МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА
ЗВІТ
Про виконання практичної роботи №3
На тему:
„Населення і трудові ресурси України ”
Населення і трудові ресурси України
Мета: Сформувати вміння аналізувати працересурсний потенціал регіону на основі даних статистичних довідників. Оволодіти методикою створення та використання статистичних карт.
Завдання 1. Дати демографічну характеристику населення України за чотири роки, за таким планом:
а) чисельність та щільність населення.
б) статево вікова структура населення.
в) природний рух населення: народжуваність, смертність, природний приріст.
г) міграції населення: постійні, маятникові.
д) національний склад населення.
е) розселення населення: міське, сільське.
На контурній карті якісним фоном виділити регіональні системи розселення України та їх центри.
Завдання 2. Побудувати кругову діаграму структури зайнятості населення.
Завдання 3. Опрацювати методику створення та використання статистичних карт для характеристики населення: на основі статистичних даних побудувати картодіаграму "Безробіття в Україні".
Завдання 1. а)
Чисельність та щільність населення
Роки
Чисельність, тис. жителів
Щільність, осіб на 1 км2
2000
48923,2
81,04
2001
48457,1
80,27
2002
48003,5
79,52
2004
47280,8
78,32
За останні 80 років населення України збільшилося в 1,4 раза. Водночас були величезні людські втрати внаслідок війн, політичних репресій, голодомору 30-х років. Результатом таких механічних втрат населення є його сучасна деформована вікова структура. Зростання загальної чисельності населення зумовлює потребу у значних капітальних вкладеннях для забезпечення зростання матеріального й культурного рівня життя.
Починаючи з 1993 р. загальна чисельність населення України почала зменшуватись. Цього року в державі народилося 634 тис, а померло 669 тне. (природне скорочення населення становило мінус 35 тис. осіб). Загальне скорочення чисельності населення (внаслідок природного й механічного відтоку) в 1992 р. становило вже мінус 117 тис. осіб, в 1993 р. мінус 180 тис. У 1996 р. народилося 467,2 тис. осіб, а померло 776,7 тис. осіб (природне скорочення становило мінус 309,5 тис. осіб), в 1998 р. відповідно 419,2 тис. осіб і 719,9 тис. (мінус 300,7 тис. осіб, або -6,0%о).
Населення України розміщене по території дуже нерiвномiрно. У кожній адміністративній області теж розміщується нерiвномiрно – густота населення змінюється у широкому діапазоні по окремих районах i особливо зростає на території міських населених пунктів. Так, за абсолютними показниками густоти населення в Україні виділяється м. Київ.
Зміни чисельності населення у часі та нерівномірність його розселення по території держави пов’язані з цілим комплексом найрізноманітніших факторів: природних, біологічних, історичних, соціально-економічних, екологічних.
Завдання 1. б)
Статево вікова структура населення
Роки
Чоловіки
Жінки
0-14
15-24
25-44
45-64
65 і більше
2000
22775,7
26260,8
8429,9
7380,7
14294,0
12084,5
6847,4
2001
22316,3
25924,6
7949,9
7381,2
13851,5
12079,7
6978,6
2002
22093,5
25693,8
7533,6
7457,9
13726,8
11875,5
7193,5
2004
21754,0
25346,5
6989,8
7455,7
13460,6
11687,2
7307,2
Процес вікової фемiнiзацiї суспільства пояснюється як загально планетарним переважанням тривалості життя жінок, так i наслідками згубного впливу другої світової війни та перiодiв довоєнних i післявоєнних масових репресій, які зачепили головним чином представників чоловічої статі. У повоєнні роки в Україні намітилися деякі позитивні зрушення у статевій структурі населення, що проявилися через поступове збільшення частки чоловiкiв. Подiбнi тенденції простежуються практично в усіх областях України. Виняток становить лише Закарпатська область, де частка чоловiкiв у загальному населенні за останні роки майже не змінилася, залишаючись найвищою у державі (48,3%). Відносно високою часткою чоловічої статі вiдрiзняються також Львівська та Рівненська області. В той же час центральні i пiвнiчнi області України характеризуються більшою статевою диференцiацiєю. Особливо в цьому плані виділяється Чернiгiвщина, де у 2001 р. питома частка чоловiкiв не перевищувала 834 осіб на 1000 представників жіночої статі. На завершення відзначимо також існуючу статеву диспропорцію між міським i сільським населенням. Вікова структура населення теж залишає бажати кращого. Україна вже давно перейшла до розряду "старіючих" країн. І хоч пересічний вік жителів держави становив у 2004р. 38 років, цей показник, починаючи з 70-х років неухильно збільшується. Процес зменшення середньої тривалості життя протягом останнього часу пов’язується як з активiзацiєю серцево-судинних захворювань та збільшенням травматизму (особливо у чоловiкiв), так i з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Завдання 1. в)
Природний рух населення: народжуваність, смертність, природний приріст
Роки
Народжуваність, чол.
Смертність
Природний приріст, чол.
2001
376500
746000
-369500
2002
390700
754900
-364200
2003
408600
765400
-356800
2004
427300
761300
-334000
Величина коефіцієнта народжуваності залежить від багатьох названих вище чинників. Окремо слід виділити показники шлюбності та розлучень, питання формування сім'ї. В Україні кількість зареєстрованих шлюбів постійно зменшується (9,3 на 1000 осіб у 1990 р. і 6,2 - у 1998 р.). Разом з тим незначно, але зменшилася кількість зареєстрованих розлучень (3,6 на 1000 осіб у 1998 р. проти 3,7 - у 1990 р.).
Народжуваність в Україні протягом останніх десятиріч стабільно знижується (лише наприкiнцi 50-х років вiдмiчалося короткочасне піднесення коефiцiєнтiв народжуваності). В цілому цей процес не можна вважати аномальним, оскільки порівняно невисока народжуваність притаманна майже всім розвиненим країнам світу, насамперед - європейським.
Завдання 1. г)
Міграція населення
Рік
Внутрішня
Зовнішня, тис. чол..
2000
Х
-46,6
2001
X
-33,471
2002
X
-33,791
2004
X
-7,615
Х – міграція населення майже відсутня
Складовою розвитку населення і трудових ресурсів є міграція, причини і мотиви якої можуть бути різними. Як показує досвід, міграцію населення ніколи не вдавалося зупинити, а в окремі періоди вона набирала особливо великих масштабів і охоплювала віддалені простори. Вона може бути пов'язана з постійною або тривалою зміною місця проживання, тимчасовими чи сезонними переміщеннями людей тощо.
Україна традиційно належала до числа територій з високою мiграцiйною рухливістю населення. Неоднозначно складалися мiграцiйнi процеси в різних регіонах України. Строкатість i мiнливiсть мiграцii по окремих роках не дає можливості відтворити повну картину переміщення населення в окремих областях. Певну уяву про загальні тенденції регіональних мiграцiйних процесів за останні роки можна скласти з аналізу даних статистичного щорічника.
Описані особливості динаміки i регіональної диференцiацiя природного приросту i механічного руху населення красномовно свідчать про зростання демографічної напруги в Україні, особливо в східному, промислово найбільш потужному, регiонi. Кризові явища в демографії проявляються не тільки через негативні тенденції у кiлькiсному складі населення, але й через особливості його вікової i статевої структури.
Внутрішня міграція в Україні досить незначна, в основному люди мігрують з сіл у міста, переїдають зміст у міста у пошуку роботи.
Найбільше людей з України емігрувало в Російську Федерацію, США, Німеччину, Канаду, Ізраїль.
Завдання 1. д)
Національний склад населення
Національність
1989 р.
2001 р.
українці
72,7
77,8
росіяни
22,1
17,3
білоруси
0,9
0,6
молдовани
0,6
0,5
кримські татари
0,0
0,5
болгари
0,5
0,4
угорці
0,4
0,3
румуни
0,3
0,3
поляки
0,4
0,3
євреї
0,9
0,2
вірмени
0,1
0,2
греки
0,2
0,2
татари
0,2
0,2
цигани
0,1
0,1
азербайджанці
0,0
0,1
грузини
0,0
0,1
німці
0,1
0,1
гагаузи
0,1
0,1
інші
0,4
0,4
Серед національних меншин перше місце посідають росіяни. Вони в Україні почали оселюватися ще з XV от. Найбільше їх в АР Крим (67,0%), Донецькій (43,7%), Луганській (44,8%), Харківській (33,2%), Одеській (27,4%) та Запорізькій (32,0%) областях.
На більшості території України переважають українці. Переважно на сході України переважають росіяни. Майже по всій території України також є і інші національності, відсоток яких досить малий. Загалом можна сказати, що Україна багатонаціональна держава, оскільки в ній переважають не тільки українці а й росіяни, молдовани, євреї, цигани та люди інших національностей.
Завдання 1. е)
Розселення населення
Рік
Міське
Сільське
2000
32951,7
15971,5
2001
32574,4
15882,7
2002
32328,4
15675,1
2004
32009,3
15271,5
Для характеристики розміщення населення використовують поняття «розселення». Розрізняють розселення міське і сільське. Основними чинниками розселення, а також його інтенсивності й напрямів є соціально-економічні (розвиток та розміщення продуктивних сил тощо), природні й демографічні. Природні чинники позначаються на процесі розселення внаслідок територіальних відмінностей природного середовища (поверхні, клімату, гідрографічної мережі, корисних копалин, якості земельних ресурсів та ін.). Територіальне розселення, крім того, залежить від інтенсивності та напрямів постійних і маятникових переміщень населення.
Україна має великий природо ресурсний потенціал. Основна частка трудових ресурсів припадає на працездатне населення працездатного віку, осіб старшого віку і незначну кількість підлітків. В Україні спостерігаються територіальні відмінності в працезабезпеченості. У Вінницькій, Волинській, Рівненській, Тернопільській областях, особливо у сільській місцевості, у зв’язку з відпливом молоді в міста, не вистачає робочої сили в сільськогосподарському виробництві.
Населення України переважно зайняте в таких галузях економіки як промисловість, сільське господарство, готелі та ресторани. Певний відсоток також зайняти і у інших галузях: будівництво, освіта, фінансова діяльність, транспорт та зв'язок, охорона здоров’я, а також у сферах державного правління.