Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Завдання
Предмет:
Облік і аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДКОРИСТУВАННЯ
Кафедра обліку і аудиту
ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
з дисципліни: «Організація і методика аудиту»
ЗМІСТ
Завдання 1: Вирішити ситуаційну задачу з виконання консультаційних послуг…..
Завдання 2: Рішення ситуаційного завдання з бази даних АПУ для складання кваліфікаційного іспиту на отримання сертифікату.
Завдання 3: Розробити методику аудиту розрахунків з підзвітними особами
Список використаних джерел
Додатки
Завдання 1
Якщо протягом більше ніж 10 років не проводилися розрахунки збільшення балансової вартості основних фондів на індекс інфляції, коли і як можна зробити перерахунки?
Відповідь на завдання 1
Збільшення балансової вартості основних фондів на індекс інфляції проводиться за наслідками звітного року на початок першого кварталу наступного року .
У разі коли балансова вартість основних фондів відстає від ринкової вартості, можна зробити переоцінку основних засобів. Однак приведення (збільшення) балансової вартості основних фондів до рівня їх ринкової (реальної) вартості внаслідок переоцінки в податковому обліку не відображається. Законом про прибуток не передбачено здійснення платником податку будь-якої переоцінки балансової вартості необоротних активів у податковому обліку, крім права на проведення щорічної індексації балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів у порядку, встановленому пп. 8.3.3 зазначеного Закону залежно від рівня інфляції.
Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємст» від 28.12.94, ВВР 1995, № 4, ст. 29, п. 8.3.3 зазначено, що платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
Кі = [І(а-1) - 10]:100, де
І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.
Починаючи з 22 травня 1997 року платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів на коефіцієнт індексації, який визначається за наведеною у Законі формулою. Як випливає з вищезгаданої норми, індексація проводиться за наслідками звітного (податкового) року на початок першого кварталу наступного року.
Згідно з Постановою КМУ від 16.05.96 р. №523 «Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996 - 1997 роках» проводилася четверта регламентована обов’язкова індексація основних засобів. Механізм здійснення індексації був встановлений Порядком проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ станом на 1 квітня 1996 року (крім об’єктів житлового фонду), затвердженим спільним наказом Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну, Фонду державного майна від 23.05.96 р. №148/64/103/563. Тобто у 1996 році індексація повинна була бути здійснена до 1 липня станом на 1 квітня 1996 року. Амортизаційні відрахування за основними фондами від їх проіндексованої балансової вартості здійснювали починаючи з наступного місяця після проведення індексації за чинними на той час нормами із застосуванням понижувальних коефіцієнтів.
З метою врахування інфляції за останні три роки можна зробити щорічні перерахунки балансової вартості ОФ і відкоригувати амортизаційні відрахування у податковому обліку. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок або відобразити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Згідно з пп. 15.3.1 цього Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Якщо прийнято рішення про проведення переоцінки у бухгалтерському обліку, то слід мати на увазі ось що: при збільшенні вартості об’єкта основних засобів сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу (субрахунок 423 «Дооцінка активів»).
Порядок дооцінки (п. 17 П(С)БО 7) є таким:
- розраховується індекс переоцінки (визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість);
- первісна вартість множиться на індекс переоцінки;
- сума зносу множиться на індекс переоцінки.
Отже, можна навести наступні бухгалтерські проведення щодо обліку дооцінки об’єкта основних засобів (таблиця 1).
Таблиця 1
№з/п
Зміст господарської операції
Дт
Кт
Сума
1
Збільшення первісної вартості об’єкта
10
423
На різницю між залишковою вартістю і справедливою
2
Збільшення нарахованого зносу
423
131
На різницю між розрахованою сумою і нарахованою раніше
Збільшення вартості об’єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року.
Завдання 2 (додаток 1)
Відповідь на завдання.
1)Отже, щоб почати проведення інвентаризації на ВАТ «Швейна фабрика «ВОРСКЛЯНКА», то насамперед потрібно розпочати із організаційних питань. Перед початком проведення інвентаризації всі операції, що пов’язані з рухом готової продукції припиняються.
Перед початком інвентаризації матеріально відповідальна особа надає розписку, яка має приблизний вигляд: “до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності здано до бухгалтерії та всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли під мою (нашу) відповідальність, оприбутковано, а ті, що вибули, списано до витрат”, після цього потрібно визначити залишки готової продукції, що інвентаризуються за даними обліку. Очолює інвентаризаційну комісію керівник товариства або його заступник.
При великій кількості найменувань готової продукції, що перебуває під матеріальною відповідальністю МВО, не завжди вдається швидко скласти матеріальний звіт і одержати дані про залишки продукції на дату інвентаризації. Відсутність такого матеріального звіту і даних про залишки готової продукції, що інвентаризується, на момент початку інвентаризації не може служити причиною для перенесення початку інвентаризації на іншій, пізніший строк. Інвентаризація може починатися і без цих даних. Але при цьому дуже важливо, щоб МВО:
1) передала за реєстром в бухгалтерію всі прибуткові та видаткові документи за готовою продукцією, що перебувають під її матеріальною відповідальністю, оформлені з дати останнього складеного і поданого нею матеріального звіту і до дати початку інвентаризації. Якщо МВО все-таки встигла на дату початку інвентаризації скласти і подати до бухгалтерії матеріальний звіт, то в оформленні такого реєстру немає необхідності;
2) склала і здала розписку, в якій вона має зазначити, що вся продукція, що перебуває під її матеріальною відповідальністю, перебуває на відповідних місцях (складах) їхнього зберігання. Якщо яка не будь готова продукція на початок інвентаризації переміщена без оформлення документів в інші місця зберігання або передана іншим особам, то це має бути зазначене в розписці.
Після цього можна приступати до інвентаризації. При цьому, повторюся, присутність МВО обов’язкова.
2) Проводячи інвентаризацію, аудитор водночас виявляє не тільки наявність, але і якість готової продукції, умови зберігання, що береться до уваги для розробки заходів із забезпечення збереження основних і оборотних засобів, коштів. Проте, оскільки інвентаризація є складовим елементом методу бухгалтерського обліку, її здебільшого розуміють значно ширше – як засіб, за допомогою якого виявляють все те, що не підлягає щоденному обліку.
При проведенні інвентаризації готової продукції застосовуються наступні аналітичні процедури: порівняння фактичних показників з нормативними, плановими, прогнозними значеннями; перевірка відповідності синтетичного і аналітичного обліку.
Також у процесі проведення внутрішнього аудиту готової продукції аудитор може застосовувати аудиторські процедури по суті: запит, спостереження; перерахунок, інспектування.
Для використання процедур, аудиторові необхідно мати чітку методику проведення аудиту, яка розробляється на стадії планування та спрямована на збір аудиторських доказів з метою проведення аналізу та впровадження заходів щодо підвищення ефективності управління готовою продукцією.
Завданнями інвентаризації готової продукції є:
1. Виявлення фактичної наявності готової продукції.
2. Встановлення надлишків чи недостач цінностей і коштів через порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.
3. Виявлення ТМЦ, які частково втратили свою первісну якість чи застаріли, а також матеріальних цінностей та нематеріальних, що не використовуються.
4. Перевірка дотримання умов і порядку зберігання матеріальних цінностей та коштів, а також правил утримання і використання основних засобів.
5. Перевірка реальної вартості зарахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, фінансових вкладень, цінних паперів, дебіторської та кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів, фондів, наступних витрат і платежів.
На час, коли аудитор залишає об'єкт інвентаризації (приміщення), матеріально відповідальна особа в присутності аудитора зачиняє і відчиняє приміщення, що інвентаризується, а керівник підприємства опечатує його контрольним пломбіратором, який видається йому перед початком проведення інвентаризації.
Під час перерв у роботі аудитора інвентаризаційні описи не можуть ним виноситись; вони повинні зберігатися в зачиненому приміщенні в якому проводиться інвентаризація.
Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії.
Оформлені інвентаризаційні описи аудитором передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки готової продукції, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють лишки або нестачі цінностей (якщо вони мали місце).
Процедури проведення інвентаризацій і особливо їх оформлення можна полегшити, використовуючи інвентаризаційні ярлики. Суть такої інвентаризації полягає в тому, що кожне найменування продукції записують у раніше підготовлені бланки – інвентаризаційні ярлики, де відображають кількість, одиниці виміру, ціну. Ці ярлики підбираються і періодично здаються для таксування і підрахунку на відповідних засобах обчислювальної техніки. Для попередження зловживань ярлики завчасно нумеруються і записи у них суворо контролюються. Після одержання інвентаризаційних ярликів і розпорядження про проведення інвентаризації на конкретному об’єкті на комп’ютері проводиться інвентаризаційний опис фактичних залишків готової продукції на складі. Для цього на кожній сторінці інвентаризаційного опису у порядковій послідовності записуються дані кожного інвентаризаційного ярлика.
Процес проведення інвентаризації готової продукції передбачає:
- переважування, обмір, підрахунок аудитором у порядку розміщення продукції у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу від одного виду продукції до іншого. Якщо вона зберігається в ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями їх зберігання;
- інвентаризаційні описи складаються на товарно-матеріальні цінності, що перебувають в дорозі, на неоплачені в строк покупцями відвантажену продукцію, що перебуває на складах інших підприємств;
- кількість продукції, що зберігається в непошкодженій упаковці постачальника, може визначитися на підставі документів при обов’язковій перевірці в натурі частини визнаних цінностей.
При проведенні інвентаризації продукції одночасно перевіряють наявність тари за видами. Порожня тара (ящики, мішки, балони) також повинна бути занесена в опис і оцінена. Залишки тари записують в окремий опис, де зазначається найменування тари, номенклатурний номер, шифр, одиниця виміру, ознаки, які визначають її призначення і якісний стан, кількість і ціну одиниці. На тару, яка прийшла в непридатність, складається окремий акт, де вказуються причини псування і відповідальні особи.
Продукція, яка з тих чи інших причин зберігається на складах інших підприємств, а також та, що перебуває на інших підприємствах, вноситься до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, що здійснює її переробку, найменування продукції, кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати її передачі в переробку, номер і дати документів.
В окремих описах відображається зіпсована, непотрібна продукція, неліквідна готова продукція, а також готова продукція, яка надійшла або відпущена в ході інвентаризації. Готову продукція, що надійшла на підприємство під час проведення інвентаризації заносять до опису „Товарно-матеріальні цінності, які надійшли під час інвентаризації”, а готову продукцію, яка вибула - „Товарно-матеріальні цінності, які вибули під час інвентаризації”. Продукція, підготовлена до відправки чи відпуску згідно виписаних, але не оплачених документів, включається до загального інвентаризаційного опису як власна (нереалізована).
Отже, готова продукція, по якій були виявлені розходження з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість. Свої висновки і пропозиції щодо урегулювання інвентаризаційних різниць аудитор оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику господарства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк.
3) Отже, виявлені при інвентаризації залишки готової продукції вплинуть на рахунок 26 «Готова продукція», тобто, прибуткують на дебет рахунка 26 «Готова продукція» в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
Вартість недостачі готової продукції, незалежно від причин виникнення, списується з кредиту рахунка 26 «Готова продукція» на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
Після прийняття рішення керівником підприємства, зафіксованого у протоколі результатів Інвентаризації, вартість недостачі готової продукції з вини матеріально відповідальних осіб відноситься на їх рахунок і відображається записом:
Дт рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»
Кт рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Якщо на час виявлення недостачі продукції винні особи не встановлені, то вартість такої недостачі продукції списується на невідшкодовані втрати на забалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Після встановлення конкретних винуватців зазначеної нестачі готової продукції роблять запис:
Дт рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»
Кт рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Одночасно роблять запис по кредиту забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Розмір нанесеного підприємству збитку від недостачі і псування готової продукції, який підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається згідно із Законом України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей», затвердженим постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218, та Порядком оцінки збитку від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (з доповненнями і змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.12.97 № 1402).
Основними причинами виникнення нестач і надлишків готової продукції є такі:
відсутність належного контролю за роботою матеріально відповідальних осіб і, як наслідок, крадіжки з боку персоналу;
недостатній контроль з боку охорони на складах та, як наслідок, крадіжки з боку покупців;
несвоєчасне або неправильне (тобто вибір не тих позицій продукції) проведення в бухгалтерському обліку документів: накладних на прибуття продукції від постачальників, накладних на відпускання в інші точки підприємства або стороннім підприємствам-покупцям; актів на списання продукції;
помилки при відображенні продажу продукції через реєстратор розрахункових операцій (як правило, модуль РРО з'єднано із загальною обліковою системою): касир може набрати неправильний код продукції - таке часто буває, коли штрих-код ушкоджений і не зчитується.
Оскільки в умові задачі зазначено, що сукупна величина розбіжностей між фактичною наявність готової продукції на складі і даними аналітичного обліку в комп’ютерній програмі за рік становила близько 5% всієї виготовленої продукції, тому з точки зору оцінки суттєвості, помилка вважається суттєвою, якщо її величина перевищує 5 % підсумку балансу.
Завдання 3
Аудит розрахунків з підзвітними особами
Мета аудиту розрахунків з підзвітними особами - встановлення правильності і достовірності даних операцій та визначення їх впливу на фінансову (бухгалтерську) звітність, встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування за цими операціями нормативним документам.
Підзвітними особами вважаються працівники організації, які отримали авансом кошти з каси. У підзвіт видаються для майбутніх витрат на відрядження, а також на оплату господарських витрат, витрат, пов'язаних з придбанням матеріалів по дрібному опту в роздрібній торгівлі, і на інші господарські потреби [6].
В умовах формування ринкової інфраструктури великого значення набуває аудит дотримання законодавчих норм щодо здійснення розрахункових операцій, зокрема розрахунків із підзвітними особами.
Аудит розрахунків з підзвітними особами здійснюють суцільним порядком. Аудитор керується Постановою КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» з урахуванням діючих змін.
Практичні цілі перевірки внутрішніх розрахункових операцій полягають у встановленні:
повноти - чи всі операції внутрішніх розрахунків враховані у бухгалтерській звітності, чи не існує неврахованих розрахунків;
існування - чи існують зобов'язання за підзвітними сумами на дату складання балансу і чи істотна ця сума зобов'язань;
прав і обов'язків - правомірні і чи правильні суми зобов'язань за внутрішніми розрахунками, виходячи з трьох критеріїв (формальності, законності і дійсності);
оцінки - оцінені чи зобов'язання за розрахунками з підзвітними особами відповідно до вимог нормативних актів;
точності - чи правильно зроблені нарахування та утримання через заробітну плату, розрахунок добових по відрядженнях, чи відповідають дані бухгалтерської звітності записам у регістрах синтетичного та аналітичного обліку операцій;
обмеження облікового періоду - чи всі зобов'язання за розрахунками відображені саме в тих облікових періодах, коли вони мали місце;
подання та розкриття - чи всі зобов'язання за розрахунками розкриті, класифіковані та представлені в звітності відповідно до нормативних документів з обліку і звітності.
Основними завданнями аудиту розрахунків із підзвітними особами є:
перевірка дотримання правил видачі авансів;
контроль за своєчасністю здачі авансових звітів;
перевірка правильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум;
виявлення незаконних і недоцільних з господарської точки зору витрат.
Джерелами аудиту є:
накази і розпорядження по підприємству;
авансові звіти з прикладеними до них виправдувальними документами про використання підзвітних сум;
звіти касира з прикладеними прибутковими і видатковими касовими документами;
прибутковий касовий ордер та видатковий касовий ордер;
звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт;
виписка банку;
головна книга, дані аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами »;
оборотно-сальдова відомість;
форма №1 «Баланс», форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності».
Сальдо рахунка 372 може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображають розгорнуте сальдо рахунку: дебетове сальдо - у складі оборотних активів, кредитове сальдо - у складі зобов'язань балансу підприємства [7].
Аудитор перевіряє, чи підзвітна особа протягом трьох днів після повернення з відрядження або після виконання доручення подала авансовий звіт про використання підзвітних сум; чи до авансового звіту додані: посвідчення на відрядження, оформлене в установленому порядку (з відмітками про вибуття і прибуття), залізничний та інші квитки, копії товарних чеків, приймальні акти або розписки осіб, що прийняли від підзвітної особи придбані цінності тощо.
Авансовий звіт бухгалтерія перевіряє як з погляду правильності його оформлення й арифметичних підрахунків, так і за суттю, тобто правильність і законність витрати кожної суми, зазначеної у звіті. Про перевірку робиться запис на бланку авансового звіту, після чого останній затверджує керівник підприємства. Залишок невикористаних сум підзвітна особа повертає до каси підприємства.
На дебеті рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" групують суми, що видаються у підзвіт, і відображають заборгованість осіб:
д-т рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами";
к-т рахунка 30 "Каса".
На кредиті рахунка 372 обліковують суми виконаних витрат (на основі авансових звітів і прикладених до них виправдувальний документів).
Таким чином, основними завданнями аудиту розрахунків із підзвітними особами є: перевірка дотримання правил видання авансів; контроль за своєчасністю здачі авансових звітів; перевірка правильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум. Крім того, завданням аудиту є: виявлення незаконних і недоцільних з господарської точки зору витрат.
Для якісного виконання перевірки у встановлені терміни аудиторської організації необхідно скласти продуманий план майбутніх робіт [4].
Планування аудиту здійснюється з метою:
встановити обсяг перевіреній інформації, час проведення перевірки, а також величину і склад групи аудиторів, що залучаються для перевірки;
визначити перелік аудиторських процедур і методику їх застосування;
визначити склад інформації, яку клієнт повинен надати для встановлення можливості застосування вибіркових методів контролю.
Відповідно до правила (стандарту) аудиторської діяльності «Планування аудиту» аудиторська організація повинна погодити з клієнтом основні організаційні питання, пов'язані з проведенням перевірки, до написання листа-зобов'язання і до укладення договору про проведення аудиту. Тому попереднє планування здійснюється ще на стадії визначення обсягу аудиту, тобто в процесі знайомства аудиторів з фінансово-господарською діяльністю клієнта та оцінки ступеня впливу на неї зовнішніх і внутрішніх факторів.
Аудитору слід встановити, чи визначено коло осіб, що мають право одержувати підзвітні суми. Далі аудитор вимагає здавання у бухгалтерію авансових звітів. До осіб, які не звітували за одержані гроші у підзвіт, застосовують заходи щодо погашення заборгованості з нарахованої заробітної плати або через суд чи прокуратуру. Крім того, аудитор з'ясовує, чи не було випадків видачі авансів за наявності заборгованості за попередньо одержані суми або видачі грошей особам, які не числяться у штаті. Також слід перевірити, чи не видавався аванс у розмірі, що значно перевищує потребу [].
Аудитор звіряє аналітичний і синтетичний облік з рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами", потім розпочинає суцільну перевірку документів.
Починаючи розробку загального плану і програми аудиту, аудиторська організація повинна отримати додаткові відомості про перевіряється підприємстві, яка узагальнюється у робочому документі «Додаткова інформація про клієнта». У процесі підготовки загального плану і програми аудиту дається попередня оцінка ефективності системи внутрішнього контролю на підприємстві, встановлюється прийнятний рівень суттєвості та аудиторського ризику, що дозволяють вважати бухгалтерську звітність достовірної, виявляються значущі для аудиту області, намічається обсяг та послідовність виконання аудиторських процедур, вибираються методики контролю [4].
Мета аудиту розрахунків з підзвітними особами
Операції за розрахунками з підзвітними особами, що відображені в обліку, реальні.
Всі реальні операції за розрахунками з підзвітними особами відображені в обліку.
Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться правильно.
Залишки, представлені в бухгалтерському балансі підприємства, відповідним чином відбивають стан розрахунків з підзвітними особами.
План аудиту розрахунків з підзвітними особами наведений в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Аудиторська фірма _____________________
Підприємство __________________________
Період перевірки _______________________
№
Перелік аудиторських процедур
Виконавець
Термін виконання
При мітки
1
2
3
4
5
1.
Перевірка наявності всіх авансових звітів, відображених в обліку
2.
Перевірка наявності всіх первинних документів, відображених в авансових звітах
3.
Таксування авансових звітів
4.
Перевірка наявності наказів на відрядження
5.
Перевірка наявності обліку посвідчень про відрядження та їх відповідності наказам
6.
Перевірка повноти оприбуткування у касі коштів, повернених підзвітними особами
7.
Перевірка правильності заповнення авансових звітів
8.
Звірення відповідності контрагентів по платіжних документах на виплату підзвітних сум і за журналом-ордером
9.
Перевірка дотримання обмежень готівкових розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності
10.
Перевірка відсутності видачі підзвітних сум без звіту за суми, що видані раніше; перевірка своєчасності повернення підзвітних сум
11.
Перевірка в авансових звітах по відрядженням:
- наявності відміток посилаючої та приймаючої сторін та відповідність їх наказам про відрядження
- відповідності дат, тривалості відрядження, дати та часу відправлення транспортних засобів
- відповідності фактичних добових витрат затвердженим нормам
- наявності документів про сплату за проживання, дат їх оформлення
- наявності господарських відносин з підприємством, до якого здійснене відрядження
12.
При наявності відряджень за кордон додатково:
- перевірка наявності ксерокопій закордонних паспортів
- перевірка розрахунку добових витрат згідно прогнозного курсу
- перевірка відображення курсових різниць
- перевірка правильності застосування курсу валюти при відображенні операцій у національній валюті та розрахунку курсової різниці
13.
Перевірка правильності застосовуваної кореспонденції рахунків і повноти відображення операцій за розрахунками з підзвітними особами в журналі-ордері
14.
Звірення оборотів і залишків у авансових звітах та в Головній книзі
15.
Зіставлення сум, відображених у фінансовій звітності, із залишком у Головній книзі
16.
Формування переліку виявлених помилок і порушень
Склав _________
Перевірив _____
При аудиторської перевірки розрахунків з підзвітними особами використовуються різні методи отримання аудиторських доказів:
-спостереження або інвентаризації;
-спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій;
-усне опитування;
- отримання письмових підтверджень;
-перевірка документів, отриманих клієнтом від третіх осіб;
- перевірка документів, підготовлених для підприємства клієнта;
- перевірка арифметичних розрахунків;
- аналіз.
Важливим кроком аудитора є оцінка надійності системи внутрішнього контролю розрахунків з підзвітними особами [6].
У таблиці 3.2. подано зразок тесту внутрішнього контролю розрахунків з підзвітними особами.
Таблиця 3.2.
Аудиторська фірма _____________
Підприємство __________________
Період перевірки _______________
Тест внутрішнього контролю розрахунків з підзвітними особами
№
Зміст питання
Варіант відповіді
При мітки
Так
Ні
Інф. відсутня
1
2
3
4
5
6
1.
Наявність суцільної реєстрації авансових звітів
2.
Наявність пропусків у нумерації авансових звітів
3.
Наявність Журналу реєстрації посвідчень про відрядження
4.
Наявність суцільної реєстрації посвідчень про відрядження
5.
Наявність пропусків у нумерації посвідчень про відрядження
6.
Цільове використання коштів, отриманих у банку на відрядження та господарчі витрати, контролюється Головним бухгалтером (бухгалтером)
7.
Повнота здачі повернених підзвітних сум у касу контролюється Головним бухгалтером (бухгалтером)
8.
Чи розподілені обов'язки з обліку розрахунків з підзвітними особами та видача готівкових підзвітних
сум?
9.
Регістри з обліку розрахунків з підзвітними особами формуються:
автоматизовано
касиром вручну
10.
Доступ до комп'ютеризованого обліку операцій з обліку розрахунків з підзвітними особами мають тільки особи, яким необхідний такий доступ у рамках службових обов'язків
11.
Перерахунок готівки в іноземній валюті для відображення в національній валюті здійснюється за курсом НБУ на дату здійснення операції
Виконав ______________________
Перевірив ____________________
Аудит розрахунків із підзвітними особами за методикою В.І. Подольского [5].
Перед початком основної перевірки розрахунків із підзвітними особами аудитор має встановити приблизну програму вивчення документів, які мають залежність від стану даного розділу обліку для підприємства.
При тестуванні документів на наявність помилок аудитору досить виявити п'ять однакових порушень щоб дійти невтішного висновку про значному поширенні даної помилки. Подальший пошук таких невідповідностей можна не враховувати.
Для перевірки вмотивованості відображення операцій із розрахунків з підзвітними особами аудитор контролює арифметичну точність і відстежує взаємопов'язування даних аналітичного і синтетичного обліку.
Аудит розрахунків із підзвітними особами за методикою Н.П. Барышникова [2].
Під час перевірки авансових звітів слід звернути увагу на таке: чи є накази (розпорядження) про повернення працівників з відрядження з зазначенням мети відрядження, країни перебування і термінів відрядження; правильність відшкодування відрядних витрат (добові, квартирні, вартість проїзду),чи є відрядне посвідчення з зазначенням місця перебування у відрядженні; правильність і своєчасність складання авансових звітів; правильність відшкодування витрат за господарські потреби; наявність виправдувальних документів; повнота і своєчасність здачі до каси залишку підзвітною суми; правильність відшкодування витрат за представницькі витрати. Включення представницьких витрат у собівартість продукції (робіт, послуг) проводиться на підставі кошторисів підприємства і лише за наявності виправдувальних первинних документів, у яких мають бути зазначені: дата, програма проведення ділової зустрічі (прийому), запрошені особи, учасники із боку підприємства, величина витрат; правильність відшкодування витрат при короткострокових закордонних відрядженнях. При цьому слід пам'ятати, що перерахунок витрат за зарубіжним відрядженням, вираженим у іноземній валюті, включають момент прибуття працівника з відрядження (кожен із трьох днів, протягом яких відряджений зобов'язаний здати авансовий звіт по відрядженню).
Аудит розрахунків із підзвітними особами за методикою Р.А. Алборова [1].
Приступаючи до перевірки розрахунків із підзвітними особами, аудитор повинен спочатку перевірити: хто веде облік розрахунків із підзвітними особами (посаду, освіту, стаж роботи за фахом, чи немає родинних зв'язків з керівником, касиром організації); чи є у наявності нормативна база до роботи бухгалтера; кому підзвітний даний бухгалтер; чи є затверджений керівником організації список (коло) підзвітних осіб (коло підзвітних осіб визначається в новому році і список затверджується керівником організації).
Далі необхідно звірити залишки сум за рахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами» в журналі-ордері, Головні книзі й балансі організації перше число останнього місяці перед датою проведення перевірки. За наявності розбіжностей виявити їх причини.
Перевіряючи записи в кожному підзвітному рахунку в журналі-ордері, необхідно виявити: чи видавалися суми під звіт авансів; чи є накази (розпорядження) про повернення працівників із відрядження; призначення та фактичне використання авансів; терміни авансових звітів; чи є посвідчення про відрядження з оцінками місця перебування відповідно до завдання; правильність і своєчасність складання (уявлення) авансових звітів; правильність відшкодування відрядних витрат і витрат на операційно - господарські потреби; правильність складання кореспонденції рахунків за операціями з підзвітними особами; своєчасність погашення боргу раніше виданими авансам; наявність виправдувальних документів за всі операції.
Слід також встановити законність і доцільність операційних і місцевих господарських витрат через підзвітні особи, можливість проведення цих витрат за безготівковим розрахунком.
При суцільній перевірці авансових звітів підзвітних осіб потрібно перевірити: чи підписуються авансові звіти бухгалтером і чи затверджуються керівником організації. Що відбувається, якщо представлений звіт не підписано або не затверджено. Часто допускаються помилки, підкладаючи до авансового звіту недійсні документи (товарний чек без оцінок, штампів магазину, різні квитанції, талони, чеки без обов'язкових реквізитів) чи списуються на собівартість видані підзвітним особам суми на ПММ, техремонт, придбання запасних частин і ремонтних матеріалів без виправдувальних документів. Також до авансового звіту не докладають квитанції від прибуткових касових ордерів по вартості матеріальних цінностей (робіт, послуг), хоча ці суми бувають солідні. З'ясовуючи такі факти, аудитор повинен визнати списання сум до витрат необґрунтованими і визначити суму заниженого для оподаткування прибутку, і навіть прихований розмір платежів з соціального страхування і забезпечення, транспортному податку; правильність відображення добових і витрат за житло, і навіть правильність виділення із них ПДВ. Перевищення норм добових бухгалтерія повинна відносити до зменшення прибутку, що залишається у розпорядженні організації, одночасно зі стягненням з цим суми прибуткового податку. З іншого боку, витрати, списані до витрат (собівартість), мали бути знижені у сумі ПДВ (зі вартості проїзду та рівної оплати найму житла). Правильність відображення виручки від продукції (товарів) через підзвітну особу.
Перевіряючи розрахунки з підзвітними особами, пов'язані з відрядженням за кордон, аудитор повинен встановити: правильність обліку розрахунків; правильність відшкодування працівникові витрат у одноденне відрядження, а й у випадках, коли працівник країни перебування забезпечується безплатним харчуванням та житловим приміщенням; правильність розрахунку курсових різниць; правильність кореспонденції рахунків у цьому об'єкту контролю.
Типові порушення в обліку розрахунків з підзвітними особами [4].
Нерідко в організаціях допускаються помилки в обліку розрахунків з підзвітними особами внаслідок недбалого ведення бухгалтерського обліку та відсутності контролю за обліком розрахунків даного виду. Дані помилки значно впливають на оподаткування організації, слід їх уникати.
Основні порушення - зловживання, розкрадання, помилки, невідповідності встановленому порядку у сфері розрахунків з підзвітними особами можуть бути класифіковані наступним чином:
1. Порушення порядку видачі підзвітних сум:
1.1.видача коштів особам, яким відповідно до наказу керівника підприємства можуть бути видані гроші на господарсько-операційні витрати;
1.2.видача грошей під звіт особам, які не відзвітували в строк за раніше отриманими авансами.
2. Порушення під час оформлення відрядних витрат:
2.1.відсутність наказів (розпоряджень) про направлення працівників у відрядження;
2.2.відсутність відрядних посвідчень з оцінками на місці перебування у відрядженні;
2.3.недотримання встановлених норм витрат на відрядження;
2.4.відсутність аналітичного обліку витрат на відрядження в межах норм і понад норм.
3. Порушення порядку оподаткування при оформленні відрядження:
3.1.порушення порядку стягування прибуткового податку з сум перевищення відрядних витрат понад встановлених норм;
3.2.некоректне виділення податку на додану вартість у сумах витрат на відрядження.
4. Порушення при придбанні матеріальних цінностей, оплаті робіт, послуг підзвітними особами:
4.1.виділення сум ПДВ розрахунковим шляхом від вартості матеріальних цінностей, придбаних за готівковий розрахунок у роздрібній торговельній мережі;
4.2.списання на витрати сум податку на додану вартість від вартості матеріальних цінностей, придбаних через підзвітних осіб у виготовлювачів, в оптовій торгівлі.
5. Порушення порядку обліку представницьких витрат:
5.1.невідповідність фактичного розміру представницьких витрат затвердженим кошторисом;
5.2.відсутність аналітичного обліку представницьких витрат у межах і понад норм.
6. Порушення порядку ведення синтетичного обліку розрахунків з підзвітними особами:
6.1.некоректне складання бухгалтерських проводок за операціями розрахунків з підзвітними особами;
6.2.неправильне виведення залишків на кінець звітного періоду.
Виявлені під час перевірки суттєві і несуттєві порушення чинного законодавства відображаються в робочих документах аудитора.
Також для більш детального вивчення розрахунків з підзвітними особами на підприємстві, можна скласти так званий запитальник, який представлений в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3.
Запитальник перевірки розрахунків з підзвітними особами
№
Питання
Відповідь (так/ні)
Інформація або документ, який був запитаний
1
Чи є на підприємстві список осіб, яким дозволено видавати гроші на господарські потреби, затверджений наказом по підприємству
2
Чи існує на підприємстві письмова подача заявки на видачу грошових коштів під звіт
3
Беруться нові аванси особам, які не відзвітували за раніше отриманими під звіт сумами
4
Оформляються чи письмові розпорядження керівника підприємства (накази) при напрямку працівників у відрядження
5
Чи обкладаються прибутковим податком добові понад норми, що відшкодовуються за рішенням керівника підприємства
6
Організовано чи аналітичний облік витрат на відрядження в межах і понад норми для цілей оподаткування
7
Чи є затверджені письмовим розпорядженням керівника підприємства кошторису представницьких витрат
8
Чи проводиться розрахунок сум, належних працівникові на відрядження
За результатами опитування аудитор робить висновки щодо внутрішнього контролю при веденні розрахунків з підзвітними особами.
Список використаних джерел
Алборов Р.А. Аудит в організаціях промисловості, торгівлі, і АПК Навчально-практичний посібник. - М.: Справа та сервіс, 2001.;
Баришніков Н.П. Організація й методика проведення загального аудиту. — 4 вид., перероб. і доп. — М.: ФИЛИНЪ, 1998. — 528 з.;
Воронов В.В. Загальний аудит. Законодавча і нормативна база, практика, рекомендації й методика проведення аудиту — М.: Міжнародна школа управління «Інтенсив» РАГС, Видавництво «ДІС», 1997 р. — 544 з.;
Гончарук Я.А. Аудит: Навчальний посібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. - 3-ті вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 20...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора