Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕП
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Планування діяльності підприємств
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та
природокористування
Кафедра регіонального управління
Курсова робота
з дисципліни
„Планування діяльності підприємства ”
Вихідні дані (варіант № 11).
Таблиця 1.
№
п/п
Показник
Од.
виміру
Значення
1
2
3
4
1.
Коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактору
Економічні
1,11
Політичні
1,61
Ринкові
0,41
Технологічні
2,11
Конкурентні
0,31
Міжнародні
1,21
Соціальні
0,21
2.
Кількість покупців товару
чол.
400110
3.
Кількість покупок здійснених одним покупцем
разів
2
4.
Інтегральний показник конкурентноздатності товару зразка
1,11
5.
Постійні затрати в плановому році
грн.
5110
6.
Змінні затрати на одиницю продукції в плановому році
грн./шт
31,1
7.
Сальдо залишків продукції на складі
грн.
21100
8.
Сальдо залишків продукції відвантаженої, але не оплаченої споживачем
грн.
11100
9.
Залишок незавершеного виробництва
грн.
на початок планового року
6100
на кінець планового року
16000
10.
Залишок інструментів і оснастки власного виробництва
грн.
на початок планового року
3100
на кінець планового року
5000
11.
Потужність підприємства на початок планового періоду
шт.
9890
12.
Введення (виведення) потужностей протягом планового року
1
10
2
-90
3
210
4
410
5
-390
6
-540
7
-90
8
-390
9
-140
10
-240
11
-290
12
-640
13.
Норма витрат ресурсу на основне виробництво
Матеріал 1
т/шт.
110
Матеріал 2
т/шт.
22
Матеріал 3
т/шт.
44
Деталь 1
шт./шт.
55
Деталь 2
шт./шт.
11
14.
Індекс цін плановий/базисний
1,2
15.
Виробіток 1-го працівника у базисному періоді
грн./чол.
4110
16.
Тривалість робочої зміни
год.
6
17.
Відсоток зменшення трудоємності робіт
%
6,1
18.
Час тривалості заходу по зменшенню трудоємності робіт
днів
11
19.
Коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого
%
86,1
20.
Питома вага робітників у загальній чисельності працюючих
%
60
21.
Кількість робочих днів 1-го працюючого в звітному періоді
днів
205
1
2
3
6,1
22.
Темпи зростання чисельності робітників
%
2
23.
Норма обслуговування, тобто кількість обладнання, що підлягає обслуговуванню одним робітником
шт./чол.
24
Зменшення норми витрат на виготовлення одиниці продукції після проведення техніко-економічних заходів
Матеріал 1
%
5,11
Матеріал 2
%
11,11
Матеріал 3
%
4,11
25.
Номер місяця, коли було запроваджено захід по зниженню матеріальних затрат
3
26.
Постійні затрати в базисному році
грн.
5310
27.
Змінні затрати на одиницю продукції в базисному році
грн./шт.
33,1
28.
Частка амортизаційних відрахувань у постійних затратах
%
21,1
29.
Коефіцієнт змінності (кількість змін роботи підприємства за добу)
2
Таблиця 2.
Дані для розрахунку потреби в мастильних матеріалах
Назва одиниці
обладнання
Кількість працюючих одиниць
обладнання, шт.
Норма витрат 1-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину, л.
Норма витрат 2-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину, л.
Станок 1
3
0,018
0,0033
Станок 2
2
0,015
0,0022
Станок 3
4
0,019
0,0055
Верстат 1
3
0,02
0,0044
Верстат 2
2
0,016
0,0088
Верстат 3
4
0,013
0,0066
Ціна одиниці мастильного матеріалу, грн.
0,11
0,61
Таблиця 3.
Дані для розрахунку потреби в інструменті
Номенклатура інструментів
Машинний час роботи для виготовлення 1-ці обладнання, год.
Довжина робочої частини інструменту, мм.
Довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм.
Час роботи інструменту між двома заточками, год.
Планова ціна 1-ці інструменту, грн.
Інструмент 1
0,16
19
0,95
20
45,11
Інструмент 2
0,17
16
0,8
15
56,11
Інструмент 3
0,18
15
0,7
17
23,11
Таблиця 4.
Вихідні дані для визначення потреби в матеріалах для ремонту обладнання
Матеріали для
ремонту
обладнання
Норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті
Сума ремонтних одиниць обладнання, що
підлягають ремонту:
Коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання
Коефіцієнт, який характеризує співвідношення між нормами витрат матеріалу при:
Ціна матеріалу, грн. за одиницю
капітальному
середньому
малому
середньому та капітальному ремонтах
малому та капітальному ремонтах
Матеріал 1
0,61
1
2
3
1,021
0,093
0,053
8,11
Матеріал 2
0,16
1
2
3
1,022
0,107
0,060
100,11
Матеріал 3
0,36
1
2
3
1,034
0,113
0,047
12,11
Матеріал 4
0,21
1
2
3
1,065
0,087
0,063
5,11
Таблиця 5.
Вихідні дані для визначення потреби в матеріалах для ремонту будівель
Матеріали для
ремонту будівель
Обсяг ремонтних робіт, грн.
Питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, %
Питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, %
Планова ціна одиниці матеріалу, грн.
Матеріал 1
34000
28
15
2,11
Матеріал 2
34000
28
28
4,11
Матеріал 3
34000
28
5
5,11
Матеріал 4
34000
28
16
6,11
Матеріал 5
34000
28
10
3,11
Матеріал 6
34000
28
26
7,11
Таблиця 6.
Вихідні дані для розрахунку економії чисельності робочої сили за рахунок структурних зрушень у виробництві
Підрозділ підприємства
Частка працівників, зайнятих у даному підрозділі, %
Темпи зростання обсягів виробництва продукції по окремих підрозділах підприємства в плановому періоді, %
Підрозділ підприємства №1
25
112
Підрозділ підприємства №2
35
103
Підрозділ підприємства №3
40
114
Таблиця 7.
Вихідні дані для розрахунку економії чисельності робочої сили за розрахунок підвищення технічного рівня виробництва
Категорія
обладнання
Кількість одиниць обладнання, шт.
Темпи зростання продуктивності праці, %
Термін дії обладнання, років
Питома вага працівників, що обслуговують обладнання, %
Що не підлягає технічному вдосконаленню
6
0
5
50
Нове обладнання
Модернізоване обладнання
2
5,5
10
34
Всього
10
3,67
8
16
Таблиця 8.
Чисельність працівників у базисному році
Варіант
Чисельність працівників у базисному році, чол..
11
73
Таблиця 9.
Вихідні дані „Ціна за одиницю матеріальних ресурсів, що витрачаються при виробництві продукції, грн. за одиницю ”
Матеріал 1
0,0058
Матеріал 2
0,0862
Матеріал 3
0,1955
Деталь 1
0,0707
Деталь 2
0,1629
Таблиця 10.
Вихідні дані для побудови кривої попиту
Ціна, грн., Ц
10
20
30
40
50
Попит, шт., N
32000
24000
16000
8000
0
ЗМІСТ
Вступ 7
Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його виробничої програми 8
1.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства 8
1.2. Сегментація ринку 9
1.3. Вивчення ємності ринку підприємства 10
1.4. Оцінка конкурентноздатності товару підприємства 10
1.5. Планування ціни на товар підприємства 13
1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства 15
Розділ 2. Планування використання ресурсів підприємства для виконання виробничої програми 16
2.1. Планування виробничої програми підприємства 16
2.2. Планування виробничої потужності підприємства 19
2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми 19
2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання 20
2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства 21
2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах 21
2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства 25
2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві 29
2.6.1. Планування росту продуктивності праці 29
2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та керівників для виконання виробничої програми 33
2.7. Планування фонду заробітної плати на підприємстві 36
Розділ 3. Планування фінансової діяльності підприємства 38
3.1. Планування зниження собівартості продукції по окремим техніко-економічним факторам 38
3.2. Планування доходів і надходжень 39
3.3. Фінансовий план підприємства 42
Висновки 43
Список використаної літератури 44 ВСТУП
Кожна фірма, починаючи свою діяльність, зобов'язана чітко представ ляти потребу на перспективу у фінансових, трудових і інтелектуальних ре сурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи своєї фірми. У ринковій економіці підприємці не можуть домогтися стабільного успі ху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.
При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові по ложення, які застосовуються практично в усіх сферах комерційної діяль ності і для різних фірм, необхідні для того, щоб вчасно підготуватися, обійти потенційні труднощі і небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні поставлених цілей. Розробка стратегії і тактики виробничо-господарської діяльності фірми є найважливішим завданням для будь-якого бізнесу.
Суть планування проявляється в конкретизації цілей розвитку всієї фірми та кожного підрозділу окремо на певний період; визначенні госпо дарських завдань, засобів їх досягнення, термінів та послідовності реалі зації; виявлення матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, які не обхідні для вирішення поставлених завдань.
Розкриття всіх аспектів, пов’язаних з плануванням діяльності підприємства є основною метою даної курсової роботи.
Предметом даної курсової роботи є детальне вивчення комплексу управлінських заходів, що використовує підприємство для організації виробництва і збуту своєї продукції. Об’єктом є саме підприємство та його планова політика.
Суть планування - як функції управління поля гає в намаганні завчасно врахувати за можливістю всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціону вання і розвитку підприємств. Воно передбачає розробку комплексу за ходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з ураху ванням можливостей найефективнішого використання ресурсів кожним виробничим підрозділом і всією фірмою. Тому планування повинно забез печити взаємозв’язку між окремими структурними підрозділами фірми, які включають всю технологічну ланку: наукові дослідження і розробки, виробництво та збут. Ця діяльність опирається на виявлення та прогнозу вання споживчого попиту, аналіз й оцінку наявних ресурсів та перспектив розвитку господарської кон'юнктури. Звідси випливає необхідність зв'яз ку планування з маркетингом та контролем з метою постійного коригуван ня показників виробництва і збут слідом за змінами попиту на ринку.
Планування – процес формування цілей визначення пріоритетів розвитку, методів, засобів їх досягнення, параметрів взаємодії між членами підприємства, а також вибір та розподіл матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, інших організаційно-технічних, економічних та мотиваційних рішень, які забезпечать досягнення поставлених завдань.
В даній роботі ми розглядаємо ВП РАЕС «Управління соціального розвитку». Дане управління займається виготовленням соціальним захистом працівників рівненської атомної електростанції.
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ, ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЙОГО ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ.
1.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства.
Будь-яке підприємство перебуває і функціонує у зовнішньому середовищі. Зовнішнє середовище підприємства – це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість підприємства і на які вони не можуть впливати взагалі або чинити незначний вплив.
Для підприємств, на міжнародних ринках, особливого значення набуває група факторів міжнародного оточення, таких як:
Складність зовнішнього середовища – значна кількість факторів, різноманітність їх зв’язків і наслідки їх впливу;
Динамічність і рухомість зовнішнього середовища – різна швидкість змін факторів середовища;
Не визначеність зовнішнього середовища – обмеженість інформації та невпевненість в її достовірності;
Багатогранність зовнішнього середовища – відображення різної кількості подій та аспектів.
Для оцінки загроз та можливостей впливу перерахованих факторів М.Х. Мескон та М. Альберт пропонують перелік загроз та можливостей, з якими підприємство зустрічається у зовнішньому середовищі.
Вплив зовнішнього фактора на підприємство розраховується за формулою:
= (1)
де - оцінка впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства;
- коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактора;
Y- значення впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства.
Таблиця 1.
Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів для підприємства
№
п/п
Фактори зовнішнього
середовища
Коефіцієнт
„”
Значення впливу
фактора „Y”
Оцінка впливу фактора „”
1
2
3
4
5
1.
Економічні
1,11
30
33,30
2.
Ринкові
0,41
-20
-8,20
3.
Політичні
1,61
-5
-8,05
4.
Технологічні
2,11
20
42,20
5.
Конкурентні
0,31
-25
-7,75
6.
Міжнародні
1,21
-10
-12,10
7.
Соціальні
0,21
0
0,00
Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по шкалі Ф. Хедоурі (рис 1.).
Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по шкалі Ф. Хедоурі, тобто можна зробити висновок, що на підприємстві ВП РАЕС «Управління соціального розвитку» нейтральний вплив мають соціальні фактори. Великі можливості нам надають економічні та технологічні фактори. Негативний вплив чинять на діяльність нашого підприємства – ринкові, політичні, конкурентні і міжнародні.
1.2. Сегментація ринку.
Підприємство при плануванні свого місця на ринку повинно орієнтуватись на його окремий сегмент - групу споживачів, які зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.
Сегментація здійснюється за наступними принципами: кожен із сегментів, що розглядається має бути чітко вираженим; вибраний сегмент має бути досить значимим, щоб забезпечити прибуток підприємству; сегмент має бути доступним для застосування ефективних методів збуту.
В першу чергу необхідно визначитись, хто є споживачем товару: населення чи організації. Населення є в основному споживачем товарів широкого вжитку
(ТШВ). Сегментація тоді здійснюється за такими ознаками:
1. Географічна - розташування регіону, чисельність та щільність населення, структура комерційної діяльності, клімат, динаміка розвитку регіону, рівень інфляції, тощо.
2. Демографічна - стать, вік, склад сімї та етап її життєвого циклу, сфера діяльності, освіта, релігійні переконання, національність, тощо.
3. Психографічна - суспільний клас (тобто стабільні групи суспільства; яким характерні споріднені цінності, уявлення, інтереси, поведінка), спосіб життя, тип особистості.
4. Поведінкова - рівень знань, взаємовідносини, норми споживання, ступінь використання товару, готовність купити товар, випадковість покупки, тощо.
Організації є в основному споживачами товарів промислового призначення ТПП). Ознаки сегментації ринку ТПП подібні до ознак сегментації ринку ТШВ. Відмінність полягає а тому, що ринок ТПП сегментують в основному за географічними, а також за деякими соціально-економічними ознаками: розміри підприємств-покупців, структура каналів збуту, організаційні форми торгівлі, техніка і технологія закупівель. Другорядного значення набувають демографічні, культурні та поведінкові ознаки.
Спочатку необхідно розділити покупців залежно від концентрації їхніх складів. Чим ближче вони розміщені до підприємства-виробника, тим більшою буде частота поставок і ширшим асортимент товарів, які поставляються в одній пакувальній одиниці.
Демографічні ознаки сегментації ринку ТПП можуть стосуватись кількості працюючих, галузі спеціалізації, наявних ресурсів, а також демографічних особливостей осіб, що беруть участь у прийнятті рішень про купівлю.
Здійснивши сегментацію, виробник може вибрати той сегмент, на якому він буде концентрувати свої маркетингові зусилля.
1.3. Визначення ємності ринку підприємства.
Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку визначається як відношення об’єму продажу товару даного підприємства до потенційно можливої ємності ринку.
Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на попередній період.
Загальна ємність в натуральних одиницях визначається за формулою:
(2)
де - загальна ємність ринку в натуральних показниках;
- кількість покупців товару, чол.;
- кількість покупок здійснених середнім покупцем, шт.
=400110*2=800220 шт.
1.4. Оцінка конкурентоздатності товару.
Конкурентоздатність - це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб.
Рівень конкурентоздатності можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників.
Одиничний показник - відображає відсоткове відношення дійсної величини параметру до його величини, при якому елемент потреби повністю задовольняється.
Груповий показник - поєднує одиничні показники та показує ступінь задоволення потреби взагалі.
Інтегральний показник - чисельна характеристика конкурентоздатності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами.
Визначивши інтегральний показник, його значення порівнюють із нормативним або із значенням інтегрального показника товару-зразка і роблять висновок про конкурентоздатність товару.
До технічних параметрів конкурентоздатності товару відносять: класифікаційні параметри, які визначають належність виробу до певного виду, класу, типу продукції; конструктивні (характеристики конструкторсько-технічних рішень); нормативні (що відповідають міжнародним стандартам, правилам); ергономічні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні тощо), які демонструють відповідність товару властивостям людською комплексу; естетичні, які характеризуються єдністю змісту і форми предмета.
До економічних параметрів відносять: енергомісткість та економічність у споживанні сировини на одиницю продукції або здійснюваної роботи; вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології; надійність, періодичність та вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність обслуговуючого персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати.
Отже для визначення інтегрального показника конкурентоздатності необхідно:
1. Визначити груповий параметричний показник за технічними параметрами;
Визначити груповий параметричний показник за економічними параметрами;
Визначити інтегральний показник конкурентоздатності;
Порівняти інтегральний показник з еталоном і зробити висновок про рівень конкурентоздатності товару.
Груповий параметричний індекс по технічних та економічних параметрах визначається залежністю:
(3)
де - значення впливу одиничного показника, долі одиниці;
- параметричний індекс.
Припустимо, що підприємство виготовляє цемент. Для визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами виберемо 5 параметрів, які характеризують властивості продукції, що мають суттєвий інтерес для споживача. (див. табл. 2).
Таблиця 2.
Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами
№
п/п
Одиничний показник
Значення %
Значення,
долі
одиниці
Оцінка
Параметричний індекс
Груповий параметричний індекс
1
2
3
4
5
6
7
1.
Міцність
25
0,25
5
1
0,25
2.
Об’єм
20
0,2
4
0,75
0,15
3.
Забарвлення
10
0,1
3
0,6
0,06
4.
Вага
35
0,35
4
0,75
0,26
5.
Герметичність
10
0,1
3
0,6
0,06
Всього
100
1
0,7825
Груповий параметричний індекс за технічними параметрами складає 0,7825.
Аналогічно визначимо груповий параметричний індекс за економічними параметрами. До економічних параметрів відносять: енергомісткість виробу, вартість ремонтів, експлуатаційні роботи, вартість технічного обслуговування, доставка. Проведемо розрахунок проведемо в табличній формі, аналогічно таблиці 2 (див. табл. 3).
Таблиця 3.
Визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами
№
п/п
Одиничний показник
Значення %
Значення,
долі
одиниці
Оцінка
Параметричний індекс
Груповий параметричний індекс
1
2
3
4
5
6
7
1.
Матералозаатратність
15
0,15
4
0,75
0,11
2.
Величина безповоротних відходів
10
0,1
5
1
0,10
3.
Безвідходність
30
0,3
3
0,6
0,18
4.
Вартість обробки ПЕТ
30
0,3
4
0,75
0,23
5.
Періодичність ремонтів
15
0,15
3
0,6
0,09
Всього
100
1
0,7075
Груповий параметричний індекс за економічними параметрами складає 0,7075.
Розрахуємо інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою:
(4)
де - груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними параметрами;
- груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними параметрами.
К=0,7825/0,7075=1,11.
Отримане значення інтегрального показника порівняємо із аналогічним значенням товару зразка. Інтегральний показник конкурентоздатності товару зразка становить 1,11. При порівнянні можемо зробити висновок, що наш товар є аналогічно конкурентоздатним, оскільки інтегральний показник конкурентоздатності нашого товару рівний конкурентоздатністі товару зразка.
1.5. Планування ціни на товар підприємства.
Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції.
При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції.
Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку.
Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення.
В першу чергу встановимо залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння „кривої попиту”.
Рис. 2. Крива попиту
Для встановлення рівняння „кривої попиту” доцільно використати канонічне рівняння прямої, оскільки залежність має лінійний характер.
Канонічне рівняння прямої має вигляд: .
Таким чином, щоб встановити залежність між ціною та попитом необхідно взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри лінійного рівняння. Візьмемо дві точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:
N=-800*Ц+40000;
Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-800; в=40000.
Нехай була встановлена залежність:
N=а+Ц*в (5)
де N- попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;
Ц – ціна на одиницю продукції, грн.;
а, в – параметри лінійного рівняння.
Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):
П = Д – В (6);
Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц):
Д = N * Ц (7);
Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:
В = ВЗМ * N + ВПОСТ (8);
Де ВЗМ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції, грн;
N – обсяг реалізації, шт.;
ВПОСТ - постійні затрати підприємства, див. вихідні дані.
З формул (6), (7), (8) отримаємо:
П = N * Ц – ВЗМ * N – ВПОСТ (9);
Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від ціни:
П = f (Ц) = а * Ц2 + в * Ц – ВЗМ * а * Ц – ВЗМ * в – ВПОСТ =
=а * Ц2 + (в – ВЗМ * а)Ц – (ВЗМ * в + ВПОСТ)=57428 грн. (10);
Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц):
П’ = 2аЦ + (в – ВЗМ * а) (11);
Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення:
2аЦ + (в – ВЗМ * а) = 0 (12);
зобразимо графічно:
Отже, ціна товару, яка б забезпечила максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва, буде рівна:
Таким чином підприємство буде отримувати максимальний прибуток при реалізації товару за ціною 40,55 грн.
1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства.
Необхідно зазначити, що точних методів визначення майбутнього об’єму продажу товарів не існує. В попередньому розділі ми визначили ціну, при якій буде досягнуто максимального прибутку. Маючи залежність N=а*Ц+в (5), можна отримати приблизне значення обсягу реалізації продукції в плановому році в натуральних одиницях:
N=40000+(-800*40,55)=7560 шт.
Провівши ряд розрахунків у розділі І. ми з’ясували, що обсяг реалізації продукції у плановому році в натуральних одиницях, приблизно складатиме 7560 шт., при ціні 40,55 грн. Рівень конкурентоздатності продукції підприємства вищий ніж товару зразка.
РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ.
2.1. Планування виробничої програми підприємства.
Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості, вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню нових виробничих потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті.
Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральних показниках, плану виробництва у вартісному виразі.
План виробництва продукції в натуральному виразі приводить показники випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості в фізичних одиницях виміру (тонах, м. кв., м. куб., шт.).
План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий дохід), товарна продукція, валова продукція.
Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою організацією. Плановий обсяг реалізованої продукції визначається за формулою:
, (7)
де - обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах підприємства.
- сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі підприємства на початок і кінець планового періоду.
- сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої, але не оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду.
п – кількість видів товарної продукції.
Розрахуємо план випуску продукції в натуральних показниках в плановому році (). Її величину приймаємо рівною на 10...15% більшою за плановий обсяг реалізації продукції (N):
, (8)
де N – плановий обсяг продажу продукції в натуральних показниках.
План випуску продукції в натуральних показниках в плановому році складатиме: =7560*1,1=8316 шт.
Товарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових одиниць товару (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих, відправлених на склад готової продукції підприємства), призначених для капітального ремонту підрозділів підприємства власними силами, інструментів та оснасток власного виробництва.
Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою:
, (9)
де - план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках.
- оптова ціна одиниці і-го виду продукції.
п – кількість видів товарної продукції.
- обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн. Приймаємо рівним 20...25% від плану випуску продукції у вартісних показниках ().
т – кількість видів робіт промислового характеру.
Підставивши відповідні дані, отримаємо:
грн..
Таким чином розрахувавши обсяг товарної продукції, можна розрахувати плановий обсяг реалізованої продукції (ф. 7):
тис. грн..
де - залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі на кінець і початок періоду.
- залишки інструментів і оснастки власного виробництва на кінець і початок періоду.
Обсяг валової продукції складатиме:
тис. грн..
На основі приведених розрахунків складемо форми (табл. 4, 5).
Таблиця 4.
План виробництва і реалізації продукції підприємства в натуральному виразі
Найменування
продукції
Кількість продукції в натуральному виразі
Базисний період
Очікуване виконання
План
В тому числі по кварталах
1
2
3
4
1. Державне замовлення:
1.1. Виробництво профілюючих видів продукції, всього:
416
42
83
416
104
104
104
104
395
в т.ч.: - експорт
42
10
10
10
10
40
- нова продукція
83
21
21
21
21
79
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством:
2.1. Готові вироби, всього
632
6320
1580
1580
1580
1580
6004
в т.ч.: - експорт
79
790
198
198
198
198
751
- нова продукція
79
790
198
198
198
198
751
2.2. Продукція із давальницької сировини
79
790
198
198
198
198
751
2.3. Роботи промислового характеру і послуги на сторону
16
158
40
40
40
40
150
2.4. вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію
40
395
99
99
99
99
375
2.5. Інші види продукції
24
237
59
59
59
59
225
Всього
948
8316
2079
2079
2079
2079
7900
Таблиця 5.
План виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі
Найменування продукції
Кількість продукції в грошовому виразі
В цінах базисного року
В цінах
пл.-го року
В т.ч. по кварталах
1
2
3
4
1. Державне замовлення
1.1. Виробництво профілюючих видів продукції, всього:
14050,575
16860,69
4215,1725
4215,1725
4215,1725
4215,1725
в т.ч. – експорт
1405,0575
1686,069
421,51725
421,51725
421,51725
421,51725
- нова продукція
2810,115
3372,138
843,0345
843,0345
843,0345
843,0345
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством
2.1. Готові вироби, всього:
213568,740
256282,488
64070,622
64070,622
64070,622
64070,622
в т.ч. – експорт
26696,093
32035,311
8008,828
8008,828
8008,828
8008,828
- нова продукція
26696,093
32035,311
8008,828
8008,828
8008,828
8008,828
2.2. Продукція із давальної сировини
26696,093
32035,311
8008,828
8008,828
8008,828
8008,828
2.3. Роботи промислового характеру і послуги на сторону
5339,219
6407,062
1601,766
1601,766
1601,766
1601,766
2.4. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію
13348,046
16017,656
4004,414
4004,414
4004,414
4004,414
2.5. Інші види продукції
8008,828
9610,593
2402,648
2402,648
2402,648
2402,648
Всього
281011,500
337213,800
-
-
-
-
2.2. Планування виробничої потужності підприємства.
Виробнича потужність підприємства – це потенційно максимально можливий випуск продукції необхідної якості в номенклатурі, передбаченій на плановий період при повному використанні обладнання та виробничих площ при заданому режимі роботи, прийнятій технології та організації праці.
Діюча потужність підприємства (цеху, лінії) відображає потенційну здатність виготовити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбачену планом номенклатури.
Діючу потужність характеризують декілька показників: потужність на початок планового періоду (вхідна); потужність на закінчення планового періоду вихідна); середньорічна потужність.
Середньорічна потужність ()обчислюється як середньозважена величина, додаванням до вхідної потужності середньорічного приросту і відніманням середньорічного вибуття потужностей, тобто за формулою:
(11)
де - вхідна виробнича потужність;
- приріст („+”) або вибуття („– ”) виробничих потужностей в і-му місяці;
і – номер місяця.
Розрахуємо середньорічну потужність:
9890+[10(12-1)-90(12-2)+210(12-3)+410(12-4)-390(12-5)-
-540(12-6)-90(12-7)-390(12-8)-140(12-9)-240(12-10)-290(12-11)-640(12-12)= 9491.
Таким чином середньорічна потужність () складає 9491 од.
При цьому вихідна потужність (яка буде вхідною в наступному році) розраховується за формулою:
(12)
9890+10-90+210+410-390-540-90-390-140-240-290-640=7710 од.
Кінцева вихідна потужність підприємства, яка буде початковою на майбутній плановий період становитиме 7710 од.
2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми.
На виробничу програму в основному впливає фонд часу роботи виробничого обладнання, який залежить від режиму роботи підприємства. Планування фонду робочого часу (ФРЧ) здійснюється з метою визначення кількості робочих днів (годин), що будуть фактично відпрацьовані одним працівником або одиницею обладнання протягом планового року. Визначення планового ФРЧ здійснюється у табличній формі:
Таблиця 6. Баланс робочого часу на рік
№
Показник
Фонд часу
п/п
працівника
підприємства
1
2
3
4
1.
Загальна кількість календарних днів
365
365
2.
Кількість неробочих днів:
в т.ч. – святкових
8
8
– вихідних
105
105
3.
Кількість календарних робочих днів
252
252
(номінальний фонд робочого часу)
4.
Невиходи на роботу, всього:
- чергові і додаткові відпустки
24
- відпустки по вагітності
- виконання державних обов’язків
- через хворобу
14
- навчання
5
- неявки з дозволу адміністрації
3
- прогули
1
- простої
5.
Корисний ФРЧ
205
252
2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання.
Після розрахунку цехових планів виробництва визначають ступінь відповідності виробничій програмі кожного робочого місця та його виробничої потужності. Вирішення цієї задачі складається з розрахунку дійсного фонду часу роботи обладнання та часу, необхідного для виконання запланованої для цеху виробничої програми. В результаті порівняння цих величин визначають: коефіцієнт завантаження обладнання; пропускну спроможність обладнання; резерв або дефіцит обладнання.
Для галузей з безперервним процесом виробництва коефіцієнт завантаженості машин, обладнання визначається як відношення річного обсягу випуску продукції до суми добутків добової продуктивності роботи одиниці річний фонд часу роботи одиниці обладнання:
(13)
де - середньорічна потужність;
- виробнича програма по і-му агрегату в натуральних показниках або річний обсяг випуску продукції;
- коефіцієнт використання фонду робочого часу, розраховується як відношення корисного фонду робочого часу підприємства до номінального.
Коефіцієнт завантаженості машин складає: 8316/9491=0,876.
Таким чином можна зробити висновок, що потужності підприємства використовуються в повному обсязі, коефіцієнт складає 0,876.
2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства.
2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах.
Основне виробництво – потреба в сировині та матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат розраховують методом прямого рахунку. Якщо один і той самий вид матеріалу використовується для виготовлення декількох виробів, то потреба в ньому обчислюється за формулою:
(14)
де - норма витрат матеріалу на виготовлення одиниці і-ї продукції;
- обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді;
п- кількість видів продукції, для виготовлення якої використовують даний матеріал.
Обчислення проведемо у табличній формі.
Таблиця 7.
Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану
основного виробництва
№
п/п
Найменування
ресурсу
Одиниці
виміру
Норма витрат
на одиницю
продукції
Плановий обсяг виробництва, шт.
Потреба в ресурсі
в натуральних
показниках
Ціна одиниці ресурсу, грн.
Витрати на придбання ресурсів, грн.
1
2
3
4
5
6
7
8
1.
Матеріал 1
т
110
8 316
914 760
0,00580
5 306
2.
Матеріал 2
т
22
8 316
182 952
0,08620
15 770
3.
Матеріал 3
т
44
8 316
365 904
0,19550
71 534
4.
Деталь 1
шт.
55
8 316
457 380
0,07070
32 337
5.
Деталь 2
шт.
11
8 316
91 476
0,16290
14 901
Всього
-
-
-
2012472
-
139 848,51
Незавершене виробництво – потреба в матеріалах для виконання плану незавершеного виробництва розраховується з врахуванням тривалості виробничого циклу і планового випуску продукції визначається за формулою:
(15)
де - обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду в натуральних показниках;
- очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок планового періоду в натуральних показниках;
п- кількість найменувань продукції незавершеного виробництва.
Розрахунки проведемо у табличній формі.
Таблиця 8.
Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану
незавершеного виробництва
№
п/п
Найменування
ресурсу
Одиниці
виміру
Норма витрат
на одиницю
продукції
Сальдо незавершеного виробництва, шт.
Потреба в ресурсі
в натуральних
показниках
Ціна одиниці ресурсу, грн.
Витрати на придбання ресурсів, грн.
1
2
3
4
5
6
7
8
1.
Матеріал 1
т
110
244
914 760
0,01
5 305,61
2.
Матеріал 2
т
22
244
182 952
0,09
15 770,46
3.
Матеріал 3
т
44
244
365 904
0,20
71 534,23
4.
Деталь 1
шт.
55
244
457 380
0,07
32 336,77
5.
Деталь 2
шт.
11
244
91 476
0,16
14 901,44
Всього
-
-
-
2 012 472
-
139 848,51
Потреба в мастильних матеріалах на плановий період обчислюється з врахуванням специфіки їх використання за формулою:
(16)
де - норма витрат мастильних матеріалів на одну станко-годину роботи даного обладнання;
- кількість працюючих одиниця обладнання;
- корисний фонд робочого часу підприємства в плановому році;
- коефіцієнт змінності обладнання або кількість змін роботи підприємства;
- тривалість робочої зміни, год.
Для зручності, обрахунки проведемо у таблиці.
Таблиця 9.
Розрахунок потреби в мастильних матеріалах
№
п/п
Назва одиниці обладнання
Кількість працюючих
одиниць обл.-ня, шт.
Норма в-т 1-го виду мастильних
матеріалів на 1-у станко-год., л.
Норма в-т 2-го виду мастильних
матеріалів на 1-у станко-год., л.
Корисний фонд роботи боти
обладнання, днів
Коефіцієнт змінності
обладнання
Тривалість робочої зміни, год.
Потреба в мастильних матеріалах 1-го
виду , літрів
Потреба в мастильних матеріалах 2-го
виду , літрів
Вартість придбання мастильного
матеріалу 1-го виду, грн.
Вартість придбання мастильного
матеріалу 1-го виду, грн.
1
Станок 1
3
0,018
0,0033
252
2
6
163
30
17,96
18,26
2
Станок 2
2
0,015
0,0022
252
2
6
91
13
9,98
8,12
3
Станок 3
4
0,019
0,0055
252
2
6
230
67
25,28
40,58
4
Верстат 1
3
0,02
0,0044
252
2
6
181
40
19,96
24,35
5
Верстат 2
2
0,016
0,0088
252
2
6
97
53
10,64
32,47
6
Верстат 3
4
0,013
0,0066
252
2
6
157
80
17,30
48,70
Всього
-
-
-
-
-
-
919,30
282,7
101,12
172,47
При розрахунку потреби в інструменті спочатку визначається їх номенклатура, а потім по кожному виду необхідний час роботи. Річна потреба в інструменті обчислюється за формулою:
(17)
де - машинний час роботи даним інструментом для виготовлення одиниці продукції, год.;
- річна програма випуску продукції, шт.;
L- довжина робочої частини інструменту, мм.;
l - довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм.;
- час роботи інструме...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора