Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Зміст
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра обліку та аудиту
Курсова робота
з курсу «Статистика»
за темою :
Зміст
Ст.
Вступ……………………………………………………………………….. 3
1. Теоретична частина……………………………………………………. 4
1.1. Дохід як найважливіша економічна категорія.………………………………....................................................... 4
1.2.Доходи населення………………………………………………………4
1.3Середньомісячна номінальна заробітна плата за видами економічної
діяльності у 2008р………………………………………………………….7
1.4 Доходи та витрати населення області за січень-березень 2008р……9
1.5 Динаміка доходів і витрат населення…………………………..9
1.4. Кореляційне дослідження……………………………………………..10
2. Практична частина…………………………………………………….. 12
2.1.Завдання 1 ……………………………………………………………...12
2.2.Завдання 2 ……………………………………………………………...17
2.3.Завдання 3 ……………………………………………………………...26
2.4.Завдання 4 ……………………………………………………………...34
Висновки …………………………………………………………………...39
Список використаної літератури …………………………………………40
Додатки
Вступ
Вивчення статистики окремих структур та статистики в цілому є надзвичайно необхідним для повноцінного та ефективного функціонування не лише економіки, але й всіх сфер суспільства.
Статистика доходів — одна з основних складових статистики, яка розробляє зміст і методи обчислення та аналізу статистичних показників, що характеризують стан і роз виток доходу населення .Ефективність виробничої господарської діяльності підприємства знаходить своє відображення у досягнутих фінансових результатах, які характеризуються розміром одержаного доходу, рівнем рентабельності та обсягом виручки від реалізації.
Доход – це чистий прибуток, який одержує підприємство внаслідок виробничої діяльності за певний період часу. Він виступає одним з джерел формування державного бюджету, покриття витрат відтворення та прискорення науково-технічного прогресу, вирішення соціальних завдань. доход підприємства, організації чи фірми виступає важливою економічною категорією, що характеризує кінцевий фінансовий ефект від діяльності колективу за певний період. Тому статистика здійснює всебічне і глибоке вивчення його обсягу, складу, джерел утворення та цільового використання.
Мета моєї курсової роботи - з’ясувати особливості, стану доходу населення Рівненської області, оволодіти основами статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища та процеси..
Основними завданнями курсової роботи є : розкрити суть досліджуваної теми, провести кореляційний аналіз, розв’язати представлені завдання, обробити та проаналізувати інформацію, виявити і оцінити закономірності формування, розвитку, взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.
1.Теоретична частина
1.1Дохід як найважливіша економічна категорія.
Дохід — найважливіша економічна категорія, основна стратегічна й найближча ціль підприємства, основна умова функціонування підприємств у ринковій економіці.
Дохід характеризує остаточний результат діяльності підприємства, його отримання — обов'язкова умова розширеного відтворення підприємства, забезпечення самофінансування та зміцнення його конкурентоспроможності на ринку.
Дохід як економічний показник поєднує інтереси держави, підприємства, господарюючого суб'єкта, працівника і власника.
Дохід, як якісний показник, відображає зміни обсягів господарської діяльності, рівня використання ресурсів, поєднує в собі всі сторони діяльності підприємства.
1.2Доходи населення
Номінальна середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника (без урахування працівників статистично малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців) у червні 2008 року становила 1608 гривень та в 2,5 раза перевищувала прожитковий мінімум для працездатних осіб (у червні 2008 року – 647 гривень).
У порівнянні з червнем 2007 року номінальна заробітна плата зросла на 40,8 відсотка, а реальна заробітна плата (з урахуванням росту споживчих цін) – на 7,3 відсотка.
В економіці області залишається значною диференціація рівнів оплати праці серед видів економічної діяльності та в територіальному розрізі.
Найбільш оплачуваними впродовж червня 2008 року були працівники управління у сферах фінансової та податкової діяльності (3217 гривень), юстиції та правосуддя (3078 гривень), виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (3039 гривень), залізничного (2983 гривні) та трубопровідного (2590 гривень) транспорту.
Значно нижчою залишається заробітна плата працівників охорони здоров’я – 1160 гривень, культури та мистецтва – 1241 гривня. Оплата в освіті становила в середньому 1654 гривні.
Працівникам підприємств промисловості у червні поточного року було нараховано 2008 гривень, будівництва – 1508 гривень.
Найнижча винагорода за працю у працівників готелів та ресторанів (767 гривень) та сільського господарства – (782 гривні).
