Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕП
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Український державний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
З дисципліни:
“Економіка підприємства”
на тему:
“ Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства”
Зміст
Вихідні дані до виконання курсової роботи……………………………...
Вступ………………………………………………………………………...
Розді1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів – важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві (теоретична частина)………………………………………..
1.1.Ефективність як економічна категорія………………………………..
1.2.Класифікація основних фондів... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
1.3.Основні виробничі фонди підприємства………………………... ... ..
1.4.Показники використання основних виробничих фондів……... ... ...
1.5.Шляхи кращого використання основних фондів……………………
Розділ2. Визначення ефективності використання основних виробних фондів підприємства (розрахункова частина)………………...
2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства………………………………………………………………..
2.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів підприємства………………………………………………………………...2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами………………………………………..
2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами………………………………………..
2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі………………………………….
2.6. Узагальнюючі показники……………………………………………...
Розділ3. Заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробних фондів підприємства в часі…………………………
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу………………………………………………………………………….
3.1. Методичні рекомендації з економічного обгрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі………………………………………………………...
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу………………………………………………………………………….
3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу………………………………………………………………………….
3.1.3.Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ…………………………………………………………………………
3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу…….
3.2. Аналіз одержаних результатів……………………………………
Висновки……………………………………………………………………
Список літератури………………………………………………………….
Варіант - 11
Вихідні дані для виконання курсової роботи
№
Показники
Одиниці
11
п\п
виміру
1
Проектна потужність підприємства
млн.грн.
14,00
2
Обсяг реалізації продукції
млн.грн.
11,00
3
Первісна вартість ОВФ
млн.грн.
7,10
3а
З них активна частина
млн.грн.
5,20
4
Залишкова вартість ОВФ
млн.грн.
5,40
5
Використання ОВФ:
5а
в першу зміну
млн.грн.
6,80
5б
в другу зміну
млн.грн.
5,00
5в
в третю зміну
млн.грн.
4,00
6
Чисельність працівників
чол.
400
6а
З них робітників
чол.
340
7
Працювало працівників:
7а
в першу зміну
чол.
200
7б
в другу зміну
чол.
120
7в
в третю зміну
чол.
80
8
Корсний фонд робочого часу
використання ОВФ:
8а
за планом
дні
214
8б
Фактично
дні
174
9
Тривалість зміни
год.
8
10
Внутрішньозмінні витрати робочого часу
год.
0,4
11
Річний знос ОВФ
%
8,5
12
Вибуло ОВФ
млн.грн.
0,60
13
Поступило ОВФ
млн.грн.
0,54
13а
із них нових
млн.грн.
0,50
14
Собівартість продукції
млн.грн.
9,80
14а
в т.ч. матеріальні витрати
млн.грн.
6,70
15
Витрати на утримання і експлуатацію ОВФ
% від Соб-ті
17,0
16
Збільшення обсягу виробництва продукції
у плановому році
відсотків
13,0
Вступ
Перехід до ринкових відносин на даному етапі в Україні потребує глибоких зрушень в усіх сферах економіки-одній з найважливіших сфер людської діяльності. Ринкова економіка по своїй суті є засобом, що стимулює ріст продуктивності праці і збільшення ефективності виробництва. Підвищення ефективності суспільного виробництва означає ефективніше використання наявних трудових ресурсів для збільшення випуску якісної і потрібної країні продукції, а також постійно співставляти затрати з отриманими результатами і вносити певні корективи для того, щоб вкладені кошти принесли максимальну віддачу. В умовах ринкової економіки підвищення ефективності виробництва на підприємстві невіддільно пов’язане із проблемою економіки всіх видів ресурсів, в тому числі і основних виробничих фондів, величина і підвищення ефективності використання яких в певній мірі визначають виробничі можливості підприємства. Тільки в цих умовах наше народне господарство може підвищити рівень життя людей.
Підприємство – це основна народногосподарська ланка країни, від результатів функціонування якої залежить економічний розвиток держави. В умовах ринкових відносин підприємство функціонує самостійно на засадах самоокупності і самофінансування і тому воно саме, в першу чергу, зацікавлене в підвищенні ефективності виробництва та збільшення прибутковості.
Велика роль відводиться проблемі підвищення ефективності використання ОВФ, які визначають рівень його матеріально-технічної бази, яка в значній мірі визначає обсяг виробництва продукції. Проте, ефективність виробництва на підприємстві залежить не тільки від забезпеченості підприємства основними фондами, але й ступеня їх використання у часі.
Задоволення потреб населення на ринку у тій чи іншій продукції залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від пропозиції. Проте, обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить від того наскільки ОВФ повно використовуються.
Таким чином, підвищення ефективності використання ОВФ підприємства знаходять свій вираз у збільшенні обсягу виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі.
Крім того, поліпшення використання ОВФ підприємства є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частка витрат виробництва, які утворюють собівартість продукції, пов’язана із використанням ОВФ на підприємстві. Так, у собівартості продукції витрати по утриманню і експлуатації ОВФ становлять близько 25 %. Поліпшення використання ОВФ зменшує витрати на їх утримання і експлуатацію у собівартості одиниці продукції. Зменшення цих витрат відбувається за рахунок зменшення умовно-постійної частини у витратах по утриманню і експлуатації ОВФ – амортизаційних відрахувань, величина яких є умовно-постійною по відношенню до річного обсягу продукції. Внаслідок цього, чим більше буде вироблятися продукції, тим меншою буде питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції, а це веде і до збільшення прибутку підприємства. Підвищення ефективності використання ОВФ також зменшує потреби підприємств у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази підприємства з метою зменшення обсягу виробництва продукції, тобто відбувається економія коштів на ці цілі. Як свідчить багаторічна практика господарювання, ефект від поліпшення використання ОВФ реалізується значно швидше, ніж від повних капітальних вкладень. Крім того, підвищення ефективності використання ОВФ зменшує витрати від їх морального зносу.
Таким чином, в умовах ринкової економіки, коли відтворення ОВФ підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві і на цій основі забезпечення стабілізації виробництва.
Мета даної курсової роботи – ознайомитися з методикою впровадження заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ на підприємстві. За допомогою розрахунків обгрунтувати доцільність впровадження цих заходів, а також розрахувати величину ефекту від здійснення необхідних господарських операцій.
Робота складається з вступу, трьох розділів та висновків.
Перший розділ знайомить з такими поняттями як економічна ефективність, основні фонди. Дає їх характеристику, допомагає зрозуміти роль ОВФ у діяльності підприємства, а також проводить коротке ознайомлення з основними показниками ефективності використання ОВФ на підприємстві.
У другому розділі обраховуються показники, пов’язані з використанням ОВФ на підприємстві.
Третій розділ складається з трьох підрозділів. У ньому проводимо заходи по підвищенню ефективності використання ОВФ на підприємстві, а також проведена загальна порівняльна характеристика стану підприємства до і після впровадження запропонованих заходів.
Розділ 1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів – важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві (теоретична частина).
1.1. Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот) , в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання, тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні і оборотні.
Основні фонди (засоби) на підприємстві представленні засобами праці. Характер їх споживання у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість переносять на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елементи витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент, багаторічні насадження.
Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо.
1.2.Класифікація основних фондів
Різниця у призначенні окремих видів основних фондів та їх ролі у виробничому процесі обумовлюється необхідністю їх поділу на окремі групи. За своїм призначенням та натурально-речовим характером основні фонди поділяються на такі групи:
Земельна ділянка.
Витрати на корінне поліпшення земельної ділянки (капітальні витрати).
Будівлі, споруди, передавальні пристрої.
Машини та обладнання
в тому числі:
силові машини та обладнання;
робочі машини та обладнання;
вимірювальні і регулюючі прилади та обладнання;
обчислювальна техніка;
інші машини та обладнання.
Транспортні засоби.
Інструмент та інвентар.
Робоча та продуктивна худоба.
Багаторічні насадження.
Інші основні фонди.
В залежності від цільового призначення основні фонди підприємств поділяються на такі групи:
основні виробничі фонди певного виду, призначення (галузі), що використовуються для здійснення господарської діяльності підприємства;
основні виробничі фонди інших галузей (промисловості, будівництва, торгівлі тощо);
Основні невиробничі фонди (фонди житлово-комунального господарства, культури, спорту тощо.
В залежності від ступеню участі у виробничих процесах основні виробничі фонди поділяються на активну і пасивну частину.
Активна частина ОВФ безпосередньо приймає участь у створенні продукції (виконанні робіт), тобто вони безпосередньо діють на предмет праці.
Пасивна частина ОВФ безпосередньо не діє на предмети праці, а створює сприятливі умови для процесу виробництва.
1.3. Основні виробничі фонди підприємства.
Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні.
Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент. До основних фондів відноситься інвентар й інструмент вартістю більше 15 неоподаткованих мінімумів доходу громадян або терміном служби більше одного року незалежно від їх вартості. До основних фондів не відноситься спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються.
Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці.
Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо.
Первісне формування основних засобів на підприємстві залежить від форми його власності. Державні підприємства і організації одержують основні засоби від держави і обліковують як частину статутного капіталу. Підприємства, що приватизуються, основні засоби викуповують у держави або створюють шляхом акціонування. Заново створювані товариства з повною і обмеженою відповідальністю формують основні засоби за рахунок пайових внесків замовників. Окремі пайовики можуть вносити як пай будівлі, машини, обладнання або право користуватися ними, інші вносять гроші, за рахунок яких купуються основні засоби. Заново створювані акціонерні товариства купують основні засоби, головним чином, за рахунок виручки від реалізації акцій.
Показники використання основних виробничих фондів.
На практиці планово-економічної діяльності підприємств широко використовуються різноманітні показники, які характеризують: об’єм і вартість, структуру і стан, формування, використання і оновлення виробничих фондів. Підвищуються значення показників, які безпосередньо характеризують стан і організаційно-технічний рівень виробничих фондів, від яких залежать об’єм і якість виготовленої продукції, норми споживання ресурсів, умови праці працюючих та інше.
Для оцінки стану і змін кількісних та якісних показників, виявлення екстенсивних та інтенсивних резервів кращого використання виробничих фондів в практиці планово-економічній і аналітичній роботі на підприємствах широко використовують методи розрахунку середньорічної їх вартості (Ф) за формулою:
де Ф1 – вартість діючих виробничих фондів на 1 січня планового чи звітного року;
Ф2 – вартість діючих виробничих фондів на 1 січня наступного року;
(Фі – балансова вартість виробничих фондів на 1 число решти місяців даного (планового, звітного) року.
Зростання вартості і запровадження прогресивних видів машин, обладнання, пристроїв, транспортних засобів в структурі виробничих фондів характеризують рівень фондоозброєності праці, зростання науково-технічного прогресу, прогресивні зрушення в якісному складі виробничого потенціалу промисловості.
Прогресивність структури виробничих фондів галузі, підприємства визначається зростанням питомої ваги їх активної частини і розраховуються за формулою:
де ∆Фа – приріст балансової вартості активної частини виробничих фондів;
Ф – повна балансова вартість виробничих фондів.
Резерви зростання ефективності виробничих фондів і підвищення її віддачі пов’язані перш за все з необхідністю удосконалення системи поновлення машин і обладнання, з прискоренням їх оборотності у виробничому процесі. Для визначення якісного складу підприємства слід розраховувати коефіціенти оновлення, вибуття та середнього віку. Коефіціент оновлення визначається за формулою:
де Фв - вартість зносу введених виробничих фондів;
Фо – середньорічна вартість фондів в аналізованому періоді.
Коефіціент вибуття виробничих фондів визначається за формулою:
де Фвиб – вартість вибувших на протязі року виробничих фондів даного призначення.
Для впорядкування структури і якісного складу виробничих фондів на підприємстві необхідно вести їх облік по віковим групам, визначити питому вагу різних вікових груп (однотипних) виробничих фондів: до 5 років включно; від 5 до 10, від 10 до 20 і більше 20 років.
Наприклад, питома вага виробничих фондів одного призначення (класу) віком до 5 років включно визначається за формулою:
де Ф5 – середньорічна вартість встановлених і невстановлених, але таких, що знаходяться на балансі підприємства виробничих фондів одного призначення, які мають вік до 5 років включно. Рахунок віку починається з дати виготовлення обладнання.
Аналогічно визначаються питомі ваги і по іншим віковим групам виробничих фондів. Слід визначати також питому вагу фондів, які мають вік більше нормативного терміну їх служби:
де Фн – середньорічна вартість виробничих фондів одного класу, які мають вік більше нормативного терміну їх служби.
1.5. Шляхи підвищення використання основних фондів.
Однієї з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно рациональнее використовувати основні фонди і виробничі потужності.
Збільшення обсягів виробництва промислової продукції досягається за рахунок:
1) запровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей;
2) поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей.
Приріст основних фондів і виробничих потужностей промисловості, її галузей і підприємств досягається завдяки новому будівництву, а також реконструкції і розширенню діючих підприємств.
Реконструкція і розширення діючих фабрик і заводів, будучи джерелом збільшення основних фондів і виробничих потужностей підприємств, одночасно дозволяють краще використовувати наявний у промисловості виробничий апарат.
Вирішальну частину приросту продукції в цілому по промисловості одержують з діючих основних фондів і виробничих потужностей, що у кілька разів перевищують нові фонди, що вводяться щорічно, і потужності.
Однієї з найважливіших задач підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне введення в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів введення в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більш зроблених основних фондів, прискорити їхній оборот і тим самим сповільнити настання морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.
Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знову введених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:
1) підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей і основних фондів;
2) підвищенню екстенсивності їхнього навантаження.
Більш інтенсивне використання виробничих потужностей і основних фондів досягається насамперед за рахунок технічного удосконалювання останніх.
Інтенсивність використання виробничих потужностей і основних фондів підвищується також шляхом удосконалювання технологічних процесів; організації безперервно-потокового виробництва на базі оптимальної концентрації виробництва однорідної продукції; вибору сировини, його підготовки до виробництва відповідно до вимог заданої технології і якості продукції, що випускається; ліквідації штурмівщини і забезпечення рівномірної, ритмічної роботи підприємств, цехів і виробничих ділянок, проведення ряду інших заходів, що дозволяють підвищити швидкість обробки предметів праці і забезпечити збільшення виробництва продукції в одиницю часу, на одиницю чи устаткування на 1 кв. м виробничої площі.
Інтенсивний шлях використання основних фондів діючих підприємств включає: технічне їхнє переозброєння, підвищення темпів відновлення основних фондів. Досвід роботи ряду галузей промисловості показує, що швидке техническою переоснащення діючих фабрик і заводів особливо важливо для тих підприємств, де має місце більш значний знос основних фондів.
Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування в календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, що мається на підприємстві й у його виробничій ланці.
Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина — на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно поліпшує використання основних фондів.
На успішне рішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей і росту продуктивності праці значно впливає створення великих виробничих об'єднань. Разом з цим необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічного переозброєння діючих підприємств, висновок з цих підприємств невластивої їх профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об'єктів у тяготеющих до великих індустріальних центрів невеликих і середніх містах, де маються резерви робочої сили.
Важливий резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств укладений у скороченні часу внутрізмінних простоїв устаткування, що на ряді промислових підприємств досягають 15—20% усього робочого часу.
Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.
Творче і сумлінне відношення працівників до праці є важливою умовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей.
Відомо, що від досконалості системи морального і матеріального стимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів. Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тому числі введення плати за виробничі фонди, перегляд оптових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.
Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства
2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства
Показник наявності основних виробничих фондів: на балансі підприємства знаходиться основних виробничих фондів на суму 7,10 млн.грн. Вартість ОВФ на кінець року визначається за формулою:
Бвк = Бвп + Бпв - Бвв , (2.1)
де Бвк – балансова вартість ОВФ на кінець періоду,
Бвп – балансова вартість ОВФ на початок періоду,
Бпв – балансова вартість ОВФ, що поступили на підприємство,
Бвв – балансова вартість ОВФ, що вибули з підприємства.
Тоді, Бвк = 7,1+0,54-0,6 = 7,04 млн. грн.
Бвр = (Бвп + Бвк)/2, (2.2)
Бвр = (7,1+7,04)/2 = 7,07 млн. грн..
Показник технологічної структури основних виробничих фондів:
Активна частина: 5,20 млн.грн. Пасивна частина: 7,10 – 5,20=1,90 млн.грн. або активна частина – 73,24% пасивна частина – 26,76%.
Аналізуючи дану технологічну структуру основних виробничих фондів можна стверджувати, що дане підприємство промислового призначення тому, що активна частина його основних виробничих фондів (73,24%) значно перевищує пасивну (26,76%). Технологічна структура основних виробничих фондів досить досконала, що забезпечує їх ефективне використання.
Коефіцієнт зносу:
(2.3)
=
Даний коефіцієнт свідчить про те, що основні засоби вже зносилися на 24%, тобто вони вже перенесли 24% своєї вартості на новостворену продукцію. За даними розрахунку, основні виробничі фонди повинні знаходитись ще в стані використання своєї повної потужності.
Коефіцієнт придатності:
Кпр = 1 - Кзн (2.4)
. Кпр = 1 – 0,24 = 0,76
Даний коефіцієнт свідчить про те, що залишкова балансова вартість основних виробничих фондів складає 76% від первісної. На новостворену продукцію ще треба перенести вартість основних засобів на 76%.
2.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів підприємства:
Коефіцієнт вибуття: = (2.5)
=
Дані цифри свідчать про те, що 8,5% основних виробничих фондів, що були на балансі підприємства, вибули в наслідок їх фізичного чи морального зносу, в результаті реалізації зайвих основних фондів або в результаті стихійного лиха.
Коефіцієнт надходження: = (2.6)
=
Проаналізувавши даний показник можна сказати, що в результаті господарської діяльності для заміни вибувших основних фондів та збільшення оснащеності підприємства основними фондами на баланс підприємства поступило 7,7% (від загальної кількості) основних виробничих фондів.
Коефіцієнт оновлення: = (2.7) =
Цей коефіцієнт показує, що на баланс підприємства поступило 7,1% основних виробничих фондів.
Період оновлення:
(2.8)
Період оновлення ОВФ складає 14,2 років.
Коефіцієнт інтенсивності оновлення: = (2.9)
=
За даними розрахунку видно, що інтенсивність оновлення основних фондів не досить висока (менше 100% ).
Тривалість обороту (2.10)
11,76 роки
Отже, тривалість обороту ОВФ становить 11,76 роки.
Коефіцієнт оборотності (2.11)
Отже, у процесі виробництва буде відшкодовуватись 8,5% вартості ОВФ.
2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами
Фондозабезпеченість виробництва: = (2.12)
= грн./од.прод.
За результатами розрахунку можна стверджувати, що підприємство має в наявності 0,66 основних виробничих фондів для виробництва одиниці продукції. Необхідно збільшувати обсяг основних фондів підприємства.
Механозабезпеченість: = (2.13)
=грн./грн.
Проаналізувавши показник можна стверджувати, що на одиницю виробленої продукції припадає 0,47 активної частини основних фондів (станків, обладнання тощо).
2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами.
Фондоозброєність праці : = (2.14)
Для того, щоб визначити фондоозброєність праці необхідно спочатку визначити середньоспискову чисельність робітників, що працюють в найбільш чисельну зміну. В даному випадку найбільш чисельна перша і друга зміна. Візьмемо першу зміну.
Визначимо скільки в загальному припадає робітників на одного працівника:
340/400 = 0,85. Тоді робітників в першу зміну буде: 200 • 0,85 = 170 робітників.
= грн./чол.
Даний показник показує оснащеність працівників основними фондами. Вданому випадку на одного працівника припадає 41764,70 грн. Чим більше буде даний показник тим більше зможе виготовляти продукції робітник, а тим самим буде підвищуватись продуктивність праці. Але ефективним виробництво буде вважатися за умов, що продуктивність праці буде рости швидше за фондоозброєність праці.
Механоозброєність праці: = (2.15)
= грн./чол.
Даний показник показує скільки припадає активної частини основних виробничих фондів (верстатів, обладнання екскаваторів, бульдозерів, транспортних засобів тощо) на одного робітника (в даному випадку – 30588,24 грн.). Ефективність виробництва буде відбуватися за умов, що ріст механозабезпеченості буде забезпечувати зростання продуктивності праці, але темпами які випереджають зростання рівня механозабезпеченості.
2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі.
Коефіцієнт використання календарного часу: = (2.16)
=
За отриманими результатами можна стверджувати, що основні виробничі фонди використовуються на 0,477 календарного часу протягом року(коли ефективним вважається використання робочого часу в межах 0,65 - 0,70). Даний показник не є високим, необхідно запровадити заходи його підвищення. При цьому треба враховувати неробочі дні (вихідні та святкові дні), а також простої основних фондів пов'язані з їх ремонтом, у зв'язку з природними явищами, у зв'язку із сезонністю робіт та з інших об'єктивних причин.
Коефіцієнт використання робочого часу: = (2.17)
=
Даний показник показує ступінь використання робочого часу на протязі року, на даному підприємстві він складає 0,813 ,ефективне використання основних виробничих фондів забезпечується при коефіцієнті використання робочого часу 0,75 - 0,80. Отже, дії підприємства перевищують межі цього показника.
Коефіцієнт змінності: = ( 2.18)
=
Цей показник характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів в добу. На даному підприємстві він складає 2,23 зміни протягом доби. При підвищенні цього показника підвищується використання основних фондів протягом доби.
Коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу:
= (2.19)
.=
де 0,8год. -внутрішньозмінні витрати робочого часу.
Цей показник характеризує ступінь використання робочого часу на протязі зміни, який на даному підприємстві становить 0,95. Можна стверджувати, що ефективність використання основних фондів в даних умовах забезпечується.
Інтегральний коефіцієнт використання часу:
При обрахуванні інтегрального коефіцієнта використання часу коефіцієнт використання календарного часу визначається по плановому фонду робочого часу: = 214 / 365 = 0,59
= • • • (2.20)
= 0,59 • 0,80 • 0,95• 2,23 = 0,99
Цифра даного показника (0,99) показує що ступінь використання основних виробничих фондів в часі досить висока. Забезпечується певна ефективність використання основних виробничих фондів в часі.
2.6. Узагальнюючі показники
Фондовіддача - усього обсягу основних виробничих фондів підприємства:
= (2.21)
=
Фондовіддача 1,55 означає, що 1,55 одиниць виготовленої продукції припадає на одиницю основних фондів. Але даний показник має значні недоліки, бо він враховує матеріалоємкість продукції. Таким чином чим вище буде вартість матеріалів та сировини, з яких виготовляється продукція, тим вище буде обсяг виробництва і тим самим вище фондовіддача.
Фондовіддача - по активній частині основних виробничих фондів:
= (2.22)
=
Даний показник показує, що 2,12 одиниць виготовленої продукції припадає на одиницю активної частини основних виробничих фондів (верстатів, обладнання екскаваторів, бульдозерів, транспортних засобів тощо). Даний показник має недоліки попереднього.
Коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів:
= (2.23)
Для того щоб визначити коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів необхідно спочатку визначити суму річних амортизаційних відрахувань.
= • а; (2.24)
а =8,5%
Звідси = 7,10млн.грн. • 0,086 = 0,6035млн.грн.
Тоді =
За результатами обрахунку можна сказати, що на 18,23 одиниць виготовленої продукції припадає одна одиниця зносу основних фондів.
Коефіцієнт фондозйому:
КФЗ. (2.25)
КФЗ.
Отже, розрахований показник характеризує обсяг продукції яку отримують на одиницю витрат з експлуатації. Коефіцієнт фондозйому становить 6,60.
3. Заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі
3.1. Методичні рекомендації з економічного обгрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу
Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо.
Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і , відповідно, забезпечити – підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічого стану, особливо активної частини ( технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства.Ці заходи дозволять збільшити тривалість використання основних виробничих фондів в межах 5 – 30 відсотків, що вплине на рівень ефективності виробництва.
На основі запроектованих заходів, збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів становить 5%.
Визначаємо загальну величину збільшення робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році
= • (3.1.)
де - приріст часу використання основних виробничих фондів, днів;
- фактичний робочий час використання основних виробничих фондів у базовому році, днів;
- величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, відсотків від величини базового року.
=174 • 0,05=9 днів
Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу у плановому році
= , ( 3.2 )
де - плановий (можливий) робочий час використання основних виробничих фондів
=
Визначаємо збільшення числа змін використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу.
= • (3.3)
де - приріст числа змін використання основних виробничих фондів, змін;
- коефіцієнт змінності використання основних виробничих фондів у базовому році
= 2,23 •9=20 змін
Визначаємо загальне число змін використання основних виробничих фондів при базовому рівні змінності їх використання
= • + (3.4)
де - величина змін використання основних виробничих фондів у плановому році
=174*2,23+20 = 408 змін
Визначаємо приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів
= • (3.5)
де . - приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
- обсяг виробництва продукції у базовому році;
- число змін використання основних виробничих фондів у базовому році
=
Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із підвищенням ефективності використання річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тис.грн. активної частини основних виробничих фондів - 0,1грн. у додаткову зміну
= • • (3.6)
де - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
- балансова (первісна) вартість активної частини основних виробничих фондів;
- додаткові витрати, в грн. на 1 тис.грн. балансової вартості активної частини основних виробничих фондів у додаткову зміну
= 5,2*0,1*20 = 10,4 тис.грн.
Визначаємо зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.
Доля цих витрат визначається за формулою
= • а / (3.7)
де - доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції:
і-го року;
- балансова вартість основних виробничих фондів в і-му році; а -норма річних амортизаційних відрахувань; = 7,1 млн.грн
а –річний знос ОВФ; а =8,5%
- обсяг виробництва продукції в і-му році. =11 млн.грн
Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить
а) у базовому році = 7,1 • 0,085 / 11 = 0,055 грн./грн.
б) у плановому році = (-+)• а / (+ )
де - сума на яку вибуло ОВФ;
- сума на яку поступило ОВФ;
- приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
= (7,1 – 0,6 +0,54) • 0,085 / (11 +0,57) =0,052грн./грн.,
Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:
= (- ) • (3.8)
де - економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції;
- річний обсяг виробництва продукції у плановому році
= (0,055 – 0,052) • (11+0,57) = 34,71 тис.грн.
Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме
= - (3.9)
де - зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів
= 34,71 – 10,4 = 24,31 тис. грн.
3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрізмінного часу
В процесі виробництва (будівництва) на підприємстві можливі втрати робочого часу на протязі зміни використання основних виробничих фондів. Причини простоїв на різних організаціях ідентичні: несвоєчасне і некомплектне матеріально-технічне забезпечення виробництва (будівництва), недоліки в технічному обслуговуванні машин та обладнання, дефекти в організації та управлінні виробництва і, нарешті, відсутність в...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора