Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
🚀 Вийди на новий рівень крипто-торгівлі!
Easy Trade Bot — автоматизуй свій прибуток уже зараз!
Ми пропонуємо перелік перевірених прибуткових стратегій на такі пари як BTC, DOT, TRX, AAVE, ETH, LINK та інші. Ви можете підключити автоматичну торгівлю на своєму акаунті Binance або отримувати торгові рекомендації на email у режимі реального часу. Також можемо створити бота для обраної вами монети.
Всі результати торгів ботів доступні для перегляду у зручних таблицях на головній сторінці. Швидко, динамічно та прозоро!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Економіка і підприємництво
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра експлуатації гідромеліоративних систем
081-94
Методичні вказівки
та завдання до виконання контрольно-розрахункової роботи
з дисципліни «Основи промислової технології і матеріалознавства»
для студентів денної і заочної форм навчання за напрямом підготовки
6.0501 «Економіка і підприємництво»
Рекомендовано методичною
комісією факультету економіки
спеціальності „Економіка підприємства”
Протокол № 18 від 4.06.2004 року
Рівне – 2004
Методичні вказівки та завдання до виконання контрольно-розрахункової роботи з дисципліни «Основи промислової технології і матеріалознавства» для студентів денної і заочної форм навчання за напрямом підготовки 6.0501 «Економіка і підприємництво». – В. А. Гурин, В. П. Востріков. – Рівне: УДУВГП, 2004, - 24 с.
Упорядники: професор, д.т.н., Гурин В.А., доцент, к.т.н., Востріков В.П.
Відповідальний за випуск: В. А. Гурин, д. т. н., професор, завідувач кафедри експлуатації гідромеліоративних систем.
Рецензенти: Онокало В. Г., к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства
Кулішенко Г.О., к.т.н., доцент кафедри експлуатації гідромеліоративних систем
1. Загальні вказівки
Виконання контрольно-розрахункової роботи є завершаючим етапом вивчення курсу «Основи промислової технології і матеріалознавства». Робота над контрольно-розрахунковою роботою сприяє поглибленню і закріпленню теоретичних знань, отриманих студентами при самостійному вивченні курсу, виробленню навичок аналізу технологій промислового виробництва продукції та визначення її собівартості, вибору оптимального виду технологічного процесу у виробництві, читати і розуміти технологічну документацію з метою техніко-економічного аналізу виробництва, читати маркування промислової продукції і матеріалів, складати структурно-логічні схеми виготовлення продукції.
2. Вимоги до виконання контрольної роботи
1. Контрольна робота виконується та надсилається в університет у строки, встановлені викладачем під час установчої сесії.
2. У роботі повинен бути вказаний номер варіанту. Виконується робота на стандартних аркушах (формат А4) або у зошиті (18 стор.), причому всі сторінки повинні бути пронумеровані. Загальний об’єм роботи не повинен перевищувати 15-18 аркушів.
3. На титульному листі необхідно вказати повну назву навчального закладу, назву факультету, кафедри, що веде дисципліну, а також спеціальність та назву дисципліни. Студент також має повідомити свої дані: прізвище та ініціали, номер курсу та академічної групи, номер залікової книжки, рік виконання роботи.
4. Завдання виконуються в порядку зростання їх номерів. Перед відповідями на питання та розв’язком практичного завдання виділяється номер і назва завдання та його зміст. В тексті відповіді вказуються номери використаної літератури.
5. Відповіді на кожне завдання роботи необхідно розпочинати з нової сторінки.
6. В кінці роботи необхідно привести список використаної літератури, вказавши автора, повну назву джерела інформації, місто, видавництво та рік видання.
Відповіді на теоретичні питання повинні бути змістовними, лаконічними і повними. Для цього студенти можуть керуватися лекційними матеріалами та рекомендованою літературою.
Перелік питань, на які студенти повинні знати відповіді при складанні заліку
(після зарахованої розрахунково-контрольної роботи)
Тема 1. Вступ у технологію
1.1. Предмет і основні завдання курсу
Поняття та визначення технології. Види технологій. Зв’язок курсу з економікою. Структура та методологія освоєння курсу. Природничі закони та явища в промислових технологіях та технологічних розрахунках. Матеріальний та енергетичний баланси.
1.2. Виробничий та технологічний процеси
Визначення виробничого та технологічного процесів. Типи виробництва. Складові технологічного процесу. Технологічна операція. Типові процеси. Основи класифікації технологічних процесів. Екологічні аспекти промислових технологій. Безпека життєдіяльності в промислових технологіях.
1.3. Технологічні системи
Технологічні системи промислового виробництва. Поняття та види технологічних систем. Закономірності розвитку техніки та технологічних систем. Промислово- технологічні комплекси економіки України.
1.4. Вимірювання в промислових технологіях
Поняття про метрологію. Міжнародна система фізичних величин (SI), її використання в технологічних розрахунках.
Тема 2. Сировина, вода, повітря, енергія в забезпеченні промислових технологій
2.1. Сировина та її роль у промисловому виробництві
Загальні відомості та класифікація сировини. Добування, заготівля та первинна підготовка сировини. Міжнародна система номенклатури речовин IUPAC та її застосування в промисловості, науці і техніці. Розрахунки вмісту складових у сировині. Визначення норм витрат сировини у виробництві. Раціональне використання сировини.
2.2. Вода та повітря в промислових технологіях
Використання води і повітря в технологічних процесах. Технологічні і економічні проблеми використання води. Водомісткість промислового виробництва. Показники якості води для технологічних процесів. Технологія промислової водопідготовки. Раціональне використання водних ресурсів.
2.3. Енергія й енергоносії в технологічних процесах
Види енергії, енергоносіїв, їх застосування. Енергомісткість промислового виробництва. Промислові технології виробництва енергії. Перетворення енергії в процесі її виробництва та використання. Раціональне використання енергії. Енергоощадливі технологічні процеси.
Тема 3. Основи розробки та оцінки технологічних процесів
3.1. Технологічність виробів та продукції
Поняття про технологічність. Етапи розробки нової продукції. Технологічна підготовка виробництва. Технологічна документація. Побудова технологічного маршруту. Розрахунок тривалості технологічних операцій, процесів, циклів.
3.2. Ефективність промислових технологій і процесів
Поняття про ефективність технологічних перетворень. Техніко - економічні показники. Поняття трудомісткості, собівартості, якості, продуктивності, економічного ефекту в обґрунтуванні технологічних процесів. Оцінка варіантів технологічних процесів.
3.3. Об’єкти промислової власності та їх правова охорона
Сутність науково - технічного прогресу в промислових технологіях. Види об’єктів промислової власності та їх ознаки. Охоронні документи. Правова охорона об’єктів промислової власності. Поняття про інновації та інноваційні технології. Новітні технології в промисловому виробництві.
Тема 4. Основи промислового виробництва матеріалів та їх номенклатури
4.1. Паливно-мастильні матеріали
Загальні поняття і класифікація матеріалів. Загальні відомості про паливо і його класифікація. Тверде паливо. Рідке паливо і мастильні матеріали. Газоподібне паливо. Промислові технології одержання палива і мастильних матеріалів.
4.2. Метали та металовироби
Загальні відомості про метали і металовироби. Чавун і сталь, технологія виготовлення чавуну і сталі. Сталевий прокат і сталеві вироби. Кольорові метали і їх сплави. Порошкова металургія.
4.3. Хімічні матеріали
Загальні відомості про хімічні матеріали. Кислоти, луги, солі. Пластмаси. Каучук, гума і гумотехнічні вироби. Текстильні волокна, нитки і матеріали. Лакофарбові матеріали. Промислові технології виготовлення хімічних матеріалів та виробів.
4.4. Будівельні матеріали та будівельне виробництво
Загальні відомості про будівельні матеріали та будівельне виробництво. Кам’яні матеріали. Скло і скловироби. Керамічні матеріали і вироби. Мінеральні в’яжучі речовини і матеріали на їх основі. Органічні в’яжучі речовини і матеріали на їх основі. Лісові і паперові матеріали. Промислові технології будівельних матеріалів та робіт. Економічні показники будівництва.
Розподіл чисел теоретичних завдань з контрольної роботи
Останні числа залікової книжки
Числа завдань
Останні числа залікової книжки
Числа завдань
Останні числа залікової книжки
Числа завдань
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
00;51
1
34
1
17;68
17
2
3
34;85
15
17
1
01;52
2
8
5
18;69
18
25
7
35;86
16
11
9
02;53
3
33
10
19;70
19
3
11
36;87
17
16
5
03;54
4
7
2
20;71
20
24
4
37;88
17
12
2
04;55
5
32
6
21;72
21
4
8
38;89
18
15
10
05;56
6
6
11
22;73
22
23
12
39;90
19
13
6
06;57
7
31
3
23;74
23
5
5
40;91
20
14
3
07;58
8
5
7
24;75
24
22
9
41;92
21
14
11
08;59
9
30
12
25;76
25
6
12
42;93
22
13
7
09;60
10
4
4
26;77
26
21
6
43;94
23
15
4
10;61
11
29
8
27;78
27
7
10
44;95
24
12
12
11;62
12
3
1
28;79
28
20
2
45;96
25
16
8
12;63
15
28
5
29;80
29
8
7
46;97
26
11
5
13;64
14
2
9
30;81
30
19
11
47;98
27
17
1
14;65
15
27
2
31;82
31
9
3
48;99
28
10
9
15;66
16
1
6
32;83
32
18
12
49
29
18
6
16;67
16
26
10
33;84
33
10
4
51
30
9
2
3. Завдання до виконання контрольної роботи
3.1. Перше теоретичне завдання
Термічні процеси.
Барометричні процеси.
Каталітичні процеси.
Електрохімічні процеси.
Біохімічні процеси.
Плазмові процеси.
Радіаційно-хімічні процеси.
Фотохімічні процеси.
Лазерні процеси.
Виробництво керамічних, металокерамічних та мінералокерамічних виробів.
Виробництво композиційних матеріалів.
Виробництво чавуну.
Виробництво сталі.
Виробництво кольорових металів.
Виготовлення виробів литтям.
Виготовлення виробів тиском.
Виготовлення виробів із порошків.
Виготовлення нероз’ємних з’єднань.
Виготовлення виробів різанням.
Виробництво природних і штучних будівельних матеріалів.
Виробництво керамічних і будівельних виробів.
Виробництво вапна.
Виробництво гіпсу.
Виробництво цементу.
Виробництво лаків та фарб.
Перероблення нафти та нафтопродуктів.
Виробництво сірчаної кислоти.
Виробництво пластмас.
Виробництво добрив.
Перероблення нафти та нафтопродуктів.
Виробництво хімічних волокон.
Виробництво паперу.
Виробництво напівпровідникових інтегральних мікросхем.
Примітка: Висвітлити питання в наступному розрізі:
1.Галузь народного господарства, до якої відноситься виробництво. 2. Регіони України, де ця галузь найбільше розвинута. 3. Короткий опис технологічного процесу. 4. Сировинна база даної технології або матеріальна база даного виробництва. 5. Контроль якості продукції, виготовленої за даною технологією, або на даному виробництві (метод або спосіб здійснення).
3.2. Друге теоретичне питання
Тверде паливо.
Рідке паливо.
Мастильні матеріали.
Газоподібне паливо.
Чавун.
Феросплави.
Сталь.
Легкі метали і їх сплави.
Важкі метали і їх сплави.
Тугоплавкі метали і їх сплави.
Дорогоцінні метали і їх сплави.
Сталевий прокат.
Металовироби промислового призначення (методи).
Металовироби підвищеної виробничої готовності.
Порошки для порошкової металургії.
Кислоти.
Луги.
Солі.
Сировинні пластмаси.
Плівкові полімерні матеріали.
Листові пластмаси.
Каучук і каучукотехнічні вироби.
Гума і гумотехнічні вироби.
Текстильні волокна, нитки і матеріали.
Текстильні тканини і матеріали.
Лакофарбові матеріали.
Природні кам’яні матеріали.
Скло і скловироби.
Керамічні матеріали і вироби.
Мінеральні в’яжучі речовини і матеріали на їх основі.
Органічні в’яжучі речовини і матеріали на їх основі.
Лісоматеріали.
Паперові матеріали.
Композиційні матеріали.
Примітка: Примірний зміст висвітлення питання:
Характеристика матеріалу. Склад матеріалу. Різновиди виробів. Маркування. Умови зберігання і транспортування.
3.3. Третє теоретичне питання
Особливості оформлення комплектів документів на одиничні технологічні процеси.
Особливості оформлення комплектів документів на типові і групові технологічні процеси і операції.
Особливості оформлення комплектів документів на процеси литва.
Особливості оформлення комплектів документів на процеси розкрою.
Особливості оформлення комплектів документів на процеси кування і штампування.
Особливості оформлення документів на процеси оброблення різанням.
Особливості оформлення документів на процеси термічного оброблення.
Особливості оформлення документів на процеси збирання.
Особливості оформлення комплектів документів на процеси технічного контролю.
10.Особливості оформлення комплектів документів на процеси технічного контролю.
11.Особливості оформлення комплектів документів на процеси випробувань.
12.Особливості оформлення документів на нанесення покриття.
