МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
ЗВІТ
про науково-дослідну роботу на тему:
Структура основного капіталу та зниження фондоємкості продукції на прикладі ДП “Зірненський спиртовий завод”
ЗМІСТ
Економічна сутність, класифікація і структура основного капіталу
Техніко-економічна характеристика об’єкту дослідження
Структурно – динамічний аналіз основних фондів та ступінь забезпеченості підприємства основними фондами
1. Економічна сутність, класифікація і структура основного капіталу
Економічні суб'єкти (корпорації, підприємства, індивідуальні виробники) для здійснення виробничого процесу повинні використовувати певні ресурси: матеріальні, трудові, природні, інформаційні і грошові. Важливого значення при цьому набувають засоби виробництва.
Засоби виробництва – це сукупність всіх елементів, що беруть участь у процесі виготовлення продукції. Вони поділяються на засоби праці (верстати, машини, печі тощо) і предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати та ін.).
Необхідною умовою реалізації основної мети підприємства – отримання прибутку - є відтворення капіталу, що охоплює стадії інвестування, виробництва і реалізації.
У процесі свого використання капітал перебуває в постійному русі як у межах діяльності окремого підприємства, так і в економічній системі країни в цілому. Процес такого постійного руху характеризується терміном «оборот капіталу», під яким розуміється процес безперервного руху капіталу в економічній системі, що супроводжується послідовним перетворенням однієї його форми в іншу.
У процесі обороту різні види капіталу характеризуються різною інтенсивністю руху. Одна частина виробничого капіталу у формі предметів праці використовується у процесі виробництва продукції протягом тільки одного виробничого циклу (сировина, енергія тощо), інша його частина – засоби праці – функціонує протягом багатьох виробничих циклів (будівлі, устаткування тощо);
Відповідно за формами авансування залученого капіталу в активи підприємства його поділяють на основний і оборотний.
Оборотний капітал визначає ту частину капіталу, що авансується в предмети праці, використовується тільки в одному виробничому циклі і повертається на підприємство за один оборот.
Основний капітал формує ту частину активів підприємства, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість на вартість готової продукції. Основні активи становлять виробничу основу підприємств (будівлі, споруди, машини, устаткування, ін.) – звідси їх назва.
Конкретними формами основного капіталу (необоротних активів) на підприємстві є основні засоби, нематеріальні активи, фінансові інвестиції, така термінологія була закріплена Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (ПБО-7) № 7 «Основні засоби» (Затверджено наказом Міністерства фінансів від 27.04.2000р. № 92).
Основні засоби (відповідно до офіційного визначення, сформульованого в згаданому Положенні (стандарті)) – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше від одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік). (Винятком у складі основних засобів варто визнати «капітальні засоби на поліпшення земель». Вони, скоріш за все, не можуть бути віднесені до категорії «матеріальних»).
Відповідно до згаданого Положення (стандарту) бухгалтерського обліку установлюються такі елементи обліку зазначених активів.
1 Основні засоби
1.1 Земельні ділянки.
1.2 Капітальні витрати на поліпшення земель.
1.3 Будівлі, споруди і передавальні пристрої (зокрема, до будівель належать: корпуси цехів, депо, гаражі, складські приміщення, офіси, житлові будівлі тощо; до споруд – естакади, свердловини, резервуари, мости, автомобільні дороги тощо; до передавальних пристроїв – нафто- і газопроводи, водорозподільні мережі, електромережі, лінії зв'язку тощо).
1.4 Машини та обладнання.
1.5 Транспортні засоби.
1.6 Інструменти, прилади та інвентар.
1.7 Робоча і продуктивна худоба.
1.8 Багаторічні насадження.
1.9 Інші основні засоби.
2 Інші необоротні матеріальні активи
2.1 Бібліотечні фонди.
2.2 Малоцінні необоротні матеріальні активи (наприклад, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, інвентар).
2.3 Тимчасові (нетитульні) споруди.
2.4 Природні ресурси.
2.5 Інвентарна тара.
2.6 Предмети прокату.
2.7 Інші необоротні матеріальні активи.
Ключовими компонентами основного капіталу взагалі й основних засобів зокрема є основні фонди, що становлять матеріальну основу виробництва. Зокрема, у складі основних засобів, крім «капітальних витрат на поліпшення земель», всі інші елементи належать до категорії «основних фондів».
Основні фонди – це частина засобів виробництва, що зберігають свою речову форму, беруть участь у багатьох виробничих циклах і свою вартість переносять на вартість готової продукції частинами в міру спрацювання.
Залежно від характеру участі основних фондів у виробничому процесі розрізняють виробничі і невиробничі основні фонди. Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва; невиробничі – задовольняють побутові і культурні потреби працюючих. До них належать: житлові будинки, дитячі садки та ясла, клуби, стадіони та їх оснащення, – які є власністю підприємств та перебувають на їх балансі.
Основні засоби є досить різнорідними, тому їх можна поділити на групи за певними ознаками. Ознаки ці можуть бути різними залежно від мети, для якої призначена дана група. Після введення Національних стандартів бухобліку (01.01.2000р.) в Україні для цілей бухгалтерського та податкового обліку існують дві різні класифікації, кожна з яких побудована на власних принципах. Класифікацію бухгалтерського обліку ми вже навели вище.
Податкова класифікація передбачає поділ основних фондів на чотири групи:
• група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, капітальні витрати на поліпшення земель;
• група 2 – транспортні засоби, включаючи вантажні і легкові машини, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади й інструменти;
• група 3 – інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1, 2 і 4, включаючи сільськогосподарські машини, худобу і насадження;
• група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Аналіз категорій «основні фонди» і «основні засоби» дає можливість зробити такі висновки:
- податкове поняття «основні фонди» охоплює тільки виробничі основні фонди;
- слід розрізняти «основні фонди» і «невиробничі фонди»; терміном «невиробничі фонди» позначають капітальні активи, що не використовуються в господарській діяльності платника податку і для яких встановлено особливий порядок податкового обліку;
- бухгалтерський термін «основні засоби» поширюється на матеріальні активи, що використовуються як для виробничих, так і невиробничих цілей.
Отже, бухгалтерська категорія «основні засоби» має більш широкий зміст, ніж податковий термін «основні фонди».
Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості називається структурою основних фондів. Структура основних виробничих фондів різних галузей і підприємств залежить від різних факторів: складності, конструктивно-технологічних характеристик продукції, типу виробництва, особливостей технологічних процесів і технічного рівня застосовуваних машин і устаткування, рівня концентрації виробництва, розміщення підприємств галузі на території країни тощо.
Залежно від ступеня безпосереднього впливу на предмети праці основні виробничі фонди поділяються на активні і пасивні. До активної частини основних виробничих фондів належать такі їх елементи (робочі машини та обладнання, інструменти), що безпосередньо діють на форму і властивості предметів праці, визначають продуктивність праці, обсяг випуску продукції. До пасивної частини основних фондів належать ті елементи (будівлі, споруди, передавальні пристрої), що створюють умови для нормальної роботи активних основних фондів. Через те що активні елементи основних фондів визначають виробничі можливості галузей, об'єднань і підприємств, а також їх продуктивність і ступінь технічної озброєності праці, перспективним напрямком є підвищення частки активної частини основних виробничих фондів, тобто машин, обладнання, інструментів.
2. Техніко-економічна характеристика об’єкту дослідження.
Підприємство створене з метою отримання прибутку шляхом реалізації виробленої продукції, а також ефективного використання державного майна шляхом запровадження нових технологій, форм організації виробництва, задоволення потреб у спирті, а також іншій продукції і наданні послуг, які виконуються в інтересах самих виробників та споживачів продукції.
Основними напрямками діяльності ДП “Зірненський спиртовий завод” є виробництво та реалізація:
Спирту етилового із харчової сировини;
Етанол-сирцю;
Спирту етилового денатурованого (спирту технічного) та продукції на виробництво якої використовується спирт етиловий денатурований;
Спирту етилового ретифікованого денатурованого для парфумерно-косметичної продукції;
Розчинника для лако-фарбувальних робіт;
Рідких миючих засобів;
товарів побутової хімії;
крохмалю сухого;
харчових продуктів, а також іншої продукції та надання послуг, виходячи із виробничих можливостей.
Виробничі і не виробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства, становлять майно підприємства, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.
Проектна потужність спиртового заводу по промисловій переробці зерна становить 2,0 тис. т/місяць. Проектне виробництво харчового спирту становить 700000 дал./рік.
Коротка характеристика виробництва.
Зерно надходить на підприємство автотранспортом і розвантажується в завальні ями зерноскладу та транспортера подрібнювального майданчику. Із завальної ями транспортера подрібнювального відділення зерно подкється на подрібнювач 4-ох вальцовий. Після зерноподріблювального агрегату подріблене зерно самопливом на вагу та два буферні бункери подрібнювачів ємністю по 1,5т. кожний. Подріблене зерно подається на два дезлямбратори, де подріблена зернова маса перемішується з водою і поступає в ємність для замісу. В подальшому насосом типу АНБ готова маса подається на варочну технологічну схему, де проходить уварювання зернової маси з водою до температури 150-180 0С в залежності від сорту та якості зерна. Підготовлена уварена маса перекачується у 12 бродильних апаратів, де згідно технологічного процесу протягом трьох діб проходить процес бродіння готова бражка подається в брагоретифікаційну установку, де і проходить ретифікація спирту.
Таблиця 2.1.
Показники діяльності ДП «Зірненський спиртовий завод»
Показники
Одиниці виміру
Роки
Відхилення
2004
2005
2006
від 2004
від
2005
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
тис. грн.
6403
4887
10195
-1516
5308
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
тис. грн.
4566
4035
8671
-531
4636
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
тис. грн.
3942
3790
7605
-152
3815
Балансова вартість ОВФ
тис. грн.
9756,0
9998
10353
242,0
355
Середньоспискова чисельність працівників
чол.
135
132
136
-3,0
4
Продуктивність праці
грн.
47429,63
37022,7
74963,24
-10406,9
37940,51
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції
грн.
1,62
1,29
1,34
-0,3
0,05
Фондовіддача
грн./грн.
0,66
0,49
0,98
-0,2
0,50
Фондоємність
грн./грн.
1,523660
2,04583
1,015497
0,5
-1,03
Рентабельність виробництва
%
1,62
1,29
1,34
-0,3
0,05
Проаналізувавши показники діяльності підприємства можна зробити наступні висновки: обсяг реалізації продукції в 2005 році порівняно з 2004 зменшився на 1516 тис.грн. і відповідно він становить 4887 тис.грн.; собівартість продукції знизилась від 3942 тис.грн. до 3790 тис.грн.(знизилась на 152 тис. грн.), витрати на 1 грн. реалізованої продукції зменшились з 1,62 грн. до 1,29 грн. Показник фондовіддачі відображає ту кількість продукції, яка виробляється однією гривнею вартості основних виробничих фондів. Так у 2005 році він зменшився на 0,2 грн./грн. порівняно з 2004 роком, тобто він показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на ОВФ (ефективність цього вкладання коштів).
Обсяг реалізації продукції в 2006 році порівняно з 2005 збільшився на 5308 тис.грн. Це повязано з збільшенням чисельності працівників на 4 чол., та збільшенням ії продуктивності праці на 37940,51 грн. Відповідно зросла собівартість випущеної продукції на 3815 тис.грн.; витрати на 1 грн. реалізованої продукції збільшились на 0,05 грн. Віддача від використання кожної гривні, витраченої на ОВФ зросла на 0,5 грн./грн. Рентабельність виробництва зросла на 0,05% порівняно з 2005 роком.
Щоб збільшити обсяг виробництва продукції, а значить отримати більші прибутки після реалізації товару необхідно робити додаткові капітальні вкладення, збільшувати продуктивність праці, повністю задіяти у виробництво ОВФ що є на підприємстві.
3. Структурно – динамічний аналіз основних фондів та ступінь забезпеченості підприємства основними фондами
Аналіз стану та ефективності використання основних фондів ставить на меті:
Визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними фондами, відповідність їх складу, структури та технічного рівня виробничій потребі;
оцінити технічний стан і віковий склад основних фондів, зокрема їх активної частини;
визначити ступінь ефективності використання основних фондів за узагальнюючими показниками та вплив факторів на зміну цих показників;
виявити резерви підвищення фондовіддачі та шляхи її мобілізації, збільшення обсягу продукції та прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів.
Вивчаючи зміну структури засобів у вартісному виразі, з’ясовують, за рахунок чого вона сталася – зміни складу будівель і споруд чи складу машин, обладнання та інших груп основних засобів. Важливою умовою раціональної заміни складу будівель і споруд є зростання виробничої площі цехів, де відбуваються виробничі процеси.
Вивчаючи стан основних засобів, визначають також і забезпечення ними підприємства.
Для цього спочатку аналізують потужність обладнання й те, наскільки ця потужність відповідає виробничій програмі підприємств.
Якнайповніше та якнайраціональніше використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників:
Таблиця 3.1
Аналiз основних засобів на ДП " Зірненський спиртовий завод "
(базисне порiвняння), тис. грн.
№ з/п
Показники
Роки
Відхилення
2004
2005
2006
від 2004.
від 2005.
абс
за ПВ
абс
за ПВ
абс
за ПВ
абс
за ПВ
абс
за ПВ
1
ОЗ, всього: п.р.
9755,0
100
9756
100
9998
100
1,00
-
242,00
-
к.р.
9756,0
100
9998
100
10353
100
242,00
-
355,00
-
абс. відхилення
1,0
-
242
-
355
-
241,00
113,00
середнє значення
9755,5
-
9877,0
-
10175,5
-
121,50
298,50
2
Будівлі,споруди п.р.
6393,0
65,54
6395,0
65,55
6472,0
64,7
2,00
-0,80
77,00
-0,82
к.р.
6395,0
65,55
6472,0
64,73
6472,0
62,5
77,00
-0,82
0,00
-2,22
абс. відхилення
2,0
0,01
77,0
-0,82
0,0
-2,2
75,00
-0,01
-77,00
-1,40
середнє значення
6394,0
6433,5
-
6472,0
-
39,50
38,50
3
Машини, обладнання п.р.
2616,0
26,82
2626,0
26,92
2678,0
26,8
10,00
-0,03
52,00
-0,13
к.р.
2626,0
26,92
2678,0
26,79
3030,0
29,3
52,00
2,35
352,00
2,48
абс. відхилення
10,0
0,10
52,0
-0,13
352,0
2,5
42,00
2,38
300,00
2,61
середнє значення
2621,0
2652,0
-
2854,0
-
31,00
202,00
4
Інструменти,прилади,інвентар п.р.
169,0
1,73
163,0
1,67
176,0
1,8
-6,00
0,03
13,00
0,09
к.р.
163,0
1,67
176,0
1,76
176,0
1,7
13,00
0,03
0,00
-0,06
абс. відхилення
-6,0
-0,06
13,0
0,09
0,0
-0,1
19,00
0,00
-13,00
-0,15
середнє значення
166,0
-
169,5
-
176,0
-
3,50
6,50
5
Інші основні засоби п.р.
0,0
0,00
0,0
0,00
97,0
1,0
0,00
0,97
97,00
0,97
к.р.
0,0
0,00
97,0
0,97
100,0
1,0
97,00
0,97
3,00
0,00
абс. відхилення
0,0
0,00
97,0
0,97
3,0
0,0
97,00
0,00
-94,00
-0,97
середнє значення
0,0
-
48,5
-
98,5
-
48,50
50,00
6
Транспортні засоби п.р.
568,0
5,82
569,0
5,83
572,0
5,7
1,00
-0,10
3,00
-0,11
к.р.
569,0
5,83
572,0
5,72
572,0
5,5
3,00
-0,31
0,00
-0,20
абс. відхилення
1,0
0,01
3,0
-0,11
0,0
-0,2
2,00
-0,21
-3,00
-0,09
середнє значення
568,5
-
570,5
-
572,0
-
2,00
644,5500
7
Робоча і продуктивна худоба на п.р.
9
0,09226
3
0,03075031
3
0,03
-6
-0,062254
0
-0,0007
на к.р.
3
0,03075
3
0,030006
3
0,029
0
-0,001773
0
-0,0010
абс.відхилення
-6
-0,0615
0
-0,0007443
0
-0,001
6
0,060481
0
-0,0003
середнє значення
6
3
3
-3
0
З аналізу випливає, що загальне зростання основних засобів у 2005 році на 242 тис. грн. відбулося за рахунок збільшення вартості машин та обладнання (52тис. грн.), інструментів, приладів, інвентарю (13 тис. грн.), інших основних засобів (97 тис. грн.) та будівель і споруд на 77 тис. грн. В 2006 році також спостерігається зростання вартості основних засобів на 355 тис. грн.
В 2005 році найбільшу питому вагу в середньорічній вартості основних засобів на кінець року становлять будівлі і споруди 64,73% . Найменшу питому вагу становлять робоча і продуктивна худоба (0,03%).
Базисне порівняння по роках показує, що в 2006 році порівняно з 2004 роком, абсолютне відхилення середньорічної вартості ОЗ на кінець року становить 597 тис. грн., а порівняно з 2005 роком – збільшення середньорічної вартості ОЗ на 355 тис. грн.
Рис1. Питома вага окремих видів ОЗ у загальній структурі ОЗ у 2004 році
На рисунку 1 можна побачити питому вагу окремих видів ОЗ у загальній структурі основних засобів. Найбільшу питому вагу становлять будівлі і споруди 65%, машини і обладнання 27 %, транспортні засоби 6%, інструменти, прилади, інвентар – 2 %, і найменшу вагу становлять робоча і продуктивна худоба 0,3%.
Рис. 2. Питома вага окремих видів ОЗ у загальній структурі ОЗ у 2005році
На рисунку 2 показано, що найбільшу питому вагу у 2005 році з усіх видів основних засобів становлять будівлі і споруди (64%), а найменшу – робоча і продуктивна худоба (0,3 %).
Рис. 3. Питома вага окремих видів ОЗ у загальній структурі ОЗ у 2006 році
На рисунку 3 показано, що найбільшу питому вагу у 2006 році з усіх видів основних засобів становлять будівлі і споруди (62%), а найменшу – робоча і продуктивна худоба (0,2 %).
Особливу увагу слід приділити дослідженню й оцінці активної частини основних виробничих фондів, оскільки саме ці фонди характеризують виробничі можливості підприємства.
До активної частини основних фондів відносять машини й устаткування, обчислювальну техніку, яка використовується в автоматизованих системах управління технологічними процесами, інші машини й устаткування, а також транспортні засоби. Активна частина основних фондів приймає безпосередню участь у виробничому процесі і завдяки цьому забезпечує належний обсяг та якість продукції. До пасивної частини відносять будівлі і споруди.
Оцінку зміни питомої ваги активної частини виробничих основних фондів у загальній їх вартості можна дати за даними аналітичної таблиці.
Таблиця 3.2
Аналіз зміни питомої ваги активної частини промислово-виробничих основних фондів.
Основні фонди
2004
2005
2006
На початок року
На кінець року
Відхилення
На початок року
На кінець року
Відхилення
На початок року
На кінець року
Відхилення
Промислово-виробничі фонди, тис. грн.
9755
9756
1
9756
9998
242
9998
10353
355
у т.ч. активна частина промислово-виробничих основних фондів
3362
3361
-1
3361
3526
165
3526
3881
355
Питома вага активної частини промислово-виробничих фондів, %
34,46
34,45
-0,01
34,45
35,27
0,82
35,27
37,49
2,22
Як бачимо з таблиці, питома вага активної частини промислово-виробничих основних фондів на кінець 2004 року становила 34,45 %, що на 0,01 % менше порівняно з початком року; на кінець 2005 року становила 35,27 %, що на 0,82 % більше порівняно з початком року; на кінець 2006 року становила 37,49 %, що на 2,22 % більше порівняно з початком року або кінцем минулого року.
Зростання питомої ваги активної частини промислово-виробничих основних фондів вважається прогресивною тенденцією, тому що цей чинник позитивно впливає на підвищення ефективності використання основних фондів, збільшення виробничої потужності. Зміни у питомій вазі основних виробничих фондів по роках відображено на рис. 4.
Рис. 4. Питома вага активної частини ОВФ в загальній частині ОВФ за 2004-2006рр.
Аналіз змін технічного стану основних фондів. Таблиця 3.3
№ з/п
Показники
Роки
Відхилення
2004
2005
2006
від 2004
від 2005
1
Середньорічна вартість ОЗ, тис.грн п.р.
9755,0
9756
9998
243
242
к.р.
9756,0
9998
10353
597
355
2
Знос ОЗ, тис.грн.
224
355
361
137
6
3
Коефіцієнт зносу п.р.
0,0230
0,0000
0,0361
0,0131
0,0361
к.р.
0,0230
0,0355
0,0349
0,0119
-0,0006
відхилення
0,0000
0,0355
-0,0012
-0,0012
-0,0367
4
Коефіцієнт придатності п.р.
0,9770
1,0000
0,9639
-0,0131
-0,0361
к.р.
0,9770
0,9645
0,9651
-0,0119
0,0006
відхилення
0,0000
-0,035
0,0012
0,0012
0,0367
Аналізуючи показники 2004-2006 років можна зробити висновок, Коефіцієнт зносу відповідно зріс з 0,023 до 0,036 що призвело до зниження ступеня придатності основних фондів на 0,03.
Ефективність використання основних виробничих фондів характеризується низкою показників, які поділяються на загальні та часткові. До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять фондовіддачу, фондомісткість та рентабельність.
Фондовіддача – це відношення обсягу промислової продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства.
Фондоємкість – показник, обернений до фондовіддачі. Він характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості продукції.
Рентабельність – це відношення чистого прибутку до середньорічної вартості основних фондів.
Аналіз узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів проводиться методом порівняння фактичного їх рівня за звітний період з аналогічними показниками попередніх періодів (плановими показниками), вивчається динаміка за кілька років, рівень виконання плану, виявляється вплив факторів на відхилення з фондовіддачі, резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і вплив зміни вартості та ефективності їх використання на відхилення за обсягом продукції.
Для більш повного аналізу показники ефективності використання основних фондів визначають по всіх основних фондах, фондах виробничого призначення, активної їх частини (табл.3.4).
Таблиця 3.4
Аналіз показників ефективності використання основних виробничих фондів.
Показники
Одиниці виміру
Роки
Відхилення
2004
2005
2006
від 2004
від 2005
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
тис. грн.
6403
4887
10195
-1516
5308
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
тис. грн.
4566
4035
8671
-531
4636
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
тис. грн.
3942
3790
7605
-152
3815
Балансова вартість ОВФ
тис. грн.
9756,0
9998
10353
242,0
355
Середньоспискова чисельність працівників
чол.
135
132
136
-3,0
4
Продуктивність праці
грн.
47429,63
37022,73
74963,24
-10406,9
37940,51
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції
грн.
1,62
1,29
1,34
-0,3
0,05
Фондовіддача
грн./грн.
0,66
0,49
0,98
-0,2
0,50
Рентабельність виробництва
%
1,62
1,29
1,34
-0,3
0,05
Фондоємність
грн./грн.
1,523660
2,0458359
1,015497
0,5
-1,03
Як видно з таблиці спостерігається загальна тенденція що всі показники у 2005 році знизились порівняно з 2004 роком. А також ріст всіх показників у 2006 році порівняно з 2005 році.