Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2003
Тип роботи:
Теорія
Предмет:
Економіка
Група:
К
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
№ 442/279/180/298/449 від 9 липня 2003 року
Про затвердження Методичних
рекомендацій щодо розроблення
середньострокових пріоритетних
напрямів інноваційної діяльності
галузевого та регіонального рівня
З метою забезпечення виконання статті 4 Закону України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” наказуємо:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівня, що додаються.
2. Міністерству освіти і науки України довести зазначені Методичні рекомендації до відома центральних органів
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом
Міністерства освіти і науки України,
Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України,
Міністерства промислової політики України,
Міністерства фінансів України,
Національної академії наук України
від “9” липня 2003 р.
№ 442/279/180/298/449
Методичні рекомендації щодо розроблення
середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності
галузевого та регіонального рівня
1. Загальні положення
Методичні рекомендації щодо розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівня (далі – Методичні рекомендації) розроблено з метою забезпечення виконання статті 4 Закону України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”.
Дані Методичні рекомендації містять пропозиції щодо організації процесу розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів і призначені для їх практичного використання центральними органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевого самоврядування в ході розроблення та формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів.
Розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня має здійснюватись на основі проведення аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі, її інноваційного потенціалу.
Розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня здійснюється на основі аналізу стану економічного та інноваційного потенціалу регіону.
У даних Методичних рекомендаціях терміни вживаються за змістом, визначеним в Законах України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” та “Про інноваційну діяльність”.
Розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів має базуватися на принципах:
цілісності та взаємної узгодженості, що передбачає формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів, узгоджених зі стратегічними та середньостроковими пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, а також узгоджених між собою.
випереджаючого розвитку, що означає розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів на основі аналізу і прогнозування можливостей та перспектив розвитку галузі та регіону з використанням науково-обґрунтованих підходів, а також з врахуванням перспективних потреб економіки і соціальної сфери на основі середньострокових прогнозів економічного і соціального розвитку;
відповідності, що полягає у розробленні та формуванні такої системи пріоритетів, яка б відповідала конкретним умовам технологічної реструктуризації галузевих (регіональних) виробництв та можливостям ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних напрямів. Останнє включає фінансово-економічні, інтелектуальні, матеріально-технічні ресурси;
гласності, який полягає у забезпеченні обговорення на галузевому та регіональному рівнях відповідних середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, а затверджені середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів мають бути доведені до суб’єктів інноваційної діяльності у галузі та в регіоні як орієнтири для розроблення ними власних планів, програм, та проектів.
2. Рекомендований порядок розроблення та формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня
2.1. Етапами розроблення та формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня є:
аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі;
аналіз інноваційного потенціалу галузі;
аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в даній галузі;
проведення маркетингових досліджень середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня;
формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.
Аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі
2.2.1. Аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі має проводиться за кожним видом економічної діяльності.
2.2.2. На першому етапі проведення аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі формуються аналітичні таблиці, які мають містити вихідну інформацію про стан науково-технічного та технологічного розвитку кожного виду економічної діяльності. Зазначені аналітичні таблиці можуть включати в себе наступні показники (за роками):
- обсяг інноваційних капіталовкладень відносно річного рівня амортизаційних відрахувань;
- обсяг інноваційних капіталовкладень за рік відносно загальних інвестицій в основний капітал;
- розмір доходу від інноваційних капіталовкладень за рік відносно обсягу інноваційних капіталовкладень;
- розмір сукупного фінансування розвитку науки і техніки відносно обсягу виробництва продукції;
- обсяг продажу новоствореної продукції за рік відносно річного загального обсягу продажу;
- кількість впроваджених винаходів за рік відносно їх загальної кількості;
- індекси обсягу виробництва інноваційної продукції;
- індекси продуктивності праці;
- рентабельність інноваційної продукції;
- динаміка впровадження інновацій.
Основними джерелами інформації для визначення техніко-економічних показників щодо оцінки тенденцій розвитку галузі за кожним видом економічної діяльності можуть бути статистичні форми звітності Держкомстату та відомча планова та звітна інформація:
№ 2-кб - квартальна “Звіт про введення в дію будівель, споруд, основних фондів та інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)”;
№ 1-ПВ термінова - квартальна “Звіт з праці”;
№ 1-П (річна) “Звіт підприємства по продукції”;
№ 1-наука “Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт”, квартальна;
№ 3-наука “Показники наукової та науково-технічної діяльності”, річна;
№ 1-буд (інновація) “Інноваційна діяльність в будівництві”, разова;
№ 2-пром (інновація) “Звіт про інноваційну активність підприємства”, квартальна;
№ 1-інновація (річна) “Обстеження технологічних інновацій промислового підприємства”;
№ 5-нт (матеріали) “Звіт про створені вперше в Україні нові види сировини, матеріалів, речовин”;
№ 6-нт (ліцензії) – річна “Звіт про продаж ліцензій на об'єкти інтелектуальної власності”;
матеріали вітчизняних та міжнародних виставок, ярмарок промисловості і науково-технічній діяльності;
Обов’язковим джерелом інформації мають стати матеріали – результати проведення маркетингових досліджень ринку продукції за кожним видом економічної діяльності галузі.
При необхідності можна використовувати інші джерела інформації.
2.2.3. На другому етапі на основі сформованої аналітичної інформації мають проводиться оцінка тенденцій науково-технічного та технологічного стану за кожним видом економічної діяльності шляхом проведення розрахунків показників динаміки її науково-технічного та технологічного стану та робляться відповідні висновки.
2.3. Аналіз інноваційного потенціалу галузі.
Аналіз інноваційного потенціалу галузі може проводитися на основі матеріалів прогнозу її розвитку, які мають включати результати:
аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі;
оцінки конкурентоспроможності галузевих виробництв з позицій зіставлення рівня базових технологій, які використовуються на галузевих виробництвах, та досягнутого світового технологічного рівня;
аналізу забезпечення підприємств галузі інвестиційними ресурсами, зокрема, з визначенням їх обсягів, структури, джерел та видів;
аналізу обсягів та структури (за строками, напрямами та видами) кредитних вкладень в підприємства галузі;
проведених маркетингових досліджень сегментів споживання продукції галузі на внутрішньому та зовнішньому ринках, зокрема, в контексті наміченого вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), а також можливості включення галузевих виробництв у глобальні технологічні ланцюги, участі у міжнародному поділі праці та приєднання до глобальних коопераційних зв’язків;
аналізу структури та кон’юнктури сегменту забезпечення галузі сировиною, матеріалами та енергоресурсами, зокрема, залежності галузі від кон’юнктури зовнішнього ринку постачання;
аналізу інноваційного та технологічного потенціалу провідних виробництв галузі в контексті можливості забезпечення реальних потреб розвитку галузі та зіставлення з потенціалом аналогічних передових світових виробництв, а також аналізу можливостей мультиплікативного поширення передових базових технологій провідних виробництв, як на інші виробництва галузі, так і за її межі;
аналізу забезпечення галузі трудовими ресурсами в контексті оцінки їх професійно-освітнього рівня;
2.4. Аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в даній галузі
2.4.1. Аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в даній галузі можна проводити за допомогою оцінки їх ефективності.
Ефективність інноваційних проектів є багатоаспектною і може включати:
науково-технічну ефективність;
економічну ефективність;
соціальну ефективність;
2.4.2. Науково-технічну ефективність можна оцінювати, застосовуючи підхід, заснований на побудові шкали градацій показників рівня новизни та впровадження результатів інноваційного проекту.
Загальна інтегральна оцінка інноваційного проекту (науково-технічний ефект) визначається як добуток оцінки рівня новизни та рівня впровадження результатів інноваційного проекту. Рівень впровадження результатів інноваційного проекту можна визначати за шкалою про градуйованою відповідно до стадій життєвого циклу інновацій. Так, щоб мінімальний бал відповідав початковій стадії, а максимальний бал – останній стадії життєвого циклу інновацій. Це дозволить порівнювати роботи різних напрямів: фундаментальні дослідження з високим рівнем новизни і невеликим ступенем впровадження та прикладні роботи, впровадження яких здійснюється в короткі терміни, але рівень новизни не завжди високий. З мірою наближення до практичного використання в промисловості рівень впровадження зростає.
2.4.3. Економічна ефективність інноваційних проектів визначається за допомогою системи основних та допоміжних економічних показників.
Основними показниками ефективності є прибуток або дохід на окремому виробничому об'єкті, обумовлений використанням на ньому технічного нововведення, а також сумарний ефект (народногосподарський) як сума прибутку чи доходу від запровадження нововведень в галузі народного господарства.
Комерційна ефективність проектів передбачає мінімізацію витрат на реалізацію проекту та максимізацію доходу від його застосування, тобто враховує ринкові вигоди від його реалізації.
Для врахування таких вигод доцільно користуватись такими визнаними в світі показниками:
чистий приведений дохід;
індекс дохідності;
внутрішня норма дохідності;
період окупності інвестицій в інновації.
2.4.4. Оцінку соціальної ефективності доцільно проводити за такими групами ефектів:
1) поліпшення виробничого середовища, насамперед умов праці (забрудненість, безпека праці, температурний режим, шумовий та вібраційний фон тощо);
2) поліпшення стану навколишнього природного середовища, що проявляється у ліквідації чи скороченні забрудненості техногенними викидами повітряного басейну, водоймищ, землі;
3) ефекти, що проявляються у зміні:
кількості робочих місць в зв'язку з реалізацією інноваційного проекту,
структури виробничого персоналу і його кваліфікації,
рівня здоров'я працівників об'єкту, на якому відбувається реалізація інноваційного проекту;
2.4.5. За результатами оцінки ефективності інноваційних проектів, що реалізуються в галузі, рекомендується:
навести перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, в межах яких реалізація інноваційних проектів виявилася ефективною;
навести перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, в межах яких реалізація інноваційних проектів виявилася неефективною;
навести перелік інноваційних проектів, реалізація яких виявилася ефективною і напрями інноваційної діяльності, в межах яких проводилася їх реалізація доцільно включити до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.
2.4.6. На підставі аналізу наведеної вище інформації рекомендується скласти порівняльну таблицю в якій повинен міститися перелік попередніх пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня та робочий варіант уточненого переліку пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.
2.5. Проведення маркетингових досліджень середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня
Маркетингове дослідження по кожному з середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого може проводитися як фахівцями центрального органу виконавчої влади, так і сторонніми організаціями, що займаються проведенням маркетингових досліджень на замовлення центрального органу виконавчої влади.
Маркетингове дослідження середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня може бути представлена як система заходів з отримання інформації про поточний та перспективний (прогнозний) стан ринку інноваційної продукції галузі.
Інформація про поточний стан ринку інноваційної продукції галузі може містити:
аналіз основних тенденцій споживання інноваційної продукції даної галузі;
оцінку структури та обсягів попиту на продукцію даної галузі, що не задовольняється внаслідок відсутності на ринку продукції з конкретними характеристиками;
Інформація про прогнозний стан ринку інноваційної продукції галузі може містити:
результати прогнозів обсягів споживання інноваційної продукції даної галузі на ринку;
цінове прогнозування;
прогнозування життєвого циклу інноваційних товарів галузі;
прогнозування динаміки змін оточуючого середовища;
політичне та правове прогнозування.
Результати обробки наведеної вище інформації мають бути оформлені у вигляді висновків щодо проблем, які потребують вирішення в контексті задоволення попиту на інноваційну продукцію галузі.
Зазначені висновки мають бути підставою для формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в галузі.
2.6. Формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня
2.6.1. Для формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня центральним органом виконавчої влади повинна створюватися робоча комісія (робоча група) до складу якої доцільно включити: керівників та спеціалістів відповідних структурних підрозділів центрального органу виконавчої влади, представників галузевого сектору науки (галузевих науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектних організацій, тощо), провідних спеціалістів галузі, а також представників фахових вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку (перепідготовку) спеціалістів для галузі та з участю представників громадських професійних об’єднань в галузі (асоціацій, союзів тощо).
Для центральних органів виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної інноваційної політики в декількох галузях народного господарства (Міністерство промислової політики, Міністерство транспорту тощо) рекомендується створити декілька робочих комісій (відповідно до їх галузевого спрямування) з розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.
Робоча комісія здійснює формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на основі результатів аналізу інформації, зазначеної в підпунктах 2.2. – 2.5. Методичних рекомендації
В якості методологічних підходів робочої комісії (групи) для формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на основі результатів аналізу вищезазначених матеріалів та процедур можуть бути використані:
метод “мозкової” атаки;
метод сценаріїв;
метод експертних оцінок.
Метод мозкової атаки. Основою даного методу є вироблення рішення на основі обговорення членами робочої групи попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності. при якому учасникам обговорення пропонується висловити якомога більше варіантів вибору.
Метод сценаріїв. Застосування даного методу полягає у:
виділенні ключових моментів розвитку галузі та розробленні на цій основі якісно різних варіантів його динаміки.
всебічному аналізі та оцінці кожного з попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та можливих наслідків їх реалізації.
Побудова сценарію розвитку галузі може бути зведена до наступних етапів: аналізу стану галузі на основі техніко-економічного обґрунтування; налізу потенційних напрямів зміни стану в галузі в декількох варіантах (в залежності від вибору тих чи інших попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності).
Метод експертних оцінок. Суть методу полягає в тому, що оцінка доцільності вибору попередньо сформованого середньострокового пріоритетного напряму інноваційної діяльності галузевого рівня встановлюється на основі індивідуальних оцінок членів робочої групи. Попередньо сформовані середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності можуть оцінюватися за такими позиціями:
1. Актуальність (висока, середня, низька, невизначена). Ступінь актуальності кожного попередньо сформованого середньострокового пріоритетного напряму інноваційної діяльності характеризується таким показником, як відсоток членів робочої групи, що високо оцінили його.
2. Очікувані строки реалізації.
3. Перешкоди на шляху реалізації (технічні, економічні, інституційні, пов’язані з науково-дослідними роботами, тощо).
Попередньо сформовані середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня, що отримали найвищі оцінки членів робочої групи, можуть бути подані на розгляд та затвердження колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Попередньо сформовані середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності повинні мати техніко-економічні обґрунтування.
Структура техніко-економічного обгрунтування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня може включати наступні блоки:
Економічний
Соціальний
Науково-технічний
Ресурсний.
Економічний блок повинен включати прогноз впливу попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на стан галузі (наприклад, підвищення частки продукції галузі у ВВП) за допомогою визначення потенціальної (прогнозованої) ефективності проектів, що включаються в пріоритетні напрями інноваційної діяльності з використанням таких основних підходів:
а) визначення взаємозв’язку науково-технічного рівня інноваційного проекту з економічними показниками (збільшення обсягу інноваційної продукції, динаміка собівартості інноваційної продукції тощо);
б) визначення загальної суми доходу від реалізації інноваційних проектів, включених до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня, коефіцієнтів ефективності витрат та зміни структури експорту.
Соціальний блок повинен включати прогноз впливу попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на:
рівень життя та здоров`я населення;
поліпшення умов праці;
стан довкілля тощо.
Науково-технічний блок повинен включати обґрунтування попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на основі результатів проведеного аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі та її інноваційного потенціалу.
Ресурсний блок повинен включати обґрунтування:
можливості забезпечення реалізації середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності фінансовими ресурсами, в тому числі державною підтримкою та позабюджетними коштами;
відповідності матеріально-технічної бази умовам реалізації середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;
наявності науково-технічного потенціалу та відповідності його кваліфікаційного рівня;
наявності науково-дослідних напрацювань.
Крім того, до техніко-економічного обґрунтування рекомендується включити характеристики головних проблем, що стоять перед галуззю, а також завдань інноваційної реструктуризації галузі, які включають, як технологічне оновлення галузевих виробництв, освоєння нової продукції, так і впровадження прогресивних інституційних перетворень функціонально-організаційних форм державного управління в галузі, а також організаційно-правових форм діяльності галузевих виробництв.
Сформовані робочою групою (комісією) середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня подаються на розгляд та затвердження до колегій відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Затверджені колегіями відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня набирають чинності після їх узгодження в установленому порядку з Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів.
3. Рекомендований порядок розроблення та формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня
3.1. Етапами розроблення та формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня є:
аналіз стану економічного та інноваційного потенціалу регіону;
аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в регіоні;
проведення маркетингових досліджень середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня;
формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня.
3.2. Аналіз стану економічного та інноваційного потенціалу регіону
3.2.1. Аналіз стану економічного та інноваційного потенціалу регіону може проводитись шляхом вивчення стану виробництва, науково-технологічного, фінансово-економічного, соціального розвитку та культурно-освітніх можливостей регіону та повинен ґрунтуватися на прогнозі економічного і соціального розвитку регіону, що здійснюється згідно із Законом України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”.
3.2.2. Аналіз стану економічного та інноваційного потенціалу регіону має враховувати стан та прогноз перспектив розвитку, зокрема:
науково-технічного, інноваційного, інвестиційного потенціалів регіону;
структури виробничого потенціалу регіону;
стану використання природного, виробничого та науково-технічного потенціалів регіону, а також трудових ресурсів;
загальної екологічної ситуації та структури техногенного навантаження в регіоні;
стану споживання та забезпечення регіону енергоресурсами;
коопераційних зв’язків виробництв регіону;
структури та кон’юнктури сегментів споживчого ринку (внутрішнього та зовнішніх) для продукції основних виробництв регіону;
основних проблем розвитку регіону та шляхів їх розв’язання.
Особлива увага має бути приділена аналізу інноваційного потенціалу провідних виробництв регіону, які є бюджетоформуючими, високотехнологічними, експортоорієнто-ваними або “точками зростання” передового технологічного укладу. Між іншим, ці підприємства можуть належати до різних технологічних укладів за використанням технології основного виробництва.
Аналіз цих виробництв з позицій їх екологічної безпечності, використання енерго-, ресурсозберігаючих технологій у виробництві, можливостей генерації та розповсюдження передових технологій за коопераційними технологічними зв’язками або навпаки запровадження передових технологій для виробництв віднесених до нижчих технологічних укладів має сформувати пріоритетні напрями інноваційної діяльності цих вагомих в економіці регіону виробництв
3.3. Аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в регіоні
Аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в регіоні рекомендується проводити аналогічно до порядку, зазначеного у підпункті 2.4. даних Методичних рекомендацій, з урахуванням галузевого аспекту.
3.4. Проведення маркетингових досліджень середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня
Маркетингове дослідження середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня може проводитися як фахівцями виконавчих органів місцевого самоврядування, так і сторонніми організаціями, що займаються проведенням маркетингових досліджень, на замовлення центрального органу виконавчої влади..
Маркетингове дослідження може бути представлена як система заходів з отримання інформації про поточний та перспективний (прогнозний) стан регіональних ринків продукції та послуг. Приблизна структура маркетингового дослідження може мати наступний вигляд:
1. Ключові характеристики виробництва підприємств, що виконують інноваційні проекти в межах середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня:
- динаміка виробничих потужностей підприємств;
- зміни в технології виробництва та якості продукції підприємств, що виконують інноваційні проекти в межах середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня.
2. Характеристика зовнішньоторгових аспектів діяльності підприємств, що виконують пріоритетні інноваційні проекти регіонального рівня:
- аналіз зовнішньоторговельного обороту підприємств;
- географічна і товарна структура експорту (імпорту);
- основні експортери (імпортери).
3. Споживчий ринок інноваційної продукції, створеної в рамках виконання пріоритетних інноваційних проектів регіону:
- структура споживання за секторами економіки;
- оцінка обсягів споживання.
4. Попит та пропозиція на інноваційної продукції, створеної в рамках виконання пріоритетних інноваційних проектів регіону:
- прогноз розвитку споживчого ринку;
- оцінка попиту та пропозиції з урахуванням перспектив розвитку споживчого ринку.
5. Рівень цін на інноваційну продукцію, створену в рамках виконання пріоритетних інноваційних проектів регіону:
- рівень внутрішніх цін на інноваційну продукцію підприємств регіону, створену в рамках виконання пріоритетних інноваційних проектів;
- середній рівень експортних (імпортних) цін на аналогову продукцію.
3.5. Формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня
Для формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня виконавчим органом місцевого самоврядування повинна створюватися робоча комісія (робоча група), до складу якої доцільно включити керівників та працівників відповідних структурних підрозділів виконавчого органу місцевого самоврядування, науковців регіональних відділень Національної академії наук України, регіональних центрів науково-технічної та економічної інформації, спеціалістів наукових, проектних організацій, установ, вищих навчальних закладів регіону, які за фахом працюють над проблемами регіонального розвитку, а також керівників та спеціалістів провідних виробництв регіону.
Робоча комісія здійснює формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня на основі результатів аналізу інформації, зазначеної в підпунктах 3.2. – 3.4. Методичних рекомендацій.
В якості методологічних підходів робочої комісії (групи) для формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня на основі результатів аналізу вищезазначених матеріалів та процедур можуть бути використані методи, зазначені в пункті 2.6.1. даних Методичних рекомендацій, з урахуванням галузевого аспекту.
Одночасно з формуванням середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня необхідно складати їх техніко-економічні обґрунтування.
Структура та зміст економічного, соціального, ресурсного блоків техніко-економічного обґрунтування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня аналогічні структурі та змісту середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.
Науково-технічний блок техніко-економічного обґрунтування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня повинен включати обґрунтування попередньо сформованих середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня на основі прогнозу стану економічного та інноваційного потенціалу регіону.
Крім того, в техніко-економічному обґрунтування рекомендується висвітлити недоліки та диспропорції в економіці регіону, а також проблеми, які можна розв'язати за допомогою освоєння випуску нових наукоємних товарів та послуг з високою конкурентоспроможністю на внутрішньому та (або) зовнішньому ринках, сформувати взаємопов'язану систему заходів щодо усунення цих недоліків та диспропорцій.
Сформовані робочою групою (комісією) середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності регіонального рівня подаються на розгляд та затвердження відповідно до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад разом з їх техніко-економічного обґрунтуванням.
Затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності регіонального рівня набирають чинності після їх узгодження в установленому порядку з Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів.
Директор Департаменту зведеного бюджету
Міністерства фінансів України С.О. Рибак
Академік-секретар відділення економіки
Національної академії наук України академік НАНУ В.М. Геєць
Начальник управління сталого розвитку
Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України Ю.І. Андрійченко
Директор Департаменту
науково-технічного забезпечення та охорони праці
Міністерства промислової політики України О.В. Ноговіцин
Директор Департаменту інноваційного розвитку
Міністерства освіти і науки України М.Ф. Гончаренко
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора