Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Звіт
Про виконання практичної роботи №8 на тему:
«Регіональна економіка України»
Населення і трудові ресурси України
Мета: Сформувати вміння аналізувати працересурсний потенціал регіону на основі даних статистичних довідників. Оволодіти методикою створення та використання статистичних карт.
Завдання 1. Дати демографічну характеристику населення України за чотири роки, за таким планом:
а) чисельність та щільність населення.
б) статево вікова структура населення.
в) природний рух населення: народжуваність, смертність, природний приріст.
г) міграції населення: постійні, маятникові.
д) національний склад населення.
е) розселення населення: міське, сільське.
На контурній карті якісним фоном виділити регіональні системи розселення України та їх центри.
Завдання 2. Побудувати кругову діаграму структури зайнятості населення.
Завдання 3. Опрацювати методику створення та використання статистичних карт для характеристики населення: на основі статистичних даних побудувати картодіаграму "Безробіття в Україні".
Завдання 1. а)
Чисельність та щільність населення
Роки
Чисельність, млн. жителів
Щільність, осіб на 1 км2
1970
47.1
1980
49.9
1990
51.8
2001
49.3
82
Висновки: Загальна кількість населення в Україні у 1990 році становила близько 51,9 млн. чол. У 2000 році – приблизно 49,7 млн. чол. У 2004 році – 47,3 млн. чол.
Отже, дивлячись на ці статистичні дані, можна зробити висновок, що з кожним роком чисельність населення в Україні зменшується. Наша країна перебуває на 5 – му місті в Європі після Німеччини, Великобританії за кількістю населення. Проте Україна поступається багатьом країнам Світу за щільністю населення, кількістю жителів на одиницю площі. Середня щільність населення в Україні в 1990 році становила 86 чол на 1 км2. Найщільніше заселені Донецька ( 193 чол / км2 ), Львівська ( 126 чол./км2 ) області. Найменша щільність у 1990 році спостерігалася у Херсонській обл. ( 44 чол./км2 ).
У 2000 році щільність населення спадала: 81 чол./ км2. Найбільша щільність – Донецька область ( 200 чол./ км2. ), Дніпропетровська ( 123, 4 чол / км2 ). Рідко заселені гірські райони Карпат, Полісся і посушливі райони степу.
У 2002 році – 79 чол/ км2, а у 2004 – 78 чол / км2.
Отже, порівнявши дані по роках, можна сказати, що густота населення з кожним роком зменшується. І це повязано із переміщенням населення з менш економічно – розвинутих областей у великі промислові центри та райони.
Також можна додати, що темпи відтворення населення в Україні завжди були нависокими. А ситуацію останніх років вчені вважають катастрофічною. Народжуваність зменшилась у 1,5 раза і майже на стільки збільшилась смертність.
Завдання 1. б)
Статево вікова структура населення
Статева структура населення України упродовж багатьох років залишається сталою - 46% чоловiкiв, 54% жінок. Привертає до себе увагу той факт, що в Україні, як i в бiльшостi інших країн світу, простежується вікова диференцiацiя статевого спiввiдношення. Якщо у дитячому вiцi в усіх без винятку регіонах держави кiлькiсно переважають чоловіки i це спiввiдношення простежується приблизно до середини працездатного віку (до 35-40 років), то вже з другої половини працездатного віку, i особливо у старшій вiковiй групі, явно домінують жінки. Процес вікової фемiнiзацiї суспільства пояснюється як загально планетарним переважанням тривалості життя жінок, так i наслідками згубного впливу другої світової війни та перiодiв довоєнних i післявоєнних масових репресій, які зачепили головним чином представників чоловічої статі. У повоєнні роки в Україні намітилися деякі позитивні зрушення у статевій структурі населення, що проявилися через поступове збільшення частки чоловiкiв: якщо за переписом 1959 р. на кожну 1000 мешканців України жіночої статі припадало 798 чоловiкiв, у 1970 р. - 826, у 1979 р. - 844, у 1989 р. - 860, 1995— 870, в 2001 р. цей показник дорівнює 866. Подiбнi тенденції простежуються практично в усіх областях України. Виняток становить лише Закарпатська область, де частка чоловiкiв у загальному населенні за останні роки майже не змінилася, залишаючись найвищою у державі (48,3%). Відносно високою часткою чоловічої статі вiдрiзняються також Львівська та Рівненська області. В той же час центральні i пiвнiчнi області України характеризуються більшою статевою диференцiацiєю. Особливо в цьому плані виділяється Чернiгiвщина, де у 2001 р. питома частка чоловiкiв не перевищувала 834 осіб на 1000 представників жіночої статі. Описаний процес як видно з наведених цифр, протікає в Україні з певним уповільненням у часі, а відтак можна прогнозувати, що на подолання існуючої рiзницi у кiлькiсному спiввiдношенні обох статей (за умови вiдсутностi політичних i соцiально-економiчних катаклiзмiв) знадобиться щонайменше 50 років, а по окремих регіонах навіть більше 60-70 років. На завершення відзначимо також існуючу статеву диспропорцію між міським i сільським населенням. Вікова структура населення теж залишає бажати кращого. Україна вже давно перейшла до розряду "старіючих" країн. І хоч пересічний вік жителів держави становив у 2004р. 38 років, цей показник, починаючи з 70-х років неухильно збільшується. Процес "старіння" населення поширюється не тільки на жінок, про що згадувалося вище, але й на представників чоловічої статі, для прикладу середній вік в Монако — 45 років, Японії — 42 роки, а Ефiопiї — 17,3 роки (дані 2003 року). В Україні найвищі показники тривалості життя були зафiксованi у 1980-1 990 рр. i становили – 71 рік (66 років у чоловiкiв i 75 років у жінок). Проте, починаючи з 1992 р, ці показники почали поступово зменшуватися до 1995 року (67 років, 62 та 73 роки вiдповiдно у чоловiкiв i жінок), у 1998-му році отримали найвищого, за останні 10 років значення (68, 53 i 74) i поступово почали зменшуватися до 66,5 в 2003 році. Процес зменшення середньої тривалості життя протягом останнього часу пов’язується як з активiзацiєю серцево-судинних захворювань та збільшенням травматизму (особливо у чоловiкiв), так i з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Завдання 1. в)
Природний рух населення: народжуваність, смертність, природний приріст
Роки
Народжуваність, чол.
Смертність
Природний приріст, чол.
2000
-373000
2001
-384200
2002
-376500
2005
204081
413403
-209322
Висновки:
Природний рух населення обумовлений співвідношенням народжуваності і смертності за певний період.
За статистичними даними ми можемо зробити висновок, що з 1990 – 2002 р. народжуваність зменшилась у 1,5 раза і майже настільки ж збільшилася смертність. головна причина цього явища криється в підриві життєвої сили українців.Взагалі у межах нашої держави простежується досить помітна різниця народжуваності у окремих областях. Найбільш виразною ознакою цього є зменшення народжуваності у східному напряму від 13 – 14 % на Рівненщині та Закарпатті, до 7 – 8 % новонароджених припадає на кожних 1000 мешканців у Луганській і Донецькій обл.
Смертність в Україні почала стабільно збільшуватися починаючи з 90 – х рр. Це повязано зі старінням населення та соціально – економічними негараздами.
За статистичними даними можна сказати, що природній приріст населення з кожним роком зменшується, стає відємним. Лише у 1990 році він був додатній. Природній приріст із кожним роком зменшувався через зменшення народжуваності і збільшення смертності.
Завдання 1. г)
Міграція населення
(тис. осіб)
Рік
Внутрішня
Зовнішня
1990
X
78,3
2000
X
-46,6
2001
X
-33,471
2002
X
-33,791
2004
X
-7,615
Висновки:
Україна традиційно належала до числа територій з високою мiграцiйною рухливістю населення. Неоднозначно складалися мiграцiйнi процеси в різних регіонах України. Строкатість i мiнливiсть мiграцii по окремих роках не дає можливості відтворити повну картину переміщення населення в окремих областях. Певну уяву про загальні тенденцii регіональних мiграцiйних процесів за останні роки можна скласти з аналізу даних статистичного щорічника. Описані особливості динаміки i регiональноi диференцiацii природного приросту i механічного руху населення красномовно свідчать про зростання демографiчноi напруги в Українi, особливо в східному, промислово найбільш потужному, регiонi. Кризові явища в демографii проявляються не тільки через негативні тенденцii у кiлькiсному складі населення, але й через особливості його вiкової i статевої структури.
Завдання 1. д)
Національний склад населення
Висновки:
На більшості території України переважають українці. Переважно на сході України переважають росіяни. В Миколаївській та Одеській проживає значний відсоток молдованів. Майже по всій території України також є і інші національності, відсоток яких досить малий. Загалом можна сказати, що Україна багатонаціональна держава, оскільки в ній переважають не тільки українці а й росіяни, молдовани, євреї, та люди інших національностей.
Завдання 1. е)
Розселення населення
Рік
Міське
Сільське
1990
35085,2
16859,2
2000
32951,7
15971,5
2001
32574,4
15882,7
2002
32328,4
15675,1
2004
32009,3
15271,5
Висновок:
На території України переважає міська форма розселення населення. Рівень міського населення – 68 %. Чисельність міського населення зростає як абсолютно, так і відносно. Міське населення переважає в Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях. На Україні нараховується 445 міст, які можна поділити, враховуючи кількість населення, на малі ( до 50 тис. чол. ), середні ( 50 – 100 тис. чол.), великі ( 100 – 500 тис. чол. ), дуже великі ( до 1 млн. чол. ), міста - мільйонери ( Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса ).
Найбільша кількість міського населення у Донецькій області, найменша – у Чернівецькій області.
Найбільше сіл у Львівській області, найменше – у Луганській області.
Завдання 2.
Кількість населення зайнятого у всіх сферах економічної діяльності
Висновки:
Виходячи із вищесказаного, очевидно, що проблема безробіття являється ключовим питанням в ринковій экономіці, і, не вирішивши його, неможливо налагодити эфективну діяльність эконо міки. Особливо гостро проблема безробіття стоїть зараз перед Україною, що не дивно, тому що стан экономіки України зараз складний. Великий экономічний спад, розваливши промисловість, не міг не зачепити ринок праці. За останні 4 роки чисельність зайнятого населення скоротилась на 9 відсотків.
До недавньго часу Правління України не звертало належної уваги на дану проблему, що викликало достатньо справедливі побоювання. Але положеня змінилось з прийня ттям деяких законів і положень, в яких ставка робиться на вдосконалення ринкових механізмів регулювання зайнятості.
Будемо сподіватися, що дані акти не стануть пустою тратою паперу, а будуть эфективно застосовуватися на практиці, ставши першоосновою економічного відродження України.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора