Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2011
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Інші

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

УДК 223.657.421 КП ХХХ № ХХХ Міністерство освіти, науки, молоді і спорту Національний університет водного господарства та природокористування С.А.Сергійчук 33000, м. Рівне, вул. В.Чорновола 55а тел. 80966704904 Звіт про науково-дослідну роботу «Рівень використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва» Зміст Реферат…………………………………………………………………………4 Вступ………………………………………………………………………….5-6 РОЗДІЛ І : Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва на підприємстві за рахунок поліпшення використання ОВФ 1.1 Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення рівня фондовіддачі ОВФ .....................................7-8 1.2 Підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення стану ОВФ. ................................................................................................8-10 1.3 Теоретичні засади підвищення рівня фондовіддачі і придатності ОВФ. ........................................................................................................11-12 РОЗДІЛ ІІ : Дослідження впливу рівня використання ОВФ, їх стану на ефективність виробництва 2.1 Характеристика об’єктадослідження……………………….....…..13-14 2.2 Методи дослідження…………………………………………………..14 2.3 Дослідження рівня впливу ОВФ…………………………....…...15-18 2.4 Дослідження придатності на ефективністьвиробництва……...…21-26 Висновки……………………………………………………………......……27 Перелік посилань……………………………………………………………..28 Додатки………………………………………………………………………..29 Перелік умовних позначень ОВФ – основні виробничі фонди; Тис.грн – тисяч гривень; НДР – науково-дослідна робота; Табл. - таблиця Реферат Звіт про НДР: 28с., 2 рис., 7 табл., 1 додаток, 12 джерел. Об’єкт дослідження: використання основних виробничих фондів підприємства. Мета роботи: дослідження впливу рівня використання основних виробничих фондів, їх стан на ефективність виробництва підприємства . Метод дослідження: економіко-статистичний аналіз використання основних виробничих фондів та його вплив на ефективність виробництва підприємства; метод середніх величин, метод кореляційного зв’язку, метод економічного групування. Поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим чинником підвищення ефективності виробництва. Встановлено зв’язок між фондовіддачею основних виробничих фондів та ефективністю виробництва; показано вплив придатності основних виробничих фондів на ефективність виробництва. КОЕФІЦІЄНТ ПРИДАТНОСТІ, РІВЕНЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ, ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ, ФОНДОВІДДАЧА, СТАН ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ. Умови одержання звіту: за договором, 33000 м. Рівне, Соборна, 11, НУВГП. Вступ Щоб забезпечити потреби в їжі, одязі, житлі, люди повинні постійно виробляти різноманітні матеріальні блага. Успішно вирішити ці нагальні потреби можна лише на основі раціонального використання природних та виробничих ресурсів, підвищення ефективності виробництва, що зумовлюється в певній мірі рівнем підготовки кадрів. В умовах ринкової економіки підприємство – це товаровиробник, основна виробнича ланка економіки. Підприємство – самостійний господарюючий статутний об’єкт, який має права юридичної особи та здійснює на умовах господарського розрахунку виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку. Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або засоби виробництва. Виражені у грошовій формі вони утворюють виробничі запаси підприємства. Вони поділяються на основні і оборотні засоби. Актуальність даної теми полягає в тому, що поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частина витрат, які утворюють собівартість продукції, пов’язана з використанням основних виробничих фондів. Поліпшення використання основних виробничих фондів зменшує витрати на їх утримання і експлуатацію у собівартості одиниці продукції. Зменшення цих витрат відбувається за рахунок зменшення умовно-постійної частини у витратах на утримання і експлуатацію основних виробничих фондів – амортизаційних відрахувань, величина яких є умовно-постійною по відношенню до річного обсягу продукції. Внаслідок цього, чим більше буде вироблятися, тим меншою буде питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Це призводить до зниження собівартості одиниці продукції і до збільшення прибутку підприємства. РОЗДІЛ І : Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ОВФ 1.1 Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення рівня фондовіддачі ОВФ Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, які поділяють на основні і виробничі фонди. Отже, основні виробничі фонди підприємства – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання. Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних фондів служить визначальною характеристикою щодо окресленя їхнього значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва.[1 ст.101] На сучасному етапі величина і прогресивність основних виробничих фондів, їх технічний стан у вирішальній мірі зумовлюють потенційний обсяг промислового виробництва, його виробничі потужності, а від повноти використання обладнання залежить фактичний обсяг випуску продукції. Система показників ефективності відтворення основних фондів України потребує вдосконалення щодо методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці. Так, наприклад, коефіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їхньої наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття – відношення обсягу вибуття основних фондів до їх наявності на початок року, що унеможливлює порівнювання цих відносних показників. Тому визначення коефіцієнтів відтворення основних фондів за середньорічною їх вартістю треба вважати методологічно більш правильним.[2] Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання ОВФ того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання ОВФ підприємства можна умовно поділити на дві групи: 1) збільшення екстенсивного завантаження; 2) підвищення інтенсивного навантаження.[5] Однак треба наголосити на двох важливих обставинах. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.[4] Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, яка на промислових підприємствах України є дуже значною (кілька десятків тисяч одиниць), а також виведення з експлуатації зайвого й неефективного використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За існуючими розрахунками, здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10-15 і більше відсотків. Щодо фондовіддачі – це випуск продукції на одиницю вартості виробничих основних фондів (основного капіталу). У соціалістичній економіці цей показник характеризує рівень ефективності використання виробничих основних фондів. Широко застосовується при економічному аналізі, обгрунтуванні планів виробництва і капітального будівництва в цілому по народному господарству і по окремих галузях, виробничих об'єднаннях, підприємствах. При розрахунках фондовіддачі в цілому по народному господарству використовуються дані по валовому суспільному продукті і про вироблений національний доход, а по окремих галузях – про валову (товарною) або чисту продукцію. Фондовіддача розраховується за балансовою вартістю виробничих основних фондів (без вирахування зносу) або в середньорічному численні, або за станом на кінець відповідного року. На фондовіддача впливають різні чинники. Зростання її залежить перш за все від технічного рівня основних фондів, організаційно-технічних заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей, долі капітальних вкладень, що направляються на реконструкцію і технічне переозброєння.[3] 1.2 Підвищення ефективності виробництва за рахунок підвищення стану ОВФ. Стан основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт придатності. Отже, коефіцієнт придатності основних виробничих фондів показує, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості, визначається як відношення величини залишкової вартості до первісної вартості основних фондів. Однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності.[6] До складу виробничих фондів промислових підприємств входять основні й оборотні фонди, котрі є засоби виробництва, що складаються відповідно з засобів праці і предметів праці. Велика роль відводиться проблемі підвищення ефективності використання ОВФ, які визначають рівень його матеріально-технічної бази, яка в значній мірі визначає обсяг виробництва продукції. Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних виробничих фондів (ОВФ) підприємства. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а, з іншого - дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.[8] Щоб визначити виконання плану щодо обсягів капітального ремонту, необхідно зіставити вартість фактично виконаного капітального ремонту з плановою сумою витрат на ремонт. Таке ж зіставлення необхідно провести і в кількісному вимірі (за кількістю відремонтованих об’єктів)Технічний стан основних фондів залежить також і від термінів їх служби. Тому в ході аналізу необхідно наявне на кінець періоду обладнання згрупувати за тривалістю його експлуатації на підприємстві за даними технічних паспортів. За цією ознакою основні фонди поділяють на обладнання з тривалістю експлуатації до 5 років, від 5 до 10, від 10 до 20 і більше 20 років.Для оцінки технічного рівня основних фондів визначається також питома вага прогресивного обладнання (у тому числі автоматичного) у загальній його кількості та вартості. Її динаміка простежується протягом ряду періодів. ходячи з обсягу продукції у натуральному вираженні. Проте натуральні та умовно-натуральні виміри обсягу продукції використовуються лише на підприємствах, що випускають продукцію одного виду, або продукцію, яку можна привести до одного виду.[7] 1.3 Теоретичні засади підвищення рівня фондовіддачі і придатності ОВФ Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства так і для економіки країни в цілому. Оновлення основних фондів на підприємстві веде до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу.[8 ст.190-191] Ефективне використання основних фондів може бути досягненим шляхом модернізації діючого устаткування, машин та механізмів, установлення оптимального режиму їх роботи.[7 ст.191] Протягом останніх років на більшості підприємствах різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення й вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах відповідно 5 – 6 та 2 – 3 % загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50 – 55 % загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично-спрацьованих і технічно застарілих його одиниць. А це негативно впливає на господарську діяльність підприємства. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростанням технічного рівня застосовуваних засобів праці. [1 ст.119] Зростання фондовіддачі залежить перш за все від технічного рівня основних фондів, організаційно-технічних заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей, долі капітальних вкладень, що направляються на реконструкцію і технічне переозброєння. Ряд чинників діє у бік зниження фондовіддачі. Наприклад, прискорений розвиток галузей промисловості з відносно низької фондовіддачі може привести до деякого пониження її рівня в цілому по промисловості. Різні очисні споруди, що передбачаються в проектах, безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, проте витрати на них ведуть до зростання вартості основних фондів, що викликає відповідне зниження рівня фондовіддачі. [11] З метою поглиблення аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається за всіма основними фондами, основними фондами виробничого призначення, активною частиною основних фондів. Питання аналізу відіграють важливу роль в оцінці ефективності господарської діяльності підприємства. Підприємницька діяльність, яка здійснюється протягом тривалого часу, завжди потребує певного узагальнення, систематизації та аналізу її різних напрямів, етапів, а також складовими, що впливають на ефективність господарювання. Виробничі потужності й основні виробничі фонди, як економічні категорії, взаємозалежні між собою. Виробнича потужність виражає можливість основних засобів підприємства щодо виробництва ними обсягу продукції, а основні виробничі фонди — вартість (ціну) виробничої потужності. [10] Крім того, поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства є важливою резервом підвищення ефективності виробництва.[9] Поліпшення використання основних виробничих фондів також зменшує потреби підприємства у капітальному вкладенні для розвитку матеріально-технічного обсягу виробництва продукції; тобто відбувається економія коштів на усі цілі. Як свідчить багаторічна практика господарювання; ефект від поліпшення використання основних виробничих фондів реалізується значно швидше, ніж від нових капітальних вкладень.[12] Таким чином, в умовах ринкової політики, коли підприємство відтворення основних виробничих фондів підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності використання основних виробничих фондів, на основі якого зробити висновки про рівень їх використання і передбачити заходи по поліпшення забезпечити збільшення виробництва продукції, обсяг якої знаходять реалізацію на ринку, та підвищення ефективності виробництва.[11] Розділ 2. Дослідження рівня використання основних виробничих фондів їх стану та їх впливу на ефективність виробництва. 2.1. Характеристика об’єкту дослідження і вихідної інформації. Нам були представлені 100 підприємств. Для визначення чисельності даної випадкової вибірки була застосована безповторна статистична вибірка. Кількість підприємств, які є вибірковою сукупністю і репрезентують генеральну сукупність ми обчислюємо за формулою:   де,  – це обсяг генеральої сукупності (дано 100);  – це обсяг вибіркової сукупності;  - гранична похибка вибірки (при =0,07, а при =2 становитиме 0,14 ());  - дисперсія сукупності (дано 0,5);  - критерій значущості. В таблиці 2.1 наведені вихідні дані по 34 об’єктам дослідження: Таблиця 2.1 Вихідні дані Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис.грн. Балансова вартість ОВФ Витрати виробництва, тис.грн.    Первісна Залишкова   69 4980 3320 1840 4840  5 4200 3510 2350 3810  94 3780 2700 1600 3160  80 3780 2700 2910 4110  17 4020 2510 1520 3020  58 1820 1350 1020 1700  96 3330 2380 1980 2870  13 3740 2490 1480 3240  12 3480 2680 1670 3010  41 2700 2250 1400 2380  18 4100 2710 1860 3590  30 5620 6620 2820 5650  19 4180 2980 2100 3610  26 6000 4300 2400 5380  72 3710 2560 1720 3340  23 5100 4630 2420 5310  32 5200 5770 2410 5180  61 2420 2020 1240 2380  16 3990 4020 2400 4040  64 4810 5063 2180 4800  6 3100 2480 1520 2800  42 2910 2500 1560 2940  86 2160 1600 870 2710  70 4400 2590 2100 3020  31 5440 4030 2110 5120  34 1810 1510 980 1760  71 4920 3080 2010 3900   Продовження таблиці 2.1 25 6100 4690 2510 5610  63 4940 3080 1810 3920  35 1940 1290 790 1710  28 5810 4500 2920 5570  14 3880 3230 1810 3710  43 3240 2320 1580 2810  27 5900 4370 2810 4810  Разом 137510 107833 64700 125810  Середнє 4044,412 3171,559 1902,941 3700,294   Методи дослідження Основними методами опрацювання результатів статистичного спостереження є: - економічне групування - розподіл одиниць сукупності на однорідні групи за істотними ознаками, при групуванні можна розділити всю сукупність на групи виділити основні типи і форми явища, це дозволяє вивчити взаємовідносини між групами, типами, формами явищ. Розглядаючи зміну ознак від групи до групи, можна визначити залежність результативної ознаки від факторної; - середня величина - абстрактна узагальнююча величина, що характеризує рівень варіаційної ознаки у якісно-однорідній сукупності. За допомогою середньої величини можна охарактеризувати сукупність по кількісній варіації ознаки. При розрахунку середньої величини погашаються випадкові відхилення окремих величин, явищ; - відносні величини – співвідношення абсолютних величин. Необхідні для відображення кількісного співвідношеннями між ознаками соціально-економічних явищ. Отримують шляхом ділення однієї статистичної величини на іншу, при цьому величина з якою проводять порівняння називають базою, а порівнювана величина (чисельник) – звітною; - кореляційний аналіз взаємозв'язків – метод за допомогою якого можна отримати кількісні вираження взаємозв’язків між соціально-економічними явищами. Його суть полягає у побудові економічно-математичної моделі, у вигляді рівняння регресії , формування кореляційного зв'язку, що виражає залежність середньої зміни результативної ознаки від одного або кількох ознак факторів. Етапи кореляційного аналізу: сформувати завдання дослідження і обґрунтувати методику вимірювання результативної ознаки тобто обрати показник, який найбільш чітко характеризує цю ознаку, виходячи із завдання дослідження; обрати найбільш важливі фактори, які теоретично мають вплив на результативну ознаку; обрати факторні показники; визначити математичну формулу, яка виражає залежність у від х; оцінити тісноту зв'язку і перевірити їх достовірність за допомогою критеріїв економічної статистики. В даній роботі використовувався обернений зв’язок У = а - bх, де a =  b=  Ще одним завданням кореляційного аналізу - визначення тісноти зв’язку між ознаками.  За шкалою Чеддока, якщо кореляційне співвідношення знаходиться знаходить в межах 0,1-0,3 - зв'язок слабкий; 0,3-0,5 - помірний; 0,5-0,7 - помітний; 0,7-0,9 - високий; 0,9-0,99 - занадто високий; - індексний метод Індекс – особлива відносна величина, за допомогою якої можна виміряти безпосередньо неспівставні явища і проводити оцінку окремих факторів, що формують складне соціально-економічне явище; - дисперсійний аналіз – основною метою дисперсійного аналізу є виявлення на основі величини загальної дисперсії, впливу окремих чинників, які визначають варіацію ознаки. Для оцінки частки варіації, яка зумовлена тією чи іншою ознакою, сукупність розділяється на групи за ознакою впливу якої досліджується. Групова дисперсія - характеризує варіацію ознаки навколо групової дисперсії.Міжгрупова – міра варіації групових середніх навколо загальної середньої. - вибіркове спостереження – поширений вид несуцільного спостереження при якому досліджується не вся сукупність, а лише її частина, відібрана за певними правилами і забезпечує отримання даних, які характеризують сукупність в цілому цим забезпечує репрезентативність вибіркової сукупності, тобто є властивість відтворювати всю сукупність. 2.3. Дослідження впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва. Для того, щоб дослідити вплив рівня використання основних виробничих фондів необхідно обрахувати фондовіддачу та витрати на 1 гривню по кожному підприємству.   Обрахунки представлені в таблиці 2.2. Таблиця 2.2 Розрахунок фондовіддачі та витрати на 1 грн. продукції Підприємства Обсяг ви-ва про-ї,тис.грн. Первісна вартість ОВФ,тис.грн Фондовіддача грн./грн. Витрати тис.грн. Ви-ти на 1 грн,проданої продукції         69 4980 3320 1,5 4840 0,972  5 4200 3510 1,196 3810 0,907  94 3780 2700 1,4 3160 0,836  80 3780 2700 1,4 4110 1,087  17 4020 2510 1,601 3020 0,751  58 1820 1350 1,348 1700 0,934  96 3330 2380 1,399 2870 0,862  13 3740 2490 1,502 3240 0,866  12 3480 2680 1,298 3010 0,865  41 2700 2250 1,2 2380 0,881  18 4100 2710 1,513 3590 0,876  30 5620 6620 0,849 5650 1,005  19 4180 2980 1,403 3610 0,864  26 6000 4300 1,395 5380 0,897  72 3710 2560 1,449 3340 0,9  23 5100 4630 1,101 5310 1,041  32 5200 5770 0,901 5180 0,996  61 2420 2020 1,198 2380 0,983  16 3990 4020 0,992 4040 1,012  64 4810 5063 0,95 4800 0,998  6 3100 2480 1,25 2800 0,903  42 2910 2500 1,164 2940 1,01  86 2160 1600 1,35 2710 1,255  70 4400 2590 1,699 3020 0,686  31 5440 4030 1,349 5120 0,941  34 1810 1510 1,199 1760 0,972  71 4920 3080 1,597 3900 0,793  25 6100 4690 1,301 5610 0,919  63 4940 3080 1,604 3920 0,793  35 1940 1290 1,504 1710 0,881  28 5810 4500 1,291 5570 0,959  14 3880 3230 1,201 3710 0,956  43 3240 2320 1,396 2810 0,867  27 5900 4370 1,35 4810 0,815  Разом 137510 107833 44,85 125810 31,283  Середнє 4044,412 3171,559 1,27 3700,294 0,91   Економічним показником, який характеризує використання основних фондів, є фондовіддача. Фондовіддача характеризує величину обсягу виробництва продукції, яка отримана з одиниці основних виробничих фондів. В таблиці 2.3. наведений ранжирований ряд в залежності ефективності виробництва від фондовіддачі ОВФ. Таблиця 2.3 Ранжерований ряд Підприємства Фондовіддача, грн./грн Витрати на 1 грн проданої продукції  30 0,849 1,005  32 0,901 0,996  64 0,95 0,998  16 0,992 1,012  23 1,101 1,041  42 1,164 1,01  5 1,196 0,907  61 1,198 0,983  34 1,199 0,972  41 1,2 0,881  14 1,201 0,956  6 1,25 0,903  28 1,291 0,959  12 1,298 0,865  25 1,301 0,919  58 1,348 0,934  31 1,349 0,941  86 1,35 1,255  27 1,35 0,815  26 1,395 0,897  43 1,396 0,867  96 1,399 0,862  94 1,4 0,836  80 1,4 1,087  19 1,403 0,864  72 1,449 0,9  69 1,5 0,972  13 1,502 0,866  35 1,504 0,881  18 1,513 0,876  71 1,597 0,793  17 1,601 0,751  63 1,604 0,793  70 1,699 0,686   Далі, враховуючи ранжирований ряд показника фондовіддачі, ми будуємо діаграму впливу коефіцієнта фондовіддачі на витрати виробництва на 1 гривню (Рисунок 2.1.) Залежність рівня ефективності витрат на ефективність фондовіддачі  Рисунок 2.1 Визначаємо рівняння, яке описує дану залежність, за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву. y= а - bх Для розвязання даного рівняння потрібно визначити а і b. Це можна зробити за допомогою системи рівнянь:  Для розвязання даної системи потрібно побудувати допоміжну кореляційну таблицю. Таблиця 2.4 Кореляційна таблиця Підприєства х y      x * y (x – x) *(y - y) x 2                        30 0,849 1,005 -0,421 0,095 0,17724 0,00902 0,8532 -0,03999 0,72  32 0,901 0,996 -0,369 0,086 0,13616 0,0074 0,8974 -0,03173 0,81  64 0,95 0,998 -0,32 0,088 0,1024 0,00774 0,9481 -0,02816 0,9  16 0,992 1,012 -0,278 0,102 0,07728 0,0104 1,0039 -0,02836 0,98  23 1,101 1,041 -0,169 0,131 0,02856 0,01716 1,1461 -0,02214 1,21  42 1,164 1,01 -0,106 0,1 0,01124 0,01 1,1756 -0,0106 1,35  5 1,196 0,907 -0,074 -0,003 0,00548 0,009 1,0848 0,000222 1,43  61 1,198 0,983 -0,072 0,073 0,00518 0,00533 1,1776 -0,00526 1,44  34 1,199 0,972 -0,071 0,062 0,00504 0,00384 1,1654 -0,0044 1,44  41 1,2 0,881 -0,07 -0,029 0,0049 0,00084 1,0572 0,00203 1,44   Продовження таблиці 2.4 14 1,201 0,956 -0,069 0,046 0,00476 0,00212 1,1482 -0,00317 1,44  6 1,25 0,903 -0,02 -0,007 0,0004 0,5 1,1288 0,00014 1,56  28 1,291 0,959 0,021 0,049 0,00044 0,0024 1,2381 0,001029 1,67  12 1,298 0,865 0,028 -0,045 0,00078 0,00203 1,1228 -0,00126 1,68  25 1,301 0,919 0,031 0,009 0,00096 0,008 1,1956 0,000279 1,69  58 1,348 0,934 0,078 0,024 0,00608 0,00058 1,259 0,001872 1,82  31 1,349 0,941 0,079 0,031 0,00624 0,00096 1,2694 0,002449 1,82  86 1,35 1,255 0,08 0,345 0,0064 0,11903 1,6943 0,0276 1,82  27 1,35 0,815 0,08 -0,095 0,0064 0,00903 1,1003 -0,0076 1,82  26 1,395 0,897 0,125 -0,013 0,01563 0,00017 1,2513 -0,00163 1,95  43 1,396 0,867 0,126 -0,043 0,01588 0,00185 1,2103 -0,00542 1,95  96 1,399 0,862 0,129 -0,048 0,01664 0,0023 1,2059 -0,00619 1,96  94 1,4 0,836 0,13 -0,074 0,0169 0,00548 1,1704 -0,00962 1,96  80 1,4 1,087 0,13 0,177 0,0169 0,03133 1,5218 0,02301 1,96  19 1,403 0,864 0,133 -0,046 0,01769 0,00212 1,2122 -0,00612 1,97  72 1,449 0,9 0,179 -0,01 0,03204 0,0001 1,3041 -0,00179 2,1  69 1,5 0,972 0,23 0,062 0,0529 0,00384 1,458 0,01426 2,25  13 1,502 0,866 0,232 -0,044 0,05382 0,00194 1,3007 -0,01021 2,26  35 1,504 0,881 0,234 -0,029 0,05476 0,00084 1,325 -0,00679 2,26  18 1,513 0,876 0,243 -0,034 0,05905 0,00116 1,3254 -0,00826 2,29  71 1,597 0,793 0,327 -0,117 0,10693 0,01369 1,2664 -0,03826 2,55  17 1,601 0,751 0,331 -0,159 0,10956 0,02528 1,2024 -0,05263 2,56  63 1,604 0,793 0,334 -0,117 0,11156 0,01369 1,272 -0,03908 2,57  70 1,699 0,686 0,429 -0,224 0,18404 0,05018 1,1655 -0,0961 2,89  Разом 44,85 31,28 0 0 0,91 0,88 40,86 -0,392 60,5  Середнє 1,32 0,92 0 0 0,04 0,02 1,2   1,78   Визначаємо рівняння:  -1,6b = -0.24 b = 0.15 44,8a-58,9*0.15 = 41,1 44,8a-8,8 = 41,1 44,8a = 41,1+8,8 44,8a = 32,3 a = 0.72 у = 0,72 - 0,15*х Для визначення теоретичної прямої, ми визначаємо уmin та ymax при параметрах хmin =0,849 та хmax =1,699 . підставивши їх в рівняння регресії, ми отримали такі значення: уmin = 0,72 - 0,15*0,849=0,59 ymax = 0,72 - 0,15*1,699=0,47 Для визначення тісноти звязку, обчислюємо коефіцієнти кореляції і детермінації. Коефіцієнт кореляції обчислюємо за формулою:   r= - 0,44 Оскільки коефіцієнт кореляції r менше за 0, то зв’язок між фондовіддачею та обсягом продукції обернений. Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції   Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = -0,440,16. Знаходимо значення tr за формулою:   tr факт = 2,7 tr теор = 2.6 tr теор < tr факт У даному випадку 2,7 > 2,1 , отже кореляційний зв’язок суттєвий. Висновок: Отже, між витратами на 1 грн. проданої продукції і фондовіддачею існує суттєвий і обернений зв’язок. 2.5.Дослідження впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва. Стан основних виробничих фондів характеризуються таким показником як придатність основних виробничих фондів. Цей показник впливає на результат господарської діяльності, а саме на: 1) обсяг виробництва продукції, а відповідно і на фондовіддачу; 2) рівень собівартості продукції, а відповідно і на витрати на 1 гривню проданої продукції.  Таблиця 2.5 Розрахунок придатності ОВФ та ефективність виробництва Підприємство Обсяг ви-ва про-ї, тис.грн Балансова вартість ОВФ, тис.грн. Коефіцієнт придатності ОВФ Витрати виробництва, тис.грн. Витрати на 1грн проданої продукції    Первісна Залишкова     69 4980 3320 1840 0,554 4840 0,972  5 4200 3510 2350 0,669 3810 0,907  94 3780 2700 1600 0,592 3160 0,836  80 3780 2700 2910 1,078 4110 1,087  17 4020 2510 1520 0,605 3020 0,751  58 1820 1350 1020 0,755 1700 0,934  96 3330 2380 1980 0,832 2870 0,862  13 3740 2490 1480 0,594 3240 0,866  12 3480 2680 1670 0,623 3010 0,865  41 2700 2250 1400 0,622 2380 0,881  18 4100 2710 1860 0,686 3590 0,876  30 5620 6620 2820 0,426 5650 1,005  19 4180 2980 2100 0,705 3610 0,864  26 6000 4300 2400 0,558 5380 0,897  72 3710 2560 1720 0,672 3340 0,9  23 5100 4630 2420 0,523 5310 1,041  32 5200 5770 2410 0,418 5180 0,996  61 2420 2020 1240 0,614 2380 0,983  16 3990 4020 2400 0,597 4040 1,012  64 4810 5063 2180 0,43 4800 0,998  6 3100 2480 1520 0,613 2800 0,903  42 2910 2500 1560 0,624 2940 1,01  86 2160 1600 870 0,544 2710 1,255  70 4400 2590 2100 0,811 3020 0,686  31 5440 4030 2110 0,523 5120 0,941  34 1810 1510 980 0,649 1760 0,972  71 4920 3080 2010 0,652 3900 0,793  25 6100 4690 2510 0,535 5610 0,919  63 4940 3080 1810 0,588 3920 0,793  35 1940 1290 790 0,612 1710 0,881  28 5810 4500 2920 0,649 5570 0,959  14 3880 3230 1810 0,56 3710 0,956  43 3240 2320 1580 0,681 2810 0,867  27 5900 4370 2810 0,643 4810 0,815  Разом 137510 107833 64700 21,237 125810 31,283  Середнє 4044,412 3171,559 1902,941 0,6 3700,294 0,91   Побудуємо ранжерований ряд залежності витрат на 1 продукції від придатності основних виробничих фондів. Таблиця 2.6 Ранжерований ряд Підприємства Коефіцієнт придатності ОВф Витрати на 1 грн. проданої продукції  32 0,418 0,996  30 0,426 1,005  64 0,43 0,998  23 0,523 1,041  31 0,523 0,941  25 0,535 0,919  86 0,544 1,255  69 0,554 0,972  26 0,558 0,897  14 0,56 0,956  63 0,588 0,793  94 0,592 0,836  13 0,594 0,866  16 0,597 1,012  17 0,605 0,751  35 0,612 0,881  6 0,613 0,903  61 0,614 0,983  41 0,622 0,881  12 0,623 0,865  27 0,643 0,815  34 0,649 0,972  28 0,649 0,959  71 0,652 0,793  5 0,669 0,907  72 0,672 0,9  43 0,681 0,867  18 0,686 0,876  19 0,705 0,864  58 0,755 0,934  70 0,811 0,686  96 0,832 0,862  80 1,078 1,087   Далі, враховуючи ранжирований ряд показника придатності, ми будуємо діаграму залежності коефіцієнта придатності на ефективність виробництва (Рисунок 2.2.) Оцінка впливу придатності на витрати виробництва на 1 грн. проданої продукції  Рисунок 2.2 Визначаємо рівняння, яке описує дану залежність, за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву. y= а - bх Для розвязання даного рівняння потрібно визначити а і b. Це можна зробити за допомогою системи рівнянь:  Для розвязання даної системи потрібно побудувати допоміжну кореляційну таблицю. Таблиця 2.7 Кореляційна таблиця Підприєства х y     х*у (x – x) *(y - y) x 2                        32 0,418 0,996 -0,182 0,086 -0,182 0,086 0,41633 -0,0157 0,17  30 0,426 1,005 -0,174 0,095 -0,174 0,095 0,42813 -0,0165 0,18  64 0,43 0,998 -0,17 0,088 -0,17 0,088 0,42914 -0,015 0,18  23 0,523 1,041 -0,077 0,131 -0,077 0,131 0,54444 -0,0101 0,27  31 0,523 0,941 -0,077 0,031 -0,077 0,031 0,49214 -0,0024 0,27  25 0,535 0,919 -0,065 0,009 -0,065 0,009 0,49167 0,0006 0,29  86 0,544 1,255 -0,056 0,345 -0,056 0,345 0,68272 -0,0193 0,3  69 0,554 0,972 -0,046 0,062 -0,046 0,062 0,53849 -0,0029 0,31  26 0,558 0,897 -0,042 -0,013 -0,042 -0,013 0,50053 0,00055 0,31  14 0,56 0,956 -0,04 0,046 -0,04 0,046 0,53536 -0,0018 0,31  63 0,588 0,793 -0,012 -0,117 -0,012 -0,117 0,46628 0,0014 0,35  Продовження таблиці 2.7 94 0,592 0,836 -0,008 -0,074 -0,008 -0,074 0,49491 0,00059 0,35  13 0,594 0,866 -0,006 -0,044 -0,006 -0,044 0,5144 0,00026 0,35  16 0,597 1,012 -0,003 0,102 -0,003 0,102 0,60416 0,0003 0,36  17 0,605 0,751 0,005 -0,159 0,005 -0,159 0,45436 0,008 0,37  35 0,612 0,881 0,012 -0,029 0,012 -0,029 0,53917 0,004 0,37  6 0,613 0,903 0,013 -0,007 0,013 -0,007 0,55354 0,009 0,38  61 0,614 0,983 0,014 0,073 0,014 0,073 0,60356 0,00102 0,38  41 0,622 0,881 0,022 -0,029 0,022 -0,029 0,54798 0,006 0,39  12 0,623 0,865 0,023 -0,045 0,023 -0,045 0,5389 -0,001 0,39  27 0,643 0,815 0,043 -0,095 0,043 -0,095 0,52405 -0,0041 0,41  34 0,649 0,972 0,049 0,062 0,049 0,062 0,63083 0,00304 0,42  28 0,649 0,959 0,049 0,049 0,049 0,049 0,62239 0,0024 0,42  71 0,652 0,793 0,052 -0,117 0,052 -0,117 0,51704 -0,0061 0,43  5 0,669 0,907 0,069 -0,003 0,069 -0,003 0,60678 0,002 0,45  72 0,672 0,9 0,072 -0,01 0,072 -0,01 0,6048 0,007 0,45  43 0,681 0,867 0,081 -0,043 0,081 -0,043 0,59043 -0,0035 0,46  18 0,686 0,876 0,086 -0,034 0,086 -0,034 0,60094 -0,0029 0,47  19 0,705 0,864 0,105 -0,046 0,105 -0,046 0,60912 -0,0048 0,5  58 0,755 0,934 0,155 0,024 0,155 0,024 0,70517 0,00372 0,57  70 0,811 0,686 0,211 -0,224 0,211 -0,224 0,55635 -0,0473 0,66  96 0,832 0,862 0,232 -0,048 0,232 -0,048 0,71718 -0,0111 0,69  80 1,078 1,087 0,478 0,177 0,478 0,177 1,17179 0,08461 1,16  Разом 20,61 30,27 0 0 0,813 0,243 18,83 -0,03 13,4  Середнє 0,6 0,9 0 0 0,023 0,007 0,55   0,39   Визначаємо рівняння:  1,1b = 2,77 b = 2,5 20,61a-13,4*2,5 = 18,83 20,61a-33,5 = 18,83 20,61a = 18,83 + 33,5 20,61a = -14,67 a = - 0,712 у = -0,712 - 2,5х Для визначення теоретичної прямої, ми визначаємо уmin та ymax при параметрах хmin =0,418 та хmax =1,078 . підставивши їх в рівняння регресії, ми отримали такі значення: уmin = -0,712 - 2,5*0,418=-0,97 ymax = -0,712 - 2,5*1,078=-1,9 Для визначення тісноти звязку, обчислюємо коефіцієнти кореляції і детермінації. Коефіцієнт кореляції обчислюємо за формулою:   r= - 0,16 Оскільки коефіцієнт кореляції r менше за 0, то зв’язок між фондовіддачею та обсягом продукції обернений. Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції   Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = -0,160,3. Знаходимо значення tr за формулою:   tr факт = 0.5 tr теор = 2.6 tr теор < tr факт У даному випадку 2,6 > 0.5 , отже кореляційний зв’язок несуттєвий. Висновок: Отже, між витратами на 1 грн. проданої продукції і продуктивністю існує несуттєвий, обернений зв’язок. Висновки Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, які поділяють на основні і виробничі фонди. Отже, основні виробничі фонди підприємства – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання. Саме тому терміни експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом усього періоду їх функціонування. Провівши певні дослідження можна дійти висновку, що при збільшенні фондовіддачі витрати на 1 грн. проданої продукції зменшуються. З покращенням використання ОВФ забезпечується: збільшення обсягу виробництва без додаткових капітальних вкладень; прискорене відновлення засобів праці, що скорочує можливість морального зносу устаткування і сприяє технічному прогресу в галузі; зниження собівартості продукції за рахунок амортизаційних відрахувань у розрахунку на одиницю продукції. Поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечує зменшення витрат на експлуатацію обладнання в собівартості робіт. Кількість продукції, що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить не тільки від забезпеченості підприємства основними фондами, але і від того на скільки вони повно використовуються. Тому поліпшення використання основних виробничих фондів має велике народно-господарське значення. Перелік посилань Покропивний С. Ф. Економіка підприємства Київ 2001. ст. 100 – 120. Гордійчук А. С., Стахів О. А. Економіка підприємства. Рівне: РДТУ, 2000. Економіка підприємства. Підручник. За загальною ред. д. е. н., профессора С.Ф.Покропивного. – Київ, 2001 р. ст. 77 – 88. Економіка підприємства: Навчальний посібник /під ред. Шегди А, В. - Київ „Знання", 2005. ст. 163 – 192. В.А.Сідун, Ю.В.Пономарьова. Економіка підприємства. Київ 2006. ст.77 Шегда А.В. Економіка підприємства: Навч. посібник . — Київ.: Знання, 2005. — ст.170 - 431 Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник, - 2-ге вид., доп. — Київ: А.С.К., 2009. – ст. 100 - 120 Безуглий А.А. Про поліпшення основних фондів //Економіка України. — 2007р. - Львів. - ст.77-79. 9. Абдурахманов К.Х., Одегов Ю.Г. Управление трудовым потенциалом в условиях рыночной экономики / Та...
Антиботан аватар за замовчуванням

18.11.2011 23:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!