Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра фінансів та економіки природокористування
Курсова робота
з дисципліни „Статистика”
ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………………………3
І. Теоретична частина………………………………………………………………….
1.Статистика продукції будівництва України……………………………………4
2.Статистика оплати праці України………………………………………..
ІІ. Практична частина
Завдання 1………………………………………………………………
Завдання 2………………………………………………………………..
Завдання 3……………………………………………………………….
Завдання 4…………………………………………………………………….
Висновки ……………………………………………………………………………………
Список літератури ………………………………………………………………………..
ВСТУП
Статистична практика сягає найдавніших часів, її початок датують приблизно тим періодом коли виникла держава. Протягом століть – це був ефективний засіб наукових досліджень і один із найважливіших інструментів управління державою.
Відіграючи спочатку лише практичну роль, статистика поступово сформувалась, як наук, що досліджує кількісний облік масових, насамперед соціально економічних явищ і процесів, об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними – кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.
Метою цієї дисципліни є оволодіння основою статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища і процеси про закономірності суспільного життя. Статистика вчить, як, підпорядковуючись меті дослідження, зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку та взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.
Інтерес до статистичних наук з кожним роком зростає і не лише в Україні, а й у більшості країн світу.
Як фундаментальна економічна наука статистика є основоположною навчальною дисципліною, з вивченням якої починають формуватися необхідні професійні якості економістів вищої кваліфікації, менеджерів, підприємців, комерсантів. Оволодіння статистичною методологією є однією з необхідних умов пізнання кон’юнктури ринку, вивчення тенденцій та прогнозування попиту й пропонування, прийняття оптимальних рішень на всіх рівнях підприємницької діяльності, на ринку товарів та послуг.
Статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин, та явища культурного і політичного життя суспільства. Вона вивчає також вплив природних і технічних факторів на зміну кількісних характеристик суспільного життя та впливу суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.
На сьогоднішній день в Україні утворилась нова економічна система, що побудована на ринкових відносинах. Якісні зміни торкнулися всіх ділянок управління, в тому числі і матеріально – технічного забезпечення та зв’язку. Це вимагає нових підходів в організації статистичної звітності, в підвищенні рівня статистичної підготовки управлінських кадрів, ефективне управління процесами, що відбуваються у соціально-економічному просторі країни, потребує побудови сучасної, гнучкої та прозорої статистичної системи, здатної об’єктивно реагувати на зміни тенденції розвитку суспільства.
Більше того проблема інформаційного забезпечення є почерговою не лише для статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери діяльності. Тому процес формування інформаційної бази потребує чіткої спланованості статистичного спостереження.
А.В. Головач стверджує , що створення принципово науково обґрунтованої системи збору, накопичування, обробки і аналізу інформації – Єдиної статистичної інформаційної системи (ЄСІС) – дасть змогу запровадити в практику сучасні статистичні методи аналізу, імітаційні і прогнозні методи.
З віснику статистики за 1959 рік: якось В.І. Ленін запитав, чи являється статистика точною наукою чи це мистецтво. Дивлячись по тому в чиїх руках вона знаходиться, відповів Володимир Ілліч. В руках робочого це серйозна і точно наука, яка дозволяє визначити величину завданої шкоди, завданих нам капіталістам і поміщикам, і допомагати нашому руху вперед, нашим перемогам. В руках експлуататорів статистика може бути мистецтвом покривати величезні суми заможних класів і бідність трудящих людей або, наприклад неминучу економічну кризу і жахливе безробіття.
Завданням курсової роботи є: дослідження витрат часу на дорогу до присадибних ділянок; дослідження динаміки ряду; дослідження індексів; аналіз витрат одержаних від виробництва продукції.
В умовах створення соціально-ринкової економіки в Україні, організаційно-правових основ іі державного регулюванння, побудови інформаційної стстеми державного управління питання забезпечення органів державної влади статистичною інформацією для аналізу соціально-економічного стану країни і регіонів, прогнозування подальшого розвитку та прийняття ефективних управлінських рішень набуває особливої актуальності.
Державну статистичну інформацію слід розглядати як стратегічний ресурс країни.Інформаційне забезпечення є базою, на якій будується управлінська діяльність державного апарату.Статистичну інформацію слід розглядати як сукупність різних даних про відповідні явища, процеси, відносини тощо. Ці дані у зведеному, систематизованому, згрупованому вигляді, перетворені у придатну для використання форму, відіграють у державному управлінні виняткову роль.
Теоретична частина
1.Показники продукції будівництва України
До будівництва, як галузі економіки відноситься діяльність:
- організацій, що здійснюють будівництво, монтажні та іншібудівельні роботи підрядним чи господарським способом;
- організацій, що здійснюють капітальний ремонт будівель, споруд, житла;
- організацій, що здійснюють експлуатаційне свердління навидобуток нафти чи газу;
- організацій, що здійснюють проектно-пошукові роботи;- організацій, що здійснюють господарське управління будівництвом;
- приватних осіб зайнятих будівництвом або ремонтом житла,гаражів, дач тощо.
Вартість продукції будівництва визначається як вартість робіт з будівництва та реконструкції будівель і споруд + вартість будівництва індивідуальних житлових будинків.
До цих робіт відносять:
- будівельно-монтажні роботи;
геолого-розвідувальні та проектно-пошукові роботи;
- роботи з покращення земель (меліорація та ірригація);
капітальний ремонт будівель та споруд;
поточний ремонт (підрядним способом);
будівництво індивідуальних житлових будинків та інших споруд. Обсяг продукції будівництва визначається виробничим методом.
Це означає, що вартість робіт субпідрядників є частиною робіт генерального підрядника.
Статистичний звіт про будівельну діяльність включає такі показники:
капіталовкладення;
введення в дію основних фондів;
обсяг підрядних робіт виконаних власними силами.
Дані основних показників будівництва за 2000-2006рр. наведено у таблиці.
Таблиця 1
Основні показники будівництва
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
Обсяг реалізованої будівельної продукції (у фактичних цінах), млн. грн.
13095,8
16049,5
19853,3
29174,1
46425,7
51482
71913,8
Основні засоби будівництва(у фактичних цінах на кінець року), млн. грн.
15462
16927
17312
18256
20421
24682
28167
Кількість будівельних підприємств
21716
23124
24456
26856
29917
32251
35875
Рентабельність операційної діяльності будівельних підприємств, відсотків
1,3
3,5
1,2
2,2
2,1
2,2
3,1
Частка збиткових будівельних підприємств, відсотків
40
37
38
36
34
34
32
Середньорічна кількість найманих робітників у будівництві, тис.
697,0
653,0
630,5
633,6
655,7
657,9
667,9
Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих робітників у будівництві, грн.
230,17
300,55
356,46
443,85
582,16
751,19
958,01
Капіталовкладення — це інвестиції у створення основних фондів.
Вони включають такі види робіт та витрат:
- будівельні роботи;
- роботи з монтажу обладнання;
- витрати на обладнання (інструмент, інвентар) передбачені кошторисом;
- витрати на машини та обладнання, що не входять до кошторису;
- інші капітальні роботи та витрати, що відносяться до певних будівельних об'єктів.
В той же час у вартість продукції будівництва включаються елементи, які не входять в обсяг капітальних вкладень, а саме:
- витрати на капітальний ремонт будівель та споруд незалежно від способу його виконання (підрядним чи господарським);
- витрати на поточний ремонт будівель та споруд, виконаний лише підрядним способом.
Динаміка інвестицій в основний капітал у періоди 1990-1995рр. та 2000-2006рр. простежується у таблиці 2.
Таблиця 2
Інвестиції в основний капітал
1990
1995
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
млн.крб.
млрд.крб.
млн.грн
Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах)
31114
937816
23629
32573
37178
51011
75714
93096
125254
Індекси інвестицій в основний капітал
відсотків
до 1990 року
100,0
29,1
25,2
30,4
33,1
43,5
55,7
56,8
67,6
до попереднього року
101,9
71,5
114,4
120,8
108,9
131,3
128,0
101,9
119,0
Статистикою капітального будівництва поняття капіталовкладень трактується дещо інакше ніж це передбачено Системою національних рахунків. Так в СНР капіталовкладення - це валове накопичення основного капіталу. Основний капітал - це вкладення в будь-які активи, що багаторазово використовуються у виробництві. Крім вище перелічених, сюди відносять:
• витрати на придбання та вирощування племінної худоби;
витрати на програмне забезпечення комп'ютерів;
геолого-розвідувальні роботи, не пов'язані з будівництвом;
витрати на створення та придбання оригіналів творів розважального жанру, літератури та мистецтва.
Введення в дію основних фондів є головним показником кінцевого результату будівельної діяльності і являє собою вартість повністю завершених і прийнятих в експлуатацію об'єктів.
Обсяг підрядних робіт виконаних власними силами - це основний показник, що характеризує діяльність будівельних організацій, які здійснюють роботу за договорами підряду.
Будівельний комплекс складається з таких основних блоків: виробництво будівельних матеріалів, власне будівництво, будівельне машинобудування, проектно-конструкторські й дослідні роботи в галузі будівництва. Частка будівельного комплексу в господарстві досить значна. В Україні ВВП тільки будівництва становить 8%. Комплекс охоплює майже 10% усіх зайнятих у господарстві, з них 6% - у будівництві.
Будівельний комплекс тісно пов'язаний з усіма галузями господарства. За його участю створюється більшість основних виробничих і невиробничих фондів. Разом з тим комплекс є споживачем продукції багатьох галузей. У будівництві використовується 10% продукції машинобудування, 20% прокату чорних металів, 40% лісоматеріалів. Воно споживає вироби хімічної промисловості (лаки, фарби, пластмаси). Для виробництва будівельних матеріалів потрібна велика кількість палива й води. Будівельні матеріали, конструкції є важливою складовою частиною вантажообігу транспорту. Транспортні витрати в собівартості будівництва становлять біля 25%.
Будівництво - головна ланка комплексу. Тут створюються основні фонди господарства. Від інших галузей будівництво відрізняється своєю продукцією (будівлі), яка є нерухомою, великогабаритною.
За призначенням будівництво поділяють на промислове (заводи, фабрики), гідротехнічне (ГЕС, водосховища, канали), енергетичне (електростанції, електромережі), транспортне (автомобільні, залізничні шляхи, аеропорти, трубопроводи), сільське (спорудження ферм, елеваторів).
З усіх капітальних вкладень в економіку України, які в 2003 р. становили 1 215 млн грн., вартість будівельних та монтажних робіт становила 970 млн грн.
Такими центрами є Київ, Харків, Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Одеса, Львів.
Промисловість будівельних матеріалів - комплекс галузей у складі важкої промисловості, які виготовляють матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. До неї належать галузі, цементна, азбестоцементних виробів, збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін.
За економічним призначенням продукція промисловості будівельних матеріалів належить до виробництва засобів виробництва (група А) і є основною частиною матеріально-технічної бази будівництва, забезпечує зростання обсягів капітального будівництва та його технічний прогрес на основі впровадження ефективних матеріалів і конструкцій. Ця промисловість має велике значення для індустріалізації будівництва, зниження його вартості, економії металу і деревини, підвищення ефективності капітальних вкладень у народне господарство. Розвиток промисловості будівельних матеріалів в Україні пов'язаний з наявністю будівельної сировини.
Україна багата на природну будівельну сировину: вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, будівельний камінь тощо. Галузь виробляє матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. Основна її продукція - стінові (цегла, бетонні й гіпсобетонні панелі, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельний гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, голь, руберойд), оздоблювальні, облицювальні, ізоляційні матеріали, будівельне скло, збірний залізобетон і бетон, покрівельні кераміка і фаянс, санітарно-технічні вироби тощо.
Сучасне будівництво використовує багато будівельних матеріалів, які виробляє хімічна промисловість, - пластмаси, смоли, клейкі речовини, лінолеум, полістирилові й кумаринові плити та ін. Для їх виробництва використовують шлаки металургійних заводів та електростанцій, з яких виробляють цемент, шлакоблоки, ситал, шлаковату, легкі наповнювачі для бетонних та залізобетонних виробів.
У перспективі передбачаються реконструкція технічної бази промисловості будівельних матеріалів, подальші механізація та автоматизація технологічних процесів, розширення випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості, а також комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості виробів для будівництва. Географія галузі розширюватиметься з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, забезпечення повного виконання обсягів будівельно-монтажних робіт.
У статистичних довідниках у розділі „Інвестиції та будівельна діяльність” міститься інформація про фактично освоєні обсяги капітальних інвестицій та інвестицій в основний капітал, структуру та напрямки їх освоєння, джерела фінансування; введення в дію будівель (включаючи житлові), інженерних споруд та виробничих потужностей; а також показники, що характеризують діяльність будівельних підприємств.
До капітальних інвестицій відносяться інвестиції в основний капітал (основні засоби), інші необоротні матеріальні активи; витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об'єкту, і, на суму яких збільшується первісна вартість основних засобів (капітальний ремонт будівель, споруд, машин та обладнання); інвестиції у необоротні нематеріальні активи, а також витрати на формування основного стада. В обсяги інвестицій в основний капітал включено витрати на капітальне будівництво (нове будівництво, включаючи розширення діючих підприємств, будівель і споруд; їх технічне переоснащення і реконструкцію; підтримання діючих потужностей); витрати на придбання машин та обладнання без здійснення капітального будівництва. До інвестицій в основний капітал належать витрати на будівельні і монтажні роботи усіх видів (включаючи монтаж обладнання); придбання машин, обладнання, виробничого інструменту і господарчого інвентарю; інші капітальні роботи та витрати. В обсяги інвестицій в основний капітал за відтворюваною структурою не включаються витрати на експлуатаційне і глибоке розвідувальне буріння на нафту, газ і термальні води, на проектно-вишукувальні роботи для будівництва майбутніх років, вартість обладнання, що не входить до кошторисів на будівництво (рухомий склад), якщо це не передбачено проектно-кошторисною документацією на технічне переоснащення і реконструкцію об'єкта.
Розрахунки інвестицій в основний капітал на одну особу здійснено виходячи з середньорічної кількості постійного населення. Дані з інвестицій в основний капітал розподілено за видами економічної діяльності, у розвиток яких вони були спрямовані. Дані по промисловості наведено за сумою видів економічної діяльності: добувна, переробна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії газу та води; по легкій промисловості: текстильне виробництво, виробництво одягу, хутра та виробів із хутра; виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів; по хімічній та нафтохімічній промисловості: хімічне виробництво та виробництво гумових та пластмасових виробів; по машинобудуванню: виробництво машин та устаткованім, виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування, виробництво транспортних засобів та устаткування. Суми податку на додану вартість входять до складових капітальних інвестицій та інвестицій в основний капітал. Показники структури інвестицій розраховано виходячи з їх складових у фактичних цінах відповідних років.
До будівельних підприємств належать всі підприємства, основним видом економічної діяльності яких відповідно до КВЕД є "Будівництво", а саме, підготовка будівельних ділянок, будівництво будівель та споруд, установлення інженерного устаткування будівель та споруд, роботи із завершення будівництва та оренди будівельної техніки з оператором.
До обсягу будівельних робіт включається вартість (у фактичних цінах без ПДВ)робіт, що виконуються під час нового будівництва, ремонту, розширення, реконструкції будівель та інженерних споруд, реставрації та технічного переоснащення підприємств. Індекси, що наведено у розділі, обчислено за даними у порівнянних цінах. Вартісні показники наведено у фактичних цінах відповідних років, млн. грн. відсотків до загального обсягу.
Розглянемо динаміку індексів обсягів виконаних будівельних робіт за видами діяльності:
Таблиця 3
Індекси обсягів виконаних будівельних робіт
(відсотків до попереднього року)
2001
2002
2003
2004
2005
2006
Всього
103,5
94,2
126,5
117,2
93,4
109,9
Підготовка будівельних ділянок
94,9
95,9
114,4
103,2
90,8
108,6
Будівництво будівель та споруд
105,2
93,8
128,8
118,7
94,8
111,1
Установлення інженерного устаткування будівель та споруд
100,4
98,8
122,9
118,3
88,8
100,7
Роботи з завершення будівництва
107,0
79,1
119,0
103,1
82,3
101,6
Оренда будівельної техніки з оператором
98,0
90,8
157,3
156,2
90,5
97,6
2.Статистика оплати праці України
До головних завдань статистики оплати праці належать: обчислення розміру коштів споживання та фонду оплати праці, вивчення їх складу та динаміки: вивчення форм і систем заробітної плати, у тому числі нових, зумовлених розвитком ринкових відносин; аналіз формування і використання коштів на споживання та оплату праці, впливу окремих чинників на їх зміну; обчислення показників середнього рівня доходів і заробітної плати та їх динаміки; аналіз розподілу чисельності працюючих за розміром заробітної плати; обчислення та аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці і заробітної плати (доходів).
Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Витрати на оплату праці складаються з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у вигляді винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.
Під час складання статистичної звітності з праці показуються грошові суми, нараховані до виплати згідно з платіжними документами, за якими з працівниками були проведені розрахунки по заробітній платі (номінальна заробітна плата). Зазначені суми подаються «брутто», тобто включаючи податки та інші утримання відповідно до законодавства («нетто» — грошові суми, нараховані до виплати без прибуткового податку та обов’язкових внесків працівника до фонду соціального страхування і пенсійного фонду).
При натуральній формі оплати праці та наданні соціальних пільг зазначені виплати у звіт з праці включаються в сумі, обчисленій виходячи з середньої ціни реалізації за звітний період. Якщо продукція надана безкоштовно, то розмір заробітної плати в цьому випадку дорівнює повній вартості цієї продукції; якщо вона надана за зниженими цінами — то різниці між вартістю проданої за зниженими цінами продукції і її повною вартістю.
Усі види нарахувань в іноземній валюті включаються до фонду оплати праці в національній валюті України в сумі, яка визначається шляхом перерахування іноземної валюти за курсом Національного банку України на дату їх нарахування.
До фонду основної заробітної плати включаються:
- заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;
- суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;
- суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і (або) оплата їх праці, що здійснюються за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.
До фонду додаткової заробітної плати входять: надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством; кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність; за класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей народного господарства, в яких введено такі надбавки та доплати за звання майстра і класи кваліфікації; бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами; персональні надбавки; керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання; за знання іноземної мови; за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством; за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу в багатозмінному та неперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час; працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад; інші надбавки і доплати, передбачені законодавством.
До інших виплат, які не входять до фонду оплати праці, належать:
Суми вихідної допомоги, передбачені чинним законодавством;
Одноразові допомоги та добові, які виплачуються в разі переведення, приймання і направлення на роботу в іншу місцевість, витрати на відрядження;
Надбавки за пересувний, роз’їзний характер робіт для працівників, безпосередньо зайнятих на будівництві, реконструкції і капітальному ремонті, а також при виконанні робіт вахтовим методом у випадках, передбачених законодавством;
Надбавки до заробітної плати за кожну добу, які виплачуються з моменту виїзду до повернення на підприємство, де працівник працює; працівникам зв’язку, залізничного, річкового, автомобільного транспорту і шосейного господарства та іншим працівникам, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний характер;
Суми, які зберігаються за місцем основної роботи замість добових і квартирних за робітниками, відрядженими на вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів; на збирання врожаю; заготівлю кормів; виплати польового забезпечення.
Не включаються до фонду оплати праці (показуються у звітах з праці окремо) доходи (дивіденди, проценти) від акцій та вкладів у майно підприємства, установи, організації, працівникам, які є членами акціонерного товариства та перебувають у їх списковому складі.
Для глибшого вивчення структури фондів оплати праці залежно від елементів виплат виділяють годинний, денний та річний (квартальний, місячний) фонди. Причому годинний та денний фонди визначаються тільки для категорії робітників на підставі внутрішньовиробничого обліку, оскільки статистична звітність не містить необхідної для цього інформації.
Фонд годинної оплати праці — це сума грошових коштів, нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані людино-години в умовах нормальної тривалості зміни. Жодні виплати за невідпрацьований час до складу цього фонду не включаються. Основні складові частини фонду годинної оплати: оплата за відрядними розцінками, тарифними ставками, окладами або за середнім заробітком; грошові премії; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів та ін.
Фонд денної оплати охоплює виплати за відпрацьовані людино-дні. Він складається з годинного фонду та оплати людино-годин, не відпрацьованих протягом робочого дня (оплата внутрішньозмінних простоїв не з вини робітника, оплата перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгових годин підлітків, доплата за роботу в понаднормовий час тощо). Як і годинний фонд, фонд денної оплати обчислюється за рік, квартал, місяць.
Фонд річної (квартальної, місячної) оплати охоплює всі суми заробітної плати, нарахованої працівникам у звітному періоді. Він складається з денного фонду та виплат за невідпрацьовані людино-дні з фонду оплати праці (оплата щорічних відпусток, цілоденних простоїв, днів виконання державних і громадських обов’язків; виплата вихідної грошової допомоги та ін.). Фонд річної (квартальної, місячної) оплати розраховується для всіх категорій працівників.
Склад заробітної плати за видами фондів дає змогу повніше аналізувати витрати грошових коштів на заробітну плату, визначати розмір виплат за відпрацьовані й невідпрацьовані людино-дні і людино-години та ін. Важливим напрямом аналізу є характеристика співвідношень фондів оплати праці в динаміці. Наприклад, зменшення питомої ваги фонду годинної оплати в денному фонді свідчить про зростання, зокрема, поточних простоїв, понаднормових робіт, тобто про недоліки в організації праці і її оплати.
Структура фонду оплати праці вивчається статистикою також за її формами та системами. Основними формами заробітної плати є відрядна і погодинна. Відрядна форма об’єднує пряму відрядну, посередню відрядну, відрядну-преміальну, відрядно-прогресивну та акордну системи заробітної плати. Погодинна форма охоплює просту погодинну, погодинно-преміальну та штатно-окладну системи. В умовах переходу до ринкових відносин на підприємствах з різними формами власності набувають розвитку і такі нетрадиційні в минулому для нашої економіці системи оплати, як безтарифна, пайова, контрактова та ін. Визначення питомої ваги заробітної плати, яка нарахована за різними формами і системами, дає змогу характеризувати ступінь поширення кожної з них у статиці та динаміці.
Середня заробітна плата працівників за місяць (квартал, рік) у цілому на підприємстві, в установі, організації обчислюється діленням сум, нарахованих із фонду оплати праці працівників як у грошовій, так і натуральній формах, на середньооблікову чисельність працівників, що береться для розрахунку середньої заробітної плати та інших середніх показників (середньооблікову чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості) за відповідний період.
Середньогодинна заробітна плата робітників визначається діленням фонду годинної оплати праці на кількість відпрацьованих за період людино-годин і характеризує рівень оплати відпрацьованої людино-години.
Середньоденна заробітна плата робітників обчислюється діленням фонду денної оплати на кількість відпрацьованих ними за період людино-днів. Вона залежить не тільки від величини оплати відпрацьованого часу, а й від питомої ваги оплати невідпрацьованих годин у межах відпрацьованих днів і доплат за понаднормовість.
Середньорічна (квартальна, місячна) заробітна плата визначається для всього персоналу підприємства, а також для окремих його категорій як частка від ділення річного (квартального, місячного) фонду оплати праці на відповідну середньооблікову чисельність. При її обчисленні до фонду оплати праці додаються суми винагород за підсумками роботи за рік і одноразові заохочення працівників.
Для характеристики динаміки середньої заробітної плати сукупності працівників використовують індекси, які обчислюються на основі середніх рівнів оплати праці окремих груп працівників та чисельності працівників (затрат робочого часу). Оскільки для робітників обчислюють три види середньої заробітної плати, можуть визначатись індекси середньогодинної, денної та річної (квартальної, місячної) заробітної плати. Залежно від мети обчислюють індекси середньої заробітної плати змінного, фіксованого складу та структурних зрушень. Індекс заробітної плати змінного складу обчислюють як відношення середньої заробітної плати звітного періоду до середньої заробітної плати базисного періоду.Індекс середньої заробітної плати фіксованого складу обчислюють, виходячи з того, що структура чисельності працівників (або фонду відпрацьованого часу) за періоди, що порівнюються, не змінилась. Динаміка середньої заробітної плати під впливом зміни структури робітників (відпрацьованого часу) визначається за допомогою індексу структурних зрушень.
Індекси середньої заробітної плати зв’язані з динамікою загальної суми фонду оплати праці й утворюють єдину індексну систему.
Визначення поняття «реальна заробітна плата» практично в усіх відомих наукових та практичних посібниках має однакове значення.Згідно з резолюцією, яка стосується міжнародних порівнянь реальної заробітної плати і яка прийнята 8-ю Міжнародною конференцією статистики праці (1954 р.) під реальною заробітною платою розуміють «товари та послуги, що їх можна купити на заробітну плату, або які надаються як заробітна плата».
Статистичний словник визначає, що реальна заробітна плата, це обсяг товарів та послуг, які можна придбати на заробітну плату в поточному періоді, виходячи з цін у базисному періоді. Розмір реальної заробітної плати залежить від розміру номінальної заробітної плати, рівня цін на товари широкого вжитку та послуги, розміру податків, що стягуються. Динаміка реальної заробітної плати розраховується за певний період як індекс, що дорівнює частці від ділення індексу номінальної заробітної плати на індекс споживчих цін за той самий період.Узагальнюючи наведені визначення реальної заробітної плати, можна сказати, що це відносний показник, який характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін роздрібних цін на товари й послуги і рівня витрат на виплату податків та обов’язкових платежів.
Як відносний показник реальна заробітна плата може бути розрахована або в грошовому виразі (номінальна заробітна плата звітного періоду в цінах базового періоду), або як індекс реальної заробітної плати відповідного періоду. У першому випадку можна визначити абсолютну величину реальної заробітної плати, у другому — відносну (на скільки реальна заробітна плата зросла або зменшилася).
Абсолютна величина реальної заробітної плати розраховується шляхом ділення номінальної заробітної плати поточного періоду без урахування податків та обов’язкових платежів на ІСЦ.
Індекс номінальної заробітної плати характеризує зміну номінальної заробітної плати працівників у звітному періоді порівняно з заробітною платою в попередньому періоді. Визначається даний показник як шляхом безпосереднього порівняння показників середньої заробітної плати (у розрахунку на одного працівника або відпрацьовану годину) в окремих періодах, так і шляхом ділення індексу фонду оплати праці на індекс чисельності працівників (або індекс відпрацьованого часу).
Індекс реальної заробітної плати характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним (індекс номінальної заробітної плати, поділений на індекс споживчих цін за той же період).
Аналіз динаміки заробітної плати як елементу доходу незалежно від виконуваної роботи має велике значення для оцінки і планування заходів соціальної політики. Зіставлення двох показників реальної заробітної плати, які обчислені як з урахуванням податків та обов’язкових внесків, так і без них, дає змогу визначити вплив на рівень заробітної плати такого фактору, як податкова політика, тривалість відпрацьованого часу і також може використовуватись з аналітичною метою з зазначенням особливостей обчислення цих показників.
Статистика заробітної плати по Україні за 1995-2006 роки наведена у таблиці.
Таблиця 4
Середньомісячна номінальна та реальна заробітна плата найманих працівників
Номінальна заробітна плата грн.
Відсотків до відповідного періоду
Індекс номінальної заробітної плати
Індекс реальної заробітної плати
1995
73
514,2
110,6
2000
230
129,6
99,1
2001
311
135,2
119,3
2002
376
121,0
118,2
2003
462
122,8
115,2
2004
590
127,5
123,8
2005
806
136,7
120,3
2006
1041
129,2
118,3
У тому числі за місяцями
Січень
865
135,0
122,8
Лютий
905
135,7
122,4
Березень
987
136,7
125,5
Квітень
984
134,1
124,4
Травень
1003
131,2
121,8
Червень
1064
129,2
120,6
Липень
1079
128,8
119,4
Серпень
1073
129,1
119,7
Вересень
1087
126,9
116,0
Жовтень
1088
123,3
111,0
Листопад
1104
123,1
109,8
Грудень
1277
125,2
111,7
Вимірювання реальної заробітної плати є не тільки загальною проблемою статистики реальних доходів та кінцевого споживання населення, а й важливим інструментом оцінювання соціально-економічного стану окремих груп населення, забезпечення орієнтирів для отримання всебічних і взаємопов’язаних даних про заробітну плату в ув’язці з іншими соціально-економічними показниками.
Визначення поняття реальної заробітної плати дає підстави для розрахунку реальної заробітної плати, її порівняння в часі та в різних регіонах.
За наявності інфляції аналіз тенденцій заробітної плати викликає особливий інтерес. Динаміка реальної заробітної плати в країні характеризує динаміку реального рівня життя населення, яке живе на заробітну плату. Індекси реальної заробітної плати дають можливість установити її взаємозв’язок з іншими економічними показниками, наприклад, зайнятістю, виробництвом, доходом та споживанням. Вони використовуються також для аналізу економічних циклів, економічного планування, прогнозування і т. ін.
Номінальна заробітна плата — сума грошей, нарахована протягом відповідного періоду за виконану працівником роботу. Заробітна плата нараховується відповідно до встановлених норм оплати праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) за діючими системами та формами оплати праці.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу та прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів населення і мінімальних соціальних гарантій, вирішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни.
Розраховується ІСЦ шляхом об’єднання двох інформаційних потоків: даних про зміни цін, одержаних шляхом реєстрації цін і тарифів на споживчому ринку; даних про структуру фактичних споживчих грошових витрат домогосподарств населення, яке проживає в міських поселеннях.
ІСЦ розраховується Держкомстатом України в цілому по Україні та в розрізі регіонів (Автономна Республіка Крим, 24 області, міст Київ і Севастополь). ІСЦ в цілому по Україні публікується в періодичних виданнях. Дані щодо нарахованої номінальної заробітної плати працівників за виконану роботу, чисельності працівників, відпрацьованого робочого часу, суми прибуткового податку з нарахованої заробітної плати відображаються у формі державної статистичної звітності № 1-ПВ (термінова) місячна.
У статистичній звітності з праці номінальна заробітна плата відображається з першого по останнє число звітного періоду (місяця, кварталу, року) незалежно від фактичного терміну виплати заробітної плати, без виключення відрахувань, здійснених згідно з чинним законодавством (наприклад, сум сплачених податків, відрахувань за виконавськими листами та ін.). Як зазначалося раніше, на величину та динаміку реальної заробітної плати впливають рівень номінальної заробітної плати, зміни споживчих цін (тарифів) на товари та послуги, що їх купують працівники, розмір податків та обов’язкових внесків, що сплачують працівники. Тому для розрахунку величини й індексу реальної заробітної плати спочатку визначається величина «нетто» заробітної плати, для чого з номінальної («брутто») заробітної плати виключається сума обов’язкових податків та платежів.
Практична частина
Завдання 1
Маємо дані про розподіл пасажирів за розміром витрат часу на дорогу до присадибних ділянок. За результатами даних (представлених у таблиці 1) розрахувати:
Середній рівень витрат часу;
Моду і медіану за допомогою формул та графічно;
Показники варіації чисельності пасажирів, розмах варіації, квадратичний коефіцієнт варіації;
Середнє лінійне і квадратичне відхилення;
Загальну дисперсію ;
Коефіцієнт осциляції;
Асиметрію та ексцес.
Зробити висновки.
Варіант №6
Таблиця 1.1
Вихідні дані до завдання 1
№ п/п
Витрати часу, хв.
Чисельність пасажирів, чол.
х
xf
fкум
1
До 20
67
15
1005
67
2
20-30
16
25
400
83
3
30-40
67
35
2345
150
4
40-50
56
45
2520
206
5
50-60
21
55
1155
227
6
60-70
45
65
2925
272
7
70-80
32
75
2400
304
8
80-90
32
85
2720
336
9
90-100
65
95
6175
401
10
Більше 100
18
105
1890
419
Разом:
419
600
23535
-
Розв’язання:
;
Середній рівень витрат часу для всієї сукупності становить 58,36 хвилин.
.
Найбільше пасажирів витрачають 32,93 хв. на дорогу до присадибних ділянок.
Рис.1 Графічний спосіб визначення моди
медіана знаходиться на проміжку (50-60).
51,7.
Половина пасажирів витрачають на дорогу час менший, ніж 51,7 хв., а інша половина – більший, ніж 51,7 хв. Оскільки Ме>Мо ,то асиметрія є правосторонньою.
Рис.2 Графічний спосіб визначення медіани
Таблиця 1....