Середній розмір оплати праці у всіх районах та містах області був вищий за прожитковий мінімум для працездатних осіб. Найвищий рівень заробітної плати залишається у місті Кузнецовську (2995 гривень). Вища за середньообласний показник оплата праці в Здолбунівському (1765 гривень), Рівненському (1689 гривень) районах та місті Рівному (1678 гривень). Найнижчий рівень оплати праці спостерігався на підприємствах Острозького (1127 гривень) та Зарічненського (1133 гривні) районів.
Загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати зменшилась з початку року на 1,5 мільйона гривень, або на 21,2 відсотка і на 1 липня поточного року становила 5,4 мільйона гривень. Обсяг невиплаченої заробітної плати на 1 липня поточного року дорівнював 1,4 відсотка фонду оплати праці нарахованого за червень 2008 року (рік тому – 3,2 відсотка).
В розрізі міст та районів найбільше заборгували своїм працівникам підприємства міст Кузнецовська (38,5 відсотка, або 2,1 мільйона гривень), Рівного (19,9 відсотка, або 1,1 мільйона гривень).
За видами економічної діяльності основними боржниками були будівельні (39,1 відсотка) та промислові (26,5 відсотка) підприємства.
В структурі загальної суми боргу більше половини (3,3 мільйона гривень, або 59,8 відсотка) припадає на підприємства-банкрути, третина (1,7 мільйона гривень, або 32,2 відсотка) – на економічно активні, решта (0,4 мільйона гривень, або 8 відсотків) – на економічно неактивні підприємства, тобто ті, які призупинили свою виробничо-господарську діяльність у 2007 році і попередніх роках.
Станом на 1 липня поточного року повністю виплачена заробітна плата у Березнівському, Гощанському, Демидівському, Дубенському, Корецькому, Острозькому, Сарненському районах.
За січень–червень 2008 року населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, понад 181 мільйон гривень, що становило 100,5 відсотка до нарахованих сум.
Станом на 1 липня 2008 року заборгованість населення перед підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг становила 79,1 мільйона гривень (51,8 відсотка складає борг за централізоване опалення). З початку року заборгованість населення з платежів зменшилась на 1,2 відсотка.
Борг 3 місяці і більше за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мали 36,3 відсотка власників особових рахунків, централізоване опалення – 27,1 відсотка, газопостачання – 32,1 відсотка, вивезення побутових відходів – 31,9 відсотка, за централізоване постачання холодної та гарячої води – 13,3 відсотка, водовідведення – 11,8 відсотка.
За січень–червень 2008 року субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії призначено 4,9 тисячі сімей (95,9 відсотка сімей, які звернулися за субсидіями), з них у міських поселеннях – 3,2 тисячі сімей, у сільській місцевості – 1,7 тисячі сімей.
Загальна сума призначених субсидій за січень–червень 2008 року становила 585,2 тисячі гривень, з них у міських поселеннях – 394,1 тисячі гривень, у сільській місцевості – 191,1 тисячі гривень. Середня сума призначеної субсидії на одну сім’ю у червні 2008 року становила 22 гривні.
Крім того, 3,3 тисячі сімей було призначено субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива на загальну суму 1,2 мільйона гривень, з них у міських поселеннях – 456 сім’ям на суму 190,4 тисячі гривень, у сільській місцевості, відповідно, 2846 сім’ям на суму 1003,5 тисячі гривень. Середній розмір призначеної у червні 2008 року субсидії цього виду на одну сім’ю становив 323 гривні.
За січень–червень 2008 року загальна сума субсидій для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, отримана сім’ями готівкою, становила 997,8 тисячі гривень.
Доходи населення Рівненської обл. в 2007 р. виросли на 29% - до 12,5 млрд грн.
РБК-Україна,12.05.2008,Рівне За попередніми підрахунками, доходи населення Рівненської обл. за 2007 р. склали 12,5 млрд грн, що на 29% більше, ніж у 2006 р. Про це повідомляє Головне управління статистики в області. Доходи, необхідні для використання домогосподарствами на придбання споживчих товарів і послуг, виросли на 24,5%, а реальні, визначені з урахуванням цінового чинника, виросли на 11,3% порівняно з 2006 р.
Дохід з розрахунку на одну людину в 2007 р. складав 8 тис. 159,9 грн, що на 24,8% більше, ніж у 2006 р. Найбільшу питому вагу в структурі доходів займають соціальні виплати, інші поточні трансферти (40,5%) і заробітна плата (38,2%). Витрати населення, за попередніми даними, в 2007 р. виросли порівняно з 2006 р. на 29,1% і складали 10 млрд 366 млн грн. Виросли витрати на придбання товарів і послуг (на 26,9%). Обсяг заощаджень населення Рівненської обл. в 2007 р. склав 2 млрд 090 млн грн.
1.3 Середньомісячна номінальна заробітна плата за видами економічної діяльності у 2008р.
Вид діяльності
Січень-лютий
Січень-березень
Січень-квітень
Січень-травень
Січень-червень
Січень-липень
Січень-серпень
Всього
1430
1464
1477
1501
1531
1556
1564
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги
591
629
653
670
691
750
774
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги
848
901
904
927
932
935
938
Рибальство, рибництво
511
563
556
549
549
551
556
Промисловість
1574
1565
1566
1630
1633
1668
1682
Добувна промисловість
663
713
738
737
750
758
766
Переробна промисловість
1573
1555
1549
1619
1614
1649
1659
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
1593
1611
1635
1678
1707
1745
1773
Будівництво
1248
1269
1277
1285
1302
1319
1330
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку
1138
1151
1165
1178
1191
1206
1219
Діяльність готелів та ресторанів
878
916
935
959
961
989
1006
Діяльність транспорту та зв’язку
2253
2310
2298
2304
2322
2350
2370
Фінансова діяльність
2474
2545
2599
2620
2673
2715
2741
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям
1362
1401
1438
1452
1466
1484
1494
Державне управління
1823
1988
2081
2131
2202
2266
2305
Освіта
1182
1203
1209
1225
1301
1308
1278
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги
1003
1034
1054
1084
1102
1115
1123
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту
1052
1073
1091
1113
1170
1180
1174
Примітка: Дані наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців.
1.4 Доходи та витрати населення області за січень-березень 2008р.
Млн.грн.
Доходи – всього
8296
в тому числі:
заробітна плата
3565
прибуток та змішаний доход
997
соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти
3505
з них соціальні допомоги
1819
Витрати та заощадження – всього
8296
в тому числі:
придбання товарів та послуг
8344
поточні податки на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти
658
з них поточні податки на доходи, майно тощо
431
нагромадження нефінансових активів
-146
Наявний доход – всього
5973
у розрахунку на одну особу, грн.
2495
Реальний наявний доход (у % до січня-березня 2007р.)
109,9
1.5 Динаміка доходів і витрат населення
2002
2003
2004
2005
2006
2007
Доходи
8206
10173
13467
18558
22457
28891
Наявний доход
6090
7717
10228
14173
16807
20824
Реальний наявний доход (у % до попереднього року)
118,7
110,5
121,9
124,4
108,8
110,5
Кореляційне дослідження
Розрахункові дані для обчислення показників кореляції
Рівняння прямої: , де
Ух – вирівняні значення наявних доходів населення (у розрахунку на одну особу),
х – динаміка середньорічної зарплати (у розрахунку на одного штатного працівника),
- шукані параметри.
Розв’язок:
Для проведення кореляційного дослідження, сформуємо таку таблицю:
Рік
Динаміка
середньорічної
заробітної
плати
(х)
Наявні
доходи
населення
(у)
Розрахункові дані
ХУ
Ух
2003
390
2984,8
152100
8909031,04
1164072
2918,56
2004
506
3787,9
256036
14348186,41
196677,4
3776,96
2005
685
5344,4
469225
28562611,36
3660914
5101,56
2006
888
6540,6
788544
42779448,36
5808052,8
6603,76
2007
1133
8159,9
1283689
66583968,01
9245166,7
8416,76
Разом
3602
26817,6
2949594
161183245,18
21794882,9
26817,6
Середні
720,4
5363,52
589918,8
32236649,036
4358976,58
5363,52
Таблиця 1
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів і системи двох рівнянь з двома невідомими:
, де n - кількість років;
Тоді лінійне рівняння матиме вигляд:
Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки х отримаємо результуючі ознаки . Ці значення покажуть як впливає збільшення заробітної плати на явні доходи населення.
Графік залежності доходів населення від збільшення заробітної плати
Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:
Це означає, що існує прямий (|r| прямує до 1) тісний зв’язок.(r>0).
Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:
Отже, зміни прибутку на 31% залежать від витрат області .
Висновок: кореляційне дослідження дає нам змогу встановити зв'язок
двох показників, визначити міру залежності одного показника від іншого. Обчисливши коефіцієнт детермінації, ми побачили, що доходи населення на 99,6% залежать від заробітної плати.
Практична частина
Завдання №1
В-22 [21-30],[46-60]
На основі даних по 25-ти автотранспортних підприємствах (АТП) необхідно виконати:
І. Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої зі врахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
ІІ. Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
Таблиця 1.Дані про автотранспортні підприємства
№
автопідприємства
Кількість
вантажних
автомобілів
Коефіцієнт
використання
вантажівок
Виробіток
на 100 машинотон,
т/кг
1
56
66
162
2
62
80
191
3
59
63
196
4
68
72
178
5
52
68
164
6
48
66
156
7
45
60
126
8
47
62
131
9
21
61
171
10
39
78
159
11
65
61
152
12
38
78
149
13
40
71
154
14
53
70
175
15
71
64
182
16
25
70
142
17
33
62
170
18
39
61
198
19
44
69
156
20
53
72
138
21
68
61
162
22
63
66
167
23
70
77
124
24
29
68
145
25
33
66
140
1)Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):
h = = = 12,5
І [21-33,5) = 21,25,33,29,33;
ІІ [33,5-46) = 45,39,38,40,39,44;.
ІІІ [46-58,5) = 56,52,47,53,53;
ІV[58,5-71] = 62,59,68,48,65,71,68,36,70.
2)Число АТП для кожної групи:
I – 5;
II – 6;
III – 5;
IV – 9.
3)Питома вага групи в загальному числі АТП:
I) 100% – 25 II) 100% – 25
– 5 – 6
= = 20% = = 24%
III) 100% – 25 IV) 100% – 25
– 5 – 9
= = 20% = = 36%
4) Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
;
;
5) Середня продуктивність для кожної групи:
6) Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів
Таблиця 2
Розподіл АТП за кількістю
вантажних автомобілів
Кількість
АТП
Питома
вага, %
Середня
к-ть на 1
АТП
Середній
продукт
Середній
процент
використання
[21 - 33,5)
5
20
28,6
153,6
65,4
[33,5 - 46)
6
24
40,8
157
69,5
[46 - 58,5)
5
20
52,2
154
63,8
[58,5 - 71]
9
36
63,7
167,5
67,7
Разом
25
100
-
-
-
Висновок:
Провівши групування АТП за вантажними автомобілями, можна зробити наступні висновки, що найбільшу питому вагу в загальній чисельності АТП має четверта група [58,5-71) – 36,0% ( в цій групі 9 АТП); найменша питома вага у першої [21-33,5) і третьої [46-58,5) груп – по 20%; (5 АТП) питома вага другої групи [33,5-46) – 24% (6 АТП). В середньому на кожне АТП в першій групі припадає 28,2 вантажних автомобілів, в другій – 40,8; в третій – 52,2; в четвертій – 63,7. Очевидно, що найбільша середня кількість вантажних автомобілів у четвертій групі – 637, а найменша в першій групі – 28,2 автомобілів. Середня продуктивність в першій групі становить 153,6; в другій –157; в третій –154; в четвертій –167,5. Отже, найбільша продуктивність в четвертій групі – 167,5, а найменша в першій групі – 153,65. Середній процент використання вантажних автомобілів найвищий у другій групі – 69,5% і найнижчий показник у третьої групи – 67,7%.
7) Групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів:
Крок зміни ( за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів )
I – [60 – 65)=63,60,62,61,61,64,62,61,61;
II – [65 – 70)=66,68,66,70,70,69,66,68,66;
IIІ– [70– 75)=72,71,72;
IV– [75 – 80]=80,78,78,77;
8) Число АТП для кожної групи:
І – 9; ІІІ – 3;
ІІ – 9; ІV – 4;
9) Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів :
Таблиця 3
Кількість
вантажних
автомобілів
Коефіцієнт використання автомобілів
Разом
[60-65)
[65-70)
[70-75)
[75-80]
[21-33,5)
2
3
-
-
5
[33,5-46)
2
1
1
2
6
[46-58,5)
1
3
1
-
5
[58,5-71]
4
2
1
2
9
Разом
9
9
3
4
25
Висновок:
Охарактеризувавши одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу, можна зробити наступні висновки: здійснивши даний комбінаційний розподіл можна побачити, більшим попитом користуються вантажні автомобілі підприємств [58,5-71), а найменшим – автомобілі підприємств з кількістю вантажних автомобілів - [21-33,5) і [46-58,5). Розглянувши групи АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, стало очевидно, що найбільша кількість автомобілів припадає на першу [60-65)та другу [65-70)групи, де коефіцієнт становить 9, а найменше на третю[70-75) і четверту [75-80] групи з коефіцієнтом відповідно 3 та 4.
Завдання №2
За результатами типологічного групування розрахувати:
1) середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
2) моду і медіану за допомогою формул і графічно;
3) показники варіації вантажних автомобілів: розмах варіації; середнє лінійне і квадратичне відхилення; загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції; квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій; міжгрупову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій; перевірити рівність суми середньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.
Зробити висновки. Таблиця 2.1
Групи АТП
за кількістю
автомобілів
Кількість
АТП,
f
Розрахункові величини
середина
Інтервалу,х
[21-33,5)
5
27.2
27.25
-23,53
117,65
2768,3
-65138,1
1532699,4
[33.5-46)
6
48
288
-2,73
16,38
44,7
-122,03
333,14
[46-58.5)
5
52.25
261.25
1,52
7,6
11,55
17,56
26,69
[58.5-71]
9
64.75
582.75
14,02
126,18
1769
24801,38
347715,34
Разом
25
-
1268.25
-10,72
267,81
4593,55
-40441,09
1880774,5
1)Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
,де х – середина інтервалу, f – кількість АТП.
2)Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:
;
;
3)Мода:
де - нижня границя модального інтервалу, - розмір модального інтервалу, - частота модального інтервалу, - частота попереднього інтервалу, - частота інтервалу наступного за модальним.
Модальний ряд: [58.5-71].
4)Медіана:
Медіанний інтервал: [46-58.5).
, де - нижня границя медіанного інтервалу, - розмір медіанного інтервалу, - півсума накопичених частот, - сума накопичених частот, які передують медіанному інтервалу, - частота медіанного інтервалу.
Таблиця 2.2
Групи АТП
за кількістю
вантажівок
Кількість
АТП
Накопичена
частота
Середина
інтервалу
21-33,5
5
5
27.25
33,5-46
6
11
39.75
46-58,5
5
16
52.25
58,5-71
9
25
64.75
Всього
25
-
-
5)Показники варіації кількості вантажних автомобілів:
Розмах варіації
-Обчислимо середню кількість вантажних автомобілів за формулою середньої арифметичної зваженої:
-Середнє лінійне відхилення:
де х – індивідуальне значення ознаки, - середнє значення ознаки, f – частота ознаки.
-Середнє квадратичне відхилення:
-Визначаємо дисперсію:
А) Як квадрат квадратичного відхилення:
Б) Як різницю квадратів:
В) За методом моментів:
, де , , де
А – середина інтервалу, якій відповідає найбільша частота, і – величина інтервалу. За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду, і – ширина інтервалу.
і=12,5 ; А=(39,75+52,25)/2=46;
-Коефіцієнт осциляції:
-Квадратичний коефіцієнт варіації:
Оскільки <33%, то статистична сукупність є однорідною, а середня є типовою.
-Лінійний коефіцієнт варіації:
Групування за виробітком на 100 машинотон:
-Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):
[124-142,5)126,131,142,138,124,140-6;
[142,5-161)156,159,152,149,154,156,145-7;
[161-179,5)162,178,164,171,175,170,162,167-8;
[1679,5-198]191,196,182,145-4;
Таблиця 2.3
Кількість
вантажних
автомобілів
Виробіток на 100 машинотон, т/км
Разом
[124-142,5)
[142,5-161)
[161-179,5)
[179,5-198]
[21-33,5)
2
1
2
-
5
[33,5-46)
1
4
-
1
6
[46-58,5)
2
-
3
-
5
[58,5-71]
1
2
3
3
9
Разом
6
7
8
4
25
Розрахунок в таблиці для обчислення групових дисперсій:
Таблиця 2.4
кількість
вантажних
автомобілів
Виробіток
на 100
машин
кількість
АТП
f
розрахункові дані
x
xf
x-xi
(x-xi)2f
1
2
3
4
5
6
7
[21-33,5)
[124-142,5)
2
133,25
266,5
-18,5
684,5
[142,5-161)
1
151,75
151,75
0
0
[161-179,5)
2
170,25
340,5
18,5
684,5
[179,5-198]
0
188,75
0
37
0
Разом
х
5
х
758,75
х
1369
[33,5-46)
[124-142,5)
1
133,25
133,25
-21,58
465,7
[142,5-161)
4
151,75
607
-3,08
37,95
[161-179,5)
0
170,25
0
15,42
0
[179,5-198]
1
188,75
188,75
33,92
1150,57
Разом
х
6
х
929
х
1654,22
[46-58,5)
[124-142,5)
2
133,25
266,5
-22,2
985,568
[142,5-161)
0
151,75
0
-3,7
0
[161-179,5)
3
170,25
510,75
14,8
657,12
[179,5-198]
0
188,75
0
33,3
0
Разом
х
5
х
777,25
Х
1642,688
[58,5-71]
[124-142,5)
1
133,25
133,25
-34,95
1221,5
[142,5-161)
2
151,75
303,5
-16,45
541,2
[161-179,5)
3
170,25
510,75
2,05
12,6
[179,5-198]
3
188,75
566,25
20,55
1266,9
Разом
х
9
х
1513,75
х
3042,2
-Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:
-Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
-Обчислимо внутрішньогрупові дисперсії:
де - значення ознак окремих елементів сукупності, n – кількість АТП.
-Середня з внутрішньо групових дисперсій:
-Міжгрупова дисперсія:
де
- групові середні
х- загальна середня для всієї сукупності
- чисельність окремих груп
Перевіримо цей результат обчисливши загальну дисперсію як середньозважену:
результати збіглися (відхилення склало 0,03 – за рахунок заокруглення);
308,32/47,65=6,5, як бачимо з розрахунку, вплив кількості вантажних автомобілів в 6,5 разів менший ніж вплив інших факторів на виробіток на 100 авто.
-Обчислимо коефіцієнт детермінації:
, це означає що 13% дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістю вантажних автомобілів, а решта 87% зумовлене іншим фактором.
-Емпіричне кореляційне відношення:
тобто залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів.
-Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.
Частка підприємств третьої групи складає:
-Тоді дисперсія:
Висновок:
Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є однорідною, обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин, обрахованих різними способами . Зв’язок між виробітком на 100 машинотон і кількістю автомобілів значний (6,5 разів). Якщо при лінійній функціональній залежності ( коли одна величина повністю залежить від іншої ) коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то в нашому випадку він дорівнює 0.36.
Завдання 3 А
Варіант №8
Розрахувати для ряду динаміки:
1)середнє значення рівнів ряду;
2)за ланцюговою та базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту;
3)середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту.
Зробити висновки та зобразити динамічний ряд графічно.
Таблиця 3.1
Виробництво продовольчих товарів в Україні, кг
№ п/п
Види умовної продукції
n-4
n-3
n-2
n-1
N
1
А 8
5,8
5,9
5,6
5,3
5,1
Середнє значення рівня ряду:
Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим і базисним
методом:
Таблиця 3.2
Види умовної продукції
n-4
n-3
n-2
n-1
n
А 8
5,9
5,8
5,6
5,3
5,1
Абсолютний приріст
-ланцюговий
–
0,1
-0,3
-0,3
-0,2
-базисний
–
0,1
-0,2
-0,5
-0,7
Коефіцієнт зростання
-ланцюговий
–
1,01
0,94
0,94
0,96
-базисний
–
1,01
0,96
0,91
0,88
Темп зростання
-ланцюговий
–
101
94
94
96
-базисний
–
101
96
91
88
Темп приросту
-ланцюговий
–
-1
-6
-6
-4
-базисний
–
-1
-4
-9
-12
Абсолютне значення
1% приросту
-
–
0,058
0,059
0,056
0,053
Середній абсолютний приріст:
де - ланцюгові абсолютні прирости, n – кількість абсолютних приростів.
- абсолютне зменшення.
Середній темп зростання:
, де - кінцеве значення рівня ряду, - початкове значення рівня ряду.
.
Середній темп приросту:
Середнє абсолютне значення 1% приросту:
Лінійний графік динамічного ряду:
Завдання 3 Б
Варіант №22
(Б) На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки поквартально провести аналіз сезонних коливань витрат на рекламу, використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання. Розрахувати показники сезонної хвилі та зобразити її графічно. Обчислити показники варіації сезонної хвилі.
Таблиця 1.1
Дані про витрати на рекламу підприємства „Авіс”:
Період
Базовий
Минулий
Звітний
I квартал
113
115
117
II квартал
113
115
118
III квартал
114
116
119
IV квартал
114
117
119
На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки проведемо аналіз сезонних коливань витрат на рекламу трьома методами:
1. Середньої арифметичної. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами.
2. Плинної середньої. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами при поступовому переміщенні інтервала на один крок.
3. Методом аналітичного вирівнювання. Вирівнювання здійснюється за рівнянням прямої.
Таблиця 1.2
Вирівнювання динамічного ряду:
Періоди
Витрати на рекламу
Плинна
середня
Середня
арифметична
Аналітичне вирівнювання
t
t²
yt
Уt
Базовий
I квартал
113
–
–
-11
121
-1243
114,2
II квартал
113
113,33
113,33
-9
81
-1017
114,8
III квартал
114
113,67
–
-7
49
-798
115,4
IV квартал
114
114,33
–
-5
25
-570
116
Минулий
I квартал
115
114,67
114,67
-3
9
-345
116,6
II квартал
115
115,33
–
-1
1
-115
117,2
III квартал
116
116
–
1
1
116
117,8
IV квартал
117
116,67
116,67
3
9
351
118,4
Звітнй
I квартал
117
117,33
–
5
25
585
119
II квартал
118
118
–
7
49
826
119,6
III квартал
119
118,67
118,67
9
81
1071
119,8
IV квартал
119
–
–
11
121
1309
121,8
разом
1390
–
–
–
572
170
1390
Рівняння прямої
значення рівнів вирівняного ряду
параметри рівняння прямої
t – показник часу
Параметри рівняння прямої визначаємо методом найменших квадратів за допомогою системи рівнянь.
Звідси:
Поступово підставляючи в рівняння прямої значення порядкового номеру періода, ми отримали новий вирівняний ряд значень.
Представимо графічно отримані ряди:
Виявити і виміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індекса сезонності.
Аналіз сезонних коливань витрат на рекламу за допомогою індекса сезонності представлено в наступній таблиці.
Таблиця 1.3
Аналіз сезонних коливань
Періоди
Фактичні
витрати
Теоретичні витрати
Індекси сезонності
Для
Для
Базовй
I квартал
113
114,2
0,996
0,99
II квартал
113
114,8
0,995
0,98
III квартал
114
115,4
1,0044
0,99
IV квартал
114
116
1,0044
0,98
Минулий
I квартал
115
116,6
0,9935
0,98
II квартал
115
117,2
0,9935
0,98
III квартал
116
117,8
0,9847
0,99
IV квартал
117
118,4
1,0107
0,99
Звітний
I квартал
117
119
0,9894
0,99
II квартал
118
119,6
0,9979
0,99
III квартал
119
119,8
1,0063
0,99
IV квартал
119
121,8
1,0063
0,98
Визначаємо середні витрати на рекламу для кожного року:
Базовий (113+113+114+114)/4 = 113,5
Минулий (115+115+116+117)/4 = 115,75
Звітний (117+118+119+119)/4 = 118,25
Таблиця 1.4
Дані для обчислення характеристики сезонності:
Квартал
Індекс сезонності
I
0,99
-0,01
0,0001
II
0,98
-0,02
0,0004
III
0,99
-0,01
0,0001
IV
0,98
-0,02
0,0004
I
0,98
-0,02
0,0004
0
II
0,98
-0,02
0,004
III
0,99
-0,01
0,0001
IV
0,99
-0,01
0,0001
I
0,99
-0,01
0,0001
II
0,99
-0,01
0,0001
III
0,99
-0,01
0,0001
IV
0,98
-0,02
0,0004
Разом
11,83
-0,17
0,0049
Сезонне значення індекса сезонності
І = 12/12 = 1
Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:
Амплітуда коливань: = 99-98= 1
Середнє лінійне відхилення: = -17/12 = -1,42
Середнє квадратичне відхилення:
Дисперсія сезонних коливань:
Коефіцієнт варіації:
Висновок:
На графіку динамічного ряду видно що за звітний період обсяги A8 знизились. На графіку витрат на рекламу видно, що вирівняні значення Yт. дуже нагадують пряму тренду, також видно, що витрати на рекламу значно зросли за звітний період. Найбільш варіюючою вийшла крива емпіричних значень, всі інші ближчі до прямої. Графіки індексів сезонності показують розбіжність яку дають різні способи обчислення (відношення емпіричного значення до середнього та відношення емпіричного значення до вирівняного).
Завдання 4 А
Варіант №8
Визначити:
1. індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту;
2. загальний індекс фізичного обсягу реалізації;
3. загальний індекс товарообороту;
4. загальний індекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни;
5. приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.
Зробити висновок та показати взаємозв’язок між обчисленими індексами.
Дані про реалізацію товарів: Таблиця 4.1
№
Назва товару
Кількість
реалізованого товару(тон)
Середньорічна
ціна за тону,тис.грн
Базовий
Звітний
Базовий
Звітний
1
А8
4141
4555
4,34
4,78
2
А9
1137
1251
1,34
1,47
Індивідуальні індекси:
1.1)Індивідуальні індекси цін:
- показники за звітний рік,
- показники за базовий рік.
Ціни на товари А8 та А9 зросли на 10%.
1.2)Індивідуальні індекси кількості проданого товару:
Обсяг продажу товарів А8 та А9 зріс на 10%.
1,3)Індивідуальні індекси товарообороту:
Товарооборот товарів А8 та А9 зріс на 20%.
Загальний індекс фізичного обсягу реалізації:
Фізичний обсяг реалізації товарів А8 та А9 зріс на 10%.
Загальний індекс товарообороту:
Товарооборот товарів А8 та А9 збільшився на 20%.
Загальний індекс цін:
Ціни зросли на 10%.
4.1)Сума економії чи перевитрат від зміни ціни:
- сума перевитрат від зміни цін.
4,2)Зміна товарообороту за рахунок зміни кількості проданого товару:
- приріст кількості проданого товару.
Зміна товарообороту:
Висновок:
Обчисливши, індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту, загальний індекс фізичного обсягу реалізації, загальний індекс товарообороту, загальний індекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни, приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару, ми побачили, що ціни, обсяг продажу, товарооборот, фізичний обсяг реалізації зростають. Приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару становить 4116,3 .
Завдання 4 Б
За даними про зміну в заробітній платі й чисельності працівників малих підприємств області по деяких галузях народного господарства визначити:
1. на скільки процентів змінилась середньомісячна заробітна плата працівників по двох галузях народного господарства;
2. що більшою мірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо на кожній галузі чи зміни в структурі чисельності працівників галузей.
Таблиця 4.2
Дані про середньорічну заробітну плату та чисельність працюючих:
Галузь
Середньорічна
кількість
працівників (чол)
Середньорічна
заробітна плата
одного працівника, (тис.грн)
базовий
звітний
базовий
звітний
5
685
754
171
188
6
458
504
115
126
Разом
1114
1258
286
314
1.
Середньорічна заробітна плата працівників по 2-х галузях народного господарства зросла на 10%.
2.
За рахунок зміни заробітної плати окремо на кожну галузь середня заробітна плата зросла на 10%.
3.
За рахунок зміни середньої чисельності працівників середня заробітна плата не змінилась.
Ця рівність показує взаємозв’язок між індексами. Отже, вплив зміни рівня заробітної плати окремо по кожній галузі майже на 10% більший ніж вплив зміни в структурі чисельності працівників.
Висновок:
Обрахунки показали, що індивідуальні індекси продуктів збігаються з загальними. В завданні Б математично доведено залежність між індексами: індекс середньої величини дорівнює добутку співмножників:
( індекс за рахунок зміни рівня заробітної плати та індекс за рахунок зміни рівня чисельності працівників ).
Висновки
Виконавши завдання курсової роботи, ми досягли поставленої мети: набули практичних навиків зведення та групування статистичних даних, визначення окремих показників, необхідних для характеристики того чи іншого процесу, як в економіці зокрема, так і у всіх сферах суспільства в цілому.
Дослідивши теоретичну частину, ми визначили основні проблеми та особливості розвитку статистки доходів Рівненської області.
Виконавши кореляційне дослідження,обчисливши коефіцієнт детермінації, ми побачили, що доходи населення на 99,6% залежать від заробітної плати.
Обраховуючи практичну частину ми закріпили теоретичні і практичні знання, оволоділи навичками самостійного розв’язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для вироблення й обґрунтування господарських рішень.
Виконавши практичні завдання, ми отримали можливість навчитися групувати та зводити статистичні показники, розміщувати ті чи інші дані за попередньо визначеними інтервалами, підраховувати питому вагу показника в загальній сукупності, п...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора