Обґрунтування тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕП

Інформація про роботу

Рік:
2007
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства Курсова робота з дисципліни «Економіка підприємства» на тему: «Обґрунтування тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства» Зміст Вступ………………………………………………………………………………3 Розділ І. Теоретична частина 1.1 Поліпшення використання основних виробничих фондів та його економічне і соціальне значення……………….…………………………….4 1.2 Тривалість робочого часу основних виробничих фондів як економічна категорія…………………………………………………………………….….5 1.3 Резерви збільшення тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів…………………………………………………………….6 Розділ ІІ. Аналітична частина. Економічна оцінка ефективності рівня використання основних виробничих фондів і вплив його на господарську діяльність підприємства…………………………………………………..….….11 2.1 Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження…………....14 2.2 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання робочого часу на обсяг виробництва продукції………………………………………….…18 2.3 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на ефективність їх використання…………………….23 2.4 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва………………………...25 2.5 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на рівень продуктивності праці………………………29 Розділ ІІІ. Заходи щодо поліпшення використання корисного фонду робочого часу 3.1. Підвищення ефективності використання корисного фонду робочого часу……………………………………………………………………………30 3.2.Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів за рахунок підвищення змінності їх роботи………………………………..31 Висновки ………………………………….…………………………………......35 Література………………………………………………………………………..37 Вступ Однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Від успішного функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежать результати господарської діяльності підприємства. Задоволення потреб населення на ринку у тій чи іншій продукції залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від пропозиції. Однак, обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить від того, наскільки повно використовуються основні виробничі фонди. Таким чином, підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства знаходять свій вираз у збільшенні обсягу виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі. Тобто, в умовах ринкової економіки, коли відтворення основних виробничих фондів підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві. Проблемі ефективного використання основних виробничих фондів відводиться велика роль. Проте, ефективність виробництва на підприємстві залежить не тільки від забезпеченості підприємства основними фондами, але й від ступеня використання їх робочого часу. Опрацювавши літературні джерела по даній темі, можна стверджувати, що темі тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів присвячено дуже мало праць. Питання є досить актуальним і потребує більш детального вивчення. Найбільш повно це питання висвітлено у працях Рабиновича Я.Х. і Немчинского А.Б. В даній курсовій роботі об’єктом дослідження є тривалість робочого часу використання основних виробничих фондів та вплив цього показника на господарську діяльність підприємств і на ефективності виробництва. В даній роботі ставляться такі завдання: пояснити теоретичні основи ефективності використання основних виробничих фондів; проаналізувати вплив тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва; запропонувати заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства, а саме тривалості робочого часу їх використання і зробити відповіді висновки. Поліпшення використання основних виробничих фондів та його економічне і соціальне значення Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому. Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів. Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання основних фондів підприємства можна умовно поділити на дві групи: збільшення екстенсивного завантаження і збільшення інтенсивного завантаження. Поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частина витрат, які утворюють собівартість продукції (робіт), пов'язана з використанням основних виробничих фондів. Так, у собівартості продукції витрати на експлуатацію обладнання становлять біля 20 %, транспортні витрати -10...12 відсотків. Покращання використання основних виробничих фондів забезпечує зменшення витрат на експлуатацію обладнання в собівартості робіт (продукції). Зменшення цих витрат проходить за рахунок зменшення постійної величини (амортизаційних відрахувань) у витратах на експлуатацію обладнання - амортизації, величина якої є постійною і не залежить від обсягу виробництва продукції, тобто чим більші обсяги робіт виконуються основними фондами, тим менша питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції (робіт). Крім того, від стану використання основних виробничих фондів залежить обсяг виробленої продукції, рівень продуктивності праці, тривалість виконання робіт, які в свою чергу є важливими резервами зниження собівартості продукції, підвищення ефективності виробництва тощо. Поліпшення використання основних виробничих фондів зменшує потребу підприємства у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази та зменшує втрати від морального зносу. Господарська практика свідчить, що ефект від поліпшення використання основних виробничих фондів реалізується значно швидше ніж від капітальних вкладень. Таким чином, в умовах ринкових відносин, коли відтворення основних виробничих фондів здійснюється за рахунок власних або позичкових коштів, поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві. Тривалість робочого часу використання основних виробничих фондів як економічна категорія Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей означає: по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування; по-друге, підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві. Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо. Основними напрямками збільшення часу функціонування устаткування є: скорочення та ліквідація внутрізмінних простоїв шляхом: підвищення рівня організації виробництва (повне і своєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, напівфабрикатами, деталями); підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування; скорочення цілодобових простоїв устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи, проведення ремонтних робіт у вихідні дні. На підприємствах України з дискретним характером виробництва кількість не працюючого впродовж доби устаткування нерідко досягає 15-20%, коефіцієнт змінності в середньому в промисловості становить 1,4 (з урахуванням внутрізмінних простоїв ще менше — 1,2), що свідчить про значні резерви кращого використання засобів праці. Важливим напрямком підвищення ефективності використання основних фондів є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування, обсяги якого досить значними. Слід підкреслити, що екстенсивне поліпшення використання та виробничих потужностей хоча повністю на сьогодні не реалізоване, все ж воно має межі. Набагато ширші можливості має інтенсивне поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей, яке передбачає підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу. Підвищення інтенсивного завантаження устаткування може бути досягнуто шляхом модернізації діючого устаткування, машин та механізмів, установлення оптимального режиму їх роботи. Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей є удосконалення структури основних виробничих; фондів. Оскільки збільшення випуску продукції досягається тільки у провідних основних цехах, то важливо підвищувати їх частку в загальному обсязі основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, оскільки безпосередньо обсади продукції не збільшує, але і без пропорційно розвинутого допоміжного виробництва основні цехи з повного віддачею не можуть функціонувати. Тому необхідно встановлювати оптимальну виробничу структуру підприємства - важливий напрямок кращого використання основних фондів. Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів та виробничих потужностей - швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування. Практика свідчить, що середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить п'ять-шість і більше років. Разом з тим технічно й економічно обґрунтовані розрахунки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показників за один-два роки, залежно від галузі та виду підприємства.. Резерви збільшення тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів Великі резерви у використанні календарного часу будівельних організацій заслуговують особливої уваги. При шестиденному робочому тижні, з 366 календарних днів в році число робочих налічувалося 309. З них фактично відпрацьовано в будівельно-монтажних організаціях — 279, а святкові і вихідні складали 57 днів. Із введенням 5 денного робочого тижня число святкових і вихідних днів збільшилося до 115 днів. Зменшення числа робочих днів в році, у свою чергу, негативно позначається на скороченні тривалості введення в дію об'єктів, що будуються. Зниження числа робочих днів в році характеризується наступними даними в середньому по будівництву: тривалість чергових відпусток із збереженням заробітної плати коливалася від 14 до 16 днів; у зв'язку з хворобами і пологами, оплачувані за рахунок засобів соціального страхування, оцінюються в 11-12 днів; неявка на будівництва у зв'язку з виконанням державних і суспільних обов'язків і інші неявки, санкціоновані законом, а також дозволені адміністрацією склали від 3 до 8 днів; і, нарешті, неявки з інших причин і цілозмінні простої склали 2-4 дні. При цьому зниження фактично відпрацьованих днів навіть декілька обганяє зменшення числа робочих днів. Для усунення такого положення є декілька шляхів. Перш за все це експлуатація основних виробничих фондів будівництва по «ковзаючих» графіках, як це робиться на транспорті і у сфері обслуговування, тобто використання їх, де це економічно доцільно, у вихідні і навіть в святкові дні. Йдеться про використання могутніх і дорогих будівельних машин і устаткування (прохідницьких щитів, екскаваторів і ін.), а також унікального устаткування на підприємствах будівельної індустрії. У вихідні і святкові дні доцільно проводити технічне обслуговування і ремонт будівельної техніки і транспортних засобів. Необхідно зацікавити колективи будівельників в кращому використанні календарного часу для експлуатації основних фондів і не тільки своїх, але і субпідрядних організацій. Збільшення фондовіддачі в будівництві без значних капітальних витрат можна забезпечити кращим використанням робочого часу і усередині зміни, а також підвищенням змінності роботи основних виробничих фондів будівництва Збільшення змінності виробництва - один з головних чинників підвищення ефективності основних фондів - знайшло широке освітлення в економічній літературі. Це питання стосується всіх галузей народного господарства. Основні виробничі фонди в країні не скрізь використовуються належним чином. Це стосується ряду галузей — машинобудування, важкої промисловості, енергетики, сільського господарства. Особливо турбує те, що найбільш активна частина фондів - машини, устаткування, верстати нерідко простоюють або працюють упівсили. У машинобудуванні, наприклад, металорізальні верстати використовуються дещо більше однієї зміни. В цілому із-за неповної; завантаження потужностей країна щорічно недоотримує на мільйони промислової продукції. Дійсно, можна мати одне промислове підприємство, що працює у дві зміни, або два таких підприємства, експлуатованих в одну зміну кожне. Випуск продукції при вказаних варіантах буде одним і тим самим, але в першому випадку (при двозмінній роботі) витрачання виробництва стають менше, а фондовіддача зростає удвічі. Капітальні вкладення, призначені на створення другого підприємства, держава збереже для інших потреб, а матеріальні ресурси і потужності будівельних організацій будуть використані раціональніше. Це в рівній мірі відноситься до основних фондів будівельних об'єднань і фондів промислових підприємств будівельної індустрії. Резерви підвищення фондовіддачі при збільшенні змінності для різних галузей будівництва представлені на мал. 7. Як видно з графічних залежностей, фондовіддача збільшується в 2 рази і більш. Для сільського будівництва характерні криві типу параболи. Розосередженість об'ємів робіт в сільській місцевості при нераціональному збільшенні радіус дії будівельних організацій знижує ефективність основних фондів.   