Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистичні методи аналізу заробітної плати в промисловості
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Статистика”
на тему:
„Статистичні методи аналізу заробітної плати в промисловості ”
Statistische Methoden der Analyse des Arbeitslohns in gewerblicher
Код навчальної дисципліни в ECTS ______________
Кількість академічних кредитів в ECTS _______________
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації
України та умовам ECTS/КМСОНП
УДК 31(075.8)
ББК 60.6я73
Курсова робота з дисципліни „Статистика”/ П.П. Побережник, Рівне: НУВГП. 2007, - 33 с.
В цій курсовій роботі розглянуто методи аналізу заробітної плати в промисловості. Стисло описано поняття заробітної плати в промисловості, завдання і соціально-економічне значення її статистичного вивчення. Досліджено фонд заробітної плати. Аналізовано виконання плану по фонду заробітної плати та динаміку середньої заробітної плати за факторами. Вивчено взаємозв’язок динаміки середньої плати, загальних витрат праці та фонду заробітної праці. Розглянуто зіставлення темпів зростання продуктивності праці і середнього рівня оплати праці працівників. Здійснено статистичне вивчення та розрахунок індексів середньої заробітної плати . В практичній частині представлені розрахунки основних статистичних методів аналізу в промисловості.
Dans celle-ci cap besogne considéré méthodes analyse rémunération dans industrie. Comprimé décrit idée rémunération dans industrie, interrogation et соціально-економічне importance elle statistique étude. Exploré fond rémunération. Se dépouillent accomplissement dessin selon fond rémunération et dynamique moyenne rémunération au-delà de facteurs. Examiné взаємозв’язок dynamique moyen paiement, communes charges besogne et fond заробітної besogne. Considéré confrontation cadences accroissement efficacité besogne et moyen degré acquittement besogne travailleur. Actualisé statistique étude et calcul indices moyenne rémunération . Dans pragmatique fraction déposé calculs essentielles statistiques méthodes analyse dans industrie.
© П.П. Побережник, 2007
© НУВГП, 2007
Вступ
Моя тема курсової роботи : „Статистичні методи аналізу заробітної плати у промисловості”.
Основний термін курсової роботи є заробітна плата. Відповідно до статті 1 Закону України „Про оплату праці”, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Моя робота складається з двох частин: теоретичної і практичної частини.
В теоретичній частині я розкрив питань, в яких розкривається основні теоретичні положення, що стосуються методів аналізу заробітної плати в промисловості, а саме: завдання статистики оплати праці, фонд заробітної плати, годинний і місячний фонд заробітної плати робітників та інші питання пов’язані із заробітною платою на підприємстві.
В практичній частині виконав сім завдань, які напряму стосуються різноманітних обчислень заробітної плати робітникам, а саме нарахування місячної заробітної плати робітника, визначення середньої місячної заробітної плати .
Виконуючи дану курсову роботу я поглибив і закріпив свої знання з заробітної плати і залежності її від багатих чинників.
Теоретична частина
1.1. Завдання статистики оплати праці. Фонд заробітної плати. Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати.
Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати Основним джерелом реальних доходів населення, зростання його добробуту виступає заробітна плата, яка є складовою фонду споживання, що створюється на підприємствах, організаціях різних галузей народного господарства незалежно від форм власності.
Згідно з визначенням із закону „Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
З іншого боку, заробітна плата – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили. Визначається вона вартістю засобів існування, необхідних для її відтворення. До неї входять:
вартість харчування, одягу, взуття, послуг;
витрат на утримання сім’ї;
освіту;
охорону;
здоров’я;
відпочинок та інші потреби.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основними видами заробітної плати є основна та додаткова заробітна плата. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Згідно із законом „Про оплату праці” додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
З 1990 року замість фонду заробітної плати і створюваних за рахунок прибутку фондів економічного стимулювання (фонд матеріального заохочення і фонд соціально – культурних заходів та житлового будівництва) формується фонд споживання. Крім фонду оплати праці до складу фонду споживання входять грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку та інших джерел (доход і дивіденди, проценти, які виплачуються по акціях і внесках штатних працівників спускового складу).
В умовах ринкової економіки важливим завданням статистики оплати праці поряд з вивченням фонду споживання, динаміки оплати праці важливе місце займає оцінка ефективності використання ресурсів. Кожне підприємство, підприємець, здійснюючи свою діяльність, повинні володіти інформацією і знати ціну одиниці праці, що використовується у виробництві. В грошову оцінку затрат виробництва, пов’язаних з використання живої праці, повинні входити не тільки суми на оплату праці у вигляді нарахованої заробітної плати, а й інші нарахування і відрахування в різних фонди (пенсійний, обов’язкове медичне страхування, фонд зайнятості) та податки, ставки яких визначаються залежно від фонду оплати праці.
З 1991 року внесено зміни щодо порядку формування фондів заробітної плати, у статистичну звітність замість фондів оплати праці в розрізі категорій персоналу внесено нові показники: кошти, спрямовані на споживання, витрати на оплату праці, грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку та інших джерел, сума даних соціальних пільг.
Основними завданнями статистики оплати праці є:
подальше вдосконалення статистичної звітності;
урізноманітнення форм та способів одержання необхідної інформації про нові форми та системи оплати праці, зумовлених розвитком ринкових відносин;
вивчення впливу окремих факторів на зміну фондів споживання і оплати праці;
аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці і доходів;
розрахунок рівнів оплати праці і характеристика їх динаміки.
У комерційних фірмах та підприємствах праця робочих та службовців оплачується у вигляді заробітної плати з так званого фонду оплати праці, який формується з отриманих прибутків після відрахувань з неї у бюджет всіх платежів, тобто з того чистого прибутку, що залишається в розпорядженні організації.
Фонд заробітної плати – це частина виражених у грошовій формі витрат виробництва, пов’язаних з оплатою праці за виконану роботу робітниками у звітному періоді. Відповідно до трудового законодавства України у фонд заробітної плати включають також ряд виплат робітникам за невідпрацьований ними час протягом робочого дня, місяця, кварталу, року: оплата додаткових перерв матерям, що годують дітей, оплата простоїв не з вини робітників, оплата відпусток тощо.
Фонд оплати праці є важливою складовою фонду споживання.
До складу фонду оплати праці і фонду споживання не входять авторські гонорари, винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, допомога по соціальному страхуванню, підйомні та виплати на відрядження та інші видатки.
Оплату праці статистика вивчає за дома аспектами: як елемент затрат, які пов’язані з виготовленням продукції, і як характеристика добробуту робітників виробничих підприємств.
При вивченні динаміки оплати праці у даний час обчислюються два показники: середній показник працівника загалом по підприємству, виходячи з суми засобів, які спрямовані на споживання, і середню оплату працівників загалом по підприємству, виходячи з фонду оплати праці працівників спискового складу (включаючи оплату праці сумісників), винагороди за наслідками праці за рік і разові заохочення колективу.
Оплата праці – це один з найважливіших інструментів стимулювання зростання продуктивності парці, обсяг продукції, поліпшення її якості. Статистика праці вивчає ступінь поширення форм і системи оплати праці, обсяг і складу заробітної плати, рівня і динаміки оплати праці робітників.
В розвинутих країнах видатки на оплату праці становлять більше, ніж 40% усіх витрат, а в країнах з перехідною економікою, високим рівнем безробіття і низькою ціною праці – в межах 20%, а в деяких галузях – не вище 5% від суми витрат підприємства.
Статистика вивчає склад фонду оплати праці за дільницями, категоріями працівників. Найбільш детально вивчається склад фонду оплати по категорії робітників і лінійного персоналу. Окремі елементи фонду оплати праці можуть бути згруповані, що дозволяє розрахувати ряд взаємо відносних фондів. Зокрема, це тарифний, годинний, денний та місячні фонди оплати праці.
Тарифний фонд оплати праці включає в себе нараховану заробітну плату робітникам – відрядникам і погодинникам за відрядними розцінками, тарифними ставками і штатно – посадовими окладами.
Годинний фонд оплати праці включає всі виплати, що нараховані за фактично відпрацьовані людино – години за умов нормальної тривалості зміни.
Крім тарифного фонду заробітної плати до його складу входять різні доплати робітникам – відрядникам за прогресивними розцінками, оплата браку не з вени працівників, доплата за роботу в нічний час, оплата за навчання учнів на виробництві, премії робітникам, керівникам, спеціалістам, іншим працівникам за результатами роботи, премії за сприяння виробництву, надбавки за високу кваліфікацію.
Денний фонд оплати праці охоплює оплату за фактично відпрацьовані людино – дні. До складу входить всі елементи годинного фонду оплати праці, а також оплата пільгових годин підлітків, оплата внутрішньо змінного часу, затраченого на виконання державних і громадських обов’язків, доплата матерям за години годівлі грудних дітей, оплата внутрішньо змінних простоїв, доплата за роботу в понад нормовий час.
Місячний (повний) фонд оплати праці включає всі види заробітної плати і різні виплати, що здійснюються за джерелами оплати праці. Крім елементів денного фонду оплати праці, до його складу входить різні виплати, серед яких оплата чергових і додаткових відпусток, оплата днів виконання державних і громадських обов’язків, надбавки за вислугу років, оплата цілоденних простоїв, доплати робітникам у разі тимчасової втрати ним працездатності, виплати на польове забезпечення, вартість продукції, що видається робітникам в порядку натуральної оплати, вартість безкоштовних комунальних послуг, житла тощо, вихідна допомога при закінченні трудового договору.
Між розглянутими фондами існує певний зв’язок, який ілюструє така система:
Fд=Fг
Fм = Fд * К2
де, F – фонд оплати праці, годинний (г), денний (д), місячний (м);
К1 – коефіцієнт доплат до денного фонду оплати праці, який визначається діленням денного фонду на годинний (К1 = Fд / Fг);
К2 – коефіцієнт доплат до місячного фонду (К2 = Fм / Fд).
Розглянемо методику обчислення фондів оплати праці робітників промислового підприємства та визначення показників промислового підприємства та визначення показників їх взаємозв’язку на основі даних таблиці 1.1. Таблиця 1.1
№
Елементи фонду оплати праці
Тис. грн.
1
Оплати за відрядними розцінками
1165,0
2
Оплата за відрядно-преміальною системою
85,0
3
Премії відрядникам
12,0
4
Погодинна оплата за тарифними ставками
36,0
5
Премії погодинникам
6,0
6
Доплата за керівництво бригадою
2,0
7
Доплата за навчання учнів
0,5
8
Доплата за класність
0,5
9
Доплата за роботу в нічний час
1,5
10
Премії за винахідництво і раціоналізацію
1,5
11
Доплата за складні умови праці
0,5
Всього годинний фонд оплати праці
310,5
12
Доплата за роботу у по надурочний час
2,0
13
Оплата годин внутрішньо змінного прстою
0,4
14
Оплата пільгових годин підлітків
0,3
15
Оплата перерв матерям, що годують грудних дітей
0,3
16
Оплата годин виконання державних і громадських обов’язків
0,8
Всього денний фонд оплати праці
314,3
17
Оплата чергових і додаткових відпусток
2,2
18
Оплата днів виконання державних і громадських обов’язків
0,3
19
Оплата цілоденних простоїв
0,1
20
Доплата за вислугу років
0,4
21
Доплата у разі тимчасової втрати працездатності
0,6
22
Доплата по закінченню трудового договору
1,5
23
Вартість продукції, виданої робітникам у порядку натуральної оплати
1,2
Всього місячний фонд оплати праці
320,5
При вивченні складу фонду оплати праці працівників визначають ступінь поширення різних форм і систем оплати праці. Існують дві форми оплати праці: відрядна і погодинна.
Ступінь погодинної форми оплати праці полягає в тому, що розмір оплати залежить від кваліфікації робітника та відпрацьованого часу.
Змог. = Тст * tв, грн.
Де tв – відпрацьований час в одиницях, які відповідають тарифній ставці.
Зокрема можна виділити умови застосування погодинної оплати праці:
якщо немає можливості організувати облік продукції;
якщо інші форми оплати є не логічними або шкодять здоров’ю працівників та якості продукції.
Перевагою погодинної форми оплати праці є те, що вона є зрозумілою і залежить від відпрацьованого часу. Але також є недолік – вона не стимулює до якості та продуктивності праці. Щоб ліквідувати ці недоліки робітникам – погодинникам встановлюється нормоване завдання або впроваджується погодинно – преміальна система виплат.
Пр = Змог. * Пр% / 100, грн.
де Пр – премія;
Змог. – погодинна заробітна плата;
Пр% - розмір премії в %.
Суть відрядної оплати праці полягає в тому, що вона залежить від кількості доброякісної продукції.
Відрядна форма оплата праці поділяється на пряму відрядну, відрядно – преміальну, відрядно – прогресивну, посередньо – відрядну. Акордну систему.
При прямій відрядній оплата праці нараховується по розцінках за одиницю виконаних робіт, при акордній – за обсяг робіт по об’єкту в цілому чи за комплекс робіт. Інженерно – технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал оплачуються погодинно. Виробничі робітники оплачуються відрядно. Лише незначна частина допоміжних робіт оплачується погодинно. При відрядно – преміальній формі оплати робітники преміюються за виконання завдання в строк чи достроково. Преміювання передбачається за роботи, які виконуються по акордних нарядах, які видаються на важливі роботи.
Певну частину індивідуальних доходів працівників промисловості, крім фонду споживання, як грошові виплати і заохочення та доходи, що виплачується за акціями трудового колективу і внесками членів трудового колективу в майно підприємства.
До складу грошових виплат і заохочень входять: винагороди за результатами роботи за рік, одноразові заохочення. Серед трудових і соціальних пільг, які надає підприємство своїм працівникам, виділяються: оплата податкових відпусток, відпусток жінкам, які виховують дітей, одноразова допомога ветеранам праці, які виходять на пенсію, надбавки до державних пенсій, стипендії студентам та учням, які навчаються у вищих навчальних закладах за направленням підприємств, вартість путівок на лікування, відпочинок, екскурсії та подорожі, здешевлення вартості харчування працівників в їдальнях, профілакторіях, відшкодування втрат на утримання дітей, що перебувають в дитячих санаторіях, яслах, таборах підприємств, затрати на покриття кредитів, які видані працівникам на покращення житлових умов, придбання садових будиночків, затрати на благоустрій садових товариств, інші види виплат.
Крім того, до цих джерел відносять також доходи (дивіденди, проценти), що виплачуються за акціями і внесками трудового колективу в майно підприємства чи об’єднання.
У звіті форма №1 – ПВ „звіт з праці” наводяться дані про загальну суму коштів, що спрямовують на споживання в цілому і в розрізі окремих складових цього фонду, зокрема, фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати.
На основі даних про годинний, денний і місячний фонди і відповідні дані про затрати праці в людино-годинах, людино-днях, людино-місяцях обчислюють середню годинну, денну і місячну заробітну плату.
Середню годинну заробітну плату обчислюють шляхом ділення фонду годинної заробітної плати Fг на кількість відпрацьованих людино-годин Тг.
Середню денну заробітну плату визначають діленням фонду денної заробітної плати Fд на кількість відпрацьованих людино-днів за цей період.
Розмір середньомісячної заробітної плати визначають як частину від ділення місячного фонду оплати праці Fм на середньоспискову чисельність робітників.
Всі ці показники взаємопов’язані, що може бути використано для визначення будь –якого з них на базі інших. Так, середній річний заробіток можна визначити таким чином:
fp = fг*Tr*K1*Tд*K2*K3
де К1 – коефіцієнт доплат за невідпрацьовані людино-години;
fг – середня годинна заробітна плата;
Tr – середня фактична тривалість робочого дня;
Тд – середня кількість днів роботи одного робітника;
К2 – коефіцієнт доплати за невідпрацьовані людино-дні;
К3 – коефіцієнт збільшення середнього заробітку за рахунок різних виплат.
Це так звана мультиплікативна модель взаємозв’язку показників, крім якої може бути застосована і друга – адитивна. В практиці статистичного аналізу нерідко використовується моделі змішаного типу взаємозв’язків.
При аналізі оплати праці важливе значення має вивчення диференціації робітників за рівнем їх заробітної плати. Статистична звітність, що надходить в органи державної статистики, має відповідну інформацію, яка забезпечує відображення зміни у рівні оплати праці, яка забезпечує відображення зміни у рівні оплати праці всіх категорій працівників галузей народного господарства.
Для характеристики диференціації працівників за рівнем оплати праці широко використовується такі групування:
Таблиця1.2
Групи робітників за рівнем середньої оплати праці за місяць, грн.
Чисельність робітників у групі
До переходу на нові ставки
Після переходу на нові ставки
чоловік
%
Чоловік
%
До 200
41
3,3
12
1,0
200-300
61
4,9
75
6,0
300-400
315
25,2
286
22,9
400-500
420
33,6
402
32,1
500-600
309
24,8
276
22,1
600-700
59
4,7
120
9,6
700 і більше
45
3,5
79
6,3
Всього
1250
100
1250
100
Одним із важливих завдань статистики праці є вивчення ступеня використання коштів на оплату праці персоналу підприємств та організацій, одержання відповіді на питання про те, наскільки ефективно використовувалися ці кошти у звітному періоді.
До 1990 року при аналізі використання фонду заробітної плати передусім зіставляли фактично нарахований фонд з плановим, що дозволяло виявити його економію або перевитрати. Визначалася абсолютна і відносна економія (перевитрати) по фонду заробітної плати працівників основної діяльності (з урахуванням рівня виконання плану за обсягом виробництва).
Відносна економія (перевитрати) фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу обчислюється за формулою:
де Е(П) – економія чи перевитрати фонду заробітної плати;
і - відповідно фактичний і плановий фонди заробітної плати;
ТП1/ТПn – процент виконання плану за показником продукції, що прийнята при плануванні продуктивності праці;
К – диференційований знижувальний коефіцієнт.
Аналіз впливу факторів на зміну фонду оплати праці можна поглибити, якщо в свою чергу середній рівень оплати працівника подати у вигляді добутку ряду співмножників: середньої годинної оплати, середнього продовження робочого дня, робочого періоду, коефіцієнта доплат до відповідного фонду оплати праці.
1.2. Аналіз динаміки середньої заробітної плати за факторами. Розрахунок індексів середньої заробітної плати. Взаємозв'язок динаміки середньої плати, загальних витрат праці і фонду заробітної плати.
Під фондом заробітної плати підприємства (фірми) розуміють частку виражених у грошовій формі витрат виробництва, пов’язаних з оплатою праці за виконану роботу робітниками у звітному періоді. Відповідно до трудового законодавства України у фонд заробітної плати включають також ряд виплат робітникам за невідпрацьований ними час протягом робочого дня, місяця, кварталу, року.
Фонд оплати праці є важливою спадковою фонду споживання, в який, крім нього, входять грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку й інших джерел. Це зокрема, винагороди за підсумки роботи за рік, одноразові заохочення, матеріальна допомога, суми трудових і соціальних пільг працівникам (оплата додаткових відпусток, наданих за рішенням трудового колективу, понад ті, що передбачені трудовим законодавством, одноразова допомога ветеранам у зв’язку з виходом на пенсію, надбавки до пенсії),доходи у вигляді дивідендів, процентів по акціях трудового колективу і внесках працівників у майно підприємства.
До складу фондів оплати праці не входять авторські гонорари, винагороди за відкриття, винаходи, допомога по соціальному страхуванню, підйомні та виплати на відрядження та інші видатки.
Оплату праці статистика вивчає за двома аспектами: як елемент затрат, які пов’язані з виготовленням продукції, і як характеристика добробуту робітників виробничих підприємств.
При вивченні динаміки оплати праці у даний час обчислюють два показники: середній дохід працівника загалом по підприємству, виходячи з суми засобів, які спрямовані на споживання, і середню оплату працівників спускового складу.
Оплата праці – це один з найважливіших інструментів стимулювання зростання продуктивності праці, обсягу продукції, поліпшення її якості. Статистика праці вивчає ступінь поширення форм і систем оплати праці, обсягу і складу заробітної плати, рівня і динаміки оплати праці робітників.
При вивченні складу фонду оплати праці окремі його елементи можуть бути згруповані, що дозволяє обчислювати ряд взаємопов’язаних фондів. Зокрема, це тарифний, денний та місячний фонди оплати праці.
Тарифний фонд оплати праці включає в себе нараховану заробітну плату робітникам – відрядникам і погодинникам за відрядними оцінками, тарифними ставками і штатно – посадовими окладами.
Годинний фонд включає всі виплати, що нараховані за фактично відпрацьовані людино годинний за умов нормальної тривалості зміни.
Даний фонд охоплює плату за фактично відпрацьовані годино - дні. До його складу входять всі елементи годинного фонду оплат праці.
Місячний фонд або (повний) включає всі види заробітної плати і різні виплати, що здійснюється за джерелами оплати праці. Крім елементів денного фонду оплати праці, до його складу входять різні виплати, серед яких оплата чергових і додаткових відпусток, плата днів виконання державних і громадських обов’язків, надбавок за вислугу років, оплата цілоденних простоїв, доплати робітникам у разі тимчасової втрати ними працездатності та ін. Місячний фонд оплати праці розраховується для всіх категорій робітників підприємств. Це зумовлено деякою специфікою робочого часу на підприємствах, який за даною категорією обліковується в людино – годинах та людино – днях .
Між розглянутими формами існує повний зв’язок:
де F – фонд оплати праці:
Г – годинний;
Д – денний;
М – місячний.
- коефіцієнт доплати фонду, який визначається діленням даного фонду на годинний ;
- коефіцієнт доплати до місячного фонду .
При вивченні складу фонду оплати праці працівників визначають ступінь поширення різних форм і систем оплати праці. Існують дві форми оплати праці: відрядна і почасова.
Відрядна поділяється на:
Пряму відрядну – преміальну;
Посередньо – відрядну;
Акордну системи.
Почасова – на:
Просту почасову;
Почасову – преміальну.
Певну частину індивідуальних доходів працівників промисловості й інших галузей, крім фонду оплати праці, становлять такі елементи фонду споживання, як грошові виплати і заохочення та доходи, що виплачуються за акціями трудового колективу і внесками членів трудового колективу в майно підприємства.
До складу грошових виплат і заохочень входять:
Винагороди за результати роботи за рік;
Одноразові заохочення.
Серед трудових і соціальних пільг, які надає підприємство своїм працівникам, виділяють:
Оплата додаткових відпусток;
Відпусток жінкам які виховують дітей;
Одноразова допомога ветеранам праці, які виходять на пенсію;
Стипендії студентам і учням які навчаються у вищих навчальних закладах за направленням підприємств;
Вартість путівок на лікування, відпочинок, подорожі;
Придбання садових будинків;
Затрати на благоустрій садових товариств;
Здешевлення вартості харчування працівників в їдальнях, профілакторіях;
Відшкодування витрат на утримання дітей, що перебувають в дитячих садочках, таборах підприємства;
Інші види виплат.
Крім того, до цих джерел відносять також доходи (дивіденди, проценти), що виплачуються за акціями.
1.3. Зіставлення темпів зростання продуктивності праці і середнього рівня оплати праці працівників
Одним із важливих завдань статистики праці є вивчення ступеня використання коштів на оплату праці персоналу підприємства та організації (об’єднань), одержання відповіді на питання про те, наскільки ефективно використовувалися ці кошти у звітному періоді.
До 1990 року при аналізі використання фонду заробітної плати передусім зіставляли фактично нарахований фонд з плановим, що дозволяло виявити його економію чи перевитрати. Визначити абсолютна і відносна економія (перевитрата) по фонду заробітної плати робітників основної діяльності. Відносна економія (перевитрат) фонду заробітної плати промислово – виробничого персоналу обчислюється за формулою:
де Е(П) – економія перевитрати фонду заробітної плати;
- відповідно фактичний і плановий фонди заробітної плати;
і - процент виконання плану за виконаними продукції, що прийнята при плануванні продуктивності праці.
K – деферцнціований знижувальний коефіцієнт.
Останній встановлює у певному розмірі для окремих галузей народного господарства (від 0,4 до 1,0).
У зв’язку з переходом у 1990 р. підприємств і об’єднань на самостійне планування і само орендування (зміна порядку формування фонду оплати праці і фонду споживання, широке застосування елементів ринкової економіки), аналіз їх використання набув дещо нових відтінків.
Розмір фонду оплати праці на наступний рік визначається, виходячи з величини в базовому році як у цілому, так і в розрізі категорій персоналу основної діяльності. Фонд оплати праці F прямо залежить від середнього рівня оплати праці f і чисельності працівників Т, тобто його можна виразити F=f*T. Зазначений взаємозв’язок може бути використаний при аналізі динаміки оплати праці та фонду споживання.
Завдання 1.
Розрахувати місячну заробітну плату кожного робітника заводу, використовуючи тарифну сітку (таб.2). Система оплати праці – погодинно – преміальна. Розмір премії в І цеху – 30%, ІІ цеху – 40%. Дані записати в таблицю вихідних даних (таб.1). Коефіцієнт 2,4.
Таблиця 2.1
І цех
ІІ цех
Розряд
Стаж роботи
Заробітна плата
Розряд
Стаж роботи
Заробітна плата
3
4
576,3
4
14
747,7
2
2
443,4
3
16
620,6
3
5
576,3
4
13
747,7
4
10
694,3
5
20
811,6
2
4
443,4
3
6
620,6
4
10
694,3
4
12
747,7
3
7
576,3
2
5
477,6
5
14
753,6
4
12
747,7
2
3
443,4
4
13
747,7
3
6
576,3
3
8
620,6
3
6
576,3
4
13
747,7
1
1
429,7
5
18
811,6
5
10
753,6
5
16
811,6
1
2
429,7
6
23
954,8
3
6
576,3
6
21
954,8
2
3
443,4
4
9
747,7
3
7
576,3
6
20
954,8
1
3
429,7
6
21
954,8
4
11
694,3
5
15
811,6
3
7
576,3
5
18
811,6
2
5
443,4
2
3
477,6
2
4
443,4
3
7
620,6
1
1
429,7
5
14
811,6
1
2
429,7
4
9
747,7
1
3
429,7
6
19
954,8
6
21
954,8
2
5
477,6
4
9
747,7
2
5
477,6
Разом
25 чол.
13439,1
Разом
29 чол.
21720,0
розраховуємо заробітну плату працівників І цеху з врахуванням премії в розмірі 30% від заробітної плати по кожному з розрядів, і коефіцієнта 2,4:
I 300,5*1,3*2,4=937,6 грн.
II 310,1*1,3*2,4=967,5 грн.
III 403*1,3*2,4=1257,4 грн.
IV 485,5*1,3*2,4=1514,8 грн.
V 527*1,3*2,4=1644,2 грн.
VI 620*1,3*2,4=1934,4 грн.
знайдемо розмір заробітної плати робітників ІІ цеху враховуючи премії розміром 40% від заробітної плати по кожному розряду і коефіцієнт 2,4:
I 300,5*1,4*2,4=1009,68 грн.
II 310,1*1,4*2,4=1041,9 грн.
III 403*1,4*2,4=1354,1 грн.
IV 485,5*1,4*2,4= 1631,3 грн.
V 527*1,4*2,4=1770,7 грн.
VI 620*1,4*2,4=2083,2 грн.
Завдання 2.
Побудувати ряд розподілу робітників кожного цеху і всього заводу за кваліфікацією. Результати представити в табличній формі (таб.2). Дати назву таблиці, зобразити ряд графічно і зробити висновок.
Розподіл кількість робітників
Розряд
(варіанти)
Число робітників
1 цех
2 цех
Всього по заводу
Чол.
В % до підсумку
Чол.
В % до підсумку
Чол.
В % до підсумку
1
6
24%
0
0
6
11,11%
2
6
24%
4
13,79%
10
18,52%
3
8
32%
4
13,79%
12
22,22%
4
3
12%
9
31,03%
12
22,22%
5
2
8%
6
20,69%
8
14,81%
6
0
0%
6
20,69%
6
11,11%
Разом
25
100%
29
100%
54
100%
Таблиця 2.2
Висновок
В І цеху 8 робітників мають ІІІ розряд, що складає 32% всіх працівників, і немає робітників VI розряду, а у ІІ цеху 9 робітників з ІV розрядом, що складає 31% від загальної кількості.
Завдання 3.
Побудувати ряд розподілу робітників кожного цеху і всього заводу за розміром місячного заробітку, виділивши 4 групи з рівними інтервалами. Дані представити в табличній формі (табл.2.3) дайте назву таблиці.
Зобразіть графічно отриманий ряд і проаналізуйте його.
Розв’язання:
Визначаємо ширину інтервалу за формулою:
і = , (1)
де і - найбільше, найменше значення ознаки;
- кількість груп.
1 - 937,6 - 1224,0
2 - 1224,0-1510,4
3 - 1510,4-1796,8
4 - 1796,8-2083,2
Таблиця 2.3
Розподіл заробітної плати робітників
№
Місячна ЗРП, грн.
Число робітників, чол.
І цех
ІІ цех
Всього по заводу
Чол.
%
Чол.
%
Чол.
%
1
937,6 - 1224,0
12
48,00%
4
13,79%
16
29,63%
2
1224,0-1510,4
8
32,00%
4
13,79%
12
22,22%
3
1510,4-1796,8
5
20,00%
15
51,72%
20
37,04%
4
1796,8-2083,2
0
0,00%
6
20,69%
6
11,11%
Разом
25
100,00%
29
100,00%
54
100,00%
Аналізуючи діаграму можна сказати, що в першому цеху робітники, що входять до 1 групи і отримують заробітну плату від 937 до 1224 грн. становлять більшість, тобто 48% від всього робітничого персоналу. У ІІ цеху переважають робітники 3 групи заробітна плата яких складає від 1510,4 до 1796,8 грн. В загальному по заводі найбільше робітників 3 групи, які становлять 37% від загальної кількості, і отримують заробітну плату від 1510,4 до 1796,8 грн.
Завдання 4.
Провести комбінаційне групування робітників заводу за загальним стажем роботи та класифікацією (розрядом). Результати групування представити в таблиці(таб. 2.4). Зробіть висновки.
Таблиця 2.4
Розподіл робітників заводу за кваліфікацією та стажем роботи
Розряд
Стаж роботи
Число робітників, чол.
І цех
ІІ цех
Всього по заводу
Чол.
в % до підсумку
Чол.
в % до підсумку
Чол.
в % до підсумку
1-2
1-2
5
42%
0
0,00%
5,00
31%
3-4
6
50%
1
25,00%
7,00
44%
5 і більше
1
8%
3
75,00%
4,00
25%
Разом
12
100%
4
100,00%
16,00
100%
3-4
до 4 років
1
9%
0
0,00%
1,00
4%
5-6
4
36%
1
7,69%
5,00
21%
7-8
3
27%
2
15,38%
5,00
21%
9 і більше
3
27%
10
76,92%
13,00
54%
Разом
11
100%
13
100,00%
24,00
100%
5-6
до 12 років
1
50%
0
0,00%
1,00
7%
12-16
1
50%
3
25,00%
4,00
29%
17-21
0
0%
8
66,67%
8,00
57%
22 і більше
0
0%
1
8,33%
1,00
7%
Разом
2
100%
12
100,00%
14,00
100%
Всього по заводу
25
29
В І цеху переважають робітники 1 і 2 розрядів з стажем роботи 3-4 роки. В той час у ІІ цеху більшість робітників складають робітники 3 і 4 розряду стаж роботи яких складає 9 і більше років. Всього по заводу аналогічно до ІІ цеху домінують робітники 3-4 розрядів зі стажем роботи 9 років і більше, їх відсоток по групі становить 54%.
Завдання 5.
За результатами групування розрахуйте середній тарифний розряд і середню ЗРП по кожному цеху і по заводу в цілому.
Визначити моду тарифного розряду та заробітної плати.
Визначити медіану тарифного розряду та заробітної плати.
За даними завдання 2 і 5 визначте: дисперсію тарифного розряду та заробітної плати в кожному цеху і по заводу в цілому.
Порівняйте варіації по тарифному розряду і по заробітній платі.
Розв’язання:
Середній тарифний розряд та середню заробітну плату ми розраховуємо за формулою середньої арифметичної зваженої:
(2)
де х – індивідуальне значення ознаки, f – частота;
У нашому випадку х – це розряд, f – кількість робітників по кожному розряду.
Середній тарифний розряд І цеху дорівнює:
x1=1*6+2*6+3*8+4*3+5*2/25=2,56
ІІ цеху:
x2=2*4+3*4+4*9+5*6+6*6/29=4,21
По заводу:
x3=1*6+2*10+3*12+4*12+5*8+6*6/54=3,44
Оскільки заробітна плата визначена інтервально, то середнє значення заробітної плати визначаємо наступним чином:
знаходимо середину кожного інтервалу за формулою:
(3)
Це буде варіаційна ознака, частотою буде кількість робітників, що отримують відповідну заробітну плату. Побудуємо таблицю, в якій зазначимо середини інтервалів.
Таблицям 2.5
№
Місячна ЗРП, грн.
Число робітників, чол.
І цех
ІІ цех
Всього по заводу
Чол.
%
Чол.
%
Чол.
1
1080,8
12
48,00%
4
13,79%
16
2
1367,2
8
32,00%
4
13,79%
12
3
1653,2
5
20,00%
15
51,72%
20
4
1940
0
0,00%
6
20,69%
6
Разом
25
100,00%
29
100,00%
54
За формулою середньої зваженої обчислюємо середню ЗРП:
По І цеху:
x1=1080,8*12+1367,2*8+1653,2*5/25=1286,92
по ІІ цеху:
x2=1080,8*4+1367,2*4+1653,2*15+1940*6/29=1594,13
по заводу:
x3=1080,8*16+1367,2*12+1653,2*20+1940*6/54=1451,91
Модою тарифного розряду у І цеху буде:
Модою тарифного розряду у І цеху є «3 розряд»; ІІ цех «4 розряд» і всього заводу «4 розряд».
Модою в інтервальному ряду розподілу визначається за формулою:
звідси мода заробітної плати дорівнює:
І цех:
ІІ цех:
по заводу:
Медіана обчислюється за наступною формулою:
(5)
Для того, щоб знайти медіану тарифного розряду, треба спочатку знайти середину частоти за формулою:
Далі потрібно накопичувати частоти доти, поки їхня сума не буде
перевищувати серединної частоти.
Для І цеху:
для ІІ цеху:
для заводу:
Для знаходження медіани будуємо допоміжні таблиці.
Таблиця 2.6
Розряд
І цех
чол.
Накопичення частот
І
6
6
ІІ
6
12
ІІІ
8
20
IV
3
V
2
VI
-
Разом:
25
Отже, Ме І цеху буде 3-ій розряд;
Таблиця 2.7
Розряд
ІІ цех
чол.
Накопичення частот
І
-
-
ІІ
4
4
ІІІ
4
8
IV
9
17
V
6
VI
6
Разом:
29
Отже, Ме ІІ цеху буде 4-ий розряд;
Таблиця 2.8
Розряд
Для заводу
чол.
Накопичення частот
І
6
6
ІІ
10
16
ІІІ
12
28
IV
12
V
8
VI
6
Разом:
54
Отже, Ме для заводу буде 3-ій розряд.
Медіана заробітної плати обчислюємо за формулою 5.
По І цеху: , тоді медіанний інтервал визначаємо за допомогою накопичення частот:
Таблиця 2.9
ЗРП, грн.
І цех
чол.
Накопичення частот
937,6 - 1224,0
12
12
1224,0-1510,4
8
20
1510,4-1796,8
5
1796,8-2083,2
-
Разом
25
грн.
для ІІ цеху:
Таблиця 2.10
ЗРП, грн.
ІІ цех
чол.
Накопичення частот
937,6 - 1224,0
4
4
1224,0-1510,4
4
8
1510,4-1796,8
15
23
1796,8-2083,2
6
Разом
29
грн.
по заводу:
Таблиця 2.11
ЗРП, грн.
По заводу
чол.
Накопичення частот
937,6 - 1224,0
16
16
1224,0-1510,4
12
28
1510,4-1796,8
20
1796,8-2083,2
6
Разом
54
грн.
Обчислюємо загальну дисперсію за наступною формулою:
δ (6)
Для того щоб знайти дисперсію, необхідно:
знайти середню арифметичну кожного ряду розподілу ;
знайти відхилення кожної варіанти від середньої величини ;
підносимо кожне відхилення до квадрату ;
множимо кожний квадрат відхилення на відповідну частоту
додаємо всі отримані добутки
ділемо суму отриманих добутків на суму частотδ ,
і отримуємо показник дисперсії.
Знайдемо дисперсію по тарифному розряду.
І цех:
1. = 2,56 (за даними 1 пункту)
2. для І розряду: 1-2,56=-1,56
ІІ: 2-2,56= -0,56;
ІІІ: 3-2,56=0,44;
IV: 4-2,56=1,44;
V: 5-2,56=2,44;
VI: 6-2,56=3,44.
3. :
І: (-1,56)²=2,43;
ІІ: (-0,56)²=0,31;
Ш: (0,44)²=0,19;
IV: (1,44)²=2,07;
V: (2,44)²=5,95;
VI: (3,44)²=11,83.
4. :
І: 2,43*6=14,58;
ІІ: 0,31*6=1,86;
Ш: 0,19*8=1,14;
IV: 2,07*3=6,21;
V: 5,95*2=11,9.
=14,58+1,86+1,14+6,21+11,9=35,69
Отже, δ²=.
ІІ цех:
1.=4,21
2.І: 1-4,21=-3,21;
ІІ: 2-4,21= -2,21;
ІІІ: 3-4,21=-1,21;
IV: 4-4,21=-0,21;
V: 5-4,21=0,79;
VI: 6-4,21=1,79.
3.
І: (-3,21)²=10,30
ІІ: (-2,21)²=4.88;
Ш: (-1,21)²=1.46;
IV: (-0,21)²=0.04;
V: (0,79)²=0.65;
VI: (1,79)²=3.20;
4.
ІІ: 4,88*4=19,54;
Ш: 1,46*4=5,86;
IV: 0,04*9=0.40;
V: 0,65*6=3,74;
VI: 3,20*6=16,22.
=19,54+5,86+0,40+3,74+16,22=45,76
Отже, δ²=
По заводу:
1.=3.44
2.
І: 1-3,44= -2,44;
ІІ: 2-3,44= -1,44;
...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора