Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Самостійна робота з дисципліни:
«Організація і методика аудиту»
Укладання бібліографії.
Завдання.
Відмінності понять «аудит фінансової звітності», «аудит адміністративної діяльності», «екологічний аудит», «маркетинговий аудит», «аудит ефективності», «аудит ефективності виконання бюджетних програм», «кримінальний аудит», «контроль», «ревізія».
Перш за все потрібно зрозуміти сутність самого аудиту, а вже потім з чим він пов’язаний.
В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.
У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.
Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.
Аудит - це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій.
Отже, щодо визначення поняття «аудит фінансової звітності», то мету цього поняття автори визначають по різному (табл.1).
Таблиця 1
Усач Б.Ф.
Білик М.Д.
Мета аудиту фінансової звітності
- незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності її, своєчасності та єдності методичних звітних показників.
- підготовка висновку про відповідність фінансової звітності чинному законодавству, що регламентує порядок підготовки та подання фінансових звітів.
Видатний американський вчений і практик Роберт Монтгомері писав що факти, відображені у фінансових звітах, є предметом аудиторської перевірки. Обов'язок аудитора — висловити думку про стан фінансової звітності в цілому у формі аудиторського висновку.
Вчений Б.Ф.Усач вважає, що складовою аудиту фінансової звітності є фінансовий аналіз звітності, у процесі якого слід дати оцінку фінансової сталості й платоспроможності, зокрема розрахувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової активності. Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню недоліків, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах жорсткої конкурентної боротьби.
Вчений М.Д.Білик це поняття розглядає як таке, що аудит фінансової звітності повинен підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.
Отже, як бачимо після визначення сутності поняття «аудит фінансової звітності» вчені не додержуються одного і того ж визначення, а розглядають його по різному. Але на мою думку, аудит фінансової звітності це поняття широке, і можна багато про нього говорити, але я вважаю це підтвердження реальних статей звітності, виявлення недоліків, оцінка критеріїв статей фінансової звітності, повноту складу фінансової звітності.
Аудит адміністративної діяльності, за визначенням Міжнародної організації вищих аудиторських установ (INTOSAI) – це перевірка економічності, ефективності та результативності, з якими орган, що перевіряється, використовує свої ресурси під час виконання своїх зобов’язань [2]. Іншими словами, він забезпечує контроль того, чи урядові організації та установи роблять те, що потрібно, та чи роблять це в правильний і найдешевший спосіб.
В українській науковій думці означилося кілька підходів до розуміння поняття аудиту адміністративної діяльності: як методу контролю; форми контролю; самостійного виду контролю; перевірки.
Зокрема, Л. Приходченко стверджує, що аудит адміністративної діяльності, з огляду на специфіку його сутності, технологію проведення, доцільно відносити до методу контролю як самостійного виду діяльності [6].
І. Стефанюк пропонує аудит адміністративної діяльності в Україні ідентифікувати як аудит ефективності й дає йому таке визначення: “це формаконтролю, яка являє собою сукупність статистичних, ревізійних і аналітичних дій, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень у процесі реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, перешкоджаючих досягненню максимального результату в процесі використання певного обсягу: трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, і обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів”[7, 11].
В. Черепанова трактує аудит адміністративної діяльності як незалежну фінансову перевірку діяльності держави, порівнюючи його з аналізом державної політики та контролем як функцією державного управління. Вона доходить висновку, що аудит адміністративної діяльності – процес більш значний за обсягом, з погляду об'єкта і предмета дослідження, ніж аналіз державної політики, і відрізняється від нього тим, що за його допомогою не розробляється політика, а тільки здійснюється її оцінка [2, 9].
За змістом екологічний аудит є документально оформленим системним незалежним процесом оцінювання об'єкта для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, систем управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту [1].
Відповідні критерії встановлюються замовником екологічного аудиту в договорі на його проведення. Екологічному аудиту можуть підлягати підприємства, установи та організації, їх філії, представництва чи об'єднання, цілісні майнові комплекси, інші господарські об'єкти, їх окремі підрозділи, виробництва чи види діяльності; системи управління навколишнім природним середовищем; інші об'єкти, передбачені законом.
Право на проведення екологічного аудиту в Україні мають аудитори, сертифіковані відповідно до вимог законодавства України. Такими вимогами є: а) відповідна вища освіта; б) досвід роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища або суміжних сферах не менше чотирьох років підряд; в) отримання в установленому порядку сертифіката на право здійснення відповідної діяльності, який видається терміном на 3 роки.
Питання з формування теоретичних, методологічних, організаційних та економічних основ екологічного аудиту були розглянуті в роботах таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як Г.П. Серов, В.Л. Сидорчук, В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін і В.М. Навроцький, Т.П. Галушкіна, Л.І. Максимів, А.А. Садеков та ін.
Результатом проведення екоаудиту є, у першу чергу, економія фінансових коштів за рахунок більш раціонального природокористування і дотримання екологічних вимог.
Маркетинговий аудит – це незалежне періодичне всебічне дослідження маркетингового середовища, цілей, стратегій і результатів діяльності компанії (або її підрозділів) для виявлення проблем і прихованого потенціалу, а також розробки плану дій щодо поліпшення стану маркетингу.
Для маркетингового аудиту характерні широта охоплення, системність, незалежність, періодичність.
Широта охоплення означає, що в маркетинговому аудиті розглядаються всі основні напрямки маркетингу в компанії, а не тільки "проблемні місця". Якщо ж досліджують окремі напрямки маркетингової діяльності, наприклад, ціноутворення, торгового персоналу тощо, такий аудит називають функціональним.