Розрахункова робота
Тема 1. Розрахунок матеріального балансу технологічних процесів
Завдання № 1
Скласти матеріальний баланс першого та другого технологічних процесів одержання клінкеру шляхом випалювання вапняку, мергелю та вугілля при надходженні повітря; за результатами розрахунків обґрунтувати раціональний процес.
В процесах випалювання клінкеру одержують додаткову продукцію – кисень. Загальну кількість початкової сировини і матеріалів, інші дані прийняти по таблиці 1.1 згідно варіанту(за двома останніми цифрами залікової книжки).
Розрахунки представити у формі таблиць матеріального балансу технологічних процесів з розділенням сировини і матеріалів на тверду, рідку та газову складові. Додатково визначити витрати сировини на одиницю основної продукції (матеріалоємність).
1.1. Теоретичні основи розрахунку
Під технологічним балансом в промислових технологіях розуміють результати розрахунків, проведених у вигляді рівнянь або таблиць, що відображають кількість введених у технологічний процес та отриманих в результаті перетворення матеріалів та енергії. В основу складання технологічного балансу покладені природничі закони збереження матерії й енергії. У кожному матеріальному балансі будь-якого процесу має дотримуватись головна вимога: кількість введених у виробничий процес матеріалів і енергії повинна дорівнювати кількості одержаних основних й допоміжних продуктів й відходів виробництва. Невиконання цієї умови говорить про неточність розрахунків або наявність виробничих втрат матерії, які не враховані в розрахунках.
При складанні технологічного балансу процесу, в якому відбувається перетворення речовин та хімічна взаємодія (що є характерним для більшості промислових процесів) користуються стехіометричними та термохімічними розрахунками, в інших випадках - фізичними та фізико-хімічними закономірностями зміни початкового стану та будови речовин і матеріалів.
Технологічний баланс складається з матеріального і енергетичного балансів. Матеріальний та енергетичний баланси мають важливе значення для аналізу ефективності технологічних процесів. За їх допомогою встановлюють фактичний вихід продукції, коефіцієнти використання сировини матеріалів й енергії, витрати й втрати сировини, палива і інші матеріалів.
Складання технологічного балансу проводиться у дві стадії. Спочатку складають основний – матеріальний баланс, а потім, на його основі, - енергетичний або тепловий баланс.
Матеріальний баланс є кількісним виразом закону збереження маси і стосовно до окремих стадій виробничого процесу говорить про те, що маса речовин (сировини, матеріалів), які надійшли на технологічну операцію або процес , дорівнює масі одержаних речовин (продукції), що складає відповідно прихід на переробку і витрату.
Матеріальний баланс складають за рівнянням хімічної реакції з врахуванням паралельних та побічних реакцій, фізичних перетворень. В балансах необхідно співставляти маси основних компонентів та домішок первинної сировини і матеріалів з масою відходів виробництва, основних та побічних продуктів. Матеріальний баланс, в якому глибоко не аналізують хімічні, фізичні, фізико-хімічні перетворення має наближений характер і використовується для попередньої оцінки технологічного процесу.
В більшості випадків визначення мас речовин відбувається окремо для твердої, рідкої та газоподібної фаз. Тоді рівняння матеріального балансу набуває вигляду:
, (1.1)
де: Мm, Мр, – відповідно маси твердих, рідких та газоподібних матеріалів, що надійшли на переробку; - маси одержаних твердих, рідких та газоподібних матеріалів; - маса виробничих втрат матеріалів, що розраховується за результатом балансу. Рівняння матеріального балансу може складатись не тільки для визначення втрат матеріалів, а також для визначення окремих складових вхідних матеріалів або кількості одержаних матеріалів. В практичних розрахунках необхідно враховувати, що не завжди реагують усі три фази речовин, окрім того, необхідно враховувати, що частина матеріалів може не брати участь у перетвореннях, частина отримується у вигляді викидів, відходів тощо.
Для складання матеріального балансу необхідно знати всі компоненти сировини, їх хімічний склад, фізичні та фізико-хімічні властивості, склад, властивості основної та побічної продукції.
Результати балансових розрахунків наводять у вигляді таблиці, що складається із двох частин: «сировина і матеріали» та «продукція і втрати». В кожній із частин таблиці всі статті балансу наводять у вагових або об’ємних одиницях та у відносних одиницях до загальної маси речовин. Це дозволяє наглядно відображати ступінь використання речовин та полегшує процес аналізу.
Балансовий метод аналізу технологічних процесів практично використовується у всіх галузях промислового виробництва: машинобудування, металургії, хімічної промисловості, агропромислового комплексу, будівництва тощо.
1.2. Приклад розрахунку
Дано: загальна початкова маса використаних матеріалів і сировини 7000 кг, в ній сухого вапняку, мергелю та вугілля відповідно 10%, 15%, та 2%. Вологість мінеральної сировини 20%, вологість повітря 50%. Маса використаного повітря невідома. В першому процесі одержано 1000 кг клінкеру та 85% кисню, в другому 1200 кг клінкеру та 80% кисню.
1.3. Розв’язання
Визначаємо всі вхідні початкові матеріали: в процесі переробки використовують вапняк, мергель, вугілля, повітря, які вміщують вологу (необхідно врахувати наявність вологи і показати її окремо).
Визначаємо маси вапняку, мергелю та вугілля в сухому стані за відносною кількістю від початкової маси всієї сировини:
кг;
кг;
кг;
Визначаємо загальну масу мінеральної сировини в сухому стані:
700 + 1050 + 140 = 1890 кг.
4. Розраховуємо загальну масу мінеральної сировини з водою:
кг
5. Розраховуємо масу води, яка знаходиться в мінеральній сировині:
2362,5-1890=472,5 кг
6. Визначаємо із умов балансу кількість повітря, що використовується в процесі випалювання клінкеру:
7000 – 2362,5 = 4637,5 кг.
7. Розраховуємо кількість вологи в повітрі за його вологістю:
кг
8. Визначаємо кількість сухого повітря:
4637,5 – 2318,75 = 2318,75 кг
9. Визначаємо загальну кількість вологи (води) що була в матеріалах:
472,5 + 2318,75 = 2791,25 кг.
10. Перевіряємо баланс вхідних матеріалів у твердій, рідкій та газовій фазах (вапняк, мергель, вугілля, вода, повітря) :
700 + 1050 + 140 +2791,25+2318,75 = 7000кг.
11. Визначаємо кількість одержаного кисню в першому та другому процесах:
кг;
Таблиця 1.1
Вихідні дані до завдання №1
№
вар.
Останні числа залікової книжки
Числові значення вихідних даних
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1.
00; 34; 68
7000
20
25
4
24
60
900
1000
80
75
2.
01; 35; 69
7000
21
26
2
25
55
1100
1200
75
60
3.
02; 36; 70
7000
22
27
3
24
65
1000
900
60
70
4.
03; 37; 71
7000
23
28
5
25
45
1200
1400
80
75
5.
04; 38; 72
7000
24
29
6
24
51
1300
1000
75
70
6.
05; 39; 73
6000
19
25
4
25
61
1200
800
60
65
7.
06; 40; 74
6000
18
26
2
24
56
1000
1200
80
75
8.
07; 41; 75
6000
17
27
3
25
66
1100
1300
75
70
9.
08; 42; 76
6000
16
28
5
24
46
900
700
60
65
10.
09; 43; 77
6000
15
29
6
25
52
1100
1400
80
75
11.
10; 44; 78
5000
20
25
4
24
62
1000
1500
75
70
12.
11; 45; 79
5000
21
26
2
25
57
1200
1600
60
60
13.
12; 46; 80
5000
22
27
3
24
67
800
1000
80
70
14.
13; 47; 81
5000
23
28
5
25
47
1200
800
75
60
15.
14; 48; 82
5000
24
29
6
24
53
1300
1200
60
70
16.
15; 49; 83
4000
19
25
4
25
63
800
800
80
60
17.
16; 50; 84
4000
18
26
2
24
58
1100
1300
65
55
18.
17; 51; 85
4000
17
27
3
25
68
1000
800
60
65
19.
18; 52; 86
4000
16
28
5
24
48
900
1300
50
45
20.
19; 53; 87
4000
15
29
6
25
49
1000
1500
45
40
21.
20; 54; 88
4500
20
25
4
24
59
1100
1200
60
65
22.
21; 55; 89
4500
21
26
2
25
54
1200
1000
60
55
23.
22; 56; 90
4500
22
27
3
24
64
1300
1100
45
40
24.
23; 57; 91
4500
23
28
5
25
44
1200
900
60
65
25.
24; 58; 92
4500
24
29
6
24
50
1100
1200
50
40
26.
25; 59; 93
5500
19
25
4
25
60
1000
1300
75
60
27.
26; 60; 94
5500
18
26
2
24
55
900
1200
60
55
28.
27; 61; 95
5500
17
27
3
25
65
1000
1400
80
60
29.
28; 62; 96
5500
16
28
5
24
45
1100
1500
75
70
30.
29; 63; 97
5500
15
29
6
25
51
1200
1800
60
55
31.
30; 64; 98
6500
20
25
4
24
61
1300
1700
80
60
32.
31; 65; 99
6500
21
26
2
25
56
1200
900
75
70
33.
32; 66;
6500
22
27
3
24
66
1100
1300
60
75
34.
33; 67;
6500
23
28
5
25
46
1000
1500
80
55
Примітка: 1 – загальна початкова маса сировини і матеріалів, кг; 2 – вапняк, %; 3 – мергель, %; 4 – вугілля, %; 5 – вологість мінеральної сировини, %; 6 – вологість повітря, %; 7 – клінкер в 1 ТП, кг; 8 – клінкер в 2 ТП, кг; 9 – кисень в 1 ТП, %; 10 – кисень в 2 ТП, %.
Примітка: Кількість використаних матеріалів та одержаної продукції наведено в процентах від загальної початкової маси сировини, вологість – в процентах від сухої маси матеріалів.
кг;
12. Розраховуємо загальну масу одержаної продукції в першому та другому процесах:
1ТП: 1000 + 5950 = 6950 кг;
2 ТП: 1200 + 5600 = 6800 кг
13. Розраховуємо кількість виробничих втрат матеріалів в першому та другому технологічних процесах:
1ТП: 7000 – 6950 =50 кг;
2ТП:7000 – 6800 = 200 кг
14. За результатами розрахунків складаємо таблиці матеріального балансу для першого та другого технологічних процесів, розраховуємо в таблицях кількість матеріалів у відносних одиницях (процентах):
Матеріальний баланс 1ТП
Сировина і матеріали
Продукція та втрати
Назва
Маса, кг
%
Назва
Маса, кг
%
Вапняк сухий
700,0
10,0
Клінкер
1000,0
14,3
Мергель сухий
1050,0
15,0
Кисень
5950,0
85,0
Вугілля сухе
140,0
2,0
Втрати
50,0
0,7
Повітря сухе
2318,75
33,1
Вода
2791,25
39,9
Всього
7000,0
100
Всього
7000,0
100
Матеріальний баланс 2ТП
Сировина і матеріали
Продукція та втрати
Назва
Маса, кг
%
Назва
Маса, кг
%
Вапняк сухий
700,0
10,0
Клінкер
1200,0
17,1
Мергель сухий
1050,0
15,0
Кисень
5600,0
80,0
Вугілля сухе
140,0
2,0
Втрати
200,0
2,9
Повітря сухе
2318,75
33,1
Вода
2791,25
39,9
Всього
7000,0
100
Всього
7000,0
100
15. Визначаємо витрати мінеральної сировини на одиницю основної продукції:
16. Аналізуємо результати розрахунків і за кількістю відходів та питомою витратою мінеральних ресурсів визначаємо більш раціональний технологічний процес: за витратами – перший, за матеріалоємністю та виходом основної продукції – другий.
Тема 2. Економічна ефективність технологічних процесів
Завдання № 2
Питомі поточні витрати, що припадають на одиницю продукції машинобудівного підприємства в першому технологічному процесі рівні а1, в другому процесі – а2. Одноразові капітальні витрати на виготовлення заданого об’єму випуску продукції за рік (N) технологічних процесів ТП1 і ТП2 відповідно складають в1 та в2. За параметрами технологічних процесів визначити собівартість заданого об’єму випуску продукції ТП1 та ТП2 і розрахувати критичний об’єм продукції рівноцінності порівнюваних технологічних процесів. Зробити економічне порівняння та оцінку двох технологічних процесів використовуючи графічні побудови. Вихідні дані взяти за таблицею 2.1. і 2.2 згідно варіанту (за двома останніми цифрами залікової книжки). Додатково визначити вартість одиниці продукції.
2.1. Теоретичні основи розрахунку
Економічну ефективність технологічного процесу визначають за собівартістю виробленої продукції в порівняльних варіантах технологічного процесу.
Собівартість виготовлення одного виробу або штучна собівартість визначається за формулою:
, (2.1.)
де а – сума всіх поточних витрат, які припадають на одну деталь;
b – одноразові витрати на виготовлення заданої кількості деталей;
N – кількість виготовлених деталей за рік.
Собівартість заданої партії деталей (річної програми):
(2.2.)
Поточні витрати (а) визначаються такими складовими:
(2.3)
де m – витрати на матеріали і технологічне пальне, у.о.,
– заробітна плата за партію деталей, у.о.,
В – витрати, які пов’язані з роботою обладнання, витрати на утримання керівного персоналу, нараховуються у % до заробітної плати, у.о..
Вартість матеріалів (2.4.)
де – середня вартість одного kg матеріалу, у.о.,
– чиста масса деталей за кресленням, kg,
- коефіцієнт використання матеріалу:
(2.5.)
де Н – норма витрат матеріалу на деталь,kg.
Заробітна плата ,
де ЗГ – середня годинна заробітна плата, у.о./h,
- сума калькуляційного часу на виготовлення деталей, h.
Одноразові витрати b визначаються:
(2.6.)
де Сн – заробітна плата наладчиків обладнання, у.о.;
I – вартість спеціальної оснастки тривалого користування (штампи, прес-форми, інструменти тощо);
k – коефіцієнт, який враховує термін роботи оснастки і витрати на її експлуатацію;
З – затрати на заробітну плату основним робітникам.
(2.7)
де tшт – норма штучного часу;
- тарифна ставка на дану кваліфікацію (розряд) і фах;
n – кількість операцій;
Заробітна плата наладчиків (без обліку нарахувань):
(2.8.)
де Тп.з. – норма підготовчо-завершального часу;
- годинна заробітна плата наладчика, у.о.;
r – кількість переналагоджень верстата у певний термін часу, що розглядається (наприклад, за рік).
Економічну оцінку двох варіантів технологічного процесу можна зробити, якщо побудувати графік (рис.2.1.) за двома рівняннями:
(2.9.)
(2.10)
Рис.2.1. Графік порівняння собівартості виготовлення партії виробів різних технологічних варіантів
За річного випуску Nn<Nкр(Nкр – критична партія виготовлених деталей) - економічно доцільно використовувати перший варіант технологічного процесу, тому що S1<S2. При річній програмі випуску Nn>Nкр, доцільно прийняти другий варіант технологічного процесу, тому що S1<S2.
Розмір критичної партії Nкр визначається за формулою:
При N=Nкр обидва варіанти технологічного процесу економічно рівноцінні.
2.2. Приклад розрахунку
Дано: Річна програма машинобудівного підприємства (задана партія продукції) складає 100 шт.; маса одної деталі 5 кг; вартість одного кілограму матеріалів 1грн.; коефіцієнт використання матеріалу в ТП1 складає 0,6, в другому – 0,7; заробітна плата наладчиків в першому ТП 8000 грн., в другому 5000 грн.; вартість спеціальної технологічної оснастки відповідно 8000 грн. та 4000 грн.; норма штучного часу технологічних операцій в ТП1 – 50 год., в ТП2 – 46 год.; кількість технологічних операцій в ТП1 – 10 штук, в ТП2 - 8 штук; тарифна ставка виконання операцій відповідно 2 грн./год. та 3 грн./год.; норма відрахувань на соціальні потреби 37%; накладні витрати поточного характеру для ТП1 – 40%, для ТП2 – 55%, коефіцієнт терміну використання оснастки в першому процесі дорівнює 0,8, в другому – 0,6.
2.3. Розв’язання
1. Розраховуємо масу початкового матеріалу для виготовлення всієї партії деталей: в ТП1: кг;
в ТП2:
2. Визначаємо вартість матеріалу:
в ТП1: грн.;
в ТП2: грн.
3. Розраховуємо заробітну плату основних робітників, задіяних в технологічному процесі:
в ТП1:грн.;
в ТП2:грн.
4. Визначаємо величину нарахувань на заробітну плату:
в ТП1: грн.;
в ТП2:грн.
5. Визначаємо заробітну плату основних робітників з нарахуваннями:
в ТП1: грн.;
в ТП2: грн.
6. Визначаємо накладні витрати поточного характеру:
в ТП1: грн.;
в ТП2: грн.
7. Розраховуємо поточні витрати на виготовлення заданої партії деталей:
в ТП1: грн.;
в ТП2:грн.;
8. Розраховуємо одноразові поточні витрати на створення технологічних ліній:
для ТП1: грн.;
для ТП2: грн.
9. Визначаємо розмір критичної партії продукції двох технологічних процесів:
шт.
10. Будуємо графік порівняння собівартості виготовлення партій деталей за першим та другим технологічними процесами (рис.2.2).
тис. грн.;
тис. грн.
Рис.2.2. Графік порівняння собівартості процесів
11.Висновки за результатами розрахунків:
За річного випуску продукції менше 50 шт. економічно доцільно використовувати другий варіант технологічного процесу, при річній програмі від 51 і більше доцільно прийняти перший варіант технологічного процесу, оскільки собівартість випуску продукції є меншою. При випуску продукції 50 шт деталей процеси рівноцінні.
12. Визначаємо собівартість одної деталі в заданій партії:
ТП1:
ТП2:
Таблиця 2.1
Вихідні дані до завдання №2 (другий технологічний процес)
№
вар.
Останні числа залікової книжки
Значення величин
Nп
q
Cм
η
Cн
і
∑tшт
n
r
Св
ε
k
1.
00; 34; 68
100
5
1,0
0,60
8000
9000
50
10
2
37
40
0,80
2.
01; 35; 69
100
4
1,0
0,61
8100
9100
50
10
2
37
41
0,80
3.
02; 36; 70
100
6
1,0
0,62
8200
9200
50
10
2
37
42
0,80
4.
03; 37; 71
100
7
1,0
0,63
8300
9300
50
10
2
37
43
0,80
5.
04; 38; 72
100
8
1,0
0,64
8400
9400
50
10
2
37
44
0,80
6.
05; 39; 73
110
5
1,1
0,65
8000
9000
51
10
2
36
40
0,81
7.
06; 40; 74
110
4
1,1
0,60
8100
9100
51
10
2
36
41
0,81
8.
07; 41; 75
110
6
1,1
0,61
8200
9200
51
10
2
36
42
0,81
9.
08; 42; 76
110
7
1,1
0,62
8300
9300
51
10
2
36
43
0,81
10.
09; 43; 77
110
8
1,1
0,63
8400
9400
51
10
2
36
44
0,81
11.
10; 44; 78
120
5
1,2
0,64
8000
9000
52
10
2
35
40
0,82
12.
11; 45; 79
120
4
1,2
0,65
8100
9100
52
10
2
35
41
0,82
13.
12; 46; 80
120
6
1,2
0,60
8200
9200
52
10
2
35
42
0,82
14.
13; 47; 81
120
7
1,2
0,61
8300
9300
52
10
2
35
43
0,82
15.
14; 48; 82
120
8
1,2
0,62
8400
9400
52
10
2
35
44
0,82
16.
15; 49; 83
105
5
1,0
0,63
8000
9000
50
10
2
34
40
0,80
17.
16; 50; 84
105
4
1,0
0,64
8100
9100
50
10
2
34
41
0,80
18.
17; 51; 85
105
6
1,0
0,65
8200
9200
50
10
2
34
42
0,80
19.
18; 52; 86
105
7
1,0
0,60
8300
9300
50
10
2
34
43
0,80
20.
19; 53; 87
105
8
1,0
0,61
8400
9400
50
10
2
34
44
0,80
21.
20; 54; 88
115
5
1,1
0,62
8000
9100
51
10
2
33
40
0,81
22.
21; 55; 89
115
4
1,1
0,63
8100
9200
51
10
2
33
41
0,81
23.
22; 56; 90
115
6
1,1
0,64
8200
9300
51
10
2
33
42
0,81
24.
23; 57; 91
115
7
1,1
0,65
8300
9400
51
10
2
33
43
0,81
25.
24; 58; 92
115
8
1,1
0,60
8400
9100
51
10
2
33
44
0,81
26.
25; 59; 93
125
5
1,2
0,61
8000
9200
52
10
2
32
40
0,82
27.
26; 60; 94
125
4
1,2
0,62
8100
9300
52
10
2
32
41
0,82
28.
27; 61; 95
125
6
1,2
0,63
8200
9400
52
10
2
32
42
0,82
29.
28; 62; 96
125
7
1,2
0,64
8300
9100
52
10
2
32
43
0,82
30.
29; 63; 97
125
8
1,2
0,65
8400
9200
52
10
2
32
44
0,82
31.
30; 64; 98
130
5
1,0
0,60
8000
9300
50
10
2
31
40
0,83
32.
31; 65; 99
130
4
1,0
0,61
8100
9400
50
10
2
31
41
0,83
33.
32; 66;
130
6
1,0
0,62
8200
9000
50
10
2
31
42
0,83
34.
33; 67;
130
7
1,0
0,63
8300
9100
50
10
2
31
43
0,83
Примітка: Nп – річна програма, шт; q – маса деталі, кг; Cм – вартість матеріалу, грн/кг; η – коефіцієнт використання матеріалу; Cн – заробітна плата наладчиків, грн; і – вартість спеціальної оснастки, грн; ∑tшт – норма штучного часу виготовлення деталей, годин; n – кількість технологічних операцій, шт; r – тарифна ставка виконання операцій, грн/год; Св – норма відрахувань на соціальні потреби, %; ε – накладні витрати поточного характеру, %; k – коефіцієнт використання оснастки.
Таблиця 2.2
Вихідні дані до завдання №2 (перший технологічний процес)
№
вар.
Останні числа
залікової книжки
Значення величин
η
Cн
і
∑tшт
n
r
ε
k
1.
00; 34; 68
0,70
5000
4000
46
8
3
55
0,60
2.
01; 35; 69
0,71
5100
4100
46
8
3
56
0,60
3.
02; 36; 70
0,72
5200
4200
46
8
3
57
0,60
4.
03; 37; 71
0,73
5300
4300
46
8
3
58
0,60
5.
04; 38; 72
0,74
5400
4400
46
8
3
59
0,60
6.
05; 39; 73
0,75
5000
4000
47
8
3
55
0,61
7.
06; 40; 74
0,70
5100
4100
47
8
3
56
0,61
8.
07; 41; 75
0,71
5200
4200
47
8
3
57
0,61
9.
08; 42; 76
0,72
5300
4300
47
8
3
58
0,61
10.
09; 43; 77
0,73
5400
4400
47
8
3
59
0,61
11.
10; 44; 78
0,74
5000
4000
48
8
3
55
0,62
12.
11; 45; 79
0,75
5100
4100
48
8
3
56
0,62
13.
12; 46; 80
0,70
5200
4200
48
8
3
57
0,62
14.
13; 47; 81
0,71
5300
4300
48
8
3
58
0,62
15.
14; 48; 82
0,72
5400
4400
48
8
3
59
0,62
16.
15; 49; 83
0,73
5000
4100
49
8
3
55
0,60
17.
16; 50; 84
0,74
5100
4200
49
8
3
56
0,60
18.
17; 51; 85
0,75
5200
4300
49
8
3
57
0,60
19.
18; 52; 86
0,70
5300
4400
49
8
3
58
0,60
20.
19; 53; 87
0,71
5400
4000
49
8
3
59
0,60
21.
20; 54; 88
0,72
5000
4100
46
8
3
55
0,61
22.
21; 55; 89
0,73
5100
4200
46
8
3
56
0,61
23.
22; 56; 90
0,74
5200
4300
46
8
3
57
0,61
24.
23; 57; 91
0,75
5300
4400
46
8
3
58
0,61
25.
24; 58; 92
0,70
5400
4000
46
8
3
59
0,61
26.
25; 59; 93
0,71
5100
4100
47
8
3
55
0,62
27.
26; 60; 94
0,72
5200
4200
47
8
3
56
0,62
28.
27; 61; 95
0,73
5300
4300
47
8
3
57
0,62
29.
28; 62; 96
0,74
5400
4400
47
8
3
58
0,62
30.
29; 63; 97
0,75
5000
4000
47
8
3
59
0,62
31.
30; 64; 98
0,70
5100
4100
48
8
3
55
0,63
32.
31; 65; 99
0,71
5200
4200
48
8
3
56
0,63
33.
32; 66;
0,72
5300
4300
48
8
3
57
0,63
34.
33; 67;
0,73
5400
4400
48
8
3
58
0,63
Примітка: 1 – номер варіанту приймають за табл. 2.1; 2 – позначення величин аналогічні табл. 2.1; 3 – річну програму, вартість матеріалу та масу деталі приймають за ТП №1.
Тема 3. Визначення коефіцієнта використання матеріалів
Завдання № 3
Визначити коефіцієнт використання матеріалу при виготовленні деталей в однорядних штампах послідовної або комбінованої дії з металевої стрічки товщиною t і довжиною L.
Вихідні дані прийняти за табл. 3.1.
3.1. Теоретичні основи розрахунку
Коефіцієнтів використання матеріалу є одним з найважливіших техніко-економічних показників виробництва. Його визначають як відношення маси виготовленої продукції до маси використаного матеріалу у відсотках:
(3.1.)
Методика визначення КВМ залежить від виду продукції та технології її виготовлення. Так, наприклад, для виробництва деталей та виробів з різноманітних металевих та неметалевих матеріалів (полімерів, шкіри, текстилю, паперу та інших) широко використовують листове штампування. Для цього використовують вихідні матеріали, прокат, у вигляді листів, штаб, стрічок. Листи стандартних розмірів застосовують для штампування деталей значних розмірів, наприклад, облицювання автомобілів: деталі середніх розмірів штампують із штаб та стрічка, які отримують шляхом розрізання стандартних листів, а дрібні деталі та вироби штампують з металевих стрічок, які поставляють у рулонах.
Листове штампування здійснюють на швидкохідних механічних пресах за допомогою спеціальних інструментів – штампів, які за принципом дії поділяють на прості та комбіновані. Цим способом виготовляють просторові деталі з листового металу за рахунок його пластичної деформації. Слід зауважити, що у більшості операцій листового штампування товщина матеріалу практично не змінюється. Тому при визначенні коефіцієнта використання матеріалу можна користуватися формулою:
(3.2.)
де Fпр – площа або поверхня продукції;
Fмат – площа листового матеріалу, який використовується.
Для виготовлення плоских деталей застосовують тільки розділювальні штампи та операції, основними з яких є вирубування (відокремлення деталі від заготовки по зовнішньому контуру) і пробивання отворів (відокремлення відходу від деталі по внутрішньому контуру). Просторові вироби типу коробок, банок, стаканів, каструль та інші виготовляють у формозмінювальних штампах за допомогою таких операцій як витягування, гнуття, сортування і формування. Так, наприклад, для виготовлення деталей типу стакан діаметром D і висотою h необхідно спочатку вирубувати заготовку у формі круга діаметром D0 , а потім витягнути стакан. Діаметром заготовки D0 визначають за умови:
(3.3.)
Тоді (3.4.)
Таблиця 3.1
Вихідні дані до завдання №3
№
вар.
Останні числа залікової книжки
Розміри заготовки і деталей, мм
L
t
D
d
h
1.
00; 35; 70
800
0,8
10
5
-
2.
01; 36; 71
1000
1,0
12
8
-
3.
02; 37; 72
1200
1,2
30
20
-
4.
03; 38; 73
1500
3,0
50
30
-
5.
04; 39; 74
1300
2,5
50
40
-
6.
05; 40; 75
1400
1,8
20
8
-
7.
06; 41; 76
1100
1,5
16
10
-
8.
07; 42; 77
900
0,9
8
5
-
9.
08; 43; 78
1600
0,5
15
10
-
10.
09; 44; 79
2000
2,8
40
10
-
11.
10; 45; 80
1200
1,5
30
-
20
12.
11; 46; 81
1300
2,0
40
-
25
13.
12; 47; 82
1400
2,2
50
-
30
14.
13; 48; 83
1500
1,6
60
-
35
15.
14; 49; 84
1600
1,8
70
-
40
16.
15; 50; 85
1700
2,5
80
-
45
17.
16; 51; 86
1800
1,8
90
-
60
18.
17; 52; 87
1900
2,2
100
-
65
19.
18; 53; 88
2000
2,5
120
-
80
20.
19; 54; 89
2100
3,0
110
-
70
21.
20; 55; 90
1200
3,0
40
10
25
22.
21; 56; 91
1300
2,5
50
8
30
23.
22; 57; 92
1400
2,2
60
20
35
24.
23; 58; 93
1500
1,8
70
25
40
25.
24; 59; 94
1600
1,6
150
100
50
26.
25; 60; 95
1700
1,8
160
115
60
27.
26; 61; 96
1800
2,0
170
95
70
28.
27; 62; 97
1900
2,2
180
80
80
29.
28; 63; 98
2000
2,5
80
30
45
30.
29; 64; 99
2100
2,8
190
90
90
31.
30; 65; -
2200
3,0
250
150
100
32.
31; 66; -
2300
3,2
300
200
50
33.
32; 67; -
2500
3,5
350
75
100
34.
33; 68; -
2800
3,5
400
150
150
35.
34; 69; -
3000
3,5
450
150
200
Примітка: варіанти 1 – 10 шайби з зовнішнім діаметром D і внутрішнім діаметром d; 11 – 20 – стакани діаметром D і висотою h; 21 – 35 – стакани діаметром D, висотою h і отвором у дні діаметром d.
Плоскі деталі, а також круглі заготовки просторових деталей вирубують з листа, штаби або стрічки, розміри яких визначають з урахуванням надійної роботи штампів і зручності видалення відходів з робочої зони. Так, наприклад, при штампуванні дрібних деталей із штаби або стрічки в штампах комбінованої дії між краями штаби і контуром вирубуваної деталі або заготовки, а також між контурами суміжних деталей і заготовок у штабі (стрічці) передбачають кромки і перемички, розміри яких залежать від товщини матеріалу і форми контуру, що вирубується.
Таблиця 3.2.
Розміри кромки (а) і перемичок (в) при вирубанні листових
заготовок і деталей в штампах послідовної дії
Товщина листа, мм
0,8
1,0
1,2
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
Ширина кромки (а),мм
1,5
1,6
1,7
1,8
2,1
2,4
2,6
2,9
Ширина перемички (в),мм
1,3
1,35
1,4
1,5
1,8
2,0
2,3
2,5
При вирубуванні круглих заготовок і деталей за даними табл.3.2.вибирають розмір перемички між контурами деталей, а ширину кромок беруть рівною ширині перемички. Якщо контури деталі прямолінійні, то при відсутності особливих вимог щодо якості контуру перемички не передбачаються. Розміри кромок враховують при визначенні ширини штаби або стрічки, а розміри перемичок – для визначення кроку подачі штаби або стрічки в штампах послідовної дії.
Для визначення КВМ при листовому штампуванні в штампах послідовної дії спочатку складають схему розміщення деталей або заготовок в стрічці (розкладку) з урахуванням кромок і перемичок, а також технології штампування. Потім обчислюють ширину стрічки і крок подачі:
В=М+2а; К=D+в, (3.5.)
де М і D - відповідно найбільші розміри контуру, що вирубується у стрічці в напрямах ширини стрічки і її подачі. Їх значення округлюють до цілих чисел міліметрів. Далі визначають кількість деталей, які можна виготовити із стрічки довжиною L, при застосуванні штампу з боковими упорами за формулою і округлюють до цілого числа; обчислюють площу або поверхню деталі з урахуванням її розмірів і конфігурації, використовуючи відомі формули геометрії для визначення площ поверхонь простих фігур. Радіусами заокруглень 3-5 мм нехтують. Коефіцієнт використання матеріалу визначають за формулою:
(3.6.)
3.2. Приклад розрахунку
Визначити коефіцієнт використання матеріалу при виготовленні шестигранних прокладок згідно ескізу в однорядному штампі з металевої стрічки товщиною 2,2 мм і довжиною 1500 мм. Намалювати схему розкладки деталей в стрічці.
3.3.Розв’язання
Намалюємо ескіз деталі (рис.3.1.,а)
Виходячи з конфігурації деталі встановлюємо, що всі її елементи розміщені в одній площині, тобто деталь відноситься до групи плоских деталей. Для її виготовлення необхідно здійснити дві операції:
1 – вирубування шестигранного контуру;
2 – пробивання круглого отвору.
Для штампування даної прокладки доцільно використати штамп послідовної дії, у якому по ходу подачі стрічки послідовно виконуються дві операції: спочатку пробивається отвір ( 20 мм, потім вирубується шестигранний контур. Обидві операції здійснюються за кожний робочий хід повзуна преса.
Виходячи з конфігурації деталі та технології її штампування намалюємо схему розкладки деталей в стрічці (рис.3.1.,б).
Рис.3.1. Схема розкладки деталей в стрічці
Перемички між контурами деталей не передбачені (в=0), оскільки контури утворені прямими лініями. Наведена розкладка забезпечує видалення відходів і максимальне використання матеріалу. Крок подачі дорівнює найбільшому розміру деталі у напрямі подачі. Тобто К=D+в=42 мм. Найбільший розмір контуру в напрямі ширини стрічки дорівнює діаметру описаного кола навколо шестигранника:
М=D/sin600= 42/0,707=48,5 мм
Виходячи з відомої товщини матеріалу S=2,2мм за даними табл.4.1. визначаємо ширину кромки а=2,4мм (для листа товщини 2,5мм).
Тоді потрібна стрічка або штаба мінімальною шириною В=М+2а=48,5+2 2,4=53,3мм. Округляємо ширину стрічки до 54мм.
Визначимо кількість деталей, яку можна виготовляти із стрічки довжиною L=1500мм. Якщо використати штамп з боковим отвором
шт
Обчислюємо площу деталі:
площа шестигранника
Fк – площа круглого отвору:
Тоді
Коефіцієнт використання матеріалу
3.4. Основна література
Технология важнейших отраслей промышленности. – Учебник для эконом. Спец. А.М.Гимбер и др. – М.: Высшая школа. 1985. – 496с.
Технология важнейших отраслей промышленности. – Учебник под ред. И.В.Ченцова.- Минск: Высшая школа. 1977.
Единая система технологической документации (ЕСТД). Справочное пособие / под ред. Е.А.Лободы и др.- М.: Из-во стандартов, 1992.
Технология конструкционных материалов. Учебник / Г.А.Прайс и др.- К.: Вища школа, 1981.
Технологичность конструкции изделия. Справочник / Ю.Д.Амиров и др.- М.: Машиностроение, 1980.
Технологія машинобудування. Підручник.- Львів, Світ, 1996.
Технология строительных и монтажных работ. Учебник / Б.Ф.Белецкий - М.: Высшая школа, 1986.
Кривенко П.В. Будівельні матеріали. Підручник для вузів: -К.: Вища школа, 1993.- 389с.
Плоткин М.Р. Основы промышленного производства. –М.: Высшая школа, 1977.
Технологія конструкційних матеріалів. Підручник під ред. М.А.Сологуб.- К.: Вища школа, 1993.
Збожна О.М. Основи технології. Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт- бланш, 2002.
3.5. Додаткова література
Розміщення продуктивних сил України. Підручник під ред. Є.П.Качана та ін., - К.: Вища школа, 1997.
Система технологий. Учебное пособие. Под ред. В.Г.Небабина.- Одесса – Киев – Москва : 1997.
Закономерности формирования и развития технологий. Текст лекций. Под ред. Ю.Н.Голубьева.- Санкт- Петербург.- 1996.
ГОСТ 3.1001-81. Общие положения. М.: Изд- во стандартов.- 1981.
ГОСТ 3.1102-81. Стадии разработки и виды документов. М.: Изд- во стандартов.- 1981.
ГОСТ 3.1109-82. Термины определения основных понятий. М.: Изд- во стандартов.- 1982.
ГОСТ 15467-79. Управление качеством продукции. Основные положения. М.: Изд- во стандартов.- 1985.
Вельбот В.П. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання з курсу „Хімічні та фізичні основи виробництва”. - Хмельницький: ТУП, 1997.- 50с.
Бабяк О.Г., Бабяк О.О. Системи технологій галузей народного господарства у вправах та завданнях.- Київ, НОК ВО, 1992.-60с.
Колотило Д.М., Гарбуз С.В., Коваленко О.М. Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни „Системи технологій промисловості” для бакалаврів з економіки всіх спеціальностей денної та вечірньої форм навчання. - К.: КНЕУ, 1997.- 56с.
Колотило Д.М. Системи технологій і екологія промисловості: Посібник.- К.: НМК ВО, 1992.- 220с.
Колотило Д.М. Екологія і економіка: Навчальний посібник.- К.: КНЕУ, 1999.- 368с.
Амиров Ю.Д. Основы конструирования. Творчество- стандартизация –экономика: Справочное пособие.- М.: Изд- во стандартов, 1991.- 392с.
Материаловедение и технология металлов: Учебник/ Г.П.Фетисов и др. М.: Высш. Школа, 2001.- 339с.
Матеріалознавство. Програмовані завдання/ В.В.Василів, Л.Т.Ярема. К.: Вища шк.. 1985 – 86с.
Боженко Л.І. Технологія машинобудування: проектування та виробництво заготованок. Підручник.- Львів: Світ, 1996.- 368с.
Вовчак А.В., Мальченко В.М. Ассортиментный справочник по промышленному сырью и материалам.- К.: Техныка, 1991.- 184с.
Чумак М.Г. Матеріали та технологія машинобудування.- К.: Либідь, 2000.-368с.
Системы технологий: Уч.пособие / Под ред. П.Д.Дудко.- Х.ООО «Будкнига», 2003.- 336с.
ДСТУ Б А.1.1-5-94. Загальні фізико- технічні характеристики та експлуатаційні властивості будівельних матеріалів.:- К.- 1994.- 49с.
Системы технологий. Экономические и экологические основы технологического развития./ В.Г.Небабин. Уч.пособие. Одесса. Инст.управл. и менедж.- 116с.
Единая система конструкторской документации: Справочное пособие/ С.С. Борушек и др. – 2-е изд. Перераб. И доп.-М.: Изд-во стандартов, 1989- 352с.
Будівельне матеріалознавство. Курс лекцій і практикум. Навч.посібник / за ред. проф. Л.Й.Дворкіна.- Рівне, УДУВГП, 2002.-366с.
Системы технологий. Учебн.пособие / Под ред. проф. П.Д.Дудко.- Харьков. Изд-во «Борун Книга».- 2003.- 336с.
Плоткин Я.Д., ЯнушкевичО.К. Організація і планування виробництва на машинобудівельному підприємстві: Навч.видання.- Львів: Світ, 1996.
Розміщення продуктивних сил: Навч. Посібник/ За ред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михалюка.- К.: Либідь, 1996.- 368с.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора