Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Населення і трудові ресурси України
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Методичні матеріали для виконання практичної роботи № 3
Населення і трудові ресурси України
Упорядники:
О.Я. Романів
О.І. Левун
Рівне – 2008
Мета заняття: Сформувати вміння аналізувати трудоресурсний потенціал регіону на основі даних статистичних довідників. Оволодіти методикою створення та використання статистичних карт.
Дидактичне забезпечення: статистичні довідники України, Рівненської області, кольорові олівці, калькулятор, транспортир, контурні карти України, контурна карта Рівненської області.
Рекомендована література
Демографический словарь. – М., 1985. – 750 с.
Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів, 1994.
Прибиткова І.М. Основи демографії. – К.: АптЕк, 1997. – 254 с.
Стешенко С. Воспроизведение населения и трудовых ресурсов. В 4-х т. – К.: Наук. думка, 1985.
Статистика: Підручник / За ред. С.С. Герасименка. – К.: КНЕУ, 2000. – 467 с.
Інтернет-ресурси
www.ukrstat.gov.ua
Завдання:
1. Дати демографічну характеристику населення України (області), використовуючи дані статистичних довідників за 3 роки за рекомендованим планом. На контурній карті якісним фоном виділити регіональні системи розселення України та їх центри.
Методичні рекомендації щодо виконання завдання 1
Для виконання завдання студентам необхідно скористатися даними мережі Інтернет або статистичних щорічників по Україні за останні три роки. По кожному з пунктів підкреслити тенденцію явища і регіони, де показники є найменшими-найбільшими.
План демографічної характеристики населення України
1. Чисельність та щільність населення.
2. Статево-вікова структура населення.
3. Природний рух населення: народжуваність, смертність, природний приріст.
4. Міграції населення: постійні, маятникові.
5. Національний склад населення.
6. Розселення населення: міське розселення, сільське розселення.
Регіональні системи розселення України
Південна (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Автономна республіка Крим) – центр м. Одеса.
Донбаська (Донецька, Луганська) – м. Донецьк
Придніпровська (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська) – м. Дніпропетровськ.
Північно-Східна (Харківська, Сумська, Полтавська) – м. Харків.
Центральна (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська) – м. Київ.
Західна (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Чернівецька, Закарпатська) – м. Львів.
Подільська (Вінницька, Хмельницька) – м. Вінниця.
2. Опрацювати методику створення та використання статистичних карт для характеристики населення.
Методичні рекомендації щодо виконання завдання 2
Картографічний метод дослідження – традиційний і один із найважливіших у регіональній економіці. Існує два аспекти його застосування: по-перше, можна проводити дослідження з використанням уже створених і опублікованих картографічних творів; по-друге, можна створювати авторські оригінальні карти на основі інформаційної бази дослідження для більш наочної візуалізації явищ та процесів, які мають територіальний характер, а також для встановлення територіальних закономірностей, залежностей, тенденцій.
Для того, щоб бути грамотним користувачем готових картографічних творів, і, безперечно, для грамотного їх створення, варто ознайомитися із загальними принципами картографування.
Карти бувають загальногеографічні та тематичні (присвячені окремій тематиці). У регіональній економіці з тематичних найчастіше використовуються карти адміністративно-територіального поділу, карти населення, економічні, природно-ресурсного потенціалу тощо.
Для відображення на карті тематичного змісту використовують різні способи картографічного зображення: значків, ізоліній, якісного фону, ареалів, лінійних знаків, ліній руху, точковий, картодіаграм, локалізованих діаграм, картограм.
В основі кожного методу картографічного зображення лежить комбінація різних графічних прийомів та кольорового оформлення. Коротко розглянемо особливості кожного способу картографічного зображення.
Спосіб значків застосовують для характеристики об'єктів, локалізованих в пунктах, які, як правило, не виражаються в масштабі карти. До основних графічних зображувальних засобів відносяться: форма умовного знака, його колір, штрихове заповнення, насиченість кольору, розмір, орієнтування знака. Форму і колір значка застосовують для якісної характеристики об'єктів, а розмір - кількісної.
Спосіб значків використовується для відображення на картах населених пунктів, родовищ корисних копалин, промислових сільськогосподарських, транспортних підприємств, підприємств сфери послуг, історичних пам’яток та ін.
Значки поділяються на геометричні, буквені, символьні, художні.
Геометричні значки мають вигляд простих геометричних фігур (квадрат, прямокутник, трикутник, ромб, коло, сектор тощо). Таким чином зображують, наприклад, родовища корисних копалин: (- кам’яного вугілля, ( - залізної руди.
Буквені значки мають вигляд літер, що розставленні в місцях розміщення явища, яке картографується. Зручність застосування буквених значків полягає в тому, що вони переважно відповідають першим літерам назв об'єктів, які картографуються (наприклад Сu - мідь, Fе - залізо та ін.).
Символьні значки спрощено передають вигляд зображуваного явища. Наприклад, родовища калійної солі позначають знаком (, який є моделлю кристалу солі; а позначення нафтових родовищ нагадує вишку -(.
Художні значки можуть передавати вигляд картографованого об'єкта або відображати його сутність. Наприклад: ( - об’єкти громадського харчування, ( - музично-драматичні театри, ( - культові споруди, ( - банки, (- місця поширення окремих видів тварин, (- райони чи окремі господарства, які спеціалізуються на садівництві, ( - райони чи окремі господарства, які спеціалізуються на вирощуванні свиней.
Рис. 1. Приклад застосування картографічних способів зображення значків та ареалів на тематичних картах (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 43.)
Рис. 2. Приклад застосування картографічних способів зображення значків та картограми на тематичних картах (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 57.)
Значки можуть бути усі однакового розміру або масштабними (побудованими за абсолютною або ступінчастою шкалою). Іноді значки бувають структурованими, або зафарбовуватись у різні кольори відповідно до змісту зображуваного.
На рис. 1. представлено зразок застосування способу значків для відображення районів, де водяться мисливські види птахів. На рис. 2. наведено приклад застосування художніх значків для відображення показників дитячої смертності.
Спосіб ізоліній застосовують для кількісної характеристики безперервного на картографованій території явища. Ізолінії – це криві, які проведені на карті через точки з однаковими значеннями показників. Наприклад, на кліматичній карті зображають ізотерми (лінії рівних температур), ізогієти (лінії однакової кількості опадів), ізобари (лінії рівного атмосферного тиску). На рис. 3 наведено приклад побудови ізохрон (ліній однакових дат) та ін.
Саме за допомогою такого методу картографічного зображення відображають фізичний рельєф земної поверхні (ізогіпси – лінії рівних висот на суходолі, ізобати – лінії рівних глибин водних об’єктів). При відображенні зазначеним способом статистичних показників на карті отримують статистичний рельєф, у якому теж можна виділити «вершини», «піки», «депресії». При побудові демографічних карт методом ізоліній можна відобразити щільність населення. Такі ізолінії, проведені через точки з однаковими показниками щільності, називатимуться ізодемами.
Як правило числове значення підписують у розривах ізоліній або над ними. Інколи для відображення напрямку зміни показників ізолінії будують різної товщини або кольорами різної насиченості. Проміжки між ізолініями можуть залишатися не зафарбованими або заповнюватись кольором, як відображено на рис. 3.
Рис. 3. Приклад застосування картографічного способу зображення ізоліній на тематичних картах (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 30)
Спосіб якісного фону застосовують тоді, коли необхідно відобразити якісні територіальні відмінності за природними, економічними, адміністративними чи іншими ознаками. Відмінні за якісними параметрами територіальні одиниці позначають різними кольорами або різними типами штриховки. Цей спосіб є традиційним при створенні карт адміністративного поділу, ґрунтових, геологічних, ландшафтних. У регіональних економічних дослідженнях таким чином можуть бути відображені типи території за господарською спеціалізацією, виділені за певною ознакою чи комплексні райони та зони (економічні, соціальні, демографічні, сільськогосподарські) (рис. 3).
Рис. 3. Приклад застосування способу картографічного зображення якісного фону на тематичних картах (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 29)
Спосіб ареалів полягає у виділенні на карті районів поширення певного явища. За характером розміщення явище в межах свого ареалу може бути суцільним або розсіяним.
Для передачі ареалів на картах можна використовувати різноманітні прийоми:
оконтурення ареала суцільною чи пунктирною лінією певного рисунку;
зафарбування чи штрихування ареала;
рівномірне розміщення у межах ареала штрихових або інших дрібних рівномірно розміщених значків, часто без показу самих меж ареала;
виділення ареала написом, розкинутим у його межах;
окремим малюнком (наприклад, символічний малюнок або тварини.
На рис. 1 поєднано кілька прийомів відображення ареалів. У соціально-економічних дослідженнях у такий спосіб на карті відображають басейни видобутку корисних копалин, райони компактного проживання представників різних національностей, межі територіально-виробничих комплексів тощо.
Спосіб лінійних знаків застосовується для відображення на карті ліній різного призначення (кордони, берегову лінію, річки, транспортну мережу, межі соціально-економічних районів тощо). Кількісні особливості об'єктів показують протяжністю, зміну якісних властивостей відображають кольором і шириною.
Спосіб ліній руху застосовують для зображення просторових переміщень природних, соціально-економічних та інших явищ, а також для зображення зв'язків - транспортних, економічних, культурних, політичних тощо. Залежно від призначення карти і особливостей явища, що картографується, цим способом відображають шлях, спосіб, напрям та швидкість переміщення, якість, потужність та структуру явища. Основним графічним засобом зображення руху і зв'язків є напрям стрілок, стрічок та епюр, які можуть відрізнятися між собою за формою, величиною, кольором, внутрішньою структурою. Напрям стрілок вказує на напрям руху явища, розмір стрілки - на величину явища, колір стрілки - на якісні властивості явища, а структура стрілки - внутрішню якісну структуру явища. Залежно від масштабу, навантаження, призначення карти, характеру зображуваного явища, лінії руху можуть бути точними (відтворювати траєкторію руху) або схематичними. На рис. 4 наведено приклад поєднання двох способів картографічного зображення: лінійних знаків та ліній руху.
Точковий спосіб застосовують для картографування однорідних масових явищ, розсіяних на великій території. Точка може зображуватися кружечком, квадратиком, штрихом величиною 0.3 - 0.6мм. Для однієї точки встановлюється вага – кількість об’єктів, що відповідають одній точці. Для відображення структури та динаміки явища, можна поєднати зображення точками кількох кольорів, які стосуються різних груп одного явища або показують одне і те ж явище у різні часові періоди. Точковий спосіб можна застосувати для відображення величини стада у тваринництві (рис. 5), національний склад населення тощо.
Рис. 4. Приклад застосування способу картографічного зображення лінійних знаків та ліній руху (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 84)
Рис. 5. Приклад застосування точкового способу картографічного зображення (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 77)
Спосіб картодіаграм дозволяє відобразити на карті величину, структуру, динаміку явища, яке стосується певної територіальної одиниці в цілому. Типи діаграм можуть бути різні у залежності від типу даних та мети побудови карти: гістограми (стовпчикові, лінійні), площинні (квадрати, круги, кільця, півкруги, трикутники тощо), об’ємні (куби, кулі), у вигляді графіків та інші. Розмір діаграм як правило пропорційний зображуваним показникам. Шкала розміру діаграм може бути як абсолютна, так і ступінчаста. Проте, якщо головною метою є відображення структури явища, то розмір діаграм може не масштабуватися.
Приклади картодіаграм наведені на рис. 6. -8.
Рис. 6. Приклад застосування способу картографічного зображення картодіаграма (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 90)
При цьому не слід плутати метод картодіаграми із подібними до нього на перший погляд способами зображення, які наведені на рис. 9 та 10. У цих випадках використано метод структурних значків, які відображають характеристики точно локалізованих об’єктів (джерел мінеральних вод, населених пунктів).
Діаграми, які віднесені до певних пунктів, точок називають ще локалізованими діаграмами. Як правило, використовують їх для відображення сезонних та інших періодичних явищ, їх величини, тривалості, ймовірності (наприклад, річного ходу температури, напряму вітру, випадання опадів тощо).
Рис. 7. Приклад застосування способу картографічного зображення картодіаграма у поєднанні з картограмою (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 56)
Рис. 8. Приклад застосування способу картографічного зображення картодіаграма у поєднанні з картограмою (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 78)
Спосіб картограм застосовується для відображення на карті інтенсивності певного явища, процесу в межах територіальних одиниць. На відміну від картодіаграм, які складають за абсолютними показниками, картограми будують здебільшого за відносними показниками (це можуть бути індекси, коефіцієнти, темпи росту та приросту, значення у розрахунку на особу (чи певну кількість населення), на одиницю площі, на підприємство, частка зображуваного показника у групі чи в загальній сукупності тощо). Для побудови картограми застосовують статистичну процедуру групування вихідних даних та розробляють ступінчасту шкалу. Кожній групі у шкалі присвоюється колір або тип штриховки. Основний принцип вибору кольорового рішення карти – насиченість кольору або насиченість штриховки повинна однозначно відповідати вищій чи нижчій інтенсивності прояву явища у межах територіальних одиниць. При цьому найкраще обирати один колір, але різної насиченості: Наприклад: салатовий - світло-зелений – зелений - темно-зелений. Кольори повинні досить добре диференціюватись «на око». Часто спосіб картограми застосовують не самостійно, а для побудови фону у поєднанні із методами значків, картодіаграми тощо (рис. 2, 7, 8). Даний метод можна застосувати і для дослідження динаміки явищ, якщо порівняти дві картограми, побудовані за показниками на різні дати.
Рис. 9. Приклад застосування способу картографічного зображення структуровані значки у поєднанні з якісним фоном та методом ареалів (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 36)
Рис. 10. Приклад застосування способу картографічного зображення структуровані значки (Джерело: Комплексний атлас України. – К.: Укргеодезкартографія, ДНВП «Картографія», 2005. – с. 72)
Як видно навіть із наведених прикладів, на тематичних картах зазвичай використовується відразу декілька способів картографування. При їх виборі враховують призначення карти, особливості зображуваних явищ, якість вихідних джерел, можливості графічного їх поєднання. Головні елементи тематичного змісту передаються яскраво і виразно, а другорядні об'єкти чи деталі - дрібнішими умовними позначеннями і шрифтами, менш яскравими кольорами.
Наприкінці слід додати, що карта повинна бути виконана охайно, чітко, розбірливо. Окремі об’єкти та написи повинні бути розміщені так, щоб не виникало сумніву щодо їх співвіднесення. Кольорове рішення карти повинно бути доволі стриманим. Як правило, занадто строкаті карти погано читаються. При виборі основних кольорів слід намагатися підібрати такі, які асоціюються із зображуваними об’єктами і явищами. Наприклад, для карт за темою «Лісове господарство» доречною буде гама зелених кольорів, на карті «Виробництво м’яса» основний колір червоний, на карті «Вирощування картоплі» - коричневий. Карта повинна бути змістовною, достатньо насиченою інформацією, але не перевантаженою.
Слід пам’ятати, що карта – це не просто рисунок, ілюстрація, а у першу чергу засіб отримання нової інформації, формулювання висновків, прийняття рішень. Це до того ж - твір мистецтва. Тому, створюючи карту, слід зробити її привабливою і читабельною не тільки для автора, а і для інших користувачів.
Пропонована тематика карт
за темою «Населення і трудові ресурси «України»
Розселення.
Статевий склад населення
Віковий склад населення.
Народжуваність.
Смертність.
Природний приріст населення.
Шлюбність.
Розлучуваність.
Дитяча смертність.
Очікувана тривалість життя.
Смертність від самогубств та самоушкодження.
Захворюваність вірусним гепатитом.
Захворюваність на СНІД.
Захворюваність населення на рак.
Захворюваність психічними розладами.
Аборти
Алкоголізм.
Наркоманія.
Міграція.
Безробіття.
Зайнятість населення.
Захворюваність туберкульозом
Інші теми за погодженням викладача та студента.
Приклад побудови карти за темою 1 «Розселення»
Для побудови карти підбираємо такі статистичні дані на одну й ту саму дату: щільність населення (осіб на кв. км), чисельність міського та сільського населення.
Одиниця картографування – адміністративна область (автономна республіка).
Картографічна основа – карта адміністративно-територіального поділу України із зазначеними пунсонами адміністративних центрів. Решта об’єктів на такій карті (форми рельєфу, гідрографічна мережа, дрібні населені пункти тощо) можуть бути упущені з огляду на її зміст.
Рекомендований масштаб картографічної основи, обраний з огляду на те, щоб карта умістилась на аркуш паперу формату А4 - 1 : 5 300 000 (в 1 см 53 км).
Пропоновані способи картографічного зображення картодіаграма (співвідношення міського та сільського населення по регіонах) та картограма (щільність населення).
Для картодіаграми обираємо тип – структуровані масштабні стовпчики. Ширина стовпчика всюди стала (наприклад, 1 см). Висота стовпчика пропорційна загальній чисельності населення регіону. Тому визначимо масштаб діаграми. Для цього слід порівняти максимальне та мінімальне значення показників чисельності населення та оцінити розмір територіальних одиниць на картографічній основі. Найбільша чисельність населення Донецької області (4610,04 тис. осіб), найменша чисельність населення у Чернівецькій області (905,1 тис. осіб). Масштаб повинен бути таким, щоб стовпці і у першій, і у другій області не були занадто малими, і по можливості не виходили за адміністративні межі. Оцінивши картографічну основу бачимо, що на карті у межах Донецької області поміститься стовпчик висотою близько 45 мм, а на карті Чернівецької – до 10 мм. Пропонуємо обрати такий масштаб: в 1 мм висоти стовпчика – 100 тис. осіб.
Отже, висота стовпчика для Чернівецької області визначатиметься так:
905,1/100=9,1 мм
Для Донецької відповідно:
4610,04/100=46 мм
Стовпчики будуємо так, щоб не виникало сумніву, до якої територіальної одиниці він належить. Усі стовпчики повинні бути строго вертикальні, однакової ширини і не закривати пунсони обласних центрів.
Побудовані стовпці розділяємо за даними про частку міського та сільського населення на дві частини, які замальовуємо різними кольорами або різним типом штриховки. Наприклад, для сільського населення оберемо синій колір, для міського – червоний. Таких кольорів будемо дотримуватись в межах усієї карти.
Наприклад, частка міського населення у Донецькій області 90,2%. Щоб визначити, яку частину стовпця слід зафарбувати червоним кольором, проведемо такі обчислення:
46 (висота стовпчика у мм)*90,2/100=41,5 (мм).
Отже, частину стовпчика висотою 41,5 мм позначимо як міське населення, зафарбувавши червоним кольором.
Щільність населення наносимо способом картограми. Для цього здійснюємо групування областей за показником щільності.
Для цього необхідно здійснити розподіл областей на групи за щільністю населення. Статистика пропонує здійснювати групування за трьома формальними принципами: рівності інтервалів, кратності інтервалів, рівності частот. З метою картографування часто поділ здійснюють “вручну” (виписують усі значення від найменшого до найбільшого і об’єднують ті, які найближчі між собою).
Найпростіший метод групування – за рівними інтервалами. Для цього визначаємо найбільше значеня показника (174 у Донецькій області) і найменше (40 у Херсонській області). Шукаємо між ними різницю:
174-40=134.
Далі необхідно визначитися із кількістю груп, на яку доцільно розділити статистичну сукупність. Орієнтовно оптимальна кількість груп у статистиці визначається за стандартними процедурами, зокрема за формулою Старджеса:
m=1+2,30259lgn,
де n – кількість одиниць картографування.
У нашому випадку n=25, а m=5.
Обчислюємо ширину інтервалу (134/5=26,8). Визначаємо групи і області, які у них ввійшли. Наприклад, у першу групу увійдуть області з показниками щільності населення від 40 до 66,8 (40+26,8) – Вінницька, Волинська, Житомирська …
При групуванні слід урахувати, що не повинно бути груп, у які не увійшла жодна область або увійшла лише одна. Тоді треба застосувати інший метод групування даних.
Для окремих груп необхідно задати певний колір або тип штрихування. Інтенсивність кольору та штриховки повинні відображати рівень щільності населення. Фрагмент карти, виконаний за допомогою методу штриховки, наведений на рис. 11.
На завершення слід оформити умовні знаки, нанести на карту підписи населених пунктів, вказати назву карти.
Варто пам’ятати, що побудована карта – це модель, засіб дослідження певного явища. Тому після її виконання необхідно зробити короткий аналіз щодо виявлених територіальних закономірностей і тенденцій.
Статистичні дані для побудови карт за пропонованою тематикою
Варіант 1. Розселення.
Методи картографічного зображення: картодіаграма (співвідношення міського та сільського населення), картограма (щільність населення)
Територіальні одиниці
Середньорічна чисельність населення, тис. осіб (2006 р.)
Частка міського населення, % (2006 р.)
Щільність населення, осіб на кв. км
(2006 р.)
1 АР Крим
1975,07
62,5
76
2 Вiнницька обл.
1694,49
47,4
64
3 Волинська обл.
1037,70
50,2
52
4 Днiпропетровська обл
3443,87
83,3
108
5 Донецька обл.
4610,04
90,2
174
6 Житомирська обл.
1330,82
56,6
45
7 Закарпатська обл
1242,61
36,7
97
8 Запорiзька обл.
1860,24
76
68
9 Iв.- Франкiвська обл..
1386,22
42,2
100
10 Київська обл.
1757,98
59,1
63
11 Кiровоградська обл.
1060,76
60,9
43
12 Луганська обл.
2404,51
86,3
90
13 Львiвська обл.
2558,76
59,7
118
14 Миколаївська обл
1218,91
66,9
50
15 Одеська обл.
2391,18
65,6
72
16 Полтавська обл.
1547,02
59,4
54
17 Рiвненська обл.
1155,42
46,8
58
18 Сумська обл.
1224,15
65,7
52
19 Тернопiльська обл.
1108,88
42,6
81
20 Харкiвська обл.
2813,38
79
90
21 Херсонська обл.
1125,03
60,3
40
22 Хмельницька обл.
1370,28
52,4
67
23 Черкаська обл.
1337,84
54,7
64
24 Чернiвецька обл.
905,10
40,7
112
25 Ченiгiвська обл.
1159,91
59,8
37
26 м. Київ
2651,92
100
3367
27 м. Севастополь
377,11
94
421
28 Україна
46749,17
67,6
78
Варіант 2. Статевий склад населення
Методи картографічного зображення: картодіаграма (співвідношення чоловічого та жіночого населення), картограма (кількість чоловіків на 100 жінок)
Територіальні одиниці
Середньорічна чисельність чоловіків, тис. осіб (2006 р.)
Середньорічна чисельність жінок, тис. осіб (2006 р.)
Кількість чоловіків на 100 жінок,
(2006 р.)
1 АР Крим
905,08
1070,00
84,6
2 Вiнницька обл.
774,35
920,14
84,2
3 Волинська обл.
487,24
550,46
88,5
4 Днiпропетровська обл
1577,14
1866,73
84,5
5 Донецька обл.
2099,20
2510,84
83,6
6 Житомирська обл.
616,01
714,81
86,2
7 Закарпатська обл
596,91
645,70
92,4
8 Запорiзька обл.
849,89
1010,35
84,1
9 Iв.- Франкiвська обл..
653,62
732,60
89,2
10 Київська обл.
811,12
946,85
85,7
11 Кiровоградська обл.
485,17
575,60
84,3
12 Луганська обл.
1100,34
1304,17
84,4
13 Львiвська обл.
1210,77
1347,99
89,8
14 Миколаївська обл
563,50
655,41
86,0
15 Одеська обл.
1115,85
1275,33
87,5
16 Полтавська обл.
707,71
839,31
84,3
17 Рiвненська обл.
546,32
609,10
89,7
18 Сумська обл.
557,96
666,19
83,8
19 Тернопiльська обл.
514,28
594,60
86,5
20 Харкiвська обл.
1289,80
1523,58
84,7
21 Херсонська обл.
522,05
602,98
86,6
22 Хмельницька обл.
632,02
738,26
85,6
23 Черкаська обл.
608,67
729,17
83,5
24 Чернiвецька обл.
423,47
481,63
87,9
25 Ченiгiвська обл.
525,23
634,68
82,8
26 м. Київ
1228,97
1422,95
86,4
27 м. Севастополь
172,01
205,10
83,9
28 Україна
46749,17
25174,50
78
Варіант 3. Віковий склад населення
3А
Методи картографічного зображення: картодіаграма (співвідношення населення різних вікових груп), картограма (демографічне навантаження)
Територіальні одиниці
2006 р.
Населення у віці 0-14 роки
Населення у віці 15-64 роки
Населення у віці 65 років і старше
Демографічне навантаження
1 АР Крим
272835
1399490
302745
411,3
2 Вiнницька обл.
263282
1122150
309054
510,0
3 Волинська обл.
194218
692325
151158
498,9
4 Днiпропетровська обл
464316
2408784
570766
429,7
5 Донецька обл.
564221
3223982
821836
429,9
6 Житомирська обл.
216917
882666
231235
507,7
7 Закарпатська обл
239407
860852
142355
443,5
8 Запорiзька обл.
247416
1305109
307717
425,4
9 Iв.- Франкiвська обл..
246303
936208
203710
480,7
10 Київська обл.
254203
1210327
293445
452,5
11 Кiровоградська обл.
156869
719013
184881
475,3
12 Луганська обл.
293785
1687503
423219
424,9
13 Львiвська обл.
421827
1759472
377460
454,3
14 Миколаївська обл
180576
856401
181932
423,3
15 Одеська обл.
356539
1686125
348516
418,2
16 Полтавська обл.
210289
1054362
282370
467,3
17 Рiвненська обл.
225430
774474
155515
491,9
18 Сумська обл.
162146
838736
223268
459,5
19 Тернопiльська обл.
185495
738852
184528
500,8
20 Харкiвська обл.
344994
2006044
462342
402,5
21 Херсонська обл.
172566
784801
167659
433,5
22 Хмельницька обл.
214181
915015
241083
497,5
23 Черкаська обл.
190607
900402
246826
485,8
24 Чернiвецька обл.
158353
615340
131406
470,9
25 Ченiгiвська обл.
152344
763639
243927
518,9
26 м. Київ
329240
2003306
319371
323,8
27 м. Севастополь
46323
271962
58824
386,6
28 Україна
6764682
32417340
7567148
442,1
Варіант 3. Віковий склад населення
3Б
Методи картографічного зображення: картодіаграма (статево-вікова піраміда), картограма (демографічне навантаження)
Територіальні одиниці
2006 р.
Населення у віці 0-14 роки,%
Населення у віці 15-64 роки, %
Населення у віці 65 років і старше, %
Демографічне навантаження
чол.
жін.
чол.
жін.
чол.
жін.
1 АР Крим
51,3
48,7
45,8
54,2
11,3
18,7
411,3
2 Вiнницька обл.
51,4
48,6
45,7
54,3
13
22,6
510,0
3 Волинська обл.
51,4
48,6
47,0
53,0
10,1
18,5
498,9
4 Днiпропетровська обл
51,5
48,5
45,8
54,2
12,5
20
429,7
5 Донецька обл.
51,4
48,6
45,5
54,5
13,6
21,4
429,9
6 Житомирська обл.
51,2
48,8
46,3
53,7
12,4
21,7
507,7
7 Закарпатська обл
51,2
48,8
48,0
52,0
8,5
14,2
443,5
8 Запорiзька обл.
51,6
48,4
45,7
54,3
12,3
20,1
425,4
9 Iв.- Франкiвська обл..
51,3
48,7
47,2
52,8
10,6
18,3
480,7
10 Київська обл.
51,4
48,6
46,1
53,9
10,6
20,8
452,5
11 Кiровоградська обл.
51,1
48,9
45,7
54,3
13
21,2
475,3
12 Луганська обл.
51,4
48,6
45,8
54,2
13
21,4
424,9
13 Львiвська обл.
51,1
48,9
47,3
52,7
10,8
18,3
454,3
14 Миколаївська обл
51,2
48,8
46,2
53,8
11
18,3
423,3
15 Одеська обл.
51
49
46,7
53,3
11
17,7
418,2
16 Полтавська обл.
51,4
48,6
45,7
54,3
13,5
22,3
467,3
17 Рiвненська обл.
51,1
48,9
47,3
52,7
9,5
17
491,9
18 Сумська обл.
51,3
48,7
45,6
54,4
13,1
22,5
459,5
19 Тернопiльська обл.
51,2
48,8
46,4
53,6
11,9
20,8
500,8
20 Харкiвська обл.
51,3
48,7
45,8
54,2
12
20,2
402,5
21 Херсонська обл.
51,3
48,7
46,4
53,6
10,8
18,4
433,5
22 Хмельницька обл.
51,5
48,5
46,1
53,9
12,4
22,3
497,5
23 Черкаська обл.
51,1
48,9
45,5
54,5
13,5
22,6
485,8
24 Чернiвецька обл.
51
49
46,8
53,2
10,9
17,7
470,9
25 Ченiгiвська обл.
51,3
48,7
45,3
54,7
14,9
26,1
518,9
26 м. Київ
51,4
48,6
46,3
53,7
9,6
14,2
323,8
27 м. Севастополь
51,4
48,6
45,6
54,4
11,3
19,2
386,6
28 Україна
51,3
48,7
46,1
53,9
11,9
19,9
442,1
Варіант 4. Народжуваність
4А
Методи картографічного зображення: картодіаграма (народжуваність хлопчиків та дівчаток), картограма (коефіцієнт загальної народжуваності)
Територіальні одиниці
2006 р.
Народжуваність, живо народжених на 1000 наявного населення
Народжуваність хлопчиків
Народжуваність дівчаток
1 АР Крим
10,1
11,2
9,2
2 Вiнницька обл.
9,6
10,8
8,6
3 Волинська обл.
13,2
14,5
12,1
4 Днiпропетровська обл
9,8
10,9
8,7
5 Донецька обл.
8,5
9,7
7,5
6 Житомирська обл.
10,3
11,4
9,3
7 Закарпатська обл
13,3
14,3
12,4
8 Запорiзька обл.
9,3
10,4
8,3
9 Iв.- Франкiвська обл..
11,4
12,5
10,5
10 Київська обл.
9,9
10,9
9,0
11 Кiровоградська обл.
9,2
10,2
8,4
12 Луганська обл.
8,3
9,2
7,5
13 Львiвська обл.
10,6
11,5
9,9
14 Миколаївська обл
9,7
10,7
8,7
15 Одеська обл.
10,5
11,5
9,6
16 Полтавська обл.
8,8
9,9
7,8
17 Рiвненська обл.
13,6
14,8
12,6
18 Сумська обл.
8,3
9,3
7,4
19 Тернопiльська обл.
10,5
11,7
9,4
20 Харкiвська обл.
8,5
9,7
7,5
21 Херсонська обл.
10,2
11,0
9,5
22 Хмельницька обл.
9,4
10,9
8,9
23 Черкаська обл.
8,6
9,7
7,7
24 Чернiвецька обл.
11,2
12,3
10,3
25 Ченiгiвська обл.
8,1
9,2
7,3
26 м. Київ
10,4
11,7
9,6
27 м. Севастополь
10,1
11,2
9,3
28 Україна
9,8
11,0
8,9
Варіант 4. Народжуваність
4Б
Методи картографічного зображення: картодіаграма (народжуваність у місті та селі), картограма (коефіцієнт загальної народжуваності)
Територіальні одиниці
2007 р.
Народжуваність, живо народжених на 1000 наявного населення
Народжуваність у місті
Народжуваність у селі
1 АР Крим
11,0
10,3
12,1
2 Вiнницька обл.
9,9
10,6
9,3
3 Волинська обл.
13,5
13,0
14,0
4 Днiпропетровська обл
10,1
10,0
10,6
5 Донецька обл.
8,9
8,8
9,4
6 Житомирська обл.
10,9
11,0
10,7
7 Закарпатська обл
13,5
14,0
13,3
8 Запорiзька обл.
9,6
9,4
10,1
9 Iв.- Франкiвська обл..
11,7
11,7
11,8
10 Київська обл.
10,5
10,8
10,1
11 Кiровоградська обл.
9,6
9,8
9,3
12 Луганська обл.
8,6
8,6
8,4
13 Львiвська обл.
10,7
10,3
11,3
14 Миколаївська обл
10,2
9,5
11,8
15 Одеська обл.
11,2
10,2
13,2
16 Полтавська обл.
8,7
8,9
8,4
17 Рiвненська обл.
13,7
12,1
15,1
18 Сумська обл.
8,4
8,8
7,6
19 Тернопiльська обл.
10,4
11,1
9,8
20 Харкiвська обл.
9,0
9,0
9,0
21 Херсонська обл.
10,4
10,0
11,1
22 Хмельницька обл.
10,1
10,7
9,4
23 Черкаська обл.
8,9
9,4
8,4
24 Чернiвецька обл.
11,1
10,0
11,9
25 Ченiгiвська обл.
8,3
8,8
7,5
26 м. Київ
10,4
10,4
27 м. Севастополь
10,5
10,4
12,0
28 Україна
10,2
9,9
10,7
Варіант 4. Народжуваність
4В
Методи картографічного зображення: картодіаграма (народжуваність за 2000, 2003, 2006 роки), картограма (фертильність жінок)
Територіальні одиниці
Народжуваність, 2000 р.
Народжуваність 2003 р.
Народжуваність, 2006 р.
Фертиль-ність
1 АР Крим
7,2
8,7
10,1
1,21
2 Вiнницька обл.
8,4
8,6
9,6
1,27
3 Волинська обл.
11,3
11,3
13,2
1,6
4 Днiпропетровська обл
7
8,3
9,8
1,16
5 Донецька обл.
6,1
7
8,5
1,04
6 Житомирська обл.
8,8
9,2
10,3
1,37
7 Закарпатська обл
11,3
11,8
13,3
1,6
8 Запорiзька обл.
7
8
9,3
1,15
9 Iв.- Франкiвська обл..
10,1
10,1
11,4
1,43
10 Київська обл.
7,4
8,4
9,9
1,28
11 Кiровоградська обл.
7,8
8,3
9,2
1,2
12 Луганська обл.
6,1
7
8,3
0,99
13 Львiвська обл.
8,9
9,6
10,6
1,36
14 Миколаївська обл
7,9
8,9
9,7
1,19
15 Одеська обл.
8
9,2
10,5
1,32
16 Полтавська обл.
7
7,4
8,8
1,09
17 Рiвненська обл.
11,7
12
13,6
1,63
18 Сумська обл.
7
7,2
8,3
1,01
19 Тернопiльська обл.
9,2
9,3
10,5
1,31
20 Харкiвська обл.
6,7
7,5
8,5
1,03
21 Херсонська обл.
8,3
9,1
10,2
1,21
22 Хмельницька обл.
8,5
8,7
9,4
1,31
23 Черкаська обл.
7,4
7,7
8,6
1,12
24 Чернiвецька обл.
10
9,9
11,2
1,4
25 Ченiгiвська обл.
6,9
7,2
8,1
1,14
26 м. Київ
7,2
8,8
10,4
1,12
27 м. Севастополь
6,9
8,7
10,1
1,29
28 Україна
7,8
8,5
9,8
1,21
Варіант 5. Смертність
5А
Методи картографічного зображення: картодіаграма (смертність чоловіків та жінок), картограма (загальна смертність населення)
Територіальні одиниці
Загальна смертність, померлих на 1000 наявного населення, 2006 р.
Смертність чоловіків, 2006 р.
Смертність жінок, 2006 р.
1 АР Крим
15,4
18,1
13,7
2 Вiнницька обл.
17,3
19,3
17
3 Волинська обл.
15
17,6
13,4
4 Днiпропетровська обл
17,3
20,1
15,5
5 Донецька обл.
17,7
20,9
15,5
6 Житомирська обл.
18,3
20,9
16,4
7 Закарпатська обл
12,8
14,6
12
8 Запорiзька обл.
16,5
18,4
14,7
9 Iв.- Франкiвська обл..
13,3
14,9
12,3
10 Київська обл.
17,9
20,4
16,5
11 Кiровоградська обл.
18
20,8
17
12 Луганська обл.
17,8
20,7
16,1
13 Львiвська обл.
13,5
15,3
12,3
14 Миколаївська обл
15,9
18,9
14,4
15 Одеська обл.
16,3
18,6
15
16 Полтавська обл.
18,1
20,4
17,7
17 Рiвненська обл.
13,9
15,6
12,8
18 Сумська обл.
18,4
21,2
17,5
19 Тернопiльська обл.
14,9
16,3
14
20 Харкiвська обл.
16,1
17,9
15,4
21 Херсонська обл.
15,9
18,6
14
22 Хмельницька обл.
14,8
18,5
16,3
23 Черкаська обл.
18
19,9
17,4
24 Чернiвецька обл.
13,5
15,3
13,1
25 Ченiгiвська обл.
21,1
23,8
19,6
26 м. Київ
11,1
13,1
10
27 м. Севастополь
15,1
18
13,3
28 Україна
16,2
18,5
14,9
Варіант 5. Смертність
5Б
Методи картографічного зображення: картодіаграма (смертність у місті та у селі), картограма (загальна смертність населення)
Територіальні одиниці
2007 р.
Загальна смертність
Смертність у місті
Смертність у селі
1 АР Крим
15,8
15,9
15,8
2 Вiнницька обл.
17,5
12,4
22,3
3 Волинська обл.
14,9
11,7
18,2
4 Днiпропетровська обл
17,5
16,7
21,7
5 Донецька обл.
18,0
17,7
20,7
6 Житомирська обл.
18,5
14,4
23,9
7 Закарпатська обл
13,2
13,1
13,4
8 Запорiзька обл.
16,7
15,4
21,0
9 Iв.- Франкiвська обл..
13,6
10,8
15,7
10 Київська обл.
18,0
13,7
24,7
11 Кiровоградська обл.
18,4
16,1
21,9
12 Луганська обл.
17,8
17,2
21,2
13 Львiвська обл.
13,6
11,4
17,0
14 Миколаївська обл
16,6
15,1
19,6
15 Одеська обл.
16,2
14,5
19,6
16 Полтавська обл.
18,5
15,3
23,4
17 Рiвненська обл.
14,0
10,7
17,0
18 Сумська обл.
18,6
15,2
25,3
19 Тернопiльська обл.
14,9
10,5
18,3
20 Харкiвська обл.
16,2
15,0
21,1
21 Херсонська обл.
16,3
15,8
17,2
22 Хмельницька обл.
17,0
11,6
23,2
23 Черкаська обл.
18,2
14,1
23,3
24 Чернiвецька обл.
13,7
11,7
15,1
25 Ченiгiвська обл.
21,3
15,4
30,7
26 м. Київ
11,4
11,4
27 м. Севастополь
15,4
15,5
14,0
28 Україна
16,4
14,7
20,0
Варіант 5. Смертність
5В
Методи картографічного зображення: картодіаграма (смертність у 2000, 2003, 2006 роках), картограма (загальна смертність населення 2006 року)
Територіальні одиниці
Смертність,
2000 р.
Смертність,
2003 р.
Смертність,
2006 р.
1 АР Крим
13,6
15,2
15,4
2 Вiнницька обл.
16,8
17,1
17,3
3 Волинська обл.
14,1
14,7
15
4 Днiпропетровська обл
16
16,7
17,3
5 Донецька обл.
17
17,3
17,7
6 Житомирська обл.
16,2
17,7
18,3
7 Закарпатська обл
10,9
11,9
12,8
8 Запорiзька обл.
15,5
16,4
16,5
9 Iв.- Франкiвська обл..
11,9
13,3
13,3
10 Київська обл.
16,5
17,3
17,9
11 Кiровоградська обл.
17,9
18,2
18
12 Луганська обл.
0
17,7
17,8
13 Львiвська обл.
12,2
13,4
13,5
14 Миколаївська обл
15,6
16,5
15,9
15 Одеська обл.
15,2
16,2
16,3
16 Полтавська обл.
17,9
18,6
18,1
17 Рiвненська обл.
13,1
13,7
13,9
18 Сумська обл.
18,1
18,5
18,4
19 Тернопiльська обл.
13,6
14,9
14,9
20 Харкiвська обл.
16,4
16,3
16,1
21 Херсонська обл.
15,2
15,8
15,9
22 Хмельницька обл.
15,5
16,6
14,8
23 Черкаська обл.
17,2
17,6
18
24 Чернiвецька обл.
12,5
13,6
13,5
25 Ченiгiвська обл.
19,7
20,4
21,1
26 м. Київ
10,1
10,7
11,1
27 м. Севастополь
13,2
14,1
15,1
28 Україна
15,3
16
16,2
Варіант 6. Природний приріст населення
6А
Методи картографічного зображення: картодіаграма (співвідношення народжуваності та смертності), картограма (коефіцієнт природного приросту)
Територіальні одиниці
2007 р.
Загальна смертність
Загальна народжуваність
Природний приріст
1 АР Крим
15,8
11,0
–4,8
2 Вiнницька обл.
17,5
9,9
–7,6
3 Волинська обл.
14,9
13,5
–1,4
4 Днiпропетровська обл
17,5
10,1
–7,4
5 Донецька обл.
18,0
8,9
–9,1
6 Житомирська обл.
18,5
10,9
–7,6
7 Закарпатська обл
13,2
13,5
0,3
8 Запорiзька обл.
16,7
9,6
–7,1
9 Iв.- Франкiвська обл..
13,6
11,7
–1,9
10 Київська обл.
18,0
10,5
–7,5
11 Кiровоградська обл.
18,4
9,6
–8,8
12 Луганська обл.
17,8
8,6
–9,2
13 Львiвська обл.
13,6
10,7
–2,9
14 Миколаївська обл
16,6
10,2
–6,4
15 Одеська обл.
16,2
11,2
–5,0
16 Полтавська обл.
18,5
8,7
–9,8
17 Рiвненська обл.
14,0
13,7
–0,3
18 Сумська обл.
18,6
8,4
–10,2
19 Тернопiльська обл.
14,9
10,4
–4,5
20 Харкiвська обл.
16,2
9,0
–7,2
21 Херсонська обл.
16,3
10,4
–5,9
22 Хмельницька обл.
17,0
10,1
–6,9
23 Черкаська обл.
18,2
8,9
–9,3
24 Чернiвецька обл.
13,7
11,1
–2,6
25 Ченiгiвська обл.
21,3
8,3
–13,0
26 м. Київ
11,4
10,4
–1,0
27 м. Севастополь
15,4
10,5
-4,9
28 Україна
16,4
10,2
-6,2
Варіант 6. Природний приріст населення
6Б
Методи картографічного зображення: картодіаграма (природний приріст у 2000, 2003, 2006 роках), картограма (коефіцієнт природного приросту 2006 року)
Територіальні одиниці
Природний приріст,
2000 р.
Природний приріст,
2003 р.
Природний приріст,
2006 р.
1 АР Крим
-6,4
-6,5
-5,3
2 Вiнницька обл.
-8,4
-8,5
-7,7
3 Волинська обл.
-2,8
-3,4
-1,8
4 Днiпропетровська обл
-9
-8,4
-7,5
5 Донецька обл.
-10,9
-10,3
-9,2
6 Житомирська обл.
-7,4
-8,5
-8
7 Закарпатська обл
0,4
-0,1
0,5
8 Запорiзька обл.
-8,5
-8,4
-7,2
9 Iв.- Франкiвська обл..
-1,8
-3,2
-1,9
10 Київська обл.
-9,1
-8,9
-8
11 Кiровоградська обл.
-10,1
-9,9
-8,8
12 Луганська обл.
-11,4
-10,7
-9,5
13 Львiвська обл.
-3,3
-3,8
-2,9
14 Миколаївська обл
-7,7
-7,6
-6,2
15 Одеська обл.
-7,2
-7
-5,8
16 Полтавська обл.
-10,9
-...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора