МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
ДОПОВІДЬ на тему:
„Перспективи розвитку економічного аналізу”
Підготувала:
Студентка 4-го курсу
Групи ЕП-4
Хомич Ірина
РІВНЕ-2007
Використана література:
1 Пасовський Л. "Теорія економічного аналізу":
уч. пос.-М.: Інфра-М, 2001рік;
Баканов М. І., Шеремет А. Д. "Теорія економіч-
ного аналізу".-М.: Фінанси і статистика 1997рік;
Бутинець С. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В.
"Економічний аналіз" – Житомир. ПГ "Рута"
2000рік.
Деякі проблеми і перспективи розвитку економічного аналізу
Подальший розвиток виробництва можливий за умови надання господарської самостійності всім організаційним структурам. Водночас треба нарощувати науково-виробничий потенціал з використанням найновіших досягнень науково-технічного прогресу (НТП), мобілізувати внутрішні, регіональні та галузеві резерви збільшення виробництва продукції, зростання ефективності. Важлива роль в цьому процесі належить економічному аналізу. Він не тільки забезпечує об'єктивну оцінку результатів діяльності, а й дає змогу розкривати можливості поліпшення використання наявних і залучення нових ресурсів, удосконалення ринкових відносин.
З поширенням приватизації, самостійності, ринкової економіки відбуватиметься і розширення сфери застосування економічного аналізу. Зокрема, конкретніше і глибше повинні вивчатись потреби внутрішнього і зовнішнього ринків, вимоги споживачів до асортименту і якості продукції. Посилиться значення аналізу фінансових позицій, кредито- і конкурентоздатності, доходності, в тому числі і спільних підприємств. Визначатимуться пріоритетні напрями експорту й імпорту, інвестиційної політики, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв'язків у питаннях виробництва, постачання, збуту.
За таких умов економічний аналіз має стати основою для обгрунтування всіх управлінських рішень будь-якого рівня, в тому числі і визначення стратегії розвитку на перспективи різної віддаленості, і регулювання роздержавлення, приватизації, виробництва, розподілу, діяльності ринку.
Сучасний стан економіки підприємств, регіонів, республіки та недоліки, що мали місце в історичному аспекті, висувають перед економічним аналізом як наукою багато проблем. Насамперед належить організувати інформаційне і технічне забезпечення, яке б давало змогу своєчасно і об'єктивно оцінювати рівень використання НТП, ресурсного потенціалу первинних організаційних структур, а також регіонів і галузей і визначати наявні резерви.
1
Вимагає вдосконалення методика і практика аналізу дійсних результатів економічних реформ і експериментів з тим, щоб вони могли стати основою стратегічних рішень щодо напрямів подальшої роботи.
Треба створити єдину обгрунтовану систему оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх складових частин, ранжированих за значенням для виробників продукції. Ця проблема є предметом тривалої, але на даний час безплідної дискусії з багатьма суперечливими пропозиціями. Очевидно, що в сучасних умовах економічний розвиток забезпечить, заміна валових показників показниками реалізації, а собівартості продукції прибутком. Водночас зменшиться роль умовних показників.
Це ж стосується і утворення єдиної системи економічного аналізу, яка б інтегрувала в собі аналіз господарської діяльності на всіх рівнях: підприємство і його підрозділи, група підприємств району (регіону), галузь на обласному і республіканському рівнях, народне господарство. З цим повинна бути пов'язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом. Традиційна практика різнобійного і безсистемного за строками і методикою, аналізу і планування не дозволяє звести сукупність прогнозів у систему. Тому існують не підтверджені дійсністю і ресурсами плани, завдання, договори, безпредметні статистичні зведення та публікації, нереальні досягнення і необгрунтовані економічні програми.
Невирішення одних економічних проблем тягне за собою одну чи декілька інших. Так, наслідком існування двох вказаних — про показники і інтегровану систему аналізу — є наступна: застосування на практиці порівняльного аналізу ефективності роботи різних видів підприємств, підрозділів між собою і з результатами зарубіжних формувань аналогічного виробничого напряму. Відсутність міжнародних порівнянь не дає змоги вивчати відставання чи випередження світового рівня, фактори впливу,
2
можливості досягнення цього рівня. Очевидно, що розмова про світовий рівень стане, предметною лише тоді, коли вона буде підтверджена цифрами і фактами, одержаними внаслідок проведення відповідного порівняльного аналізу. Але для цього треба вирішувати весь пакет уже викладених тут проблем розвитку економічного аналізу, починаючи від належної організації, інформаційного і технічного забезпечення.
Існує також необхідність підвищення оперативності економічного аналізу, що стримується декількома обмежувальними факторами. Серед них відставання розробки теорії оперативного контролю від потреб практики щодо постійного регулювання виробничої діяльності, прогнозування процесів випуску і реалізації продукції, одержання доходів, кон'юнктури ринку. Недостатньо розробленою є система АСУ, не кажучи про громіздкість, недосконалість і неоперативність бухгалтерського обліку. У деяких організаційних структурах, таких, як кооперативи, фермерські (селянські) господарства, малі підприємства, оперативність економічної інформації і аналізу перебуває лише на рівні першої ланки. Зрозуміло, що за таких умов систематизувати і узагальнювати результати діяльності дуже важко. Проблема вимагає глибокого дослідження і обгрунтованого вирішення в правовому і організаційному аспектах.
Потребує розв'язання група питань, пов'язаних із застосуванням різних видів аналізу на всіх рівнях діяльності підприємств, зокрема класифікації видів аналізу за просторовою ознакою (внутрігосподарський або регіональний, галузевий, народногосподарський) з огляду на їх реалізацію. В зародковому стані перебувають дослідження аспектів регіонального аналізу, а зміст, методика і організація попереднього і наступного аналізу господарської діяльності, в тому числі і оперативного як різновиду наступного, недостатньо пов'язані між собою. Ще слабший зв'язок існує між ними і регіональним і народногосподарським аналізом на рівні галузі. При цьому практично відсутній аналіз впливу економічної діяльності на соціальний
3
розвиток колективів і на екологічний стан навколишнього середовища. Адже вся діяльність підприємств галузі пов'язана з природними ресурсами, рослинним і тваринним світом.
У сучасних умовах розвитку економіки~республіки все чіткіше вимальовується необхідність розв'язання питання про широкомасштабний аналіз самостійності сільськогосподарських формувань різних типів, регіонів, районів, про економічну ефективність кожного з цих типів підприємств, а також орендних колективів. Тут треба здійснювати аналіз з урахуванням вимог ринкової економіки, функціонування прямих зв'язків, у тому числі зовнішньоекономічних. Скорочення внутрішніх і розширення зовнішніх зв'язків, викликає необхідність перегляду галузевої структури виробництва, відмежування від одних галузей і з'єднання з іншими. Тому потрібні дослідження і кількісний вимір цих зв'язків, обгрунтованості їх скорочення чи розширення, впливу на економіку галузі і ціни на відповідні види товарів.
Загалом питання про аналіз зв'язків у виробництві розроблене мало як у теоретичному, так і в методологічному аспектах. А становлення самостійності і багатоукладності економіки республіки вимагає конкретного знання цих зв'язків, їх розгалуження і щільності в динаміці для цілеспрямованого впливу. Насамперед це міжгалузеві зв'язки з галузями переробки і збуту товарної частини продукції, сфери обслуговування та постачання виробництва. Якщо до першої групи належать організації-заготівельники і підприємства переробної промисловості (цукрозаводи, льонокомбінати, молокозаводи тощо), то другу становлять крупні галузі машинобудування, хімічної промисловості, будівельних матеріалів. Для розвитку аналізу ефективності інтеграційних зв'язків потребує вирішення питання про методику вивчення міжгалузевих пропорцій, наприклад, між обсягом виробництва цукрових буряків у регіоні і потужностями цукрозаводів з урахуванням строків переробки.
4
Як окрему групу доцільно виділити аналіз внутрішніх зв'язків, які умовно поділяють на три групи: технологічні, технічні і організаційні, їх суть відображена в назвах і охоплює відповідно питання технології виробництва продукції, технічних засобів, що для цього використовуються, і зв'язки між окремими виробничими одиницями (підрозділами, кооперативами, орендними колективами тощо).
Міжгосподарські і внутрішні інтеграційні зв'язки у господарстві республіки існують давно, деяку інформацію про них можна одержати шляхом додаткових виборок. Отже, певні можливості для аналізу існують. Дещо складнішим є аналіз зовнішньоекономічних зв'язків -- між підприємствами України та закордонними формуваннями, що зайняті виробництвом і переробкою продукції. Зв'язки ці встановились недавно, вони розрізнені за характером і безсистемні за наявністю інформації, правової основи і критерієм ефективності, тому й питання теорії і практики їх аналізу розроблені недостатньо, вимагають розв'язання.
Взаємопов'язані з цими питання методики систематичного аналізу та об'єктивної оцінки ступеня задоволення попиту на продукцію на внутрішньому і міжнародному ринках, її конкурентоздатності і відповідності світовим зразкам, ефективності зовнішньоекономічної діяльності окремих підприємств, об'єднань, регіонів, республіки в цілому. Конкуренція вимагає постійного вивчення якості продукції, що загалом нескладно. Однак тут існує потреба розробки методики аналізу впливу поліпшення якості на зростання ціни з точки зору захисту інтересів споживача.
Вимагає дослідження або запозичення досвід розвинутих країн з організації та методики аналізу кон'юнктури ринку. Кон'юнктура — сукупність умов, взятих у їх взаємному зв'язку; або обстановка, що склалась, чи стан речей. У ракурсі ринку - це рух внутрішньої і зовнішньої торгівлі, розміри запасів товарів, динаміка цін, курсів цінних паперів, процентів, прибутків, масштаби банкрутства, стан бірж, платіжних
5
балансів, валютних криз та інфляцій грошей, платоспроможності покупців тощо. Нарешті, це і маркетинг з його дослідженнями і відповідною інформацією, системою управління, аналізом ринкових можливостей. Кожна з категорій і складових частин вимагає глибокого і своєчасного аналізу з метою регулювання у заданих чи можливих границях, цілеспрямованого впливу і використання в інтересах споживачів, встановлення причин, характеру і форм циклічних коливань кон'юнктури ринку.
Для забезпечення нормального функціонування ринкових відносин вкрай необхідною є розробка методичних засад аналізу попиту. Безперечно, це не той попит, що характеризується постійною нестачею цілого списку товарів, так званих дефіцитних. У країнах, де давно і нормально функціонує ринок, попит на всі види товарів задовольняється у різні періоди по-різному. Через це існує ціла класифікація ситуацій попиту: від'ємний, скритий, спадаючий, нерегулярний, повноцінний, надмірний, нераціональний, еластичний, а також відсутність попиту. Останній має місце у разі, коли споживачі не зацікавлені в товарі або байдужі до нього.
Тут економічний аналіз повинен насамперед встановити фактичний попит на ринку в даний період і на певні товари. Далі за результатами аналітичних розрахунків уже можна буде з'ясувати причини такого становища і вжити належних заходів для його виправлення. Здійснення такого аналізу можливе не тільки за умови розробки його методики, а й належного інформаційного забезпечення про натуральні, цінові і вартісні показники товарів. Очевидно, повинен виникнути фінансово-комерційний аналіз і відповідна для його проведення інтегрована інформаційна база. Остання мала б містити фінансові, біржові, комерційні дані.
Перебудову інформаційних потоків треба починати з виробничих структур. Чинні сьогодні в системі бухгалтерського обліку документи, крім надмірної кількості реквізитів, мають й інші суттєві недоліки. Так, вони не
6
завжди передбачають нормативні і якісні показники, що обмежує можливості оперативного аналізу. Відсутність контрольно-аналітичного сполучення інформації доповнюється відсутністю взаємозв'язку між розпорядчими і констатуючими документами. Подальшим кроком у цьому напрямі на перспективу мусить бути пристосування документації і всієї системи обліку до використання електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів. Це дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок при доборі і передачі даних.
Одночасно можна буде розв'язати питання про розробку багатоваріантних рішень аналітичних задач, вибрати серед них той варіант, який буде оптимальним за заданими параметрами, наприклад про напрями та структуру використання продукції.
Одним з актуальних питань, яке у перспективі мусить знайти своє вирішення, є забезпечення безперервності економічного аналізу. При цьому наближеність і адекватність інформаційного процесу до виробничого забезпечить і якість економічного аналізу, і ефективність розроблених рекомендацій чи висунутих альтернатив.
Вирішення питання про безперервність економічного аналізу передбачає уніфікацію і регламентацію аналітичної роботи. Це означатиме відхід від традицій і досвіду, що є різноплановими для різних структур навіть у межах однієї галузі. Тут мало місце дублювання аналізу на різних рівнях управління і в різних органах - банку, статистики, фінансів. Одночасно з цим превалювали різні показники - валові надходження, прибутки, кредит, народжувались додаткові форми, пояснювальні записки з одночасною необов'язковістю деяких розрахунків.
Уніфікація аналітичної роботи повинна вирішити питання про методику тих чи інших розрахунків, куди входили б правила визначення показників, побудови типових таблиць, обчислення відхилень і впливу факторів, участь
7
служб підприємства чи конкретних спеціалістів.
Регламентація аналітичної роботи повинна б забезпечити обов'язковий мінімум питань, які повинні підлягати аналізу щорічно, а також за кварталами, місяцями, періодами робіт і щоденно. Сюди ввійдуть обов'язкове складання типових за формами і показниками аналітичних таблиць, текстовий коментар до них, бази для порівнянь (роки, виробничі одиниці, норми або нормативи тощо).
Очевидно, що уніфікація та регламентація аналітичної роботи мають базуватись на відповідних наукових дослідженнях. За їхніми результатами розроблятимуться методичні рекомендації, що будуть обов'язковими до виконання. Періодичний перегляд забезпечуватиме належні зміни, доповнення, розвиток ініціативи. Водночас і взаємопов'язане вимагає вирішення питання про вдосконалення організаційних форм аналітичної роботи.
Безперечно, на великих багатогалузевих підприємствах для забезпечення оперативності прийняття управлінських рішень економічним аналізом повинні займатись усі керівники підрозділів, структур та спеціалісти. Але об'єкти такого аналізу і його результати є вузькофункціональними і можуть включати елементи суб'єктивізму. Крім того, можуть бути одержані різнопланові і часто непорівняльні дані. Забезпечити належну методологічну основу аналітичних розрахунків може методичний центр, яким є обліково-економічна служба. Прототипами ж об'єднання всіх працівників, що займаються, економічним аналізом, були балансові комісії, бюро економічного аналізу.
Реалії сьогоднішнього дня і перспективи розвитку України вимагають удосконалення організаційних форм аналітичної роботи. Тут доцільно було б мати асоціацію аналітиків зі статутом вільної госпрозрахункової одиниці (наприклад, фірми, кооперативу), їх можна запрошувати для конкретних розрахунків, експертних оцінок.
Розв'язання проблем розвитку економічного аналізу на перспективу є
8
необхідним для подальшого нормального функціонування економіки України, для активного впливу на ринкову ситуацію. Відтак і шкоди тут завдано найбільше, і зусиль та коштів треба також відповідно найбільше.
Безперечно, насамперед треба опиратись на власний досвід і власний людський потенціал. Але вкрай неправильно було б продовжувати ігнорувати надбання інших народів, країн. Щодо перспектив розвитку економічного аналізу доцільно звернутись до тих методичних і організаційних засад його проведення, які протягом десятків років формувались у США. Тут застосовують два види аналізу: економічної оцінки виробничої одиниці і бюджетного аналізу господарської діяльності.
Перший вид використовується для оцінки віддачі одиниці товару, другий — для аналізу всієї господарської діяльності підприємства або його головних галузей. Вигода, яку підприємець може отримати від економічної оцінки виробничої одиниці або з бюджетного аналізу господарської діяльності, полягає у наслідках правильного вирішення виробничих питань порівняно з рішеннями, які могли б бути прийняті ним без подібного аналізу. Водночас, цей виграш значною мірою залежить від правильності вибору нормативів, які надзвичайно широко використовуються для потреб аналізу з усіх питань. Нормативи повинні відповідати таким чотирьом важливим умовам: економічні принципи повинен визначати аналіз і знаходити чітке висвітлення у його результатах; усі стандарти або нормативи повинні точно відображати сукупність матеріальних, економічних або суспільно-правових факторів у їх конкретному відношенні до окремого підприємства; ці нормативи, а особливо нормативи витрати — випуск продукції, повинні взаємно погоджуватись і відповідати один одному; нормативи повинні добиратись або розроблятись з достатнім ступенем конкретності і гарантувати, що кінцеві результати дадуть достатньо чітке уявлення про внутрішні матеріальні і економічні зв'язки галузі в цілому.
Економічну оцінку виробничої одиниці і бюджетний аналіз підприємці
9
вважають синтетичними методами. Застосовуючи ці методи, вони можуть досягти належних результатів за типових або нормальних умов. Аналітик сам повинен вибрати або розробити нормативи, що відтворюють умови чи фактори впливу на виробництво. Аналіз має показати, який прибуток дасть певний вид продукції, при нормативних витратах матеріалів, сировини, техніки, праці та інших видатків. Для розуміння суті і розробки можливостей застосування обох видів (методів) аналізу треба коротко пояснити, що представляє собою бюджет фірми. Бюджет фірми - класифікація і детальний перелік основних натуральних і фінансових показників господарської діяльності — це просто план фірми в цілому. Загальною функцією бюджетного аналізу підприємства є забезпечення за принципом «що було — що буде» перспективи потенційних змін в організації, технологіях, методах і принципах управління, капіталовкладеннях, ринках збуту, засобах поставок матеріалів і надання послуг тощо. Аналіз здійснюється у двох планах: поточному початковому і переглянутому за наслідками аналітичних розрахунків.
Певне поглиблення знань бюджетного аналізу фермерського господарства дасть ознайомлення з ступенями, яких є шість: встановлення меж аналізу; вибір стандартів або нормативів; одержання даних про виконання бюджету в умовах початкової організації господарства; оцінка переваг і недоліків господарської діяльності і розробка пропозицій щодо її вдосконалення; одержання відомостей про виконання бюджету в умовах передбачення реорганізації чи нововведень; оцінка результатів.
В умовах невизначеності і стохастичності ринкової ситуації перспективним напрямом розвитку економічного аналізу є застосування його прогнозуючих властивостей. Для цього треба вдосконалювати попередній (перспективний) аналіз діяльності підприємств, інтегруючи його прогнозні функції з менеджментом. Прогнозуючі властивості економічного аналізу базуються на передбаченнях напрямів розвитку процесів, що склалися і
10
функціонують, і розробки необхідних заходів щодо їхнього регулювання.
У практичній діяльності підприємств реалізація цих властивостей вимагає визначення очікуваної динаміки явищ чи процесів при збереженні дії досліджуваних факторів, ступеня їхнього впливу і взаємодії. Це дасть можливість передбачити, яким шляхом і темпами розвиватимуться події і, що не менш важливо, на якій стадії треба втрутитись у цей розвиток, внести корективи. Тут потрібна єдність формування факторних систем прогнозованих показників, включення в аналіз параметрів зміни тенденції і темпів, застосування економічної діагностики. Для потреб аналітичних прогнозів можуть бути використані способи екстраполяції, експертних оцінок, тут порівняно з макроекономічними прогнозами застосовується менша база даних, більш доступними і оперативними є методологічні принципи і одержувані результати.
11