Промислове Транспортне   Сільське Житлово-цивільне Рис.1. Резерви підвищення фондовіддачі при збільшенні змінності в будівництві Здавалося б, на цих простих істинах не слідує, зупинятися. Проте досвід переходу на дво- і тризмінну роботу в промисловості і особливо в будівництві показує, що питання цей складніше, ніж можна припустити спочатку. У економічній літературі по будівництву завжди згадується про необхідність збільшення змінності, проте, на жаль, автори в більшості випадків обмежуються вказівкою на важливість питання, але не намагаються глибоко вникнути в його суть і проаналізувати причини такого несприятливого положення справ. Найглибше розглянув дійсні і уявні резерви змінності Я. Б. Кваша, який вважає, що робота підприємств в дві і три зміни, стає все більш необхідній у зв'язку з скороченням тривалості робочого часу і збільшенням капітальних витрат на одне робоче місце. Економічні переваги багатозмінної роботи виражаються в зниженні фондомісткості продукції і питомих витрат виробництва зменшенні втрат на моральному зносі устаткування унаслідок швидшого обороту основних фондів і відповідально прискореної заміни старого устаткування новим. Разом з тим не можна вважати за доцільне багатозмінну роботу і ефективною у всіх випадках. Разом з галузями (транспорт, енергетика, металургія і ін.), де багатозмінна робота неминуча, є галузі, в яких робота в нічну зміну неефективна. Коефіцієнт змінності кзм визначається відношенням загальної чисельності що працюють на об'єкті будівництва Чоб до чисельності тих, що працюють в першу (або іншу найбільш численну зміну) Чпс, Отже: Кзм=Чоб/Чпс Не дивлячись на те, що багато передових будівельних організацій працюють в дві, а окремі трести і управління у три зміни, загальний коефіцієнт змінності не підвищився. Більш того, в багатьох будівельних об'єднаннях спостерігається тенденція до зменшення коефіцієнта змінності. Бажано визначати коефіцієнт змінності виходячи з вартості основних виробничих фондів використовуваних в першу зміну, Ф1 в другу зміну – Ф2 і в третю зміну — Ф3. Розрахунки доцільно виконувати по двох варіантах. У першому варіанті загальна вартість задіяних, у тому числі і повторно, фондів відноситься до вартості основних виробничих фондів, використовуваних в першу зміну. Тоді коефіцієнт змінності буде рівний  По другому варіанту загальну вартість основних виробничих фондів пропонується відносити не до вартості основних фондів, використовуваних в першу зміну, а до всієї вартості основних фондів, включаючи і ті, які з різних причин взагалі не використовуються, але числяться на балансі будівельного об'єднання, тобто  При другому варіанті робиться спроба врахувати і загальний рівень використання наявних основних виробничих фондів. Слід мати на увазі, що розрахунки доцільно виконувати по будівельному об'єднанню в цілому, оскільки це дозволить охопити більше коло задіяних фондів. При виконанні частини робіт субпідрядними організаціями можливий облік і їх фондів. Другий варіант дає об'єктивнішу картину використання основних фондів по змінності. Разом з тим не виключено використання обох вказаних варіантів для визначення коефіцієнта змінності. 2. Економічна оцінка ефективності рівня використання основних виробничих фондів і вплив його на господарську діяльність підприємства Вибір вихідної інформації Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, при якому досліджується не вся сукупність, а лише її частина, яка відібрана за певними правилами і забезпечує отримання даних, що характеризують сукупність в цілому. Цим забезпечуються репрезентативність вибіркової сукупності, тобто її властивість відтворювати всю генеральну сукупність. Статистичні характеристики вибіркової сукупності розглядаються як оцінки відповідних характеристик генеральної сукупності. Об'єктивною гарантією того, що вибірка репрезентує всю сукупність, є додержання наукових принципів організації та проведення спостереження, насамперед неупередженого, об'єктивного підходу до вибору елементів для обстеження. Принцип випадковості вибору забезпечує всім елементам генеральної сукупності рівні можливості потрапити у вибірку. Практика вибіркових спостережень досить різноманітна. При обстеженні невеликої частини генеральної сукупності зменшуються помилки реєстрації, можна розширити й деталізувати програму обстеження. З іншого боку, вибіркове спостереження забезпечує економію матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і часу. При вивченні певного кола соціально-економічних явищ вибіркове спостереження єдино можливе. Крім того, вибірковий метод використовують для прискореної обробки матеріалів суцільного спостереження та перевірки правильності даних переписів і одноразових обстежень. При безповторній вибірці чисельність вибірки визначається за формулою: , де N – генеральна сукупність, тобто загальна сукупність спостереження;n- вибіркова чисельність; t – коефіцієнт довіри, тобто показник, що характеризує розмір похибки в залежності від того, з якою ймовірністю вона знаходиться; Δx- середня похибка; - вибіркова дисперсія. Оскільки розрахунки проводитимемо з ймовірністю 0,95, то коефіцієнт довіри рівний 2, генеральна сукупність становить 100 підприємств, середня похибка 0,15, дисперсія вибірки рівна 0,5.  Отже, вибіркова сукупність становить 30 підприємств. За таблицею випадкових чисел ми визначаємо ці підприємства: 47, 96, 79, 4, 87, 2, 68, 78, 12, 43, 86, 19, 48, 20, 58, 45, 70, 3, 14, 56, 95, 36, 42, 66, 76, 44, 30, 75, 1, 64. в курсовій роботі ми будемо досліджувати саме ці підприємства. Вихідні дані Таблиця1. Підприємство Виробнича потужність Річний обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість ОВФ, тис. грн. Чисельність персоналу, осіб Рух ОВФ, тис. грн. Річний знос, % Витрати виробництва Втрати робочого часу в результаті, % Технологічна структура ОВФ Використання ОВФ у … зміну, тис. грн. Підвищення кваліфікації Матеріальне стимулювання     Первісна вартість Залишкова вартість Всього В тому числі робітники Вибуло Надійшло  Всього З них на утримання і експлуатацію ОВФ, % Перебування в ремонті Організаційних причин Інші  Першу Другу Третю Щорічне підвищення кваліфікації, % Приріст обсягу на 1% підвищення кваліфікації, тис. грн. Додаткові витрати на 1%підвищення кваліфікації, тис. грн. Щорічне підвищення матеріального стимулювання, % Приріст обсягу на 1% матеріального стимулювання, тис. грн. Додаткові витрати на 1% матеріального стимулювання, тис. грн.        осіб % у найбільшу зміну  Всього Із них нові                  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27  1 4500 4200 2200 1800 400 320 95 200 250 180 9 3800 20 10 5 2 1:0,5 2000 1500 1000 5 2 1 7 20 1  2 5000 4500 2500 2000 420 340 90 250 250 200 10 4000 22 10 6 2 1:0,4 2300 1700 1100 6 3 2 5 19 1  3 4300 4000 2000 1900 450 360 85 200 210 200 8 3500 21 9 5 1 1:0,3 1800 1600 1000 7 3 1 4 18 1  4 4000 3700 1800 1000 500 420 92 190 230 230 8 3000 23 8 4 1 1:0,5 1500 1000 800 4 2 1 3 21 1  5 4500 4100 2000 1500 390 300 89 220 220 220 10 3600 22 11 5 1 1:0,5 1600 1000 600 7 2 1 4 20 2  6 5500 5000 2500 1800 390 300 94 240 200 180 9 4400 20 8 3 1 1:0,3 2000 1200 700 3 3 1 5 21 1  7 4800 4200 2200 1600 400 320 87 200 200 170 9 3800 21 9 2 2 1:0,5 1800 1200 700 6 1 1 6 22 1  8 4900 4300 2300 1700 420 350 92 180 180 170 8 3800 19 8 1 2 1:0,4 2000 1200 600 4 3 2 6 20 1  9 6000 5600 2700 2000 450 380 93 200 180 180 10 5000 20 9 5 1 1:0,3 2500 1300 700 3 2 2 7 18 1  10 4000 3700 1800 1000 500 420 92 190 230 230 8 3000 23 8 4 1 1:0,5 1500 1000 800 4 2 1 3 21 1  11 5000 4800 2200 1700 380 310 92 230 220 200 9 4200 23 9 5 2 1:0,6 1800 1200 600 4 2 2 6 22 1  12 5500 5000 2500 1800 390 300 94 240 200 180 9 4400 20 8 3 1 1:0,3 2000 1200 700 3 3 1 5 21 1  13 5300 5000 2600 1900 410 360 93 190 180 180 8 4500 20 8 2 2 1:0,5 2000 1300 700 2 3 1 7 20 2  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27  14 4500 4000 2100 1500 420 360 95 200 210 200 8 3600 21 9 1 1 1:0,3 1800 1300 1000 4 2 2 2 19 2  15 5200 4800 2400 2100 400 330 94 280 250 200 8 4000 21 10 3 1 1:0,3 2100 1600 1200 4 1 1 7 20 1  16 5100 4700 2400 2000 420 350 86 270 270 220 8 4100 22 10 2 1 1:0,5 2000 1500 1100 7 1 1 4 19 1  17 4300 4000 2000 1900 450 360 85 200 210 200 8 3500 21 9 5 1 1:0,3 1800 1600 1000 7 3 1 4 18 1  18 5200 4800 2400 2100 400 330 94 280 250 200 8 4000 21 10 3 1 1:0,3 2100 1600 1200 4 1 1 7 20 1  19 4000 3600 1900 1500 460 360 80 220 240 200 9 3000 22 10 4 2 1:0,5 1500 1000 800 5 1 1 5 18 3  20 4000 3700 1800 1000 500 420 92 190 230 230 8 3000 23 8 4 1 1:0,5 1500 1000 800 4 2 1 3 21 1  21 5100 4700 2400 2000 420 350 86 270 270 220 8 4100 22 10 2 1 1:0,5 2000 1500 1100 7 1 1 4 19 1  22 5500 5000 2500 1800 390 300 94 240 200 180 9 4400 20 8 3 1 1:0,3 2000 1200 700 3 3 1 5 21 1  23 4000 3700 1800 1000 500 420 92 190 230 230 8 3000 23 8 4 1 1:0,5 1500 1000 800 4 2 1 3 21 1  24 4500 4100 2000 1500 390 300 89 220 220 220 10 3600 22 11 5 1 1:0,5 1600 1000 600 7 2 1 4 20 2  25 4500 4200 2200 1800 400 320 95 200 250 180 9 3800 20 10 5 2 1:0,5 2000 1500 1000 5 2 1 7 20 1  26 5000 4500 2500 2000 420 340 90 250 250 200 10 4000 22 10 6 2 1:0,4 2300 1700 1100 6 3 2 5 19 1  27 4300 3900 1900 1600 450 370 88 200 200 200 10 3200 21 10 6 1 1:0,3 1400 1000 500 5 2 1 5 16 2  28 4300 4000 2000 1900 450 360 85 200 210 200 8 3500 21 9 5 1 1:0,3 1800 1600 1000 7 3 1 4 18 1  29 4300 4000 2000 1900 450 360 85 200 210 200 8 3500 21 9 5 1 1:0,3 1800 1600 1000 7 3 1 4 18 1  30 4000 3700 1800 1000 500 420 92 190 230 230 8 3000 23 8 4 1 1:0,5 1500 1000 800 4 2 1 3 21 1   2.1 Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження Таблиця 2.1.1 Підприємство Виробнича потужність Річний обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість ОВФ, тис. грн Витрати виробництва Втрати робочого часу в результаті, % КФРЧ, днів Фондовіддача, грн./грн.     Первісна вартість Залишкова вартість Всього З них на утримання і експлуатацію ОВФ, % Перебування в ремонті З організаційних причин Інші                 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  1 4500 4200 2200 1800 3800 20 10 5 2 188 1,91  2 5000 4500 2500 2000 4000 22 10 6 2 184 1,80  3 4300 4000 2000 1900 3500 21 9 5 1 195 2,00  4 4000 3700 1800 1000 3000 23 8 4 1 203 2,06  5 4500 4100 2000 1500 3600 22 11 5 1 188 2,05  6 5500 5000 2500 1800 4400 20 8 3 1 206 2,00  7 4800 4200 2200 1600 3800 21 9 2 2 203 1,91  8 4900 4300 2300 1700 3800 19 8 1 2 210 1,87  9 6000 5600 2700 2000 5000 20 9 5 1 195 2,07  10 4000 3700 1800 1000 3000 23 8 4 1 203 2,06  11 5000 4800 2200 1700 4200 23 9 5 2 192 2,18  12 5500 5000 2500 1800 4400 20 8 3 1 206 2,00  13 5300 5000 2600 1900 4500 20 8 2 2 206 1,92  14 4500 4000 2100 1500 3600 21 9 1 1 210 1,90  15 5200 4800 2400 2100 4000 21 10 3 1 199 2,00  16 5100 4700 2400 2000 4100 22 10 2 1 203 1,96  17 4300 4000 2000 1900 3500 21 9 5 1 195 2,00  18 5200 4800 2400 2100 4000 21 10 3 1 199 2,00  19 4000 3600 1900 1500 3000 22 10 4 2 192 1,89  20 4000 3700 1800 1000 3000 23 8 4 1 203 2,06  21 5100 4700 2400 2000 4100 22 10 2 1 203 1,96  22 5500 5000 2500 1800 4400 20 8 3 1 206 2,00  23 4000 3700 1800 1000 3000 23 8 4 1 203 2,06  24 4500 4100 2000 1500 3600 22 11 5 1 188 2,05  25 4500 4200 2200 1800 3800 20 10 5 2 188 1,91  26 5000 4500 2500 2000 4000 22 10 6 2 184 1,80  27 4300 3900 1900 1600 3200 21 10 6 1 188 2,05  28 4300 4000 2000 1900 3500 21 9 5 1 195 2,00  29 4300 4000 2000 1900 3500 21 9 5 1 195 2,00  30 4000 3700 1800 1000 3000 23 8 4 1 203 2,06   Продовження таблиці 2.1.1 Підприємство Фондомісткість Фондозйом продукції, грн./грн. Виручка, тис. грн Прибуток тис. грн. Рентабельність виробництва Рентабельність продукції Витрати на 1 грн. проданої продукції, грн. Виробіток, тис грн на 1 робітника в рік Виробіток, грн на люд-день                        1 13 14 15 16 17 18 19 20 21  1 0,52 5,53 4200 400 0,11 0,10 0,90 10,50 55,87  2 0,56 5,11 4500 500 0,13 0,11 0,89 10,71 58,14  3 0,50 5,44 4000 500 0,14 0,13 0,88 8,89 45,53  4 0,49 5,36 3700 700 0,23 0,19 0,81 7,40 36,53  5 0,49 5,18 4100 500 0,14 0,12 0,88 10,51 55,93  6 0,50 5,68 5000 600 0,14 0,12 0,88 12,82 62,18  7 0,52 5,26 4200 400 0,11 0,10 0,90 10,50 51,84  8 0,53 5,96 4300 500 0,13 0,12 0,88 10,24 48,79  9 0,48 5,60 5600 600 0,12 0,11 0,89 12,44 63,74  10 0,49 5,36 3700 700 0,23 0,19 0,81 7,40 36,53  11 0,46 4,97 4800 600 0,14 0,13 0,88 12,63 65,93  12 0,50 5,68 5000 600 0,14 0,12 0,88 12,82 62,18  13 0,52 5,56 5000 500 0,11 0,10 0,90 12,20 59,14  14 0,53 5,29 4000 400 0,11 0,10 0,90 9,52 45,38  15 0,50 5,71 4800 800 0,20 0,17 0,83 12,00 60,33  16 0,51 5,21 4700 600 0,15 0,13 0,87 11,19 55,25  17 0,50 5,44 4000 500 0,14 0,13 0,88 8,89 45,53  18 0,50 5,71 4800 800 0,20 0,17 0,83 12,00 60,33  19 0,53 5,45 3600 600 0,20 0,17 0,83 7,83 40,85  20 0,49 5,36 3700 700 0,23 0,19 0,81 7,40 36,53  21 0,51 5,21 4700 600 0,15 0,13 0,87 11,19 55,25  22 0,50 5,68 5000 600 0,14 0,12 0,88 12,82 62,18  23 0,49 5,36 3700 700 0,23 0,19 0,81 7,40 36,53  24 0,49 5,18 4100 500 0,14 0,12 0,88 10,51 55,93  25 0,52 5,53 4200 400 0,11 0,10 0,90 10,50 55,87  26 0,56 5,11 4500 500 0,13 0,11 0,89 10,71 58,14  27 0,49 5,80 3900 700 0,22 0,18 0,82 8,67 46,11  28 0,50 5,44 4000 500 0,14 0,13 0,88 8,89 45,53  29 0,50 5,44 4000 500 0,14 0,13 0,88 8,89 45,53  30 0,49 5,36 3700 700 0,23 0,19 0,81 7,40 36,53  Опрацювавши дані по 30 підприємствах, можемо зробити техніко-економічну характеристику об’єкта дослідження в таблиці 3. Таблиця 2.1.2. № п/п Групи підпри-ємств за КФРЧ КФРЧ, днів Вироб-нича потуж-ність, тис. грн. Річний обсяг вироб-ництва продукції, тис. грн. Балансова вартість ОВФ, тис. грн Фондовід-дача, грн./грн. Прибуток, тис. грн. Рентабе-льність       Первісна вартість Залишкова вартість     1 2 3 4 5 6 7 8 9 10  2 184-191 184 5000 4500 2500 2000 1,80 500 0,13  26  184 5000 4500 2500 2000 1,80 500 0,13  1  188 4500 4200 2200 1800 1,91 400 0,11  5  188 4500 4100 2000 1500 2,05 500 0,14  24  188 4500 4100 2000 1500 2,05 500 0,14  25  188 4500 4200 2200 1800 1,91 400 0,11  27  188 4300 3900 1900 1600 2,05 700 0,22  7   187 4614,29 4214,29 2185,71 1742,86 1,94 500,00 0,14  11 191-198 192 5000 4800 2200 1700 2,18 600 0,14  19  192 4000 3600 1900 1500 1,89 600 0,20  3  195 4300 4000 2000 1900 2,00 500 0,14  9  195 6000 5600 2700 2000 2,07 600 0,12  17  195 4300 4000 2000 1900 2,00 500 0,14  28  195 4300 4000 2000 1900 2,00 500 0,14  29  195 4300 4000 2000 1900 2,00 500 0,14  7   194 4600,00 4285,71 2114,29 1828,57 2,02 542,86 0,15  15 198-205 199 5200 4800 2400 2100 2,00 800 0,20  18  199 5200 4800 2400 2100 2,00 800 0,20  7  203 4800 4200 2200 1600 1,91 400 0,11  16  203 5100 4700 2400 2000 1,96 600 0,15  21  203 5100 4700 2400 2000 1,96 600 0,15  4  203 4000 3700 1800 1000 2,06 700 0,23  10  203 4000 3700 1800 1000 2,06 700 0,23  20  203 4000 3700 1800 1000 2,06 700 0,23  23  203 4000 3700 1800 1000 2,06 700 0,23  30  203 4000 3700 1800 1000 2,06 700 0,23  10   202 4540,00 4170,00 2080,00 1480,00 2,01 670,00 0,20  13 205-212 206 5300 5000 2600 1900 1,92 500 0,11  6  206 5500 5000 2500 1800 2,00 600 0,14  12  206 5500 5000 2500 1800 2,00 600 0,14  22  206 5500 5000 2500 1800 2,00 600 0,14  8  210 4900 4300 2300 1700 1,87 500 0,13  14  210 4500 4000 2100 1500 1,90 400 0,11  6   207 5200,00 4716,67 2416,67 1750,00 1,95 533,33 0,13  30   198 4703,33 4316,67 2180,00 1676,67 1,98 573,33 0,16   Таблиця 2.1.3 Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження № п/п Групи підприємств за КФРЧ Кількість підприємств Виробнича потуж-ність, тис. грн. Річний обсяг вироб-ництва, тис. грн. Балансова вартість, тис. грн. Фондовіддача, грн./грн. Прибуток, тис. грн. Рентабельність виробництва                           Початкова Залишкова     1 2 3 4 5 6 7 8 9 10  1 181-191 7 4614,29 4214,29 2185,71 1742,86 1,94 500,00 0,14  2 191-198 7 4600,00 4285,71 2114,29 1828,57 2,02 542,86 0,15  3 198-205 10 4540,00 4170,00 2080,00 1480,00 2,01 670,00 0,2  4 205-212 6 5200,00 4716,67 2416,67 1750,00 1,95 533,33 0,13  В серед-ньому на одне підприє-мство         4703,33     4316,67     2180     1676,67     1,98     573,33     0,16   З даної таблиці можна зробити висновок, що з досліджуваних нами підприємств найбільшу питому вагу мають підприємства, корисний фонд робочого часу яких коливається від 198 до 205 днів (10 підприємств або 33%). Ці підприємства хоча мають найменшу виробничу потужність з усіх груп, однак отримують найбільший прибуток (в середньому 670 тис. грн.) і мають найвищий показник рентабельності виробництва (0,2). 2.2 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на обсяг виробництва продукції Для оцінки впливу тривалості робочого часу використання основних фондів на показники ефективності їх використання і ефективності виробництва необхідно розрахувати корисний фонд робочого часу. Корисний фонд робочого часу = календарний фонд робочого часу –вихідні і святкові дні – тривалість перебування в ремонті – простої з організаційних причин – втрати робочого часу з інших причин. Розрахуємо цей показник для першого підприємства: КФРЧ=365-104-11-365*0,1-365*0,05-365*0,02=188 (днів). Далі розрахунки проводимо аналогічно по всіх підприємствах вибіркової сукупності. КФРЧ по всіх підприємствах наводимо в таблиці 5: Таблиця 2.2.1. Корисний фонд робочого часу № п/п КФРЧ, днів № п/п КФРЧ, днів  1 2 3 4  1 188 16 203  2 184 17 195  3 195 18 199  4 203 19 192  5 188 20 203  6 206 21 203  7 203 22 206  8 210 23 203  9 195 24 188  10 203 25 188  11 192 26 184  12 206 27 188  13 206 28 195  14 210 29 195  15 199 30 203   Оцінимо вплив тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на обсяги виробництва продукції. Для цього ранжуємо дані, позбавляємось тих точок, які є випадковими і зводимо необхідні дані в таблицю. Таблиця 2.2.2 № п/п КФРЧ, днів Річний обсяг виробництва, тис грн. № п/п КФРЧ, днів Річний обсяг виробництва, тис. грн..  1 2 3 4 5 6  1 188 3900 14 203 3700  2 188 4100 15 203 3700  3 188 4100 16 203 3700  4 188 4200 17 203 3700  5 188 4200 18 203 3700  6 192 3600 19 203 4200  7 192 4800 20 203 4700  8 195 4000 21 203 4700  9 195 4000 22 206 5000  10 195 4000 23 206 5000  11 195 4000 24 206 5000  12 199 4800 25 206 5000  13 199 4800      Для того, щоб визначити величину впливу корисного фонду робочого часу на річний обсяг виробництва, розрахуємо рівняння регресії за наступною формулою: {, звідки , Для цього проведемо розрахунки в таблиці 7: Таблиця 2.2.3 № п/п КФРЧ, днів Річний обсяг виробництва, тис грн. х2 х*у  1 2 3 4 5  1 188 3900 35325 733005  2 188 4100 35325 770595  3 188 4100 35325 770595  4 188 4200 35325 789390  5 188 4200 35325 789390  6 192 3600 36711 689760  7 192 4800 36711 919680  8 195 4000 38123 781000  9 195 4000 38123 781000  10 195 4000 38123 781000  1 2 3 4 5  11 195 4000 38123 781000  12 199 4800 39561 954720  13 199 4800 39561 954720  14 203 3700 41027 749435  15 203 3700 41027 749435  16 203 3700 41027 749435  17 203 3700 41027 749435  18 203 3700 41027 749435  19 203 4200 41027 850710  20 203 4700 41027 951985  21 203 4700 41027 951985  22 206 5000 42518 1031000  23 206 5000 42518 1031000  24 206 5000 42518 1031000  25 206 5000 42518 1031000  Всього 4947 106600 979946 21121710  Середнє значення 198 4264 39198 844868   , Звідси . Це означає, що при зміні корисного фонду робочого часу на один день річний обсяг збільшиться на 26,56 тис. грн. Розрахуємо коефіцієнт кореляції за наступною формулою:  Для цього використаємо розрахунки з таблиці: Таблиця 2.2.4 № п/п КФРЧ, днів Річний обсяг виробництва, тис грн.      1 2 3 4 5  1 188 3900 98,57 132496  2 188 4100 98,57 26896  3 188 4100 98,57 26896  4 188 4200 98,57 4096  5 188 4200 98,57 4096  6 192 3600 39,41 440896  7 192 4800 39,41 287296  8 195 4000 6,91 69696  1 2 3 4 5  9 195 4000 6,91 69696  10 195 4000 6,91 69696  11 195 4000 6,91 69696  12 199 4800 1,04 287296  13 199 4800 1,04 287296  14 203 3700 21,83 318096  15 203 3700 21,83 318096  16 203 3700 21,83 318096  17 203 3700 21,83 318096  18 203 3700 21,83 318096  19 203 4200 21,83 4096  20 203 4700 21,83 190096  21 203 4700 21,83 190096  22 206 5000 69,26 541696  23 206 5000 69,26 541696  24 206 5000 69,26 541696  25 206 5000 69,26 541696  Всього 4947 106600 1053,01 5917600  Середнє значення 198 4264 42 236704   , ; ; ; ;  Оскільки лінійний коефіцієнт кореляції r рівний 0,35, то можемо стверджувати, що між залежною змінною, в нашому випадку річним обсягом виробництва, і пояснюючою, тобто корисним фондом робочого часу, існує помірний зв’язок. Використовуючи коефіцієнт кореляції визначимо його похибку за формулою: ;  Тепер визначимо критерій значущості за наступною формулою:   Оскільки , тобто 1,81<1,896, то це вказує на те , що вибірковий коефіцієнт кореляції не є статистично значимим і характеризує не досить тісний зв’язок між залежною і пояснюючими змінними.  Рисунок 2.2.1 Вплив корисного фонду робочого часу на річний обсяг виробництва. 2.3 Оцінка впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів на ефективність їх використання 2.3.1 Вплив КФРЧ на фондовіддачу Таблиця 9. № п/п КФРЧ, днів Фондовіддача, грн./грн. № п/п КФРЧ, днів Фондовіддача, грн./грн.  1 2 3 4 5 6  1 184 1,91 15 199 1,96  2 184 1,80 16 203 2,00  3 188 2,00 17 203 2,00  4 188 2,06 18 203 1,89  5 188 2,05 19 203 2,06  6 188 2,00 20 203 1,96  7 188 1,91 21 203 2,00  8 192 1,87 22 203 2,06  9 192 2,07 23 203 2,05  10 195 2,06 24 206 1,91  11 195 2,00 25 206 2,05  12 195 1,92 26 206 2,00  13 195 1,90 27 210 2,00  14 199 2,00 28 210 2,06    Рисунок 2 Вплив корисного фонду робочого часу на фондовіддачу Аналогічно обчисленням пункту 2.2 розрахуємо рівняння регресії, лінійний коефіцієнт кореляції, його похибку та критерій значущості. Рівняння регресії має вигляд . Це означає, що при зміні корисного фонду робочого часу на одиницю, тобто один день, фондовіддача збільшиться на 0,003 грн./грн. Ліній...
Антиботан аватар за замовчуванням

19.11.2011 00:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!