Статистика продукції промисловості. Курсова робота з Економіка підприємства. Робота № 485379

Статистика продукції промисловості

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра ЕП

Інформація про роботу

Рік:

2005

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Економіка підприємства

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства Курсова робота на тему: ”Статистика продукції промисловості” Зміст. І. Теоретична частина. 1.1. Вступ. 3 1.2. Поняття продукції промисловості, види її за ступенем готовності та завдання її статистичного вивчення. 5 1.3. Методи вимірювання промислової продукції. Натуральні та умовно-натуральні вимірювачі продукції. 8 1.4. Система вартісних показників обсягу продукції. Способи обчислення валового обороту, валової продукції, товарної, відвантаженої, реалізованої продукції. 12 1.5. Статистичне вивчення виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсягом реалізованої продукції з врахуванням виконання зобов’язань на поставки. 21 ІІ. Розрахункова частина. 23 2.1. Завдання 1. 24 2.2. Завдання 2. 26 2.3. Завдання 3. 28 2.4. Завдання 4. 29 2.5. Завдання 5. 33 2.6. Завдання 6. 36 2.7. Завдання 7. 38 Висновок. 40 Список використаної літератури. 42 І. Теоретична частина. 1.1. Вступ. Статистика продукції промисловості – це галузева статистика. За її допомогою ми можемо оцінити рівень розвитку того чи іншого промислового підприємства, адже кількість виготовленої продукції, її склад, рівень виконання поставлених завдань щодо випуску продукції, її динаміку, виконання плану по асортименту, рівень ритмічності роботи підприємств, якість виготовленої продукції, якість роботи підприємств, тобто всі основні показники, що найповніше характеризують роботу підприємства, досліджує статистика продукції промисловості. Тому статистика продукції промисловості є важливим показником, за допомогою якого здійснюється вивчення соціально-економічних явищ, стану народного господарства країни вцілому. Теоретична частина даної курсової роботи складається з п’яти підрозділів, кожен з яких розкриває певні питання, що досліджує статистика продукції промисловості. В другому підрозділі йде мова про поняття продукції промисловості (висвітлено, що таке готова продукція, напівфабрикати, незавершене виробництво). В третьому – розкриваються показники для характеристики роботи підприємства – натуральні та умовно-натуральні вимірювачі продукції. В четвертому йдеться про систему вартісних показників. Способи обчислення валового обороту, валової продукції, товарної, відвантаженої, реалізованої та чистої продукції. В п’ятому – розкрито Статистичне вивчення виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсягом реалізованої продукції з врахуванням виконання зобов’язань на поставки. Розрахункова частина розрахункової роботи складається з семи завдань. Перше завдання ґрунтується на групуванні даних за однією і двома ознаками. В другому – потрібно знайти середні затрати праці на виготовлення однієї деталі, моду даного ряду, медіану і середнє лінійне відхилення. Третє завдання пов’язане з показниками варіації, четверте – з побудовою кореляційної таблиці, на основі якої потрібно знайти рівняння регресії, зобразити теоретичні і емпіричні дані на графіку, перевірити істотність зв’язку за F критерієм. П’яте завдання ґрунтується на рядах динаміки. В шостому завданні потрібно побудувати тренд, в сьомому – знайти ВВО, ВО, ТПФ,ТПД, ступінь виконання плану. 1.2. Поняття продукції промисловості, види її за ступенем готовності та завдання її статистичного вивчення. Промислова продукція - це прямий корисний результат промислово-виробничої діяльності підприємства (фірми), виражений у формі продуктів або у формі виробничих послуг. У цьому визначені головні ознаки промислової продукції, однак не вся вироблена на даному підприємстві продукція може належати до неї. До промислової продукції відносять вироби, які є результатом праці на даному підприємстві, в його цехах, де здійснюється обробка сировини чи предметів праці. Закуплена сировина не може зараховуватися до складу продукції даного підприємства. По-друге, промислова продукція - це результат лише основної виробничо-промислової діяльності. Тому до промислової продукції не належить продукція непромислових, хоча і виробничих підрозділів підприємства, наприклад, транспортного цеху, будівельного підрозділу чи підсобного сільськогосподарського виробництва (теплиці). Продукція цих підрозділів відноситься до відповідних галузей народного господарства - вантажного транспорту, капітального будівництва чи сільського господарства. По-третє, промислова продукція - це прямий результат основної діяльності, тому побічні результати виробництва - відходи, одержані в процесі виготовлення продукції (стружка, тирса), не можуть бути промисловою продукцією, навіть якщо вони реалізовані. Від відходів виробництва слід відрізняти попутні продукти, які враховуються у складі промислової продукції нарівні з основною. По-четверте, промислова продукція - це лише корисний результат виробничої діяльності, тобто те, що може використовуватися за призначенням. З огляду на це не можна вважати промисловою продукцією непридатні вироби чи деталі, тобто виробничий брак навіть за умови його реалізації. До робіт промислового характеру відносять ремонт, операції часткової обробки матеріалів і деталей (наприклад, різка металу на стандартні розміри, термообробка, розкрій тканин і т. ін.). Особливістю робіт промислового характеру є те, що вони відновлюють споживні вартості раніше виготовлених виробів, або є необхідними складовими при створенні нових матеріальних благ. Промислова продукція, як правило, виражена у речовій формі. Щодо послуг, то вони не створюють матеріальних благ, а лише відновлюють або підвищують їх споживну вартість (наприклад, ремонт устаткування, хромування окремих деталей). Стосовно ступеня завершеності виробництва на даному підприємстві промислова продукція може виступати у вигляді готових виробів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва. До готових виробів належать продукти основного і побічного виробництва, що є кінцевим результатом промислово-виробничої діяльності підприємства, пройшли на ньому всі стадії обробки і прийняті відділом технічного контролю (ВТК), мають документальне підтвердження про їх якість і придатність і здані на склад готової продукції. Їх особливістю є те, що вони призначені для відпуску на сторону, тобто іншим підприємствам, збутовим організаціям, а також своїм непромисловим підрозділам - власному капітальному будівництву, підсобному сільському господарству чи установам культури і побуту та іншим. Наприклад, для машинобудівного заводу готовим виробом будуть верстати, для комбайнового - готові комбайни. До напівфабрикатів підприємства належать вироби, завершені виробництвом у межах однієї виробничої одиниці (цеху) і підлягають подальшій обробці в інших виробничих одиницях. Деяка частина їх може відпускатися на сторону. За своїм економічним призначенням такі напівфабрикати не відрізняються від готових виробів і справа лише в організаційно-виробничій структурі підприємства чи фірми. Наприклад, на текстильному комбінаті із завершеним виробничим циклом напівфабрикатами є пряжа і сирова тканина; з пряжі, виробленої на прядильних і ткацьких фабриках виготовляють сирову тканину, а з неї в оброблювальній фабриці - готову тканину. Водночас на самостійних прядильних і ткацьких фабриках пряжа і сирова тканина виступають уже не напівфабрикатами, а готовими виробами, оскільки на цих підприємствах вони не вимагають подальшої обробки. Крім того, до готової продукції та напівфабрикатів належать також продукти підсобних і допоміжних цехів, які забезпечують нормальну роботу основних цехів підприємства і лише незначна їх частина відпускається на сторону. Це виготовлена тара в підсобних цехах чи інструменти, форми штампів - в допоміжних. За своєю натурально-речовою формою - це готові вироби і напівфабрикати неосновного виробництва та роботи промислового характеру. До незавершеного виробництва належать продукти, які не пройшли виробничого процесу в окремому цеху підприємства або технологічно завершена виробництвом продукція, що не прийнята ВТК і не здана на склад готової продукції. Це, зокрема, всі види виробів, які ще не набули закінченого товарного вигляду (наприклад, заготовка, яка обробляється на металорізальному верстаті і т. ін.). У процесі вивчення виробництва та збуту промислової продукції статистикою розв'язуються такі завдання. Передусім визначаються обсяги виробництва окремих видів і всієї продукції в натуральному і вартісному виразах. По-друге, вивчаються взаємозв'язки виробленої та реалізованої продукції. По-третє, проводиться аналіз виконання планів виробництва і договірних зобов'язань з поставки продукції. По-четверте, вивчається динаміка виробництва і збуту продукції. По-п'яте, вивчається асортимент, комплектність і ритмічність випуску продукції. По-шосте, аналізується якість продукції, визначаються економічні наслідки змін її якості. 1.3. Методи вимірювання промислової продукції. Натуральні та умовно-натуральні вимірювачі продукції. Вивчення обсягу промислової продукції, виявлення закономірностей його зміни в часі та ступеня задоволення населення окремими її видами здійснюється на основі обліку продукції в натуральних одиницях. Такий облік є основою для здійснення інших способів обліку продукції. Облік продукції в натуральному виразі характеризує обсяг виробництва у прийнятих для неї фізичних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і т.ін.). Відповідний вимір відбиває кількість споживних вартостей, вироблених за звітний період. Без обліку продукції в натуральному виразі неможливо уявити побудову системи показників обсягу продукції; його роль і значення важко переоцінити. Наукова організація обліку продукції в натуральному виразі потребує нині розв'язання методологічних проблем. Зокрема, це проблема номенклатури (перелік найменувань) продукції, яка підлягає обліку в натуральних одиницях та вибір одиниць її виміру. Номенклатура продукції, що виробляється промисловістю, нараховує понад 110 млн. назв, не рахуючи окремих її сорторозмірів. Вести такий облік надзвичайно важко, тому в статистиці облік продукції у натуральному виразі здійснюється в згрупованому вигляді, за номенклатурою найважливіших видів продукції, яка затверджується відповідними державними відомствами. Ця номенклатура доводиться до промислових підприємств і згідно з нею у звіті цих підприємств наводять дані про випуск продукції в натуральному виразі незалежно від того, яка її питома вага у загальному обсязі. Важливе значення для правильної організації натурального обліку має також вибір одиниці виміру, яка повинна найповніше відбивати споживні властивості продукції. Одиниці виміру виробів включаються в номенклатуру і є обов'язковими для всіх підприємств. Цим забезпечується тотожність підходу до обліку продукції по всій території України і можливість визначення загального її обсягу за кожним видом згідно з затвердженою номенклатурою. Наприклад, чавун і сталь вимірюються в тоннах, електроенергія - в кіловат-годинах, газ - у метрах кубічних, верстати - у штуках. Нижче наведені дані про випуск продукції в Україні в натуральних одиницях. Таблиця 22.1. Виробництво найважливіших видів промислової продукції в Україні 1 1985 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 Електроенергія, млрд . квт.год. 272 299 279 253 230 203 194 181 Сталь, млн.т. 55 53 45 42 33 24 22 22 Вугілля, млн.т. 189 165 136 134 116 95 84 71 Нафта, млн.т. 5,8 5,3 4,9 4,5 4,2 4,2 4,1 4,1 Екскаватори, тис.шт. 10,0 11,2 10,4 7,1 5,5 2,9 2,2 0,5 Трактори, тис.шт. 136 107 90 71 56 16 10 5,4 Одиниці виміру продукції у фізичних величинах повинні відповідати єдиній міжнародній системі одиниць «СІ», яка прийнята у 1960 р. Для більш повного відбиття споживних вартостей окремих видів продукції при її обліку використовують не одну, а дві одиниці. Так, стальні труби обліковуються у тоннах і метрах погонних, папір - у тоннах і квадратних метрах, електродвигуни - в штуках і кіловатах потужності. При всій важливості натурального обліку продукції слід враховувати і його обмеженість, яка дещо звужує можливості його використання, особливо при визначенні узагальнюючих показників. Натуральний облік у фізичних одиницях виміру характеризує обсяг виробництва лише конкретного виду продукції чи його підвиду. Проте, практика постійно вимагає визначення показників обсягу продукції, яка складається з кількох різновидів однієї і тієї ж споживної вартості або з кількох різних видів продукції, тому використовують умовно-натуральні одиниці виміру, які дозволяють дещо розширити межі натурального обліку, будучи його різновидом. Суть умовно-натурального методу полягає в тому, що одиниця одного різновиду продукту береться за умовну (еталон), а всі інші переводяться в умовні одиниці шляхом множення її кількості в натуральному виразі па перевідні коефіцієнти. Цей метод може бути використаний лише відносно продукції, яка має різновиди виробів, об'єднаних основною споживною ознакою. Наприклад, Потужність у двигунах різного типу, теплотворність вугілля в його різних сортах, процент жирності в милі різних видів і т.п. При визначенні перевідних коефіцієнтів перерахунку за умовну одиницю беруть один з різновидів продукції, а всі інші споріднені види порівнюють з нею. Наприклад, за умовну одиницю беремо мило 40% жирності. Тоді якщо взяти мило 60% жирності, то коефіцієнт його переводу в 40% становитиме 1,5 (—), тобто його споживна вартість в 1,5 раза вища, ніж мила 40% жирності. Отже, якщо галантерейна фабрика виробила 10 т мила 40% жирності і 20 т мила 60% жирності, то в перерахунку на умовне мило 40% жирності фабрика виробила 40 т (10+1,5 • 20) умовного мила, на відміну від 30 т (10+20) мила в фізичній вазі. При цьому слід мати на увазі, що умовно-натуральні показники продукції не заміняють, а доповнюють натуральні і в економічному аналізі їх слід використовувати разом. Звичайно, використання названих методів обліку полегшує обчислення показників обсягу продукції. Однак, чим більша номенклатура різнойменної продукції, тим складніше визначити узагальнюючі показники. Натуральні і умовно-натуральні показники продукції не дають можливості безпосередньо визначити узагальнюючі показники, які характеризують обсяг всієї виробленої продукції як окремого підприємства, так і галузі загалом. Ця обставина зобов'язує залучати інші одиниці виміру, зокрема, вартісні. За умови товарно-грошових відносин вироблена продукція повинна знайти своє суспільне визнання на ринку в процесі обміну товару на гроші за відповідними цінами. На відміну від натурального вартісний облік охоплює не лише готові вироби і напівфабрикати, а й продукцію, незавершену виробництвом, і роботи промислового характеру. Враховує він також і якість продукції. Таким чином, поруч з натуральним обліком продукції існує об'єктивна необхідність її обліку у вартісному виразі. 1.4. Система вартісних показників обсягу продукції. Способи обчислення валового обороту, валової продукції, товарної, відвантаженої, реалізованої продукції. Вартісний облік промислової продукції дозволяє обчислювати ряд показників її обсягу на будь-якому рівні: починаючи від цеху і закінчуючи галуззю загалом. Суть вартісного методу обліку полягає в тому, що обсяг промислової продукції визначається за допомогою цін, тобто Eqp (де q - кількість окремих видів продукції, а р - ціна одиниці кожного виду). Серед вартісних показників, які характеризують діяльність підприємства, розрізняють показники валового обороту, валової продукції, товарної продукції, реалізованої продукції, обсягу продукції в нормативах собівартості і вартості обробітку та чистої продукції. Кожен із цих показників має певний економічний зміст, методику обчислення, а загалом вони становлять систему взаємопов'язаних вартісних показників. Валовий оборот Під валовим оборотом розуміють вартість всього обігу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого призначення. До складу валового обороту (ВО) включають такі елементи продукції: - вартість готових виробів всіх промислово-виробничих цехів; вартість напівфабрикатів основного виробництва; вартість продукції допоміжних цехів у вигляді інструментів, оснастки; вартість виконаних робіт промислового характеру, таких як нікелювання, розкрій, розфасовка, капітальний ремонт і модернізація власного виробничого устаткування і інших підприємств; зміна залишків незавершеного виробництва. Розглянемо приклад визначення валового обороту машинобудівного заводу. Наприклад, машинобудівний завод складається з п'яти промислових цехів, якими за звітний період вироблено продукції, тис.грн. Ливарний цех 1430 Ковальсько-пресовий цех 1920 Механічний цех 2450 Складальний цех 3100 Інструментальний цех 110 Всього 9010 Таким чином, вироблена в цехах підприємства продукція на суму 9010 тис.грн. становить валовий оборот. Виходячи з наведених даних, можна визначити частку кожного цеху в формуванні її загального обсягу. Проте продукція одних цехів може частково або повністю використовуватися згідно з технологією виробництва в інших цехах цього ж підприємства. І так аж до моменту випуску готової продукції. Тому, чим більше послідовних стадій виробництва проходять сировина і матеріали до свого перетворення в готовий продукт, тим більшу частку валового обороту становлять елементи продукції, що повторились (продукція ливарного цеху у виробах ковальсько-пресового, а та, в свою чергу, - у продукцію механічного, а потім і складального). Величина валового обороту залежить від ступеня внутрішньозаводського комбінування, а її частину, часто значну, становлять елементи повторного рахунку, який називається внутрішньозаводським оборотом. Внутрішньозаводський оборот - це вартість продукції, виробленої одними цехами підприємства і спожитої в інших цехах цього підприємства у цьому ж періоді. Залежність показника валового обороту від організаційної структури робить проблематичним використання його для характеристики діяльності підприємства. Не знаходить відбиття він і у звітності промислових підприємств. Тому оцінки виробничої діяльності промислового підприємства здійснюється за допомогою ряду інших показників. Валова продукція, методи її розрахунку. Валова продукція характеризує в грошовому виразі кінцевий результат промислово-виробничої діяльності підприємства чи об'єднання за звітний період. Якщо валовий оборот характеризує обсяг сукупної продукції підприємства, то валова продукція, на відміну від нього, - кінцевий результат діяльності підприємства. І хоч у натуральному виразі ці показники співпадають, перший завжди кількісно більший від другого на величину внутрішньозаводського обороту, що і знаходить відображення у методах визначення валової продукції. Вартість валової продукції визначається заводським методом, суть якого полягає у тому, що до складу валової продукції включають суму виробленої продукції, яка призначається для відпуску на сторону, тобто за межі основного виробництва, або для виробничого споживання на тому ж підприємстві у наступні за звітним періодом місяці у вигляді зміни залишків напівфабрикатів, інструментів чи оснастки і незавершеного виробництва, (якщо тривалість виробничого циклу перевищує два місяці). Взагалі валову продукцію підприємства можна визначити двома способами. По-перше, шляхом виключення з вартості валового обороту величини внутрішньозаводського обороту; по-друге, прямим сумуванням тих елементів, які становлять валову продукцію. На практиці у валову продукцію включають: вартість готових виробів (ГВ); вартість напівфабрикатів, які йдуть за межі основного виробництва(НФ); вартість робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зісторони, включаючи капітальний ремонт власного устаткування і транспортних засобів (Дн); різницю у залишках напівфабрикатів (Рн), продукції допоміжних цехів (Рп) і зміну залишків незавершеного виробництва (Рз). У машинобудівній промисловості у зв'язку з особливостями організації бухгалтерського обліку не розрізняють напівфабрикатів і незавершеного виробництва, проте окремо обліковують зміну в залишках інструменту і оснастки власного виробництва. Розглянемо порядок розрахунку валової продукції, звернувшись до наведеного раніше прикладу. Цех Валовий оборот Із загального обсягу випуску Використ в інших цехах (внутр.заводський оборот) Зміна залишків напівфабрикатів (і незав. в-ва) Відпущено напівфабрикатів на сторону Вироблено готових виробів і роб. пром. харак. На сторону Валова продукція Ливарський 1430 1440 -10 - - -10 Ковальсько-пресований 1920 1810 +30 80 - +110 Механічний 2450 2450 - - - - Складський 3100 - - - 3100 3100 Інструментальний 110 100 +5 5 - 10 Разом 9010 5800 +25 85 3100 3210 По підприємству загалом валову продукцію можна обчислити шляхом вилучення із валового обороту внутрішньозаводського обороту (ВП = ВВО -ВЗО; 9010 - 5800 = 3210 тис.грн.); або ж підсумовуючи окремі елементи, що становлять валову продукцію (ВП = ГВ + Нф + Дн + Рн + Рп + Рз; 3100 + 85 + 25 = 3210 тис.грн.). Якщо поділити величину валового обороту на валову продукцію, то одержимо коефіцієнт виробничого комбінування, який виражає, скільки в середньому цехів проходить послідовно оброблюваний предмет праці на підприємстві. У нашому прикладі: При обчисленні валової продукції в її обсяг включається вартість виробів незалежно від того, виготовлені вони з власної сировини і матеріалів чи з сировини і матеріалів замовника. У зв'язку з цим величина валової продукції підприємств, особливо обробної промисловості, в значній мірі залежить від частки минулої праці, головним чином, вкладеної в предмети праці. Якщо, наприклад, на годинниковому заводі перейти від виробництва годинників в хромонікелевому корпусі до годинників у золотому корпусі, то вартість валової продукції збільшиться в кілька разів при незмінній кількості виробів і обсягу виробництва. Хоча заводський метод визначення валової продукції підприємства є основним, у ряді галузей промисловості допускається відступ від нього: у валову продукцію включається вартість внутрішньозаводського обороту, у зв'язку з чим величина валової продукції наближається за своєю величиною до валовою обороту, Це стосується, зокрема, продукції забійно-роздільних цехів м'ясокомбінатів (м'ясо, субпродукти), з якої виготовляють консерви, ковбасні вироби, котлети і т.ін. Аналогічно в цукровій промисловості, де у валову продукцію включається цукор-пісок, витрачений на виробництво цукру-рафінаду на цьому ж підприємстві. Це має місце і на підприємствах текстильної і рибної промисловості, причому якщо ця продукція передається із цеху в цех за оптовими цінами, а не за собівартістю. Інший порядок передбачений для поліграфічної промисловості. У валову продукцію підприємства цієї галузі не включається вартість паперу і палітурних матеріалів, які використовуються для виробництва газетної і книжково-журнальної продукції. Тому показник валової продукції в цій галузі за своїм економічним змістом наближається до показника обсягу виробництва. Товарна, відвантажена і реалізована продукція Значну частину виробленої продукції, а часто й всю становить товарна продукція. Товарна продукція промислового підприємства чи фірми виражає в грошовій формі обсяг продукції, яка підготовлена в звітному періоді для відпуску за межі основної діяльності (для виробничого чи особистого споживання). Власне кажучи, товарна продукція є частиною валової продукції, яка підготовлена для передачі в народногосподарський оборот, тобто для її реалізації. При визначенні її обсягу використовують заводський метод. В товарну продукцію включаються: вартість готових виробів, виготовлених у звітному періоді основними, підсобними і побічними цехами підприємства; вартість напівфабрикатів власного виробництва і виробів допоміжного виробництва, відпущених у звітному періоді за межі основної діяльності; вартість робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зі сторони. До складу товарної продукції входить також вартість сировини і матеріалів замовника, якщо підприємство-виробник їх оплатило, вартість капітального і середнього ремонту власного устаткування і транспортних засобів. Як відомо, вартість сировини і матеріалів замовника до складу валової продукції входить незалежно від того, оплачена вона чи ні. Таким чином, обсяг товарної продукції відрізняється від валової на величину внутрішньозаводських елементів (вартість зміни залишків незавершеного виробництва, напівфабрикатів, інструментів власного виробництва), яка є складовою валової продукції. Ці елементи валової продукції називаються нетоварними елементами. Зазначені відмінності між товарною і валовою продукцією належать до всіх методів її визначення. Товарна продукція планується і обліковується в оптових цінах підприємства, які закладені в план, і фактично діючих. У нашому випадку товарна продукція становить: (ТП = ГВ + НФ + Дн + Рп = 3100 + 80 + 5 = 3185 тис.грн.). Її величину можна визначити також шляхом вирахування із вартості валової продукції вартості її нетоварних елементів: ТП = ВП - НС = 3210 - (-10 + 30 + 5) = 3185 тис.грн. Основну частину товарної продукції переважної більшості промислових підприємств (крім ремонтних заводів) становлять закінчені виробництвом готові вироби, які передані в склад і можуть бути відпущені на сторону. Проте у зв'язку з різними причинами виготовлені в звітному періоді готові вироби не завжди відвантажуються замовнику. У даному періоді можуть бути відвантажені готові вироби, які виготовлені в цьому періоді, нерідко відвантажуються в наступні періоди. Тому для характеристики обсягу товарної продукції, яка відвантажена на адресу замовника, обчислюється показник відвантаженої продукції. До складу відвантаженої продукції звітного періоду включають ту продукцію, на яку в даному періоді складені відповідні розрахункові документи на відвантаження. В статистичній звітності цей показник не наводиться, проте на основі даних звітів підприємства може бути обчислений на базі даних про обсяги виробництва і залишки готових виробів на складах підприємства. Арифметично відвантажена продукція дорівнює товарній продукції за мінусом зміни залишків готових виробів на складі підприємства. Так, у нашому прикладі обсяг товарної продукції становить 3185 тис.грн., залишок готових виробів на складі підприємства на початок звітного періоду - 165, а на кінець - 145 тис.грн., звідси показник відвантаженої продукції підприємства: ОП = 3185 - (145 - 165) = 3205 тис.грн. Збіг обсягів відвантаженої і товарної продукції не означає, що у звітному періоді була відвантажена вся продукція підприємства. У системі вартісних показників продукції промислового підприємства важливе місце займає реалізована продукція. Реалізованою називають продукцію промислового підприємства, що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти. На відміну від товарної продукції, що вироблена і підготовлена для її включення в народногосподарський оборот, реалізована продукція вже вступила в цей оборот. Водночас вона ідентична товарній продукції за сукупністю тих елементів, що її становлять. В обсяг реалізованої продукції за звітний період входять вартість: готових виробів; напівфабрикатів власного виробництва, реалізованих на стороні; продукція допоміжних і побічних цехів, що реалізована на сторону; робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зі сторони іоплачених у звітному періоді. Продукція вважається реалізованою з моменту її оплати, а інколи і після оформлення її відповідними документами. Вартість модернізації, капітального і середнього ремонтів власного устаткування і транспортних засобів, а також робіт промислового характеру, виконаних для власного підприємства, включається у реалізовану продукцію з моменту відбиття їх на рахунку «Реалізація». Арифметично реалізована продукція дорівнює відвантаженій продукції мінус зміна залишків відвантаженої, але неоплаченої продукції. Це заводський метод визначення реалізованої продукції. По виробничому об'єднанню загалом обсяг реалізованої продукції визначається як вартість продукції, що виготовлена всіма виробничими одиницями і реалізована об'єднанням за його межі і підпорядкованим об'єднанню самостійним підприємствам, та продукція, яка виготовлена і реалізована самостійними підприємствами, підпорядкованими виробничому об'єднанню. Реалізована продукція оцінюється в оптових цінах підприємства, що закладені у план виробництва, і фактично діючих оптових цінах підприємства та використовується для визначення суми прибутку від реалізації й пов'язаних з ним фінансових показників. У практиці планування та оцінки виконання завдання по реалізованій продукції допускають деякі відхилення від заводського методу. Підприємства, які передають напівфабрикати свого виробництва їх цеху в цех (для подальшої переробки) не за собівартістю, а за встановленими оптовими цінами, визначають обсяг реалізованої продукції з уведенням внутрішньозаводського обороту, якщо такий порядок передбачений планом (це має місце на підприємствах і в об'єднаннях харчової, легкої та деяких інших галузей промисловості). Зрозуміло, що таке відхилення зумовлює на цих підприємствах єдиний метод визначення величини валової, товарної і реалізованої продукції, проте порушує ідентичність у визначенні обсягу реалізованої продукції. 1.5. Статистичне вивчення виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсягом реалізованої продукції з врахуванням виконання зобов’язань на поставки. Показник виконання плану за асортиментом продукції розкриває одну з важливих особливостей виконання плану за об’ємом продукції. План за об’ємом продукції може бути виконаний і перевиконаний або й не виконаний. В цьому випадку неможливо позитивно оцінювати підсумки роботи підприємства, бо невиконання плану за номенклатурою ставить у скрутне становище суміжні підприємства. Тому підприємства повинні виконувати план не лише за об’ємом, але й за даним асортиментом (номенклатурою) продукції. Показник виконання плану за асортиментом зазвичай обчислюється так: продукти, за якими план виконаний чи перевиконаний зараховуються у виконання плану за асортиментом у розмірі вартості планового випуску; продукти, за якими план не виконаний – у розмірі вартості фактичного випуску. Отож, в зарахування йде менше з 2-ох чисел. Потім ці числа додаються і діляться на вартість продукції по плану. Для оцінки планового і фактичного випуску приймаються одні і ті ж ціни. Фактично вироблені продукти, що не передбачені планом, при розрахунку цього показника не враховуються. Таким чином, при виконанні чи перевиконанні плану за обсягом продукції кожного виду процент виконання плану за асортиментом дорівнює 100; якщо план по випуску не виконаний хоча б по одному виду продукції, процент виконання плану по асортименту завжди буде менший 100. При визначенні цього показника із загального об’єму реалізації по плану виключається розмір недопоставок по кількості терміном та асортиментом у відповідності із заключними договорами і нарядами-замовленнями зовнішньоторгових організацій. Показник визначається як за звітний місяць, так і наростаючим підсумком з початку року. Погашення заборгованості по договірним зобов’язанням включається лише в дані наростаючим підсумком. Наприклад, підприємство в січні при плані реалізації в 500 тисяч гривень поставило у відповідності з договорами продукції на 455 тисяч гривень і виконало план на 91 %. У лютому при плані реалізації 480 тисяч гривень з урахуванням виконання зобов’язань по поставках було реалізовано продукції на 535 тисяч гривень, в тому числі на ринок не доставок січня – 30 тисяч гривень. Отже, виконання плану лютого по цьому показнику буде не 535 тисяч гривень, а 505 тисяч гривень, що відповідає виконанню плану на 105,2 % (505 : 480 = 1, 05). Виконання плану наростаючим підсумком за січень-лютий складе 101%. Із сказаного випливає, що показник об’єму реалізації продукції з врахуванням виконання зобов’язань по поставках аналогічний коефіцієнту виконання плану по асортименту. Розділ ІІ. Розрахункова частина. Таблиця 1.1. Відомі данні про роботу 20-ти верстатобудівних заводів у звітному році. № підприємства Вироблено деталей, тис.шт. Затрати праці на в-во 1-єї деталі, люд.год. Чисельність робітників, чол.. Фонд оплати праці, тис.грн. 1 2 3 4 5 1 195 1,65 337 409 2 207 1,80 358 323 3 213 1,34 252 149 4 245 1,92 275 273 5 225 1,00 355 395 6 53 4,20 290 183 7 112 2,22 268 187 8 251 1,12 348 350 9 79 3,62 244 191 10 64 3,84 219 166 11 140 2,62 151 191 12 280 1,36 389 471 13 174 2,50 360 372 14 90 3,12 278 311 15 150 2,36 136 159 16 205 1,95 153 186 17 355 0,56 256 238 18 105 2,20 193 157 19 165 2,40 128 82 20 222 1,60 232 231 Завдання №1. 1. Будуємо ряд розподілу за затратами праці, виділивши 4-ри групи з рівними інтервалами. По кожній групі підрахуємо: а) кількість питому вагу підприємств; б) чисельність робітників; в) виробництво деталей (всього і на одного робітника); г) фонд оплати праці (всього і на одного робітника). Розрахунки представляємо у формі таблиці (таб. 1.2.) n=4; Таблиця 1.2 Групування верстатобудівних заводів за затратами праці. Групування заводів за затратими праці на виробництво 1 деталі, люд-год. Кількість заводів Чисельність робітників, чол Виробництво деталей Фонд оплати праці Всього в % до підсумку Всього, тис.шт На 1 робітника, шт. Всього, тис.грн На 1 робітника, грн 1 2 3 4 5 6 7 8 I 5 25 1600 1324 827,5 1603 1001,875 II 8 40 1952 1441 738,21721 1925 986,16803 III 4 20 917 569 620,50164 956 1042,53 IV 3 15 753 196 260,29216 540 717,13147 РАЗОМ 20 100 5222 3530 - 5024 - Висновок: таким чином, близько 25% заводів (І-ша група), маючи у своєму розпорядженні 30% робітників, виробляють 37,51% всіх деталей. Фонд оплати праці становить 31,91%. Таблиця 1.3. Групування верстатобудівних заводів за чисельність робітників. Групи заводів за чисельністю робітників, чол Підгрупи заводів за затратами праці на в-цтво 1 деталі, люд-год. Кількість заводів Чисельність робітників Вироблено деталей Фонд оплати праці Всього, тис.шт На 1 робітника, шт. Всього, тис.грн. На 1 робітника, грн І 128-258,5 0,56-1,47 2 508 568 1118,110 387 761,811 1,47-2,38 4 714 682 955,182 733 1026,611 2,38-3,29 2 279 305 1093,190 273 978,495 3,29-4,2 2 463 143 308,855 357 771,058 ІІ 258,5-389 0,56-1,47 3 1092 756 692,308 1216 1113,553 1,47-2,38 4 1238 759 613,086 1192 962,843 2,38-3,29 2 638 264 413,793 683 1070,533 3,29-4,2 1 290 53 182,759 183 631,034 РАЗОМ - 20 5222 3530 - 5024 - Висновок: отже, близько 20% заводів (І-ша група, ІІ-га підгрупа), мають у своєму розпорядженні 13,67% робітників, виробляють 19,32% деталей і фонд оплати праці становить 14,59%. Завдання №2. Використовуючи ряд розподілу за затратами праці (таб.1.2.) обчислимо: а) середні затрати праці на виготовлення 1 деталі; б) моду даного ряду; в) медіану; г) середнє лінійне відхилення. Таблиця 2.1. а) Середні затрати праці на виготовлення 1 деталі. Групи заводів К-сть заводів (f) Середина інтервалу (x) x*f 0,56-1,47 5 1,015 5,075 1,47-2,38 8 1,925 15,4 2,38-3,29 4 2,835 11,34 3,29-4,2 3 3,745 11,235 РАЗОМ 20 - 43,05 Таблиця 2.2. б) Мода даного ряду Групи заводів К-сть заводів (f) Комулятивна частота Середина інтервалу (x) 0,56-1,47 5 5 1,015 1,47-2,38 8 13 1,925 2,38-3,29 4 2,835 3,29-4,2 3 3,745 РАЗОМ 20 - - Найбільшій частоті f=8 відповідає модальний інтервал 1,47-2,38. в) Знаходимо медіану. Для цього визначаємо медіанний інтервал. Накопиченій сумі частот (13) відповідає частота 8, їй відповідає медіанний інтервал 1,47-2,38. г) Середнє лінійне відхилення. Оскільки в нас згруповані дані, то використовуємо формулу середнього лінійного відхилення зваженого. Завдання №3. На основі даних про виробництво деталей (завдання №1) визначимо: а) розмах варіації б) Дисперсію. в).Середнє квадратичне відхилення. г). Коефіцієнт варіації. Розмах варіації фіксує лише крайні відхилення, тобто xmax = 4.2, xmin = 0.56, а різниця (розмах варіації) 3.64. Дисперсія характеризує ступінь концентрації даних навколо центра 0,818. Величина дисперсії незначна(0,818), це означає, що розсіювання даних мале. Середнє квадратичне відхилення це абсолютна міра варіації, вона становить: 0.904 люд.год. Завдання №4. Використовуючи вихідні дані (завдання 1) побудуєм кореляційну таблицю для дослідження зв`язку між кількістю вироблених деталей та затратами праці . Таблиця .4.1 № К-сть вироблених деталей y Затрати праці на виробництво 1 деталі, люд.год x xy x2 y2 yx 1 2 3 4 5 6 7 1 195 1,65 321,75 2,72 38025 -105,88 2 207 1,80 372,60 3,24 42849 -116,97 3 213 1,34 285,42 1,80 45369 -82,96 4 245 1,92 470,40 3,69 60025 -125,84 5 225 1,00 225,00 1,00 50625 -57,82 6 53 4,20 222,60 17,64 2809 -294,43 7 112 2,22 248,64 4,93 12544 -148,03 8 251 1,12 281,12 1,25 63001 -66,69 9 79 3,62 285,98 13,10 6241 -251,54 10 64 3,84 245,76 14,75 4096 -267,81 11 140 2,62 366,80 6,86 19600 -177,60 12 280 1,36 380,80 1,85 78400 -84,44 13 174 2,50 435,00 6,25 30276 -168,73 14 90 3,12 280,80 9,73 8100 -214,57 15 150 2,36 354,00 5,57 22500 -158,38 16 205 1,95 399,75 3,80 42025 -128,06 17 355 0,56 198,80 0,31 126025 -25,28 18 105 2,20 231,00 4,84 11025 -146,55 19 165 2,40 396,00 5,76 27225 -161,33 20 222 1,60 355,20 2,56 49284 -102,18 Разом 3530 43,38 6357,42 111,66 740044,00 -2885,09 Всередньому 176,5 2,169 317,87 5,583 37002,2 -144,254 Продовження таблиці 4.1. yx-yсер (yx-yсер)2 y-yсер (y-yсер)2 y-yx (y-yx)2 8 9 10 11 12 13 -282,38 79738,02795 18,5 342,25 300,88 90528,30935 -293,47 86124,82882 30,5 930,25 323,97 104956,7683 -259,46 67318,26438 36,5 1332,25 295,96 87590,92174 -302,34 91411,40729 68,5 4692,25 370,84 137524,6749 -234,32 54904,84278 48,5 2352,25 282,82 79985,92174 -470,93 221773,0002 -123,5 15252,25 347,43 120706,0816 -324,53 105316,7226 -64,5 4160,25 260,03 67613,19851 -243,19 59141,71592 74,5 5550,25 317,69 100927,38 -428,04 183220,1663 -97,5 9506,25 330,54 109258,1779 -444,31 197410,6516 -112,5 12656,25 331,81 110097,335 -354,10 125387,9633 -36,5 1332,25 317,60 100870,7944 -260,94 68087,8296 103,5 10712,25 364,44 132813,9242 -345,23 119182,8926 -2,5 6,25 342,73 117462,9989 -391,07 152937,261 -86,5 7482,25 304,57 92764,06564 -334,88 112142,6502 -26,5 702,25 308,38 95096,41562 -304,56 92757,65438 28,5 812,25 333,06 110929,9049 -201,78 40716,76311 178,5 31862,25 380,28 144615,8838 -323,05 104359,0852 -71,5 5112,25 251,55 63275,67593 -337,83 114132,2792 -11,5 132,25 326,33 106494,3313 -278,68 77663,76648 45,5 2070,25 324,18 105094,0963 Разом 2153727,773 - 116999 - 2078606,86 Всередньому - - - - - Використовуючи дані таблиці знайдемо: 2.Рівняння регресії. 3. Зобразимо емпіричні та теоретичні дані на графіку. 4. Обчислимо лінійний коефіцієнт і кореляційне співвідношення. Лінійний коефіцієнт: Кореляційне співвідношення: 0 Тіснота зв’язку: 5. Перевіримо істотність зв‘язку за допомогою F - критерію з рівнем істотності α = 0,05. Таким чином бачимо, що фактичне значення F критерія = 0,що свідчить про зв’язок між затратами праці і кількістю виготовлених деталей. Завдання 5. Відомо, що реалізація виробу А в торгівельній мережі міста по кварталам 1998 року склала, шт.: 2340; 2)1820; 3)1380; 4)2024; Приведіть рівні ряду динаміки до спів ставного вигляду. Визначте вид ряду динаміки і зобразіть динаміку реалізації виробу за допомогою діаграми. Обчисліть: а) темпи росту; б) абсолютні та відносні прирости; в) абсолютні значення одного проценту приросту; г) середній абсолютний приріст; д) середній темп росту та приросту. Таблиця5.1. Реалізація виробу А по кварталам Реалізація виробу А по кварталам 2340 1820 1380 2024 Квартали I II III IV I-й квартал базовий. Таблиця 5.2. Розрахункова таблиця абсолютного приросту у порівнянні з попереднім і базисним кварталом Квартали Реалізація виробу А,шт. Абсолютний приріст у порівнянні з попереднім базисним I 2340 - - II 1820 -520 -520 III 1380 -440 -960 IV 2024 644 -316 Разом: 7564 -316 - Таблиця 5.2. Розрахункова таблиця темпу росту, приросту та абсолютного приросту Темпи росту (%) Відносний приріст (%) Абсолютне значення 1% приросту ланцюгові базисні ланцюговий базисний - - - - - 77,78 77,78 -22,22 -22,22 23,43 75,82 58,97 -24,18 -41,03 18,20 146,67 86,50 46,67 -13,5 13,80 300,27 - 0,27 - - За даними таблиці обчислимо: Темпи росту: а) ланцюговий: б) базисний: Абсолютні та відносні прирости: а)абсолютний приріст ланцюговий: б)абсолютний приріст базовий: в)відносний приріст ланцюговий: г) відносний приріст базовий: Абсолютні значення одного проценту приросту: 4. Середній абсолютний приріст: Фактичний середній темп росту: Фактичний середній темп приросту: Завдання 6. Виконайте аналітичне вирівнювання ряду по прямій. Побудуйте тренд. Таблиця 6.1 Аналітичне вирівнювання ряду по прямій Квартали Реалізація продукту Умовне позначення часу t y*t Вирівняні темпи I 2340 -2 4 -4680 2105.4 II 1820 -1 1 -1820 1998.2 III 1380 1 1 1380 1783.8 IV 2024 2 4 4048 1676.6 Разом: 7564 0 10 -1072 7564 Для того щоб обчислити вирівняні темпи вводу в експлуатацію житла потрібно розрахувати a0 та а1. При відліку часу від середини ряду, t = 0, система рівнянь для знаходження параметрів а0 а1 матиме вигляд: Звідси: Завдання 7. Відомий випуск продукції на верстатобудівному заводі (табл.7.1).Визначити: І. Валовий виробничий оборот (ВВО),внутрішній оборот (ВО),товарну продукцію у фіксованих цінах (ТПФ),товарну продукцію в діючих цінах (ТПД).Зробіть висновки. ІІ. Ступінь виконання плану виробництва продукції, якщо планом передбачалось збільшення на 5%,а фактичне збільшення склало 7,1%. Таблиця 7.1 І. Випуск продукції на верстатобудівному заводі по елементах Показник Виготовлено ВВО ВО ТПФ ТПД 1.Готова продукція 2000 2000 - 2000 2000 2.Виготовлено напівфабрикатів з них: 200 200 - - - перероблено 180 - 180 - - реалізовано 160 - - 160 160 3.Промислові послуги за межі підприємства 100 100 - 100 100 4.Капітальний ремонт будівель і споруд власними силами 120 120 120 120 - виробничого устаткування 90 - 90 - -90 5.Залишки незавершеного виробництва - -10 - - - на початок періоду 60 - - - - на кінець періоду 50 - - - - 6.Вартість сировини замовника 40 - - - -40 РАЗОМ: 2410 390 2380 2130 За даними таблиці 7.1 можна зробити наступні висновки: 1)ВВО заводу складає 2500 і основна його частина (2000)припадає на готову продукцію, що характеризує вдале досягнення заводом кінцевого результату. 2)ВО складає відносно невелику частку від ВВО і формується основним чином за рахунок перероблених напівфабрикатів і проведеного оновлення будівель і устаткування. 3)Обсяг ТПФ і ТПД відрізняються від ВВО на незначну величину, що в загальному свідчить про ефективну діяльність підприємства, хоча ТПД менший від ТПФ за рахунок вирахування сировини замовника. ІІ. Так як за планом передбачено збільшення обсягів виробництва на 5%, а фактичне збільшення склало 7,1%,то виконання плану повинне було дорівнювати 105%,а фактично склало 107,1%. Звідси знаходимо ступінь виконання плану: Отже, планове завдання перевиконано на 2% від запланованого. Висновок. Курсова робота складається з двох розділів: теоретичної і розрахункової частини. В теоретичній частині я висвітлив актуальність статистики продукції промисловості для соціально-економічної статистики, її завдання, розкрив зміст основних понять та термінів, важливість статистичних досліджень в галузі промисловості для народного господарства в цілому. Розрахункова частина складається з семи завдань. В першому завданні побудував ряд розподілу, виділила 4 групи з рівними інтервалами, ширина кожного дорівнює 0,91 люд. – год. У кожній групі підрахувала кількість і питому вагу підприємств, чисельність робітників, виробництво деталей, фонд оплати праці. Розрахунки представив в табличній формі, на основі якої можна зробити висновок, що близько 25% заводів (І-ша група), маючи у своєму розпорядженні 30% робітників, виробляють 37,51% всіх деталей. Фонд оплати праці становить 31,91%. В другому завданні обчислив середні затрати праці на виготовлення однієї деталі, за формулою середньої арифметичної зваженої, які становлять 2,1525 люд. – год. Знайшов моду даного ряду: - люд. – год., медіану: люд. – год., середнє лінійне відхилення: 0,75075 люд. – год. В третьому – розмах варіацій: R=3,64 люд. – год., дисперперсію: середнє квадратичне відхилення: і коефіцієнт варіації: = 34,88%. Оскільки величина дисперсії незначна(0,818), розсіювання даних мале. В четвертому завданні побудував кореляційну таблицю, на основі якої знайшов рівняння регресії: . Обчислив лінійний коефіцієнт, який дорівнює 0,906 і кореляційне співвідношення . Визначення тісноту зв’язку: . Коефіцієнт кореляції дорівнює 0, то можна сказати, що залежність між x та y є , при якій y . Знайшов критерій : , на основі якого У п’ятому завданні знайшов: середній абсолютний приріст( =105,33), фактичний середній темп приросту(=106,789%) і середній темп приросту( 6,79%). У шостому завданні виконав аналітичне вирівнювання ряду по прямій, побудувала тренд. У сьомому завданні визначив: ВВО, ВО, ТПФ, ТПД по кожному показнику і ступінь виконання плану виробництва продукції: S=102% . Отже, планове завдання перевиконано на 2% від запланованого. Список використаної літератури. 1. Головач, Козирєва, Єрьоміна „Статистика”, К: Вища школа, 1993 р. С.353 Сторожук. „Статистика підприємництва”, К.: 1999 р. С. 429-457. Лялін В. С., Озеран Л. Г., М: Мисль, 1985 р. С. 152-160. Молого І. Г., М: Статистика, 1975 р. С. 297-304.

Курсова робота Економіка підприємства

19.11.2011 00:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись