного устаткування (домни, мартени і т.п. ). Підприємства, до яких надходять подібного роду спорудження в експлуатацію, відповідно враховують і їх як устаткування поряд з верстатами й іншими видами знарядь виробництва, що випускаються промисловістю. Таким чином, те, що в обліку основних фондів значиться як устаткування, створюється як у процесі промислового виробництва, так і в процесі будівництва, зведення споруджень.
Усі будинки можуть бути статистично вивчені і вирахувані за даними їхнього обсягу (у кубічних метрах), площі житлової, корисної, виробничої (у квадратних метрах статі). Що стосується споруди, то вони не мають єдиної одиниці виміру.
Будинки, споруди й окремі їхні частини створюються в процесі будівельних робіт. При їхньому зведенні предметами праці є будівельні матеріали, конструкції металеві, залізобетонні, дерев'яні й інші, а також предмети санітарно-технічного устаткування, необхідні для нормального функціонування будівельних об'єктів, опалювальні агрегати, вентиляційне устаткування, водопровідні і каналізаційні пристрої і т.д. По мірі використання вони включаються у вартість будівельних робіт і в обсяг будівельної продукції.
Склад матеріалів, застосовуваних у будівельному виробництві, характеризує рівень техніки будівництва. Збільшення питомої ваги збірних конструкцій у предметах праці свідчить про ріст індустріальних методів будівельних робіт, а збільшення питомої ваги предметів санітарно-технічного й іншого побутового устаткування свідчить про більш довершений тип споруджуваних житлових будинків і т.д..
Отже, для оцінки прогресу будівельної техніки, порівняльного аналізу її рівня, технічної характеристики продукції будівельного виробництва необхідно статистичне вивчення конкретної структури предметів праці, а також рівня застосовуваної техніки.
На всіх об'єктах виробничого призначення (фабрики, заводи, електростанції і т.п. ) установлюється різне технологічне, енергетичне й інше устаткування, необхідне для виробничих цілей. Це устаткування не відноситься до продукції будівельного виробництва і не входить до складу будівельних робіт, тоді як устаткування, необхідне для тих або інших конструктивних частин будівельного об'єкта (опалювальної системи, водопроводу і т.п. ), входить в обсяг будівельних робіт.
Будівельне виробництво складається не тільки з робіт із спорудження нових об'єктів, але і з робіт з їх реконструкції, технічного переозброєння, розширення і з ремонтних будівельних робіт. Усе це передбачається в обсязі виробництва і, отже, повинне відноситися до продукції будівельних організацій. До будівельної продукції відносяться і такі підготовчі роботи, як проектно-вишукувальні і геологорозвідувальні, пов'язані зі зведенням будівельних об'єктів.
Уся різноманітна продукція будівництва може бути розчленована на продукцію, що має визначену речову форму (фундамент, стіна, дах і т.п.), і послуги (будівельні і монтажні роботи), що самі по собі не створюють нових речовинних елементів основних фондів. Це ремонтно-будівельні роботи, монтажні роботи з установки устаткування виробничого (технологічного), силового (енергетичного ) і т.п. Такого роду будівельні і монтажні роботи не створюють нових об'єктів будинків і споруджень або окремих їхніх складових частин (конструктивних елементів), але вони підвищують споживчу вартість цих об'єктів або відновлюють їхню споживчу вартість, як це має місце у випадку ремонтних робіт. Такі будівельні і монтажні роботи не знаходять вираження у визначеній речовій формі, але є корисною виробничою діяльністю, збільшують вартість об'єктів основних фондів.
До складу будівельної продукції не можуть входити продукти і роботи, що, будучи корисним результатом діяльності будівельної організації, не носять характеру будівельного виробництва. Не є продукцією будівництва завезені або заготовлені будівельною організацією деталі, блоки, конструкції і будівельні матеріали, якщо вони не вжиті у справу, виготовлені або придбані деталі і частини для укомплектування устаткування, роботи з комплексного випробування під тиском встановленого устаткування, налагоджувальні і пускові роботи, передмонтажна ревізія устаткування, роботи з монтажу і демонтажу будівельних машин і механізмів.
Природно, що до продукції будівництва не можуть відноситися виробничі послуги такого підрозділу будівельної організації, як транспортне господарство, а також продукція підсобного сільського господарства, паросилового господарства і т.д..
Таким чином, у складі продукції будівництва як галузі матеріального виробництва враховується прямий корисний результат діяльності будівельних, монтажних, геологорозвідувальних і проектно-вишукувальних організацій. Він визначається обсягом робіт зі зведення, реконструкції, розширення і ремонту будинків і споруджень або окремих їхніх складових частин. Сюди ж включаються і роботи з проектування, вишукуванням, геологорозвідки, роботи з установки устаткування і його прикріплення до опорних конструкцій будівельного об'єкта.
Розглянуті загальні ознаки, якими характеризується будівельна продукція, лежать в основі методології її обліку, зайнятої в практиці статистичних робіт. Виходячи з цієї методики визначають як загальний обсяг будівельних робіт, так і обсяг продукції цієї галузі матеріального виробництва і її частку в сукупному суспільному продукті країни. Однак в економічній літературі можна зустріти й інше, більш широке тлумачення поняття будівельної продукції.
З великою підставою можна було б відносити вартість робіт з монтажу устаткування до промислової продукції, оскільки вона є елементом загальної вартості основних серед, зокрема встановлюваного, устаткування. Однак ці роботи виробляються в нас головним чином спеціалізованими монтажними організаціями, що входять у систему будівельної промисловості (будівельної індустрії) як особливої галузі матеріального виробництва. Але при виконанні робіт з монтажу й установки заводом-постачальником ці роботи розглядають в обліку як завершення його промислово-виробничої діяльності по виготовленню устаткування і враховуються тоді в складі промислової продукції. Характерно, що в даному випадку не виникає пропозицій про те, щоб в обсяг робіт з монтажу устаткування включати вартість самого устаткування, тому що це привело б до зовсім необгрунтованого повторного рахунку обсягу продукції, навіть у межах того самого підприємства.
Устаткування, що встановлюють монтажні організації, завжди є для них продукцією з боку, тому що воно надходить до них від замовників або безпосередньо від заводів поставників у порядку виконання цими заводами замовлень підприємств, для яких ведуться будівельні і монтажні роботи. Тільки як виключення, устаткування роблять монтажні організації. Тож так воно прирівнюється до будівельної продукції і враховується ними в обсязі основного виробництва. Важко ігнорувати і те, що устаткуванню байдуже, чи призначається воно для роботи в стаціонарних умовах (тобто в прикріпленому до будівельного об'єкта виді) або є вільно переміщуваним, являє собою самостійний об'єкт основних фондів, що не може знеособлюватися в загальній масі як складова частина будівельних об'єктів. Включення будь-якого виробничого устаткування у вартість будівельної продукції (наприклад, будинок цеху) також необґрунтовано, як, наприклад, включення рухомого складу у вартість залізничної колії.
Основні властивості будинку як будівельного об'єкта не змінюються від того, чи знаходиться в ньому промислове устаткування, скільки коштує це устаткування. Обсяг і площа будинку, кількість поверхів, висота і т.п. залежать від наявності в складі об'єкта необхідних конструктивних елементів, кожний з яких виконує свою роль у забезпеченні здатності будинку функціонувати в якості визначеного будівельного об'єкта. Елементами будинку можуть бути й окремі види устаткування, що є конструктивними об'єктами (санітарно-технічне устаткування, піднімальне і т.д.). Таке устаткування - природна складова частина будівельного об'єкта, як готової будівельної продукції.
Коливання обсягу будівельної продукції у її вартісному вираженні багато в чому залежать від складу виконуваних робіт, визначаються більшої або меншою їх трудомісткістю, зміною до чи минулої праці в загальній вартості продукції. Саме тому і тепер, коли в обсяг будівельної продукції устаткування не входить, вироблення все-таки в одних випадках виявляються вище, ніж в інших, у кілька разів. Включення устаткування в обсяг продукції будівництва значно збільшило б ці розриви у показниках вироблення, привело б до втрати ними практичного значення. Вартість устаткування в середньому перевищує вартість робіт з його установки в 15-18 разів.
1.2. Статистичні методи вимірювання продукції будівництва. Облік продукції в натуральному вираженні. Кошторисна вартість будівельних і монтажних робіт
В обліку будівельної продукції необхідно відрізняти будівельну продукцію від промислової, маючи на увазі складний характер діяльності будівельних організацій і вимоги чіткого розмежування, що випливають звідси, цих понять у межах самої будівельної організації. Усі види її підсобних виробництв: виробництво будівельних матеріалів, блоків, конструкцій, виготовлення деталей для укомплектування устаткування являють собою промислове виробництво, а продукція, що випускається ними, промислову продукцію.
Загальний принцип полягає у тому, що кожна будівельна організація повинна враховувати обсяг продукції по складу тих компонентів, що входять у її господарський оборот і тому приймаються в розрахунок при її реалізації, тобто визначенні відпускної ціни. Власне, той же критерій прийнятий і в обліку промислової (товарної) продукції. Так, в обсяг промислової продукції не включається вартість давальницької сировини (ліс, пряжа, тканина для пошивки або фарбування і т.д.).
Натуральний облік дає уявлення про те, який обсяг і склад робіт, виконаних у процесі будівництва об'єкта.
У житловому будівництві, як і в деяких інших видах цивільного будівництва, застосовується оцінка його нормативної вартості в розрахунку на одиницю кінцевої продукції (м2 житлової площі, 1 місце в школі, 1 ліжко в лікарні і т.п.). Виходячи з одиничної вартості (розцінок) планується обсяг робіт і виробляється їхня оплата будівельним організаціям. Отже, тут типове проектування - необхідна передумова обґрунтованого розрахунку одиничних розцінок, кожна з яких призначається для об'єктів, що володіють цілком визначеними технічними ознаками.
В інших галузях будівництва, у першу чергу таких, як будівництво об'єктів важкої промисловості, залізничного транспорту, зв'язку, планування і фінансування ведеться найчастіше на основі індивідуальних проектів, по яких і призводять розрахунки за виконані роботи.
Різний ступінь деталізації розрахунків у будівництві залежать від вартості об'єктів, тривалості їхнього зведення. Вона відображається і на принципах обліку будівництва, визначення складу й обсягу готової продукції.
Роботи, що не можуть бути здані, відбивають в обліку і від парності будівельної організації як складова частина її оборотних засобів, що знаходяться в сфері виробництва. Це незавершене будівельне виробництво.
Облік обсягу будівельної продукції веде кожна будівельна організація. Він необхідний для оперативної роботи й оцінки виконання плану будівельною ділянкою прорабом, бригадою робітників. Одиницею спостереження в обліку обсягу продукції будівництва може бути та або інша частина будинку і споруди, конструктивний елемент, вид робіт, закінчений етап або ж цілий об'єкт.
Об'єкт це окремий будинок або споруда з усіма належними до нього пристосуваннями і пристроями, передбачені в кошторисі.
Говорячи про натуральні вимірники обсягу будівельної продукції, потрібно підкреслити, що завдання цих вимірників різна. По-перше, вони необхідні для оперативної роботи будівельних організацій, по-друге, для узагальнення даних, що характеризують обсяг будівельних робіт у їхньому кількісному вираженні. Але користуючись натуральними вимірниками, не слід забувати, що в них найчастіше узагальнюють роботи далеко не однорідні за внутрішньою структурою, а це не можна ігнорувати при статистичному узагальненні обсягу будівельної продукції у натуральному вираженні. Умовно натуральні показники тут не знаходять застосування. Обов'язковою передумовою узагальнення натуральних показників обсягу будівельної продукції повинна бути не тільки ідентичність одиниць її виміру, але й однорідність самих робіт. Неможливо, наприклад, узагальнити в натуральних показниках обсяг таких конструктивних елементів, як перегородки і стелі, хоча одиниця виміру в них та сама – м2. Природні границі такого – узагальнення однойменних конструктивних елементів і види робіт.
Статистика широко використовує такі можливості, коли веде облік у натуральних показниках загального обсягу земляних, бетонних, малярських і інших робіт, виконаних як окремими підрядниками, так і системами будівельних організацій.
Дані такого статистичного обліку необхідні, зокрема, для вивчення механізації будівельного виробництва. При цьому потрібно знати обсяг будівельних робіт у їхньому натуральному вираженні, їхній розподіл за способом виконання (механізований або ручний ). Завдання за рівнем механізації окремих, найбільш трудомістких будівельних робіт передбачається в плані. Виконання цього завдання вивчається за допомогою даних натурального обліку обсягу будівництва по окремих його видах.
Натуральні вимірники використовуються і при вивченні продуктивності праці в будівництві для аналізу вироблення працівників, зайнятих на окремих видах робіт: земляних, кам'яних, штукатурних, малярських і ін. Ця тема одержує відображення й у програмі статистичних робіт, у звіті про виконання норм виробітку.
Облік у натуральних вимірниках будівельної продукції, обчислювальної по окремих складових частинах об'єкта, етапам, конструктивним елементам і видам робіт, дає уявлення про те, який обсяг і склад робіт, виконаних у процесі будівництва об'єкта. Визначення ж обсягу кінцевої продукції, тобто будинки або спорудження, що вводиться в дію, може бути зроблено тільки за даними, що характеризує самий об'єкт.
Для будинків - користуються вимірниками їхнього обсягу і площі, пропускній здатності, а для споруд - вимірниками, вираженими в мірах довжини об'єкта (погонні метри, кілометри), у мірах ємності й ін.
Одна з істотних особливостей будівельного виробництва полягає в тому, що зведення об'єктів, однорідних за своїм обсягом, призначенням й експлуатаційними якостями, вимагає різних особистих природних умов, неоднакових за своїм складом й обсягом робіт. Вирішальну роль при цьому грають топографічні, геологічні і кліматичні умови місцевості, де ведуться роботи. Так, обсяг робіт із пристрою штучних основ залежить від несучої здатності ґрунту, на якому зводиться об'єкт. У залежності від рельєфу місцевості, від характеру ґрунту або глибини промерзання може знадобитися більше або менше грабарство. Вплив кліматичних умов відбивається на організації будівельного виробництва і не може не враховуватися при вирішенні питання про вибір конструкцій об'єкта.
В різних кліматичних зонах наводяться різні вимоги до товщини стін, до утеплення горищних перекриттів. У зимових умовах виникає необхідність у пристрої тепляків, у підігріві розчинів і т.п. Пов'язані з цим коливання в обсязі будівельних робіт не впливають на величину кінцевої продукції на площу або обсяг об'єкта, що вводиться в дію.
Будівництво по типових проектах не усуває впливу природних умов на обсяг будівельної продукції, що визначається обсягом робіт по окремих конструктивних елементах. У типових проектах, як і індивідуальних, не можуть не прийматися в розрахунок ті природні умови, у яких повинні зводитися, а в наступному - експлуатуватися об'єкт.
Положення принципово змінюється, якщо перейти до інших одиниць виміру будівельної продукції. При обліку її обсягу за кінцевими результатами, що показує обсяг, площу, ємність готових об'єктів, усувається вплив відзначених природних факторів на показники, що характеризують фізичний обсяг продукції будівництва. Однак такий метод обліку продукції будівництва, доступний лише тим будівельним організаціям, що здійснюють будівництво по всьому комплексу робіт, передбаченому проектом об'єкта, що зводиться. Інакше кажучи, облік продукції будівництва в такому його виді неможливий для спеціалізованих організацій, але цілком відповідає умовам діяльності організації загальнобудівельних. Як генеральні підрядчики ці організації завершують цикл виробничої діяльності здачею замовникам об'єктів у закінченому виді. На цій стадії вони враховують обсяг кінцевої продукції будівництва, готових об'єктів, їхньої площі, кубатури і т.д. Первинними документами обліку кінцевої продукції є акти здачі закінчених будівельних об'єктів. Ці акти, як і зазначені раніше документи обліку продукції будівництва, одночасно служать для фінансових розрахунків по будівництву. Натуральні показники кінцевої продукції будівництва характеризують запровадження в дію пускових об'єктів або здачу їх під монтаж устаткування. Ці показники займають центральне місце в системі планових показників діяльності будівельної індустрії поряд з даними, що відбивають обсяг будівельних робіт.
Найбільш простий спосіб натурального обліку кінцевої продукції будівництва складається в кількісному обліку об'єктів будівництва. На стадії зведення об'єктів вивчення їхнього кількісного складу становить великий інтерес з погляду виявлення фактів розпилення засобів, тривалого їхнього завантаження в об'єктах, розпочатих і не закінчених будівництв.
У житловому і комунальному будівництві, а також будівництві шкіл, лікарень і інших об'єктів невиробничого призначення їхня кількість визначається числом окремих будинків (житлові будинки, школи, театри й ін.) з пов'язаними з ними пристроями, передбаченими кошторисом об'єкта.
У будівництві об'єктів виробничого призначення рахунок ведеться, як правило, по числу підприємств (завод, фабрика, шахта, електростанція) або по числу окремих потужностей (домна, мартен). До таких показників відносяться, наприклад, дані про знову побудованих і відновлених підприємствах. Але такого роду показники дозволяють скласти лише саму загальну характеристику досліджуваного явища, вказують на його зразковий масштаб.
Більш точну картину дають показники, що відбивають обсяг або потужність об'єктів. Обсяг об'єктів визначається у виробничих, точніше будівельних, одиницях виміру, а потужність у споживчих. Так, у житловому будівництві обсяг об'єктів, введених у дію, визначається кубічними метрами, а їх споживча величина квадратними метрами площі або числом окремих квартир і кімнат. У будівництві будинків як цивільного, так і виробничого призначення будівельний обсяг об'єктів виражається кубатурою, а їхня потужність - числом учнівських місць (школи), числом ліжок (лікарні) і т.д..
У багатьох галузях промисловості застосовується єдиний узагальнюючий показник потужності й у натуральному вираженні величина виробничої площі підприємств. Натуральні показники виробничої площі в квадратних метрах разом з даними про проектну потужність заводів по випуску продукції в грошових одиницях необхідні для порівняльного аналізу ефективності використання виробничої площі нових заводів, випуску продукції на одиницю площі і т.д..
При статистичному вивченні житлового будівництва на перший план висуваються три основних показники: співвідношення між житловою і корисною площею, між площею й обсягом упровадження типового проектування.
1.3. Вартісні показники будівельної продукції і методи їх обчислення Кошторисна вартість будівельних і монтажних робіт
Узагальнення показників обсягу будівельної продукції припускає необхідність її ціннісного обліку. Потреба такого обліку виникає в будь-якої будівельної організації, що робить неоднорідні роботи, а до них відноситься переважна маса всіх будівельних організацій. Ще більше значення ціннісний облік має при визначенні показників будівельної продук ции по тій або іншій сукупності цих організацій. У цьому випадку загальний обсяг будівельної продукції можна виразити лише за допомогою ціннісних вимірників. Для всіх будівельних організацій планові завдання за обсягом будівельних робіт так само, як і показники будівельної продукції в народногосподарському плані, визначаються в ціннісному вимірі. У цьому ж вимірі веде облік і статистика будівельної продукції. Такий облік охоплює всю систему будівельних організацій.
І в періодичній і в річній звітності будівельних організацій показники виконання будівельних і монтажних робіт приводяться в ціннісних вимірниках їхнього обсягу. Отже, дані цього обліку необхідні для оцінки виконання будівельними організаціями встановленої програми робіт.
Більш загальною задачею ціннісного обліку є вирахування й аналіз обсягу будівельної продукції за окремі періоди, а також порівняння відносних величин будівельних робіт, що виконуються організаціями різних економічних районів або різних відомчих систем. Слід зазначити і те, що за даними ціннісного обліку визначають показники продуктивності праці в будівельних організаціях у динаміку й у порівнянні з плановими завданнями. Ці завдання, як і завдання по обсягу, відновлюються в ціннісних вимірниках, що дозволяють звести воєдино найрізноманітніші по складу будівельні і монтажні роботи.
Ціннісні вимірники обсягу продукції повинні володіти одною загальною властивістю, виражати ту саму продукцію в однакових цінах.
Продукція будівництва, планована в ціннісному вираженні, виражає кошторисну її вартість. У цьому змісті значення смети як бази для розрахунку об'ємних показників будівництва виходить далеко за рамки чисто фінансового документа, призначеного для визначення нормативних витрат будівельного виробництва. Цим пояснюється ряд істотних її особливостей як інструмента, використовуваного для обліку фізичного обсягу будівельної продукції.
У кошторисних цінах калькулюється вартість окремих частин об'єкта, етапів конструктивних елементів і укрупнених видів робіт (1 м фундаменту, 1 м2 перегородок, 1 м перекриттів і т.п. ). У тих же кошторисних цінах калькулюється й одинична вартість готового об'єкта (1 м2 або 1 м2 будинку, 1 км залізничної колії і т.д.).
Кошторисну вартість окремих частин об'єкта знаходять як визначення одиничної вартості на будівельний обсяг, виражений у натуральних одиницях виміру.
Кошторисна вартість об'єкта визначається інакше. Вона утвориться в результаті узагальнення кошторисної вартості окремих частин об'єкта.
Кошторисна вартість кубічної, квадратної або погонної позначок об'єкта обчислюється розподілом загальної його кошторисної вартості з відповідного обсягу, площі або довжини об'єкта.
Для конструктивних елементів і укрупнених видів робіт однієї і тієї ж технічної характеристики кошторисні ціни єдині, у якої б галузі не велося будівництво і якою б не була відомча приналежність споруджуваного об'єкта. Але було б невірно робити з цього висновок про повну ідентичність рівня кошторисних цін для однорідних робіт. Усе залежить від умов, у яких повинне виконуватися будівництво. Кошторисні калькуляції одиничної розцінки складають з урахуванням конкретних умов будівельних робіт, заготівлі і способу доставки матеріалів і т.д. Коливання кошторисних цін досить помітні як по окремих районах, так і в межах кожного з них окремо.
Кошторисна вартість будівельної продукції того самого обсягу і якості, складу і призначення може змінюватися під впливом різних факторів. До них відносяться, по-перше, ціни на будівельні матеріали. Відпускні ціни на них диференційовано по поясах і здебільшого установлені франко станція відправлення. Способи і відстані доставки матеріалів на будівництво неоднакові. Тому частка цих витрат в одиничному кошторисі вартості будівництва не є величиною постійною. Другий фактор пояснюють коефіцієнти на заробітну плату, передбачені для будівельних робіт.
Ці два фактори визначають коливання рівня кошторисних цін по територіальних поясах. Так, при переоцінці основних фондів уся територія країни розподілена на 10 поясів. Кошторисні ціни 10-го територіального пояса вище суміжного з ним 9-го пояса на, 20%. Виникає в такий спосіб питання про необхідність лімітування районних коливань кошторисних цін для того, щоб можна було привести в порівнянний вид обсяг будівництва, виконаний протягом того самого періоду в різних районах країни.
Кошторис як документ, необхідний для оперативної роботи, повинна відбивати нормативну потребу будівництва в ресурсах. Цим пояснюється зв'язок кошторисних цін з діючими в країні оптовими цінами і тарифами. Зміна рівня цін, у яких зіставляються кошториси, як показує практика кошторисної справи, звичайно є наслідком загальної зміни оптових цін на промислову продукцію і тарифів. Цим обумовлюється незмінність кошторисних цін протягом обмеженого відрізка часу.
В усіх змінах кошторисних цін відбивається зміна державних відпускних цін, рівень яких періодично переглядається головним чином у зв'язку з мінливими умовами ціноутворення. При зміні рівня кошторисних цін виникає необхідність визначити коефіцієнт відхилень нової кошторисної ціни від раніше діючої. У статистику капітальних вкладень широко користуються такими коефіцієнтами. З їхньою допомогою обчислюють індекс кошторисних цін, що потрібний для визначення фізичного обсягу капітальних вкладень у їхньому динаміку, для перерахування обсягу капіталовкладень за всі роки в тих самих цінах.. Коефіцієнти, про які йде мова, служать, однак, не лише для рішення статистичних задач. Зміна рівня кошторисних цін завжди викликає необхідність перерахування кошторисного документа ціни по всіх перехідних будівництвах у нові ціни. Ця складна операція не може бути виконана відразу, тому що вимагає великої підготовки. Тому до закінчення роботи з перерахування кошторисів фінансування й оплата виконуваних робіт ведуться на основі старої кошторисної документації з виправленням на зазначені вище коефіцієнти. Така практика говорить про те, що коефіцієнти кошторисних цін розробляються для рішення оперативних задач фінансування будівництва і розрахунків за будівельні і монтажні роботи. Статистика використовує ці так названі перехідні коефіцієнти також для вирахування динаміки обсягу будівельних робіт.
Подібними розрахунками користувалися і в наступні роки при зміні рівня кошторисних цін.
Досвід свідчить про великі методологічні і організаційні складності роботи з перерахування кошторисів. Тому зміна рівня кошторисних цін у будівництві супроводжує тільки загальний, генеральний перегляд оптових цін і тарифів. Часткова ж зміна цін на промислову продукцію звичайно не тягне ламання кошторисних цін.
Усе викладене дозволяє відзначити, що в статистику будівництва необхідно відрізняти поточні кошторисні ціни від незмінних кошторисних цін.
Поточними кошторисними цінами не можна користуватися, коли вивчається динаміка будівництва. Для цього необхідні так названі порівняльні кошторисні ціни.
У порівняльних цінах оцінюється обсяг будівництва і продуктивність праці за всі роки, що включаються в динамічний ряд. Такі динамічні ряди ведуться з 1918 р.
1.4. Вироблена і валова продукція будівництва. Товарна будівельна продукція, її склад. Показники виконання плану по товарній будівельній продукції і динаміки обсягу будівельної продукції
Кінцевою продукцією будівництва є об'єкт, готовий до використання за його прямим призначенням. Загальною для будь-якого об'єкта ознакою готовності варто вважати виконання комплексу робіт, передбаченого проектом будівництва, здатність об'єкта виконувати ті функції, що передбачалися при його зведенні. Для житлового будинку як об'єкта будівництва це здатність служити житлом, для залізниці - здатність обслуговувати рух потягів відповідно до запроектованого графіка, для будинку виробничого призначення - здатність служити організації в певному виробничого процесі, витримувати статичне і динамічне навантаження устаткування і т, д.
Показники кінцевої продукції будівництва, тобто об'єктів, готових до використання за прямим призначенням, відбивають економічно найбільш важливу сторону виконання плану будівництва. Але уже відзначалося, що такі показники не усувають необхідності і в інших даних статистики будівельної продукції.
У будівництві, як і в промисловості, усе підсилює суспільний поділ праці та обумовлений ним взаємозв'язок у роботі будівельних організацій. Кожна будівельна організація виконує не весь комплекс робіт, необхідних для зведення об'єкта, а тільки визначену їхню частину. Тому перед будь-якою будівельною організацією виникає питання про облік тих робіт, що виконуються безпосередньо нею і є продукцією її власного будівельного виробництва. Отже, необхідно відрізняти поняття готового об'єкта від поняття готової продукції будівництва як частини об'єкта будинку або спорудження.
Обсяг готової продукції визначається замовленням за договором будівельного підряду і виконується відповідно до цього замовлення. Це загальне положення, що застосовується до будівельної організації будь-якого виду. Облік готових об'єктів будівництва, які характеризують обсяг основних фондів, створених у сфері будівельного виробництва, ведуть ті будівельні організації, що виконують роботи із здійснення проекту будівництва в цілому (тобто генеральні підрядчики). Таким чином, у показниках обсягу готового об'єкта ними відбивається не тільки те, що є результатом їх власного будівельного виробництва, але й інших організацій, що приймали участь у зведенні об'єкта.
Поняття готової продукції в статистиці будівництва зовні близьке до того, що в цьому відношенні передбачено промисловою статистикою. Так, у підручнику по промисловій статистиці сказано : "Готовим продуктом є такий продукт, що у межах даної господарської одиниці не вимагає подальшої обробки". Як загальне положення таке визначення застосовне і для будівництва. Але будівельна організація враховує окремо ті роботи, що виконуються власними силами, і не відносить до їх обсягу роботи, виконані для неї іншими будівельними організаціями. Цим усувається можливість повторного рахунку обсягу будівельної продукції.
Особливість обліку будівельної продукції складається ще в тім, що її обсяг визначається за частковою готовністю. Це обумовлено відносною тривалістю виробничого циклу в будівництві. Значною мірою така практика обліку спричиняється самим характером будівельної продукції, що нерідко являється результатом однорідних робіт, виконуваних у визначеній послідовності. Наприклад, міжповерхові перекриття як продукція утворюється в результаті послідовної, поповерхової укладки плит для перекриття, стіни в результаті кладки цегли або блоків, починаючи від нижнього рівня першого поверху і закінчуючи верхнім рівнем останнього поверху, і т.д. Отже, у самій технології будівельного виробництва утримуються можливості розчленовування одиниці спостереження в обліку готової продукції.
У якості готової будівельної продукції часто виступають не об'єкт і навіть не його закінчена частина, а одиниця конструктивного елемента у властивому їй вимірі (м2, км і т.п. ). В інших випадках при розрахунках за об'єкт у цілому готовою продукцією є об'єкт як такий.
Висновок, який варто зробити на підставі викладеного, зводиться до того, що до готової продукції будівництва можуть відноситися:
а) об'єкти, цілком закінчені будівництвом;
б) окремі частини цих об'єктів (етапи робіт);
в) конструктивні елементи;
г) окремі готові частини самих конструктивних елементів.
Загальний критерій готовності визначається при цьому по двох ознаках:
По-перше, враховується відповідність виконаних робіт, тому складові, що передбачені технічними умовами виробництва, інакше кажучи, проектом і робочими кресленнями...