Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Інститут довузівської підготовки та післядипломної освіти
200-28
КОНТРОЛЬНА
ТЕСТОВА ПРОГРАМА
з дисципліни
„ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ”для студентів спеціальностей
7.050106 “Облік і аудит”, 7.050107 „Економіка підприємства”,
денної та заочної форм навчання
Затверджено методичною комісією
Інституту довузівської підготовки
та післядипломної освіти 23.05.2005 р., протокол № 12
Рівне - 2005
Контрольна тестова програма з дисципліни „Історія економічних учень” для студентів спеціальностей 7.050106 „Облік і аудит”, 7.050107 „Економіка підприємства” денної та заочної форм навчання / Г.Е. Гронтковська – Рівне: НУВГП, 2005. – 60 с.
Упорядник: Галина Еразмівна Гронтковська, канд. екон. наук, доцент
Відповідальний за випуск:
Маланчук Зіновій Романович, директор Інституту довузівської підготовки та післядипломної освіти
ЗМІСТ
стор
Модуль 1. Економічна думка XVII-XIX століть
1.
Історія економічних учень як наука. Становлення економічної думки……………………………………………
3
2.
Класична школа політичної економії……………………...
10
3.
Еволюція класичної політичної економії. Альтернативні напрями і школи ………………….………
19
4.
Економічна теорія марксизму……………………………….
26
5.
Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії………………………………….…………
30
Модуль 2. Економічна думка ХХ століття
6.
Новаторські теорії українських економістів………………
37
7.
Кейнсіанство та його еволюція……………………..……….
40
8.
Теорії та економічна політика неолібералізму…………...
45
9.
Інституціоналізм та його еволюція…………….…………...
53
10.
Сучасна економічна думка у працях лауреатів Нобелівської премії з економіки .…………...………………
57
Література ………………………………………………………….
60
© Гронтковська Г.Е., 2005
© НУВГП, 2005
Модуль 1. Економічна думка XVII-XIX століть
1. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ ЯК НАУКА. СТАНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
Визначте єдино правильну відповідь
„Історія економічних учень“ вивчає:
а) історичний процес виникнення, розвитку і зміни систем економічних поглядів;
б) життя та діяльність видатних економістів;
в) історичний процес становлення та розвитку різних економічних наук;
г) історичний процес становлення та розвитку політичної економії.
„Історія економічних учень” відноситься до:
а) прикладних економічних наук;
б) функціональних економічних наук;
в) фундаментальних економічних наук;
г) історичних, а не економічних наук.
Об’єктом вивчення „Історії економічних учень” є:
а) поведінка економічних суб’єктів на макро- та мікро- рівнях;
б) розвиток економічної науки від зародження економічних ідей у творах стародавніх мислителів до сучасних економічних концепцій;
в) історичний процес розвитку народного господарства країн;
г) історичний процес розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
Наукою, що вивчає еволюцію економічних поглядів та ідей є:
а) економічна історія; б) історія народів світу;
в) історія економічних учень; г) історія політичної економії.
Метою вивчення „Історії економічних учень“ є:
а) поглиблення і розширення знань з економічної теорії;
б) підвищення економічної і загальної культури фахівців з економіки;
в) формування теоретичної тази бази для аналізу проблем сучасної економічної політики; г) всі відповіді правильні.
До специфічних методів історико-економічних досліджень належать всі наступні, окрім:
а) історичного; б) логічного;
в) територіального; г) методу наукових абстракцій.
Дослідження еволюції економічних теорій без урахування їхнього зв’язку з історичними і соціально-економічними умовами формування характерне для:
а) мотиваційного методу; б) логічного методу;
в) історичного методу; г) територіального методу.
Дослідження економічних ідей і теорій у процесі їх виникнення, з врахуванням історичних і соціально-економічних умов формування, характерне для:
а) мотиваційного методу; б) логічного методу;
в) історичного методу; г) територіального методу.
Поділ економічних теорій на наукові і вульгарні згідно мотиваційного методу досліджень здійснювався представниками:
а) марксизму; б) кейнсіанства; в) інституціоналізму; г) неолібералізму.
„Історія економічних учень“ як самостійна дисципліна вперше починає викладатись в європейських університетах:
а) наприкінці ХVIII століття; б) наприкінці ХІХ століття;
в) після І світової війни; г) після ІІ світової війни.
Класичним дослідженням з історії економічної думки вважається праця К. Маркса:
а) „Злиденність філософії”; б) „Теорії додаткової вартості”;
в) „Критика політичної економії”; г) „Критика Готської програми”.
Першим сучасним фундаментальним дослідженням з історії економічних учень вважають працю „Історія економічного аналізу” (1954) видатного західного економіста:
а) А. Маршалла; б) Дж. М. Кейнса; в) Й. Шумпетера; г) М.Блауга.
Економічна думка стародавнього світу характеризується:
а) глибоким теоретичним аналізом тогочасної економічної системи;
б) самостійністю стосовно інших галузей знань;
в) переважанням натурально-господарського ставлення до економічних проблем; г) формуванням перших економічних шкіл.
Вихідним пунктом становлення економічної науки, теоретичного осмислення економічних проблем вважають ідеї мислителів:
а) Стародавнього Китаю; б) Стародавнього Єгипту;
в) Стародавньої Греції; г) Стародавньої Індії.
Термін „економіка“ вперше був введений у науковий оборот:
а) Аристотелем; б) Платоном; в) Ксенофонтом; г) А. Монкрентьєном.
Поняття „економіка“ Ксенофонт застосовує у значенні:
а) наука про поведінку господарських суб’єктів;
б) мистецтво управління домогосподарством;
в) управління господарством країни; г) наука про господарство.
Аристотеля вважають „батьком( економічної науки, тому що він:
а) вперше увів у науковий оборот термін „економіка”;
б) вперше проаналізував основні економічні явища, визначив основні економічні категорії і встановив взаємозв’язок між ними;
в) вперше визначив, що джерелом багатства нації є зовнішня торгівля;
г) здійснив першу спробу макроекономічного аналізу.
Оригінальну концепцію економіки і хрематистики – поділу господарства на природну сферу, яка потребує підтримки держави, і неприродну, що слугує корисливим цілям, створив:
а) Сократ; б) Ксенофонт; в) Аристотель; г) Платон.
Аристотель відносив до хрематистики:
а) землеробство і ремесло; б) торгівлю і лихварство;
в) дрібну торгівлю; г) работоргівлю.
„Хрематистика” у Аристотеля – це:
а) мистецтво управління домогосподарством;
б) мистецтво управління державним господарством;
в) мистецтво роботи гроші та наживати багатство;
г) наука про господарство.
Згідно з поглядами Аристотеля і Фоми Аквінського гроші – це:
а) товар, що не має корисних властивостей;
б) специфічний товар – всезагальний еквівалент;
в) результат домовленості між людьми; г) все, що слугує обміну.
Згідно з поглядами Ф. Аквінського в основу визначення „справедливої ціни” товару покладено:
а) витратний принцип; б) морально-етичний принцип;
в) витратний і морально-етичний принципи; г) принцип корисності.
Першою писемною пам’яткою, що відображала економічний устрій України-Русі, вважають:
а) „Домобуд Сільвестра“; б) „Повісті временних літ”;
в) „Руську правду(; г) „Повчання дітям( Володимира Мономаха.
Яка з економічних шкіл була історично першою:
а) класична; б) монетаризм; в) меркантилізм; г) фізіократи.
Історичними передумовами виникнення меркантилізму стали:
а) формування світового ринку; б) первісне нагромадження капіталу;
в) розклад феодалізму та зародження капіталізму;
г) всі відповіді правильні.
До історичних передумов виникнення меркантилізму відносяться:
а) бурхливий розвиток капіталізму, прискорений промисловим переворотом;
б) первісне нагромадження капіталу та формування світового ринку;
в) посилення циклічного характеру розвитку капіталістичної економіки; г) всі відповіді правильні.
Вперше до дослідження проблеми джерела багатства нації звертаються теоретики:
а) англійської класичної школи; б) меркантилізму;
в) фізіократії; г) монетаризму.
Предметом дослідження меркантилізму була сфера:
а) обігу; б) виробництва; в) розподілу;
г) всі відповіді правильні.
До об’єктів дослідження меркантилістів не належить:
а) сфера обігу; б) оборотний капітал;
в) торговий капітал; г) торговельний баланс.
Представники меркантилізму вважали джерелом багатства нації (і відповідно аналізували процеси):
а) землеробство – аналіз економічних процесів у сільському господарстві; б) зовнішню торгівлю – аналіз сфери обігу;
в) промисловість – аналіз сфери виробництва;
г) правильні відповіді а) і б).
Переваги протекціонізму як зовнішньоекономічної політики були обґрунтовані представниками:
а) меркантилізму; б) класичної школи; в) фізіократів;
г) всі відповіді правильні.
До представників меркантилізму належав:
а) А. Монкретьєн; б) А. Тюрго; в) П. Буагільбер; г) Ф. Кене.
Представником раннього меркантилізму, який пропонував скликати всеєвропейську конференцію з проблем грошового обігу і створити єдину монету для всіх країн - своєрідний прообраз сучасного ЄВРО – був:
а) Г. Скаруффі; б) В. Стаффорд; в) А. Монкретьєн; г) Б. Даванцатті.
Монетарна система або система грошового балансу була характерна для:
а) раннього меркантилізму; б) пізнього меркантилізму;
в) класичної школи; г) школи фізіократів.
Представниками меркантилізму були розроблені:
а) теорія переваг ліквідності, згідно якої попит на гроші визначають кількість угод, мотив обережності та спекулятивний мотив;
б) кількісна теорія грошей, згідно якої гроші є умовною розрахунковою одиницею, яка не має власної вартості і слугує лише для обслуговування купівлі-продажу товарів;
в) металістична теорія грошей, яка пояснювала сутність грошей їх природними властивостями; г) правильні відповіді б) і в).
Які з наведених характеристик відносяться до меркантилізму:
а) його представники стали фундаторами науки про категорії та закони економічного життя; б) його представники здійснили першу спробу створити теорію капіталістичного способу виробництва;
в) його представники досліджували не тільки сферу обігу, але й сферу виробництва; г) його представники здійснили перше теоретичне обґрунтування політики протекціонізму.
У працях представників меркантилізму:
а) джерелом багатства вважається зовнішня торгівля;
б) об’єктом дослідження є сфера обігу;
в) переважає практична функція; г) всі відповіді правильні.
Які з наведених характеристик відносяться до раннього меркантилізму:
а) економічний лібералізм значною мірою поєднується з ідеями буржуазної демократії; б) провідною є ідея свободи торгівлі;
в) єдиним справжнім багатством країни вважаються гроші;
г) здійснено першу спробу створити теорію капіталістичного способу виробництва.
Рекомендації теоретиків раннього меркантилізму для економічної політики західноєвропейських держав полягали у:
а) створенні конкурентного середовища, підтримці конкуренції з боку іноземних виробників;
б) залученні іноземного капіталу для розвитку вітчизняної економіки;
в) законодавчому встановленні прямих адміністративних заборон з метою захисту національного ринку від іноземної конкуренції;
г) створенні економічних умов для вільної торгівлі.
Які з наведених характеристик відносяться до зрілого меркантилізму:
а) економічний лібералізм значною мірою поєднується з ідеями буржуазної демократії;
б) єдиним справжнім багатством країни вважаються гроші;
в) джерело багатства нації вбачається у розвитку зовнішньої торгівлі, досягненні активного торговельного балансу;
г) здійснено першу спробу створити теорію капіталістичного виробництва.
До характерних рис зрілого меркантилізму можна віднести наступне:
а) здійснюється обґрунтування необхідності заохочення розвитку експортних галузей економіки, скасування заборони вивезення грошей за кордон; б) джерело багатства нації вбачається у розвитку зовнішньої торгівлі, досягненні активного торговельного балансу;
в) дослідження переносяться зі сфери грошового обігу до сфери товарного обміну; г) всі відповіді правильні.
Рекомендації теоретиків зрілого меркантилізму для економічної політики західноєвропейських держав полягали у:
а) створенні конкурентного середовища для національних виробників, підтримці конкуренції з боку іноземних виробників;
б) залученні іноземного капіталу для розвитку вітчизняної економіки;
в) законодавчому встановленні прямих адміністративних заборон з метою захисту національного ринку від іноземної конкуренції;
г) розвитку антиімпортних виробництв, заохоченні експорту, скасуванні заборони вивезення грошей за кордон та обмеженні імпорту іноземних товарів.
Термін „політична економія“ вперше був введений у науковий оборот:
а) А. Смітом; б) К. Марксом; в) А. Монкретьєном; г) Аристотелем.
Термін „політична економія” вперше з’являється у назві твору А.Монкретьєна „Трактат політичної економії” у:
а) 1516 р.; б) 1615 р.; в) 1647 р.; г) 1776 р.
Термін „політична економія”, введений А.Монкретьєном, застосовувався ним у значенні:
а) наука про поведінку господарських суб’єктів;
б) управління національним господарством;
в) управління домогосподарством; г) наука про господарство.
Фундатором теорії активного торговельного балансу був:
а) Б.Даванцатті; б) В. Стаффорд; в) Т. Мен; г) Г. Скаруффі.
Найбільш яскравим і своєрідним виразником ідей меркантилізму в Росії був автор знаменитої „Книги про вбогість та багатство(:
а) А. Ордін-Нащокін; б) І. Посошков;
в) Ф. Прокопович; г) Г. Граб’янка
Виразником ідей меркантилізму в Україні був професор Києво-Могилянської академії:
а) Г. Сковорода; б) І. Посошков;
в) Ф. Прокопович; г) А. Ордін-Нащокін.
Принципи меркантилізму стали в Англії основою зовнішньоекономічної політики, яку протягом 200 років визначав:
а) „Новотоговельний статут”; б) „Капітулярій про вілли”;
в) „Навігаційний акт”; г) „Трактат політичної економії”.
Погляди меркантилістів на сучасну економічну політику держав:
а) не впливають, оскільки вони застаріли і втратили актуальність разом з меркантилізмом у 18 – на початку 19 ст.;
б) не впливають лише у країнах з ринковою економікою;
в) впливають, якщо держави, незалежно від типу економіки, вдаються до протекціоністських заходів; г) правильні відповіді б) і в).
Меркантилістська теорія активного торговельного балансу була спростована завдяки з’ясуванню механізму золотогрошових потоків – механізму автоматичного врегулювання дефіцитів і активів платіжних балансів. Це відкриття належить:
а) Дж. Лоу; б) Д. Юму; в) Т.Мену; г) А. Монкретьєну.
КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
Поняття „класична політична економія” у науковий оборот було введене:
а) А. Смітом; б) П. Буагільбером; в) Д.Рікардо; г) К. Марксом.
Класична школа політичної економії виникла в кінці ХVII – на початку ХVIIІ ст. у:
а) Англії; б) Німеччині; в) Франції;
г) правильні відповіді а) і в).
Для класичної школи політичної економії характерний:
а) функціональний, переважно кількісний аналіз та суб’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;
б) переважаючий аналіз взаємозв’язків на мікроекономічному рівні;
в) причинно-наслідковий, якісний аналіз та об’єктивний підхід до вивчення економічних процесів; г) всі відповіді правильні.
Класична школа характеризується тим, що її представники:
а) стали фундаторами науки про категорії та закони економіки;
б) додержувались принципу економічного лібералізму;
в) здійснили першу спробу створити теорію капіталістичного способу виробництва; г) всі відповіді правильні.
До головних засад класичної школи політичної економії належать:
а) дослідження переважно сфери матеріального виробництва;
б) визнання дії і прагнення пізнати об’єктивні економічні закони;
в) розгляд проблеми цінності переважно з позицій теорії трудової вартості; г) всі відповіді правильні.
Головними засадами класичної школи політичної економії стали:
а) визнання необхідності державного регулювання економіки;
б) дослідження переважно сфери обігу;
в) визнання дії об’єктивних економічних законів;
г) визнання зовнішньої торгівлі джерелом багатства.
Які з наведених характеристик відносяться до класичної школи:
а) економічний лібералізм значною мірою поєднується з ідеями буржуазної демократії;
б) основним об’єктом дослідження є сфера виробництва;
в) провідною є ідея свободи торгівлі; г) всі відповіді правильні.
Що з наступного не є характерним для класичної школи політичної економії:
а) причинно-наслідковий, об’єктивний та якісний аналіз економічних процесів; б) прагнення пізнати об’єктивні економічні закони;
в) економічний лібералізм; г) прагнення пояснити всі економічні процеси виключно на основі трудової теорії вартості.
Яка з економічних шкіл вперше зробила предметом свого аналізу матеріальне виробництво в цілому:
а) меркантилізм; б) фізіократи;
в) англійська класична школа; г) монетаризм.
Засновником класичної школи в Англії став:
а) Ф.Кене; б) А. Сміт; в) П.Буагільбер; г) В.Петті.
Трудова теорія вартості вперше була обґрунтована:
а) А. Смітом у „Багатстві народів”;
б) В. Петті у „Трактаті про податки і збори”;
в) Д. Рікардо у „Принципах політичної економії та оподаткування”;
г) Т. Меном у „Багатстві Англії у зовнішній торгівлі”.
„Батьком” трудової теорії вартості вважають:
а) В. Петті; б) А. Сміта; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбера.
В. Петті вважав, що вартість товарів визначається:
а) індивідуальними витратами праці на виробництво товару;
б) витратами праці на видобуток золота і срібла;
в) суспільно-необхідними витратами праці;
г) витратами праці і щедрістю землі.
В. Петті розглядає заробітну плату як ціну праці, величина якої повинна визначатися:
а) вартістю виробленого продукту; б) тривалістю робочого дня;
в) кількістю праці, затраченої робітником;
г) мінімумом засобів до існування.
В.Петті вперше визначив ціну землі як капіталізовану ренту, встановивши фундаментальний зв’язок між:
а) витратами праці та ціною сільськогосподарських товарів;
б) кількістю грошей в обігу та цінами товарів;
в) заробітною платою та земельною рентою;
г) позичковим процентом і земельною рентою.
В. Петті вважають одним з перших учених, який ще у XVII столітті зробив спробу створення:
а) моделі макроекономічного кругообігу;
б) системи національного рахівництва;
в) моделі економічного зростання; г) системи соціального захисту.
В. Петті вважається засновником:
а) соціології; б) демографічної статистики;
в) економетрії; г) економіки праці.
У „Політичній арифметиці” В. Петті зауважує на необхідності створення:
а) державної податкової інспекції; б) державної статистичної служби;
б) національного центру стратегічних досліджень;
г) державного комітету з планування та прогнозування.
У „Політичній арифметиці” В.Петті вперше робить розрахунки:
а) балансу урядових видатків і податків; б) платіжного балансу;
в) балансу робочої сили; г) грошового балансу.
Диференційна земельна рента за родючістю та місцерозташуванням вперше ґрунтовно досліджується:
а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбером.
Принципи національного рахівництва у спробі обчислити національне багатство Англії були започатковані:
а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбером.
Засновником класичної школи у Франції став:
а) Ф.Кене; б) А. Сміт; в) П.Буагільбер; г) В.Петті.
Принципи національного рахівництва у Франції були започатковані:
а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбером.
Єдиним серед представників наукової політичної економії, хто вважав за необхідне скасування грошей, оскільки вони порушують рівновагу товарного обміну і є „всезагальним податком”, був:
а) Ф.Кене; б) А. Сміт; в) П.Буагільбер; г) В.Петті.
Представники якої школи вважали, що праця є продуктивною лише в сільському господарстві:
а) фізіократії; б) меркантилізму;
в) німецької історичної школи; г) англійської класичної школи.
Фізіократи вважали джерелом багатства нації (і давали відповідні рекомендації для економічної політики держави):
а) торгівлю – сприяти розвитку зовнішньої торгівлі, оскільки землеробство і мануфактури неспроможні забезпечити надходження грошей до державної скарбниці;
б) сільське господарство – сприяти розвитку сільського господарства; оскільки промисловці є безплідним класом, який лише здійснює переробку продукції сільського господарства;
в) промисловість – сприяти розвитку мануфактур; торгівля не створює багатства, оскільки обмінюються еквіваленти;
г) всі відповіді правильні.
До об’єктів дослідження фізіократів не належить:
а) сільське господарство; б) промисловість;
в) відтворення і реалізація сукупного суспільного продукту;
г) продуктивна і непродуктивна праця.
До представників школи фізіократів належить:
а) А.Р.Тюрго; б) А.Монкретьєн; в) Т.Мен; г) Ж.Б.Кольбер.
Перша спроба визначити умови макроекономічної рівноваги і створити модель господарського кругообігу була здійснена:
а) К. Марксом у „Капіталі”; б) Ф. Кене в „Економічній таблиці”;
в) Дж. М. Кейнсом у „Загальній теорії зайнятості, проценту і грошей”;
г). Т. Меном у „Багатстві Англії у зовнішній торгівлі”.
До теоретичних здобутків Ф. Кене належать:
а) вчення про чистий продукт; б) модель господарського кругообігу;
в) перенесення аналізу зі сфери обміну до сфери виробництва;
г) всі відповіді правильні.
Ф.Кене вважав промисловців „безплідним класом”, оскільки:
а) промисловість не створює „чистого продукту”;
б) промисловість лише переробляє продукцію землеробства;
в) промисловці є споживачами продукції, виробленої у сільському господарстві; г) всі відповіді правильні.
„Чистим продуктом” Ф.Кене вважав:
а) доход, одержуваний від землі, що перевищує початкові затрати;
б) мінімальний доход, необхідний для утримання праці землероба в межах даного виду діяльності; в) дарові природні блага;
г) вартість виробленого продукту за мінусом амортизації.
Визначивши поняття „щорічних” і „початкових авансів”, Ф. Кене започаткував поділ капіталу на:
а) основний і оборотний; б) постійний і змінний;
в) реальний і фіктивний; г) промисловий і торговий.
Термін „Laissez faire”:
а) був введений у науковий оборот фізіократами;
б) буквально означає: „дайте нам спокій” і вважається символом вільної конкуренції;
в) застосовується у значенні: найкраще, що може зробити держава для підприємців – не заважати їм; г) всі відповіді правильні.
На відміну від Ф. Кене, А.Р.Тюрго пов’язує цінність благ з:
а) витратами праці; б) витратами обігу;
в) корисністю благ; г) всі відповіді правильні.
Термін „підприємець” був вперше введений у науковий оборот попередником фізіократів, англійським економістом:
а) Дж.Лоу; б) Д.Юмом; в) Р.Кантильоном; г) А.Монкретьєном.
Переваги спеціалізації та поділу праці й їх роль у підвищенні її продуктивності першим з відомих економістів описав:
а) А.Сміт; б) Д.Рікардо; в) К.Маркс; г) Ф.Кене.
Фундаментальними теоретичними засадами економічних поглядів А. Сміта стали:
а) концепція „невидимої руки”; б) економічний лібералізм;
в) концепція „економічної людини”; г) всі відповіді правильні.
Центральною у „Багатстві народів” А.Сміта є проблема:
а) економічного зростання; б) державного регулювання економіки;
в) загальної економічної рівноваги; г) народонаселення.
А. Сміт визнавав продуктивною:
а) працю у сільському господарстві; б) працю у сфері послуг;
в) працю у сфері матеріального виробництва;
г) будь-яку працю, що приносить доход.
А. Сміт вважав, що поділ праці породжується:
а) природною схильністю людей до обміну;
б) спеціалізацією товаровиробників;
в) схильністю людей до співробітництва; г) всі відповіді правильні.
А. Сміт вважав, що вартість товару визначається:
а) витратами праці та щедрістю землі;
б) витратами праці лише в межах простого товарного виробництва;
в) витратами праці на видобуток золота і срібла;
г) витратами праці незалежно від стадії розвитку економіки.
Концепція „невидимої руки( А.Сміта полягає у тому, що:
а) за умов вільної конкуренції ринковий механізм скеровує економічний інтерес кожного індивіда до досягнення суспільних цілей,
б) вільна конкуренція породжує хаос і анархію, тому лише держава здатна скеровувати приватні інтереси індивідів до досягнення суспільних цілей; в) тільки вплив недержавних структур – монополій чи профспілок – на економіку сприяє суспільному благу;
г) раціональні сподівання ринкових суб’єктів коригують вплив політики держави на економіку і сприяють досягненню суспільних цілей.
Головним чинником нагромадження капіталу А. Сміт вважав:
а) схильність до споживання; б) схильність до інвестування;
в) ощадливість; г) рівень використовуваного доходу.
Поділ праці на продуктивну у сфері матеріального виробництва і непродуктивну у сфері послуг, надалі сприйнятий Марксом і згодом покладений в основу національного рахівництва у СРСР, був започаткований:
а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) Ф. Кене.
А.Сміт розвинув декілька версій теорії вартості і вважав, що:
а) вартість у розвиненому ринковому господарстві визначається витратами праці; б) вартість у розвиненому ринковому господарстві складається з доходів – заробітної плати, прибутку та ренти;
в) вартість складається з доходів лише у простому товарному виробництві; г) правильні відповіді а) і в).
Яке з наведених положень суперечить економічному вченню А.Сміта:
а) ринкові ціни товарів тяжіють до їх „природних” цін (вартості);
б) поділ праці є чинником підвищення її продуктивності;
в) продуктивною є лише праця у сільському господарстві;
г) продуктивною є лише праця у матеріальному виробництві.
Учнем А.Сміта у Глазговському університеті і першим популяризатором його ідей економічного лібералізму в Росії був українець з ніжинських міщан, згодом – професор Московського університету:
а) М. Політковський; б) С. Десницький;
в) В.Навроцький; г) Ф. Прокопович.
Яка з наведених функцій не належить до визначених А. Смітом „трьох вельми важливих обов’язків( держави:
а) охорона прав власності; б) утримання суспільних установ;
в) забезпечення національної безпеки; г) регулювання цін і зарплати.
„Для того, щоб підняти державу з найнижчої сходинки варварства до найвищого ступеня добробуту потрібні лише мир, необтяжливі податки та терпимість в управлінні, решту зробить природний плин подій” – вважав:
а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) А. Монкретьєн; г) Т. Мен.
А.Сміт вважав, що роль держави в економіці повинна бути:
а) всеохоплюючою, держава повинна взяти на себе вирішення основних проблем економіки;
б) не ширше ролі „нічного сторожа”, держава тільки створює інституційні умови для розвитку економіки;
в) помірною, держава не втручається у підприємницьку діяльність, але контролює розподіл суспільного продукту;
г) активною, держава впливає на величину сукупного попиту, а відтак – на рівні виробництва, зайнятості та доходу.
Переваги політики свободи торгівлі на основі теорії абсолютних переваг вперше були обґрунтовані:
а) А. Смітом у „Багатстві народів”;
б) Т. Меном у „Роздумах про торгівлю Англії з Ост-Індією”;
в) Д. Рікардо в „Основах політичної економії та оподаткування”;
г) В. Петті у „Політичній арифметиці”.
У своїх економічних поглядах Д. Рікардо послідовно дотримується:
а) трудової теорії вартості; б) теорії факторів виробництва;
в) теорії граничної корисності; г) кількісної теорії грошей.
Головним завданням політичної економії Д. Рікардо вважав:
а) дослідження поведінки економічних суб’єктів;
б) визначення законів, які керують розподілом доходів;
в) аналіз раціонального розподілу обмежених ресурсів;
г) аналіз розвитку продуктивних сил суспільства.
Основою формування цін Д. Рікардо вважав:
а) попит і пропонування; б) витрати виробництва;
в) доходи власників факторів виробництва; г) кількість грошей в обігу.
Д. Рікардо вважав, що економічний розвиток суспільства у перспективі повинен загальмуватися внаслідок:
а) обмеженості ресурсів; б) дії закону спадної родючості землі;
в) зниження норми прибутку; г) всі відповіді правильні.
Тенденцію зниження норми прибутку як чинника зменшення інвестиційних можливостей і гальмування економічного розвитку вперше відзначає:
а) В.Петті; б) Д. Рікардо; в) А.Сміт; г) Ф.Кене.
Теорія ренти Д. Рікардо виходила з того, що вартість сільськогосподарської продукції визначається:
а) витратами праці на відносно гірших ділянках землі, тоді власники середніх і кращих отримують ренту; б) витратами праці на відносно кращих ділянках землі, тоді власники середніх і гірших отримують ренту; в) витратами праці на середніх ділянках землі, ренту отримують власники будь-яких ділянок;
г) власники землі не отримують ренти, оскільки весь прибуток привласнюється фермерами, які обробляють землю.
В основу теорії ренти Д. Рікардо поклав трудову теорію вартості і довів, що джерелом ренти є:
а) щедрість природи і прикладена до землі праця;
б) виключно прикладена до землі праця;
в) виключно щедрість природи; г) праця, земля і капітал.
Вчення Д. Рікардо сучасники називали „системою розбрату і ворожнечі”, оскільки він встановив, що:
а) між заробітною платою і прибутком існує обернена залежність;
б) найманий робітник створює своєю працею вартість, більшу за його заробітну плату;
в) існує принципова протилежність класових інтересів підприємців і найманих робітників; г) всі відповіді правильні.
Переваги політики свободи торгівлі на основі теорії порівняльних переваг вперше були обґрунтовані:
а) А. Смітом у „Багатстві народів”;
б) Т. Меном у „Роздумах про торгівлю Англії з Ост-Індією”;
в) Д. Рікардо у „Принципах політичної економії та оподаткування”;
г) В.Петті у „Політичній арифметиці”.
Визначення заробітної плати мінімумом засобів існування робітника та його сім’ї було характерне для:
а) Д. Рікардо; б) В. Петті; в) Т. Мальтуса; г) всі відповіді правильні.
Реформування системи грошового обігу на принципах „золотого стандарту” теоретично було обґрунтоване:
а) А. Смітом; б) Д. Рікардо; в) Дж. Лоу; г) В.Петті.
Політичну економію часів Д. Рікардо, і Т. Мальтуса вважали „похмурою наукою”, тому що вона прогнозувала неминучість:
а) пролетарських революцій;
б) повалення капіталізму і заміну його соціалізмом і комунізмом;
в) гальмування економічного розвитку; г) всі відповіді правильні.
ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. АЛЬТЕРНАТИВНІ НАПРЯМИ І ШКОЛИ
Книга „Дослід про закон народонаселення” була написана священиком і опублікована анонімно. Вона викликала бурхливу, переважно негативну реакцію. Її автором був:
а) Дж. Мак-Куллох; б) Т. Мальтус; в) Н. Сеніор; г) П. Прудон.
Закон спадної родючості землі, який був попередником закону спадної граничної продуктивності факторів виробництва, обґрунтував:
а) Ж.Б.Сей; б) Ф.Бастіа; в) Н.Сеніор; г) Т. Мальтус.
Вихідна посилка теорії народонаселення Т. Мальтуса полягала у:
а) невідповідності біологічної здатності людей до продовження роду та обмеженої здатності економіки забезпечити продовольчі ресурси;
б) невідповідності приватного і суспільного економічних інтересів;
в) невідповідності людських бажань та ресурсів для їх задоволення;
г) всі відповіді правильні.
Основними складовими економічної теорії Т. Мальтуса були:
а) закон спадної родючості землі; б) закон народонаселення;
в) „залізний закон” заробітної плати; г) всі відповіді правильні.
Проблема реалізації, поставлена Т.Мальтусом, полягала у тому, що:
а) надмірні заощадження підприємців призводять до недоспоживання в економіці і підривають стимули до виробництва;
б) доходи робітників і підприємців виявляються недостатніми для поглинання всього виробленого в економіці продукту;
в) лише збільшення споживання „третіх осіб” дозволить виповнити недостатність сукупного попиту; г) всі відповіді правильні.
Т. Мальтус дотримувався думки, що економічна рівновага у суспільстві порушується внаслідок того, що:
а) платоспроможний попит у суспільстві обмежений; б) капіталісти схильні до заощадження; в) землевласники лише споживають, але не беруть участі у виробництві; г) всі відповіді правильні.
Яке з наступних тверджень не відноситься до теорії народонаселення Т. Мальтуса:
а) причина зубожіння населення пов’язана з приватною власністю та нерівномірним розподілом багатства;
б) населення Землі зростає у геометричній прогресії;
в) в основі відставання виробництва засобів існування від росту населення лежить закон спадної родючості землі;
г) виробництво засобів існування зростає в арифметичній прогресії.
Теорія „третіх осіб” розвивається Т. Мальтусом і С. Сісмонді, які відносили до них відповідно:
а) лендлордів, священиків, військових та дрібних виробників;
б) капіталістів, купців, рантьє та найманих робітників;
в) священиків та військових; г) промисловців та землевласників.
Збільшення споживання „третіх осіб” Т. Мальтус і С. Сісмонді розглядали як:
а) причину економічних криз; б) антиінфляційний фактор;
в) одну з причин інфляції; г) антикризовий фактор.
Дж.С. Мілль вважається завершувачем класичної школи і популяризатором її ідей, який водночас збагатив класичну теорію:
а) класифікацією цінової еластичності попиту;
б) розробкою поняття економії на масштабі;
в) теорією інтернаціональної вартості, розширивши межі моделі порівняльних переваг Рікардо; г) всі відповіді правильні.
Основним підручником з економічної теорії в європейських університетах у 50-80 рр. ХІХ ст. була праця:
а) Д. Рікардо „Принципи політичної економії та оподаткування”;
б) Дж.С. Мілля „Принципи політичної економії”;
в) Т.Мальтуса „Дослід про закон народонаселення”;
г) А. Сміта „Дослідження про природу і причини багатства народів”.
Курс політичної економії як самостійної дисципліни вперше був прочитаний:
а) у 1770 р. А. Смітом у Глазговському університеті;
б) у 1801 р. Дж. Стюартом в Единбурзькому університеті;
в) у 1844 р. К. Марксом у Берлінському університеті;
г) у 1890 р. А. Маршаллом у Кембриджському університеті.
Фундатором теорії факторів виробництва, який виділив три основних фактори – працю, землю і капітал – і тим самим заклав основи факторного аналізу і методу виробничої функції, був:
а) Т.Мальтус; б) А. Сміт; в) Д. Рікардо; г) Ж. Б. Сей.
„Закон ринків( – теорія, згідно якої пропонування створює свій власний попит, була обґрунтована французьким економістом:
а) Т. Мальтусом; б) С. Сісмонді; в) Ж. Б. Сеєм; г) Н. Сеніором.
До основних положень теорії реалізації Ж.Б. Сея належать:
а) попит породжує відповідне пропонування;
б) гнучкість цін і заробітної плати, нейтральність грошей;
в) кризи надвиробництва неможливі; г) всі відповіді правильні.
Ж.Б.Сей вважав, що:
а) праця, земля і капітал рівноправно беруть участь у процесі виробництва; б) кожен фактор виробництва має власну продуктивність і створює відповідну частку продукту;
в) кожен власник фактора виробництва отримує відповідну до продуктивності фактора частку доходу; г) всі відповіді правильні.
Ж.Б.Сей вважав, що за умов дотримання суспільством принципів економічного лібералізму:
а) виробництво забезпечує адекватне споживання;
б) виробництво породжує доходи, на які вироблені товари і послуги вільно реалізуються;
в) кризи надвиробництва неможливі; г) всі відповіді правильні.
В основу теорії реалізації Ж.Б. Сея була покладена теза:
а) попит породжує відповідне пропонування;
б) пропонування породжує відповідний попит;
в) кризи надвиробництва у ринковому господарстві неминучі;
г) продукти обмінюються на продукти.
Автором теорії утримання, яка започаткувала розгляд витрат як альтернативних, був:
а) Т. Мальтус; б) Ф.Бастіа; в) Ж. Б. Сей; г) Н. Сеніор.
Н. Сеніор доводив, що величина вартості визначається:
а) витратами живої праці;
б) характером відносин між підприємцем та робітником;
в) витратами утримання; г) витратами праці та землі.
Теорія утримання Н. Сеніора полягала у тому, що:
а) утримання підприємців і робітників від споживання є основою нагромадження і зростання суспільного багатства;
б) ціна товару складається на рівні сумарної винагороди підприємця і робітника за утримання від альтернативних способів витрачання часу та капіталу;
в) утримання найманих робітників від страйків сприяє збільшенню прибутку капіталістів; г) всі відповіді правильні.
У теорії утримання Н.Сеніор стверджував, що:
а) складовими витрат виробництва є пожертви робітника і підприємця – втрачений час і спокій, відмова від споживання, які дають право на винагороду у вигляді заробітної плати та прибутку;
б) ціна товару складається на рівні суми винагород підприємця і робітника, достатньої для того, щоб вони продовжували свою діяльність;
в) сума заробітних плат і прибутку залежить від цін, що визначаються попитом та пропонуванням; г) всі відповіді правильні.
В історії економічної думки Ф. Бастіа відомий як:
а) автор теорії послуг; б) автор теорії гармонії інтересів;
в) представник ліберального оптимізму в політичній економії ХІХ ст.;
г) всі відповіді правильні.
Ф. Бастіа вважав, що:
а) зі зростанням капіталу відбувається абсолютне і відносне зростання частки заробітної плати; б) зі зростанням капіталу відбувається відносне зменшення частки прибутку за його абсолютного зростання;
в) оскільки робітники і підприємці працюють задля єдиної мети, не існує суперечностей їх інтересів; г) всі відповіді правильні.
В історії економічної думки Г.Ч. Кері відомий як автор:
а) закону зростання частки робітників у національному продукті;
б) оригінальної теорії вартості – теорії опору;
в) теорії гармонії інтересів; г) всі відповіді правильні.
Теорія гармонії інтересів Г.Ч. Кері виходила з того, що:
а) суспільний поділ праці потребує єднання всіх членів суспільства, визначальним стає не приватний, а загальносуспільний інтерес;
б) капіталізм створює необхідні умови для зростання виробництва, продуктивності праці і доходів;
в) праця і інтереси кожного повинні бути підкорені загальній меті – розвитку суспільного виробництва; г) всі відповіді правильні.
Оригінальність трактуванн...