З позиції системності в аудиті упорядковано вивчаються макро- і мікросередовище компанії, її маркетингові цілі і стратегії, система маркетингу та окремі заходи. У процесі такого дослідження з'ясовують, що потрібно поліпшити насамперед. Пізніше на основі перевірок складають план коригувальних дій, який містить короткострокові і довгострокові етапи. Цей план спрямований на підвищення загальної ефективності маркетингу компанії.
Маркетинговий аудит – це комплексне, систематичне, незалежне і регулярне спостереження маркетингового середовища підприємства, його цілей, стратегій і діяльності з метою визначити проблемні сфери, можливості і заходи для поліпшення діяльності підприємства [5, с.47].
Маркетинговий аудит дає можливість показати неясно визначені цілі, неефективну стратегію, погане співвідношення цілей і стратегій, недоліки в організації маркетингу, необхідність поліпшити роботу з інформаційними потоками, дає можливість усунути недоліки в плануванні чи контролі маркетингової активності. Таким чином, маркетинговий аудит є основою процесу змін [5, с.49].
Маркетинговий аудит проводять у три основні етапи. На першому етапі проводиться вивчення фактичного стану маркетингу підприємства, на другому - оцінювання виявлених фактів і, як підсумок, на третьому - підготовка рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової роботи на підприємстві [4, с.75].
Аудит ефективності - це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.
Зокрема, вагомий внесок у розвиток вітчизняного аудиту ефективності здійснили такі вітчизняні вчені, як І. Б. Стефанюк, Н. І. Рубан, І. К. Дрозд, В. О. Шевчук, С. О Левицька.
Згідно з Міжнародною організацією вищих контрольних органів аудит ефективності - це аудит адміністративної діяльності, який вивчає ефективність використання трудових і матеріальних ресурсів з метою надання замовнику рекомендацій щодо досягнення кращих результатів.
Особлива увага при здійсненні аудиту ефективності виконання бюджетних програм, приділяється плануванню роботи, оскільки раціонально складений план дає можливість ефективно провести аудиторську перевірку.
В Україні через проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм реалізується аудит адміністративної діяльності, який спрямований на погодженість цілей, ресурсів і результатів та раціональність використання ресурсів [7].
В Україні проведенням аудиту ефективності виконання бюджетних програм мають право займатись Рахункова палата та Державна контрольно-ревізійна служба. Проте у законодавстві не зазначені конкретні умови проведення аудиту ефективності будь-якої бюджетної програми цими органами контролю. Хоча існує досвід проведення даного аудиту органами ДКРС, а також наявні розроблені ними методичні рекомендації щодо такого проведення, все ж дані завдання має виконувати Рахункова палата.
Отже, можна зробити висновок, що на даний момент в Україні аудит ефективності виконання бюджетних програм знаходиться на початковому етапі свого розвитку, а тому потребує значної уваги науковців та дослідників.
Контроль - це процес, що забезпечує досягнення цілей організації.
Він необхідний для виявлення і вирішення виникаючих проблем раніше, ніж вони стануть дуже серйозними, і може також використовуватися для стимулювання успішної діяльності.
Контроль - це критично важлива і складна функція керування. Одна з найважливіших особливостей контролю, яку потрібно враховувати в першу чергу, полягає в тому, що контроль повинен бути всеосяжним. Він використовується для стимулювання успішної діяльності.
Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.
Вчений Усач Б.Ф. визначає сутність ревізії як сутність аудиту, тобто він розглядає у своїх працях аудит і ревізію складовими елементами фінансово-господарського контролю.
Аудит і ревізія розглядають один предмет (фінансово-господарську діяльність підприємства чи підприємця), а також використовують спільні методичні прийоми і процедури контролю, їх мета - виявлення негативних явищ у виробничій і фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання, їх усунення і запобігання в майбутньому.
Під час ревізії досліджується фінансово-господарська діяльність підприємств після завершення господарських процесів (переважно, не менше одного разу на два роки).
Функції ревізії (порівняно з аудитом) обмежуються інтересами власника, від імені якого проводиться ревізія. Основною метою ревізії є пошук та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням керівній організації та правоохоронним органам. Як правило, ревізори здійснюють перевірки з позицій дотримання законності господарських операцій, не вникаючи у визначення перспектив діяльності.
Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації виявлених недоліків.
Ревізія призначається розпорядженням керівної організації. Результати ревізії оформляються актом ревізії.
Список використаних джерел
1. Про екологічний аудит: Закон України від 24 червня 2004 р, № 1862 – IV. – Урядовий кур'єр. – 2004, № 150;
2. Лімська декларація керівних принципів контролю, прийнята IX Конгресом Міжнародної організації вищих контролюючих органів (INTOSAI). Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.acrada.gov.ua/;
3. Дадьо Я. Маркетинговий аудит- засіб підвищення конкурентоздатності підприємства/ Я. Дадьо// Маркетинг в Україні.- 2006.- №2.- С. 47-51;
4. Стефанюк Й.Б. До нової якості бюджетного контролю через аудит ефективності // Фінансовий контроль. – 2003. – № 2. – С. 9 – 14.;
5. Плаксій Т.О., Пухальська Г.В. Маркетинговий аудит: сутність, складові та особливості проведення/Т.О. Плаксій, Г.В. Пухальська//Економічні науки. – 2009.- №2, Т.1. – С. 74-77.;
6. Приходченко Л.Л. Аудит адміністративної діяльності: форма чи метод контролю // Державне будівництво: Електронне видання ХарРІ НАДУ. – 2006. – № 1.;
7. Черепанова В.О. Аудит адміністративної діяльності: концептуальні підходи // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – Вип. 3 (18). – С. 136 – 142.