Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Сарненське АТП - 15640
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕП
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університету водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
з дисципліни
« Управління потенціалом підприємства »
на тему:
«Удосконалення управління економічним потенціалом підприємства
(на прикладі ВАТ “Сарненське АТП - 15640“»)
ЗМІСТ
Ст.
Вступ………………………………………………………………………..………..
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи управління потенціалом підприємства………….........
1.1. Місце економічного потенціалу в системі стратегічного управління...................
1.2. Загальна характеристика потенціалу підприємства……………….....……………
1.3Структура потенціалу підприємства………...………………………………………
1.4. Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємства…………………………………………..……………………………..
РОЗДІЛ 2. Оцінка вартості та ефективності використання потенціалу підприємства…………………………………………………………………............
2.1. Формування та особливості сучасного стану основних елементів економічного потенціалу підприємства…………………………...…...........................................
2.2. Оцінка вартості потенціалу підприємства………………………………………..
2.3. Аналіз ефективності використання економічного потенціалу підприємства……………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 3. Заходи по удосконаленню управління економічним потенціалом підприємства………………………………………………………………………..
3.1. Удосконалення структури економічного потенціалу .підприємства…………………………………….…………………………………
3.2. Підвищення конкурентоспроможності економічного потенціалу підприємства………………………………………………………………………….
Висновки………………………………......................................................................
Література……………………………………………………………………………
ВСТУП
На сьогоднішній день дослідження потенціалу є дуже актуальною темою, оскільки основною метою будь-якого підприємства є отримання прибутку. А основні прибутки підприємства надходять від основної операційної діяльності (виготовлення і реалізація продукції), тобто це різниця між виручкою від реалізації продукції та собівартістю виготовлення товарної продукції. В даному випадку збільшити прибуток можна або шляхом збільшення виручки від реалізації (збільшення ціни товарів або обсягів їх продажу), або шляхом зниження собівартості виготовлення та реалізації продукції.
З метою визначення резервів збільшення прибутку та обсягу виробництва проводиться аналіз потенціалу підприємства. Отже предметом даного дослідження буде потенціал ВАТ «Сарненське АТП - 15640»
Об’єкт дослідження – відкрите акціонерне товариство «Сарненське АТП - 15640» місце знаходження якого – Рівненська область, м. Сарни, вул. Бєлгородська, 40. Головною метою підприємства є задоволення суспільних потреб в товарах, продукції, роботах, послугах, а також реалізації на основі одержаних прибутків соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і власника підприємства.
Основними видами діяльності підприємства є:
1 виконання державних замовлень і договірних зобов’язань по перевезенню вантажів та пасажирів ;
технічний ремонт та обслуговування автомобілів;
виготовлення товарів народного споживання;
організація та утримання ресторанів, їдалень, кафе та надання інших послуг в сфері громадського харчування;
виготовлення столярних виробів;
надання приміщень в оренду.
Метою дослідження є вивчення потенціалу підприємства, його складових та шляхів і методів його реалізації.
Основні завдання дослідження:
- дослідження складу потенціалу підприємства;
- дослідження ефективності використання потенціалу;
- пропонування заходів по удосконаленню управління економічним потенціалом підприємства.
Сучасний економічний розвиток свідчить про необхідність використання нових теоретичних підходів, прикладного інструментарію, які уможливлюють ефективне подолання складними соціально-економічними системами господарювання різних рівнів невизначеності динамічного ринкового середовища та дають змогу своєчасно адаптуватися до нього.
Для ефективного функціонування і забезпечення конкурентоспроможності підприємств та інших суб’єктів господарювання необхідно якісно розвивати матеріально-технічні, структурно-функціональні, соціально-трудові та інші елементи потенціалу. Це зумовлює виключну увагу керівників підприємницьких структур до ефективного управління технологічними і організаційними змінами, а особливо до алгоритмів визначення та використання таких потенційних соціально-економічних можливостей.
Для виконання дослідження потенціалу будуть використовуватись наступні джерела інформації: фінансова звітність (форма №1, форма №2, форма №3, форма №4, форма №5 та статут) статистична звітність, дані бухгалтерського обліку та статистичні відомості про підприємства- конкурентів.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄХМСТВА
1.1. Місце економічного потенціалу в системі стратегічного управління
Вивчення еволюції наукового розуміння терміна «потенціал» дає змогу зробити висновок, що його запровадження в економічні дослідження було пов'язане з розробкою проблем комплексної оцінки рівня розвитку виробничих сил у двадцяті роки минулого століття. Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «ро^епйа» и означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю.
У вітчизняній економічній літературі цей термін у широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. Таким чином, терміни «потенціал», «потенційний» означають наявність у кого-небудь (будь-то окремо взята людина, первинний робочий колектив, суспільство в цілому) прихованих можливостей, які ще не виявилися, або здатності діяти у відповідних сферах.
1.2. Загальна характеристика потенціалу підприємства
Перехід до нового механізму господарювання значно підвищив актуальність дослідження тих ринкових ознак потенціалу, котрі якнайповніше виражають, на нашу думку, поняття «потенціал підприємства». Потенціал, що об'єднує в собі як просторові, так і тимчасові характеристики, концентрує одночасно три рівні зв'язків і відносин:
По-перше, він відображає минуле, тобто сукупність властивостей, нагромаджених системою в процесі її становлення і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку. У цьому плані поняття «потенціал» фактично набуває значення поняття «ресурс».
По-друге, він характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей. У цій своїй функції поняття «потенціал» частково збігається з поняттям «резерв». Розглядаючи структуру потенціалу з цих позицій, варто враховувати, що в першому випадку структурні елементи потенціалу, що залишилися в нереалізованому вигляді, призводять до зниження ефективності його функціонування (наприклад, невикористовуванні в роботі трудові навички втрачаються, нереалізовані особистісні здібності руйнуються), а в другому випадку «надлишковий» запас сил і здібностей працівника забезпечує гнучкість і маневреність розвитку системи стосовно змінюваних умов праці.
По-третє, він орієнтується на розвиток (на майбутнє). Будучи єдністю стійкого і мінливого станів, потенціал містить (як можливі) елементи майбутнього розвитку.
Рівень потенціалу, характеризуючи наявний стан системи, обумовлений тісною взаємодією всіх трьох перелічених станів, що і відрізняє його від таких, на перший погляд близьких, понять, як «ресурс» і «резерв». Основний зміст поняття «потенціал підприємства» полягає в інтегральному відображенні (оцінці) поточних 1 майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси.
Потенціал підприємства— це складна, динамічна, полі структурна система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання. Отже, потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами.
Перша риса. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності, причому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин.
Друга риса. Можливості будь-якого підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво. Тому потенціал підприємства характеризується також і певним обсягом ресурсів, як залучених у виробництво, так і ні, але підготовлених для використання.
Третя риса полягає в тому, що потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, але ще и навичками різних категорій персоналу до його використання з метою виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.
Четверта риса. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяги виробленої продукції або отриманого доходу (прибутку)) визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою.
Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається:
обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (діяльністю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами або матеріальними запасами, фінансовими та нематеріальними ресурсами — патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);
можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним та мотиваційним потенціалом;
можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом, умінням створювати и оновлювати організаційні структури підприємства);
інформаційними можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності;
1.3. Структура потенціалу підприємства
3 урахуванням викладеного можна чіткіше уявити не тільки сутність потенціалу підприємства, а і його структурну побудову.
Під структурою системи, якою є потенціал підприємства, розуміють мережу найсуттевіших, стійких (інваріантних) зв'язків між елементами. На думку М. Ф. Овчинникова, структура — це «інваріантний» аспект системи. В. I. Кремянський також звертає увагу на те, що структура виражає не всю сукупність зв'язків об'єкта, а тільки його найсуттєвіші зв'язки: «Структура є розгорнуте вираження сутності».
Існує і ширше тлумачення структури, згідно з яким розрізняють два типи структур: макро- і мікро. Макроструктура виражає найстійкіші (інваріантні) зв'язки системи, а мікроструктура-змінні (імовірнісні). Сукупність макро- і мікроструктури об'єкта або процесу, тобто сукупність усіх зв'язків, і становить їхній зміст.
В економічній літературі наявні різні підходи до визначення структури потенціалу підприємства. Більшість дослідників розглядає ресурсну структуру потенціалу, однак з урахуванням у ньому різної кількості складових. В одному випадку до його складу рекомендується включати тільки засоби праці, в другому — засоби праці і робочу силу, в третьому — засоби праці, робочу силу і природні ресурси, які застосовуються в процесі виробництва, у четвертому — засоби праці, робочу силу і предмети праці. є й значно ширші поняття структури потенціалу підприємства, доповнені описами систем збирання, обробки і використання інформації, досвіду господарювання, використовуваної енергії тощо. Необхідно зазначити, що навіть за збігу поглядів на структуру потенціалу підприємства ресурсний підхід не дає повної характеристики цього терміна. Особливий науковий інтерес викликають дослідження багатоаспектного аналізу структури потенціалу, де поряд з ресурсним розглядаються ще й інші аспекти структури, що дає повніше уявлення про його елементний склад.
Беручи загалом, до елементів потенціалу підприємства можна віднести все, що пов'язане з функціонуванням і розвитком підприємства. Вибір найважливіших із цих елементів становить дуже складну проблему, що підтверджується безліччю різних думок науковців з цього приводу.
Об'єктні складові пов'язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування.
До них належить: інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал та потенціал відтворення.
Інноваційний потенціал — сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) цілей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.
Виробничий потенціал - - наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є полі структурною системою.
До його складу входять:
потенціал землі та природнокліматичні умови;
потенціал основних фондів;
потенціал оборотних фондів;
потенціал нематеріальних активів;
потенціал технологічного персоналу.
Потенціал землі та природнокліматичні умови -- можливості підприємства використовувати сукупні природні багатства у господарській діяльності.
Фондовий потенціал -- наявні та скриті можливості основних фондів, які формують техніко-технологічний базис виробничої потужності підприємства.
Потенціал оборотних фондів — це частина виробничого капіталу підприємства у вигляді певної сукупності предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, палива, енергії та різних допоміжних матеріалів), які перебувають у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виготовлення і витратах майбутніх періодів.
Потенціал нематеріальних активів -- сукупність можливостей підприємства використовувати права на нові чи наявні продукти інтелектуальної праці в господарському процесі з метою реалізації корпоративних інтересів на засаді задоволення суспільних потреб.
Потенціал технологічного персоналу — здатність робітників виробляти різні продукти, надавати послуги чи виконувати роботи.
Фінансовий потенціал — обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, що ними воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат.
Головною складовою фінансового потенціалу є інвестиційний, тобто наявні та приховані можливості підприємства для здійснення простого і розширеного відтворення.
Відтворення потенціалу підприємства — це процес безперервного відновлення всіх його складових.
Просте відтворення потенціалу підприємства здійснюється в незмінних обсягах для відновлення спожитих факторів виробництва і забезпечення безперервності його функціонування.
Розширене відтворення потенціалу підприємства передбачає кількісний та якісний розвиток виробничих факторів та інших складових потенціалу, котрі забезпечують вищу результативність його діяльності.
У межах розширеного відтворення можна виокремити три типи розвитку потенціалу підприємства: екстенсивний (традиційний), інтенсивний (інноваційний) і екстенсивно-інтенсивний (змішаний).
За екстенсивного типу відтворення потенціалу збільшення масштабів виробництва досягається за рахунок додаткового залучення трудових, природних ресурсів і засобів виробництва і збереження сформованої техніко-технологічної основи.
За інтенсивного типу відтворення розвиток потенціалу досягається через якісне вдосконалення факторів виробництва: застосування прогресивних знарядь і предметів праці та видів енергетичних ресурсів, підвищення кваліфікації технологічного й управлінського персоналу, а також постійне поліпшення використання всіх наявних складових потенціалу підприємства.
Щодо змішаного типу розширеного відтворення потенціалу, то він характеризується збалансованістю або домінуванням одно з двох інших факторів розвитку. Тому розрізняють переважно екстенсивний, переважно інтенсивний чи змішаний характер економічного розвитку.
Відтворення окремих складових потенціалу підприємства має свої часові цикли та особливості, що зумовлюють використання різних джерел фінансового забезпечення, пов'язаного з формуванням і відтворенням виробничого капіталу.
Наприклад, за простого відтворення заміна спрацьованих і застарілих основних виробничих фондів відбувається за рахунок нагромадження амортизаційного фонду та інших внутрішніх джерел формування фінансових коштів. Розширене відтворення основних фондів, спрямоване на нарощування виробничих потужностей, докорінну перебудову техніко-технологічної бази виробництва, потребує використання таких джерел виробничих інвестицій, як довгострокові кредити, емісія цінних паперів, власний нагромаджений прибуток, державні субсидії, іноземні інвестиції.
Отже, під потенціалом відтворення слід розуміти сукупність матеріально-технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капіталу, які перебувають у розпорядженні підприємства або можуть бути додатково залучені и використані для простого чи розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.
Суб'єктні складові пов'язані із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а становлять передумову, загальноекономічний, загальногосподарський соціальний чинник раціонального споживання об'єктних складових. Усе це свідчить, що суб'єктні складові потенціалу підприємства за їхнім впливом на розвиток основних чинників виробництва и ефективність функціонування економічних систем, у міру ускладнення останніх та їхнього «навколишнього середовища», набувають вирішальної ролі. Відомо, що навіть ті підприємства, які мають близькі за розміром потенціали, часто суттєво різняться за результатами діяльності. За цих умов (за браком зовнішніх «перешкод») різницю в результатах можна пояснити лише неоднаковим рівнем точності цільової орієнтації системи. інакше кажучи, за інших однакових умов величина результату буде тим більшою, що вдалішим буде організаційно-економічне забезпечення досягнення заданих цілей. Наукове забезпечення виробництва та міра його ефективності також залежать від якості управління.
До суб'єктних складових потенціалу підприємства відносяться: науково-технічний потенціал, управлінський потенціал, потенціал організаційної структури управління, маркетинговий потенціал.
Науково-технічний потенціал — узагальнююча характеристика рівня наукового забезпечення виробництва (науки, техніки, технології, інженерної справи, виробничого досвіду, можливостей та ресурсів, у тому число науково-технічних кадрів, які є в розпорядженні підприємства для розв'язання науково-технічних проблем.
Управлінський потенціал — це навички та здібності керівників усіх рівнів управління з формування, організації, створення належних умов для функціонування та розвитку соціально-економічної системи підприємства. У найзагальнішому вигляді він є інтеграцією функціонально-структурних та нематеріальних елементів.
Потенціал організаційної структури управління — це загально корпоративний управлінський (формальний та неформальний) механізм функціонування підприємства, який втілює в собі рівень організації функціональних елементів системи та характер взаємозв'язків між ними.
Маркетинговий потенціал - - це здатність підприємства систематизовано і планомірно спрямувати всі свої функції (визначення потреб і попиту, організація виробництва, продаж і після продажне обслуговування) на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту. У структурі маркетингового потенціалу окремо виділяють логістичний потенціал.
Широка інтерпретація поняття «логістика» як комплексної функції забезпечення підприємства вихідними факторами виробництва на всіх стадіях його діяльності дає змогу в складі цієї функції виокремити: по-перше, доставку необхідних засобів виробництва (послуг) на територію підприємства від зовнішніх контрагентів (логістика постачання); по-друге, доставку тих чи інших видів виробничих ресурсів безпосередньо на місця їх переробки чи використання в необхідних обсягах та в певний час (логістика виробництва); по-третє, забезпечення пунктів збуту готовими виробами і фірмовими послугами (логістика розподілу чи збуту).
3 урахуванням функціональних особливостей та структурного зрізу логістичних процесів за предметними ознаками (логістика персоналу, логістика матеріалів і готових товарів, логістика енергетичних та інформаційних потоків) логістичний потенціал підприємства можна визначити як максимальну продуктивність (функціональну спроможність) системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють усі види діяльності щодо пересування в просторі та руху в часі: персоналу - перевезення співробітників, розміщення їх у службових приміщеннях; пересуванню згідно з часовим графіком роботи матеріалів і готових виробів — транспортування, складування, збереження, сортування і перерозподіл; енергетичних та інформаційних потоків — передавання, обробка, збереження о трансформація.
На особливу увагу в структурі потенціалу підприємства заслуговують: трудовий, інфраструктурний та інформаційний потенціали. Усі вони не підлягають під зазначену класифікацію складових потенціалу підприємства, їх не можна однозначно віднести чи то до суб'єктних, чи то до об'єктних складових.
Термін «трудовий потенціал» увійшов у науковий обіг у період переходу від екстенсивного до інтенсивного способу розвитку виробництва. Це була своєрідна реакція науки на потребу практики забезпечити якісне вдосконалення формування і використання відповідних здібностей працівників як сукупного суб'єкта виробництва і управління.
Трудовий потенціал - це персоніфікована робоча сила, яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик. Це поняття дає змогу, по-перше, оцінити рівень використання потенційних можливостей як окремо взятого працівника, так і сукупності працівників у цілому, що є необхідним для активізації людського фактора, та, по-друге, забезпечити якісну (структурну) збалансованість у розвитку особистого и уречевленого факторів виробництва.
Інфраструктурний потенціал — збалансовано з вимогами виробництва можливості цехів, господарств і служб забезпечити необхідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства та задоволення соціальних потреб його персоналу. За ппер-трофованоох) розвитку інфраструктурні складові потенціалу підприємств можуть виконувати роботи чи надавати певні послуги стороннім організаціям та іншим суб'єктам ринку.
1нформаційний потенціал є найважливішою складовою техніко-технологічної та управлінської бази сучасних підприємств. Розвинуті країни вже перейшли на новий постіндустріальний (інформаційний) рівень суспільного прогресу. Ефективне господарювання підприємств України, раціональне використання їхнього потенціалу неможливе без адекватного сучасним вимогам інформаційного забезпечення.
Інформаційний потенціал — це єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей, які забезпечують підготовку й прийняття управлінських рішень та впливають на характер (специфіку) виробництва через збирання, зберігання (нагромадження), обробку та поширення інформаційних ресурсів. У складі інформаційного потенціалу можна окремо виділити інформаційно-обчислювальний потенціал, до якого належить комплекс технічних, програмно-математичних, організаційно-економічних засобів і спеціальних кадрів, призначений для автоматизації процесу виконання завдань управління підприємством у різних галузях людської діяльності.
Крім того, інформація і здобуті через неї знання реалізуються в нових засобах праці, технологіях, професійному досвіді робітників, рівні організації виробничих одиниць, що додатково свідчить про їх тісний взаємозв'язок з іншими складовими потенціалу підприємства.
1.4. Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємств
Під час формування ринкової економічної системи набувають особливої актуальності проблеми планування та оптимізації можливостей підприємств довгострокового і поточного характеру. Досвід зарубіжних країн свідчить про необхідність утворення гнучких виробничо організаційних систем, що уможливлювали б миттєве реагування на зміни в навколишньому середовищі, 3 огляду на це слід приділити увагу переосмисленню концептуальних підходів до створення та розвитку вітчизняних підприємств, а передовсім до процесів цілеспрямованого формування їхніх потенціалів.
Ще і до сьогодні процесам формування потенціалу підприємства не завжди приділяють належну увагу. Кризовий стан національної економ1ки та окремих підприємств, що супроводжується недовикористанням виробничих потужностей, нагромадженням понаднормативних запасів матеріалів і готової продукції, скороченням чисельності працівників, зниженням їхнього кваліфікаційного рівня і продуктивності праці та іншими негативними явищами, закономірно призводить до втрати потенціалу. Нагадаємо, що розмір і структура потенціалу сучасних виробничо-комерційних організацій формуються за рахунок нагромаджених за радянських часів основних фондів, земельних ділянок, технологій і т. д. Хаотичність процесів розвитку і не контрольованість кризових тенденцій на макрорівня спричинили руйнацію структури потенціалу, що виявилося в порушенні пропорцій між основними елементами соціально-економічних систем сучасних підприємств. У свою чергу, багаторівнева деформація пропорцій та зв'язків між складовими виробничих, соціальних, комерційних та інших підсистем підприемств зумовила мультиплікативність дезорганізації та ініціювала наступний розвиток кризових загальносистемних змін.
Формування потенціалу підприємства -- це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення. Розглянемо докладніше суть процесу формування потенціалу підприємства з урахуванням того, що він є складною економічною системою з притаманними тільки їй певними властивостями.
Ці властивості економічних систем уможливлюють формування загальних постулатів, які слід ураховувати за формування потенціалу підприємства:
потенціал підприємства — це складна система пересічних характеристик його елементів, причому останні можуть тією чи іншою мірою заміщати один одного, тобто є альтернативними;
потенціал підприємства не можна сформувати на базі механічного додавання елементів, оскільки він є динамічним угрупованням;
під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів;
потенціал підприємства у вищих формах його виявлення може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів;
елементи потенціалу підприємства мають функціонувати одночасно і в сукупності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їхньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами;
усі елементи потенціалу об'єктивно пов'язані з функціонуванням і розвитком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з другого — вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу;
складові потенціалу підприємства мають бути адекватними характеристикам продукції і послуг, що виробляються на підприємства
рис. 1.1. . Властивості економічної системи
Спираючись на ці постулати, можна побудувати загальнотеоретичну модель формування потенціалу підприємства.
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ВАРТОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ТОВ „ЙОДАНКА”
2.1. Формування та особливості сучасного стану основних елементів економічного потенціалу підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю “Йоданка“ створене в кінці 2002 року на базі ВАТ «Павлівський пивоварний завод» внаслідок реструктуризації. Директором підприємства є Семерей А. І.. Місцезнаходження підприємства (юридична адреса): Україна, Волинська обл., Іваничівський район, с. Павлівка, вул. Незалежності, 1.
Підприємство є юридичною особою, має права та обов’язки, передбачені чинним законодавством України та чинним Статутом, має основні засоби, оборотні кошти, самостійний баланс, основний розрахунковий рахунок, та інші рахунки в банківських установах, печатку, штамп, фірмовий логотип, товарний знак, а також інші реквізити.
Підприємство має право:
набувати майнові та немайнові права та нести обов’язки;
укладати договори, бути позивачем та відповідачем у суді;
мати свій розрахунковий, валютний та інші рахунки.
Підприємство проводить свою діяльність на принципах самофінансування та самоокупності.
Підприємство за своїми зобов’язаннями відповідає всім майном, що є на його балансі і, на яке, відповідно до законодавства України, може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів. Власник не відповідає за зобов’язаннями підприємства, крім випадків, прямо передбачених законодавчими актами України.
Свою діяльність підприємство здійснює згідно чинного законодавства України на території України та за її межами.
Підприємство може створювати філії, представництва та інші відособлені підрозділи з правами відкриття поточних та розрахункових рахунків в банківських установах.
Головною метою підприємства є задоволення суспільних потреб в товарах, продукції, роботах, послугах, а також реалізації на основі одержаних прибутків соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і власника підприємства. Основним напрямком діяльності підприємства є виробництво безалкогольних напоїв. ТОВ “Йоданка“ займається виробництвом та реалізацією таких видів продукції:
1. Солодкі напої
“Абрикос“
“Апельсин“
“Дюшес“
“Лимон“
2. Мінеральні (йодовані) води
“Йоданка Павлівська“, 0,5л.
“Йоданка Павлівська“, 1,5л.
“Йоданка“, РЕТ 5л.
Вода “Павлівська“, 0,5л.
Вода “Павлівська“, 1,5л.
3. Квас, 1,5л.
Вперше в Україні на заводі разом з Чеськими партнерами виробляється мінеральна вода збагачена природним йодом. З 1998 року колектив Павлівського пивзаводу разом із чеськими партнерами вперше в Україні розпочали виробництво столово-мінеральної води збагаченої природним йодним концентратом під назвою “Йоданка Павлівська”. Напій відноситься до води змішаного складу і є гідро карбонатною, хлоридно – гідрокарбонатною, натрієво-кальцивою.
Збагачений йодідами напій “Йоданка Павлівська” є новим і найбільш ефективним засобом поповнення дефіциту йоду в організмі людини. Крім цього “Йоданка Павлівська” має у своєму складі 19 макро- та мікроелементів, які необхідні для нормального функціонування людського організму, а саме: магній, кальцій, натрій, калій, залізо, цинк, мідь, тощо. “Йоданка Павлівська” приємна на смак і корисна для всіх вікових груп населення, а найперше для вагітних жінок, матерів-годувальниць, дітей та підлітків. Цей напій з грудня 1998 року поступив у продаж і на даний час користується великим попитом у населення.
Майно підприємства складається з основних фондів, оборотних засобів, інших цінностей та коштів, що відображені у самостійному балансі підприємства. Джерелами формування коштів та майна підприємства є внески у статутний фонд, грошові та матеріальні вклади власника, прибутки від усіх видів діяльності, добровільні внески та пожертвування підприємств, установ, організацій, приватних осіб, фондів тощо, кредити банків та інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.
Підприємство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно чинного законодавства України на підставі валютної самоокупності і самофінансування.
Підприємство проводить оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну звітність, форми якої встановлюються державними органами.
Реорганізація та ліквідація підприємства проводиться на підставі рішення власника або суду, арбітражного суду в порядку передбаченому чинним законодавством. Після розрахунків з кредиторами, все майно підприємства розподіляється власником.
В складі підприємства є один цех який поділений на дві дільниці: дільниця закрійних операцій та дільниця швейних операцій. Дільниця швейних операцій організована за технологічною ознакою, тобто кожна швачка виконує тільки один вид операцій. Дільниця закрійних операцій – за предметною, тобто кожна закрійниця викроює лише певний вид моделі. Обслуговування цеху здійснює технолог, прибиральниця, електрик та завідуючий складом.
Метою функціонування підприємства є виготовлення продукції та отримання від її реалізації прибутку. Тому виробничий процес та його організація є важливим при плануванні діяльності підприємства.
Розглядаючи підприємство як економічну систему, можна виділити три основні її частини: фактори виробництва (виробничі ресурси) підприємства; виробниче споживання цих ресурсів у процесі виготовлення нової продукції; результати господарської діяльності. Всі ці три складові виробничої системи взаємопов’язані і взаємообумовлені.
ТОВ “Йоданка“ продовжує здійснювати свою виробничо-господарську та комерційну діяльність з метою одержання прибутку. Предметом діяльності є виробництво безалкогольних напоїв, шляхом впровадження нових технологій, проведення розробок, створення сервісної інфраструктури, здійснення посередницької та торговельної діяльності, виконання робіт і надання платних послуг юридичним і фізичним особам.
Для загального уявлення про про діяльність підприємства та його стан в таблиці 2.1 наведемо перелік основних економічних показників його діяльності та вкажемо їх динаміку зметою можливості наочного простеження їх тенденцій.
Таблиця 2.1
Аналіз основних економічних показників господарської діяльності
№ з/п
Показники
Базовий 2003 рік
Минулий 2004 рік
Звітний 2005 рік
Відхилення звітного року від:
базового року
минулого року
абсолютне
відносне
абсолютне
відносне
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
Обсяг реалізованої продукції, тис. грн..
846,1
910,5
1773,2
927,1
109,57
862,7
94,75
2
Середньорічна вартість ОФ, тис. грн..
675,3
735,0
854,2
178,9
26,49
119,2
16,22
3
Фондовіддача, грн./грн..
1,2529
1,2388
2,0759
0,8229
65,6812
0,8371
67,5736
4
Чисельність працівників, чол.
25
31
34
9
36
3
9,6774
5
Фонд оплати праці працівників, тис. грн.
132,4
130,3
191,7
59,3
44,79
61,4
47,12
6
Середньорічна продуктивність праці 1 працівника тис.грн./чол..
33,844
29,271
52,153
18,309
54,098
22,782
77,566
7
Витрати підприємства
560,0
568,3
1191,6
631,6
112,79
623,3
109,68
8
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції
0,6619
0,6241
0,672
0,01
1,5328
0,0478
7,6651
9
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
535,3
525,4
1167,7
632,4
118,14
642,3
122,25
10
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.
168,3
192,4
353
545
109,74
160,6
83,47
11
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком, %
19,89
21,13
19,91
0,016
0,082
1,224
-5,7911
Отже з таблиці 1. можна зробити наступні висновки: обсяг реалізованої продукції в 2005 році зріс на 862,7 (94,75%) тис.грн. порівняно з 2004 роком, та на 927,1 тис.грн. (109,57%) порівняно з 2003 роком; середньорічна вартість ОФ в 2005 році порівняно з 2003 роком збільшилась на 119,2 тис.грн. (16,22%); фондовіддача в оснній рік порівняно з базовим зросла на 0,8371 грн./грн. (65,68%); середньорічна продуктивність праці одного працівника збільшилась з 33,844 тис.грн./чол. до 52,153 тис.грн./чол. або на 18,309 тис.грн./чол. (54,098%); витрати на 1 грн. реалізованої продукції в звітному році порівняно з базовим збільшились на 0,01грн. (1,53%); чистий прибуток (збиток) підприємства в 2005 році склав 353 тис.грн. що в порівняні з 2003 роком (168,3 тис.грн.) більше на 545 тис.грн. (109,74%); рентабельність реалізованої продукції за чистим пирбутком в 2005 році порівняно з 2003 роком зросла в абсолдютному вираженні на 0,016% (у відносному вираженні - 0,082%), порівняно з 2004 роком вана зменшилась на1,224%, проте взагальному вона поки що зросла.
2.2. Оцінка вартості потенціалу підприємства
Потенціал підприємства – це максимально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив (можливостей) якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання (ситуаційна ринкова складова) з урахуванням ресурсних, структурно-функціональних, часових, соціальних та інших обмежень.
Виробничий потенціал – це наявні і приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально-можливого обсягу продукції. Сукупність ресурсів, що функціонують здатні виробляти певний обсяг продукції. Використання виробничого потенціалу можна оцінити за допомогою факторного аналізу. Виробничий потенціал є полі структурною системою:
потенціал основних фондів;
потенціал оборотних фондів;
потенціал нематеріальних активів;
потенціал технологічного персоналу.
До складу потенціалу підприємства включають такі складові:
виробничий потенціал;
управлінський потенціал;
інноваційний потенціал;
фінансовий потенціал;
маркетинговий потенціал;
науково-технологічний потенціал;
інформаційний потенціал;
інфраструктурний потенціал;
потенціал систем управління.
Розрахуємо вартість потенціалу підприємства по роках за період 2002-2005pоки визначимо у наступній таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Оцінка вартості потенціалу підприємства і рівня його використання
№
Показники
Одиниця виміру
2003 рік
2004 рік
2005 рік
1
Середньорічна вартість основних виробничих фондів
тис. грн.
66,35
104,55
214,85
2
Коефіцієнт капіталізації*
-
0,0109
0,0109
0,0109
3
Нормовані оборотні засоби
тис. грн.
216,20
356,00
626,40
4.
Коефіцієнт витягу продукції із оборотних засобів
-
0,80
0,84
0,86
5
Сумарна вартість нематеріальних активів і земельних ресурсів за експертною оцінкою
тис. грн.
0,00
0,00
0,00
6
Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу
чол.
30,00
33,00
34,00
7
Продуктивність праці на І-го працівника ПВП
тис. грн.
21,94
22,13
42,91
8
Товарна продукція у порівняних цінах
тис. грн.
658,17
730,27
1459,01
9
Фондоозброєність в розрахунку на І-го працівника ПВП
тис. грн.
2,21
3,17
6,32
10
Інноваційні витрати за звітний період
тис. грн.
0,00
0,00
0,00
11
Витрати на управління
тис. грн.
64,00
72,00
80,00
12
Балансовий прибуток
тис. грн.
715,40
760,70
1519,80
13
Повна собівартість товарної продукції
тис. грн.
405,64
406,13
913,77
Методика вартісної оцінки розміру складових елементів потенціалу підприємства
1. Фондовий потенціал (ФП) визначається за формулою:
ФП=Ф*Ен, (1)
де Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.
2. Потенціал оборотних фондів (ОП):
ОП=М*Км, (2)
де М – річний обсяг матеріалів;
Км – коефіцієнт витягу продукції із ресурсної маси, який визначається відношенням вартості матеріальних ресурсів, використаних на виробництво продукції, до загальної вартості матеріальних ресурсів, спожитих підприємством.
3. Потенціал нематеріальних активів (НП):
п
П=( (Не*Ен), (3)
і=1
де Не – експертна оцінка вартості нематеріальних активів та вартість землі, яка вираховується згідно з методикою, прийнятою на державному рівні.
4. При розрахунку потенціалу технологічного персоналу спочатку проводиться оцінка живої праці (тобто одного середньоспискового працівника) встановленням його фондового аналога у вартісному обчисленні за формулою:
А=Пп*((Фо/(Пп),
де А – оцінка одиниці живої праці;
Пп – продуктивність праці одного працівника;
(Фо – збільшення фондоозброєнності праці одного працівника у базовому періоді;
(Пп – збільшення продуктивності праці одного працівника у базовому періоді.
Величина потенціалу технологічного персоналу (ПТП) буде визначатися за формулою:
ПТП=А*Ч*Нт, (4),
де Ч – середньорічна чисельність ПВП;
Нт – коефіцієнт реалізаці...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора